Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України

Базисними факторам повоєнного відновлення України є питання безпеки, стабільності, ефективне стратегування, орієнтоване на сталий розвиток та можливість залучення інвестиційних ресурсів. Аналіз та застосування досвіду країн, які вже пройшли посткризові періоди турбулентності, особливо у співставних...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автори:	Ляшенко, В.І., Бородіна, О.А.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Відновлення економіки
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207069
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України / В.І. Ляшенко, О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 190-199. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207069
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2070692025-09-30T00:16:49Z Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України Balkan Case: Contradictions, Problems and Possibilities of Applying the Experience of Post-War Development of Kosovo for Ukraine Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А. Відновлення економіки Базисними факторам повоєнного відновлення України є питання безпеки, стабільності, ефективне стратегування, орієнтоване на сталий розвиток та можливість залучення інвестиційних ресурсів. Аналіз та застосування досвіду країн, які вже пройшли посткризові періоди турбулентності, особливо у співставних періодах часу, є обов’язковими для аналізу та можливого застосування. Показові аспекти таких форс-мажорних подій варто вивчати та використовувати у якості предикторів повоєнного планування розвитку економіки і соціальної сфери в Україні. Так, детальний розгляд перебігу подій на Балканах та детально у Косово, дає можливість констатувати певні бенчмарки (показники) релевантності балканської кризи до актуальних аспектів розвитку України: міграційні, демографічні, правові, питання політичного врегулювання конфлікту тощо. Саме це детермінує необхідність аналіз та наведення можливих рекомендацій для плідності та ефективності кроків повоєнного відновлення економіки України. Матеріалами статті виділено пул проблем та наявний потенціал Косова, проілюстровано заходи державної підтримки розвитку підприємництва та міжнародної взаємодії для припинення військового конфлікту, інституційну ґенезу Косова. Продемонстровано у кількісному вимірі сучасний стан економіки Косова як синергетичний результат суспільних зусиль багатьох стейкхолдерів. Наведено висновки перебігу та розв’язання балканської кризи для повоєнного розвитку України. Особливої уваги приділено можливим сценаріям врегулювання військової фази завдяки вже існуючим та апробованим лекалам Дейтонських угод як важливої рамкової віхи на шляху від мирного врегулювання до багатовимірного партнерства. The basic factors for Ukraine's post-war recovery are security, stability, effective strategy focused on sustainable development, and the ability to attract investment resources. The analysis and application of the experience of countries that have already gone through post-crisis periods of turbulence, especially in comparable periods of time, are essential for analysis and possible application. The indicative aspects of such force majeure events should be studied and used as predictors for post-war planning of economic and social development in Ukraine. Thus, a detailed examination of the course of events in the Balkans, and in Kosovo in particular, makes it possible to establish certain benchmarks (indicators) of the relevance of the Balkan crisis to the current aspects of Ukraine's development: migration, demographics, legal issues, political settlement of the conflict, etc. This determines the need to analyse and provide possible recommendations for the fruitfulness and effectiveness of steps towards the post-war recovery of Ukraine's economy. The article highlights a pool of problems and the existing potential of Kosovo, illustrates measures of state support for the development of entrepreneurship and international cooperation to end the military conflict, and the institutional genesis of Kosovo. It demonstrates in quantitative terms the current state of Kosovo's economy as a synergistic result of the social efforts of many stakeholders. Conclusions are drawn about the course and resolution of the Balkan crisis for Ukraine's post-war development. Particular attention is paid to possible scenarios for resolving the military phase thanks to the existing and proven models of the Dayton Accords as an important framework milestone on the path from peaceful settlement to multidimensional partnership. 2025 Article Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України / В.І. Ляшенко, О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 190-199. — Бібліогр.: 29 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207069 338.2:338.246.8:338.14(477) https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-190-199 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Відновлення економіки Відновлення економіки
spellingShingle	Відновлення економіки Відновлення економіки Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А. Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України Економічний вісник Донбасу
description	Базисними факторам повоєнного відновлення України є питання безпеки, стабільності, ефективне стратегування, орієнтоване на сталий розвиток та можливість залучення інвестиційних ресурсів. Аналіз та застосування досвіду країн, які вже пройшли посткризові періоди турбулентності, особливо у співставних періодах часу, є обов’язковими для аналізу та можливого застосування. Показові аспекти таких форс-мажорних подій варто вивчати та використовувати у якості предикторів повоєнного планування розвитку економіки і соціальної сфери в Україні. Так, детальний розгляд перебігу подій на Балканах та детально у Косово, дає можливість констатувати певні бенчмарки (показники) релевантності балканської кризи до актуальних аспектів розвитку України: міграційні, демографічні, правові, питання політичного врегулювання конфлікту тощо. Саме це детермінує необхідність аналіз та наведення можливих рекомендацій для плідності та ефективності кроків повоєнного відновлення економіки України. Матеріалами статті виділено пул проблем та наявний потенціал Косова, проілюстровано заходи державної підтримки розвитку підприємництва та міжнародної взаємодії для припинення військового конфлікту, інституційну ґенезу Косова. Продемонстровано у кількісному вимірі сучасний стан економіки Косова як синергетичний результат суспільних зусиль багатьох стейкхолдерів. Наведено висновки перебігу та розв’язання балканської кризи для повоєнного розвитку України. Особливої уваги приділено можливим сценаріям врегулювання військової фази завдяки вже існуючим та апробованим лекалам Дейтонських угод як важливої рамкової віхи на шляху від мирного врегулювання до багатовимірного партнерства.
format	Article
author	Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А.
author_facet	Ляшенко, В.І. Бородіна, О.А.
author_sort	Ляшенко, В.І.
