Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури

Інноваційне управління в сучасних умовах виконує функцію стратегічного ресурсу, який не лише протидіє загрозам економічної безпеки, а й формує підґрунтя для динамічного й сталого розвитку організацій. Ключовим елементом цього процесу виступає корпоративна культура, що, будучи інституціональною склад...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автор:	Хандій, О.О.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Менеджмент інновацій
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207076
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури / О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 135-142. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207076
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2070762025-09-30T00:05:03Z Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури Innovative Management as the Basis of Economic Security: the Role of Corporate Culture Хандій, О.О. Менеджмент інновацій Інноваційне управління в сучасних умовах виконує функцію стратегічного ресурсу, який не лише протидіє загрозам економічної безпеки, а й формує підґрунтя для динамічного й сталого розвитку організацій. Ключовим елементом цього процесу виступає корпоративна культура, що, будучи інституціональною складовою управління, трансформує інноваційні ініціативи в ефективні практики та підсилює антикризову спроможність підприємств. Саме культурне середовище визначає здатність організації до адаптації, навчання, ініціативності та взаємодії, що є критично важливим у контексті високої невизначеності зовнішнього середовища. Розкрито, що тип корпоративної культури прямо впливає на інноваційний потенціал та рівень економічної безпеки: культури з високим рівнем гнучкості, довіри та підтримки (адхократична, кланова) сприяють формуванню інноваційно активного середовища, тоді як культури з акцентом на контроль і регламентацію (ієрархічна, ринкова) мають обмежену здатність до інноваційних трансформацій. Аналіз практик провідних міжнародних та українських компаній засвідчив, що результативність інноваційного управління значною мірою залежить від культурної конфігурації, яка або активує, або блокує механізми адаптації, зростання та стабільності. Визначальним чинником успішної інтеграції інноваційного управління в систему забезпечення економічної безпеки є здатність організації формувати середовище, в якому культурні настанови не суперечать, а підтримують стратегічні цілі розвитку. Такий баланс досягається через впровадження ціннісно-орієнтованих підходів до управління, в яких стратегія, структура та культура органічно поєднані. Умовою цього є усвідомлена культурна політика, що спрямована на формування колективної відповідальності, прийняття змін як норми та підтримку інноваційної ініціативи як джерела конкурентної переваги. У контексті трансформацій сучасного соціоекономічного простору, корпоративна культура виконує функцію інтегратора внутрішніх і зовнішніх процесів, забезпечуючи цілісність організації в умовах турбулентності. Вона не лише стабілізує функціонування системи, а й створює основи для її саморозвитку, коли інновації не нав'язуються, а з’являються природним чином із культурно обумовленої практики. У цьому розумінні, організаційна культура є не стільки елементом середовища, скільки активним суб'єктом стратегічного управління, що забезпечує еволюцію підприємства відповідно до викликів часу. Innovative management in modern conditions performs the function of a strategic resource that not only counteracts threats to economic security, but also forms the basis for the dynamic and sustainable development of organizations. A key element of this process is corporate culture, which, being an institutional component of management, transforms innovative initiatives into effective practices and strengthens the anti-crisis capacity of enterprises. It is the cultural environment that determines the organization's ability to adapt, learn, take initiative and interact, which is critically important in the context of high uncertainty of the external environment. It is revealed that the type of corporate culture directly affects the innovative potential and the level of economic security: cultures with a high level of flexibility, trust and support (adhocratic, clan) contribute to the formation of an innovatively active environment, while cultures with an emphasis on control and regulation (hierarchical, market) have a limited ability to innovative transformations. Analysis of the practices of leading international and Ukrainian companies has shown that the effectiveness of innovation management largely depends on the cultural configuration, which either activates or blocks the mechanisms of adaptation, growth and stability. The determining factor for the successful integration of innovation management into the system of ensuring economic security is the ability of the organization to form an environment in which cultural guidelines do not contradict, but support strategic development goals. Such a balance is achieved through the implementation of value-oriented approaches to management, in which strategy, structure and culture are organically combined. The condition for this is a conscious cultural policy aimed at forming collective responsibility, accepting changes as the norm and supporting innovative initiatives as a source of competitive advantage. In the context of transformations of the modern socio-economic space, corporate culture performs the function of an integrator of internal and external processes, ensuring the integrity of the organization in turbulent conditions. It not only stabilizes the functioning of the system, but also creates the basis for its self-development, when innovations are not imposed, but emerge naturally from culturally conditioned practices. In this sense, organizational culture is not so much an element of the environment as an active subject of strategic management, ensuring the evolution of the enterprise in accordance with the challenges of the time. 2025 Article Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури / О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 135-142. — Бібліогр.: 22 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207076 330.341.1:005.7 https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-135-142 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій
spellingShingle	Менеджмент інновацій Менеджмент інновацій Хандій, О.О. Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури Економічний вісник Донбасу
description	Інноваційне управління в сучасних умовах виконує функцію стратегічного ресурсу, який не лише протидіє загрозам економічної безпеки, а й формує підґрунтя для динамічного й сталого розвитку організацій. Ключовим елементом цього процесу виступає корпоративна культура, що, будучи інституціональною складовою управління, трансформує інноваційні ініціативи в ефективні практики та підсилює антикризову спроможність підприємств. Саме культурне середовище визначає здатність організації до адаптації, навчання, ініціативності та взаємодії, що є критично важливим у контексті високої невизначеності зовнішнього середовища. Розкрито, що тип корпоративної культури прямо впливає на інноваційний потенціал та рівень економічної безпеки: культури з високим рівнем гнучкості, довіри та підтримки (адхократична, кланова) сприяють формуванню інноваційно активного середовища, тоді як культури з акцентом на контроль і регламентацію (ієрархічна, ринкова) мають обмежену здатність до інноваційних трансформацій. Аналіз практик провідних міжнародних та українських компаній засвідчив, що результативність інноваційного управління значною мірою залежить від культурної конфігурації, яка або активує, або блокує механізми адаптації, зростання та стабільності. Визначальним чинником успішної інтеграції інноваційного управління в систему забезпечення економічної безпеки є здатність організації формувати середовище, в якому культурні настанови не суперечать, а підтримують стратегічні цілі розвитку. Такий баланс досягається через впровадження ціннісно-орієнтованих підходів до управління, в яких стратегія, структура та культура органічно поєднані. Умовою цього є усвідомлена культурна політика, що спрямована на формування колективної відповідальності, прийняття змін як норми та підтримку інноваційної ініціативи як джерела конкурентної переваги. У контексті трансформацій сучасного соціоекономічного простору, корпоративна культура виконує функцію інтегратора внутрішніх і зовнішніх процесів, забезпечуючи цілісність організації в умовах турбулентності. Вона не лише стабілізує функціонування системи, а й створює основи для її саморозвитку, коли інновації не нав'язуються, а з’являються природним чином із культурно обумовленої практики. У цьому розумінні, організаційна культура є не стільки елементом середовища, скільки активним суб'єктом стратегічного управління, що забезпечує еволюцію підприємства відповідно до викликів часу.
