Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області

Перевезена в Національний музей народної архітектури та побуту України й установлена в експозиції «Карпати» хата із с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області (початок XVIII – середина XIX ст.) має традиційне для Гуцульщини планування – дві житлові кімнати, розділені «хоромами» (с...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2014
Автор: Гайова, Є.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203025
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Характерні риси обладнання житлових приміщень та господарських будівель Верховинського району Івано‑Франківської області / Є. Гайова // Народна творчість та етнологія. — 2014. — № 1. — С. 108–116. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Перевезена в Національний музей народної архітектури та побуту України й установлена в експозиції «Карпати» хата із с. Бережниця Верховинського району Івано-Франківської області (початок XVIII – середина XIX ст.) має традиційне для Гуцульщини планування – дві житлові кімнати, розділені «хоромами» (сіньми), та комору, яка прилягає з правого боку. Обов’язковим елементом хати заможного селянина в другій половині XIX ст. були «притули» з трьох боків («притулами» в досліджених селах називають задній і бокові хліви). У гірських селах Верховинського району ще збереглися хати з таким плануванням, збудовані на рівному місці. Характерною рисою планування житлового приміщення в гуцульських хатах було те, що кожна його частина призначалася для певних потреб.