Поновлення видання «Записок НТШ» у Львові

Рецензія на книги: Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.—Т. ССХХІ.—Праці філологічної секції. Редактори тому Микола Ільницький, Олег Купчинський. Львів.— 1990.— 382 с. Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.— Т. ССХХІІІ.— Праці секції етнографії та фольклористики. Редактори тому Роман...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:1993
Автор: Пазяк, М.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 1993
Назва видання:Народна творчість та етнографія
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203690
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Поновлення видання «Записок НТШ» у Львові / М. Пазяк // Народна творчість та етнографія. — 1993. — № 3. — С. 79-81. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Рецензія на книги: Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.—Т. ССХХІ.—Праці філологічної секції. Редактори тому Микола Ільницький, Олег Купчинський. Львів.— 1990.— 382 с. Записки Наукового товариства ім. Т. Шевченка.— Т. ССХХІІІ.— Праці секції етнографії та фольклористики. Редактори тому Роман Кирчів, Олег Купчинський. Львів.—1992.— 460 с. У 1990—1992 роках після піввікової перерви, спричиненої несприятливими суспільно-політичними умовами, читачі України одержали видані у Львові три книги «Записок Наукового товариства ім. Т. Шевченка» — праці філологічної, історико-філософської та секції етнографії і фольклористики. На черзі видання праць секції мистецтвознавства. Немає потреби підкреслювати значення відновлення в Україні випусків «Записок НТШ». які разом з такими фундаментальними працями другої половини XIX— поч. XX століть як «Київська старовина», «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Етнографічний збірник», «Матеріали до української етнології» та іншими заклали міцні підвалини, на яких піднімається висока будівля праць з українознавства.