Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів
У статті досліджено трансформацію функціонування зернових підприємств України в умовах повномасштабної війни, а також обґрунтовано необхідність інноваційно-стратегічного підходу до забезпечення їх розвитку. Показано, що війна спричинила різке скорочення посівних площ, падіння урожайності основних ку...
Збережено в:
| Дата: | 2025 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Інститут економіки промисловості НАН України
2025
|
| Назва видання: | Економічний вісник Донбасу |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207073 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів / Д.В. Седіков // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 156-161. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207073 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2070732025-09-30T00:16:12Z Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів Innovation and Strategic Security of the Development of Grain Enterprises of Ukraine in the Minds of Military Weeks Седіков, Д.В. Менеджмент інновацій У статті досліджено трансформацію функціонування зернових підприємств України в умовах повномасштабної війни, а також обґрунтовано необхідність інноваційно-стратегічного підходу до забезпечення їх розвитку. Показано, що війна спричинила різке скорочення посівних площ, падіння урожайності основних культур, порушення логістики та значні економічні втрати, що поставило під загрозу рентабельність і стабільність галузі. Автори акцентують увагу на потребі у впровадженні новітніх технологій, адаптивному управлінні ресурсами та цифрових інструментах як чинниках збереження продуктивності агровиробництва. Проаналізовано динаміку урожайності зернових культур у 2019–2023 роках, розкрито залежність результативності виробництва від зовнішніх (військові дії, обмеження експорту, логістика) і внутрішніх (технологічна база, доступ до фінансів, кадровий потенціал) чинників. Результати аналізу засвідчили неоднорідність розвитку галузі: великі агрохолдинги зберегли високий рівень технологічної оснащеності, натомість малі та середні господарства зазнали значних втрат та обмежень у впровадженні інновацій. Уточнено стратегічні напрями підтримки галузі, серед яких: розвиток логістики, державна підтримка, страхування ризиків, підготовка кадрів і проактивне впровадження інновацій. Результати дослідження мають практичну цінність для формування політики післявоєнного відновлення аграрного сектору України та розробки механізмів стійкого функціонування зернового ринку. В умовах воєнного конфлікту забезпечення стабільності зернового сектору потребує комплексних, скоординованих дій як на рівні підприємств, так і на державному рівні. Подальші дослідження доцільно спрямувати на конкретизацію механізмів реалізації інноваційно-стратегічних заходів та аналіз їхньої економічної ефективності з метою формування стійкої моделі розвитку зернових підприємств України в сучасних реаліях. The article examines the transformation of grain enterprises in Ukraine under a full-scale war. It substantiates the need for an innovative and strategic approach to ensuring their development. It is shown that the war caused a sharp reduction in sown areas, a drop in the yield of principal crops, disruption of logistics, and significant economic losses, which jeopardised the profitability and stability of the industry. The authors focus on introducing new technologies, adaptive resource management, and digital tools as factors for maintaining agricultural productivity. The dynamics of grain crop yields in 2019–2023 are analysed, revealing the dependence of production efficiency on external (military actions, export restrictions, logistics) and internal (technological base, access to finance, human resources) factors. The analysis results showed the heterogeneity of the development of the industry: extensive agricultural holdings have maintained a high level of technological equipment. At the same time, small and medium-sized farms have suffered significant losses and restrictions in implementing innovations. Strategic areas of support for the industry have been specified, including the development of logistics, state support, risk insurance, personnel training, and proactive implementation of innovations. The study results have practical value for forming a policy for the post-war restoration of the agricultural sector of Ukraine and the development of mechanisms for the sustainable functioning of the grain market. In the context of military conflict, ensuring the stability of the grain sector requires comprehensive, coordinated actions both at the enterprise and state levels. Further research should specify the mechanisms for implementing innovative and strategic measures and analyze their economic efficiency to form a sustainable model for developing grain enterprises in Ukraine in modern realities. 2025 Article Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів / Д.В. Седіков // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 156-161. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207073 330.341.1:338.246.8:338.43 https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-156-161 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій |
| spellingShingle |
Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Седіков, Д.В. Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів Економічний вісник Донбасу |
| description |
