Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів

У дослідженні розкрито ключові аспекти до забезпечення економіко-інформаційної безпеки та захисту даних у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства. Обґрунтовано необхідність пошуку напрямів удосконалення щодо розробки ефектив...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
Hauptverfasser:	Манькута, Я.М., Турчиняк, Р.Б., Ковальов, А.Г.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Schriftenreihe:	Економічний вісник Донбасу
Schlagworte:	Цифрова економіка та інформаційні технології
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207070
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів / Я.М. Манькута, Р.Б. Турчиняк, А.Г. Ковальов // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 175-189. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207070
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2070702025-09-30T00:19:47Z Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів Drivers of Managing the Financial and Economic Stability Potential of an Enterprise: Ensuring Economic and Information Security and Data Protection in a Blockchain Network for Digital Assets Манькута, Я.М. Турчиняк, Р.Б. Ковальов, А.Г. Цифрова економіка та інформаційні технології У дослідженні розкрито ключові аспекти до забезпечення економіко-інформаційної безпеки та захисту даних у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства. Обґрунтовано необхідність пошуку напрямів удосконалення щодо розробки ефективних механізмів управління потенціалом фінансово-економічної стійкості, які б враховували специфіку функціонування в умовах децентралізованих систем. Представлено модель інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства та концептуальну модель стратегій впровадження засобів економічної безпеки. Розглянута можливість розгортання блокчейн мережі для ефективного обміну та захисту даних у процесі функціонування цифровими активами з використанням фреймворку Hyperledger Fabric. Проаналізовано схематичне представлення будови вузла мережі Ethereum, діаграми послідовності для здійснення транзакції в блокчейн мережі та роботи смарт контракту. Запропонована трансформаційна модель агрегованого організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства. The study reveals the key aspects of ensuring economic and information security and data protection in a blockchain network for digital assets as a driver of managing the financial and economic stability potential of an enterprise. The necessity of identifying improvement directions in the development of effective mechanisms for managing financial and economic stability potential is substantiated, taking into account the specifics of functioning under decentralized systems. A model for the integral assessment of an enterprise’s economic security level and a conceptual model of strategies for implementing economic security tools are presented. The possibility of deploying a blockchain network for effective data exchange and protection in the operation of digital assets using the Hyperledger Fabric framework is considered. The schematic structure of an Ethereum network node, sequence diagrams for executing transactions in a blockchain network, and smart contract functionality are analyzed. A transformational model of the aggregated organizational and economic mechanism for managing the potential of an enterprise's financial and economic stability is proposed. 2025 Article Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів / Я.М. Манькута, Р.Б. Турчиняк, А.Г. Ковальов // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 175-189. — Бібліогр.: 30 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207070 005.8:004.738.5:338.24:658.15 https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-175-189 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрова економіка та інформаційні технології
spellingShingle	Цифрова економіка та інформаційні технології Цифрова економіка та інформаційні технології Манькута, Я.М. Турчиняк, Р.Б. Ковальов, А.Г. Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів Економічний вісник Донбасу
description	У дослідженні розкрито ключові аспекти до забезпечення економіко-інформаційної безпеки та захисту даних у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства. Обґрунтовано необхідність пошуку напрямів удосконалення щодо розробки ефективних механізмів управління потенціалом фінансово-економічної стійкості, які б враховували специфіку функціонування в умовах децентралізованих систем. Представлено модель інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства та концептуальну модель стратегій впровадження засобів економічної безпеки. Розглянута можливість розгортання блокчейн мережі для ефективного обміну та захисту даних у процесі функціонування цифровими активами з використанням фреймворку Hyperledger Fabric. Проаналізовано схематичне представлення будови вузла мережі Ethereum, діаграми послідовності для здійснення транзакції в блокчейн мережі та роботи смарт контракту. Запропонована трансформаційна модель агрегованого організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства.
format	Article
author	Манькута, Я.М. Турчиняк, Р.Б. Ковальов, А.Г.
author_facet	Манькута, Я.М. Турчиняк, Р.Б. Ковальов, А.Г.
author_sort	Манькута, Я.М.
title	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів
title_short	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів
title_full	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів
title_fullStr	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів
title_full_unstemmed	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів
title_sort	драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Цифрова економіка та інформаційні технології
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207070
citation_txt	Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів / Я.М. Манькута, Р.Б. Турчиняк, А.Г. Ковальов // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 175-189. — Бібліогр.: 30 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT manʹkutaâm drajveriupravlínnâpotencíalomfínansovoekonomíčnoístíjkostípídpriêmstvazabezpečennâekonomíkoínformacíjnoíbezpekizahistdanihublokčejnmerežídlâcifrovihaktivív AT turčinâkrb drajveriupravlínnâpotencíalomfínansovoekonomíčnoístíjkostípídpriêmstvazabezpečennâekonomíkoínformacíjnoíbezpekizahistdanihublokčejnmerežídlâcifrovihaktivív AT kovalʹovag drajveriupravlínnâpotencíalomfínansovoekonomíčnoístíjkostípídpriêmstvazabezpečennâekonomíkoínformacíjnoíbezpekizahistdanihublokčejnmerežídlâcifrovihaktivív AT manʹkutaâm driversofmanagingthefinancialandeconomicstabilitypotentialofanenterpriseensuringeconomicandinformationsecurityanddataprotectioninablockchainnetworkfordigitalassets AT turčinâkrb driversofmanagingthefinancialandeconomicstabilitypotentialofanenterpriseensuringeconomicandinformationsecurityanddataprotectioninablockchainnetworkfordigitalassets AT kovalʹovag driversofmanagingthefinancialandeconomicstabilitypotentialofanenterpriseensuringeconomicandinformationsecurityanddataprotectioninablockchainnetworkfordigitalassets
first_indexed	2025-09-30T01:31:00Z
last_indexed	2025-10-01T01:11:32Z
_version_	1844739931116666880
fulltext	Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 175 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-175-189 УДК 005.8:004.738.5:338.24:658.15 Яна Миколаївна Манькута, кандидат економічних наук, доцент, ORCID 0000-0003-1623-5149, e-mail: yana.mankuta.suem@gmail.com, Роман Богданович Турчиняк, здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти, ORCID 0009-0006-3276-7275, e-mail: turchynyak-as24@suem.edu.ua, Приватний заклад вищої освіти «Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова», м. Черкаси, Андрій Григорович Ковальов, здобувач третього (освітньо- наукового) рівня вищої освіти, ORCID 0009-0002-6462-0316, e-mail: andrew1001972@gmail.com, ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», м. Дніпро ДРАЙВЕРИ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА: ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІКО-ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ, ЗАХИСТ ДАНИХ У БЛОКЧЕЙН МЕРЕЖІ ДЛЯ ЦИФРОВИХ АКТИВІВ Вступ. Стрімкий розвиток цифровізації та її по- ширення в усіх сферах діяльності є потужним драй- вером економічного зростання та розвитку підпри- ємств. Однак, цифрові перетворення вимагають від підприємств фундаментальних змін у операційній діяльності та стратегічному плануванні, що потре- бує перегляду та адаптації таких ключових вимог до: інфраструктури, операційних функцій, техноло- гічної стратегії, підходів до інновацій, бізнес-проце- сів, бізнес-моделі, організаційної структури та нави- чок персоналу. В умовах цифрової економіки, успішне ведення бізнесу передбачає наявність зовнішньої та внут- рішньої інформації, забезпечення безпеки якої є не- обхідною умовою для економічної безпеки підпри- ємства та успішної діяльності підприємства. Незва- жаючи на постійне вдосконалення інформаційних технологій і інструментів захисту даних на підпри- ємствах не завжди забезпечується достатній рівень інформаційної безпеки. Водночас, цифровізація ак- туалізує питання модифікації підходів до оціню- вання економічної безпеки підприємств та інстру- ментарію її забезпечення. Обґрунтування стратегій розвитку підприєм- ства і його потенціалу, формування прогнозів та планів з метою прийняття ефективних управлінсь- ких рішень мають здійснюватись із