Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект

• Дата: 2019
• Автор: Семенова, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2019
• Назва видання: Народна творчість та етнологія
• Теми: З історії та теорії науки
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204108
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Діалектологічні дослідження українсько-білоруського Полісся: історіографічний аспект / О. Семенова // Народна творчість та етнологія. — 2019. — № 5. — С. 44-50. — Бібліогр.: 35 назв. — укр.

Подібність географічних умов проживання і традиційного способу життя українців та білорусів Полісся спричинили схожість їхніх етнокультурних рис. Тому одним із найважливіших маркерів відмінності одного народу від іншого є мова. Жива розмовна мова має свої фонетичні, лексичні, синтаксичні та фонетичні відмінності залежно від місцевості її поширення. Поняття «говір» має не лише мовний, але й історико-культурний аспект. У дослідженні зазначено, що розв’язання проблем, пов’язаних з відображенням у мові традиційної культури його населення, потребує інтеграції здобутків різних наукових дисциплін: мовознавства, етнології, етнографії, фольклористики, історії тощо. Автор підкреслює, що лексичні відмінності говірок зумовлені регіональними особливостями побуту, предметів і понять матеріальної та духовної культур, тому одне й те саме поняття матиме різні варіації найменування в говірках північноукраїнського наріччя. Представлено класифікацію основних видів поліських говорів (східнополіський, середньополіський та західнополіський), зазначено ареали їх поширення, згадується спроба створення поліської мікромови на основі західнополіських говорів. Розглянуто колективні праці українських, білоруських і російських науковців, фундаментальні монографічні видання та наукові статті, присвячені дослідженню особливостей трьох груп поліських говірок на різних мовних рівнях. Висвітлено низку лінгвогеографічних видань як загального характеру (наприклад, «Атлас української мови»), так і тематичних: атласи тваринницької та мисливської лексики, назв лікарських рослин, одягу, взуття тощо. Здійснено огляд лексикографічних праць, зокрема різних за тематикою словників поліських говорів. З’ясовано, що нині місцеві говірки побутують переважно у сільській місцевості; у містах і містечках переважає унормована українська мова або суржик. Розглянуто внесок наукових установ і вишів України та Білорусі в дослідження проблеми мовної ситуації на українсько-білоруському пограниччі.