title	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України
title_short	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України
title_full	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України
title_fullStr	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України
title_full_unstemmed	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України
title_sort	балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку косово для україни
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Відновлення економіки
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207069
citation_txt	Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України / В.І. Ляшенко, О.А. Бородіна // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 190-199. — Бібліогр.: 29 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT lâšenkoví balkansʹkijkejsprotiríččâproblemitamožlivostízastosuvannâdosvídupovoênnogorozvitkukosovodlâukraíni AT borodínaoa balkansʹkijkejsprotiríččâproblemitamožlivostízastosuvannâdosvídupovoênnogorozvitkukosovodlâukraíni AT lâšenkoví balkancasecontradictionsproblemsandpossibilitiesofapplyingtheexperienceofpostwardevelopmentofkosovoforukraine AT borodínaoa balkancasecontradictionsproblemsandpossibilitiesofapplyingtheexperienceofpostwardevelopmentofkosovoforukraine
first_indexed	2025-09-30T01:17:22Z
last_indexed	2025-10-01T01:11:27Z
_version_	1844739925476376576
fulltext	В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 190 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-190-199 УДК 338.2:338.246.8:338.14(477) Вячеслав Іванович Ляшенко, доктор економічних наук, професор, ORCID 0000-0001-6302-0605, e-mail: slaval.aenu@gmail.com, Оксана Анатоліївна Бородіна, кандидат наук з державного управління, старший науковий співробітник, ORCID 0000-0001-7469-9529, e-mail: borodinaoksana1306@gmail.com, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ БАЛКАНСЬКИЙ КЕЙС: ПРОТИРІЧЧЯ, ПРОБЛЕМИ ТА МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ДОСВІДУ ПОВОЄННОГО РОЗВИТКУ КОСОВО ДЛЯ УКРАЇНИ Постановка проблеми. До складу базисних аспектів будь-якого якісного та грамотного страте- гування повоєнного економічного розвитку входять аналіз та детальний розгляд перебігу подій, що передували кризовому періоду, а також, врахування досвіду країн, які свого часу опинилися у подібних ситуаціях та ефективно подолали наслідки форс- мажорних обставин. За сучасних умов, – і світовий досвід країн, що мали у власних активах досвід посткризового від- новлення, це підтверджує, – детермінантами еконо- мічного зростання одночасно є як аспекти глобалі- зації, так і аспекти регіоналізації та локалізації, їх нероздільність, взаємопов’язаність і взаємодія є за- порукою ефективного розвитку [1]. Показовим у цьому сенсі є досвід Косово щодо посткризового розвитку, з огляду на комплекс захо- дів, запроваджений в країні після військового конф- лікту (програми підтримки підприємництва для ре- патріантів, забезпечення мобільності робочої сили, структурні реформи, що мали на меті сприяння біз- несу, транснаціональна реінвестиційна діяльність, широкі інституційні зміни та інновації) на тлі за- гальної концепції економічної вбудованості із фоку- суванням на соціальних, освітніх, культурних, ког- нітивних, екзістенціальних аспектах розвитку сус- пільства [2]. Косівський «тігель» наведених методів дер- жавної та приватної підтримки власного розвитку дає можливість говорити про винятковий досвід країни щодо власного повоєнного розвитку та до- цільності його аналізу і вивчення. Аналіз останніх досліджень та публікацій. Варто відзначити, що вітчизняна царина фахових наукових досліджень щодо світового досвіду пост- кризового розвитку відчуває крайній брак дослі- джень балканського досвіду взагалі та досвіду Ко- сово зокрема. Окремі комплексні дослідження сві- тового досвіду посткризового розвиту, що частково та фрагментарно відбивають косівський сценарій, проводили зокрема науковці Інституту економіки промисловості НАНУ В. Ляшенко, Є. Чеботарьов [3], С. Іванов [4], В. Микитенко [5], Д. Череватський [6], Н. Осадча [7], Т. Коритько [8]. Однак фокусу- вання саме на косівському вимірі проблеми у сучас- ному національному медіа-просторі відбувалося практично виключно на рівні медіа-аналітики [9], матеріалів он-лайн лекцій [10], публічних матеріалів досліджень в рамках грантових проєктів [11]. Од- нією з вагомих причин такого становища, на нашу думку, є складний на даний час міжнародний статус Косова (потенційна країна-кандидат, невизнання ба- гатьма світовими країнами), до сих пір неврегульо- вані та складні зовнішні відносини з Сербією, низка невирішених внутрішніх економіко-соціальних про- блем і т. ін. На відміну від цього, закордонні, та у першу чергу європейські науковці активно та охоче прово- дять наукові дослідження на тему косівського конф- лікту та посткризового відновлення. Безумовним лі- дером в цьому є Carolin Leutloff-Grandits [2] із ґрун- товним дослідженням процесу відновлення Косово у повоєнний період та певним інструментам внут- рішньої політики і міжнародної підтримки, які спри- яли такому відродженню. Слід згадати також дослі- дження, які стосувалися різноманітних проблем іс- нування косівської діаспори [11-12], становлення урядових інституцій Косова як молодого держав- ного утворення на карті Європи [13], а також безлічі міграційних питань від демографічних до фінансо- вої підтримки мігрантами своїх родин, що знаходи- лися у Косово [14-17]. Виділення невирішених раніше частин за- гальної проблеми. Але, наведені європейські дослі- Відновлення економіки © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025 В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 191 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 дження практично усі стосуються виключно соці- альних питань, фокусом їх уваги, переважно є пи- тання демографії, родинних транскордонних зв’яз- ків, міжетнічних стосунків, релігійних протирічь, фінансової підтримки з-за кордону мігрантами дру- гої хвилі своїх родин у Косові і т. ін. Питання пово- єнного функціонування та розвитку косівської еко- номіки, застосованих внутрішніх державних меха- нізмів та міжнародної фінансової допомоги відобра- жені вкрай фрагментарно. Постановка завдання. Саме необхідність ком- плексного економічного дослідження повоєнного відродження Косова, визначення можливих аспектів релевантності косівського повоєнного сценарію та актуальної ситуації в України, аналіз та наведення можливих рекомендацій для плідності та ефектив- ності кроків повоєнного відновлення економіки Ук- раїни детермінували мету даного дослідження і окреслили основні аспекти роботи. Гіпотезою дослідження є теза, що комплекс- ний аналіз ситуації у повоєнному економіко-соціа- льному полі Косова, визначення бенчмарків (крите- ріїв) релевантності з актуальною економічною ситу- ацією в