Зелена металургія повоєнної України

• Datum: 2025
• Hauptverfasser: Девлін, А., Михненко, В., Загоруйчик, А., Салмон, Н., Солдак, М.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут економіки промисловості НАН України 2025
• Schriftenreihe: Вісник економічної науки України
• Schlagworte: Відновлення економіки
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206458
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: Зелена металургія повоєнної України / Девлін А., Михненко В, Загоруйчик А., Салмон Н., Солдак М. // Вісник економічної науки України. — 2025. — № 1 (48). — С. 215–239. — Бібліогр.: 107 назв. — укр.

Перехід металургійної промисловості на використання «чистої» енергії може сприяти створенню нових ринків і стимулюванню економічного зростання. Однак, найбільш ефективний і реалістичний шлях відокремлення сектора від викопного палива залишається під питанням, особливо в країнах, що розвиваються, і в регіонах з нестабільними соціально-політичними умовами. У цьому дослідженні, на прикладі України, розроблено план реконфігурації розташування металургійних заводів та перерозподілу ресурсів за двома сценаріями, які враховують потенційні післявоєнні умови. Враховуючи відновлення експортно-орієнтованої металургійної промисловості України та перспективу вступу до Європейського Союзу, у цій статті розроблено стратегії торгівлі «зеленою» сталлю. Модель оптимізації ланцюга поставок сталі лежить в основі техніко-економічного, просторово деталізованого аналізу енергетичних і матеріальних потоків, який використовує вхідні дані окремої моделі виробництва відновлюваної енергії, «зеленого» водню та «зеленого» аміаку з мінімізацією витрат. Результати показують, що оптимальні конфігурації ланцюгів поставок залежать від енергетичного міксу в мережі, будівництва нових металургійних майданчиків поблизу відновлюваних джерел енергії, регіональних альянсів для створення ринку «зеленого» чавуну і сталі та багатомільярдних інвестицій. Розвинені атомна та гідроенергетика критично знижують витрати в найближчій перспективі, тоді як швидке розширення інфраструктури сонячної та вітрової енергетики сприяє масштабуванню виробничої продуктивності. Щоб одночасно відновити українську металургійну промисловість, яка б виробляла 22 мільйони тонн (млн т) сталі на рік, і перейти до майже нульових викидів до 2050 року, інвестиції в інфраструктуру мають перевищити $62 млрд за умови повного звільнення території України. Водночас, для уможливлення поступового переходу, необхідні й короткострокові інвестиції. Хоча мобілізувати капітал такого масштабу буде доволі непросто, потенційно зростаючі ціни на викиди вуглецю від викопного палива можуть стати додатковим стимулом, що так чи інакше призведе до декарбонізації сектору.