Культ свійських тварин у зеленосвятській обрядовості волинян

• Date: 2021
• Main Author: Пожоджук, Д.
• Format: Article
• Language: Ukrainian
• Published: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2021
• Series: Народна творчість та етнологія
• Subjects: З історії та теорії науки
• Online Access: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204409
• Journal Title: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Cite this: Культ свійських тварин у зеленосвятській обрядовості волинян / Д. Пожоджук // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 3. — С. 19-33. — Бібліогр.: 59 назв. — укр.

У статті йдеться про скотарський складник звичаїв та обрядів Зелених свят на теренах історико-етнографічної Волині. Основні скотарські обрядодії припадали на неділю П'ятидесятниці – Трійцю. Напередодні Трійці, у Зелену суботу, волиняни прикрашали житла зеленню і квітами. Спорадично «замаювали» галуззям і хліви. В окремих місцевостях із метою захисту скотарських приміщень від відьом та всякої нечисті їх клечали осикою та іншими рослинами, наділеними апотропеїчними властивостями. На теренах Пулинського, Хорошівського та Черняхівського районів Житомирської області побутував звичай «викрадення корів» на Трійцю. У ніч на Зелену неділю пастухи «викрадали» у господарів домашніх тварин і випасали їх у полі. Після випасу вони накладали коровам на роги сплетені вінки і ситими повертали додому, отримуючи за них «викуп» у власників. У волинській частині Рівненської області у день Зелених свят корів заквітчували вінками. Для Західної Волині (північна смуга сучасної Львівської обл. – Золочівський, Буський, Кам’янка-Бузький р-ни) скотарські звичаї й обрядодії на Трійцю майже не характерні. На відміну від інших районів, тут вони представлені на католицьке свято Пресвятої Євхаристії. Саме цього дня місцеві волиняни освячували у церкві віночки, які згодом використовували під час скотарських оказій. Спорадично для цього слугувало зілля, освячене на Трійцю. Віночки кидали переважно у пійло корові, коли та отелилася. Незважаючи на локальне поширення звичаю «викрадення корів», на теренах історико-етнографічної Волині Зелені свята не супроводжували пастуші забави, насичені ритуальними дійствами, що було властиво для звичаєвості населення інших українських етнічних земель та інших слов’янських етносів. У цей день місцеве населення остерігалося передусім шкідливих дій відьом. Для захисту корів від злого впливу чарівниць волинські господині обкурювали їх свяченим зіллям. Загалом на теренах історико-етнографічної Волині скотарська тематика Трійці мала типовий апотропеїчний характер.