Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри

У статті досліджується трансформація державної політики підтримки у сфері видобутку корисних копалин в Україні з урахуванням викликів сталого розвитку. Аналізуються механізми переорієнтації субсидій у контексті досягнення Цілей сталого розвитку ООН, з акцентом на екологізацію, інноваційність та підв...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автор:	Островецький, В.І.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Назва видання:	Економічний вісник Донбасу
Теми:	Фінанси
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207089
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри / В.І. Островецький // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 29-42. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207089
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2070892025-09-30T00:04:09Z Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри Subsidization of the Extractive Industry in Ukraine: Economic, Institutional and Environmental Dimensions Островецький, В.І. Фінанси У статті досліджується трансформація державної політики підтримки у сфері видобутку корисних копалин в Україні з урахуванням викликів сталого розвитку. Аналізуються механізми переорієнтації субсидій у контексті досягнення Цілей сталого розвитку ООН, з акцентом на екологізацію, інноваційність та підвищення ефективності розподілу бюджетних ресурсів. Обґрунтовано необхідність посилення участі громад, розвитку державно-приватного партнерства та забезпечення прозорості процедур надання державної підтримки підприємствам, що здійснюють надрокористування. The article explores the transformation of state support policy in the extractive sector of Ukraine in the context of sustainable development challenges. It analyzes the mechanisms of subsidy reorientation in line with the United Nations Sustainable Development Goals, with a focus on environmentalization, innovation, and enhancing the efficiency of budget resource allocation. The necessity of strengthening community engagement, developing public-private partnerships, and ensuring transparency in the procedures for providing state support to subsoilusing enterprises is substantiated. 2025 Article Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри / В.І. Островецький // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 29-42. — Бібліогр.: 60 назв. — укр. 1817-3772 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207089 338.23:622:[351.824.1+504.062+332.1](477) https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-29-42 uk Економічний вісник Донбасу application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Фінанси Фінанси
spellingShingle	Фінанси Фінанси Островецький, В.І. Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри Економічний вісник Донбасу
description	У статті досліджується трансформація державної політики підтримки у сфері видобутку корисних копалин в Україні з урахуванням викликів сталого розвитку. Аналізуються механізми переорієнтації субсидій у контексті досягнення Цілей сталого розвитку ООН, з акцентом на екологізацію, інноваційність та підвищення ефективності розподілу бюджетних ресурсів. Обґрунтовано необхідність посилення участі громад, розвитку державно-приватного партнерства та забезпечення прозорості процедур надання державної підтримки підприємствам, що здійснюють надрокористування.
format	Article
author	Островецький, В.І.
author_facet	Островецький, В.І.
author_sort	Островецький, В.І.
title	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри
title_short	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри
title_full	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри
title_fullStr	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри
title_full_unstemmed	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри
title_sort	субсидіювання видобувної галузі в україні: економічні, інституційні та екологічні виміри
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Фінанси
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207089
citation_txt	Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри / В.І. Островецький // Економічний вісник Донбасу. — 2025. — № 2 (80). — С. 29-42. — Бібліогр.: 60 назв. — укр.
series	Економічний вісник Донбасу
