«Белетристика на науковому тлі»: гіпотетична реконструкція праісторії у прозі Докії Гуменної. Частина друга

• Datum: 2025
• 1. Verfasser: Василенко, В.
• Format: Artikel
• Sprache: Ukrainian
• Veröffentlicht: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
• Schriftenreihe: Сiверянський літопис
• Schlagworte: Літературознавчі студії
• Online Zugang: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206720
• Назва журналу: Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
• Zitieren: «Белетристика на науковому тлі»: гіпотетична реконструкція праісторії у прозі Докії Гуменної. Частина друга / В. Василенко // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 112-123. — Бібліогр.: 21 назв. — укр.

Статтю присвячено дослідженню художнього циклу праісторичної прози Докії Гуменної еміграційного періоду, зокрема повістей «Велике Цабе» (1948; 1952) і «Небесний змій» (1982), роману «Золотий плуг» (1968), у яких письменниця реконструювала матеріальний і духовний світ трипільців, стародавньоямників і скіфів. Мета статті: проаналізувати жанрово-стильові й проблемно-тематичні особливості згаданих творів, визначити їх місце в художній спадщині авторки і роль у формуванні жанру наукової белетристики в українській літературі, простежити зв’язок мистецької візії письменниці з її науковими студіями. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-історичний (для розгляду текстів у синхронічному й діахронічному аспектах), історико-функціональний (для вивчення індивідуального стилю й жанрових рис твору), інтер- і міжтекстуальний (для аналізу різних типів узаємозв’язків між текстами), а також біографічний (для розуміння чинників, що вплинули на формування світогляду, художніх і наукових задумів письменниці) підходи. Наукова новизна розвідки полягає в тому, що в ній уперше здійснено комплексний аналіз художнього циклу праісторичної прози Д. Гуменної, зокрема в контексті жанру наукової белетристики, а також досліджено спосіб художнього втілення її авторського бачення прадавнього минулого. Підсумовано, що Д. Гуменна своєрідно поєднала дослідницьку рефлексію з письменницькою уявою, інтуїцією та ерудицією, створивши власний оригінальний стиль, що зберігає баланс між науковим підходом і художнім експериментом. Доведено, що науково-художня гібридність, автобіографічні мотиви, посилена інтертекстуальність і культурологічна багатовимірність є невід’ємними елементами проаналізованих текстів.