Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського

Онук останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Петро Олексійович Розумовський залишив помітний відбиток в історії Одеси. У статті подаються та аналізуються неопубліковані документи, що торкаються історії створення та долі великого маєтку Петра Розумовського в місті....

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2006
Автор:	Михайленко, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інституту історії України НАН України 2006
Назва видання:	Чорноморська минувшина
Теми:	Публікація документів
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206908
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського / Н. Михайленко // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2006. — Вип. 1. — С. 121-126. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-206908
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2069082025-09-27T00:09:01Z Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського Documents of State Archive of Odesa region on P. О. Rosumovsky Михайленко, Н. Публікація документів Онук останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Петро Олексійович Розумовський залишив помітний відбиток в історії Одеси. У статті подаються та аналізуються неопубліковані документи, що торкаються історії створення та долі великого маєтку Петра Розумовського в місті. The grandson of the last Ukrainian hetman Petro Оleksiyovych Rosumovskyi left noticeable sign in the history of Odesa. In the article the unpublished documents are represented and analysed. These documents refer to the history of the creation of the P. Rosumovsky’s estate and its fate after his death. 2006 Article Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського / Н. Михайленко // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2006. — Вип. 1. — С. 121-126. — укр. 2519-2523 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206908 94 (477.74):303.436.2:929 (093.2) uk Чорноморська минувшина application/pdf Інституту історії України НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Публікація документів Публікація документів
spellingShingle	Публікація документів Публікація документів Михайленко, Н. Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського Чорноморська минувшина
description	Онук останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Петро Олексійович Розумовський залишив помітний відбиток в історії Одеси. У статті подаються та аналізуються неопубліковані документи, що торкаються історії створення та долі великого маєтку Петра Розумовського в місті.
format	Article
author	Михайленко, Н.
author_facet	Михайленко, Н.
author_sort	Михайленко, Н.
title	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського
title_short	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського
title_full	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського
title_fullStr	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського
title_full_unstemmed	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського
title_sort	документи державного архіву одеської області про п.о. розумовського
publisher	Інституту історії України НАН України
publishDate	2006
topic_facet	Публікація документів
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/206908
citation_txt	Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського / Н. Михайленко // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2006. — Вип. 1. — С. 121-126. — укр.
series	Чорноморська минувшина
work_keys_str_mv	AT mihajlenkon dokumentideržavnogoarhívuodesʹkoíoblastíproporozumovsʹkogo AT mihajlenkon documentsofstatearchiveofodesaregiononporosumovsky
first_indexed	2025-09-27T01:14:55Z
last_indexed	2025-09-28T01:11:12Z
_version_	1844468119174643712
