Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах
Стаття присвячена етнолінгвістичному питанню відображення етноуявлень українців Буковини в їхньому мовленні. Зокрема розглядаються паремії, складовими яких є етноніми, що сьогодні побутують у с. Погорілівка Застанівського р-ну Чернівецької обл. Це дає можливість простежити ставлення буковинських укр...
Saved in:
| Date: | 2007 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Series: | Матеріали до української етнології |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207040 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах / Н. Притулик // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 116-118. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207040 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2070402025-09-30T00:12:42Z Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах Притулик, Н. Етнологія Стаття присвячена етнолінгвістичному питанню відображення етноуявлень українців Буковини в їхньому мовленні. Зокрема розглядаються паремії, складовими яких є етноніми, що сьогодні побутують у с. Погорілівка Застанівського р-ну Чернівецької обл. Це дає можливість простежити ставлення буковинських українців до інших етносів, зумовлене міжетнічними стосунками і різні історичні періоди. 2007 Article Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах / Н. Притулик // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 116-118. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207040 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етнологія Етнологія |
| spellingShingle |
Етнологія Етнологія Притулик, Н. Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах Матеріали до української етнології |
| description |
Стаття присвячена етнолінгвістичному питанню відображення етноуявлень українців Буковини в їхньому мовленні. Зокрема розглядаються паремії, складовими яких є етноніми, що сьогодні побутують у с. Погорілівка Застанівського р-ну Чернівецької обл. Це дає можливість простежити ставлення буковинських українців до інших етносів, зумовлене міжетнічними стосунками і різні історичні періоди. |
| format |
Article |
| author |
Притулик, Н. |
| author_facet |
Притулик, Н. |
| author_sort |
Притулик, Н. |
| title |
Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах |
| title_short |
Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах |
| title_full |
Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах |
| title_fullStr |
Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах |
| title_full_unstemmed |
Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах |
| title_sort |
етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Етнологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207040 |
| citation_txt |
Етнокультурні стереотипи в буковинських паремічних висловах / Н. Притулик // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 116-118. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT pritulikn etnokulʹturnístereotipivbukovinsʹkihparemíčnihvislovah |
| first_indexed |
2025-09-30T01:08:36Z |
| last_indexed |
2025-10-01T01:08:56Z |
| _version_ |
1844739767452827648 |
| fulltext |
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 116
Н. ПРИТУЛИК
ЕТНОКУЛЬТУРНІ СТЕРЕОТИПИ
В БУКОВИНСЬКИХ
ПАРЕМІЧНИХ ВИСЛОВАХ
Стаття присвячена етнолінгвістичному пи-
танню відображення етноуявлень українців Буко-
вини в їхньому мовленні. Зокрема розглядаються
паремії, складовими яких є етноніми, що сьогодні
побутують у с. Погорілівка Застанівського р-ну
Чернівецької обл. Це дає можливість простежити
ставлення буковинських українців до інших етно-
сів, зумовлене міжетнічними стосунками і різні іс-
торичні періоди.
Кожна етнокультура по-своєму віддзеркалює
світосприйняття, світорозуміння, спільне для її
носіїв та сформоване на ґрунті давніх світогляд-
них уявлень. Те, яким етнос бачить і усвідомлює
себе у світі, видається можливим пізнати через
призму сприйняття ним інших етносів, оскіль-
ки в цьому контексті сам виступає вихідним мі-
рилом. Ці етноуявлення закарбовуються в мові,
унаслідок чого утворюються і починають актив-
но побутувати сталі словосполучення – відетно-
німні фразеологізми й інші паремійні вислови,
компонентом яких є етноніми. Це цікавий мате-
ріал для дослідження етнос прийняття представ-
никами різних народів один одного. Значний на-
уковий інтерес, що становлять собою пласти ві-
детнонімних паремій, зумовив підвищення ува-
ги до них. В останні роки в українській (Б. Аж-
нюк, А. Івченко, Г. Доброльожа, О. Рогач) і росій-
ські (В. Мокієнко, О. Бєлова) лінгвістиці роблять-
ся певні кроки в напрямку їх дослідження.