У статті досліджено трансформацію функціонування зернових підприємств України в умовах повномасштабної війни, а також обґрунтовано необхідність інноваційно-стратегічного підходу до забезпечення їх розвитку. Показано, що війна спричинила різке скорочення посівних площ, падіння урожайності основних культур, порушення логістики та значні економічні втрати, що поставило під загрозу рентабельність і стабільність галузі. Автори акцентують увагу на потребі у впровадженні новітніх технологій, адаптивному управлінні ресурсами та цифрових інструментах як чинниках збереження продуктивності агровиробництва. Проаналізовано динаміку урожайності зернових культур у 2019–2023 роках, розкрито залежність результативності виробництва від зовнішніх (військові дії, обмеження експорту, логістика) і внутрішніх (технологічна база, доступ до фінансів, кадровий потенціал) чинників. Результати аналізу засвідчили неоднорідність розвитку галузі: великі агрохолдинги зберегли високий рівень технологічної оснащеності, натомість малі та середні господарства зазнали значних втрат та обмежень у впровадженні інновацій. Уточнено стратегічні напрями підтримки галузі, серед яких: розвиток логістики, державна підтримка, страхування ризиків, підготовка кадрів і проактивне впровадження інновацій. Результати дослідження мають практичну цінність для формування політики післявоєнного відновлення аграрного сектору України та розробки механізмів стійкого функціонування зернового ринку. В умовах воєнного конфлікту забезпечення стабільності зернового сектору потребує комплексних, скоординованих дій як на рівні підприємств, так і на державному рівні. Подальші дослідження доцільно спрямувати на конкретизацію механізмів реалізації інноваційно-стратегічних заходів та аналіз їхньої економічної ефективності з метою формування стійкої моделі розвитку зернових підприємств України в сучасних реаліях. |
| format |
Article |
| author |
Седіков, Д.В. |
| author_facet |
Седіков, Д.В. |
| author_sort |
Седіков, Д.В. |
| title |
Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів |
| title_short |
Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів |
| title_full |
Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів |
| title_fullStr |
Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів |
| title_full_unstemmed |
Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів |
| title_sort |
інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств україни в умовах воєнних викликів |
| publisher |
Інститут економіки промисловості НАН України |
| publishDate |
2025 |
| topic_facet |
Менеджмент інновацій |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207073 |
| citation_txt |
Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних викликів / Д.В. Седіков // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 156-161. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. |
| series |
Економічний вісник Донбасу |
| work_keys_str_mv |
AT sedíkovdv ínnovacíjnostrategíčnezabezpečennârozvitkuzernovihpídpriêmstvukraínivumovahvoênnihviklikív AT sedíkovdv innovationandstrategicsecurityofthedevelopmentofgrainenterprisesofukraineinthemindsofmilitaryweeks |
| first_indexed |
2025-09-30T01:17:40Z |
| last_indexed |
2025-10-01T01:11:48Z |
| _version_ |
1844739947559387136 |
| fulltext |
Д. В. Седіков
156
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025
DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-156-161
УДК 330.341.1:338.246.8:338.43
Денис Вадимович Седіков,
доктор філософії (PhD),
ORCID 0000-0001-7706-2881,
e-mail: Sedikov94@ukr.net,
Одеський національний технологічний університет, м. Одеса
ІННОВАЦІЙНО-СТРАТЕГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ
ЗЕРНОВИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ В УМОВАХ ВОЄННИХ ВИКЛИКІВ
Вступ. Зерновий сектор України традиційно
відіграє ключову роль в національній економіці та
світовому продовольчому ринку. Напередодні пов-
номасштабної війни Україна була серед лідерів з
експорту агропродукції: у сезоні 2020-2021 входила
до першої п’ятірки найбільших експортерів пше-
ниці, третьої – кукурудзи та ячменю, а також була
світовим лідером з експорту соняшникової олії. Ва-
ловий збір зернових культур в окремі роки сягав ре-
кордних показників (наприклад, 86 млн т у 2021 р.
[1]). Однак повномасштабна війна, розв’язана Ро-
сією у 2022 році, створила безпрецедентні виклики
для зернових підприємств України. Бойові дії, оку-
пація частини територій, ракетні обстріли інфра-
структури та блокування портів суттєво підірвали
виробничий і експортний потенціал агросектору.
В умовах воєнного стану постало завдання збе-
реження та адаптації зернового виробництва до но-
вих реалій. Актуальним є інноваційно-стратегічне
забезпечення розвитку галузі – впровадження тех-
нологічних та управлінських рішень, спрямованих
на підтримку продуктивності, мінімізацію ризиків
та відновлення експортних можливостей.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Су-
часні наукові дослідження О. Ложачевської, О. Під-
вальної, Г. Мохонько, Л. Литвишко, О. Дивнич,
М. Мартинюка [2-3] свідчать про те, що іннова-
ційно-стратегічне забезпечення підприємств зерно-
вого ринку є одним із ключових факторів підви-
щення їх конкурентоспроможності в умовах воєн-
ного стану. Зокрема, дослідники О. Попело, В. Ма-
лиш, Л. Кучер акцентують на важливості впро-
вадження новітніх технологій для вдосконалення
управління земельними ресурсами й фінансами [4-
5], що дає змогу підприємствам зберігати еконо-
мічну стабільність і адаптуватися до динамічних
ринкових умов. При цьому спостерігається актив-
ний перехід до ресурсозберігаючих технологій [6] та
розширення інформаційного забезпечення виробни-
чих процесів [7], що є складовою частиною форму-
вання ефективної інноваційної стратегії в агросек-
торі.
Водночас, дослідники Г. Бригілевич, М. Маль-
ська, А. Гончарук відзначають істотний вплив зов-
нішніх чинників, як-от коливання на міжнародних
ринках і падіння попиту [8, 9], що потребують гнуч-
ких маркетингових підходів і стратегічної адаптації
зернових підприємств. Окремо підкреслюється по-
тенціал цифрових технологій, здатних значно приш-
видшити реагування на ринкові виклики [10], а та-
кож важливість розвитку фінансових і організацій-
них механізмів підтримки, без яких упровадження
інноваційних рішень неможливе на належному рів-
ні. В підсумку, усі автори сходяться на думці про ви-
значальну роль інноваційно-стратегічного забезпе-
чення для збереження стабільності і стимулювання
розвитку зернових підприємств в умовах воєнних
реалій.