work_keys_str_mv	AT ostrovecʹkijví subsidíûvannâvidobuvnoígaluzívukraíníekonomíčníínstitucíjnítaekologíčnívimíri AT ostrovecʹkijví subsidizationoftheextractiveindustryinukraineeconomicinstitutionalandenvironmentaldimensions
first_indexed	2025-09-30T01:19:07Z
last_indexed	2025-10-01T01:16:46Z
_version_	1844740260513185792
fulltext	В. І. Островецький 29 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 DOI: https://doi.org/10.12958/1817-3772-2025-2(80)-29-42 УДК 338.23:622:[351.824.1+504.062+332.1](477) Віталій Ігорович Островецький, кандидат економічних наук, ORCID 0000-0003-3985-5236, e-mail: v.ostrovetskyy@gmail.com, м. Київ СУБСИДІЮВАННЯ ВИДОБУВНОЇ ГАЛУЗІ В УКРАЇНІ: ЕКОНОМІЧНІ, ІНСТИТУЦІЙНІ ТА ЕКОЛОГІЧНІ ВИМІРИ Вступ. Субсидії у видобувному секторі відігра- ють важливу роль у розвитку регіонів, в тому числі, формуючи ринкові ціни на енергоресурси, стимулю- ючи виробництво та підвищення доступності енер- гії. При цьому, їхній вплив на досягнення Цілей ста- лого розвитку (далі – ЦСР) [42] визнається супереч- ливим і багатогранним. Стимулюючи короткостро- кове економічне зростання (ЦСР 8), субсидії спри- яють зайнятості (ЦСР 1, 9), енергетичній доступно- сті (ЦСР 7) та розвитку базової інфраструктури в ок- ремих регіонах. Одночасно, фінансова підтримка (наприклад, у вигляді податкових пільг, прямих до- тацій чи знижених тарифів не враховує реальної шкоди, яку видобувні компанії завдають довкіллю та суспільству. Таким чином, практика субсидування видобув- ної галузі здебільшого створює уявну економічну ефективність цього сектору, приховуючи та не ком- пенсуючи реальні соціальні й екологічні витрати, які несуть суспільство та довкілля. Серед негатив- них ефектів субсидіювання видобувної галузі виді- ляють: викривлення ринкових сигналів (ресурси здаються дешевшими, ніж є насправді); надмірне та нераціональне використання природних ресурсів, що призводить до їх виснаження; зниження стиму- лів до інновацій та впровадження екологічно чистих технологій (ЦСР 10, 12, 13), і, як наслідок, знижен- ня інституційної спроможності державних органів у сфері природокористування, що суперечить ЦСР 16 – побудові ефективних, підзвітних та інклю- зивних інституцій. Субсидії у видобувному секторі зосереджу- ються переважно у промислово-депресивних або екологічно вразливих територіях, що характеризу- ються застарілою інфраструктурою та залежністю місцевих громад від одного підприємства. Така практика створює «пастку моносекторального роз- витку», що ускладнює диверсифікацію економіки, посилює просторову нерівність і обмежує потенціал сталого розвитку регіонів (ЦСР 11). Зазвичай, дер- жавна підтримка не враховує локальних соціально- економічних характеристик територій або екологіч- них обмежень, де здійснюється видобуток, що пору- шує принципи децентралізації та регіональної спра- ведливості. Стимулювання сталого регіонального розвитку вимагає переходу від універсального підходу до но- вої політики підтримки проєктів, які поєднують ви- добуток ресурсів із модернізацією інфраструктури, створенням нових ланцюгів доданої вартості, впро- вадженням ресурсозберігаючих технологій, розвит- ком малого і середнього бізнесу та підвищенням екологічної стійкості (ЦСР 9, 12). Впроваджуючись з метою захисту споживачів, утримуючи ціни, субсидії сприяють забрудненню, зміні клімату, обумовлюють неефективне викорис- тання ресурсів, посилюючи економічну нерівність. Продовження діючої практики надання субсидій на видобуток корисних копалин в багатьох частинах світу визнаються критичною перешкодою для ста- лого, рівного та ефективного енергетичного май- бутнього. Тому, політики продовження субсидій ма- ють враховувати ретельно зважені короткострокові переваги із негативним впливом для здоров'я людей, економічної стабільності та навколишнього середо- вища у довгостроковій перспективі [19]. Проблема субсидіювання видобувної галузі в Україні є об'єктом наукових інтересів вітчизняних та зарубіжних дослідників. Проте ця тема досі не отримала комплексного висвітлення, зокрема в аспекті економічних, інституційних та екологічних складових. Серед вітчизняних науковців, що вивча- ють економічну ефективність субсидій у природоко- ристуванні, доцільно виділити роботи С. Пирога, В. Савченка, О. Коваля, В. Шевчука, які досліджу- ють різні аспекти впливу державного регулювання ресурсозбереження та ефективність використання надр. Такі впливові