Зміна хронотопу та рівня сакралізації у структурі циклу родильних обрядів

Метою дослідження є порівняння процесів трансформації хронотопу із сакралізацією реальності під час проведення обрядів родильного циклу. Під час студіювання було виявлено, що процеси зміни хронологічно-топографічних меж обрядів і рівня сакралізації не є тотожними сакралізаційними процесами, проте по...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2021
Автор: Кухаренко, О.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2021
Назва видання:Народна творчість та етнологія
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204399
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Зміна хронотопу та рівня сакралізації у структурі циклу родильних обрядів / О. Кухаренко // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 3. — С. 136–143. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Метою дослідження є порівняння процесів трансформації хронотопу із сакралізацією реальності під час проведення обрядів родильного циклу. Під час студіювання було виявлено, що процеси зміни хронологічно-топографічних меж обрядів і рівня сакралізації не є тотожними сакралізаційними процесами, проте пов’язані між собою. Якщо для трансформації хронотопу основоположними діями є його розширення / звуження, то для визначення рівня сакралізації – відкриття / закриття доступу до енергії потойбічного та його впливу на реальність під час проведення обрядів. У статті названо причини необхідності розширення хронотопу: залучення до обрядової дії нових територій і нових персонажів. При цьому сакралізація, що є енергією потойбічного, впливає як на дійових осіб, так і на освячення місць проведення обрядів. Найвищого свого рівня сакралізація досягає в кульмінаційному обряді циклу – хрестинах, коли до дії залучено максимальну кількість осіб і найширшу за весь цикл територію. Створена структура циклу родильних обрядів надає широку можливість для їхнього дослідження, але існує також зворотний процес – під час студіювання відбувається зміна самої структури, що робить її знач­но стрункішою та більш довершеною. Так, суттєвим для визначення епізодів в обряді пологів є купання, сушіння та сповивання як етапи залучення народженого до культури реального світу. А купання породіллі цілком доречно відділене від купання народженого та виділене в окремий епізод, позаяк вказані дії мають різні характери дії і не можуть міститися в одному епізоді. Важливими етапами для розуміння природи сакралізації в родильних обрядах є виникнення, переміщення та ліквідація сакрального центру. Процес створення його відбувається в помешканні вагітної під час пологів; переміщення до церкви відбувається разом із просуванням туди майбутніх хрещених батьків із немовлям; ліквідація центру сакралізації здійснюється в обряді очищення матері на сороковий день після пологів, коли вона з дитиною вперше відвідує церкву.