Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.)
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Матеріали до української етнології |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207041 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) / М. Пилипак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 114-116. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207041 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2070412025-09-30T00:19:19Z Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) Пилипак, М. Етнологія 2007 Article Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) / М. Пилипак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 114-116. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207041 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етнологія Етнологія |
| spellingShingle |
Етнологія Етнологія Пилипак, М. Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) Матеріали до української етнології |
| format |
Article |
| author |
Пилипак, М. |
| author_facet |
Пилипак, М. |
| author_sort |
Пилипак, М. |
| title |
Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) |
| title_short |
Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) |
| title_full |
Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) |
| title_fullStr |
Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) |
| title_full_unstemmed |
Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) |
| title_sort |
весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. брідок вінницької обл.) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Етнологія |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207041 |
| citation_txt |
Весільна обрядовість у її сучасних формах побутування (за матеріалами с. Брідок Вінницької обл.) / М. Пилипак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 114-116. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT pilipakm vesílʹnaobrâdovístʹuíísučasnihformahpobutuvannâzamateríalamisbrídokvínnicʹkoíobl |
| first_indexed |
2025-09-30T01:30:52Z |
| last_indexed |
2025-10-01T01:08:59Z |
| _version_ |
1844739770828193792 |
| fulltext |
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 114
ПИЛИПАК М.
ВЕСІЛЬНА ОБРЯДОВІСТЬ
У ЇЇ СУЧАСНИХ ФОРМАХ
ПОБУТУВАННЯ
(за матеріалами с. Брідок
Вінницької обл.)
Активізація регіональних досліджень в ет-
нології передбачає вивчення етнокультурної
специфіки різних етнографічних зон. У цьому
зв’язку великий інтерес становить дослідження
регіональної специфіки весільної обрядовості
Поділля. Впродовж ХХ ст. весільна обрядовість
зазнає трансформації: втрачаються складові,
з’являються інновації. Соціальні перетворення,
глобалізація суспільства, відбиваються на тра-
диційній обрядовості, традиційному світогляді.
Тому для сучасних дослідників є актуальним до-
слідження стійкості та змін у різних явищах на-
родної культури, і зокрема, у сфері сімейної об-
рядовості. У нашій роботі, присвяченій весільній
обрядовості південно-східних районів Поділля
на матеріалі весілля у селі Брідок, записаному ав-
тором у 2003 році [1], поставлено завдання про-
стежити зміни у структурі традиційного весіл-
ля, проаналізувати стійкі традиції та інноваційні
тенденції.
Питанням трансформації весільної обрядо-
вості, зокрема, радянських часів, присвячена
монографія В. К. Борисенко «Нова весільна об-
рядовість в сучасному селі (На матеріалах пів-
денно-східних районів України» [2], Н. Здорове-
ги «Нариси народної весільної обрядовості на
Україні» [3]. Зокрема, у цих працях розглядають-
ся питання поєднання традиційного і нового у
весільній обрядовості, впливу соціально-еконо-
мічних чинників на зміни традицій. У аспекті на-
шого дослідження особливий інтерес становить
праця В. К. Борисенко «Весільні звичаї та обряди
на Україні (Історико-етнографічне дослідження-
)» [4]. На узагальненні широкого матеріалу з ве-
сільної обрядовості українців автор зробила ви-
сновок, що незважаючи на трансформацію, ско-
рочення обрядів в кінці XIX – початку ХХ ст.,
структура весілля лишилась традиційною.
Весільні обряди та звичаї українців дають ши-
роке уявлення про етичні та естетичні погляди
народу, різноманітні аспекти його життєдіяль-
ності. Весільний ритуал позначений у часі дина-
мікою. Нові історичні та соціальні реалії зміню-
вали одяг, святкові страви. Однак все це до 30-х –
40-х років не зачіпало традиційної структури об-
ряду. Найбільші зміни в цьому напрямку стали-
ся у другій половині XX ст., коли відбулося руй-
нування його архаїчних складових. Проте на сьо-
годні весілля зазнало значних змін і разюче від-
різняється від традиційного. Багато його складо-
вих втратили значення або й зовсім «випали» з
цілого обряду. З іншого боку, до нього прижили-
ся нові, не менш цікаві звичаї.
Порівняймо 40–70-і роки XX ст. та період від
кінця 90-х років XX ст. до початку XXI ст. (За при-
клад ми взяли ці роки тому, що інформатори до-
бре пам’ятають ці часи. Особливо багато вдало-
ся записати від нашої бабусі Мельник Марії Ва-
силівни 1924 р. н.). В обох випадках йдеться про
однаковий проміжок часу – приблизно 30 років,
протягом яких весільний обряд зазнав значних
змін.