міжнародні організації, такі як Міжнародний валютний фонд (МВФ), Світовий банк (СБ), Організація економічного співробіт- ництва та розвитку (ОЕСР), а також Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), у своїх дослідженнях акцентують увагу на неефективності субсидій для видобутку корисних копалин та їх негативному впливі на ринок та екологію. У роботах експертів цих організацій оцінюються масштаби та вплив на державні фінанси субсидіювання видобувної про- мисловості у різних країнах світу. © Видавець Інститут економіки промисловості НАН України, 2025 © Видавець ДЗ "Луганський національний університет імені Тараса Шевченка", 2025 В. І. Островецький 30 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 Незважаючи на наявність численних наукових праць, що висвітлюють економічні, екологічні та правові аспекти субсидіювання видобувного сек- тору, потребує подальшого теоретико-методологіч- ного розвитку комплексне міждисциплінарне дослі- дження державної підтримки у видобувній галузі України, що враховуватиме взаємозв'язок економіч- них, інституційних і екологічних факторів. Недо- статньо дослідженим лишається інституційний ас- пект регулювання субсидіювання в сфері надро- користування. Уваги потребують питання прозо- рості механізмів ухвалення рішень, впливу лобістів, латентних форм державної підтримки. Також бракує комплексних екологічних оцінок політики субсиді- ювання, зокрема у контексті деградації ґрунтів, за- бруднення води і повітря, та дестабілізації екосис- тем. Актуальність. Актуальність дослідження суб- сидіювання видобувної галузі України обумовлена критичними факторами, що визначають економічну стабільність та екологічну безпеку країни в умовах глобальних викликів. Видобуток корисних копалин є важливим сектором для енергетичної незалежності та соціально-економічного розвитку регіонів. В умовах економічної нестабільності та екологічної уразливості потребує детального аналізу ефектив- ність державних субсидій та їх довгострокові на- слідки. Інтенсивне субсидіювання не завжди забез- печує очікувані економічні результати, у тому числі, через недостатність оцінок екологічних наслідків, зокрема, щодо забруднення води, повітря, земель та впливу на біорізноманіття. Глобальні тенденції, зо- крема вимоги до екологічної стійкості та боротьба зі змінами клімату, ставлять нові виклики перед полі- тикою субсидіювання видобувних галузей. Об'єктом дослідження є система державної підтримки та субсидіювання у видобувній галузі Ук- раїни в контексті її впливу на економічну, еколо- гічну та соціальну трансформацію. Предметом дослідження є механізми, інстру- менти та ефекти державної підтримки у сфері видо- бутку корисних копалин, зокрема явні й неявні суб- сидії, їх економічна доцільність, екологічні на- слідки, фіскальні ризики, вплив на соціальну рів- ність, інституційну прозорість, інноваційний розви- ток та адаптацію регіонів до сталого зростання. Метою дослідження є обґрунтування напрямів трансформації державної підтримки та субсидій у видобувному секторі України відповідно до прин- ципів сталого розвитку, з акцентом на економічну ефективність, екологічну безпеку, фіскальну стій- кість і соціальну справедливість. Досягнення мети передбачає виконання взаємопов’язаних завдань: – дослідити сучасні форми явних і неявних субсидій у видобувній промисловості; – визначити соціальні, економічні, інститу- ційні, екологічні та інші наслідки застосування та- ких субсидій; – оцінити ступінь ефективності субсидій з точки зору економічної доцільності, етичної спра- ведливості та впливу на довкілля; – узагальнити міжнародний досвід застосу- вання субсидій на викопне паливо; – розробити пропозиції щодо удосконалення політики субсидій в Україні з урахуванням принци- пів сталого розвитку (ЦСР 7, 10, 12 та 13) із фокусу- ванням на розвиток регіонів. Виклад основного матеріалу. Субсидії у видо- бувному секторі чинять комплексний вплив на еко- номіку, довкілля, соціальну справедливість та інсти- туційну ефективність. У короткостроковій перспек- тиві вони можуть стимулювати інвестиції, проте в довгостроковому вимірі переважно суперечать заса- дам сталого розвитку, зокрема, через викривлення ринкових сигналів, гальмування екологічних інно- вацій і посилення соціально-територіальних дисба- лансів. Форми субсидіювання охоплюють як явні (бюджетні трансферти), так