Напрями дослідження народного вбрання у світлі сучасної інтерпретації
Cтаттю присвячено актуальним завданням дослідження народного вбрання. Це проблеми, пов’язані з вивченням історії традиційного одягу, особливостей регіонального вбрання, нових функцій народного костюма в умовах урбанізації та національного піднесення українців. У статті розглянуто полеміку на шпальта...
        Збережено в:
      
    
    
    
          | Дата: | 2021 | 
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття | 
| Мова: | Ukrainian | 
| Опубліковано: | 
        
      Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України    
    
      2021
     | 
| Назва видання: | Народна творчість та етнологія | 
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204403 | 
| Теги: | 
       Додати тег    
     
      Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
   
 | 
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine | 
| Цитувати: | Напрями дослідження народного вбрання у світлі сучасної інтерпретації / Л. Пономар // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 3. — С. 82–93. — Бібліогр.: 32 назв. — укр. | 
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | Cтаттю присвячено актуальним завданням дослідження народного вбрання. Це проблеми, пов’язані з вивченням історії традиційного одягу, особливостей регіонального вбрання, нових функцій народного костюма в умовах урбанізації та національного піднесення українців. У статті розглянуто полеміку на шпальтах Інтернет-видань про час появи вишивки українських сорочок, про козацьке вбрання, розвиток етностилю тощо. Підкреслено роль народного одягу як культурного феномену в національному згуртуванні. Відродження народного вбрання, національного стилю в моді актуалізує нову дослідницьку проблематику для етнологів, мистецтвознавців, дизайнерів одягу. Розглянуто дискусійні питання причин відродження народного вбрання. Заперечено думку про те, що функція народного одягу як маркера самоідентифікації визначається війною, а також спростовано міркування про запозичення з Литви моди на вишиванки. Наголошено на тому, що відродження народного костюма, поширення етностилю пов’язані, насамперед, із національним піднесенням, що традиційне вбрання є для сучасників ефективним інформативним джерелом та джерелом фешн-інновацій ХХІ ст. У цьому контексті підкреслено непересічне значення резонансних проєктів «Щирі. Спадщина», «Щирі. Свята», «Баба Єлька» та ін. Велика зацікавленість традиційним одягом потребує створення широкої інформативної бази знань про народний костюм. У статті наголошено, що актуальне завдання для дослідників народного вбрання (етнологів, мистецтвознавців, фольклористів) – створення інформативного каталогу народного одягу українців. Дискусійні питання окреслили потребу у фундаментальних дослідженнях одягу періоду Київської Русі, ХVІ–ХVІІІ ст., осмислення функцій народного вбрання як культурного феномену на сучасному етапі. | 
|---|