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 115
Весільний обряд 1940-х років тяжіє до тради-
ційного. Наречені в святковому національному
одязі: вишита сорочка, широка спідниця, весіль-
ний пояс, вінок зі стрічками в нареченої; вишита
сорочка, штани, головний убір (шапка або каш-
кет, обов’язково з квіткою), весільний пояс у на-
реченого. В 1970-х роках з традиційного весіль-
ного одягу зберігається лише один елемент – ве-
сільний пояс у нареченого, який, проте, пов’язу-
ють уже не всі, оскільки він не особливо гармо-
нує з костюмом. В нареченої ж – звичайна нині
біла сукня з купованим вінком і серпанком.
У 1940-х роках ще зберігається переважна
більшість складових обряду: змовини, сватання,
випікання короваю, дівич-вечір, власне весілля,
понеділкування, або циганщина, та «свати». В 1-
970-х змовини зводяться до того, що в день сва-
тання хтось від нареченого (як правило, сват)
приходив до нареченої і повідомляв, що ввечері
о такій-то порі до неї завітають свати. Нині ж не-
має навіть цього. Хлопець приходив з боярами
розплітати косу дівчині у неділю вранці й отри-
мавши батьківське благословення, рушав до
сільського клубу на урочисту реєстрацію шлюбу,
лише інколи – до церкви вінчатися.
Нині взагалі важко виділити якусь закономір-
ність чи сталість у проведенні весільного обряду.
Пов’язано це з тим, що в Брідку весілля вже кілька
років справляють в обрядодій залі, тому заходячи
до зали, запрошені одразу обдаровують молодих,
а не при розподілі короваю. Як результат – зник
цілий ряд дотепних примовок. Ще приблизно 5
років тому старший боярин підносив коровай
кожному гостю, взамін той мав висловити поба-
жання молодим. Наприклад: «Дарую гроші, щоб
молодий і молода були хороші», «Дарую ложку,
миску і лозину на колиску», або «Дарую короб-
ку глини, щоб до року прийти на родини.(За-
пис автора від Мельник Марії Василівни 19-
24 р. н. мешканки с Брідок). Тривалість весілля
залежить від бажання і статків родин молодих,
незважаючи на витрати, справлятимуть його
і в молодого, і в молодої: «Весілля буває раз на
віку» – сказала респондент [1]. «Трансформація
весільного обряду – слушно зауважує американ-
ський дослідник Вільям Нолл – почалась ще у 20–
30 роки XX ст. Збідніння села в процесі колекти-
візації призвело до скорочення і, навіть до зник-
нення деяких ритуалів… Особливо це торкнуло-
ся весільної послідовності, яка до колективізації
відзначалася ретельно розробленими ритуалами,
звичаями і тривала 4–7 днів [5, 399]. У першу чер-
гу, збідніння та скорочення весілля відбувало-
ся через зниження добробуту селян. Розмір і рі-
вень весілля вимірювався частково кількістю за-
прошених людей, а це, в свою чергу, визначалося
кількістю запрошених хат» [5, 400].
На інші структурні елементи сучасний весіль-
ний ритуал значно скоротився. Так, «випав» об-
ряд випікання короваю – коровай вже замовля-
ють у пекарні. Немає понеділкування, або циган-
щини, хоча це було ще в 1970-х роках. Не йдуть у
вівторок найближчі родичі до сватів, а в середу
не сходяться на борщ.
Після сватання, ближче до весілля, моло-
ді йдуть запрошувати гостей. Робили це з кала-
чами, які випікали вдома. Заходили до господи,
клали калач на стіл і промовляли: «Добрий день!
Просили мама й тато і я вас прошу на хліб, на сіль,
до мене на весілля». Нині запрошують звичайно
листівкою, але промова збереглася та сама.
Зміни в самих складових обряду теж помітні.
Так, в 70-х роках XX ст. зафіксовано цікавий зви-
чай, учасниками якого були батьки автора. Перед
розписом свахи обох родин співали:
Ой, ти голово, батьку наш,
Вийди з книжкою протів нас,
Будеш книжечку читати,
Протів нашого дитяти
Звичай справляти весілля для батьків, які одру-
жують найменшу дитину, з вівторка перенесений
на неділю після того, як покриють молоду.
Але найголовніше, напевне, те, що сьогодні ве-
сільний обряд уже не супроводжується тією си-
лою-силенною пісень, як колись. Дотепер дійшло
їх небагато – в переважній більшості ті, що співа-
ють на початку та в кінці весілля: «Ой в городі зі-
лля, починається весілля...», «Зробили ми діло...»