і неявні (податкові пільги, занижені рентні платежі, екстерналізація ви- трат) механізми. Попри наміри стимулювати корот- кострокове зростання, їх ефективність залишається суперечливою. Це зумовлює необхідність поглибле- ного наукового дослідження впливу таких заходів для розроблення збалансованої політики управління ресурсним потенціалом регіонів. Дослідження фо- кусується на вивченні ключових аспектів впливу субсидій, зокрема в економічній, соціальній, еколо- гічній та інституційній сферах. Економічний вплив субсидій. Субсидіювання видобутку корисних копалин формує стійке фіска- льне навантаження на державний бюджет, що, у свою чергу, змушує уряди вдаватися до компенса- ційних заходів, зокрема підвищення податків, наро- щування державного боргу та оптимізації фінансу- вання базових суспільних потреб (охорона здоров’я, система освіти та інвестиції). Високий рівень фіскального навантаження спричиняє неефективний розподіл виробничих ре- сурсів між галузями та регіонами, що зумовлює не- рівномірний розвиток та порушує структурну зба- лансованість економіки. Ресурси переміщуються у сфери з вищою короткостроковою віддачею, підри- ваючи довгострокову стабільність економічної сис- теми. Спотворюючи ринкові ціни, субсидії не дозво- ляють споживачам та підприємствам правильно вра- ховувати екологічні та соціальні витрати на надро- користування. Як результат, зберігаються неефек- тивні моделі споживання енергії, що уповільнює впровадження відновлювальних технологій енерге- тики та перешкоджає диверсифікації енергетичних джерел [37]. За оцінками МВФ загальний обсяг енергетич- них субсидій у світі у 2022 році складав $7 трлн, що становить приблизно 7,1% глобального ВВП, і свід- чить про зростання фіскального навантаження в умовах енергетичної кризи, спричиненої зокрема В. І. Островецький 31 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 війною в Україні та наслідками пандемії COVID-19 [31]. За класифікацією СБ, країни поділяються на чо- тири основні групи за рівнем доходу: з високим (HIC), вищим середнім (UMIC), нижчим середнім (LMIC) та низьким рівнем доходу (LIC). Дані щодо частка кожної з груп у світовому ВВП та енергетич- них субсидіях наведені у табл. 1. Дані табл. 1 свід- чать, що країни з вищим середнім доходом отриму- ють найбільшу частку глобальних енергетичних субсидій, тоді як країни з високим доходом, попри домінування у глобальному ВВП, демонструють відносно менше субсидіювання. Така ситуація пояс- нюється активною підтримкою цін на енергію в кра- їнах, що розвиваються, а також меншою прозорістю енергетичних ринків. Таблиця 1 Частка груп країн за рівнем доходів у світовому ВВП та енергетичних субсидіях у 2022 році Група країн Частка у св. ВВП, % Частка у св. субсидіях, % HIC (High-Income Countries) — країни з високим рів- нем доходу. ~60 33,3 UMIC (Upper-Middle-Income Countries) — країни з вищим середнім рівнем доходу. ~28 53 LMIC (Lower-Middle-Income Countries) — країни з нижчим середнім рівнем доходу. ~7,8 13,3 LIC (Low-Income Countries) — країни з низьким рів- нем доходу ~0,4 0,4 Складено автором за [43-45]. Україна, яка входить до групи LMIC, у 2022 році витратила на енергетичні субсидії близько 32,7 млрд доларів США, або 2,5% ВВП, що переви- щує середній показник для LMIC. Середня частка енергетичних субсидій у ВВП країн LMIC у 2022 ро- ці становила близько 1,5%. У структурі субсидій Ук- раїни: явні субсидії становили $12,7 млрд, неявні субсидії – $20 млрд. Основна частка фінансування спрямована на підтримку споживачів природного газу та електро- енергії. Водночас вугільний сектор також залиша- ється об’єктом неявної державної підтримки, що пов’язано з історичною структурою енергетичного балансу та політичними міркуваннями. Це свідчить про непропорційне навантаження на державні фінанси, значні втрати ефективності у використанні ресурсів, а також на потребу удоско- налення підходів до субсидіювання, зокрема у на- прямку підвищення адресності та зменшення залеж- ності України від енергетичних корисних копалин. В Україні відмічається ситуація, де субсидії ви- конують як соціальну, так і політичну функцію, стримуючи екологічну модернізацію та економічну ефективність у довгостроковій перспективі. Явні субсидії знижують собівартість видобутої продук- ції, що дозволяє компаніям отримувати тимчасову конкурентну перевагу. Неявні субсидії, зокрема ни- зькі ставки на енергоносії або відсутність компенса- ції за шкоду довкіллю, спотворюють ціноутворення, стимулюють надмірний видобуток та деформують ринкові механізми. В табл. 2 наведені обсяги світо- вих витрат на субсидії у видобувному секторі в роз- різі груп країн за рівнем доходу у 2022 році. Таблиця 2 Світові витрати на субсидії у видобувному секторі у 2022 році Продукт Форма субсидії LIC LMIC у т.