Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти

• Datum: 2020
• 1. Verfasser: Руда, Т.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
• Schriftenreihe: Народна творчість та етнологія
• Schlagworte: До 125-річного ювілею Максима Рильського
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204205
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Максим Рильський і Леонід Булаховський: творчі контакти / Т. Руда // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 2. — С. 21-27. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

У статті простежено тривалі наукові та дружні взаємини Максима Рильського і відомого мовознавця академіка Леоніда Булаховського. Обидва очолювали академічні інститути, співпрацювали в наукових проектах. Під час евакуації, в Уфі, згодом у Москві, вони спільно з академіком М. Калиновичем працювали над укладанням «Російсько-українського словника», виданого 1948 року. М. Рильський написав дві статті, присвячені цьому виданню, розповідаючи про труднощі, з якими стикалася його редколегія. Спільними інтересами обох учених були також слов’янські літератури, проблеми перекладу, культура мови. У 1946 році вийшла друком збірка перекладів М. Рильського «Сербські епічні пісні», з блискучою передмовою Л. Булаховського, у якій йдеться про героїчний епос сербів, персонажі, пісенні цикли, художній стиль цих пісень і високо оцінено майстерність перекладача. Л. Булаховському належить також стаття «Максим Рильський – поет-патріот», що є свідченням глибокого проникнення у творчість Максима Тадейовича воєнного періоду. На противагу тогочасній критиці, автор зрозумів глибину автобіографічної оповіді поета «Мандрівка в молодість». М. Рильський цінував праці колеги і друга, неодноразово згадував його у своїх мовознавчих і літературознавчих дослідженнях, зокрема, у роботі «Поезія Адама Міцкевича» посилається на його думки. У листах до Л. Булаховського обговорює роботу над словником, питання перекладу. Стиль цих листів з роками змінюється: з ділового на тепліший, дружній. Спілкування вчених допомагає поринути в атмосферу життя української гуманітарної інтелігенції 1940–1960-х років.