врахуванням об’єктивних оцінок економічної безпеки, зовнішніх та внутрішніх загроз, спиратись на дієвому меха- нізмі управління фінансовою стійкістю підприєм- ства. Найбільшого практичного застосування циф- рові технології та бізнес-моделі набули на глобаль- ному фінансовому ринку. На сьогодні можна гово- рити про цифрову революцію в глобальному фінан- совому бізнес-середовищі. Масштабізація і поглиб- лення цифровізації зумовлюють якісні зміни у стра- тегіях підприємств і бізнесу, видозмінюють їх структури у бік платформізації і мережевізації. За цих умов саме управлінню фінансовим потенціалом підприємства як найбільш складній і відповідальній ланці в усій системі управління слід приділяти особливу увагу. Фінансовий потенціал має визначальне зна- чення для успіху підприємства, оскільки органічно пов’язаний з формуванням і здійсненням усієї діяль- ності господарюючого суб’єкта, у тому числі нако- пиченням фінансових ресурсів і досягненням про- гнозованої результативності їх використання, забез- печенням фінансової стійкості та динамічних мож- ливостей економічного зростання, а також генеру- ванням конкурентних переваг в умовах постійного посилення нестабільності та змін зовнішнього сере- довища. У цьому контексті блокчейн-технології можуть виступають як одне з найбільш перспективних інно- ваційних рішень, що здатне радикально змінити па- радигму фінансової діяльності підприємств. Техно- Цифрова економіка та інформаційні технології © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025 Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 176 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 логії блокчейну, зокрема блокчейн мережі для циф- рових активів, дозволяють підвищити надійність, швидкість і прозорість фінансових трансакцій, збільшити конкурентоспроможність фінансового сектору через доступ до альтернативних інновацій- них фінансових продуктів. За цих умов питання забезпечення економіко- інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн ме- режі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості під- приємства набуває особливої важливості та актуаль- ності. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пи- тання щодо створення системи інформаційної без- пеки на підприємствах намагалися досліджували на- уковці, такі як В. Андріанова, А. Гладких, Ю. Гат- чина, Є. Климов, А. Моїсеєва, В. Ромака [1]. Також, економічній безпеці підприємства та чинникам впливу на його діяльність присвячені матеріали праць вчених: О. Барановський, І. Бланк, О. Гуца- люк, О. Захаров, П. Пригунов, В. Сідак, М. Кавун, В. Геєць, М. Кизим, Т. Клебанова, О. Черняк і багато інших [2-3]. Ці науковці розробили різні підходи до визначення економічної безпеки підприємства та її складових. Наукові дослідження фінансової стійкості під- приємств як в цілому так й в умовах військових кон- фліктів займались науковці: В. Капустян, С. Венге- ренко, Ю. Костенко, О. Короленко, М. Гузь, Т. Лев- чук, І. Кривов’язюк, Н. Матвеєва, П. Первухін, І. Сі- ліна, М. Хацер, О. Старинець, І. Ткаченко, О. Яцух, Н. Захарова та інші [4-6]. Останнім часом науковці активно досліджують різні аспекти: довіру, фінансову безпеку, стабіль- ність, блокчейн-шифрування, а також створення та використання цифрових активів. Зокрема, вплив блокчейну на глобальний фінансовий сектор ви- вчала А. Шевцова, роль блокчейну у фінансових інноваціях – С. Бойчук, Т. Батракова та А. Оніпко зосередились на впливі блокчейн-технологій на фі- нансову безпеку. Перспективи застосування блок- чейну у фінансовій сфері розглядали О. Стащук, С. Теслюк та І. Кузьмич [8-10]. Питання форму- вання цифрових активів на основі блокчейну та їх економіко-правове регулювання детально проаналі- зовано в монографії А. Куді [11]. Дослідження, проведені авторами, показали, що досягнутий на даний момент рівень наукових ро- зробок суттєво відстає від потреб підприємств, акту- альне питання сьогодення забезпечення економіко- інформаційної безпеки у блокчейн мережі для циф- рових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства. Мета статті полягає у визначенні ключових ас- пектів та пошук напрямів удосконалення забезпе- чення економіко-інформаційної безпеки у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості під- приємства. Результати дослідження. Найбільш пошире- ними в наукових джерелах підходами до оцінки рівня економічної безпеки підприємства є наступні: індикаторний (пороговий), ресурсно-функціональ- ний, програмно цільовий (комплексний), а також функціональний підхід, системний та ситуаційно- суб’єктний. Як правило, існуючі методики оціню- вання стану економічної безпеки підприємства за- сновані на індикаторному підході і мають досить широкий набір показників, що сприяють всебічному аналізу та оцінюванню усієї області загроз. Відправним моментом у визначенні рівня еко- номічної безпеки підприємства є встановлення ці- лей здійснюваного оцінювання. Відповідно до мети формуються завдання, які мають бути виконані під час проведення оцінки, також визначається суб’єкт та об’єкт оцінювання, тобто виконується підготов- чий етап. На наступному кроці в залежності від вста- новленої цілі та наявної інформації уточнюється система індикаторів, яка має характеризувати усі сфери функціонування підприємства та сприяти своєчасному виявленню проблемних місць за раху- нок визначення величини відхилень фактичних зна- чень показників від їх оптимальних значень [12]. Такі методики стають громіздкими, часто інформа- тивно недоступними для аналітики, тому мають ву- зьку сферу застосування. В цьому контексті актуалізується методичний підхід інтегрального оцінювання рівня економічної безпеки підприємства, який ґрунтуються на доступ- ності інформаційних ресурсів, математичному та статистичному інструментарію обробки даних [12- 13]. Модель інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства представлена на рис. 1. Формування системи показників інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства від- бувається за чотирма функціональними складо- вими: фінансова, виробничо-збутова, техніко-техно- логічна і кадрова. Показники, що використовуються для оцінки рівня економічної безпеки підприємства, мають різну розмірність, що вказує на неможливість визна- чення загального рівня економічної безпеки підпри- ємства. В цілях проведення розрахунку розглядати- муться як показники, які будуть приведені до без- розмірного вигляду через їх нормування. Етап нор- мування показників проводиться з використанням методу лінійного масштабування і визначення міні- мальних і максимальних значень генеральної сукуп- ності даних за період, з використанням дисперсій- ного аналізу. При цьому кожен показник розгляда- ється з точки зору його впливу на сферу, яка аналі- зується. Для кожної групи розраховується проміж- ний інтегральний показник і розробляється інтер- претаційна шкала, оцінюється стан захищеності для кожної з функціональних складових економічної безпеки в порівнянних показниках. Потім встанов- люється вага (внесок) кожної групи використовува- них показників в загальну економічну безпеку під- Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 177 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 М О Д Е Л Ь І Н Т Е Г Р А Л Ь Н О Ї О Ц ІН К И Р ІВ Н Я Е К О Н О М ІЧ Н О Ї Б Е З П Е К И П ІД П Р И Є М С Т В А 1 Ідентифікація загроз економічним інтересам підприємства 2 3 4 5 6 7 8 Вибір джерел інформації, яка характеризує складові Формування системи показників оцінки рівня Нормування показників оцінки рівня Визначення вагових значень групових показників та розрахунок інтегрального показника кожної функціональної складової Розрахунок підсумкового інтегрального показника Якісна оцінка економічної безпеки підприємства Розробка заходів щодо підвищення рівня економічної безпеки підприємства Рис. 1. Модель інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства [12] приємства. Оцінка узагальнюючих властивостей економічної безпеки ґрунтується на поєднанні їм відповідних інтегральних одиничних оцінок. На останньому етапі оцінюється й інтерпретується рі- вень економічної безпеки підприємства в цілому. Серед найпоширеніших способів формування уза- гальнюючого висновку (кінцевих результатів оцін- ки фінансової безпеки підприємства) виділяють ма- тематичні та графічні методи [14-15]. З методів формування інтегральних показників для визначення рівнів складових економічної без- пеки підприємства, зокрема фінансової, найбільш розповсюдженими є три: метод сум, рівня розвитку й середньої геометричної. Узагальнююча оцінка рівня складової фінансо- вої безпеки розраховується за формулою середньої геометричної величини. Подальше синтезування оцінок рівнів складових фінансової безпеки підпри- ємства, отриманих методом сум і рівня розвитку, у єдиний інтегральний показник здійснюється за до- помогою середньої арифметичної величини, а для методу середньої геометричної інтегральний показ- ник розрахований як середньо-геометрична вели- чина. Ці методи є об’єктивними, тому їх застосу- вання доцільне під час оцінки рівня фінансової без- пеки підприємства [16]. Досить цікавим і змістовним є інтегральний ме- тод оцінки фінансової безпеки, що ґрунтується на дослідженні ресурсно-функціонального потенціалу підприємства. Методика інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства базується на сис- темі індикаторів, відібраних за функціональними компонентами економічної безпеки. По кожному ін- дикатору є порогові чи еталонні значення щодо про- цедури нормалізації та приведення всіх показників у порівнянний вигляд. За результатами оцінювання розрахованих індикаторів можна буде зробити необ- хідні висновки для менеджерів, власників, керівни- ків підрозділів підприємства. Оцінку пропонується здійснювати за кожною функціональною складовою фінансової безпеки, а потім визначати інтегральний показник експертним шляхом. При цьому функціо- нальну структуру фінансової діяльності й, відпо- відно, фінансової безпеки підприємства визначають такі складові: бюджетна, грошово-кредитна, ва- лютна, банківська, інвестиційна, фондова та стра- хова [16]. Отже, оцінку інтегрального показника еконо- мічної безпеки підприємства пропонується прово- дити у такій послідовності: (1) визначення функціо- нальних компонент компонентів економічної без- пеки промислового підприємства; (2) визначення ін- дикаторів оцінки та їх вагомості; (3) встановлення порогових значень відповідних індикаторів та ви- значення їхньої значимості; (4) порівняння фактич- них та нормативних значень індикаторів. Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 178 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 Для визначення інтегрального показника еко- номічної безпеки підприємства використовувати- меться метод відстаней, що ґрунтується на розраху- нку близькості реального значення за порівнянними показниками до еталону (порогового значення). Ін- тегральний показник економічної безпеки підпри- ємства за функціональними компонентами визнача- ється за формулою (1): ∑ = ∑ (1 − ) , (1) де ∑ – інтегральна оцінка окремого індикатора за -ою функціональною компонентою; – питома вага значимості -го індикатора -ої функціональної компоненти; -кількість індикаторів -ї функціо- нальної компоненти економічної безпеки промисло- вого підприємства [13]. Залежно від значень інтегрального показника стає можливим визначення рівня фінансового стану підприємства – чим вище його значення, тим підп- риємство вважається більш життєздатним [15]. Також, розповсюдження наразі набуває інстру- ментарій з інтегрального оцінювання, заснований на тій чи іншій групі пріоритетних критеріїв, а отже, і на численних підходах, які умовно поділяють на – Р-підходи, такі що набули найбільшого поширення у зарубіжній та вітчизняній практиці та N-підходи (новітні підходи), такі що набувають поширення з трансформаційними змінами в економіці країни (табл. 1) [14]. Таблиця 1 Підходи до інтегрального оцінювання економічної безпеки підприємств Підходи Змістовна складова підходу P-підходи до інтегрального оцінювання економічної безпеки підприємств Ресурсний підхід розглядає економічну безпеку як стан найбільш ефективного використання корпоративних ре- сурсів для подолання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства тепер і в майбутньому Циклічний підхід Заснований на оцінюванні економічної безпеки за теорією економічних циклів, пов’язаних з підйомом та спадом ділової активності підприємств протягом певного проміжку часу Системний підхід Передбачає дослідження економічної безпеки підприємства з позиції взаємопов’язаних елемен- тів і процесів, які між ними відбуваються Цільовий підхід Передбачає дослідження економічної безпеки за здатністю підприємства досягати певних зада- них цілей, пов’язаних з якістю продукції (послуг), конкурентними перевагами, мінімізацією ри- зиків тощо Процесний підхід Характеризує рівень економічної безпеки за отриманим ефектом від діяльності вигляді збіль- шення корисного результату і зниження витрат на його досягнення шляхом раціонального ком- бінування тих чи інших ресурсів Ситуаційний підхід Передбачає оцінювання економічної безпеки за здатністю підприємства швидко реагувати на зміну ситуації чи обставин, які виникають у середовищі його функціонування Фінансовий підхід Передбачає оцінювання економічної безпеки за показниками фінансового стану, фінансової са- моокупності підприємства, а також його здатності до обслуговування та погашення боргових зобов’язань Інвестиційний підхід Передбачає оцінювання економічної безпеки за величини брутто-інвестиціями підприємства та величиною інвестиційних ресурсі, необхідних для підтримки умов, що її забезпечують Емісійний підхід Передбачає дослідження економічної безпеки за рівнем загроз емісійної діяльності акціонерних товариств при випуску та публічному розміщенні акцій N-підходи до інтегрального оцінювання економічної безпеки підприємств Діджитал-підхід Передбачає оцінювання економічної безпеки підприємств за рівнем забезпечення його безпеки в інформаційно-комунікаційному середовищі Беніфіціарний підхід Передбачає оцінювання економічної безпеки підприємств за інтегральним показником фінансо- вого стану, отриманого за результатами багатофакторного дискримінантного аналізу фінансової звітності бенефіціара Стейкхолдер підхід Передбачає оцінювання економічної безпеки підприємств за рівнем нестачі величини неосвоє- них витрат, що є різницею між лімінальною (пороговою) сумою, яку необхідно (бажано) було понести для задоволення епкономічних інтересів стейк-холдерів та фактичною величиною поне- сених втрат Репутаційний підхід Характеризує економічну безпеку підприємств за ризиками, пов’язаними з не зовсім звичайним активом – за рівнем репутації, оцінка якої здійснюється за експертним методом за бальною сис- темою оцінювання Інвайронментальний підхід Характеризує економічну безпеку підприємств за рівнем здатності підприємства нарощувати об- сяги виробництва за умови скорочення природонавантаження та природоспоживання Сформовано авторами на основі [14]. Критерії економічної безпеки підприємства по- винні базуватися не лише на фінансових показниках діяльності, а і враховувати зовнішні можливі по- грози. Система безпеки підприємства повинна ха- рактеризуватися комплексністю, тобто здатністю забезпечити майнову, фінансову, інтелектуальну, інформаційну, науково-технічну, екологічну без- пеку підприємства. Крім того, система безпеки під- Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 179 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 приємства повинна бути дієвою та ефективною, що безпосередньо залежить від ґрунтовності та чіткості окреслення кола тих завдань, які дана система по- винна виконувати. А тому система критеріїв оціню- вання економічної безпеки підприємств має форму- ватись за детермінаційним підходом, за якого де- термінована модель оцінки економічної безпеки під- приємства є найбільш наближеною до дійсності, яку простіше побудувати і інтерпретувати, ніж стохас- тичну. Тому для забезпечення економіко-інформацій- ної безпеки доцільне запровадити методику інтегра- льного оцінювання економічної безпеки підпри- ємств за «пірамідою економічної безпеки підприєм- ства», яка адаптована до інформаційного забезпе- чення та захисту даних. Гранями такої піраміди ви- ступають площини, що характеризують здатність підприємств до резистентності, ризикоредукції і економічної сукцесії, площина основи піраміди ха- рактеризує параметри економічної безпеки підпри- ємства. За детермінаційним підходом в умовах по- стійних трансформаційних змін в економіці оціню- вання економічної безпеки підприємств має здійс- нюватись за такими критеріями [14]: здатність під- приємств до резистентності; здатність підприємств ризикоредукції; здатність підприємств до економіч- ної сукцесії. Резистентність варто сприймати як здатність підприємств в умовах мінливості середовища функ- ціонування витримувати його дестабілізацію за- вдяки опору викликам, що супроводжуються загро- зами економічній безпеці підприємств. Під ризи- коредукцією варто розуміти здатність підприємства до мінімізації чи нівелювання виявлених загроз та ризиків. Поняття «економічна сукцесія» походить від поняття «сукцесія», яке відповідно до Академічного тлумачного словника є послідовністю змін, розвит- ком під впливом внутрішніх та зовнішніх чинників впливу. Звідси під «економічною сукцесією» варто розуміти здатність підприємств до відновлення жит- тєздатності та подальшого їх розвитку, не зважаючи на вплив ризикчинників. Отже, взаэмозв’язок між резистентністю; ризикоредукцією та економічною сукцесією набуває вигляду ланцюга оцінювання економічної безпеки (рис. 2) [14]. виклики резистентність загрози ризики небезпека відновлення економічна сукцесія розвиток ризикоредукція ЛАНІЦЮГ ОЦІНЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ Рис. 2. Ланцюг оцінювання економічної безпеки [17] Вивчаючи побудову такого ланцюга, маємо можливість переконатись не лише у взаємозв’язку визначених критеріїв оцінювання економічної без- пеки підприємства, а й у їх взаємозв’язку з етапами виникнення небезпеки, відновлення рівноваги та розвитку. Так, на етапі виникнення викликів та по- яви загроз для економічної безпеки підприємства достатньо визначити його здатність до резистент- ності. З виникненням же ризиків, охарактеризувати здатність підприємства до їх мінімізації чи нівелю- вання можливо за показниками ризикоредукції. У випадку ж настання небезпеки, можливість віднов- лення рівноваги у середовищі функціонування під- приємства та його здатність до подальшого роз- витку можливо встановити за показниками еконо- мічної сукцесії. Тож, доцільність оцінювання еконо- мічної безпеки підприємств за визначеними крите- ріями, насамперед, обґрунтовується їх відповід- ністю етапології появи явища небезпеки. Вчасна ідентифікація викликів та оцінка здатності підпри- ємства до резистентності убезпечить виникнення ризиків. Аналогічно вчасна ідентифікація загроз убезпечить виникнення ризиків і т.