Співпраця Музею Слобідської України і секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури (20-ті роки XX століття)
У статті розглянуто співпрацю секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури і Музею Слобідської України впродовж 1920‑х років на особистому, науковому та громадському рівнях. У цей період розвиток української науки проходив у надскладних соціальн...
Збережено в:
| Дата: | 2023 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2023
|
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/203761 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Співпраця Музею Слобідської України і секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури (20-ті роки XX століття) / Ю. Стаднік // Народна творчість та етнологія. — 2023. — № 2. — С. 46–53. — Бібліогр.: 21 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті розглянуто співпрацю секції етнології та краєзнавства Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури і Музею Слобідської України впродовж 1920‑х років на особистому, науковому та громадському рівнях. У цей період розвиток української науки проходив у надскладних соціально-політичних умовах. Недостатнє фінансове забезпечення, переформатування системи освіти й науки, а пізніше репресії вчених позбавили наукову галузь стабільності. Водночас посилилася співпраця вчених у межах спільних наукових проєктів. У результаті дослідження визначено, що підґрунтям спільної роботи співробітників секції етнології та краєзнавства і Музею Слобідської України стала єдина тематика досліджень, а також праця на штатних посадах одночасно в обох установах М. Сумцова, Р. Данківської, І. Єрофеєва, П. Ковалівського та інших талановитих учених. Окрім того, музей уважався однією з науково-допоміжних установ кафедри. У процесі вивчення було встановлено, що завдяки особистим зв’язкам у межах секції та Музею було сформоване фахове коло науковців, які працювали над теоретичними й практичними завданнями етнології та краєзнавства. Результатами спільної діяльності стали розробки програм етнологічних досліджень, що застосовувалися під час пошукових експедицій, а також часткове розв’язання проблеми оприлюднення результатів наукової праці – публікація напрацювань учених у виданнях Музею та збірниках кафедри. Також на кафедрі велася підготовка молодого покоління науковців, які здійснювали професійну діяльність у музейній галузі. Спільними зусиллями співробітників кафедри та Музею успішно проводилася культурно-просвітницька робота. У 1925–1927 роках було організовано серію лекцій з історії та культури України. Завдяки взаємодопомозі етнолого-краєзнавча секція Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури і Музей Слобідської України стали центрами етнологічних та краєзнавчих досліджень на Харківщині у 20‑х роках ХХ ст. |
|---|