fulltext	121 На другой день, будучи у Решет бея, начертал я ему план и означил все те места, кои потребно запереть, желая углубить Очакоский фарватер. Он чрезвычайно был доволен чертежом моим и не велел мне говорить о сем ни в Килие, ни в Аккермане, да и к килийскому начальнику дал мне рекомендательное письмо и велел мне дожидаться фирмана о дозволении поднимать потопие пушки и прочее. Оставя ему записку, где меня найти, отправился я обратно в Килию. Начальник сего города Челеби эфенди по прочтении Решет бея письма обласкал и просил меня доставить ему разные железные вещи и наконец дал мне одобрительное письмо к аккерманскому паше, который принял меня так же благосклонно, как и первый, обнадежил в своем покровительстве и отпустил меня в Одессу, куда возвратился я 22- го января, а оттоле приехал в Петербург марта 6-го и проживая здесь без всякого решения в сущее для меня разорение450. РДАДА. – Ф. 1239. – Оп. 3. – Спр. 36638. – Арк. 2-3. – Оригінал. Anatoliy Bachyns’kyі Zadunajs’ka (Trans Danube) Sich and Russia: last quarter of XVIII c. Offered article was submitted by Bachyns'ky A. D. in 1993 to "The transactions of Odessa Archeological society", but it was not published at the time. Article was written in Russian. In the given edition it is offered in the Ukrainian translation, author's style and the notes are saved. In the artical the problem of attitude of Russian empire to existence of Trans Danube Siche is discovered, the means by which Russian government tried to liquidate community of Trans Danubian Cossacks are found out. In the end of article the documents from Russian State Archive of the Old Acts are offered which are printed for the first time and confirm conclusions of the author. УДК 94 (477.74):303.436.2:929 (093.2) Наталя Михайленко ДОКУМЕНТИ ДЕРЖАВНОГО АРХІВУ ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПРО П.О. РОЗУМОВСЬКОГО Онук останнього українського гетьмана Кирила Розумовського – Петро Олексійович Розумовський залишив помітний відбиток в історії Одеси. У статті подаються та аналізуються неопубліковані документи, що торкаються історії створення та долі великого маєтку Петра Розумовського в місті. Останнім часом посилюється увага істориків до визначних українських старшинсько- шляхетських родів, зокрема до славетного гетьманського роду Розумовських. Серед його представників було багато відомих постатей, але на жаль серед них залишаються 450Слід відзначити, що Є. Клєнов надалі продовжував розвідувальну діяльність проти Туреччини, повідомляючи російському уряду відомості про задунайських козаків, про запорожців. Див: Архив графов Мордвинцевых. – С.Пб., 1901. – Т. 2.− С. 169-475; РДВІА. – Ф. МА. – Оп. 163-а. – Св. 17. – Спр. 1. – Спр. 8. Про діяльність Є. Клєнова, як російського розвідника [в збурці] І.І.Дмитренка та в публікації О.І. Маркевича “Об интересных документах, касающихся истории Одессы”//ЗООИД. – 1897.– Т.ХХ. – С.68-70. 122 й ті, кого дослідники минулого залишали поза своєю увагою. До таких „невідомих Розумовських” без сумніву можливо віднести Петра Олексійовича Розумовського (1775 – 18.07.1835) – онука гетьмана Кирила Григоровича Розумовського, сина міністра Народної Освіти Олексія Кириловича, генерал- майора та останнього нащадка свого роду по чоловічій лінії в Російській імперії.. Цікавою та найбільш загадковою сторінкою життя Петра Розумовського – є перебування його в Одесі, де він був чиновником з особливих доручень при своєму другові герцогу А.Е.Рішельє (1806–1816 рр.). В нашому місті граф П.О. Розумовський прожив майже тридцять років – з 1806 р. по 1835 р., тут він помер і був похований (могила графа була знищена разом з іншими могилами Першого Одеського християнського цвинтаря, на місці якого сьогодні розташований “Парк Ілліча”). Відомості про перебування Петра Розумовського в Одесі, що їх містять опубліковані джерела (здебільшого спогади сучасників)451 та історична література (переважно праці дореволюційних дослідників історії роду Розумовських452 та розвідки одеських краєзнавців)453 переважно мають суб’єктивний характер. Тому актуальним є вивчення архівних документів з цієї теми. В Державному архіві Одеської області зберігається низка справ, які тою чи іншою мірою висвітлюють перебування Розумовського в Одесі. Зокрема, це справи фонду №59 “Одеський будівельний комітет”. Так у справі “Про надання місць для заведення хуторів” від 1811 р. є прохання Петра Олексійовича