Українські інтелігенти між двома імперіями: епістолярні взаємини Грінченків і Заклинських

• Дата: 2025
• Автори: Гордієнко, Д., Домбровський, М.
• Формат: Стаття
• Мова: Ukrainian
• Опубліковано: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Назва видання: Сiверянський літопис
• Теми: Мовою документів
• Онлайн доступ: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206031
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Цитувати: Українські інтелігенти між двома імперіями: епістолярні взаємини Грінченків і Заклинських / Д. Гордієнко, М. Домбровський // Сіверянський літопис. — 2025. — № 3. — С. 96-108. — Бібліогр.: 12 назв. — укр.

Метою статті є на прикладі епістолярних взаємин родин Заклинських та Грінченків розкрити взаємодію галицьких і наддніпрянських українських діячів кінця XIX – початку ХX ст. У статті використані методи: історичний, філологічний, компаративний та логічний. Наукова новизна: вперше в українській гуманітаристиці уведено в науковий обіг та проаналізовано листування родин Заклинських та Грінченків. Окрім того, пролито нове світло на український літературний процес, а також набуття соборницького виміру української культури загалом та літератури зокрема на межі XIX–ХХ ст. Висновки: попри розділення України державним кордоном між Російською та Австро-Угорською імперіями, він не завадив тісним контактам українських діячів, усвідомленню ними єдності української нації по обидва боки кордону. Листування родини Заклинських з родиною Грінченків і дає яскравий приклад транскордонної взаємодії галицьких та наддніпрянських діячів зазначеного часу. Листування збереглося в неповному обсязі. На сьогодні вдалося виявити чотири листи Заклинських до Грінченків та один лист Марії Грінченко до Богдана Заклинського. Окрім загальної активної позиції в українському русі, родини Заклинських та Грінченків споріднювала праця на учительській та літературній ниві. Безпосереднім приводом до початку епістолярних контактів стала праця Романа Заклинського над біографією Опанаса Марковича, якому він зокрема намагався приписати авторство творів Марка Вовчка, тому й звертався за додатковою інформацією до наддніпрянських колег, які особисто знали Марковича та його дружину, або ж мали якусь інформацію про них. Окрім того, Заклинський порушував питання написання спогадів про Марковича, особливо щодо його орловського, чернігівського та немирівського періодів та часу перебування в Парижі Марка Вовчка. Оскільки тема авторства «Народних оповідань» була актуальною на початку ХХ ст., листування подає й додаткові сюжети «дискусії» та показує «аргументи», якими оперували сторони. Проте серед загалу наддніпрянців, зокрема й Грінченків, авторитет Марка Вовчка як української письменниці залишався високим, що підтверджує й аналізоване та публіковане листування. Окрім того листування розкриває низку інших питань українського культурного життя по обидва боки кордону, зокрема популяризації творчості Грінченка в Галичині. Таким чином, попри фрагментарність збереженого епістолярію, листи дають змогу відтворити епізоди контактів двох непересічних родин в історії України кінця XIX – початку ХХ ст. й загалом доповнити їхні біографії. Містять листи й інформацію з історії української літератури та культури загалом та шляхи формування модерної української нації.