Як наречений іде до дівчини, співають:
Срібнеє зеренце
В стіну б’є,
А зять до тещі
В гості йде.
Не до тої тещі гордої,
Як до тої Галі молодої!..
Коли розплітають молоду:
Дай, матінко, масла,
Бо я тобі коровицю пасла.
Русу-косу помастити,
Віночок примостити.
Декілька пісень ще співають, як ідуть з церк-
ви, і потім здебільшого вони звучать уже ввечері,
коли покривають молоду.
Власне покриваючи, приспівують:
Я ж тебе, сестрице (братику), покриваю
Щастям-здоров’ям наділяю,
Щоб ти була (був) здорова (здоровий), як
вода,
Щоб ти була (був) багата (багатий),як зем-
ля,
Щоб ти була (був) весела (веселий), як весна.
І вже коли покрили, співають:
Зробили ми діло,
Аж нам чоло впріло:
З хліба – півхліба,
Із Івана – діда.
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 116
Зробили ми діло,
Аж нам чоло впріло:
З хліба – паляницю,
Із Галі – молодицю.
Сучасний весільний обряд у селі Брідок на Ві-
нниччині зазнав значних змін в порівнянні із
традиційним. До 40-х років XX ст. ритуальна
композиція весілля села Брідок складалась у на-
ступну схему: «запити», – «сватання» – «заручи-
ни», – «оглядини» – «запросини» – «коровай» –
«гільце» – «викуп молодої» – «зустріч зятя» –
«вінчання» – «обід у молодого» – «обід у моло-
дої» – «покривання» – «виїзд до свекрухи» –
«скриня» – «розвішування приданого». Вивчен-
ня весільної обрядовості показало: традиційна
структура весілля зберігалась до 30-х – 40-х ро-
ків XX ст.; окремі зміни відбувалися з 40-х – до
кінця 80-х років (злиття змовин із сватанням;
зникнення обрядів понеділкування або «циган-
щини», змовин); з 90-х років відбулося помітне
скорочення структурно-функціональних ком-
понентів у весільній обрядовості (напр., сватан-
ня, обдаровування молодих при розподілі коро-
ваю), з поч. XXI ст. – перенесення весілля батьків
з вівторка на неділю, зміна атрибутики – заміна
калача на листівку при запросинах тощо; окре-
мі частини обрядів зараз вважаються необов’яз-
ковими, а інколи виконуються більше як розва-
ги. У сучасній весільній обрядовості до сьогодні
збережені найважливіші атрибути шлюбно-пра-
вової санкції: весільне дерево-гільце, коровай,
кожух, хліб, калачі. До 70-х р. XX ст. у весільному
ритуалі села, під час обрядових дій, пов’язаних
із символічним доланням перешкод, неодмін-
но функціонували предмети хатнього просто-
ру – поріг, покуть, стіл. До сьогодні використову-
ються на весіллі ритуальні предмети, що викону-
ють ізолюючу та маркувальну функції: рушники,
хустка (в обрядодіях ведення молодого та моло-
дої, пов’язування сватів та боярина).
Вивчення трансформації весільної обрядовос-
ті як частини народної культури дозволить про-
никнути у духовну спадщину минулого, світо-
гляд наших пращурів, які надавали весільному
обрядові глибокого символічного значення, щоб
захистити майбутнє своїх нащадків.
1 Запис автора від Мельник Марії Василівни 1924 р. н.
мешканки с. Брідок (12.03.2003 р.).
2 Там само.
3 Там само.
4 Запис автора від Кравець Катерини Ананіївни 1936
р.н. мешканки с. Брідок (15.03.2003 р.).
5 Запис автора від Мельник Галини Іванівни 1938 р.н.
мешканки с. Брідок (16.03.2003 р.).
6 Там само.
7 Там само.
Література:
1. Експедиційні записи М. Пилипака від Мельник М.,
Кравець К., Мельник Г., – жителів с. Брідок Теплиць-
кого району, Вінницької області. – 2003., 2006.
2. Борисенко В. «Нова весільна обрядовість в сучасному
селі (На матеріалах південно-східних районів Украї-
ни)». – К., 1979. – С. 180.
3. Здоровега Н. «Нариси народної весільної обрядовості
на Україні». – К., 1974. – С. 256.
4. Борисенко В. «Весільні звичаї та обряди на Україні». –
К., 1988. – С. 190.
5. Нолл В. Трансформація громадянського суспіль-
ства. Усна історія селянської культури 1920–30 років.
Центр досліджень усної історії та культури. Родовід. –
К., 1999. – С. 600.
http://www.etnolog.org.ua
|