надати йому відомості про обсяг та розташування куплених ним земель від архітектора Фраполі та подання тираспольського повітового землеміра щодо цих земель454. Справа “Про відведення земель для заведення хуторів” від 1824 р. містить прохання графа П. Розумовського до Одеського будівельного комітету видати йому на володіння хутором “відкритого листа”.455 У справі “По проханню дійсного камергера Петра Розумовського про вказування кордонів місцю купленому ним у мішанина Гаврила Бондарева в V кварталі під №1” від 1827 р. надаються відомості про куплену графом землю у Бондарева, на якій мешкали міщани Плотніков та Мітрофанов та рішення комітету з цього приводу.456 Прохання жінки капітана Золотарьова надати відомості про три хутора П. Розумовського в Одесі, що були закладені під борг її батьку полковнику Морозову містить справа “Про видачу місць для заведення хуторів” від 1831 р.457 Інші справи стосуються долі земельних володінь графа після його смерті. Це, зокрема, справа “Про хутори покійного 451Записки М.Д. Бутурлина // Русский архив.– С.Пб.,1897.– С.25; Воспоминания А.М. Фадеева. – Ч.1: 1790–1862 гг. – С.Пб., 1891. – С.467; Из прошлого Одессы // Сборник статей С. Бориневича, М. Веселовского, В. Ганзена и др. – Одесса,1894. – С.324. 452 Васильчиков А.А. Семейство Разумовских. В 2 т.– Т.2. – С.Пб., 1880. – С. 177; Русский биографический словарь под наблюдением председателя императорского Русского исторического общества А. А. Половцева. – Т.15. – С.Пб., 1910. – С.170 453 Донцова Т. Молдаванка. Записки краеведа. – Одесса, 1991. – С.275; Нетребский В. Деловые люди старой Одессы и её представители в конце ХIХ в. – Одесса, 2003. – С.140; Олійників О. Останній нащадок останнього гетьмана // Чорноморські новини. – 1992. – 26 вересня. 454 ДАОО. – Ф.59. – Оп.4. – Спр.3. – Арк. 21 – 24 455 Там само. – Оп. 1. – Спр 374. – Арк. 1 – 6. 456 Там само. – Ф.59. – Оп.2. – Спр.145. – Арк. 139. 457 Там само. – Спр.288. – Арк. 1 – 6. 123 Розумовського” від 1837 р., де подаються розпорядження одеського градоначальника О.І.Левшина щодо земель Розумовського,458 та справа “Про надання тутешньому комерційному суду відомостей про хутори покійного графа Розумовського” від 1836 р. Документи останньої з названих архівних справ публікуються нижче у повному обсязі. Вони стосуються видачі Одеським будівельним комітетом Одеському комерційному суду документів щодо розташування та розмірів земель покійного П.О. Розумовського в Одесі, заставлених свого часу під борг у 12 тис крб. інженер-полковнику Г.І. Морозову (відомому інженеру, який тривалий час очолював Одеський будівельний комітет)459. Передусім справа висвітлює певні аспекти механізму банкрутства одного з найбагатших людей міста. Окрім того, документи справи (зокрема, звіти одеського міського землеміра, відомого архітектора, представника італійської школи Ваетано Даллакви) також містять інформацію про процес придбання онуком останнього українського гетьмана земель в Одесі (одну стандартну „дачу” в 25 десятин він отримав від міста 17 січня 1816 р., а ще дві такі ж “дачі” були ним придбані у графа Я. Булгарі); про величезні розміри цих земель (168 десятин), що дають підстави називати П.О. Розумовського чи не найбільшим землевласником міста у 1820-х рр.; про народну назву цих земель –“Новосильцова та Великий Розумовський” тощо. Нажаль, палац, інші споруди та парк Розумовського, на відміну від парку дачі його сусіда, друга та начальника А.Е. Рішельє (тепер “Дюківський парк”), до нашого часу не збереглися. Про перебування останнього нащадка славетного гетьмана в Одесі сьогодні нагадує лише назва вулиці, яка колись прямувала до його “дачі” – “Розумовська”. Документи: Документ № 1. Прохання Миколи Сініцина до Одеського будівельного комітету. 12 березня 1836р. Одеса. № 820 В Одесский Строительный Комитет Надворного Советника Синыцина. Прошение. В закладной данной покойным Графом Петром Разумовским 1833 года на имя майора (ныне Полковник) Морозова значится: что в Обеспечение должных ему Морозову Двенадцать тысяч рублей заложены хутора, 1) На Одесской Городской Земле на Куяльнике в VI части под №14 и 2) Около Города Одессы вVI части под №№15 и 16. Со всеми строениями и проч.