Фразеологізми, компонентами яких є етноні-
ми, поширеній по всій Україні. Так, українцям
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 117
відоме порівняння «крутить, як циган сонцем»
(хитрує, непослідовне у поглядах) або фразе-
ра «китайська грамота» (щось незрозуміле). На
основі аналізу цілого пласту середньо польських
фразеологізмів, складовими яких є етноніми, до-
слідницею Г. Доброльожею [2] було визначено,
що росіяни («москалів») українці цього регіону
бачать хитрими, сварливими, дурними; циган –
удачливим, брехливими, веселими, ледачими,
набридливими; євреї – заможними, скупими,
неохайними; німців – невродливими, боязкими
тощо. Подібні асоціації з представниками згада-
них вище народів виникають майже в усіх укра-
їнців.
Однак регіонально специфічною є частотність
вживання того чи іншого етноніма у складі па-
ремій, що зумовлено впливом таких факторів, як
етносусідство та міжетнічні зв’язки. Очевидно,
на території Східної України етнонім «москаль» у
складі фразеологізмів буде побутувати частіше,
ніж на Західній, а «татарин» – вживаються пере-
важно в мовленні українців і росіян Криму.
У побутовому мовленні українців Буковини
(територія, яка була в складі інших держав і сьо-
годні має неоднорідний національний склад) фі-
гурують євреї, поляки, румуни, молдавани, турки
«таке мале, а вже турок.., та ще й чорне», ци-
гани «змерз, як циган на морозі» та ін.
У цьому регіоні досить часто вживається у
складі паремій етнонім «жид», що, очевидно, зу-
мовлено проживання великої кількості євреїв
у Буковинському краї. Варто зазначити, що лек-
сема «жид» тут не несе негативного емоційного
забарвлення, напротивагу територіям регіонів
Східної України, де етнонім побутує як лайли-
вий, відносно представників відповідного етно-
су. Навпаки, жителі сіл Чернівецької обл. Зазна-
чають, що жиди – це хороші, добрі люди, які під
час війни, у скрутні часи надавали відчутну допо-
могу українцям. Саме тому на цій території побу-
тує фразера «у жида можна зайтúси» (на звер-
нення по допомогу не відмовлять, з порожніми
руками не відпустять) [5]. Як не парадоксально,
поряд із цим фігурують у мовленні жителів регі-
ону й антонімічні до наведених фраземи, в яких
простежується натяк на скупість, певну дріб’яз-
ковіть євреїв, пов’язану з характерною для них
діяльнісною сферою – торгівлею: «живу [т] –
як брати, рахую [це] – як жиди»; «скупий, як
жид»; «торгую [це], як жид» [5]. Спостережли-
вість українця не оминула увагою і терплячість
євреїв – «Це вже б і жида заїло» [5]. Якщо хтось
бере зі собою в дорогу багато зайвих речей, про
нього на Буковині говорять так: «збирає[си], як
жид на вóйну» [5] маючи на увазі таку рису вда-
чі євреїв, як передбачливість.
Буковинські українці часто згадують у мовлен-
ні й своїх сусідів-молдаван (Буковина перебува-
ла у складі Молдавського князівства в період XV–
XVIII ст.), яких, судячи зі сталих словосполучень,
вони наділяють «тупістю». До того ж інтонація,
з якою промовляються вислів «...це – молдав-
ський варіант» [5] (мається на увазі щось низь-
копробне, позбавлене смаку), близька до спів-
чутливої. Вживається і більш експресивна фра-
зера: «молдавани – теж люди» [5]. І вже надто
глузливими є слова дитячої пісеньки-дражнил-
ки: «Молдавани чі-чі-чі продавали к[о]лачі. К[-
о]лачі засохли – молдавани здохли» [5].