format	Article
author	Хандій, О.О.
author_facet	Хандій, О.О.
author_sort	Хандій, О.О.
title	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури
title_short	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури
title_full	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури
title_fullStr	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури
title_full_unstemmed	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури
title_sort	інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Менеджмент інновацій
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207076
citation_txt	Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури / О.О. Хандій // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 135-142. — Бібліогр.: 22 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT handíjoo ínnovacíjneupravlínnââkosnovaekonomíčnoíbezpekirolʹkorporativnoíkulʹturi AT handíjoo innovativemanagementasthebasisofeconomicsecuritytheroleofcorporateculture
first_indexed	2025-09-30T01:17:56Z
last_indexed	2025-10-01T01:12:03Z
_version_	1844739962860208128
fulltext	О. О. Хандій 135 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-135-142 УДК 330.341.1:005.7 Олена Олексіївна Хандій, доктор економічних наук, професор, ORCID 0000-0002-7926-9007, e-mail: alkhandiy@ukr.net, Інститут економіки промисловості НАН України, м. Київ, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, м. Київ ІННОВАЦІЙНЕ УПРАВЛІННЯ ЯК ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ: РОЛЬ КОРПОРАТИВНОЇ КУЛЬТУРИ Вступ. У сучасних умовах глобалізації та тех- нологічних трансформацій інноваційне управління виступає критичним фактором забезпечення еконо- мічної безпеки суб'єктів господарювання. Науковий інтерес до даної проблематики зумовлений необхід- ністю подолання суперечності між традиційними підходами до управління економічною безпекою та вимогами цифрової епохи, що характеризуються ви- сокою динамікою змін та невизначеністю. Дослі- дження набуває особливої значущості у контексті визначення ролі корпоративної культури як інтегра- льного чинника, що забезпечує синергію між інно- ваційними процесами та економічною безпекою і стійкістю підприємств. Складність досліджуваного питання полягає в багаторівневому характері взає- модії між інноваційними процесами, системами еко- номічної безпеки та корпоративною культурою, що вимагає застосування міждисциплінарного підходу. Аналіз досліджень та публікацій. Ефективне управління економічною безпекою вимагає впрова- дження системних заходів, спрямованих на моніто- ринг та мінімізацію ризиків, формування інновацій- ного середовища, реалізацію інноваційної стратегії, і відповідальна роль при цьому належить корпора- тивній культурі. Сучасні дослідження підтверджу- ють, що інноваційне управління виступає важливим фактором економічної безпеки [1-6 та ін]. В бага- тьох роботах ґрунтовно досліджуються технічні та стратегічні аспекти впливу інноваційного управ- ління на економічну безпеку [1-4; 7], але недооціню- ється роль корпоративної культури, як організаційні цінності впливають на здатність генерувати іннова- ції для протидії економічним загрозам, як корпора- тивна культура допомагає підтримувати іннова- ційну активність під час зовнішніх загроз. Наявні публікації фокусуються на технологічних або фі- нансових аспектах, організаційно-культурні чин- ники залишаються переважно без уваги. Мета статті – розкрити взаємозв'язок між інно- ваційним управлінням, корпоративною культурою та економічною безпекою підприємств, а також у визначенні механізмів, за допомогою яких організа- ційна культура може посилювати вплив інновацій- них практик на економічну стабільність. Виклад основного матеріалу. Під інновацій- ним управлінням як основою економічної безпеки в даному дослідженні розуміється стратегічний під- хід, що полягає у використанні інноваційних мето- дів, технологій та організаційних практик для забез- печення стійкості, конкурентоспроможності та за- хисту національної економіки на макрорівні і під- приємств на мікрорівні від внутрішніх і зовнішніх загроз. Інноваційне управління передбачає реалізацію комплексу організаційних, соціальних, економічних та технологічних методів, спрямованих на плану- вання, стимулювання та впровадження інновацій для підвищення конкурентоспроможності та ефек- тивності діяльності підприємства, галузі або еконо- міки в цілому. На рівні підприємства – це міждисци- плінарний тип управління, орієнтований на ство- рення, підтримку та розвиток інноваційних процесів у внутрішньому і зовнішньому середовищі організа- ції, що передбачає стратегічне мислення, високий рівень адаптивності, використання сучасних техно- логій і знань, партнерство, розвиток людського по- тенціалу та створення нової цінності. Гнучке і проактивне прийняття управлінських рішень в умовах невизначеності та стратегічна орі- єнтація на зміни і розвиток, які є ключовими озна- ками інноваційного управління, формують під- ґрунтя для забезпечення економічної безпеки суб’єкта господарювання в сучасному турбулент- ному середовищі. Економічна безпека в цьому кон- тексті розуміється не лише як захист від зовнішніх та внутрішніх загроз, але й як здатність підприємс- тва або національної економіки підтримувати стій- кість, відновлюваність і конкурентоспроможність в умовах постійних змін, технологічного прориву та глобальних ризиків. Інноваційне управління сприяє економічній безпеці через: – диверсифікацію джерел створення вартості – впровадження інноваційних продуктів, процесів і бізнес-моделей дозволяє суб’єктам господарювання уникати надмірної залежності від застарілих ресур- сів або нестійких ринків; © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025 О. О. Хандій 136 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 – підвищення адаптивності – використання гнучких управлінських структур та цифрових ін- струментів забезпечує швидке реагування на кри- зові фактори та мінливі зовнішні умови [8-9]; – зміцнення кадрового потенціалу – іннова- ційне управління передбачає інвестування в розви- ток людського капіталу, що забезпечує стійкість ор- ганізації до "кадрових шоків" та сприяє збереженню інтелектуальної складової безпеки [10]; – формування стратегічних партнерств і ме- реж – інноваційні моделі управління тяжіють до ко- лабораційних форматів, що знижує ризики ізоляції та сприяє колективній стійкості в межах галузі або регіону [11]; – проактивне управління ризиками – за рахунок використання сценарного планування, foresight-ме- тодів, аналізу трендів та