д. Визначені критерії оцінювання економічної безпеки підприємств мають враховувати специфіку трансформаційних змін в економіці. При оцінці здатності підприємства до економічної сукцесії ма- ють визначатись показники, що характеризують не лише економічний, а й соціальний та екологічний розвиток підприємств: = → 1→ 1→ 1 , (2) де – трикомпонентний показник економічної сукцесії; – інтегральний показник, що характери- зує зміни економічного розвитку підприємства; – інтегральний показник, що характеризує зміни соці- ального розвитку підприємства; – інтегральний Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 180 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 показник, що характеризує зміни екологічного роз- витку підприємства. Для оцінки стану економічної безпеки підпри- ємства за «пірамідою економної безпеки» запропо- новано використання трикомпонентного показника оцінки рівня їх економічної безпеки, який має визна- чатись за формулою: ЕБП = ( ; ; ) (3), де ЕБП – інтегральна оцінка рівня економічної без- пеки підприємства; – інтегральний показник ре- зистентності; – інтегральний показник ризикоре- дукції; – інтегральний економічної сукцесії [14]. Якщо розглядати економічну сукцесію як здат- ність підприємства до інвайронментального роз- витку (який передбачає одночасне поєднання еконо- мічного, соціального та екологічного розвитку), не- обхідно даний показник визначати за трикомпонен- тним показником декаплінгу. Під декаплінгом в еко- номіці можемо розуміти порушення зв’язку між зростанням обсягів або темпів економіки та зростан- ням обсягів або темпів експлуатації ресурсів або шкідливого антропогенного навантаження на до- вкілля і здоров’я людей. Ефект декаплінгу виявля- ється тоді, коли за позитивної динаміки економіч- ного зростання показники негативного впливу на навколишнє середовище залишаються стабільними або демонструють тенденцію до зниження за той са- мий період. Досягнення ефекту декаплінгу дозволяє мінімізувати негативні наслідки економічного зрос- тання, якими є зокрема вичерпання ресурсів та соці- альні наслідки антропогенного тиску на довкілля – зростання захворюваності людей на хвороби, пов’язані з еколого-деструктивним розвитком еко- номіки. Таким чином, під декаплінгом в економіці можемо розуміти порушення зв’язку між зростан- ням обсягів або темпів економіки та зростанням об- сягів або темпів експлуатації ресурсів або шкідли- вого антропогенного навантаження на довкілля і здоров’я людей [17]. Поняття «декаплінгу» вперше набуло вжитку з публікацією Організацією з економічного співро- бітництва та розвитку (ОЕСР) ‒ звіту «Показники для вимірювання декаплінгу тиску на навколишнє середовище від економічного зростання» (2002 р.), де розглядається як розмежування між економічним зростанням і тиском на довкілля, яке відбувається тоді, коли темпи росту екологічного тиску менші, ніж його економічна рушійна сила [18]. Декаплінг ‒ явище, за якого відбувається вико- ристання меншої кількості ресурсів на одиницю ви- робництва продукції та зменшення екологічного впливу будь-яких ресурсів, що використовуються, або від економічної діяльності, що здійснюється. Звідси, прийнято розрізняти декаплінг за факторами впливу на довкіллята декаплінг за ресурсними фак- торам . Відповідно методики ОЕСР, декаплінг хара- ктеризується: resource decoupling ‒ декаплінгом за природоемкістю виробництва (рівнем використання у виробництві природних ресурсів) та impact decoupling – декаплінгом за природонавантаженням (рівнем впливу виробництва на навколишнє при- родне середовище) [18]. За методикою OECР ефект декаплінгу оціню- ється за: індексом декаплінгу (Decoupling Index) та декаплінг-фактором (Decoupling Factor) та визна- чаэться за формулами. Decoupling Index = ,Decouplin Factor = 1 − Decoupling Index (3) де EP (environmental pressure) – показник приросту кількості спожитого ресурсу, DF (driving force) – по- казники економічного зростання, виражений через ЕВІТDA (прибуток до сплати податків і відсотків плюс амортизація необоротних активів) у кінцевому (ending) та базовому (beginning) періоді дослідження (місяць, квартал, рік). Отже, показник економічної сукцесії має ви- значатись шляхом узагальнення показників resource та impact DecouplingFactor (як фундаментальної ос- нови досягнення цілей сталого розвитку), розрахо- ваних, виходячи з ланцюгових темпів приросту по- казників ендогенних та екзогенних факторів впливу: = ( ; ; ), (4) де – інтегральний показник фінансового де- каплінгу; – інтегральний показник соціального декаплінгу [18]. Запровадження поданих пропозицій дозволить здійснювати якісне забезпечення економіко-інфор- маційної безпеки, захист даних щодо управління ри- зиками та загрозами, задля впровадження блокчейн мережі для цифрових активів в управлінні потенціа- лом фінансово-економічної стійкості підприємства. У сучасних умовах підприємницька діяльність неможлива без врахування сукупності факторів ри- зику, що оточують підприємницьку діяльність у су- часних умовах. Розвиток механізму забезпечення економіко-інформаційної безпеки необхідно прово- дити у напрямку пошуку, ідентифікації та оцінки ри- зиків економічної безпеки, а також розробки мето- дів боротьби з ними, їх профілактики та попере- дження. Удосконалення економіко-інформаційної без- пеки підприємства проявляється у забезпеченні зла- годженої роботи всіх наявних підрозділів, що фор- мують його організаційну структуру, у рамках уз- годженого досягнення важливих цілей фінансової, інтелектуальної, кадрової, техніко-технологічної, політико-правової, інформаційної, екологічної та силової економічної безпеки. Щоб мінімізувати не- гативний вплив на діяльність та забезпечити можли- вість інноваційного розвитку підприємства, необ- хідно створити захист від негативного впливу сере- довища, насамперед окремих складових, що форму- ють у своїй сукупності економічну безпеку підпри- Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 181 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 ємства. Виділяють наступні внутрішні складові еко- номічної безпеки підприємства, які під впливом різ- них факторів регулюють її рівень: фінансову, рин- кову, товарну, інтерфейсну, інтелектуально-кад- рову, технологічну, політико-правову та інформа- ційну [14]. Концептуальна модель стратегії впрова- дження засобів економічної безпеки на підприємстві представлена на рис. 3. Рис. 3. Концептуальна модель стратегій впровадження засобів економічної безпеки на підприємстві Проте трансформаційні процеси, пов’язані з ви- користанням цифрових технологій, як і будь-які інші трансформаційні перетворення, несуть із со- бою ймовірність ризиків та реальних загроз для під- приємства. Сьогодні ефективність підприємницької діяль- ності, а саме фінансової, здійснюється в умовах без- прецедентної динаміки, що зумовлена глобаліза- цією економіки, швидким розвитком інформаційних технологій та зростанням вимог до прозорості та безпеки фінансових операцій. Ефективність фінан- сової діяльності підприємства є ключовим показни- ком для досягнення поставлених цілей і забезпе- чення прибутковості. Тому традиційні системи уп- равління фінансами підприємств, які значною мірою покладаються на централізовані моделі та числен- них посередників, стикаються з викликами, пов’яза- ними з високими операційними витратами, ризи- ками шахрайства, затримками в обробці транзакцій та недостатнім рівнем довіри між учасниками ринку. В умовах цифрової трансформації та зроста- ючої потреби в автоматизації та децентралізації біз- нес-процесів підприємства перспективної техноло- гією є блокчейн, зокрема блокчейн мережа для циф- рових активів, яка може оптимізувати безліч фінан- сових процесів: підвищення прозорості та безпеки транзакцій, оптимізація та автоматизація фінансо- вих процесів, управління ланцюгами поставок, спрощення аудиту та звітності, доступ до нових джерел фінансування. Пропонується розглянути можливість розгор- тання блокчейн мережі та налаштування її для здій- снення фінансових транзакцій з компаніями-контра- гентами підприємства. Блокчейн мережа надає про- грамним додаткам доступ до розподіленого реєстру та забезпечує виконання смарт контрактів всередині чейнкоду. Смарт контракти насамперед використо- вуються для створення транзакцій, які поширю- ються мережею та записуються в копіях реєстру, розміщених у всіх пірвузлах мережі. Програми мо- жуть використовуватись як кінцевими користува- чами, так і адміністраторами блокчейн мережі. Най- Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 182 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 частіше, деяка кількість підприємств формує кон- сорціум для створення мережі, а їх ролі, відповідно, визначаються набором політик через конфігурацію мережі, прийняту консорціумом. В якості платформи для розгортання мережі об- рано Hyperledger Fabric – відкритий блокчейн-фрей- мворк, що належить до ініціативи Hyperledger Linux Foundation [19]. Hyperledger Fabric призначено передусім для розробки підприємницьких блокчейн мереж. Даний фреймворк відомий своєю гнучкістю, масштабованістю та модульною архітектурою, що робить його оптимальним вибором для різних бізнес сценаріїв. Ключові властивості архітектури Hyperledger Fabric, які дозволяють платформі бути готовим, проте здатним до конфігурування промисловим блокчейн-рішенням – це активи, чейнкод, реєстр, за- соби підтримки конфіденційності, служби захисту членства та механізми консенсусу [20]. До елемен- тів архітектури відносяться: активи, чейнкод, ре- єстр, засоби забезпечення конфіденційності, служби захисту членства, механізми консенсусу. Врахову- ючи те, що фреймворк Hyperledger Fabric викорис- товує в якості блокчейну Ethereum, структура транзакції є стандартною і має наступні поля: Nonce, Gas price, Start gas, Destination address, Value, Data, Signature. На рис. 4 розглянуто схематично, як від- бувається виконання таких смарт контрактів на платформі Ethereum та як працює повний вузол ме- режі. Рис. 4. Схема будови вузла мережі Ethereum Повний вузол мережі Ethereum як мінімум по- винен мати чотири модулі [21]: 1. P2P networking module – модуль мережевого з’єднання та роботи з іншими вузлами мережі, в якому відбувається обмін блоками, транзакціями та інформацією про інші вузли. Традиційний компо- нент для всіх децентралізованих цифрових валют. 