ч. Україна UMIC HIC ВСЬОГО 1 2 3 4 5 6 7 8 Н аф та т а на ф - то пр од ук ти Явні, у т.ч.: 4,1 75,6 - 186,2 90,5 356,3 Споживчі субсидії 4,1 75,4 - 166,4 83,3 329,1 Субсидії виробникам - 0,2 - 19,8 7,2 27,2 Неявні 16,3 432,4 7,0 1 194,9 1 321,6 2 965,1 П ри ро дн ий га з Явні, у т.ч.: 0,1 65,1 6,1 313,4 264,0 642,5 Споживчі субсидії 0,1 64,8 6,1 307,5 257,5 629,8 Субсидії виробникам - 0,3 - 5,9 6,5 12,7 Неявні 0,5 54,0 3,9 275,0 312,7 642,1 В уг іл ля Явні, в т.ч.: - 6,4 0,2 1,2 1,0 8,6 Споживчі субсидії - 0,9 - 0,1 - 1,0 Субсидії виробникам - 5,5 0,2 1,1 1,0 7,6 Неявні 2,3 225,1 9,2 1 620,7 252,7 2 100,8 В. І. Островецький 32 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 Закінчення табл. 2 Е ле кт ро ен ер гі я Явні, у т.ч.: 4,7 76,5 6,4 141,3 96,9 319,4 Споживчі субсидії 4,7 76,5 6,4 141,1 93,2 315,6 Субсидії виробникам - - - 0,1 3,7 3,9 Неявні - - - - - - В С Ь О Г О Явні 8,8 223,6 12,7 642,0 452,4 1 326,8 Неявні 19,1 711,5 20,0 3 090,6 1 887,0 5 708,1 СУБСИДІЇ – ВСЬОГО 27,9 935,0 32,7 3 732,6 2 339,4 7 034,9 Складено автором за [31]. Доведено, що зменшення податкового наванта- ження або надання преференцій у сфері видобутку корисних копалин призводить до збільшення прибу- тковості добувних компаній, що у короткостроковій перспективі активізує інвестиційну активність. Од- нак подібна політика спричиняє нераціональний розподіл ресурсів, гальмує впровадження техноло- гічних інновацій і енергоефективних рішень [5]. Субсидії спотворюють економічну ефективність, оскільки, в основному виграють багатші домогоспо- дарства та галузі, які є основними споживачами ко- рисних копалин [44]. Тому, фіскальна тяжкість суб- сидій є особливо гострою для країн, що розвива- ються, де уряди змушені нарощувати державний борг або впроваджувати заходи економії для утри- мання програм субсидій. Таким чином, формується «порочне коло» фінансової нестабільності, погіршу- ючи економічні нерівності в цих суспільствах. А проблеми та затримки в переорієнтації фінансових ресурсів на розвиток відновлювальних джерел енер- гії, (вітер, сонце та гідроенергія) гальмують дивер- сифікацію енергетичних джерел та декарбонізацію [37]. Соціальні наслідки. Стимулювання видо- бутку природних ресурсів за рахунок субсидій, як правило, супроводжується тимчасовим підвищен- ням зайнятості й доходів населення у видобувних регіонах. Однак, надмірна залежність від сировин- ного сектору витісняє інші галузі, спричиняючи ефект деіндустріалізації та обмеження економічної диверсифікації. Це явище отримало назву «ресур- сне прокляття», за якого природне багатство не сприяє стійкому розвитку [32]. У соціальному ас- пекті це виражається у нерівномірному розподілі благ: прибутки централізуються у великих корпора- ціях та державних структурах, а локальні громади стикаються із погіршеними умовами життя та обме- женим доступом до суспільних послуг. Централіза- ція прибутків у видобувному секторі супроводжу- ється соціальною поляризацією, оскільки вигоди отримують політичні еліти. У країнах з високим рівнем субсидіювання спостерігається нерівномір- ний розподіл доходів, централізація прибутків та зростання соціальної напруги [45]. Екологічні аспекти. Екологічна шкода, що су- проводжує видобуток корисних копалин, часто не включається до фінансових розрахунків, що робить неявні субсидії найбільш прихованими, але, водно- час, найшкідливішими. Компанії не компенсують витрати на деградацію ґрунтів, забруднення водних ресурсів або зниження якості повітря, перекладаючи ці витрати на державу або суспільство. Унаслідок цього справжня собівартість видобутої продукції є суттєво заниженою [36]. Така «підтримка» знижує конкурентоспроможність екологічно безпечних тех- нологій та уповільнює впровадження альтернатив- них джерел енергії, що є критично важливим у кон- тексті змін клімату. Субсидії маскують реальну екологічну вартість видобутку, не враховуючи деградацію екосистем, викиди