індикаторів раннього попе- редження, інноваційне управління трансформує ри- зики у можливості, тим самим підвищуючи стій- кість економічної системи. Отже, інноваційне управління виконує функ- цію внутрішнього "імунітету" системи, який не лише протидіє загрозам, а й створює основу для довготривалого, динамічного і безпечного розвитку. У сучасних умовах війни, трансформації глобаль- ного ринку праці, енергетичних та логістичних криз, саме інноваційна здатність організацій дедалі біль- ше визначає рівень їх економічної безпеки. Корпоративна культура є детермінантою орга- нізаційної поведінки, яка значною мірою визначає ефективність реалізації інноваційного управління. У контексті економічної безпеки, корпоративна куль- тура виступає не лише інструментом соціальної ін- теграції персоналу, але й джерелом формування стійких внутрішніх цінностей, спрямованих на роз- виток інноваційного потенціалу. Як стверджують Schein [12] та Denison [13], організаційна культура безпосередньо впливає на здатність організації адаптуватися до зовнішніх змін, сприймати ново- введення та підтримувати баланс між стабільністю та розвитком (табл. 1-3). У цьому аспекті вона набу- ває значення ключового чинника довгострокової економічної безпеки, оскільки сприяє зниженню внутрішніх ризиків, підвищенню управлінської гнучкості та стимулюванню креативної активності працівників. Різні типи корпоративної культури по-різному впливають на здатність організації генерувати й ре- алізовувати інновації: адхократична культура має найвищу інноваційну спроможність завдяки динамі- чності, відкритості до ризику й підприємницькому стилю мислення; кланова культура також створює сприятливе середовище для інновацій через орієнта- цію на довіру, співпрацю й розвиток персоналу. На- томість ієрархічна культура, через жорстку регламе- нтацію та бюрократичність, значно обмежує можли- вості впровадження інновацій. Ринкова культура орієнтована на результативність і може стимулю- вати інновації лише в умовах конкуренції, але не підтримує глибоких змін. Отже, тип культури визна- чає фундаментальні можливості для інноваційного управління, яке є ключовим засобом досягнення економічної стійкості у сучасному нестабільному середовищі. Таблиця 1 Типи корпоративної культури за Камероном і Куінном та їх інноваційна спроможність Тип культури Характеристика Інноваційна спроможність Кланова культура Орієнтація на взаємну підтримку, розвиток персоналу, висока лоя- льність Висока Адхократична культура Динамічність, креати- вність, ризикованість, підприємництво Дуже висока Ієрархічна культура Контроль, формаліза- ція, стабільність, під- порядкування прави- лам Низька Ринкова культура Орієнтація на резуль- тат, конкуренцію та досягнення зовнішніх цілей Середня Складено за даними [12-14]. Таблиця 2 Вплив типів культури на інноваційність та економічну безпеку Тип культури Інноваційне середовище Адаптив- ність до змін Рівень економічної безпеки Кланова Позитивне Висока Середній → Високий Адхокра- тична Стимулююче Дуже ви- сока Високий Ієрархі- чна Обмежене Низька Середній → Низький Ринкова Конкурентне Середня Середній Складено за даними [12-14]. Таблиця 3 Порівняльна характеристика впливу культур на інноваційне управління Тип куль- тури Переваги для інноваційного управління Обмеження Оптимальні умови застосу- вання Кланова Формування довіри, розви- ток персоналу Схильність до самоза- микання Внутрішньоорі- єнтовані іннова- ції Адхократи- чна Генерація ідей, гнуч- кість, ініціати- вність Ризик втрати стабі- льності Стартапи, R&D, змінотворчі проєкти Ієрархічна Передбачува- ність, конт- роль, мініміза- ція хаосу Інноваційна інертність Регламентовані середовища (де- ржсектор) Ринкова Мотивація ре- зультатом, зо- внішня орієн- тація Високий тиск, мож- ливе виго- рання Конкурентні га- лузі Складено за даними [12-14]. О. О. Хандій 137 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 Вибір і підтримка певного типу корпоративної культури безпосередньо впливають на здатність ор- ганізації не лише впроваджувати інновації, а й про- тидіяти економічним ризикам. Адхократична куль- тура формує інноваційно стимулююче середовище, високу адаптивність і забезпечує найвищий рівень економічної безпеки, оскільки дозволяє організації швидко реагувати на загрози та використовувати можливості. Кланова культура забезпечує позити- вне середовище для змін завдяки залученню праців- ників, що дозволяє поступово зміцнювати еконо- мічну безпеку через внутрішню згуртованість. Ієрархічна культура характеризується обмеженим інноваційним потенціалом і низькою адаптивністю, що знижує здатність організації реагувати на зов- нішні виклики, тим самим підвищуючи ризики еко- номічної вразливості. Ринкова культура забезпечує конкурентне середовище, але з меншими механіз- мами внутрішнього розвитку, що обмежує потен- ціал довгострокової економічної безпеки. Зіставлення типів корпоративної культури за- свідчує, що адхократична та кланова культури є най- більш сприятливими для впровадження інновацій- ного управління. Адхократія стимулює креативність і проактивну поведінку, тоді як кланова культура за- безпечує підтримку, розвиток і залучення персо- налу. Водночас ієрархічна культура, попри переваги в стабільності, гальмує інноваційні процеси, а рин- кова культура може забезпечити короткострокову ефективність за рахунок тиску на результат, але з ризиками вигорання персоналу. У підсумку, інсти- туціоналізація інноваційного управління як основи економічної безпеки потребує свідомого форму- вання культурних передумов, орієнтованих на роз- виток, довіру та адаптивність. Корпоративна культура – це активний регуля- тор інноваційної поведінки та інституційна умова економічної безпеки. Організації, що прагнуть до інноваційної трансформації й водночас збереження стабільності, мають розвивати культуру, яка підтри- мує ініціативність, довіру, відкритість до змін і ко- лективне мислення. Організаційна культура може посилювати вплив інноваційних практик на економічну стабіль- ність через цілий ряд управлінських, поведінкових і комунікативних механізмів, які забезпечують згур- тованість, гнучкість і продуктивну реакцію органі- зації на зміни та виклики. Ці механізми діють як ка- талізатори, що трансформують інноваційні ідеї у сталі інституційні практики, здатні підтримувати конкурентоспроможність і внутрішню стійкість: 1. Нормативно-ціннісний механізм – корпора- тивна культура через закріплення спільних ціннос- тей, вірувань і норм поведінки забезпечує згуртова- ність персоналу навколо стратегічної мети іннова- цій. Це знижує опір змінам, посилює прийняття но- вих підходів та сприяє довгостроковій внутрішній стабільності [12]. 