2. Blockchain – модуль зберігання та обробки даних блокчейну (вибору пріоритетної гілки, допов- нення, відкріплення або перевірки блоків). 3. EVM (Ethereum virtual machine) – віртуальна машина, яка приймає байт-код з транзакції. Даний модуль приймає поточний стан певного облікового запису та вносить зміни до його стану на основі отриманого байт-коду. Обчислення відбуваються на кожному з вузлів Ethereum і є абсолютно однако- вими (саме тому версія віртуальної машини на кож- ному з вузлів мережі має бути ідентичною), але слід зазначити, що обчислення відбуваються в асинхрон- ному порядку. 4. Account State Database – база даних, яка збе- рігає стан кожного облікового запису для кожного вузла мережі. За рахунок того, що всі обчислення проводяться ідентично і стан блокчейну однаковий, база даних, що містить стан всіх облікових записів, теж буде однаковою для кожного вузла. Транзакція вважається перевіреною, якщо весь код, що міститься в ній, було виконано, а також зге- неровано новий стан певного акаунта і збережено його версію до тих пір, поки не буде встановлено, застосована ця транзакція чи ні. Якщо транзакція за- стосована, тоді стан вважається не лише виконаним, а й актуальним. Представлено діаграму послідов- ності, що характеризує послідовність дій під час здійснення транзакції обміну активами під час по- купки товару між двома організаціями (рис. 5). Для ефективного обміну та захисту даних у процесі функціонування цифровими активами про- понується використання блокчейн мережі в поєд- нані зі смарт контрактами. Найчастіше смарт контракти реалізуються із за- стосуванням технології блокчейну. Смарт контракт (smart contract) – комп’ютерний алгоритм, призначе- ний для формування, управління та надання інфор- мації про володіння активами [21]. Для роботи смарт контракту описуються всі умови і зобов’язання і в подальшому їх виконання забезпечується незалежною розподіленою обчислю- вальною системою. Смарт контракт самостійно ви- конує описані дії (наприклад, надає цифровий товар, відправляє гроші, відкрито чи закрито публікує ін- формацію), якщо викофункціюнані умови, закладені в ньому. Розробляються однією з мов, спроєктова- них для трансляції в байт-код віртуальної машини – Solidity, Vyper, Serpent, LLL або Mutan. Сторони підписують смарт контракт, викорис- товуючи методи, аналогічні підписанню відправки коштів у криптовалютних мережах. Після підпи- сання сторонами контракт набирає чинності та збе- рігається у блокчейну. Задля більш автоматизова- ного виконання зобов’язань договору обов’язково потрібне середовище існування (вузли блокчейну Ethereum), яке дозволяє повністю автоматизувати виконання пунктів договору. Це означає, що смарт контракти зможуть існувати лише всередині середо- вища та матимуть безперешкодний доступ до коду, який виконується, й до об’єктів смарт контракту для перевірки їх стану. Маючи безперешкодний доступ до об’єктів контракту, смарт контракт відстежує до- сягнення або порушення пунктів за зазначеними умовами та приймає самостійні рішення, ґрунту- ючись на власній програмі. Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 183 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 Рис. 5. Діаграма послідовності для здійснення транзакції в блокчейн мережі Взаємодіяти із зовнішніми системами смарт контракти можуть через блокчейн оракули, які здатні порівнювати умови смарт контрактів та зов- нішню інформацію. Оракул надсилає інформацію смарт контракту із зовнішніх ресурсів у зрозумілому для програми вигляді [22]. Умови розумного договору повинні мати пов- ний математичний опис, який можна запрограму- вати в середовищі існування смарт контракту. Саме цих з умов описується логіка виконання пунктів предмета договору. Умови та інструкції діють за ло- гікою «якщо → тоді», наприклад: – якщо смарт контракт отримав об’єкт A (на- приклад, 1 біткоїн), тоді той, хто віддав смарт конт- ракту об’єкт A, отримає об’єкт Б (наприклад, 16 оди- ниць ETH); – якщо смарт контракт отримав об’єкт B, тоді буде запущено функцію Х (наприклад, відтворення анімації, музики, кінофільму або серіалу); – якщо смарт контракт отримав об’єкт C, тоді той, хто віддав смарт контракту об’єкт C, отримає доступ до певної програми. Cмарт контракти можна розробляти та розгор- тати на різних блокчейн платформах (наприклад, Ethereum, Cardano та Hyperledger Fabric). Кожна платформа має свої особливості роботи та розробки смарт контрактів [21]. Однак зазвичай усі смарт контракти складаються з двох самостійних частин: набору коду та набору деяких даних. Код описує функції договору, тоді як дані вважаються описом стану об’єктів договору. Обидва компоненти смарт контракту зберігаються за певною адресою в блок- чейн мережі. Також варто відзначити, що смарт контракти, як правило, є типом облікового запису, що має ті ж права, що і облікові записи користува- чів. Тільки у межах смарт контрактів їх облікові за- писи не контролюються користувачами, а управля- ються кодом всередині контракту (рис. 6). Рис. 6. Схема роботи смарт контракту Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 184 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 Смарт контракти зазвичай поділяють на три типи [22]: Smart Legal Contract (смарт контракти, що ґрунтуються на правильно оформленій юридичній угоді, а тому їх контрагенти несуть юридичну відпо- відальність за виконання умов договору); Decentralized Autonomous Organizations (DAO) (де- централізовані автономні організації, або спільноти, які керуються набором правил, прийнятих та коди- фікованих за допомогою смарт контрактів); Application Logic Contracts (ALC) (смарт контракти, що працюють під керуючою програмою). Створення будь-якого смарт контракту здійс- нюється у виконанні 5 послідовних кроків: (1) вибір блокчейн платформи. На даний момент лідерство за кількістю активних смарт контрактів і Dapps збері- гає Ethereum, проте активно розвиваються інші варі- анти – Polygon, Polkadot, Cardano, Solana, BSC, Tezos або Hyperledger; (2) вибір інструментів роз- робки. Для створення смарт контракту необхідні мови програмування, інтегровані мережі розробки, фреймворки, тестові мережі та гаманці; (3) процес розробки смарт контракту. Можливе як написання коду смарт контракту з нуля, так і через викорис- тання відповідного шаблону або бібліотеки з відкри- тим кодом. Кожен блокчейн має свій набір інстру- ментів для розробки; (4) тестування смарт конт- ракту. Враховуючи кількість зломів смарт контрак- тів, тестування, ймовірно, є найважливішим етапом розробки. Смарт контракти – це програмне забезпе- чення з відкритим вихідним кодом, а значить, будь- який хакер може вивчити код і знайти певні слабкі місця, щоб використати їх для злому. Для спро- щення тестування блокчейни зазвичай мають тес- тові мережі, що дозволяють провести перевірку смарт контракту без будь-яких ризиків втрати гро- шей, даних і репутації. Вибір тестової мережі зале- жить від блокчейну. Наприклад, на базі Ethereum працюють тестові мережі Ropsten або Rinkeby, а Hyperledger Fabric має підмережу для тестування Hyperledger Umbra; (5) розгортання договору в ме- режі блокчейн. Після розгортання смарт контракт стане доступним користувачам мережі і його не- можливо буде змінити. А отже, щоб покращити смарт контракт, потрібно буде створити і запустити нову його версію, при цьому стара версія буде й на- далі існувати в блокчейн мережі, поки він працюва- тиме [21; 23]. Отже, блокчейн мережа в поєднані зі смарт контрактами для обміну, захисту даних дозволяє широкій групі учасників отримувати практично од- ночасний доступ до спільних даних із безпрецеден- тним рівнем. Задля можливості здійснення транзак- цій підприємства спочатку повинні визначити за- гальний набір контрактів, що охоплюють загальні умови, дані, правила, визначення концепцій і про- цеси. Одразу визначається бізнес-модель, яка регу- лює всі взаємодії між сторонами контракту. Така технологія характеризується широким спектром можливостей її застосування, однак усі пе- реваги, пов’язані з її реалізацією, пов’язані з двома основними перевагами: підвищенням безпеки та усуненням потреби в посередниках під час укла- дання угод, що призводить до підвищення ефек- тивності та прискорення процесу врегулювання тра- нзакцій. Тому блокчейн мережі в поєднані зі смарт контрактами для обміну та захисту даних у процесі функціонування цифровими активами має великий потенціал для підвищення ефективності та безпеки рутинних переказів, платежів та звірок у фінансово- економічної діяльності підприємства. Відповідно, впровадження блокчейн мереж і смарт контрактів у цифрову інфраструктуру підпри- ємства посилює економіко-інформаційну безпеку, формує підґрунтя для розвитку через забезпечення прозорості, ефективності та довіри у фінансових операціях. У