Сакос святителя Феодосія Углицького в колекції Чернігівського історичного музею

Мета статті полягає в розкриті історії богослужбового облачення, що нині зберігається у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського – сакосу святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Особлива увага приділяється питанню визначення на основі аналізу доступних документів найімові...

Full description

Saved in:
Bibliographic Details
Date:2025
Main Author: Май-Борода, М.
Format: Article
Language:Ukrainian
Published: Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України 2025
Series:Сiверянський літопис
Subjects:
Online Access:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206725
Tags: Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:Сакос святителя Феодосія Углицького в колекції Чернігівського історичного музею / М. Май-Борода // Сіверянський літопис. — 2025. — № 4. — С. 45-52. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Description
Summary:Мета статті полягає в розкриті історії богослужбового облачення, що нині зберігається у фондах Чернігівського історичного музею ім. В. Тарновського – сакосу святителя Феодосія, архієпископа Чернігівського. Особлива увага приділяється питанню визначення на основі аналізу доступних документів найімовірнішого місця зберігання сакосу до моменту його надходження до музейних фондів. Стаття ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах історичності, цілісності та об’єктивності. Вони реалізуються через застосування історико-критичного, порівняльно-аналітичного та логічного методів. Наукова новизна: історія сакосу та шлях його надходження до музею раніше не досліджувалися. Тривалий час в облікових документах атрибуція богослужбової шати залишалася хибною: були неправильно визначені вид облачення та час його створення, не було встановлено, що воно належало святителю Феодосію Чернігівському. Висновки. Опрацьований матеріал дозволив встановити, що сакос походить з ризниці архієпископа Феодосія Углицького, визначити Спасо-Преображенський собор як найбільш вірогідне місце зберігання сакосу до 1925–1926 рр. – часу, коли він за обґрунтованим припущенням міг бути взятий до колекції музею в результаті експедицій наукових співробітників по церквах Чернігова.