2. Мотиваційний механізм – культура, що ви- знає досягнення, підтримує ініціативність і толе- рантність до помилок, підсилює мотивацію до участі в інноваційній діяльності. Це стимулює по- стійне вдосконалення процесів і сприяє економічній стійкості за рахунок підвищення продуктивності та залученості [13]. 3. Комунікаційний механізм - культура відкри- тості, горизонтальної взаємодії й прозорості забез- печує швидке поширення інноваційних ідей, а також ефективний зворотний зв’язок. Це мінімізує інфор- маційні бар'єри й допомагає уникати стратегічних помилок, тим самим зміцнюючи антикризову спро- можність [14]. 4. Ідентифікаційний механізм - працівники, які асоціюють себе з інноваційною культурою, вважа- ють інновації частиною своєї професійної ідентич- ності, що посилює внутрішню мотивацію. Це фор- мує культуру самореалізації, де інновації стають не вимогою, а цінністю, що підтримує сталий розвиток. 5. Інституціоналізаційний механізм – коли інновації стають звичною, нормалізованою части- ною повсякденної практики, організація знижує за- лежність від зовнішніх шоків. Інноваційна культура стає «вбудованою системою стабільності», яка за- безпечує гнучкість без втрати цілісності [15]. 6. Механізм навчання та обміну знаннями – культура, що підтримує безперервне навчання, ство- рює механізми трансферу знань і поширення най- кращих практик. Це дозволяє уникати дублювання помилок, адаптувати інновації до різних підрозділів та оптимізувати витрати, що підвищує фінансову стабільність. Інноваційні практики самі по собі не гаранту- ють економічної стабільності, їхній ефект посилю- ється, коли вони впроваджуються у сприятливе культурне середовище, яке підтримує довіру, нав- чання, взаємодію та гнучкість. Організаційна куль- тура в такому випадку виступає потужним стабілі- затором в умовах невизначеності. Прикладами, коли корпоративна культура стала інструментом економічної безпеки через під- тримку інноваційності, стабільності, адаптивності та стійкості в мінливому середовищі є такі компанії, як 3M, Google (Alphabet), SAS Institute. Культура інновацій американського конгломерату 3M базу- ється на експериментуванні, колаборації та толе- рантності до невдач. 3М створює середовище, де ін- новаційні практики стають регулярною частиною роботи, що забезпечує диверсифікацію продуктів, стійкий розвиток і стійкий конкурентний захист, які є ключовими елементами економічної безпеки. Клі- мат ЗМ включає «електричну атмосферу», свободу використовувати будь-яку можливість, обмін іде- ями, наявність широкого наставництва та терпіння щодо повернення інвестицій [16]. В 3М діє правило, за яким 15 відсотків робочого часу співробітники можуть витрачати на власні проєкти, компанія та- кож надає кошти на незалежні дослідницькі про- О. О. Хандій 138 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 єкти. Близько 30 % річного продажу формується за рахунок продуктів, запроваджених за останні 5 ро- ків [17]. Google культивує ритуали довіри, відкритий діалог, дозволяє ризикувати та вчитися на помилках. Навіть у разі стратегічних викликів, ці культурні ас- пекти підтримують адаптивність організації до змін, зберігаючи – хоча б частково – інноваційний потен- ціал та стійкість перед зовнішніми ризиками. Проте останні виклики (зокрема скорочення штатів та зростання бюрократії) виявили ризики втрати куль- тури, що вже вплинуло на здатність швидко реалізо- вувати інновації. Наступні 5 років для стимулю- вання інвестицій компанія буде інвестувати у техно- логічні платформи для сприяння обміну інноваці- ями, у додаткові навчальні програми з інновацій, удосконалювати політику найму та працювати над зміцненням процесу збору та аналізу даних для під- тримки прийняття рішень. Компанія відома тим, що дозволяє співробітникам витрачати до 20 % часу на власні ініціативи і приділяє високу увагу психоло- гічній безпеці. Проєкт Project Aristotle показав, що команди з високим рівнем психологічної безпеки демонструють найвищу продуктивність та іннова- ційність [18] . Егалітарна корпоративна культура SAS – аме- риканської багатонаціональної компанії, забезпечує сталість, залученість, низьку плинність і створює комунікаційні канали, де інновації народжуються в щоденній роботі. Це забезпечує витривалість бізнес- моделі, підтримує економічну безпеку через ста- більну продуктивність і мінімізацію організаційних ризиків. SAS має плоску організаційну структуру, в якій лише 3 рівні і співробітники можуть швидко змінювати ролі. За даними SAS, 80 відсотків пропо- зицій щодо покращення продукту враховуються в програмному забезпеченні [19]. В компанії створена вільна атмосфера, надаються соціальні пільги, спря- мовані на працівників. Культура компанії покращує лояльність, зосередженість та креативність її персо- налу. Компанія щорічно заощаджує 60–80 мільйонів доларів на витратах, пов'язаних з плинністю кадрів, яка у SAS становить від трьох до п'яти відсотків, тоді як середній показник у галузі програмного за- безпечення становить від 20 до 25 відсотків. Куль- тура на робочому місці створила «надзвичайно лоя- льний» персонал, який піклується про благополуччя компанії [19]. Порівнюючи культури в наведених прикладах, в кожному випадку реалізуються свої механізми й інструменти. У 3M культура спрямована на ство- рення внутрішніх умов, які сприяють інноваціям: співробітники отримують творчу свободу, ресурси і визнання. Це формує інноваційний портфель, який забезпечує дивіденди у вигляді нових продуктів і стійкого доходу. У Google культура психологічної безпеки дозволяє співробітникам висловлювати не- стандартні ідеї, ризикувати і бути почутими. Це до- зволяє компанії адаптуватися до глобальних змін, зберігаючи лідерські позиції в технологіях. SAS зо- середжена на стабільності: забезпечення добробуту й участь співробітників у змінах створює середо- вище, де інновації народжуються природно, а еконо- мічна безпека підтримується через лояльність, ни- зьку плинність і ефективність. Прикладами, коли корпоративна культура в Ук- раїні стала інструментом економічної безпеки через підтримку інноваційності, стабільності, адаптивно- сті та стійкості в мінливому середовищі, є такі ком- панії, як Modern Expo, N-iX та Концерн Хлібпром. Корпоративна культура Modern Expo, одного з провідних виробників торговельного обладнання в Європі, базується на розвитку R&D спроможностей, взаємодії в мультидисциплінарних