цьому контексті формування організа- ційно-економічного механізму управління потен- ціалом фінансово-економічної стійкості підприєм- ства є складним процесом, що потребує дотримання строгої послідовності етапності певних етапів (рис. 7). При цьому управління процесами формування та реалізації потенціалу підприємства, що організо- вується в межах організаційної та економічної скла- дової сукупного механізму, відбувається з викорис- танням блокчейн мережі і смарт контрактами в сис- темі економіко-інформаційної [24]. Функціонування організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-еко- номічної стійкості має бути спрямоване на організа- цію цілеспрямованого впливу щодо розвитку госпо- дарських бізнес-процесів роздрібних торговельних підприємств у межах чотирьох базових складових, серед яких: фінансовий стан і стійкість, ресурсне за- безпечення, ефективність використання ресурсів, нарощування та розвиток фінансово-економічного потенціалу. Забезпечення ефективності функціону- вання сформованого організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-еко- номічної стійкості підприємства потребує дотриман- ня спрямованості на досягнення комплексу страте- гічних, тактичних і операційних цілей механізму [25]. Безперечно, на рівень фінансово-економічної стійкості чинять вплив не тільки фактори внутріш- нього, але й зовнішнього підприємницького середо- вища, які необхідно враховувати у процесах управ- ління Трансформаційна модель агрегованого органі- заційно-економічного механізму управління потен- ціалом фінансово-економічної стійкості підприєм- ства на основі його базових структурних компонент (рис. 8) [24-25]. Забезпечення економіко-інформаційної без- пеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінан- сово-економічної стійкості підприємства з однієї сторони потребує розуміння необхідності формалі- зації спеціалізованих управлінських структур, з ін- Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 185 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 Постановка стратегічних проблем та визначення пріоритетних завдань організаційно-економічного механізму С Т Р У К Т У Р Н О -Ф У Н К Ц ІО Н А Л ЬН І ЕТ А П И Обґрунтування структурних дисбалансів ризику потенціалу фінансово-економічної стійкості підприємства Ідентифікація ресурсних джерел забезпечення безперервності функціонування організаційно-економічного механізму Проєктування апаратних засобів реалізації управлінського впливу на процеси забезпечення фінансово-економічної стійкості підприємства Ф О Р М У В А Н Н Я О Р ГА Н ІЗ А Ц ІЙ Н О - Е К О Н О М ІЧ Н О ГО М Е Х А Н ІЗ М У ЦІЛІ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ СТРАТЕГІЧНІ ТАКТИЧНІ ОПЕРАЦІЙНІ • формування іміджу диверсифікація джерел • формування ресурсів • забезпечення фінансової стабільності та платоспроможн ості • зміцнення конкурентних позицій • підтримка процесів відтворення • диверсифікація ризиків настання банкротства • раціоналізація відносин із контрагентами • розвиток персоналу та посилення мотивації кадрів • управління рентабельністю • впровадження інноваційних технологій • забезпечення ліквідності • оптимізація кредиторської та дебіторської заборгованості • швидке реагування на ризики • забезпечення безперервності процесу товарно- грошового обігу • мінімізація ризиків дефіциту продукції ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ЕТАПІВ ТА ЦІЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПОТЕНЦІАЛОМ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Рис. 7. Функціональна структуризація етапів та цілей організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства ІН С Т И Т У Ц ІЙ Н О - У П РА В Л ІН С Ь К И Й Б Л О К Нормативно-правове забезпечення регулювання бізнес-процесів Оптимізація організаційно- управлінської структури підприємства Формування методології оцінювання ефективності використання потенціалу РЕ С У Р С Н О -Б А ЗИ С Н А П ІД С И С Т Е М А Удосконалення фінансування діяльності Диверсифікація джерел формування ресурсного базису Запуск мультиплікатора нарахування потенціалу стійкості С Т Р У К Т У Р Н О - Ф У Н К Ц ІО Н А Л ЬН А Н А Д Б У Д О В А Побудова інструментарію управління фінансово- економічними процесами Організація системного моніторингу фінансово- економічних потоків Формування підсистеми забезпечення фінансово- економічної безпеки Т Е Х Н О - Т Е Х Н О Л О Г ІЧ Н И Й А П А РА Т Налагодження процедурно- регламентного базису Розвиток горизонтально- вертикальних функціональних взаємозв'язків Оптимізація логістичних потоків Нарощування масштабів господарювання Мінімізація ризиків та загроз господарювання ЗМІЦНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Рис. 8. Трансформаційна модель агрегованого організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства [24] шої – це дієвий інструментарій щодо зміцнення фі- нансово-економічного потенціалу підприємства. Висновки. Таким чином, на економічну без- пеку, фінансову стійкість та можливості розвитку економічного потенціалу підприємства впливає ба- гато чинників, спричинених сучасними ринковими трансформаціями. Фінансова стійкість є головною умовою життєдіяльності і реалізації економічного Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 186 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 потенціалу підприємства та найважливішою харак- теристикою результативності діяльності. У сучасному світі забезпечення економіко-ін- формаційної безпеки є надзвичайно важливим ас- пектом для будь-якого підприємства. Результатом забезпечення економіко-інформаційної безпеки під- приємства є стабільність його функціонування, ефективність фінансово-економічної діяльності, особиста безпека персоналу. Застосування блокчейн мережі в поєднані зі смарт контрактами для обміну цифровими активами у фінансово-економічної діяльності підприємства має величезний потенціал для трансформації та оп- тимізації багатьох бізнес-процесів. Від підвищення прозорості та безпеки до автоматизації та доступу до нових джерел фінансування. У статті здійснене дослідження інформаційної забезпечення економіко-інформаційної безпеки, за- хист даних у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-еко- номічної стійкості підприємства. Як результат – представлено модель інтегральної оцінки рівня еко- номічної безпеки підприємства, яка є основою для розробки концептуальної моделі стратегій впрова- дження засобів економічної безпеки на підприєм- стві, що дозволяє отримати комплексну характерис- тику стану безпеки за ключовими параметрами та виявити критичні зони впливу ризиків. Розглянута можливість розгортання блокчейн мережі для ефек- тивного обміну та захисту даних у процесі функціо- нування цифровими активами з використанням фреймворку Hyperledger Fabric. Наведено схемати- чне представлення будови вузла мережі Ethereum, діаграми послідовності для здійснення транзакції в блокчейн мережі та роботи смарт контракту. В цьому контексті запропонована трансформаційна модель агрегованого організаційно-економічного механізму управління потенціалом фінансово-еко- номічної стійкості підприємства. Таким чином, блокчейн-мережа у поєднанні зі смарт контрактами виступає не лише як інструмент захисту цифрових активів, але й як драйвер ефек- тивного управління потенціалом фінансово-еконо- мічної стійкості підприємства в умовах цифрової трансформації економіки. Подальші наукові дослідження у цьому напрямі стосуються розробки модель управління бізнес-про- цесом використання форензік-сервісу в якості за- собу для зміцнення економічної безпеки підприєм- ства в умовах цифрової трансформації, а також роз- глянути технічні аспекти розгортання блокчейн-ме- режі для обміну цифровими активами, що дозволить інтегрувати інноваційні цифрові рішення в систему виявлення, запобігання та реагування на економічні загрози. Література 1. Якименко Ю. М., Мужанова Т. М., Легомінова С. В. Системний аналіз технічних систем забезпечення інформаційної безпеки підприємств від компанії FireEye. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2021. № 4. С. 36-50. DOI: https://doi.org/10.28925/2663-4023.2021.12.3650. 2. Бабічев А. В., Самородов Б. В. Концептуальна модель оцінки й аналізу інформаційної компоненти економічної без- пеки підприємства. Проблеми економіки. 2023. №3. C. 157–167. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-157-167. 3. Калинюк В. Є. Концептуальний підхід щодо адаптації економічної безпеки підприємства. Проблеми економіки. 2023. №3. C. 187–194. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-187-194. 4. Качула С. В., Романова К. А. Ефективність фінансової діяльності підприємства в умовах військових конфліктів. Аг- росвіт. 2024. № 20. С. 52–58. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2024.20.52. 5. Степаненко О., Канельська А. Фінансова стійкість підприємств в період воєнного стану: ризики, загрози, шляхи їх подолання. Підприємництво та інновації. 2024. № 33. С. 123–130. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/33.21. 6. Костенко Ю., Короленко О., Гузь М. Аналіз фінансової стійкості підприємства в умовах воєнного стану. Економіка та суспільство. 2022. № 43. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-77. 7. Гриценко Р. А. Суперечлива роль цифрових активів і технологій блокчейн у підвищенні довіри до фінансово-банківсь- кої системи. Інвестиції: практика та досвід. 2024. № 22. С. 241–249. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2024.22.241. 