України, моделювання можливих сценаріїв, міжнародної комунікації та механізмів адаптації для посткризового розвитку значно посприяють продукуванню стратегічних напрямів розвитку на- ціональної економіки. Виклад основного матеріалу. Балканський кейс. Роль Косово. Створення не- залежної держави Косово у лютому 2008 року стало одним із заключних акордів у формуванні політич- ної карти Західних Балкан після розпаду Югославії (рис. 1). Процес автономізації цього державного утворення супроводжувався напруженістю не тільки у регіоні, а й на більш широкій світовій арені. У результаті Косово залишається державою, яка залежить від підтримки ЄС та НАТО, невизна- ною багатьма державами світу, (наприклад, 117 із 193 країн-членів ООН визнали Косово, інші ж, в тому числі, Україна, ні). Даний факт, зокрема, не дає права Косову на вступ до ООН, але воно має статус протекторату ООН [19]. Наразі країна має численні внутрішні еко- номічні, політичні, етнічні проблеми. Нестабіль- ність та незрозумілі міжнародні перспективи Рес- публіки Косово означають, що вона залишається ви- кликом для ЄС ще на певний період часу. Разом з тим, повоєнний досвід репатріації при- мусових мігрантів та рівень економічного розвитку Косова є ілюстративним та таким, що має певні по- казові аспекти, які варто вивчати та використову- вати у якості предикторів повоєнного прогнозу- вання та стратегування розвитку економіки і соціа- льної сфери в Україні. Уважного ставлення заслуго- вує косівський приклад стимулювання підприєм- ництва серед діаспори, який було вбудовано у на- ціональні стратегії та міжнародні стратегії розвитку. Рис. 1. Мапа Косово з урахуванням регіонального розподілу [18] Перебіг подій Косова. Економічні проблеми та наявний потенціал. Косово, як державне утво- рення, у 2008 році мало бюджет у розмірі 1 мільярд 27 мільйонів євро, а через рік після здобуття неза- лежності у 2009 році Скупщина (Парламент) Косова затвердила бюджет у розмірі 1 мільярд 430 мільйо- нів євро. Таким чином, бюджет на на 2025 рік – 3,6 млрд євро. Косово залишається однією з найбід- ніших країн Європи, поряд з Молдовою та Чорного- рією (рис. 2). Економічні проблеми, включаючи високий рі- вень безробіття, що становить близько 45%, і низь- кий рівень життя, змушують, з одного боку, збері- гати залежність від іноземних донорів, а з іншого – негативно впливають на розвиток держави, її інсти- тутів, а також підвищують рівень злочинності та ко- рупції. Це, в свою чергу, істотно обмежує приплив іноземних інвестицій, необхідних для розвитку від- сталої, заснованої на дрібному сільському господар- стві економіки Косово. Негативні явища в політич- ній, економічній і соціальній сферах підривають можливості, які країна пропонує інвесторам: молода і відносно освічена робоча сила (середній вік насе- лення – 25 років, знайомство із західними стандар- тами життя, практично повсюдне знання англійської та німецької мов), відсутність курсового ризику (офіційною валютою є євро) і доступ до ринків через угоди з ЄС, США та країнами CEFTA. Наявний пул проблем Косово включав також: – інституційну кризу, адже проблеми держав- них структур Косова лежать у трьох площинах. Перш за все, вони обумовлені нестабільністю і тур- булентністю, характерними для демократій, що за- В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 192 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 Рис. 2. ВВП на душу населення (у Євро за поточним курсом 2023 року) у найбідніших країнах Балканського регіону та країнах ЄС з найвищими показниками [20] роджуються, у період їх побудови. Якість косівсь- ких політичних інституцій ілюструвала бурхлива іс- торія президентських і парламентських виборів 2009-2011 років; – інша проблема – питання, пов'язані з військо- вим минулим членів косовського істеблішменту. Розпад Югославії спричинив низку націоналістич- них і сепаратистських рухів на її території. Одне з них, Армія звільнення Косова (AWK), було сформо- вано у 1990 році і розпочало бойові дії проти Сербії в середині 1990-х років. Як і в інших конфліктах на території колишньої югославської держави, збройні дії між сербами та косоварами були відзначені жорстокістю та військовими злочинами. Про методи роботи AWK свідчить той факт, що до 1998 року вона все ще була у списку терористичних угрупо- вань Держдепартаменту США. Лідери цієї організа- ції, яка була офіційно розпущена у 1999 році, грали та продовжують грати провідні ролі у структурах сучасного Косова; – ще одним фактором, що послаблював дер- жавні структури, була організована злочинність. Звинувачення, про які неодноразово повідомляли найсерйозніші світові ЗМІ, стосувалися як діяльно- сті, пов'язаної з фінансуванням AWK до 2000 року, функціонування автономного краю до 2008 року, так і зв'язків між центрами влади Косова і злочин- ним світом. Потенціальні можливості Косова полягають у багатих родовищах корисних копалин і потенцій- ному прибутку від їх видобутку та продажу. Серед іншого, країна посідає п'яте місце у світі за запасами бурого вугілля, яке є основою місцевої енергетики. Країна також багата на важливу промислову сиро- вину: боксити, нікель, срібло, кобальт, цинк, мідь і залізо. Світовий банк оцінив природні ресурси Ко- сово в 13,5 млрд доларів [21]. У 2024 році було реа- лізовано потенціал виробництва електроенергії з бу- рого вугілля та збільшено експорт, зокрема до Ал- банії та Північної Македонії. Видобуток корисних копалин може приносити значні доходи та створю- вати робочі місця, що сприяє економічній стабіліза- ції країни. Вкрай важливого значення для ЄС має географічне розташування Косово у логістичному ланцюжку транспортування енергоносіїв до країн Європи. Майбутній економічний розвиток може бути стимульований використанням цих ресурсів та залученням інвестицій у гірничодобувну та енерге- тичну галузі. Ситуація Косово є відносно релевантною Укра- їні, адже ще до початку конфлікту значна кількість мешканців виїжджали у сусідні країни Європи у якості трудових мігрантів. Їх внесок до ВВП у якості фінансових переводів з-за кордону – 14,6% ВВП, або 1,45 млрд дол. США [22] . Період наближення конфлікту (1980-1998 рр.), а також, воєнний (1998-1999 рр.) та повоєнний пе- ріод у Косово характеризувався наступними да- ними: – кількість біженців та переміщених осіб – більше 1 млн осіб (майже 60% населення); – всього наявного населення у Косово до по- чатку війни – 1,7 млн чол.; В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 193 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 – репатріантів – до 1,5 млн осіб (повернулися після закінчення військових дій). Релевантність із Україною обумовлює ще і той факт, що з причини великої кількості етнічних чис- ток у Косово перед самим початком конфлікту, пе- реважним чином жінки з дітьми біли вимушеними мігрантами, а відповідно і репатріантами. Відпо- відно до досліджень, основними