Посуд як складова культури харчування козацької старшини ХVІІІ століття

• Дата: 2020
• Автор: Дзюба, О.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2020
• Назва видання: Народна творчість та етнологія
• Теми: З історії науки та культури
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204236
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Посуд як складова культури харчування козацької старшини ХVІІІ століття / О. Дзюба // Народна творчість та етнологія. — 2020. — № 3. — С. 63-71. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Посуд як складова культури харчування козацької еліти ХVІІІ ст. демонструє спосіб життя, матеріальні можливості цього соціуму. Козацька старшина все більше відгалужувалася від козацького середовища, усвідомлювала себе шляхетством і відповідно облаштовувала власний побут, що, зокрема, простежується в асортименті посуду, його якості й вартості. Це різні за формою, матеріалом і призначенням вироби: миски і полумиски, тарілки, великі й малі ложки, ножі, виделки, ковші, ковшики, кубки, чаші, келихи, дзбани, пляшки, чайники, кавники, цукорниці, таці тощо. У повсякденному побуті козацької старшини не зник дерев’яний і глиняний посуд, традиційний для всіх суспільств тих часів. Але всебічного поширення набуває характерний загалом для європейської культури харчування мідний, циновий (олов’яний), срібний, а також порцеляновий та кришталевий посуд. Він мав неабияку цінність, вносився у реєстри посагу, заповіти, весільні дарунки. Купівля, вартість і вага його фіксувалися в щоденниках, зокрема П. Апостола, Я. Марковича, М. Ханенка, у приватних листах. На основі вказаних документальних джерел представлено різні вироби для пиття, приготування та вживання їжі. Мідний, циновий і срібний посуд купувався в Москві та Петербурзі, його виготовляли й місцеві майстри. Відомими осередкамизол отарства в Гетьманщині були Київ, Чернігів, Стародуб, Ніжин, де козацька старшина замовляла різноманітний посуд у місцевих та іноземних майстрів. Привозився він також з німецьких земель, зокрема з Гданська і Вроцлава (нині – польські міста), з якими підтримувалися торговельні зв’язки. Посуд зі срібла відзначався високою художньою якістю та вартістю. Асортимент розширювався і козацька старшина не відставала від моди, купувала «ново­манерні» вироби. Поширюване вживання кави й чаю вимагало відповідного посуду та аксесуарів. Старшина купувала порцелянові чашки, чайники, кавники, цукорниці, млинки, декорувала стіл серветками та скатертинами. Поряд зі скляним цінувався і кришталевий посуд, призначений для пиття різних напоїв. Отже, упродовж ХVІІІ ст. відбувався активний процес аристократизації козацької старшини, що простежується на прикладі використання різного за якістю та вартістю посуду.