Метою статті є дослідження впливу воєнних
викликів на функціонування та ефективність зерно-
вих підприємств України, оцінювання масштабів
втрат і потенціалу відновлення галузі, а також ви-
значення пріоритетних напрямів інноваційно-стра-
тегічного забезпечення розвитку зернового сектору
з метою збереження його продуктивності, конкурен-
тоспроможності та стійкості в умовах війни та піс-
лявоєнного відновлення.
Виклад основного матеріалу дослідження.
Повномасштабна війна суттєво вплинула на всі
фактори виробництва зерна – земельні ресурси, ма-
теріально-технічну базу, людський капітал та орга-
нізацію виробничих процесів. Одним з ключових
наслідків стало різке скорочення доступних посів-
них площ. У 2022 році значна частина родючих зе-
мель опинилася в зоні бойових дій або була тимча-
сово окупована, що унеможливило їх обробіток. За
оцінками, площа сільгоспугідь під зерновими скоро-
тилася на 28% від довоєнного рівня [11]. Якщо у
2021 р. українські аграрії зібрали зернові культури з
~16 млн га, то в 2022 р. – лише з ~11 млн га (решта
площ або залишилась незасіяною, або не була зіб-
рана через небезпеку та окупацію).
Крім скорочення площ, війна негативно впли-
нула і на урожайність зернових, тобто ефективність
виробництва з гектара. Через перебої з постачанням
якісного насіння, добрив і пального, а також немож-
ливість дотримання повноцінної агротехнології в
умовах бойових дій, середня врожайність основних
© Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025
© Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025
Д. В. Седіков
157
Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772
культур у 2022 році знизилася. Згідно з оцінками
USDA, урожайність пшениці та кукурудзи впала на
12–16% порівняно з довоєнним рівнем [11]. Це озна-
чає, що навіть на тих полях, де посіви відбулися,
ефективність була нижчою через воєнні фактори
(стресові умови, дефіцит ресурсів).
Сукупний вплив скорочення площ і врожай-
ності призвів до різкого спаду валового виробниц-
тва зерна. У 2022 році валовий збір зернових в Ук-
раїні скоротився приблизно на третину відносно до-
воєнних показників. З рекордних 86 млн т у 2021 р.
виробництво зерна впало до близько 53 млн т у
2022 р. [1]. Це приблизно на 35% менше, ніж попе-
реднього року, що узгоджується з наведеними вище
оцінками щодо втрати посівних площ та зниження
урожайності. Фактично, 2022-й став найгіршим за
обсягами зерновим сезоном за останнє десятиліття,
незважаючи на високі світові ціни на зерно того
року. Втрати урожаю були спричинені саме воєн-
ними чинниками, а не ринковою кон’юнктурою.
До війни Україна забезпечувала стабільно ви-
сокі обсяги виробництва зерна (у 2019 р. – ~75 млн т,
у 2021 р. досягнуто рекордного врожаю). В 2020 р.
спостерігалося тимчасове зниження до 65,4 млн т
через погодні умови, але загалом тенденція була по-
зитивною. Натомість 2022 р. різко контрастує – уро-
жай впав до 53 млн т навіть за відносно сприятливих
погодних умов, що свідчить про вирішальний вплив
саме воєнних потрясінь.
Попри всі негаразди, 2023 рік демонструє
певну адаптацію сектору: за попередніми оцінками,
валовий збір дещо перевищив рівень 2022 р. і досяг
близько 60 млн т [1]. Це стало можливим завдяки
оперативному пристосуванню аграріїв до нових
умов, частковому відновленню посівних площ на
звільнених територіях та сприятливій погоді. У
2023 р. в ряді областей було зафіксовано рекордну
врожайність зернових за всю історію, що пов’язу-
ють із високою часткою кукурудзи в структурі посі-
вів та вдалими агрометеорологічними умовами во-
сени [12]. За даними супутникового моніторингу
NASA Harvest, урожайність пшениці та соняшнику
2023 року перевищила показники попереднього се-
зону, що дозволило наростити виробництво основ-
них культур порівняно з 2022 р. [12]. Втім, ці успіхи
мають зворотний бік – значна частина врожаю була
зібрана на тимчасово окупованих територіях (тільки
пшениці в окупації у 2023 р. зібрано 6,42 млн т),
тобто українська економіка не отримала повної ви-
годи від зростання продуктивності.
Окремо слід відзначити проблему технологіч-
ного розриву, яка існувала ще до війни і в умовах
воєнного часу може поглибитися. Мається на увазі
розрив в рівні технічного забезпечення та впрова-
дженні передових агротехнологій між провідними
агрохолдингами і дрібними господарствами, а також
відставання середніх показників урожайності від
світових лідерів. Наприклад, навіть у рекордному
2021 році середня урожайність пшениці в Україні
(~4,5 т/га) була нижчою, ніж у Франції чи Німеччині
(7–8 т/га), що частково пояснюється меншою наси-
ченістю технікою, агрохімією та точним землероб-
ством. Війна загострила цю проблему: фінансові
втрати та руйнування матеріальної бази унемож-
ливлюють для багатьох господарств інвестиції в
оновлення техніки та технологій. Крім того, техно-
логічні перерви у циклі виробництва (через повіт-
ряні тривоги, дефіцит пального, мобілізацію механі-
заторів тощо) призводять до недотримання оптима-
льних строків посіву і збирання, що теж знижує
ефективність. Таким чином, воєнні чинники не
лише безпосередньо скоротили обсяги виробництва,
а й загрожують довгостроковій продуктивності
через гальмування технологічного розвитку галузі.