Оскільки Буковина перебували і під вла-
дою Австо-Угорщини (кінець XV ст. – початок
XX ст.), утворилися фраземи й жарти діалогіч-
ного характеру з етнонімом «мадяри» (те саме,
що й угорці): «гнилий, як вош мадярська» [5].
Або: – Як мадяра сфотографувати по пояс? –
«Посадити у яму і сфотографувати» [5]. У на-
ведених висловах звучить неприхована неґація,
якою позначали сусіди своїх сусідів.
Проте найгірше ставлення українців Буковини
доводиться констатувати відносно етносів, які
не лише панували на їхній землі, а й насильниць-
ким шляхом насаджали свою культуру, попира-
ючи українську. Старожили буковинських сіл і
сьогодні згадують із болем ті часи, коли під час
навчання в школі їх суворо карали та били різка-
ми вчителі-румуни, примушуючи таким чином
учити румунську мову, якою викладали в тодіш-
ніх буковинських школах (1918–1927 роки – пе-
ріод румунізації Буковини).
Саме цим зумовлена відверта ненависть буко-
винських українців до представників румунсько-
го, а також польського етносів, що простежують-
ся в їхньому мовленні. Відтак у фраземах вико-
ристовується навіть груба лайлива лексика: кур-
ка – «гаїна», мука – «фаїна», корова – «вака», а
румуни – «с..»; «всі мазури до дзури» (до заду), а
поляки – до «с...» [5]. Були зафіксовані й жарти
глузливого характеру: – Чого поляк не їсть ма-
ринованих огірків? – «Бо голова в банку не влі-
зе» [5].
Так чи інакше, фактом є те, що для українсько-
го мовлення нехарактерні фразеологізми, у скла-
ді яких був би етнонім «українці». Водночас за-
фіксовано відносно небагато фразем, які несуть
нейтральне етносемантичне навантаження щодо
інших етносів, і зовсім обмаль – позитивне.
На думку О. Бєлової [1], це явище закономір-
не і властиве не лише для українців, які нібито,
як може здатися на перший погляд, вивищують
себе над іншими. Воно пов’язане, за переконан-
ням дослідниці, з давньослов’янськими локутив-
ними уявленнями про два світи «цей» – «той»,
«нав» – «яв», «свій» – «чужий» тощо). Представ-
ники іншого етносу здавна сприймалися як жи-
телі іншого, чужого (ворожого) світу. Цей факт
певною мірою зумовлює заздалегідь упереджене
ставлення до них. Паремічні одиниці, що мають у
своєму складі етноніми, є надзвичайно цінними,
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 118
оскільки відбивають окремі історичні періоди,
фіксуючи міжетнічні стосунки, колективне став-
лення одних народів до інших, хоча й іноді дещо
гіперболізовано виявлене в мовленні. Крім того, ,
це колоритні й самобутні національно-культурні
зразки словесної народної творчості. Цікавим на
нашу думку, видається також дослідження етно-
німічних паремій інших народів стосовно укра-
їнців. Зазначені аргументи вимагають особливої
уваги до таких фразем і їхніх регіональних осо-
бливостей з боку збирачів і дослідників фоль-
клору та етнографії, розробки методичних шля-
хів їх виявлення в процесі роботи етнографічних
і фольклористичних експедицій.
1. Бєлова О. Этнокультурные стереотипы в славянской
народной традиции. – М., 2005.
2. Доброльожа Г. Красне слово – як золотий ключ: По-
стійні народні порівняння в говірках Середнього По-
лісся та суміжних територій. – Житомир, 2003.
3. Іванченко А. Етнічні стереотипи в українській фразе-
ології // Мовознавство: Тези та повідомлення ІІІ Між-
народного конгресу україністів. – Х., 1996. – С. 205–
207.
4. Рогач О. Відетнонімічні фразеологізми // Диво сло-
во. – 1997 – № 4. – С. 15–17.
5. Записано від жителів с. Погорілівка Застанівського
р-ну Чернівецької обл.
http://www.etnolog.org.ua
|