парникових газів та втрати біорізноманіття. Це підриває екологічну політику країн і суперечить глобальним кліматичним зобов’язанням, зокрема Паризькій угоді. Неявні субсидії стимулюють зрос- тання зовнішніх екологічних витрат, які не включа- ються до ринкової ціни. Пільгові ціни на енергію стимулюють ресурсоємне та екологічно небезпечне виробництво, що уповільнює перехід до зеленої енергетики. За оцінками організації Earth Track, у 2023 році глобальні витрати на екологічно шкідливі субсидії сягнули $2,6 трлн [7]. Найбільш небезпечним впливом субсидій на видобуток енергетичних корисних копалин визна- ється їх вплив на забруднення навколишнього сере- довища. Адже, спалювання енергетичних ресурсів є основним джерелом шкідливих повітряних забруд- нювачів, таких як діоксид вуглецю (CO₂), частки (PM), діоксид сірки (SO₂) та оксиди азоту (NOₓ), тобто, основних чинників зміни клімату та серйоз- них захворювань людей[49]. У регіонах з високим рівнем споживання видобувних енергоресурсів та субсидіями (Індія та Китай), забруднення повітря від вугілля та інших енергетичних корисних копа- лин призводить до мільйонів передчасних смертей щороку [4]. У порівнянні з інвестиціями в «зелену» енерге- тику, що сприяють досягненню ЦСР ООН, фінан- сова підтримка видобутку корисних копалин збері- гає уклади, які посилюють залежність від неефек- 1 2 3 4 5 6 7 8 В. І. Островецький 33 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 тивних і шкідливих для довкілля технологій. Це по- глиблює негативні наслідки зміни клімату, включа- ючи екстремальні погодні явища, нестачу води й продовольства, зростання рівня забруднення та ри- зику поширення інфекційних хвороб – що станов- лять дедалі більшу загрозу для громадського здо- ров’я [20]. Отже, надання субсидій на видобуток корисних копалин, енергетичних передусім, побічно підтри- мує та продовжує цикл шкоди здоров'ю, що в осно- вному вражає уразливі верстви населення. Тому, продовження політики субсидіювання суперечить імплементації глобальних стратегій декарбонізації та заважає досягненню кількох Цілей сталого роз- витку, зокрема: ЦСР 3 (Гарне здоров’я і добробут), ЦСР 7 (Чиста та доступна енергія), ЦСР 12 (Відпо- відальне споживання і виробництво) та ЦСР 13 (Бо- ротьба зі зміною клімату). Таким чином, такі субси- дії побічно підтримують цикл шкоди здоров’ю, що особливо вражає найбільш уразливі верстви насе- лення [42]. Інституційний вплив субсидій. Субсидії най- частіше домінують у країнах із низькою інституцій- ною якістю, де державні ресурси використовуються неефективно [29]. Особливо складними для вияв- лення вважаються неявні субсидії, що ускладнює аудит державних видатків. Країни-експортери вико- ристовують субсидії як засіб зміцнення позицій на світовому ринку. Дешеві ресурси сприяють енерге- тичній залежності імпортерів, а це, у свою чергу, до- зволяє країнам-експортерам впливати на міжна- родну політику [15]. У країнах із низьким рівнем інституційної про- зорості субсидії часто використовуються для полі- тичних цілей. Державна підтримка галузі викорис- товується як інструмент політичних маніпуляцій [15; 29]. Слабкість громадського контролю та регу- ляторної бази, а також неефективне адміністрування пільг сприяють корупційним практикам і послаблю- ють фіскальну дисципліну [24]. Субсидіювання видобутку корисних копалин детермінує етичні питання міжпоколінської та гло- бальної справедливості. Етична дилема надання та- ких субсидій виходить за межі національних та ре- гіональних кордонів. Викиди парникових газів, спричинені споживанням субсидованого палива, сприяють глобальній зміні клімату, наслідки якої найгостріше відчуваються в країнах, що мають най- менший внесок у ці процеси [21]. Субсидії загост- рюють питання соціальної справедливості, завда- ючи шкоди уразливим групам, водночас вигідніші для багатших верств і промислових секторів. Це особливо стосується громад поблизу зон видобутку або забруднених міських районів, де зростає ризик захворювань через екологічний тиск. Аналіз світового досвіду субсидіювання ви- добувного сектору дозволяє виявити різноманітні підходи, що мають суттєвий вплив на економічну ефективність, екологічну стійкість та соціальну справедливість. Табл. 3 демонструє широку палітру механізмів державної підтримки, від прямих транс- фертів до прихованих переваг, які не піддаються прозорому