причинами, що є поштовхом для репатріації, є наявність житла та ро- боти [23]. Дейтонські угоди як важлива рамкова віха на шляху від мирного врегулювання до багатовимір- ного партнерства. Ще одним бенчмарком релевантності із акту- альною ситуацією в Україні, є політичні аспекти врегулювання конфлікту на Балканах шляхом під- писання рамкових угод у Дейтоні у листопаді 1995 ро- ку. Такий зразок важливої дипломатичної ролі про- відних світових гравців (США, ООН, НАТО) має бути детально проаналізований для можливого за- стосування як в умовах війни, так і в умовах пошуку конкурентних переваг у повоєнний час. Сучасні західні державні діячі, зокрема, Фреде- рік Кемп Ф., президент і головний виконавчий ди- ректор Atlantic Council, наголошують на відповідно- сті ситуації із підписанням Дейтонських мирних угод та можливого припинення руйнівної агресії ро- сії проти України, яка триває вже 3,5 роки [24]. Адже тоді, також після затяжного, майже 4-річного кровопролиття, де загинули сотні тисяч осіб, за- вдяки наполегливим дипломатичним зусиллям та скоординованим діям європейських та євроатлан- тичних союзників, вдалося досягти мирної мети. Масштабувавши розміри, рівень задіяних сторін та складність проблеми, у випадку війни між Україною та росією, можна констатувати певну кореляцію ак- туальної української ситуації з балканською, а від- повідно і провести потенційну паралель щодо за- діяння подібного механізму. Взагалі, для Європи другої половини ХХ ст., мирні угоди для закінчення військових конфліктів є скоріше виключенням, аніж нормою, адже їх було дві – Дейтонська та Белфаст- ська. Водночас, навіть за умови неідеальності, вони наявно продемонстрували ефективність синергії зу- силь американських та європейських стейкхолдерів. Крім того, побудова посткризового розвитку не менш важлива, ніж завершення війни. Дейтон та Белфаст стали тригерами для розгортання широкої міжнародної участі, економічної допомоги та гаран- тій безпеки. Безумовно, такі фактори потребують вивчення та потенціальної імплементації. Державна підтримка повоєнного підприєм- ництва. Мікс соціально-економічних умов для по- воєнного розвитку Косова мав виключно негативні фактори. Такими, зокрема, були: – ізоляція Косово, що унеможливлювало мо- більність як бізнесову, так і особисту (безвізовий ре- жим лише з 2024 року); – конфлікт із Сербією – часткове визнання Ко- сова як незалежної держави; – брак інфраструктури (відключення електро- енергії, відсутність доріг та транспорту, неможли- вість грошових переказів); – відсутність напрацьованої правової бази, ре- левантної до ситуації у країні; – брак освіченої робочої сили, та й робочої сили взагалі, від’ємна демографія; – часткова відсутність інформації про бізнес- можливості; – брак довіри та ділових партнерів/клієнтів у європейських країнах; – відсутність підтримки з боку (державних, міжнародних) установ. Уряд повоєнного Косова, для забезпечення зай- нятості, пішов шляхом запровадження програм дер- жавної підтримки підприємництва для мігрантів/ репатріантів. Такий крок, окрім вирішення про- блем із працевлаштуванням, дав можливість запов- нити значні вади на ринку робочої сили, відновити довіру та підтримку ділових партнерів і клієнтів у європейських країнах, збільшити обсяг інформації щодо можливостей бізнеса у Косово. Приватний сектор вважався запорукою в першу чергу, повер- нення мігрантів, та майбутнього сталого економіч- ного розвитку. Державна програма підтримки малого бізнесу, у першу чергу для репатріантів, мала декілька фаз втілення: 1 фаза – інтеграція репатріантів для створення коштів для існування та відновлення власного домо- господарства, вирішення нагальних потреб (неве- ликі кредити до 3000 евро, фаза розпочалася одразу після війни, частково продовжується і зараз), 2 фаза – (почалася тільки в останні роки): під- тримка мігрантів-підприємців діаспори (другого по- коління), які підтримують зв’язки та «добровільно» інвестують у Косово, зв’язують внутрішній ринок Косово з галузевими ринками ЄС, інтегруються у міжнародні ланцюжки створення доданої вартості. Такі дії супроводжувалися великим різнома- ніття стейкхолдерів процесу: посольства (Німеччина, Швейцарія, Австрія); міжнародні агентства розвитку; науково-виробничі об’єднання (фінансовані на міжнародному рівні), двосторонні торгово-промис- лові палати; державні інститути Косова. Для вказаних програм підтримки підприємни- цької діяльності були характерними висока пізнава- ність, збільшення рівня професіоналізму та профе- сіонального втілення, в тому числі, завдяки міжна- родній консультативній допомозі. Водночас, про- грами з'явилися в Косові відносно пізно, вони все ще недостатньо роздроблені та діють паралельно. Під- приємці-мігранти вважають себе здебільшого са- мотніми борцями, на дії яких переважно впливають власні емоційні, культурні та сімейні зв'язки. Також В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 194 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 підприємці зауважують головну роль саме власних транснаціональних капіталів і ділових зв'язків, а та- кож свою волю до інновацій та успіху. Міжнародна участь у врегулюванні посткри- зового розвитку на Балканах. На думку багатьох дослідників [25] та європейських державних діячів [26], Косово є прикладом одного з найуспішніших кейсів, коли міжнародна спільнота та великі стейкхолдери, а найвідомішими проксі у даному ви- падку були ООН, Європейська Комісія, НАТО, США, спільними зусиллями змогли припинити зло- чини та інтервенцію, сприяли всеосяжному повоєн- ному відновленню території. Європа зацікавлена у державах Західних Бал- кан, зокрема, Косово, з огляду на важливість логіс- тичного маршруту з транспортування енергоносіїв по їх територіям. Наразі Європейський Союз нама- гається не поспішати з прийняттям рішення щодо остаточного статусу Косова, для унеможливлення небезпеки та дестабілізації ситуації. Водночас, еко- номічна та фінансова допомога Світового банку, а також, миротворчий контингент KFOR [27] відігра- вали ключові ролі у посткризовому відновлення країни (рис. 3). Рис. 3. Інституційна ґенеза Косова (1999-2008 рр.) Власна розробка авторів. Черговими загрозливими квестами для нової держави Європи залишаються високий рівень бід- ності та високий рівень безробіття порівняно з ін- шими країнами регіону. За даними останнього звіту Світового банку, в Косово працевлаштовано лише 37 відсотків працездатного населення. За словами віце-президентки Європейської Ко- місії Каї Калас, розширення ЄС на балканський ре- гіон є найважливішим геополітичним проєктом ЄС [26], однак, прогресу можна досягти лише шляхом сталого реформування. Незважаючи на відсутність угоди з МВФ, Ко- сово отримує підтримку від Європейського союзу, США та інших країн. У 2008 році відбулася конфе- ренція донорів для Косова, на якій ЄС виділив Ко- сово 800 млн євро, а США – 250 