командах і під- тримці соціальних ініціатив. У компанії діє внут- рішній підрозділ досліджень та розробок, реалізу- ється політика постійного навчання персоналу та проєкти з корпоративної соціальної відповідально- сті, що формують довіру та залученість. У резуль- таті близько 80% доходів компанії формується за ра- хунок експортних поставок, що є індикатором її гло- бальної стійкості. Культурні установки, що спрямо- вані на командну взаємодію, обмін знаннями та роз- виток працівника, стали основою інноваційного уп- равління, яке підвищує операційну та фінансову без- пеку компанії в умовах війни та світової нестабіль- ності [20]. Культура N-iX – одного з найбільших українсь- ких ІТ-консалтингових бізнесів – побудована на принципах гнучкості, довіри, міжнародної співпраці та постійного зростання. У структурі компанії діють програми підтримки нових лідерів, внутрішні шко- ли та інститути обміну досвідом. Завдяки цьому в умовах повномасштабного вторгнення компанія зберегла понад 2 200 співробітників і операційну спроможність в Україні, одночасно розширивши присутність у ЄС, Латинській Америці та Індії. У 2022 році дохід компанії склав понад 5 млрд грн, що стало результатом культурно закріпленої адаптив- ності, горизонтальних командних зв’язків та швид- кого прийняття рішень [21]. Інноваційне управління у N-iX вбудоване в модель культури та стало осно- вою її антикризової стійкості. Корпоративна культура Концерну Хлібпром – великого гравця на ринку хлібопекарської промис- ловості – базується на моделі результативності та прозорості. У рамках проєкту «Ефективність як культура високих результатів» впроваджено сис- тему цілей і ключових результатів, поєднану з ком- петентнісною моделлю та відкритим зворотним зв’язком. Це дало змогу не лише мотивувати пра- цівників до досягнення інноваційних результатів, а й сформувати спільне бачення розвитку організації. Уперше в галузі харчової промисловості в Україні компанія впровадила структуровану систему оцінки персоналу, що дало змогу суттєво підвищити про- дуктивність праці та знизити ризики управлінської неузгодженості. Такий підхід формує економічну О. О. Хандій 139 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 безпеку через внутрішню організаційну стійкість і передбачуваність управлінських рішень [22]. В кожній компанії реалізуються унікальні ме- ханізми підтримки інноваційного управління через культурні засади (табл. 4). У Modern Expo культура стимулює розвиток R&D, що формує конкуренто- спроможний портфель продуктів, зміцнює експорт- ний потенціал і зменшує ризики ринкової залеж- ності. У N-iX гнучкість культури дозволила опера- тивно адаптуватися до глобальних і воєнних викли- ків, утримуючи клієнтів і ринки, а отже – забезпе- чити стабільний дохід. У Хлібпромі культура ефек- тивності сприяє внутрішній дисциплінованості, мо- тивації та передбачуваності, що критично важливо для економічної безпеки у виробничому секторі. Таблиця 4 Порівняльна таблиця корпоративних культур компаній 3M, Google, SAS, Modern Expo, N-iX, Хлібпром Компанія Що найбільше сприяє іннова- ційній актив- ності Що найбільше сприяє еконо- мічній безпеці Спільне в культурі з іншими дослі- джуваними компа- ніями Основні відмін- ності з іншими досліджуваними компаніями Механізми інноваційного управління Зв’язок з економіч- ною безпекою 3M Правило 15% на власні проєкти, свобода експе- рименту, толе- рантність до по- милок Диверсифікація продуктів, стій- кий дохід від інновацій Свобода дій, інвес- тиції в персонал, відкритість до ідей Найсильніше ін- ституціоналізова- на культура інно- вацій Внутрішні R&D-лаборато- рії, настав- ництво, автоно- мні проєкти Забезпечує стабіль- не зростання та за- хист від зовнішніх ринкових ризиків Google (Alphabet) Психологічна безпека, 20% часу на власні ініціативи, від- критість до ри- зику Гнучкість, адап- тивність, анти- кризова струк- тура Довіра, горизонта- льність, залучення співробітників Висока динаміка змін, гібридна структура Команди інно- вацій, гнучкі структури, дані для рішень Швидке реагування на зміни, збережен- ня конкурентної пе- реваги SAS Institute Постійне вдос- коналення, ідеї від працівників, егалітаризм Лояльність, ни- зька плинність кадрів, стабіль- ність персоналу Організаційна тур- бота, відсутність жорсткої ієрархії Фокус на стабіль- ності замість швидких проривів Ротація ролей, підтримка інно- вацій знизу Мінімізація внут- рішніх ризиків, ста- більність витрат Modern Expo Розвинена R&D-система, мультидисцип- лінарні ко- манди Соціальна згур- тованість, експо- ртна орієнтація Розвиток персо- налу, командна взаємодія, креатив- ність Фокус на матеріа- льні продукти, промисловий сек- тор Постійне нав- чання, інвесту- вання в R&D Стійкість на міжна- родних ринках, кад- рова стабільність N-iX Гнучкість, agile-середо- вище, глобаль- на адаптивність Глобальна при- сутність, збере- ження доходів у кризу Відкритість, між- народність, куль- тура зростання IT-сфера, розподі- лена команда, клі- єнтоцентризм Адаптивні ко- манди, зміно- творчі прак- тики Антикризова стій- кість, стабільність замовлень Хлібпром OKR, KPI, роз- виток компете- нцій, прозора комунікація Внутрішня управлінська ди- сципліна, проду- ктивність Результативність, внутрішній конт- роль, розвиток Фокус на внут- рішні процеси, виробнича модель Системи оцін- ки, зворотний зв’язок, нав- чання Передбачуваність, низькі ризики управлінських збоїв Складено за даними [16-22]. Порівняння шести компаній із різними профі- лями бізнесу (від високотехнологічного сектору до традиційного виробництва) демонструє, що іннова- ційна активність та економічна безпека прямо зале- жать від особливостей корпоративної культури, яка діє як інституціональний механізм активізації інно- ваційного управління. Компанії з високим рівнем організаційної авто- номії, психологічної безпеки, дозволу на експери- мент (3M, Google, N-iX) демонструють найвищу інноваційну динаміку. Ключовим фактором у цих випадках виступає довіра до персоналу й толерант- ність до помилок, що формують позитивне середо- вище для ризикованих, але перспективних рішень. Усі досліджувані компанії демонструють різні, але дієві моделі економічної стабільності: 3M і SAS – через стабільність внутрішніх процесів, ни- зьку плинність кадрів і культурну спадковість; Google, N-iX і Modern Expo – за рахунок гнучкості, міжнародної присутності, кадрової стійкості; Хліб- пром – через управлінську передбачуваність і дис- ципліну. Це підтверджує, що економічна безпека може забезпечуватися як через інноваційний