обліку. З табл. 3 видно, що в структурі державної підтримки видобувної галузі переважа- ють неявні (імпліцитні) субсидії, які проявляються через цінові спотворення, екстерналії та податкові пільги. Така форма субсидіювання ускладнює вияв- лення та оцінку фактичного обсягу підтримки, що, у свою чергу, перешкоджає формуванню прозорої та ефективної фіскальної політики. Аналіз світового досвіду субсидіювання засвід- чує багатовимірну природу субсидій, яка охоплює економічні, екологічні, соціальні та інституційні ас- пекти (табл. 3). Таблиця 3 Світовий досвід субсидіювання видобувного сектору Країна Тип субсидії Напрям витрат Основні наслідки / Приклад / Статистика 1 2 3 4 США Явна Прискорена амортизація, подат- кові пільги; відновлення земель Стимулювання інвестицій, ігнорування еко- логічних витрат; $1 млрд щорічно на рекуль- тивацію шахт Канада Явна Фінансова підтримка геологіч- ної розвідки Понад CAD $200 млн на геологічні дослі- дження у 2021; розвиток сектору, ризики де- градації довкілля Індія Неявна Внутрішні ціни на вугілля, де- шева енергія $2 млрд/рік субсидій; забруднення, ризики для здоров’я населення Саудівська Аравія Неявна Занижені внутрішні ціни на нафту та електроенергію Надмірне споживання, бюджетні втрати, га- льмування енергетичного переходу Іран Явна/ Неявна Субсидіювання палива та енер- горесурсів Фінансовий тиск на бюджет, контрабанда, неефективність Ірак Явна Державне регулювання цін ком- пенсації Недофінансування інфраструктури, низька інвестиційна привабливість Алжир Неявна Дешева енергія, водні ресурси Зростання споживання, зниження експорт- ного потенціалу Індонезія Явна/ Неявна Інфраструктурні інвестиції $2.4 млрд у транспортну інфраструктуру для вугільної галузі В. І. Островецький 34 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 Закінчення табл. 3 1 2 3 4 Австралія Явна Податкові пільги Пільги LNG-компаніям понад AUD $1.5 млрд Китай Явна Прямі субсидії на "чисте" ву- гілля; Розвиток технологій $3 млрд щороку на інновації у вугільному се- кторі ЄС Явна Утримання нерентабельних шахт Мільярди євро на підтримку шахт Глобальний контекст Явна/ Неявна Екологічні витрати, кредити, зе- мельні ресурси, гарантії ризиків, занижені ставки Втрати до 7% світового ВВП; державні гара- нтії зменшують ризики; безкоштовне корис- тування ресурсами Складено автором за [2; 10; 14; 16;17; 23]. У більшості країн світу субсидії є інструментом державної інтервенції з ціллю стабілізації, залу- чення інвестицій чи утримання соціального балансу. Проте, така підтримка часто маскує неефективність та деформує ринок, поглиблюючи бюджетні дисба- ланси та знижуючи стійкість державних фінансів. У США та Канаді явні податкові пільги й амортизаційні преференції стимулюють інвести- ційну активність, однак зменшують податкову базу без адекватного урахування екологічних витрат. У країнах, що розвиваються, фіскальні втрати від суб- сидій значно перевищуючи прямі видатки бюджету, і сягають 4-7% ВВП,. Такий рівень втрат обмежує потенціал інвестицій у соціальну сферу, інфрастру- ктуру чи охорону довкілля та сприяє подальшій ву- глецевій залежності економіки. Численні приклади підтверджують, що субсидії суперечать цілям кліматичної політики. У країнах Сходу, зокрема, Саудівській Аравії, Індії, Індонезії, Алжир, відмічається заниження внутрішніх цін на нафту, вугілля, газ та електроенергію, що стимулює надмірне споживання ресурсів і зростання викидів CO₂. Наявність субсидій у державах із високим рів- нем розвитку свідчить про глибоку політичну інер- цію та вплив енергетичних лобі. Утримання збитко- вих шахт у країнах ЄС або податкова лояльність до LNG-компаній в Австралії ілюструють, як субсидії можуть функціонувати як спосіб підтримки полі- тично вигідних галузей. Отже, фінансова підтримка видобувного сек- тору в багатьох країнах суперечить цілям сталого розвитку, кліматичної нейтральності та економічної ефективності. Сучасна система субсидій переважно сприяє енергоємним і екологічно шкідливим галу- зям, зберігаючи інституційну інерцію реформ (зок- рема в країнах ОПЕК, США, Китаї, Індії). Це ви- кривлює ринок, тисне на бюджети та уповільнює енергетичний перехід до «зеленої» економіки. Різ- норідність національних методик обліку субсидій ускладнює їхню прозору оцінку. Особливо шкідливими є неявні субсидії, які не відображаються у звітності. Ринкове