млн євро на 2009- 2011 роки [28]. Крім того, ЄС надав Приштині ко- шти в якості підтримки перед вступом до ЄС: 67,3 млн євро в 2011 році, 70 млн євро в 2012 році і 73,3 млн євро в 2013 році. Сучасний стан економіки Косова як синерге- тичний результат суспільних зусиль. Економічне зростання. У 2024 році економіка Косова зросла на 4,4%, що зробило її найшвидше зростаючою еконо- мікою Західних Балкан. Приватне споживання було основним фактором зростання ВВП у 2024 році (рис. 4), що підкріплювалося зниженням рівня без- робіття, зменшенням інфляції та зростанням реаль- ної заробітної плати. Інвестиції також мали позити- вний вплив, тоді як негативний чистий експорт спо- вільнював зростання. Прогрес був зумовлений насамперед збільшен- ням приватного споживання, яке стимулювалося зниженням рівня безробіття, швидкою дезінфля- цією, підвищенням реальної заробітної плати та зростанням кредитування домогосподарств. Спожи- вачі частково задовольняли свій збільшений попит за рахунок імпорту, що мало стримуючий вплив на реальне зростання ВВП. Після дуже низьких показ- ників останніх років державні інвестиції також по- мітно зросли, що позитивно вплинуло на зростання ВВП. Інфляція. Після швидкої дезінфляції протягом 2023 року, рівень інфляції в Косово в 2024 році ста- новив в середньому 2,1%, що відповідає цільовому показнику інфляції Європейського центрального ба- нку (ЄЦБ) на рівні 2%. В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 195 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 Рис. 4. Процентний склад внесків у зростання реального ВВП Косово [22] Оскільки Косово використовує євро як закон- ний платіжний засіб, воно підпадає під дію моне- тарної політики ЄЦБ. Протягом 2023 року ЄЦБ під- тримував високі базові ставки, щоб сприяти дезінф- ляції в єврозоні. Відповідно, процентні ставки за банківськими кредитами в Косово залишалися висо- кими, що стримувало приватні інвестиції в 2023 ро- ці. З червня 2024 року Європейський центральний банк постійно знижує базову ставку, тому процентні ставки в Косово також знижуються. Нижчі процен- тні ставки створюють можливості для більших інве- стицій у майбутньому, що є вкрай необхідним. Поточний стан торгового балансу. Тради- ційно Косово має значний дефіцит торгового ба- лансу, що зумовлено великим дефіцитом торгівлі товарами. У 2024 році дефіцит дещо зріс до 8,9% ВВП, головним чином через зменшення вторинних доходів (рис. 5). Рис. 5. Стан поточного торгового балансу Косово у % до ВВП країни [22] Дефіцит торгівлі товарами залишився стабіль- ним. Імпорт зростає завдяки посиленню внутріш- нього попиту, але це зростання було значною мірою компенсоване відповідним збільшенням експорту. Останнє було зумовлене переважно відновленням експорту корисних копалин і кольорових металів після низьких показників у 2023 році. Всупереч очікуванням, країні вдалося збіль- шити позитивне сальдо торгівлі послугами на 0,6% від ВВП. З 1 січня 2024 року громадяни Косова мо- жуть подорожувати до Шенгенської зони на строк до 90 днів без візи. Відповідно, у 2024 році різко зріс виїзний туризм з Косова до ЄС, оскільки багато гро- мадян подорожували, щоб відвідати членів сім'ї в ЄС, де проживає більшість значної діаспори Косова. В результаті імпорт послуг суттєво зріс на 1,5 в.п. ВВП, як і очікували більшість спостерігачів. Дещо несподіваним стало різке зростання експорту послуг (+2,0 в.п. ВВП), яке навіть перевищило зростання імпорту. Послуги, які експортує Косово, здебільшого пов'язані з туризмом і тому досить прямо відобража- ють потоки відвідувачів у країні. У 2024 році країну відвідало 694 тис. туристів, що на 11,7 % більше, ніж у попередньому році (рис. 6). Рис. 6. Кількість відвідувачів Косово (туристів), тис. чол. [22] Профіцит торгівлі послугами Косова значно менший за дефіцит торгівлі товарами, що робить країну досить сильно залежною від вторинних дохо- дів для пом'якшення дефіциту поточного рахунку. Основним джерелом вторинних доходів є грошові перекази, які в 2024 році дещо зменшилися до 12,8% ВВП. Зменшення грошових переказів, ймовірно, ві- дображає збільшення готівкових переказів, що від- повідає збільшенню кількості поїздок між Косовом і країнами діаспори. Гранти, зокрема від ЄС, є дру- гим основним джерелом вторинних доходів країни. У 2024 році Косово отримало менше грантів від ЄС, ніж у 2023 році, коли Брюссель виділив великий грант на енергетику. Загалом вторинні доходи змен- шилися на 1,7% від ВВП, що призвело до збіль- шення дефіциту в 2024 році. Державні фінанси. У 2024 році дефіцит бюджету було суттєво скорочено до 0,1% ВВП. Кон- солідація була досягнута завдяки суттєвому збіль- шенню державних доходів, насамперед завдяки значно вищим надходженням від ПДВ, що відобра- жає високий рівень приватного споживання, а також значне поліпшення збору податків (рис. 7). В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 196 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 Рис. 7. Сальдо (баланс) державного бюджету Косово, у % від ВВП [22] Найважливіше те, що консолідація відбулася не за рахунок зменшення державних витрат. Фактично, державні витрати зросли завдяки вищим державним інвестиціям. Рівень виконання бюджетних держав- них інвестицій, який викликає занепокоєння протя- гом останніх років, значно покращився з 68 до 75% у 2024 році. Хоча виконання бюджету все ще далеке від оптимального, це позитивний розвиток. Інституційні інновації. Слід зазначити, що нормалізація демографічного стану, вирішення пи- тань репатріантів є фокусом внутрішньої політики Косова. Це відобразилося в тому, що одне з Мі- ністерств Косова – Міністерство з питань повер- нення і місцевих громад Косова [29] – є одним з но- вовведень взагалі у внутрішньому інституційному полі країн ЄС. Ефективним, на наш погляд є й той факт, що питання репатріації одразу ж вбудову- ються у місцеву політику функціонування громад та надаються до комплексного рішення. Прогноз. На 2025 рік МВФ прогнозує реальний ріст ВВП на рівні близько 4%. Очікується, що інфля- ція стабілізується на рівні близько 2%, що відпові- дає цільовому показнику ЄЦБ. Дефіцит поточного рахунку Косова також, за прогнозами, залишиться стабільним. Уряд планує більш експансивну фіскальну по- літику в наступному році, прогнозуючи дефіцит бю- джету на рівні 2,2% ВВП. Хоча доходи, як очіку- ється, залишаться відносно стабільними, державні видатки значно зростуть. Прогнозоване збільшення державних видатків відображає рішення уряду про підвищення пенсій на 20%, яке набуло чинності в жовтні 2024 року, а також заплановане на 2025 рік підвищення заробітної плати в державному секторі. Крім того, влада передбачає значне збільшення дер- жавних інвестицій. Чи буде це насправді реалізо- вано, залежить від подальшого поліпшення вико- нання державних інвестицій. Заплановане збільшення державних витрат є фіскальним стимулом, який відповідає фіскальним правилам Косова. Воно має на меті використати ни- зький рівень боргу країни для підтримки внутріш- нього попиту та задоволення соціальних потреб. Висновки. Балканський досвід для України. Отже, Бал- кани з певним припущенням можна вважати як єв- ропейською скринькою Пандори, так і великим європейським тігелем, де перетинаються інтереси ключових геополітичних гравців, зокрема, щодо сфер впливу, енергетичних питань та логістичних шляхів. Спектр економічних проблем Косова, пом- ножений на невизначеність та етнічні проблеми, створює додаткову точку напруження всередині континенту, тому, має бути вирішеним за допомо- гою зусиль зовнішніх (європейських і не тільки) стейкхолдерів. Косово може стати моделлю для аналізу та до- свіду повоєнного розвитку з метою стимулювання підприємницької діяльності діаспори/мігрантів. По- тенціал підприємництва мігрантів/діаспори необ- хідно розглядати з «самого початку», вбудовуючи його в національні стратегії, а також у міжнародні стратегії розвитку. 