прорив (Google, 3M), так і через управлінську послідовність (SAS, Хлібпром) – за умови, що це вмонтовано в корпоративну культуру. У всіх компаній, розглянутих в роботі, спосте- рігається орієнтація на розвиток персоналу, відкри- тість до ідей і діалогу, усвідомлену інституціоналі- зацію інновацій, системний підхід до навчання та обміну знаннями. Ці риси можна трактувати як уні- версальні елементи інноваційної культури, неза- О. О. Хандій 140 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 лежно від галузі чи масштабу бізнесу. Різниця поля- гає у домінуючій культурній парадигмі: 3M і Google діють у культурі автономії та креативності; SAS і Хлібпром спираються на стабільність, передбачу- ваність і турботу; Modern Expo та N-iX поєднують інноваційність з експортною або глобальною орієн- тацією. Отже, культурна конфігурація адаптується до галузевих та стратегічних потреб, зберігаючи при цьому функцію стимулювання інновацій. Серед дієвих механізмів, які безпосередньо ін- тегрують культуру з управлінням інноваціями, слід зазначити програми 15/20% часу на власні проєкти (3M, Google), R&D-центри, внутрішні хаби і школи (Modern Expo, N-iX), KPI/OKR та розвиток компе- тентностей (Хлібпром), ідеї знизу та структурна гнучкість (SAS). Ці інструменти не є лише управлі- нськими практиками – вони є відображенням цін- ностей, які культивуються на рівні культури. Корпоративна культура в усіх розглянутих кей- сах виконує роль каталізатора інноваційного управ- ління, тобто створює передумови для вільного руху ідей, прийняття нестандартних рішень, стійкого зростання в умовах зовнішньої турбулентності. Це підтверджує, що культура не є пасивним фоном, а активним стратегічним ресурсом, який підсилює ін- ституційну здатність до інновацій, знижує ризики втрат продуктивності, стабілізує персонал, підви- щує гнучкість бізнес-моделі, забезпечує економічну безпеку – як здатність організації адаптуватися, збе- рігати цілісність і генерувати нову цінність у будь- яких умовах. Висновки. За результатами проведеного дослі- дження, можна стверджувати, що інноваційне уп- равління є ключовим детермінантом формування стійкої системи економічної безпеки підприємств в умовах зростаючої турбулентності зовнішнього се- редовища. Ефективність інноваційних стратегій значною мірою визначається не лише наявністю технологічних або організаційних ресурсів, а пе- редусім – культурною спроможністю організації підтримувати інновації як сталі інституціоналізо- вані практики. Інноваційне управління, доповнене адаптивною корпоративною культурою, забезпечує високий рівень організаційної гнучкості, здатність до самовідновлення та проактивного реагування на ризики, що в сукупності підвищує загальний рівень економічної безпеки. Тип корпоративної культури виконує роль мо- дератора ефективності інноваційного управління: культури відкритого типу (адхократична, кланова) мають потенціал до підтримки інноваційної актив- ності, тоді як жорстко ієрархізовані або результа- тоцентричні моделі суттєво обмежують інноваційні можливості організацій. Розглянута типологія куль- тур і їх вплив на інноваційні процеси дозволяє сформувати практичні рекомендації щодо трансфо- рмації культурного середовища як інструменту під- вищення економічної безпеки. Ключові механізми, через які корпоративна культура впливає на стабіль- ність та інноваційність, включають мотиваційний, нормативно-ціннісний, комунікаційний, ідентифіка- ційний, інституціоналізаційний та механізм нав- чання і обміну знаннями. Усі вони відіграють систе- моутворюючу роль у забезпеченні довготривалого розвитку підприємства в умовах ризику, невизначе- ності та структурних зрушень. Подальші дослі- дження в цьому напрямі будуть спрямовані на роз- робку метрик для кількісної оцінки "культурної зрі- лості" щодо економічної безпеки. Література 1. Гринько Т. В., Гвініашвілі Т. З., Бірюкова П. В. Інноваційна складова економічної безпеки підприємства. Innovation and Sustainability. 2024. № 2. С. 20-32. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2024.2.20.32. 2. Ткачук Г. О. Складники економічної безпеки підприємства: важливий науковий аспект. Науковий вісник Міжнарод- ного гуманітарного університету. Економіка і менеджмент. 2020. №41. С. 39−45. DOI: https://doi.org/10.32841/2413- 2675/2019-41-6. 3. Bouncken R. B., Kraus S., RoigTierno N. Knowledge-and innovation-based business models for future growth: Digitalized business models and portfolio considerations. Review of Managerial Science. 2021. Vol. 15. No. 1. P. 1-14. DOI: https://doi.org/10.1007/s11846-019-00366-z. 4. Hacklin F., Björkdahl J., Wallin M. W. Strategies for business model innovation: How firms reel in migrating value. Long range planning. 2018. Vol. 51. No. 1. P. 82-110. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lrp.2017.06.009. 5. Неустроєв Ю. Г., Правдивець О. М. Інноваційний розвиток як інструмент економічної безпеки. Український журнал прикладної економіки та техніки. 2021. Т. 6. № 4. C. 223–229. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-4-27. 6. Близнюк А. О., Кудрявцева О. В. Сучасні методи інноваційного управління підприємством. Економіка транспорт- ного комплексу. 2023. Вип. 41. 7. Ilyash O., Lupak R., Kravchenko M., Trofymenko O., Duliaba N., Dzhadan I. A forecasting model for assessing the influence of the components of technological growth on economic security. Business: Theory and Practice. 2022. Vol. 23(1). Р. 175–186. DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2022.15298. 8. Schumpeter J. A. The Theory of Economic Development. Harvard University Press, 1934. URL: https://cruel.org/books/hy/shortschumpeter/SchumpeterTheoryofEconDev.pdf. 9. Tidd J., Bessant J. Managing Innovation: Integrating Technological, Market and Organizational Change. – 6th ed. Wiley, 2021. URL: https://www.researchgate.net/publication/323120452_Managing_Innovation_Integrating_Technological_Market_and_ Organizational_Change_Sixth_Edition. 10. Ілляшенко С. М. Аналіз ринкових можливостей і потенціалу інноваційного розвитку організації на базі екологічних інновацій. Маркетинг і менеджмент інновацій. 2012. № 3. С. 229-241. URL: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29190 11. Development Co-operation Report 2019: A Fairer, Greener, Safer Tomorrow. Paris: OECD Publishing, 2019. О. О. Хандій 141 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 12. Schein E. H. Organizational Culture and Leadership. 