– Я по данной мне доверенности на управление хуторами, покорнейше прошу Одесский Строительный Комитет почтить меня уведомлением в которой части оные № № хуторов находятся ныне по плану изданному О. Г. Делаква в последнее время. Надворный Советник Николай Синицын. ДАОО. – Ф. 59.– Оп. 3. – Спр. 257. – Арк.1. 458 Там само. – Оп.3. – Спр.283. – Арк. 1 – 6. 459 Пилявский В. Военные инженеры // Вечерняя Одесса. – 1987. – 10 октября. 124 Документ №2. Розпорядження Одеського Градоначальника міському землеміру Даллакве. 14 березня 1836 р. Одеса. От Градоноч. Г. Исправляющ. Должность Городов. 14 марта 1836 Землемера Деллаква № 901 Надворный советник Николай Синицын в прошении поданном в С. Комитет объяснил, что в закладной данной покойным Графом Петром Разумовским 1833 года на имя майора (ныне полковника) Морозова, значится: что в обеспечение должных ему Морозову 12 тысяч рублей заложены хутора 1) На Одес. Городской земле на Куяльнике в VI части под № 14 и 2) около города Одессы в VI части под № № 15 и 16 м. со всеми строениями и проч. А потому он Синицын по данной ему доверенности на управление теми хуторами, просит уведомить Его в которой части оные №№ хуторов находятся ныне по плану составленному вами в последнее время, в следствии сего, Я поручаю Вашему благородию для удовлетворения таковой просьбы Г. Синицына справится по надлежащему где следует и об оказавшемся объявить просителю прямо от Себя и для сведения о том донести С. Комитету. Граданоч[альник]. ДАОО. –Ф. 59.–Оп. 3.–Спр. 257.–Арк. 2. Документ №3. Подання міського землеміра Даллакви до Одеського Будівельного комітету. 20 березня 1836 р., Одеса № 957 21 марта В Одесский Строительный комитет В должности . Городового Землемера Деллаква В следствии предписания Его Превосходительства за № 901, честь имею донести строительному комитету, что, для удовлетворения просьбы Г. надворного советника Синицына, ныне же от меня объявлены были просителю, сведения относительно трёх хуторов покойного Графа Петра Разумовского, заложенных в 1833 году на имя Г. полковника Морозова, в обеспечение должных ему же Морозову двенадцать тысяч рублей. В Должности Городового Землемера Деллаква. ДАОО. –Ф. 59.–Оп. 3.–Спр.257. –Арк. 3. Документ №4. Лист Одеського комерційного суду до Одеського будівельного комітету. 17 квітня 1836 р., Одеса № 1346 18 марта М.Ю. В Одесский Строительный комитет Коммерческий суд №1807 125 Поверенный наследников Умершего Графа Петра Разумовского Надворный Советник Синицын, по случаю предстоящей продажи; в пользу залогодержателя Корпуса Инженеров Полковника Морозова, хуторов означенного Разумовского, по закладным, совершённом в сем суде, значащихся в VI части Г. Одессы под №№ 14, 15 и 16 подал в сей суд прошение, что в VI части, как видно из плана Одессы, ныне нет ни одного хутора принадлежащего Разумовскому; а как Коммерческому Суду и будущим покупщикам, во избежание всяких недоразумений, при покупке и выдаче на то документов, необходимо знать в какой именно части, по нынешнему плану Одессы, находятся означенные в закладной хутора, то Суд покорнейше просит Строительный Комитет доставить оному о том сведения: по закладной же один из тех хуторов показан состоящим на Куяльнике в VI части под № 14 земли под оные 25 десятин, отрытой лист на оный выдан 17го Генваря 1816 №39, а другой около города в VI части под № № 15 и 16 под которые земли 50 десятин, достался Графу Разумовскому по купле от Графа Якова Булгари. Секретарь Леонтьев. На документі приписка рукою землеміра Даллаква: “Хутора значащиеся в VI части под № 14м, 15 и 16м по старому плану, находившиеся в закладе у полковника Морозова, по новому плану находятся в V части под № 17м и 18м в количестве 168 десятин и известные под названием Новосильцова и большого Разумовского. Деллаква”. ДАОО. – Ф. 59.– Оп. 3.–Спр. 257.