«Мистецтво доброї смерті» як фактор просторово-адміністративних трансформацій у містах на маґдебурзькому праві: приклад Львова (XV–XVI ст.)

Концепція «мистецтва доброї смерті» (ars bene moriendi), спричинена нищівною пандемією чуми, починаючи з XV ст., мотивувала жителів Європи більш масово укладати тестаменти для того, аби правильно завершити свої земні справи. Заповідачі-міщани, зокрема, заповідали нерухому власність у межах міста цер...

Повний опис

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2025
Автор: Кирчів, М-Л.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Назва видання:Сiверянський літопис
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/205995
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:«Мистецтво доброї смерті» як фактор просторово-адміністративних трансформацій у містах на маґдебурзькому праві: приклад Львова (XV–XVI ст.) / М-Л. Кирчів // Сіверянський літопис. — 2025. — № 2. — С. 29-32. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Опис
Резюме:Концепція «мистецтва доброї смерті» (ars bene moriendi), спричинена нищівною пандемією чуми, починаючи з XV ст., мотивувала жителів Європи більш масово укладати тестаменти для того, аби правильно завершити свої земні справи. Заповідачі-міщани, зокрема, заповідали нерухому власність у межах міста церквам, шпиталям та монастирям. Мета дослідження – продемонструвати, як цей європейський феномен вплинув на адміністративну організацію у Львові, адже в цей час церковні інституції розпоряджалися все більшою кількістю територій на передмістях саме через донації. Цей процес відбувався паралельно з примноженням нерухомості окремими представниками патриціату та продовжився також і в XVI ст. Було застосовано методи історичної топографії та картографії для локалізації наділів на львівських передмістях, що були передані за заповітами церковним інституціям. Новизна формується із міждисциплінарного перетину соціокультурних та топографічних студій, що дозволяють краще розуміти процеси трансформації простору. Висновки. Через поширення ідеї ars bene moriendi у Львові в XV–XVI ст. церковні інституції почали отримувати через заповідання великі наділи на території передмістя, котрі були виміряні та поділені відповідно до одиниці площі «лан» ще із середини XIV ст. Відтак, це стало ще одним фактором відходу від просторово-адміністративної системи, закладеної маґдебурзьким правом.