4th ed. San Francisco, CA: Jossey-Bass. 2010. URL: https://ia800805.us.archive.org/9/items/EdgarHScheinOrganizationalCultureAndLeadership/Edgar_H_Schein_Organizational_cultur e_and_leadership.pdf. 13. Denison D. R. Organizational Culture: Can it be a key lever for driving organizational change? In: S. Cartwright & C. L. Cooper (Eds.), The Handbook of Organizational Culture. 2000. 14. Cameron K. S., Quinn R. E. Diagnosing and Changing Organizational Culture: Based on the Competing Values Framework 3rd ed. San Francisco: Jossey-Bass, 2011. 15. Martins E.C., Terblanche F. Building organisational culture that stimulates creativity and innovation. European Journal of Innovation Management. 2003. Vol. 6 (1). Р. 64–74. DOI: https://doi.org/10.1108/14601060310456337. 16. Case 2.1 3M, The spirit of innovation. International Business Strategy. URL: https://internationalbusinessstrategy.org/2-1- 3m-the-spirit-of-innovation/. 17. 3M Company (MMM): VRIO analysis. URL: https://dcfmodeling.com/products/mmm-vrio-analysis. 18. Everyone wants a culture of innovation. So what does it look like? URL: https://cloud.google.com/executive-insights/every- one-wants-a-culture-of-innovation-report-what-does-it-look-like-report. 19. Fishman Ch. Sanity Inc. Fast Company. URL: https://www.fastcompany.com/36173/sanity-inc. 20. «Це вражає», – Зеленський оцінив луцький «Модерн-Експо». Конкурент. 2020. URL: https://web.ar- chive.org/web/20200803232043/https://konkurent.ua/publication/60372/tse-vrazhae-zelenskiy-otsiniv-lutskiy-modern-ekspo/. 21. Корпоративна відповідальність та сталий розвиток. N-iX. URL: https://www.n-ix.com/corporate-responsibility-and- sustainability/. 22. Ефективність як культура високих результатів – Хлібпром. URL: https://hr-brand.com/projects/efektyvnist-iak-kultura- vysokykh-rezultativ-khlibprom/. References 1. Hrynko, T. V., Hviniashvili, T. Z., Biriukova, P. V. (2024). Innovatsiina skladova ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva [The innovative component of the enterprise's economic security]. Innovation and Sustainability, 2, рр. 20-32. DOI: https://doi.org/10.31649/ins.2024.2.20.32 [in Ukrainian]. 2. Tkachuk, H. O. (2020). Skladnyky ekonomichnoi bezpeky pidpryiemstva: vazhlyvyi naukovyi aspekt [Components of the economic security of an enterprise: an important scientific aspect]. Naukovyi visnyk Mizhnarodnoho humanitarnoho universytetu. Ekonomika i menedzhment – Scientific Bulletin of the International Humanitarian University. Economics and Management, 41, рр. 39– 45 [in Ukrainian]. 3. Bouncken, R. B., Kraus, S., Roig-Tierno, N. (2021). Knowledge- and innovation-based business models for future growth: Digitalized business models and portfolio considerations. Review of Managerial Science, 15(1), рр. 1–14. DOI: https://doi.org/10.1007/s11846-019-00366-z. 4. Hacklin, F., Björkdahl, J., Wallin, M. W. (2018). Strategies for business model innovation: How firms reel in migrating value. Long Range Planning, 51(1), рр. 82–110. DOI: https://doi.org/10.1016/j.lrp.2017.06.009. 5. Neustroiev, Yu. H., Pravdyvets, O. M. (2021). Innovatsiinyi rozvytok yak instrument ekonomichnoi bezpeky [Innovative development as a tool of economic security]. Ukrainskyi zhurnal prykladnoi ekonomiky ta tekhniky – Ukrainian Journal of Applied Economics and Technology, 6(4), рр. 223–229. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2021-4-27 [in Ukrainian]. 6. Blyzniuk, A. O., Kudriavtseva, O. V. (2023). Suchasni metody innovatsiinoho upravlinnia pidpryiemstvom [Contemporary Methods of Innovative Enterprise Management]. Ekonomika transportnoho kompleksu – Economics of the transport complex, 41 [in Ukrainian]. 7. Ilyash, O., Lupak, R., Kravchenko, M., Trofymenko, O., Duliaba, N., Dzhadan, I. (2022). A forecasting model for assessing the influence of the components of technological growth on economic security. Business: Theory and Practice, 23(1), рр. 175–186. DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2022.15298. 8. Schumpeter, J. A. (1934). The theory of economic development. Harvard University Press. Retrieved from https://cruel.org/books/hy/shortschumpeter/SchumpeterTheoryofEconDev.pdf. 9. Tidd, J., Bessant, J. (2021). Managing innovation: Integrating technological, market and organizational change. 6th ed. Wiley. Retrieved from https://www.researchgate.net/publication/323120452. 10. Illіashenko, S. M. (2012). Analiz rynkovykh mozhlyvostei i potentsialu innovatsiinoho rozvytku orhanizatsii na bazi ekolohichnykh innovatsii [Analysis of market opportunities and the potential for innovative development of an organization based on environmental innovations]. Marketynh i menedzhment innovatsii – Marketing and innovation management, 3, рр. 229–241. Retrieved from http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/29190 [in Ukrainian]. 11. Development co-operation report 2019: A fairer, greener, safer tomorrow. Paris: OECD Publishing, 2019. 12. Schein, E. H. (2010). Organizational culture and leadership. 4th ed. Jossey-Bass. Retrieved from https://ia800805.us.archive.org/9/items/EdgarHScheinOrganizationalCultureAndLeadership/Edgar_H_Schein_Organizational_cultur e_and_leadership.pdf. 13. Denison, D. R. (2000). Organizational culture: Can it be a key lever for driving organizational change? In S. Cartwright & C. L. Cooper (Eds.), The handbook of organizational culture. 14. Cameron, K. S., Quinn, R. E. (2011). Diagnosing and changing organizational culture: Based on the competing values framework. 3rd ed. Jossey-Bass. 15. Martins, E. C., Terblanche, F. (2003). Building organisational culture that stimulates creativity and innovation. European Journal of Innovation Management, 6(1), рр. 64–74. DOI: https://doi.org/10.1108/14601060310456337. 16. Case 2.1 3M: The spirit of innovation. (n.d.). International Business Strategy. Retrieved from https://internationalbusinessstrategy.org/2-1-3m-the-spirit-of-innovation/. 17. 3M Company (MMM): VRIO analysis. (n.d.). Retrieved from https://dcfmodeling.com/products/mmm-vrio-analysis. 18. Everyone wants a culture of innovation. So what does it look like? (n.d.). Google Cloud Executive Insights. Retrieved from https://cloud.google.com/executive-insights/everyone-wants-a-culture-of-innovation-report-what-does-it-look-like-report. 19. Fishman, C. (n.d.). Sanity Inc. Fast Company. Retrieved from https://www.fastcompany.com/36173/sanity-inc. О. О. Хандій 142 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 20. «Tse vrazhaie»: Zelenskyi otsinyv lutskyi «Modern-Expo» ["This is impressive," Zelenskyy praised the Lutsk Modern Expo]. (2020). Konkurent. Retrieved from https://web.archive.org/web/20200803232043/https://konkurent.ua/publication/60372/tse-vrazhae- zelenskiy-otsiniv-lutskiy-modern-ekspo/ [in Ukrainian]. 