1. Підприємцям-репатріантам та тим, що бу- дуть знаходитися за кордоном, але зацікавлені у співпраці, необхідний горизонтальний підхід, щоб бути включеними в усі сфери суспільної взаємодії (для створення синергетичного ефекту). Для до- ступу на міжнародні ринки важливими є не тільки стабільні повернення, а й транснаціональні зв'язки, і мігранти як «дипломати», «посередники» і «мо- сти» можуть відігравати в цьому важливу роль. Зво- ротна міграція є багатогранним процесом, на яку впливає спектр особистих, економічних та соціа- льно-політичних факторів. Необхідною для України є цілеспрямована підтримка для задоволення склад- них потреб репатріантів, які, за умови успішної ре- інтеграції, на основі закордонного досвіду, можуть становити значний економічний плацдарм віднов- лення. 2. Комплексна допомога від міжнародних стейкхолдерів та великих гравців (фінансова, кон- сультативна, миротворча присутність, питання роз- зброєння, демобілізації та реінтеграції) є безумов- ною запорукою для ефективного повоєнного роз- витку та сталого реформування. Збуджуючим, сти- мулюючим фактором для всеосяжної міжнародної допомоги мають стати потенціал України у багатьох галузях економіки та соціальних питаннях. 3. Повоєнні трансформації будуть дотичні пра- вової та інституційної системи в Україні, з огляду на суттєві зміни у повоєнній економіці, виробництві, розвитку суспільства. Такі фактори спровокують інновації в інституційній системі, які будуть реле- вантні ситуації та відбивати прагнення держави і суспільства. Аналіз найбільш вдалих прикладів та- ких інновацій (наприклад, Міністерство з питань по- вернення і місцевих громад Косова) є абсолютно до- цільним та необхідним. 4. Одним з ймовірних та вкрай корисних для України сценаріїв буде вивчення досвіду підготовки та підписання Дейтонських угод, якими гаряча фаза В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 197 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 військових дій була зупинена завдяки впливу між- народної спільноти, координації силових та дипло- матичних елементів, рішучих дій США у синергії з ООН, НАТО та провідних європейських інституцій. Звичайно, вони не були ідеальними і скоріше змогли законсервувати конфлікт, спровокувавши так зва- ний «Балканський пат», мали неоднозначні на- слідки, проте й вирішили пул наявних на той момент проблем на центральних Балканах, а саме: правові, організаційні, майнові (альтернативне житло) та фі- нансові питання повернення мігрантів. А запропо- новані ними механізми повернення переміщених осіб, повоєнного відновлення житлового фонду, правової підтримки актуальні для сьогодення Укра- їни. Балкани, як і Україна, є регіоном з багатою іс- торією, різноманітними культурами та мовами, а та- кож досвідом конфліктів. Балкани, як і Україна, пе- реживають процес інтеграції з Європейським Со- юзом, хоча й різною мірою та з різними викликами, країни мають стратегічне та геополітичне значення. Ці аспекти ріднять країни і надають Україні цінні знання та практичні стратегії для подолання склад- нощів постконфліктного відновлення. Література 1. Бородіна О. А., Ляшенко В. І. Повоєнне відновлення економіки: світовий досвід та спроба його адаптації для України. Вісник економічної науки України. 2022. № 1 (42). С. 121-134. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).121-134. 2. Carolin Leutloff-Grandits. Translocal Care across Kosovo’s Borders: Reconfiguring Kinship along Gender and Generational Lines. 2023. DOI: https://doi.org/10.3167/9781805390596. 3. Ляшенко В. І., Чеботарьов Є. В. Світовий досвід повоєнного відновлення: діалектика імплементації та адаптації в Україні. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 3 (73). С. 122-131. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-122-131. 4. Іванов С. В. Економічне відновлення і розвиток країн після збройних конфліктів та воєн: невтрачені можливості для України. Економіка України. 2019. № 1. С. 75-89. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.01.075. 5. Микитенко В. В., Бондар-Підгурська О. В. Напрями повоєнної розбудови національної системи сталого господарю- вання. Економічний вісник Донбасу. 2023. № 1 (71). С. 55-65. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-55-65. 6. Череватський Д. Ю. Резильєнтність економіки та економіка резильєнтності. Економіка промисловості. 2023. № 1 (101). С. 31-39. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.031. 7. Осадча Н. В., Лук’янов А. І. Сприяння розвитку бізнесу та залученню інвестицій: досвід Ірландії. Економічний вісник Донбасу. 2022. № 3 (69). С. 141-150. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-3(69)-141-150. 8. Коритько Т. Ю. Оцінка впливу дисбалансів в умовах трансформації економіки. Економічний вісник Донбасу. 2023. №3 (73). С. 71-81. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-71-81. 9. Кондрат А. Повоєнна травма: досвід Боснії і Герцеговини та Косово. svidomi.in.ua. 2023. URL: https://svidomi.in.ua/page/povoienna-travma-dosvid-bosnii-i-hertsehovyny-ta-kosovo. 10. Геці Б. Життя країни по завершенні війни: післявоєнний досвід Косово та уроки для України – підсумки онлайн- лекції. URL: https://spa.ukma.edu.ua/news-and-events/zhyttia-krainy-po-zavershenni-viyny-pisliavoiennyy-dosvid-kosovo-ta-uroky- dlia-ukrainy-pidsumky-onlayn-lektsii/. 11. Xharra B., Wählisch M. Beyond Remittances: Public Diplomacy and Kosovo‘s Diaspora. Pristina: Foreign Policy Club, 2012. URL: https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2108317. 12. Burri Sharani, Barbara et al. Die kosovarische Bevölkerung in der Schweiz. Bern: Bundesamt für Migration (BFM), 2010. URL: www.sem.admin.ch/dam/data/sem/publiservice/publikationen/diaspora/diasporastu- die-kosovo-d.pdf. 12. Burri Sharani, Barbara. et al. 2010. 