8. Рудевська, В. І., Євдощак, В. І., Олефіренко, Т. В. Роль цифрових технологій у модернізації банківського сектору та зміцненні економічної стабільності України. Здобутки економіки: перспективи та інновації. 2025. №17. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15316148. 9. Приходько Б., Павловський Д. Цифрова трансформація глобального фінансового бізнесу. Вісник Хмельницького національного університету. 2023. №320(4). С. 360–366. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-53. 10. Кудь А., Кучерявенко М., Смичок Є. Цифрові активи та їх економіко-правове регулювання у світлі розвитку техно- логії блокчейн: монографія. Харків: Право, 2019. 384 с. 11. Пілецька С. Т., Коритько Т. Ю., Ткаченко Є. В. Модель інтегральної оцінки економічної безпеки підприємства. Еко- номічний вісник Донбасу. 2021. № 3. С. 56-65. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-56-65. 12. Гавловська Н. І., Матюх С. А., Любохинець Л. С. Оцінювання стану економічної безпеки промислового підприєм- ства. Development Service Industry Management. 2023. № 1. С. 6-12. DOI: https://doi.org/10.31891/dsim-2023-1(1). 13. Тютченко С. М. Забезпечення економічної безпеки підприємств в умовах трансформаційних змін в економіці : мо- нографія. Днiпpo : Видавець Біла К. О., 2021. 212 с. 14. Антонова О. Систематизація методичних підходів до оцінки фінансової безпеки підприємства. Схід. 2010. № 6 (106). С. 3-7. URL: https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22213. 15. Управління фінансовою безпекою економічних суб’єктів: теоретико-прикладні аспекти: колективна монографія / [О.О. Кравченко, О.В. Андрєєва, І.С. Ковова та ін..]; за ред. д.е.н., проф. О. О. Кравченко. Харків: Видавництво Іванчен- ка І. С., 2024. 336 с. Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 187 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 16. Кулик Л. А., Сотник І. М. Декаплінг-аналіз як інструмент досягнення сталого розвитку України. Сталий розвиток – ХХІ століття: управління, технології, моделі : колективна монографія / за заг. ред. М. Ф. Аверкина та ін. Черкаси, 2014. С. 87–99. 17. Силенко О. М. Організаційно-економічне забезпечення інноваційного розвитку металургійних підприємств : дис. ... канд. екон. наук : 08.00.04. Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кодратюка», Полтава, 2020. 292 с. 18. What is Hyperledger Fabric? www.oracle.com. URL : https://www.oracle.com/blockchain/. 19. Learn Hyperledger Foundation. www.hyperledger.org. URL : https://www.hyperledger.org/learn. 20. Ігнатович А. О., Янчинський А. В. Децентралізований програмний сервіс смарт-контракту з використанням невзаємозамінних токенів блокчейну ETHEREUM. Computer Systems And Networks. 2022. Вип. 4, № 1. С. 47–58. DOI: https://doi.org/10.23939/csn2022.01.047. 21. Dannen C. Introducing Ethereum and Solidity. Brooklyn, New York, USA: Apress, 2017. 197 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4842-2535-6. 22. Iyer K., Dannen C. Building Games with Ethereum Smart Contracts. Intermediate Projects for Solidity Developers. Brooklyn, New York, USA: Apress, 2018. 281 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4842-3492-1. 23. Satoshi Nakamoto. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. URL: https://bitcoin.org/bitcoin.pdf. 24. Герега О. В. Управління потенціалом фінансово-економічної стійкості торговельних підприємств: дис. … канд. екон. наук: 08.00.04. Львівський торговельно-економічний університет, Львів, 2021. с. 271. 25. Білик В. Фінансово-економічна стійкість як умова формування потенціалу розвитку вітчизняного інноваційного бі- знесу в умовах війни. Вісник Хмельницького національного університету. 2024. Вип. 330 (3). С. 9-14. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-1. 26. Гуцалюк О. М. Інтеграційна парадигма формування конкурентоспроможності суб’єктів транскордонного співробітниц- тва. Теоретико-методологічні аспекти підвищення конкурентоспроможності прикордонного регіону : колективна моногра- фія / за ред. В. І. Захарченко та ін. Одеса : Атлант, 2018. С. 22–31. 27. Гуцалюк О. М. Управління картелями на засадах маркетингових та логістичних технологій. Матеріали Всеукраїнської наукової інтернет-конференції «Маркетингові аспекти управління соціально-економічними системами: сучасний вимір та перспективи» (м. Маріуполь, 18 травня 2020 р.). Маріуполь, 2020. С. 38–40. 28. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А. Блокчейн та світова економіка: основи технології та криптоекономіки. Збірник мате- ріалів Міжнародного круглого столу «Постпандемічний та (пост)воєнний соціальноекономічний розвиток: людиноцентризм & підтримка бізнесу» (м. Київ, 22 червня 2022 р.). Київ : КНЕУ, 2022. С. 86-90. 29. Гуцалюк О. М., Лозова Т. П., Скопцов К. В., Ксенофонтов Д. В. Економіко-цифрове моделювання реінжинірингу фінансової діяльності вітчизняних підприємств. Вісник економічної науки України. 2023. № 1 (44). С. 106-113. DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2023.1(44).106-113. 30. Гуцалюк О. М., Бондар Ю. А., Петленко Т. Г. Визначення напрямків генезису торговельного співробітництва та світової економіки в умовах неопротекціонізму. Вісник Черкаського національного університету імені Богдана Хмельниць- кого. Серія «Економічні науки». 2023. Т. 27. № 3-4. С. 16-26. References 1. Yakymenko, Yu. M., Muzhanova, T. M., Lehominova, S. V. (2021). Systemnyi analiz tekhnichnykh system zabezpechennia informatsiinoi bezpeky pidpryiemstv vid kompanii FireEye [System analysis of technical systems for ensuring information security of enterprises by FireEye]. Kiberbezpeka: osvita, nauka, tekhnika – Cybersecurity: Education, Science, Technology, 4, рр. 36–50. DOI: https://doi.org/10.28925/2663-4023.2021.12.3650 [in Ukrainian]. 2. Babichev, A. V., Samorodov, B. V. (2023). Kontseptualna model otsinky y analizu informatsiinoi komponenty ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Conceptual model for evaluating and analyzing the information component of enterprise economic security]. Problemy ekonomiky – Problems of Economy, 3, рр. 157–167. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-157-167 [in Ukrainian]. 3. Kalyniuk. V. Ye. (2023). Kontseptualnyi pidkhid shchodo adaptatsii ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Conceptual approach to the adaptation of enterprise economic security]. Problemy ekonomiky – Problems of Economy, 3, рр. 187–194. DOI: https://doi.org/10.32983/2222-0712-2023-3-187-194 [in Ukrainian]. 4. Kachula, S. V., Romanova, K. A. (2024). Efektyvnist finansovoi diialnosti pidpryiemstva v umovakh viiskovykh konfliktiv [Efficiency of enterprise financial activity in conditions of military conflicts]. Agrosvit, 20, рр. 52–58. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2024.20.52 [in Ukrainian]. 5. Stepanenko, O., Kanelska, A. (2024). Finansova stiikist pidpryiemstv v period voiennoho stanu: ryzyky, zahrozy, shliakhy yikh podolannia [Financial stability of enterprises during martial law: risks, threats, ways to overcome them]. Pidpryiemnytstvo ta innovatsii – Entrepreneurship and Innovation, 33, рр. 123–130. DOI: https://doi.org/10.32782/2415-3583/33.21 [in Ukrainian]. 6. Kostenko, Yu., Korolenko, O., Huz, M. (2022). Analiz finansovoi stiikosti pidpryiemstva v umovakh voiennoho stanu [Anal- ysis of enterprise financial stability under martial law]. Ekonomika ta suspilstvo – Economy and Society, 43. DOI: https://doi.org/10.32782/2524-0072/2022-43-77 [in Ukrainian]. 7. Hrytsenko, R. A. (2024). Superechlyva rol tsyfrovykh aktyviv i tekhnolohii blokchein u pidvyshchenni doviry do finansovo- bankivskoi systemy [Contradictory role of digital assets and blockchain technologies in increasing trust in the financial-banking system]. Investytsii: praktyka ta dosvid– Investments: Practice and Experience, 22, рр. 241–249. DOI: https://doi.org/10.32702/2306- 6814.2024.22.241 [in Ukrainian]. 8. Rudevska, V. I., Yevdoshchak, V. I., Olefirenko, T. V. (2025). Rol tsyfrovykh tekhnolohii u modernizatsii bankivskoho sektoru ta zmitsnenni ekonomichnoi stabilnosti Ukrainy [The role of digital technologies in modernizing the banking sector and strengthening the economic stability of Ukraine]. Zdobutky ekonomiky: perspektyvy ta innovatsii – Achievements of Economy: Perspectives and Innovations, 17. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.15316148 [in Ukrainian]. 9. Prykhodko, B., Pavlovskyi, D. (2023). Tsyfrova transformatsiia hlobalnoho finansovoho biznesu [Digital transformation of the global financial business]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu – Bulletin of Khmelnytskyi National University, 320(4), рр. 360–366. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2023-320-4-53 [in Ukrainian]. Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 188 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 1 (79), 2025 10. Kud, A., Kucheriavenko, M., Smychok, Ye. (2019). Tsyfrovi aktyvy ta yikh ekonomiko-pravove rehuliuvannia u svitli rozvytku tekhnolohii blokchein [Digital assets and their economic-legal regulation in the light of blockchain technology development]. Kharkiv, Pravo. 384 p. [in Ukrainian]. 11. Piletska, S. T., Korytko, T. Yu., Tkachenko, Ye. V. (2021). Model intehralnoi otsinky ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [Model of integral assessment of enterprise economic security]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu – Economic Herald of the Donbas, 3, рр. 56–65. DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2021-3(65)-56-65 [in Ukrainian]. 