Варто зауважити, що негативний вплив війни
проявляється і у фінансово-економічних показниках
ефективності виробництва. Собівартість зерна зрос-
ла через подорожчання ресурсів та логістики, тоді як
ціни реалізації на внутрішньому ринку впали (де-
тальніше про це – в наступному розділі). За оцін-
ками Київської школи економіки, аграрії України
у 2021–2022 роках через війну втратили близько
$18,5 млрд потенційної виручки від продажу зерна
та олійних культур [13]. Таким чином, ефективність
зернового виробництва знизилася не тільки у фізич-
ному вимірі (урожайність), але й у вартісному –
рентабельність галузі опинилася під загрозою. Збе-
реження продуктивності та фінансової стійкості
зернових підприємств вимагає впровадження анти-
кризових інновацій та підтримки, про що йтиметься
далі.
Враховуючи вищезазначені фактори впливу
війни на виробничий потенціал і ефективність аг-
рарного сектору, важливо окреслити загальні харак-
теристики і структуру зернового ринку України, аби
повніше зрозуміти масштаб і значущість цих змін.
Це дозволить комплексно оцінити вплив воєнних
подій на технологічний рівень і потенціал аграрних
підприємств, а також їхню здатність адаптуватися
до нових викликів. Відтак, проаналізуємо деталь-
ніше динаміку розвитку зернового виробництва Ук-
раїни у довоєнний та воєнний періоди, визначивши
основні технологічні та логістичні проблеми, що по-
стали перед галуззю внаслідок війни.
Зерновий ринок України включає виробництво
зернових культур (пшениця, кукурудза, ячмінь
тощо), їх зберігання, первинну переробку та екс-
порт. За останнє десятиліття Україні вдалося сут-
тєво наростити обсяги виробництва зерна (рис. 1),
зокрема за рахунок розширення посівних площ під
високопродуктивними культурами (кукурудза) та
часткового підвищення врожайності. Однак показ-
ники врожайності все ще відстають від провідних
аграрних країн через повільне впровадження іннова-
ційних агротехнологій. Багато дрібних і середніх
фермерських господарств користуються застарілою
Д. В. Седіков
158
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025
Рис. 1. Урожайність зернових культур у 2019-2023 роках
Сформовано автором на основі даних Державної служби статистики [1].
технікою та технологіями, що зумовлює значний
технологічний розрив між ними та великими агро-
холдингами. Великі інтегровані підприємства («ла-
тифундисти») активно впроваджують сучасну сіль-
госптехніку, високопродуктивні сорти, системи
точного землеробства, цифрові платформи моніто-
рингу посівів тощо. Натомість малі товаровироб-
ники часто обмежені у фінансових ресурсах і до-
ступі до інновацій, що позначається на їх продук-
тивності. В результаті галузь розвивається нерівно-
мірно: інновації впроваджуються фрагментарно, а
середній рівень ефективності залишається нижчим
за потенційно можливий.
Окремі періоди (2019–2021 роки) виробництво
зернових суттєво зростає, а надалі відбувається
різке зниження (2022 рік) з подальшим частковим
відновленням (табл. 1).
Таблиця 1
Виробництво зернових культур у 2019-2023 роках
Зернові культури 2019 2020 2021 2022 2023
Спарклайн
2019-2023
Площа посівна, тис. га 24523,5 24213,1 25429,3 19307,1 17020,5
Площа зібрана, тис. га 24488,4 24046,3 25376,8 18725,8 16863,3
Обсяг виробництва, тис. ц, а саме:
пшениця 283278,6 248774,2 321510,2 207292,4 216251,7
кукурудза 358800,5 302903,4 421098,5 261869,3 310304,4
ячмінь 89167,8 76363,4 94370,2 56081,7 55071,9
жито 3346,8 4567,8 5931,5 3140,3 2311,8
тритикале 424,2 349,3 322,8 271,3 178,0
овес 4220,0 5100,0 4679,0 3785,1 4272,7
гречка 850,2 976,4 1057,8 1476,9 2107,2
сорго 1920,3 1065,6 1731,6 403,1 423,7
просо 1697,3 2560,5 2049,9 905,8 2035,2
рис 545,7 606,8 494,8 30,9 110,8
Сформовано автором на основі даних Державної служби статистики [1].
Така волатильність вказує на залежність від
зовнішніх чинників (логістика, клімат, економічна
кон’юнктура) і потребує довгострокового прогнозу-
вання та проактивного впровадження інновацій.
Частина сільськогосподарських територій та логіс-
тичних вузлів (елеваторів, залізничних колій, пор-
607,6
579,6
659,8
600,4
636,5
520
540
560
580
600
620
640
660
680
2019 2020 2021 2022 2023
ц
з
1
га
з
іб
ра
но
ї п
ло
щ
і
Д. В. Седіков
159
Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772
тів) опинилась в зоні бойових дій чи була пошкод-
жена. Відповідно, агровиробники стикаються з пря-
мими втратами врожаю, складнощами з експортом
та зберіганням зерна, обмежуючи реалізацію навіть
тих інновацій, які вже були запроваджені. Тради-
ційні маршрути експорту зерна через чорноморські
порти значною мірою заблоковані чи ускладнені.
Аграрії змушені шукати альтернативні шляхи по-
стачання та відвантаження зерна, що підвищує
транспортні витрати та знижує рентабельність.