21. Korporatyvna vidpovidalnist ta stalyi rozvytok [Corporate responsibility and sustainable development]. N-iX. Retrieved from https://www.n-ix.com/corporate-responsibility-and-sustainability/ [in Ukrainian]. 22. Efektyvnist yak kultura vysokykh rezultatov – Khlibprom [Efficiency as a culture of high results – Khlibprom]. HR Brand. Retrieved from https://hr-brand.com/projects/efektyvnist-iak-kultura-vysokykh-rezultativ-khlibprom/ [in Ukrainian]. Хандій О. О. Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури Інноваційне управління в сучасних умовах виконує функцію стратегічного ресурсу, який не лише протидіє загрозам економічної безпеки, а й формує підґрунтя для динамічного й сталого розвитку організацій. Ключовим елементом цього про- цесу виступає корпоративна культура, що, будучи інституціональною складовою управління, трансформує інноваційні ініці- ативи в ефективні практики та підсилює антикризову спроможність підприємств. Саме культурне середовище визначає здат- ність організації до адаптації, навчання, ініціативності та взаємодії, що є критично важливим у контексті високої невизначе- ності зовнішнього середовища. Розкрито, що тип корпоративної культури прямо впливає на інноваційний потенціал та рівень економічної безпеки: культури з високим рівнем гнучкості, довіри та підтримки (адхократична, кланова) сприяють формуванню інноваційно ак- тивного середовища, тоді як культури з акцентом на контроль і регламентацію (ієрархічна, ринкова) мають обмежену здат- ність до інноваційних трансформацій. Аналіз практик провідних міжнародних та українських компаній засвідчив, що резуль- тативність інноваційного управління значною мірою залежить від культурної конфігурації, яка або активує, або блокує меха- нізми адаптації, зростання та стабільності. Визначальним чинником успішної інтеграції інноваційного управління в систему забезпечення економічної безпеки є здатність організації формувати середовище, в якому культурні настанови не суперечать, а підтримують стратегічні цілі роз- витку. Такий баланс досягається через впровадження ціннісно-орієнтованих підходів до управління, в яких стратегія, струк- тура та культура органічно поєднані. Умовою цього є усвідомлена культурна політика, що спрямована на формування ко- лективної відповідальності, прийняття змін як норми та підтримку інноваційної ініціативи як джерела конкурентної переваги. У контексті трансформацій сучасного соціоекономічного простору, корпоративна культура виконує функцію інтегра- тора внутрішніх і зовнішніх процесів, забезпечуючи цілісність організації в умовах турбулентності. Вона не лише стабілізує функціонування системи, а й створює основи для її саморозвитку, коли інновації не нав'язуються, а з’являються природним чином із культурно обумовленої практики. У цьому розумінні, організаційна культура є не стільки елементом середовища, скільки активним суб'єктом стратегічного управління, що забезпечує еволюцію підприємства відповідно до викликів часу. Ключові слова: інноваційне управління, економічна безпека, корпоративна культура, організаційна адаптивність, інно- ваційна спроможність, стратегічна стійкість, механізми інноваційного управління. Khandii O. Innovative Management as the Basis of Economic Security: the Role of Corporate Culture Innovative management in modern conditions performs the function of a strategic resource that not only counteracts threats to economic security, but also forms the basis for the dynamic and sustainable development of organizations. A key element of this process is corporate culture, which, being an institutional component of management, transforms innovative initiatives into effective practices and strengthens the anti-crisis capacity of enterprises. It is the cultural environment that determines the organization's ability to adapt, learn, take initiative and interact, which is critically important in the context of high uncertainty of the external environment. It is revealed that the type of corporate culture directly affects the innovative potential and the level of economic security: cultures with a high level of flexibility, trust and support (adhocratic, clan) contribute to the formation of an innovatively active environment, while cultures with an emphasis on control and regulation (hierarchical, market) have a limited ability to innovative transformations. Analysis of the practices of leading international and Ukrainian companies has shown that the effectiveness of innovation management largely depends on the cultural configuration, which either activates or blocks the mechanisms of adaptation, growth and stability. The determining factor for the successful integration of innovation management into the system of ensuring economic security is the ability of the organization to form an environment in which cultural guidelines do not contradict, but support strategic develop- ment goals. Such a balance is achieved through the implementation of value-oriented approaches to management, in which strategy, structure and culture are organically combined. The condition for this is a conscious cultural policy aimed at forming collective re- sponsibility, accepting changes as the norm and supporting innovative initiatives as a source of competitive advantage. In the context of transformations of the modern socio-economic space, corporate culture performs the function of an integrator of internal and external processes, ensuring the integrity of the organization in turbulent conditions. It not only stabilizes the functioning of the system, but also creates the basis for its self-development, when innovations are not imposed, but emerge naturally from cultu- rally conditioned practices. In this sense, organizational culture is not so much an element of the environment as an active subject of strategic management, ensuring the evolution of the enterprise in accordance with the challenges of the time. Keywords: innovation management, economic security, corporate culture, organizational adaptability, innovation capability, stra- tegic sustainability, innovation management mechanisms. Стаття надійшла до редакції 24.04.2025 Рецензовано: 19.05.2025

Інноваційне управління як основа економічної безпеки: роль корпоративної культури

Репозитарії

Схожі ресурси