Закордонні українці: автохтонність як джерело збереження ідентичності
Мета статті полягає в науковій апробації нового підходу в дослідженні такого явища, як автохтонність національних меншин, а саме, вплив автохтонності на збереження національної ідентичності. Саме автохтонність національних меншин зберігає їх ідентичність, надає можливість протистояти асиміляційним т...
Gespeichert in:
| Datum: | 2020 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2020
|
| Schriftenreihe: | Народна творчість та етнологія |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204191 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Закордонні українці: автохтонність як джерело збереження ідентичності / Л. Чекаленко // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 1. — С. 5-13. — Бібліогр.: 13 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Zusammenfassung: | Мета статті полягає в науковій апробації нового підходу в дослідженні такого явища, як автохтонність національних меншин, а саме, вплив автохтонності на збереження національної ідентичності. Саме автохтонність національних меншин зберігає їх ідентичність, надає можливість протистояти асиміляційним тенетам. При тому, як доводить практика, не всім національним меншинам вдалося зберегти власну ідентичність. Постає питання: чому деякі відстояли власну ідентичність, незважаючи на тиск владних структур титульної нації, а інші не досягли такого стану? Як свідчать історичні дані, збереження ідентичності є характерним для тих національних меншин, які мають або мали власну автохтонність. Саме такий стан зберігся в історичній пам’яті поколінь. Задля дослідження зазначеної проблеми авторка проаналізувала теоретичне підґрунтя асиміляції національних меншин, запропоноване європейськими та американськими науковцями і запроваджене владними структурами деяких держав. За основу як приклад було взято асиміляційну схему щодо національних меншин, зокрема українців, запроваджену владними структурами Республіки Польща в міжвоєнний період. Розроблена, відповідно, польськими науковцями й політиками (Р. Дмовським, С. Стемповським, Ю. Ожеховським). Асиміляційна схема реалізувалася через осадництво, утраквізацію та конфесійний чинник. Тема, що розглядається, на наш погляд, є вкрай важливою для майбутнього розвитку європейської спільноти у зв’язку з колапсом сучасної європейської міграційної політики, а також політики адаптації титульних націй до прибулих іноцивілізаційних мігрантів. |
|---|