Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р.
У статті аналізуються зовнішньополітичні орієнтири Гетьманщини після Переяславської угоди 1654 р., зокрема виклики, що постали перед Україною у другій половині 1655 р. Автор досліджує взаємини з Московією, Кримським ханатом, Річчю Посполитою та Швецією, акцентуючи на спробах Богдана Хмельницького зб...
Збережено в:
| Дата: | 2000 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут історії України НАН України
2000
|
| Назва видання: | Український історичний журнал |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204380 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Українська зовнішня політика після Переяслава: стратегічні цілі та тактичні відступи другої половини 1655 р. / В.М. Горобець // Український історичний журнал. — 2000. — № 1. — С. 32-44. — Бібліогр.: 71 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | У статті аналізуються зовнішньополітичні орієнтири Гетьманщини після Переяславської угоди 1654 р., зокрема виклики, що постали перед Україною у другій половині 1655 р. Автор досліджує взаємини з Московією, Кримським ханатом, Річчю Посполитою та Швецією, акцентуючи на спробах Богдана Хмельницького зберегти політичну автономію та залучити нових союзників. Увага зосереджена на зміні геополітичної ситуації, дипломатичних зусиллях гетьмана та обмеженнях, зумовлених Московською політикою. Підкреслюється важливість регіонального контексту для розуміння логіки української зовнішньої політики. |
|---|