Таємниця Чернігівського звіра

• Datum: 2025
• 1. Verfasser: Семененко, М.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Schriftenreihe: Сiверянський літопис
• Schlagworte: Розвідки. Дискусії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206025
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Таємниця Чернігівського звіра / М. Семененко // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 151-158. — Бібліогр.: 13 назв. — укр.

Древній Чернігів приховує в собі багато таємниць. Одна із них – Чернігівський звір – елемент декору, орнамент, який був розміщений на капітелі Борисоглібського собору. Досі ведуться дискусії, що це за звір такий: чи потрапив він у місто випадково, чи несе особливий сенс для нас, і кого ж він таки зображав? Мета статті – дослідити походження та значення Чернігівського звіра, а також його зв’язок із ширшими культурними та релігійними традиціями того часу. Використані методи дослідження: іконографічний – для виявлення стилістичних особливостей зображень, історико-культурний – для контекстуалізації символіки в межах середньовічної східнослов’янської та іранської традицій, а також порівняльний метод для оцінки аналогічних образів в інших регіонах. Ці методи дозволяють ідентифікувати Чернігівського звіра як Семаргла, який функціонував у культовій практиці раннього Середньовіччя східних слов’ян, а також провести паралель з іранською релігійною традицією. Наукова новизна роботи полягає в детальному аналізі Чернігівського звіра як елемента давньослов’янського міфологічного комплексу та проведенні чіткої паралелі між зображенням з Борисоглібського собору та гербом держави Сасанидів. Дослідження робить внесок у розширення розуміння взаємодії східнослов’янської, іранської та інших кочових культур. Основні висновки дослідження: Чернігівський звір – це найвірогідніше зображення язичницького бога Семаргла, який є символом взаємодії різних культурних традицій та елементом впливу східної (іранської) культури на східних слов’ян. Його зображення на християнському храмі, імовірно, стало даниною минулим дохристиянським віруванням чернігівців та відповідає західній архітектурній традиції. Проте, міфічну істоту помістили на місцевий храм. Характер зв’язків дохристиянського Чернігова та держави Сасанидів, із гербу якої був змальований Чернігівський звір, по требує додаткових досліджень.