12. Havlovska, N. I., Matiukh, S. A., Liubokhynets, L. S. (2023). Otsiniuvannia stanu ekonomichnoi bezpeky promyslovoho pidpryiemstva [Assessment of the economic security status of industrial enterprise]. Development Service Industry Management, 1, рр. 6–12. DOI: https://doi.org/10.31891/dsim-2023-1(1) [in Ukrainian]. 13. Tiutchenko, S. M. (2021). Zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstv v umovakh transformatsiinykh zmin v ekonomitsi [Ensuring enterprise economic security in conditions of economic transformational changes]. Dnipro, Publisher Bila K. O. 212 p. [in Ukrainian]. 14. Antonova, O. (2010). Systematyzatsiia metodychnykh pidkhodiv do otsinky finansovoi bezpeky pidpryiemstva [Systemati- zation of methodological approaches to enterprise financial security assessment]. Skhid, 2010, No. 6 (106), рр. 3–7. Retrieved from https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/22213 [in Ukrainian]. 15. Kravchenko, O. O., Andrieieva, O. V., Kovova, I. S. et al. (2024). Upravlinnia finansovoiu bezpekoiu ekonomichnykh subiektiv: teoretyko-prykladni aspekty [Management of financial security of economic entities: theoretical and applied aspects]. Kharkiv, Ivachenko I. S. Publishing. 336 p. [in Ukrainian]. 16. Kulyk, L. A., Sotnyk, I. M. (2014). Dekaplinh-analiz yak instrument dosiahnennia staloho rozvytku Ukrainy [Decoupling analysis as a tool for achieving sustainable development of Ukraine]. Stalyi rozvytok – ХХI stolittia: upravlinnia, tekhnolohii, modeli [Sustainable Development – XXI Century: Management, Technologies, Models]. (рр. 87–99). Cherkasy [in Ukrainian]. 17. Sylenko, O. M. (2020). Orhanizatsiino-ekonomichne zabezpechennia innovatsiinoho rozvytku metalurhiinykh pidpryiemstv [Organizational and economic support of innovative development of metallurgical enterprises]. Candidate’s thesis. Poltava, National University "Yuri Kondratyuk Poltava Polytechnic". 292 p. [in Ukrainian]. 18. What is Hyperledger Fabric? www.oracle.com. Retrieved from https://www.oracle.com/blockchain/. 19. Learn Hyperledger Foundation. www.hyperledger.org. Retrieved from https://www.hyperledger.org/learn. 20. Ihnatovych, A. O., Yanchynskyi, A. V. (2022). Detsentralizovanyi prohramnyi servis smart-kontraktu z vykorystanniam nevzaiemozaminnykh tokeniv blokcheinu ETHEREUM [Decentralized smart contract service using non-fungible ETHEREUM blockchain tokens]. Computer Systems and Networks, Issue 4(1), рр. 47–58. DOI: https://doi.org/10.23939/csn2022.01.047 [in Ukrainian]. 21. Dannen, C. (2017). Introducing Ethereum and Solidity. Brooklyn, New York, Apress. 197 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4842-2535-6. 22. Iyer, K., Dannen, C. (2018). Building Games with Ethereum Smart Contracts. Intermediate Projects for Solidity Developers. Brooklyn, New York, Apress. 281 p. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4842-3492-1. 23. Nakamoto Satoshi. Bitcoin: A Peer-to-Peer Electronic Cash System. Retrieved from https://bitcoin.org/bitcoin.pdf. 24. Hereha, O. V. (2021). Upravlinnia potentsialom finansovo-ekonomichnoi stiikosti torhovelnykh pidpryiemstv [Management of the potential of financial and economic stability of trade enterprises]. Candidate’s thesis. Lviv, Lviv Trade and Economic University. 271 p. [in Ukrainian]. 25. Bbylyk V. Finansovo-ekonomichna stiikist yak umova formuvannia potentsialu rozvytku vitchyznianoho innovatsiinoho biznesu v umovakh viiny [Financial and economic stability as a condition for the development potential of domestic innovation business in wartime]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu – Bulletin of Khmelnytskyi National University, 330 (3), рр. 9–14. DOI: https://doi.org/10.31891/2307-5740-2024-330-1. 26. Hutsaliuk, O. M. (2018). Intehratsiina paradyhma formuvannia konkurentospromozhnosti subiektiv transkordonnoho spivrobitnytst-va [Integration paradigm of forming competitiveness of subjects of cross-border cooperation]. Teoretyko- metodolohichni aspekty pidvyshchennia konkurentospromozhnosti prykordonnoho rehionu [Theoretical and methodological aspects of increasing competitiveness of the border region]. (pp. 22–31). Odesa, Atlant [in Ukrainian]. 27. Hutsaliuk, O. M. (2020). Upravlinnia karteliamy na zasadakh marketynhovykh ta lohistychnykh tekhnolohii [Cartel Management Based on Marketing and Logistics Technologies]. Marketynhovi aspekty upravlinnia sotsialno-ekonomichnymy systemamy: suchasnyi vymir ta perspektyvy [Marketing Aspects of Managing Socio-Economic Systems: Modern Dimensions and Prospects]: Proceedings of the All-Ukrainian Scientific Internet Conference. (рр. 38–40). Mariupol [in Ukrainian]. 28. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Yu. A. (2022). Blokchein ta svitova ekonomika: osnovy tekhnolohii ta kryptoekonomiky [Block- chain and the World Economy: Fundamentals of Technology and Cryptoeconomics]. Postpandemichnyi ta (post)voiennyi sotsialnoekonomichnyi rozvytok: liudynotsentryzm & pidtrymka biznesu [Post-Pandemic and (Post)War Socio-Economic Development: Human Centrism & Business Support]: Proceedings of the International Round Table. (рр. 86-90). Kyiv, KNEU [in Ukrainian]. 29. Hutsaliuk, O. M., Lozova, T. P., Skoptsov, K. V., Ksenofontov, D. V. (2023). Ekonomiko-tsyfrove modeliuvannia reinzhyn- irynhu finansovoi diialnosti vitchyznianykh pidpryiemstv [Economic and digital modeling of reengineering of financial activities of domestic enterprises]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 1 (44), pp. 106-113. DOI: https://doi.org/10.37405/1729- 7206.2023.1(44).106-113 [in Ukrainian]. 30. Hutsaliuk, O. M., Bondar, Yu. A., Petlenko, T. H. (2023). Vyznachennia napriamkiv henezysu torhovelnoho spivrobitnytstva ta svitovoi ekonomiky v umovakh neoprotektsionizmu [Determining the directions of the genesis of trade cooperation and the world economy in the conditions of neoprotectionism]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu imeni Bohdana Khmelnytskoho. Se- riia «Ekonomichni nauky» – Bulletin of the Bohdan Khmelnytskyi National University of Cherkasy. Series "Economic Sciences", Vol. 27, No. 3-4, рр. 16-26 [in Ukrainian]. Манькута Я. М., Турчиняк Р. Б., Ковальов А. Г. Драйвери управління потенціалом фінансово-економічної стій- кості підприємства: забезпечення економіко-інформаційної безпеки, захист даних у блокчейн мережі для цифрових активів Я. М. Манькута, Р. Б. Турчиняк, А. Г. Ковальов 189 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 У дослідженні розкрито ключові аспекти до забезпечення економіко-інформаційної безпеки та захисту даних у блокчейн мережі для цифрових активів як драйвер управління потенціалом фінансово-економічної стійкості підприємства. Обґрунто- вано необхідність пошуку напрямів удосконалення щодо розробки ефективних механізмів управління потенціалом фінан- сово-економічної стійкості, які б враховували специфіку функціонування в умовах децентралізованих систем. Представлено модель інтегральної оцінки рівня економічної безпеки підприємства та концептуальну модель стратегій впровадження засобів економічної безпеки. Розглянута можливість розгортання блокчейн мережі для ефективного обміну та захисту даних у про- цесі функціонування цифровими активами з використанням фреймворку Hyperledger Fabric. Проаналізовано схематичне пред- ставлення будови вузла мережі Ethereum, діаграми послідовності для здійснення транзакції в блокчейн мережі та роботи смарт контракту. Запропонована трансформаційна модель агрегованого організаційно-економічного механізму управління потенці- алом фінансово-економічної стійкості підприємства. Ключові слова: економіко-інформаційна безпека, цифрові активи, блокчейн-мережа, смарт-контракти, фінансово-еконо- мічна стійкість, потенціал підприємства, інноваційне управління. Mankuta Ya., Turchyniak R., Kovalov A. Drivers of Managing the Financial and Economic Stability Potential of an Enterprise: Ensuring Economic and Information Security and Data Protection in a Blockchain Network for Digital Assets The study reveals the key aspects of ensuring economic and information security and data protection in a blockchain network for digital assets as a driver of managing the financial and economic stability potential of an enterprise. The necessity of identifying improvement directions in the development of effective mechanisms for managing financial and economic stability potential is sub- stantiated, taking into account the specifics of functioning under decentralized systems. A model for the integral assessment of an enterprise’s economic security level and a conceptual model of strategies for implementing economic security tools are presented. The possibility of deploying a blockchain network for effective data exchange and protection in the operation of digital assets using the Hyperledger Fabric framework is considered. The schematic structure of an Ethereum network node, sequence diagrams for executing transactions in a blockchain network, and smart contract functionality are analyzed. A transformational model of the aggregated or- ganizational and economic mechanism for managing the potential of an enterprise's financial and economic stability is proposed. Keywords: economic and information security, digital assets, blockchain network, smart contracts, financial and economic sta- bility, enterprise potential, innovative management. Стаття надійшла до редакції 17.04.2025 Рецензовано: 16.05.2025

Institution

Ähnliche Einträge