'Die kosovarische Bev?lkerung in der Schweiz'. Bern: Bundesamt f?r Migration BFM, 2010. URL: www.sem.admin.ch/dam/data/sem/publiservice/publikationen/diaspora/diasporastu- die-kosovo-d.pdf. 13. Calic Marie-Janine. Kosovo: der jüngste Staat in Europa. Aus Politik und Zeitge.schichte 2008. URL: https://www.bpb.de/shop/zeitschriften/apuz/31048/kosovo-der-juengste-staat-in-europa/. 14. Charsley K., Bolognani M., Spencer S., Ersanilli E., Jayaweera H. Marriage Migration and Integration Report. Bristol, UK: University of Bristol, 2016. 15. Havolli Sokol. Determinants of Remittances: The Case of Kosovo. Working Paper no. 3. Prishtina: Central Bank of the Republic of Kosovo, 2009. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.1478989. 16. Hockenoes Paul. Cutting the Lifeline: Migration, Family and the Future of Kosovo. Berlin, Istanbul: European Stability Initiative, 2006. 17. Kosovo Demographic Profile 2014 and 2021. Indexmundi. URL: https://www.indexmundi.com/kosovo/#Demographics. 18. Республіка Косово. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2% D0%BE. 19. Blumi Isa. The Islamist Challenge in Kosova. Current History. 2003. DOI: https://doi.org/10.1525/curh.2003.102.662.124. 20. World bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?locations=XK. 21. Total natural resources rents (% of GDP) – Kosovo. World Bank. URL: https://data.worldbank.org/indicator/ny.gdp.totl.rt.zs?locations=XK. 22. Косівське агентство статистики. URL: https://askdata.rks-gov.net/pxweb/sq/ASKdata/. 23. Van Houte Marieke, Davids Tine. Development and Return Migration: from Policy Panacea to Migrant Perspective Sustainability. Third World Quarterly. 2008. Vol. 29. Issue 7. Р. 1411–1429. DOI: https://doi.org/10.1080/01436590802386658. 24. Як Білий дім може вести переговори з Кремлем. URL: https://nv.ua/ukr/opinion/putin-tramp-yak-biliy-dim-mozhe-vesti- peregovori-z-kremlem-50519565.html. 25. Косово та Україна: що у нас спільного і чому може навчити Україну досвід Балкан? URL: https://censs.org/kosovo- and-ukraine-what-do-we-have-in-common-and-what-can-the-balkan-experience-teach-ukraine/. 26. Kosovo: remarks by High Representative/Vice-President Kaja Kallas at the press conference. URL: https://www.eeas.europa.eu/eeas/kosovo-remarks-high-representativevice-president-kaja-kallas-press-conference_en?s=321. 27. Kosovo Force. URL: https://jfcnaples.nato.int/kfor. В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 198 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 28. The International Community pledges €1.2 billion to Kosovo. URL: ec.europa.eu/commission/presscorner/ detail/en/ip_08_1134. 29. Уряд Косова. Вікіпедія. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Уряд_Косова. References 1. Borodina, O. A., Lyashenko, V. I. (2022). Povoienne vidnovlennia ekonomiky: svitovyi dosvid ta sproba yoho adaptatsii dlia Ukrainy [Post-War Economic Recovery: World Experience and Attempt to Adapt it for Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (42), рр. 121-134. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2022.1(42).121-134 [in Ukrainian]. 2. Carolin Leutloff-Grandits. (2023). Translocal Care across Kosovo’s Borders: Reconfiguring Kinship along Gender and Generational Lines. DOI: https://doi.org/10.3167/9781805390596. 3. Liashenko, V. I., Chebotarov, Іe. V. (2023). Svitovyi dosvid povoiennoho vidnovlennia: dialektyka implementatsii ta adaptatsii v Ukraini [The World Experience of Post-War Recovery: the Dialectic of Implementation and Adaptation in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (73), рр. 122-131. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-122- 131 [in Ukrainian]. 4. Ivanov, S. V. (2019). Ekonomichne vidnovlennia i rozvytok krain pislia zbroinykh konfliktiv ta voien: nevtracheni mozhlyvosti dlia Ukrainy [Economic recovery and development of countries after armed conflicts and wars: unlost opportunities for Ukraine]. Ekonomika Ukrainy – Economy of Ukraine, No. 1, pp. 75-89. DOI: https://doi.org/10.15407/economyukr.2019.01.075 [in Ukrainian]. 5. Mykytenko, V. V., Bondar-Pidhurska, O. V. (2023). Napriamy povoiennoi rozbudovy natsionalnoi systemy staloho hospodariuvannia [Directions of the Post-War Construction of the Sustainable Management National System]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 1 (71), рр. 55-65. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-1(71)-55-65 [in Ukrainian]. 6. Cherevatskyi, D. Yu. (2023). Rezylientnist ekonomiky ta ekonomika rezylientnosti [The resilience of economics and the economics of resilience]. Econ. promisl., 1 (101), рр. 31-39. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2023.01.031 [in Ukrainian]. 7. Osadcha, N. V., Lukianov, A. I. (2022). Spryiannia rozvytku biznesu ta zaluchenniu investytsii: dosvid Irlandii [Promoting Business Development and Attracting Investments: the Ireland Experience]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (69), рр. 141-150. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2022-3(69)-141-150 [in Ukrainian]. 8. Korytko, T. Yu. (2023). Otsinka vplyvu dysbalansiv v umovakh transformatsii ekonomiky [Assessment of the Impact of Imbalance in the Conditions of Transformation of the Economy]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3 (73), рр. 71-81. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2023-3(73)-71-81 [in Ukrainian]. 9. Kondrat, A. (2023). Povoienna travma: dosvid Bosnii i Hertsehovyny ta Kosovo [Post-war trauma: the experience of Bosnia and Herzegovina and Kosovo]. svidomi.in.ua. Retrieved from https://svidomi.in.ua/page/povoienna-travma-dosvid-bosnii-i- hertsehovyny-ta-kosovo [in Ukrainian]. 10. Hetsi, B. Zhyttia krainy po zavershenni viiny: pisliavoiennyi dosvid Kosovo ta uroky dlia Ukrainy – pidsumky onlain-lektsii [Life in a country after the war: Kosovo's post-war experience and lessons for Ukraine – online lecture results]. Retrieved from https://spa.ukma.edu.ua/news-and-events/zhyttia-krainy-po-zavershenni-viyny-pisliavoiennyy-dosvid-kosovo-ta-uroky-dlia-ukrainy- pidsumky-onlayn-lektsii/ [in Ukrainian]. 11. Xharra, B., Wählisch, M. (2012). Beyond Remittances: Public Diplomacy and Kosovo‘s Diaspora. Pristina, Foreign Policy Club. Retrieved from https://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2108317. 12. Burri Sharani, Barbara et al. (2010). Die kosovarische Bevölkerung in der Schweiz. Bern, Bundesamt für Migration (BFM). Retrieved from www.sem.admin.ch/dam/data/sem/publiservice/publikationen/diaspora/diasporastu- die-kosovo-d.pdf. 13. Calic, Marie-Janine. (2008). Kosovo: der jüngste Staat in Europa. Aus Politik und Zeitgeschichte. Retrieved from https://www.bpb.de/shop/zeitschriften/apuz/31048/kosovo-der-juengste-staat-in-europa/. 14. Charsley, K., Bolognani, M., Spencer, S., Ersanilli, E., Jayaweera, H. (2016). Marriage Migration and Integration Report. Bristol, University of Bristol. 