Утім, для декого це стимулює впроваджувати інно-
ваційні логістичні рішення (наприклад, викорис-
тання нових перевалочних вузлів на Дунайських
портах, розбудова збуту через західні кордони).
Воєнні дії призвели до вимушеної міграції кваліфі-
кованих кадрів, у тому числі фахівців, залучених до
інноваційних проєктів, що ускладнює трансфер і
впровадження нових технологій, адже без належ-
ного рівня експертності складно забезпечити ефек-
тивне їх використання. З одного боку, війна стиму-
лює державу робити особливий акцент зернового
ринку з метою забезпечення внутрішнього попиту. З
іншого боку, ресурси, які могли б бути спрямовані
на інноваційний розвиток, доводиться розподіляти
на вирішення нагальних безпекових і соціальних
завдань, що значно уповільнює розгортання масш-
табних інноваційних проєктів та підтверджує по-
требу підприємств у стратегічному підході до уп-
равління інноваційним розвитком.
Висновки. Проведене дослідження дозволяє
зробити висновок, що повномасштабна війна сут-
тєво вплинула на функціонування зернового ринку
України, спричинивши різке скорочення посівних
площ (на 28%), падіння урожайності основних зер-
нових культур (на 12–16%) та значне зниження ва-
лового виробництва (з 86 млн т у 2021 р. до 53 млн
т у 2022 р.). Втрати аграрного сектору за цей період
оцінюються у понад $18,5 млрд, що свідчить про
значний негативний економічний вплив війни на
зернові підприємства країни. Водночас аналіз свід-
чить, що аграрна галузь проявила здатність до адап-
тації: у 2023 році відбулося часткове відновлення ва-
лового збору до рівня близько 60 млн т завдяки опе-
ративним управлінським заходам, сприятливим аг-
рокліматичним умовам та застосуванню інновацій-
них підходів. Важливо зазначити, що зростання
частково відбулося за рахунок тимчасово окупова-
них територій, що зменшило реальні вигоди для ук-
раїнської економіки.
Особливо гострою стала проблема технологіч-
ного розриву між великими агрохолдингами та
дрібними фермерськими господарствами. Через фі-
нансові обмеження та зруйновану інфраструктуру
дрібні й середні товаровиробники часто не здатні
впроваджувати передові агротехнології, які широко
використовують великі інтегровані компанії. Такий
дисбаланс посилює структурні деформації на ринку
та гальмує його загальний інноваційний розвиток.
Ключовими напрямами інноваційно-стратегіч-
ного забезпечення зернового ринку України в умо-
вах війни мають стати подальший розвиток ресурсо-
зберігаючих і цифрових технологій, розширення
альтернативних логістичних маршрутів, державна
підтримка та страхування ризиків, а також форму-
вання кадрового потенціалу через професійну підго-
товку й перекваліфікацію. Також необхідною умо-
вою є проактивний підхід підприємств до управ-
ління ризиками та запровадження гнучких іннова-
ційних стратегій, орієнтованих на швидке реагу-
вання на зміни зовнішніх та внутрішніх факторів.
Отже, в умовах воєнного конфлікту забезпе-
чення стабільності зернового сектору потребує ком-
плексних, скоординованих дій як на рівні підпри-
ємств, так і на державному рівні. Подальші дослі-
дження доцільно спрямувати на конкретизацію ме-
ханізмів реалізації інноваційно-стратегічних заходів
та аналіз їхньої економічної ефективності з метою
формування стійкої моделі розвитку зернових під-
приємств України в сучасних реаліях.
Література
1. Обсяг виробництва, урожайність та зібрана площа сільськогосподарських культур за їх видами по регіонах. Державна
служба статистики України. URL: https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/sg/ovuzpsg/Arh_ovuzpsg_2021_u.html.
2. Ложачевська О. М., Підвальна О. Г., Мохонько Г. А., Литвишко Л. О. Бізнес-адміністрування механізму антикризо-
вого менеджменту фінансів інноваційно орієнтованих підприємств в умовах диджиталізації та розвитку публічного управ-
ління. Інвестиції: практика та досвід. 2023. № 24. С. 30–34. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.24.30.
3. Дивнич О. Д., Мартинюк М. П. Удосконалення інноваційно- інвестиційного забезпечення у системі управління земе-
льними ресурсами підприємств агропродовольчої сфери. Агросвіт. 2024. № 11. С. 120–130. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-
6792.2024.11.120.
4. Попело О. В., Малиш В. В. Адаптивне управління інноваційно-інвестиційним розвитком промислових підприємств
як фактор забезпечення економічної безпеки. Economic Synergy. 2023. № 1. С. 48–56. DOI: https://doi.org/10.53920/es-2023-1-
4.
5. Kucher L., Kucher A., Khareba V., Demydchuk L., Skhidnytska H. Розвиток інноваційної діяльності аграрних підпри-
ємств: на шляху до агробізнесу 4.0. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal. 2023. Vol. 9(4).
Р. 252–286. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2023.09.04.11.
6. Юхман Я., Петрушка Т., Курішин Р. Інформаційне забезпечення процесу ухвалення рішень про перехід підприємств
на ресурсозберігаючий тип їх економічного розвитку. Korszerű műszerek és algoritmusa tapasztalati és elméleti tudományos
kutatási. 2020. DOI: https://doi.org/10.36074/18.09.2020.v1.09.
