Ідеї Михайла Драгоманова у вітчизняній інтелектуальній думці на рубежі ХІХ–ХХ століть

• Datum: 2021
• 1. Verfasser: Верменич, Я.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2021
• Schriftenreihe: Народна творчість та етнологія
• Schlagworte: З історії науки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/204464
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Ідеї Михайла Драгоманова у вітчизняній інтелектуальній думці на рубежі ХІХ–ХХ століть / Я. Верменич // Народна творчість та етнологія. — 2021. — № 4. — С. 7–16. — Бібліогр.: 17 назв. — укр.

Середина ХІХ ст. стала добою першого етнічного ренесансу українськості після майже двох століть домінування штучно насаджуваних владою Російської імперії інтеграційних, асиміляціоністських за своїм змістом, стереотипів. Пробудження етнічних почуттів було значною мірою заслугою інтелектуалів, які, на відміну від своїх попередників ХVIII ст., переймалися вже не пошуком власних родинних коренів, а інтересами формування суспільної свідомості. Завдяки потужному інтелектуальному потенціалу М. Драгоманова і київської «Старої громади» відбулося визрівання ідеї децентралізації обох імперій, у яких жили українці. Ще кількох десятиліть виявилося досить, щоб ці ідеї, набувши форм масового політичного руху, влилися в потужний потік їх деструкції. Стаття присвячена дослідженню проблеми осмислення українською інтелектуальною думкою, переважно в особі М. Драгоманова, політичних концепцій європейського лібералізму й соціального демократизму та екстраполяції їх на українські реалії. Розглядається версія політичної програми М. Драгоманова, запропонована громадівцям у кінці 80‑х років ХІХ ст., у якій національна ідея набула вигляду своєрідної федеральної демократії. Під це надто широке поняття підводяться й ідеї припинення протистояння православних і католиків, і мотиви мінімізації етноконфліктності, і завдання створення Всеслов’янської радикальної партії. Доведено, що моделювання привабливого образу українського руху у світі було одним із першочергових завдань М. Драгоманова. Оприлюднення засад народного суверенітету ґрунтувалося на потужній підтримці громадян, а ідея народу як носія найвищої мудрості поступилася ідеї громадянського суспільства. Державна централізація в обох імперіях була представлена як зло, якого належить скоріше позбутися. Сформульований ним принцип федералізму розглядався як шлях поступу від імперського способу правління до демократичних, європейських форм державності. У результаті діяльності М. Драгоманова та інших представників обстоювання федеративних ідей відбулася декларація ідеалів федерації в державному устрої, нового тлумачення дістали ідеї політичних свобод і реалізації політичних прав, здійснювалися спроби узгодження прав людини і національних інтересів, тривав активний пошук ефективної моделі місцевого самоврядування на основі самоуправи громад і областей.