15. Havolli, Sokol. (2009). Determinants of Remittances: The Case of Kosovo. Working Paper no. 3. Prishtina, Central Bank of the Republic of Kosovo. DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.1478989. 16. Hockenoes, Paul. (2006). Cutting the Lifeline: Migration, Family and the Future of Kosovo. Berlin, Istanbul, European Stability Initiative. 17. Kosovo Demographic Profile 2014 and 2021. Indexmundi. Retrieved from https:// www.indexmundi.com/kosovo/#Demographics. 18. Respublika Kosovo [Republic of Kosovo]. Wikipedia. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE% D1%81%D0%BE%D0%B2% D0%BE [in Ukrainian]. 19. Blumi Isa. (2003). The Islamist Challenge in Kosova. Current History. DOI: https://doi.org/10.1525/curh.2003.102.662.124. 20. World bank. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/NY.GDP.PCAP.CD?locations=XK. 21. Total natural resources rents (% of GDP) – Kosovo. World Bank. Retrieved from https://data.worldbank.org/indicator/ny.gdp.totl.rt.zs?locations=XK. 22. Kosivske ahentstvo statystyky [Kosovo Agency of Statistics]. Retrieved from https://askdata.rks-gov.net/pxweb/sq/ASKdata/ [in Ukrainian]. 23. Van Houte, Marieke, Davids, Tine. (2008). Development and Return Migration: from Policy Panacea to Migrant Perspective Sustainability. Third World Quarterly, Vol. 29, Issue 7, рр. 1411–1429. DOI: https://doi.org/10.1080/01436590802386658. 24. Yak Bilyi dim mozhe vesty perehovory z Kremlem [How the White House can negotiate with the Kremlin]. Retrieved from https://nv.ua/ukr/opinion/putin-tramp-yak-biliy-dim-mozhe-vesti-peregovori-z-kremlem-50519565.html [in Ukrainian]. 25. Kosovo ta Ukraina: shcho u nas spilnoho i chomu mozhe navchyty Ukrainu dosvid Balkan? [Kosovo and Ukraine: what do we have in common and what can Ukraine learn from the experience of the Balkans?]. Retrieved from https://censs.org/kosovo-and- ukraine-what-do-we-have-in-common-and-what-can-the-balkan-experience-teach-ukraine/ [in Ukrainian]. 26. Kosovo: remarks by High Representative/Vice-President Kaja Kallas at the press conference. Retrieved from https://www.eeas.europa.eu/eeas/kosovo-remarks-high-representativevice-president-kaja-kallas-press-conference_en?s=321. 27. Kosovo Force. Retrieved from https://jfcnaples.nato.int/kfor. В. І. Ляшенко, О. А. Бородіна 199 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 28. The International Community pledges €1.2 billion to Kosovo. Retrieved from ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_08_1134. 29. Uriad Kosova [Government of Kosovo]. Wikipedia. Retrieved from https://uk.wikipedia.org/wiki/Уряд_Косова [in Ukrainian]. Ляшенко В. І., Бородіна О. А. Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду по- воєнного розвитку Косово для України Базисними факторам повоєнного відновлення України є питання безпеки, стабільності, ефективне стратегування, орієнтоване на сталий розвиток та можливість залучення інвестиційних ресурсів. Аналіз та застосування досвіду країн, які вже пройшли посткризові періоди турбулентності, особливо у співставних періодах часу, є обов’язковими для аналізу та можливого застосування. Показові аспекти таких форс-мажорних подій варто вивчати та використовувати у якості предик- торів повоєнного планування розвитку економіки і соціальної сфери в Україні. Так, детальний розгляд перебігу подій на Ба- лканах та детально у Косово, дає можливість констатувати певні бенчмарки (показники) релевантності балканської кризи до актуальних аспектів розвитку України: міграційні, демографічні, правові, питання політичного врегулювання конфлікту тощо. Саме це детермінує необхідність аналіз та наведення можливих рекомендацій для плідності та ефективності кроків повоєнного відновлення економіки України. Матеріалами статті виділено пул проблем та наявний потенціал Косова, проілю- стровано заходи державної підтримки розвитку підприємництва та міжнародної взаємодії для припинення військового кон- флікту, інституційну ґенезу Косова. Продемонстровано у кількісному вимірі сучасний стан економіки Косова як синергетич- ний результат суспільних зусиль багатьох стейкхолдерів. Наведено висновки перебігу та розв’язання балканської кризи для повоєнного розвитку України. Особливої уваги приділено можливим сценаріям врегулювання військової фази завдяки вже існуючим та апробованим лекалам Дейтонських угод як важливої рамкової віхи на шляху від мирного врегулювання до бага- товимірного партнерства. Ключові слова: повоєнний розвиток, балканська криза, Косово, мігранти, політичне врегулювання. Lіashenko V., Borodina O. Balkan Case: Contradictions, Problems and Possibilities of Applying the Experience of Post- War Development of Kosovo for Ukraine The basic factors for Ukraine's post-war recovery are security, stability, effective strategy focused on sustainable development, and the ability to attract investment resources. The analysis and application of the experience of countries that have already gone through post-crisis periods of turbulence, especially in comparable periods of time, are essential for analysis and possible application. The indicative aspects of such force majeure events should be studied and used as predictors for post-war planning of economic and social development in Ukraine. Thus, a detailed examination of the course of events in the Balkans, and in Kosovo in particular, makes it possible to establish certain benchmarks (indicators) of the relevance of the Balkan crisis to the current aspects of Ukraine's deve- lopment: migration, demographics, legal issues, political settlement of the conflict, etc. This determines the need to analyse and provide possible recommendations for the fruitfulness and effectiveness of steps towards the post-war recovery of Ukraine's economy. The article highlights a pool of problems and the existing potential of Kosovo, illustrates measures of state support for the development of entrepreneurship and international cooperation to end the military conflict, and the institutional genesis of Kosovo. It demonstrates in quantitative terms the current state of Kosovo's economy as a synergistic result of the social efforts of many stakeholders. Conclusions are drawn about the course and resolution of the Balkan crisis for Ukraine's post-war development. Particular attention is paid to possible scenarios for resolving the military phase thanks to the existing and proven models of the Dayton Accords as an important framework milestone on the path from peaceful settlement to multidimensional partnership. Keywords: post-war development, Balkan crisis, Kosovo, migrants, political settlement. Стаття надійшла до редакції 22.04.2025 Рецензовано: 19.05.2025

Балканський кейс: протиріччя, проблеми та можливості застосування досвіду повоєнного розвитку Косово для України

Репозитарії

Схожі ресурси