7. Захарін С. В., Іщенко І. С. Інформаційне забезпечення інноваційної діяльності суб’єктів господарювання в умовах
існуючих викликів. Проблеми сучасних трансформацій. Серія: економіка та управління. 2023. № 7. DOI:
https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-7-04-02.
Д. В. Седіков
160
ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025
8. Бригілевич Г., Мальська М. Вплив міжнародного туризму на соціально-економічний розвиток України в умовах
війни. Věda a perspektivy. 2022. № 9(16). DOI: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-9(16)-50-59.
9. Гончарук А., Підкамінський, М., Шляховий О., Гончарук О. (2023). Аспекти маркетингу, логістики та ресурсного
забезпечення виробництва інноваційної продукції. Modeling the development of the economic systems. №2, С. 19–27. DOI:
https://doi.org/10.31891/mdes/2023-8-3.
10. Кушнір В. О., Кушнір Л. А. Використання цифрових технологій у стратегічному менеджменті аграрними підприєм-
ствами. Podilian bulletin agriculture engineering economics. 2024. № 42. С. 132–136. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-
2024-1.20.
11. Tetteh I., Colussi J., Paulson N. The Second Harvest Under Missiles: Update on the Situation in Ukraine. Farmdoc Daily.
URL: https://farmdocdaily.illinois.edu/2023/10/the-second-harvest-under-missiles-update-on-the-situation-in-ukraine.html.
12. Farming Amidst a War: Satellite Data Reveals Productive Yet Challenging Season for Ukraine. NASA Harvest. URL:
https://www.nasaharvest.org/news/farming-amidst-war-satellite-data-reveals-productive-yet-challenging-season-
ukraine#:~:text=Owing%20to%20good%20weather,%20combined,occupied.
13. Regional war, global consequences: Mounting damages to Ukraine’s agriculture and growing challenges for global food
security. IFPRI. URL: https://www.ifpri.org/blog/regional-war-global-consequences-mounting-damages-ukraines-agriculture-and-
growing-challenges/#:~:text=Due%20to%20these%20problems,%20export,output%20the%20previous%20agricultural%20year.
14. Гуцалюк О. М. Варіації визначення результативності впровадження і використання технологій управління в діяль-
ності підприємства. Держава та регіони. Серія : Економіка та підприємництво. 2014. № 5 (80). С. 72–76.
15. Гуцалюк О. М. Обґрунтування організаційно-економічного механізму регулювання витрат виробництва продукції
підприємств агропромислового комплексу України. Особливості соціально-економічного поступу національної економіки в
умовах інформаційно-технологічних викликів : колективна монографія. Трускавець : Посвіт, 2020. С. 102-111.
16. Гуцалюк О. М., Бондар Ю.А. Методи регулювання та оптимізації витрат виробництва продукції агросектору в си-
стемі управлінського обліку малого і середнього бізнесу. Науковий вісник Івано-Франківського національного технічного
університету нафти і газу. Серія: Економіка та управління в нафтовій і газовій промисловості. 2020. № 2 (22). С. 51-59.
DOI: https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-51-59.
17. Колодинський С. Б., Гуцалюк О. М. Технологічні парки як центри економічного зростання українських підприємств.
Вісник післядипломної освіти. Сер.: Соціальні та поведінкові науки. 2022. Вип. 22 (51). С. 179-199.
18. Салига К. С., Гуцалюк О. М. Ресурсно-компетентністна парадигма організації управління корпоративними інтеграцій-
ними процесами акціонерних товариств. Бізнес Інформ. 2018. № 10. С. 369–376.
References
1. Obsiah vyrobnytstva, urozhainist ta zibrana ploshcha silskohospodarskykh kultur za yikh vydamy po rehionakh [Volume of
production, yield, and harvested area of agricultural crops by type and region]. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from
https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2021/sg/ovuzpsg/ Arh_ovuzpsg_2021_u.html [in Ukrainian].
2. Lozhachevska, O. M., Pidvalna, O. H., Mokhonko, H. A., Lytvyshko, L. O. (2023). Biznes-administruvannia mekhanizmu
antykryzovoho menedzhmentu finansiv innovatsiino oriientovanykh pidpryiemstv v umovakh dyhdzhtalizatsii ta rozvytku publichnoho
upravlinnia [Business administration of the anti-crisis financial management mechanism of innovation-oriented enterprises under
digitalization and public governance development]. Investytsii: praktyka ta dosvid – Investments: practice and experience, 24, pp. 30–
34. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2023.24.30 [in Ukrainian].
3. Dyvnych, O. D., Martyniuk, M. P. (2024). Udoskonalennia innovatsiino-investytsiinoho zabezpechennia u systemi upravlinnia
zemelnymy resursamy pidpryiemstv ahroprodovolchoi sfery [Improving innovation and investment support in the land resource
management system of agri-food enterprises]. Ahrosvit, 11, pp. 120–130. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6792.2024.11.120 [in
Ukrainian].
4. Popelo, O. V., Malysh, V. V. (2023). Adaptyvne upravlinnia innovatsiino-investytsiinoho rozvytku promyslovykh
pidpryiemstv yak faktor zabezpechennia ekonomichnoi bezpeky [Adaptive management of innovation-investment development of
industrial enterprises as a factor of economic security]. Economic Synergy, 1, pp. 48–56. DOI: https://doi.org/10.53920/es-2023-1-4
[in Ukrainian].
