Неоад’ювантне лікування хворих на місцево-поширений рак прямої кишки
При лікуванні 131 хворого на місцево-поширений рак прямої кишки показано, що використання в неоад’ювантному режимі ендолімфатичної поліхіміотерапії (ПХТ) супроводжується підвищенням протипухлинного ефекту порівняно з таким при системному введенні цитостатиків: кількість випадків повної регресії пухл...
Збережено в:
| Дата: | 2007 |
|---|---|
| Автори: | , , , , |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького
2007
|
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/20531 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Неоад’ювантне лікування хворих на місцево-поширений рак прямої кишки / Ю.В. Чишкевич, Г.І. Максим’як, В.Є. Жильчук, А.Л. Воронцова, Ю.Й. Кудрявець // Онкологія. — 2007. — Т. 9, № 4. — С. 374-376. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| Резюме: | При лікуванні 131 хворого на місцево-поширений рак прямої кишки показано, що використання в неоад’ювантному режимі ендолімфатичної поліхіміотерапії (ПХТ) супроводжується підвищенням протипухлинного ефекту порівняно з таким при системному введенні цитостатиків: кількість випадків повної регресії пухлин збільшується на 13,34%; доповнення такого лікування ендолімфатичною неоад’ювантною інтерферонтерапією підвищує зазначений ефект до 20,4%. Використання запропонованих схем неоад’ювантної ендолімфатичної ПХТ з включенням інтерферону альфа-2b підвищує можливість проведення радикального хірургічного втручання на 8–18% (відповідно) порівняно з такою у хворих, що одержують системну ПХТ. Ключові слова: місцево-поширений рак прямої кишки, неоад’ювантна терапія, ендолімфатичне введеня, інтерферон альфа-2b, хіміотрапія, ефективність. |
|---|