–Арк. 4. Документ №5. Витяг з Журналу Одеського будівельного комітету поданий до Одеського комерційного суду. 27 квітня 1836 р., Одеса 1346 № 4 В Журнале Апреля 27 дня 1836. Просутствие Одесского С. Комитета Докладывает в здешний Коммерческий Суд, отношением от 17 сего апреля за № 1807м Извещая, что Поверенный Наследников Умершего Графа Петра Разумовского, Надворный Советник Синицын, по случаю предстоящей продажи, в пользу Залогодержателя Корпуса Инженеров Полковника Морозова хуторов означенного Разумовского, по закладным совершённым в оном суде, значихся в VI части Г. Одессы под № № 14, 15 и 16 Подал в оный Суд прошение, что в VI части как видно из плана ни одного хутора принадлежащего Разумовскому; а как Коммерческому Суду и будущим покупщикам, во избежание всяких недоразумений при покупке и выдаче на то документов, необходимо знать в какой именно части, по нынешнему плану Одессы находятся означенные в закладной хутора то Суд просим Комитет доставить о том сведения: по закладной .. один из тех хуторов показан состоящем на Куяльнике в VI части под № 14 земли под оным 25 десятин, открытый лист на оный выданы 17 Генваря 1816 № 39 а другой около города в VI части под № № 15 и 16 под которыми земли 50 десятин доста… Графу Разумовскому покупить от Графа Якова Булгари вследствие такового отношения Коммерческого Суда Г. Исправляющий Должность Городового землемера Деллаква, на данное Ему поручение ныне донёс, что хутора значащиеся в VI части под № 14, 15 и 16 по старому плану, находящиеся в закладе у полковника Морозова, по новому плану 126 находится в V части под № 17, 18 в количестве 168 десятин известные под названием Новосильцова и большого Разумовского. Заключили: о таковом донесении Г. Диллаква уведомить здешний Коммерческий Суд, в ответ на отношение оного за № 1807=присовокупив при том, что со сторон сего Комитета на продажу того количества земли, которое принадлежит Графу Разумовскому по законным документам препятствия не имеются. После чего сочтя дело сие оконченным сдать оные в своё время для хранения в архив. Между тем предложить Градской полиции чтобы она по взыскании с Г. Синицына за употреблённую в Комитете …. вместе гербовую и простую бумагу четыреста руб. отдала оные в Одес. Уездное Казначейство для подчисления к казённым доходам в каковым взыскании дать знать их Казённой палате. Восемь дел переномерованых и скрепленных шесть листов писанных. Войников. ДАОО. –Ф. 59.–Оп. 3.–Спр. 257.–Арк. 5,6. Natalya Mykhaylenko Documents of State Archive of Odesa region on P. О. Rosumovskyi The grandson of the last Ukrainian hetman Petro Оleksiyovych Rosumovskyi left noticeable sign in the history of Odesa. In the article the unpublished documents are represented and analysed. These documents refer to the history of the creation of the P. Rosumovsky’s estate and its fate after his death. УДК 94 (477.74):37.035.6:357.1-058.22 Олег Мельник ДЕКІЛЬКА ДОКУМЕНТІВ ПРО ДОСЛІДНИКА ІСТОРІЇ ОДЕСИ Д.Г. АТЛАС Автор розглядає факти біографії відомого історика Одеси Доротеї Генріхівни Атлас та впроваджує до наукового обігу невідомі раніше документи, що стосуються її навчання на історичному та юридичному факультетах Одеських вищих жіночих курсів (1903 – 1912 рр.). Доротея Генріхівна Атлас – історик, краєзнавець, авторка кількох наукових розвідок та двох відомих праць з історії Одеси, в тому числі першого підручника з історії міста, що був опублікований у 1915–1916 рр. Автори передмови до сучасного перевидання праці Д.Г.Атлас О.Губарь та Є.Голубовський справедливо стверджують: „Абсолютно очевидним є те, що наукових праць Д.Г. Атлас підготовлено в роки її навчання на вищих жіночих курсів.”460 Саме під час навчання на Одеських вищих жіночих курсах (далі – ОВЖК) Д.Г. Атлас сформувалася як дослідник, під керівництвом її вчителя професора Івана Андрійовича Лініченка (1857–1926 рр.) – талановитого вченого, учня В.Б. Антоновича. Під його редакцією вийшли два томи праць ОВЖК, де публікувалися „реферати слухачок, що були ними прочитані на практичних заняттях з Російської історії”. “Реферати” ці вражали обсягом та ґрунтовністю, бо 460 Голубовский Е., Губарь О. Урок истории // Атлас Д. Старая Одесса ее друзья и недруги. – Одесса, 1992 .–С.5.

Документи Державного архіву Одеської області про П.О. Розумовського

Репозитарії

Схожі ресурси