5. Kucher, L., Kucher, A., Khareba, V., Demydchuk, L., Skhidnytska, H. (2023). Development of innovative activity of
agricultural enterprises: Towards agribusiness 4.0. Agricultural and Resource Economics: International Scientific E-Journal, 9 (4),
pp. 252–286. DOI: https://doi.org/10.51599/are.2023.09.04.11 [in Ukrainian].
6. Yukhman, Ya., Petrushka, T., Kuryshyn, R. (2020). Informatsiine zabezpechennia protsesu ukhvalennia rishen pro perekhid
pidpryiemstv na resursozberihaiuchyi typ yikh ekonomichnoho rozvytku [Information support for decision-making on the transition of
enterprises to a resource-saving type of economic development]. Korszerű műszerek és algoritmusa tapasztalati és elméleti tudományos
kutatási. DOI: https://doi.org/10.36074/18.09.2020.v1.09 [in Ukrainian].
7. Zakharin, S. V., Ishchenko, I. S. (2023). Informatsiine zabezpechennia innovatsiinoi diialnosti subiektiv hospodariuvannia v
umovakh isnuiuchykh vyklykiv [Information support for innovation activities of business entities under current challenges]. Problemy
suchasnykh transformatsii. Seriia: ekonomika ta upravlinnia – Problems of modern transformations. Series: economics and manage-
ment, 7. DOI: https://doi.org/10.54929/2786-5738-2023-7-04-02 [in Ukrainian].
8. Bryhilevych, H., Malska, M. (2022). Vplyv mizhnarodnoho turyzmu na sotsialno-ekonomichnyi rozvytok Ukrainy v umovakh
viiny [Impact of international tourism on the socio-economic development of Ukraine in wartime]. Věda a perspektivy, 9 (16). DOI:
https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-9(16)-50-59 [in Ukrainian].
9. Honcharuk, A., Pidkaminskyi, M., Shliakhovyi, O., Honcharuk, O. (2023). Aspekty marketynhu, lohistyky ta resursnoho
zabezpechennia vyrobnytstva innovatsiinoi produktsii [Aspects of marketing, logistics and resource provision of innovative product
manufacturing]. Modeling the Development of the Economic Systems, 2, pp. 19–27. DOI: https://doi.org/10.31891/mdes/2023-8-3 [in
Ukrainian].
10. Kushnir, V. O., Kushnir, L. A. (2024). Vykorystannia tsyfrovykh tekhnolohii u stratehichnomu menedzhmenti ahrarnymy
pidpryiemstvamy [Use of digital technologies in strategic management of agricultural enterprises]. Podilian bulletin agriculture
engineering economics, 42, pp. 132–136. DOI: https://doi.org/10.37406/2706-9052-2024-1.20 [in Ukrainian].
11. Tetteh, I., Colussi, J., Paulson, N. (2023). The second harvest under missiles: Update on the situation in Ukraine. Farmdoc
Daily. Retrieved from https://farmdocdaily.illinois.edu/2023/10/the-second-harvest-under-missiles-update-on-the-situation-in-
ukraine.html.
Д. В. Седіков
161
Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772
12. Farming amidst a war: Satellite data reveals productive yet challenging season for Ukraine. (2023). NASA Harvest. Retrieved
from https://www.nasaharvest.org/news/farming-amidst-war-satellite-data-reveals-productive-yet-challenging-season-ukraine.
13. Regional war, global consequences: Mounting damages to Ukraine’s agriculture and growing challenges for global food
security. IFPRI. Retrieved from https://www.ifpri.org/blog/regional-war-global-consequences-mounting-damages-ukraines-
agriculture-and-growing-challenges-challenges/#:~:text=Due%20to%20these%20problems,%20export,output%20the%20
previous%20agricultural%20year.
14. Hutsaliuk, O. M. (2014). Variatsii vyznachennia rezultatyvnosti vprovadzhennia i vykorystannia tekhnolohii upravlinnia v
diialnosti pidpryiemstva [Variations Determine the Effectiveness of the Implementation and Use of Management Technologies in the
Enterprise]. Derzhava ta rehiony. Seriia : Ekonomika ta pidpryiemnytstvo – State and Regions. Series: Economics and
Entrepreneurship, 5 (80), рр. 72–76 [in Ukrainian].
15. Hutsaliuk, O. М. (2020). Obgruntuvannia orhanizatsiino-ekonomichnoho mekhanizmu rehuliuvannia vytrat vyrobnytstva
produktsii pidpryiemstv ahropromyslovoho kompleksu Ukrainy [Substantiation of the organizational and economic mechanism of
regulation of production costs of the enterprises of the agro-industrial complex of Ukraine]. Osoblyvosti sotsialno-ekonomichnoho
postupu natsionalnoi ekonomiky v umovakh informatsiino-tekhnolohichnykh vyklykiv [Peculiarities of socio-economic progress of the
national economy in terms of information and technological challenges]. (рр. 102-111). Truskavets, Posvit [in Ukrainian].
16. Hutsaliuk, O. М., Bondar, Іu. А. (2020). Metody rehuliuvannia ta optymizatsii vytrat vyrobnytstva produktsii ahrosektoru v
systemi upravlinskoho obliku maloho i serednoho biznesu [Methods of regulation and optimization of production costs of agricultural
sector in the system of management accounting of small and medium business]. Naukovyi visnyk Ivano-Frankivskoho natsionalnoho
tekhnichnoho universytetu nafty ta hazu – Naukovyy visnyk Ivano-Frankivsʹkoho natsionalʹnoho tekhnichnoho universytetu nafty ta
hazu, 2 (22), рр. 51-59. DOI: https://doi.org/10.31471/2409-0948-2020-2(22)-51-59 [in Ukrainian].
17. Kolodynskyi, S. B., Hutsaliuk, O. M. (2022). Tekhnolohichni parky yak tsentry ekonomichnoho zrostannia ukrainskykh
pidpryiemstv [Technological parks as centers of economic growth of Ukrainian enterprises]. Visnyk pisliadyplomnoi osvity. Seriia:
Sotsialni ta povedinkovi nauky – Bulletin of postgraduate education. Series: Social and behavioral sciences, 22 (51), рр. 179-199.
DOI: https://doi.org/10.32405/2522‐9931‐2022‐22(51)‐179‐199 [in Ukrainian].
18. Salyha, K. S., Hutsaliuk, O. M. (2018). Resursno-kompetentnistna paradyhma orhanizatsii upravlinnia korporatyvnymy
intehratsiinymy protsesamy aktsionernykh tovarystv [The Resource-Competence Paradigm of Organization of Management of
Corporate Integration Processes in Joint-Stock Companies]. Biznes Inform – Business Inform, 10, рр. 369–376 [in Ukrainian].
Седіков Д. В. Інноваційно-стратегічне забезпечення розвитку зернових підприємств України в умовах воєнних
викликів
У статті досліджено трансформацію функціонування зернових підприємств України в умовах повномасштабної війни,
а також обґрунтовано необхідність інноваційно-стратегічного підходу до забезпечення їх розвитку. Показано, що війна спри-
чинила різке скорочення посівних площ, падіння урожайності основних культур, порушення логістики та значні економічні
втрати, що поставило під загрозу рентабельність і стабільність галузі. Автори акцентують увагу на потребі у впровадженні
новітніх технологій, адаптивному управлінні ресурсами та цифрових інструментах як чинниках збереження продуктивності
агровиробництва. Проаналізовано динаміку урожайності зернових культур у 2019–2023 роках, розкрито залежність результа-
тивності виробництва від зовнішніх (військові дії, обмеження експорту, логістика) і внутрішніх (технологічна база, доступ до
фінансів, кадровий потенціал) чинників. Результати аналізу засвідчили неоднорідність розвитку галузі: великі агрохолдинги
зберегли високий рівень технологічної оснащеності, натомість малі та середні господарства зазнали значних втрат та обме-
жень у впровадженні інновацій. Уточнено стратегічні напрями підтримки галузі, серед яких: розвиток логістики, державна
підтримка, страхування ризиків, підготовка кадрів і проактивне впровадження інновацій. Результати дослідження мають
практичну цінність для формування політики післявоєнного відновлення аграрного сектору України та розробки механізмів
стійкого функціонування зернового ринку. В умовах воєнного конфлікту забезпечення стабільності зернового сектору потре-
бує комплексних, скоординованих дій як на рівні підприємств, так і на державному рівні. Подальші дослідження доцільно
спрямувати на конкретизацію механізмів реалізації інноваційно-стратегічних заходів та аналіз їхньої економічної ефектив-
ності з метою формування стійкої моделі розвитку зернових підприємств України в сучасних реаліях.
Ключові слова: зерновий ринок, інноваційно-стратегічне забезпечення, війна, агробізнес, урожайність, аграрна політика,
цифрові технології.
Sedikov D. Innovation and Strategic Security of the Development of Grain Enterprises of Ukraine in the Minds of Military
Weeks
The article examines the transformation of grain enterprises in Ukraine under a full-scale war. It substantiates the need for an
innovative and strategic approach to ensuring their development. It is shown that the war caused a sharp reduction in sown areas, a
drop in the yield of principal crops, disruption of logistics, and significant economic losses, which jeopardised the profitability and
stability of the industry. The authors focus on introducing new technologies, adaptive resource management, and digital tools as factors
for maintaining agricultural productivity. The dynamics of grain crop yields in 2019–2023 are analysed, revealing the dependence of
production efficiency on external (military actions, export restrictions, logistics) and internal (technological base, access to finance,
human resources) factors. The analysis results showed the heterogeneity of the development of the industry: extensive agricultural
holdings have maintained a high level of technological equipment. At the same time, small and medium-sized farms have suffered
significant losses and restrictions in implementing innovations. Strategic areas of support for the industry have been specified, including
the development of logistics, state support, risk insurance, personnel training, and proactive implementation of innovations. The study
results have practical value for forming a policy for the post-war restoration of the agricultural sector of Ukraine and the development
of mechanisms for the sustainable functioning of the grain market. In the context of military conflict, ensuring the stability of the grain
sector requires comprehensive, coordinated actions both at the enterprise and state levels. Further research should specify the mecha-
nisms for implementing innovative and strategic measures and analyze their economic efficiency to form a sustainable model for
developing grain enterprises in Ukraine in modern realities.
Keywords: grain market, innovative and strategic support, war, agribusiness, yield, agrarian policy, digital technologies.
Стаття надійшла до редакції 29.04.2025
Рецензовано: 21.05.2025
|