ціноутворення спотворюють занижені тарифи, невраховані еколо- гічні та соціальні витрати, відсутність плати за за- бруднення. Нечітке інституційне регулювання та- ких форм підтримки сприяє фіскальній неефектив- ності, а податкові пільги, субсидовані кредити та державні гарантії додатково знижують податкову базу та порушують принципи рівності доступу до ресурсів. Субсидіювання видобутку корисних копа- лин в Україні. За різними оцінками, загальна вар- тість корисних копалин на всій території України в межах кордонів 1991 року складає $26 трлн. В Ук- раїні виявлено близько 20 000 родовищ і проявів 117 видів корисних копалин, з яких 8 172 родовища із запасами 94-х видів мінеральної сировини мають промислове значення. До промислового освоєння залучено 2 868 родовищ, де працює понад дві тисячі гірничовидобувних та переробних підприємств [40]. Однак, станом на січень 2025 року, під окупа- цією перебувають родовища та поклади корисних копалин, вартість яких становить 48% від загальної вартості ресурсів України. Це включає понад 41 ву- гільне родовище (60% запасів), дев’ять родовищ нафти (11% від загальних покладів), 27 ділянок із покладами газу (приблизно 20% всіх запасів), а та- кож 42% родовищ металів і 33% покладів рідкісно- земельних металів та мінералів [12]. Зареєстровано три дотаційних родовища корисних копалин. Ці об'єкти мають спеціальний статус і відображаються окремо в Державному балансі запасів з вказанням надрокористувачів [23]. Після здобуття незалежності Україна активно використовувала субсидії для підтримки видобув- ного сектору. Це дозволило знизити витрати на ви- робництво та підтримати зайнятість у короткостро- ковій перспективі, але водночас призвело до ви- кривлень у ринковому ціноутворенні, гальмування модернізації та загострення екологічних проблем. Система державної підтримки видобувної га- лузі в Україні, як і в інших країнах світу, базується як на прямих бюджетних трансфертах, так і на пода- ткових та інституційних стимулах. Водночас значна частина підтримки залишається неявною, що ство- рює виклики для фіскальної прозорості та ефектив- ного управління природними ресурсами. Табл. 4 на- дає загальний огляд явних та неявних субсидій на видобуток корисних копалин в Україні із короткою характеристикою щодо їхнього впливу на ціноутво- рення та ефективність, а також демонструє різнома- В. І. Островецький 35 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 Таблиці 4 Перелік продукції, видобуток якої субсидується явними та неявними субсидіями в Україні Продукція Явні субсидії Неявні субсидії Нормативно-правові акти Вугілля Прямі державні субсидії для покриття збитків шахт, ком- пенсація витрат на заробітну плату, підтримка старих шахт та підприємств Зниження ставок рентної плати, податкові пільги для великих підприємств, пільгові кредити Гірничий закон України; Податковий кодекс України, Розділ IX «Рентна плата» Природний газ Прямі субсидії для стабіль- ності ринку газу, підтримка державного постачальника Низькі ставки рентної плати на видобуток, зни- жені тарифи на транспор- тування та постачання Податковий кодекс України, Розділ IX «Рентна плата»; Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо за- рахування рентної плати за користу- вання надрами» Нафта Підтримка державних нафто- газових компаній через фінан- сування Податкові пільги для компаній, що займаються видобутком нафти, зни- жена рентна плата для де- яких регіонів Закон України «Про нафту і газ»; Податковий кодекс України, Розділ IX «Рентна плата» Метали (залізна руда, марганець) Часткова підтримка через піль- гове оподаткування для вели- ких металургійних підпри- ємств Субсидії на енергетичні ресурси для металургій- ної галузі, зниження еко- логічних вимог для видо- бувних компаній Довідник № 5 пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам по сплаті податків; Постанова Кабінету Міністрів України від 23.08.1977 № 443 «Про надання до- даткових пільг працівникам підпри- ємств і організацій чорної металургії» Сільськогосподар- ські мінерали (сі- рка, фосфати) Прямі фінансові субсидії на підтримку хімічної та сільсь- когосподарської промисло- вості Пільги для виробників, що використовують ці ре- сурси у сільському госпо- дарстві, знижені рентні ставки Довідник № 7 пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам по сплаті податків Глинозем Фінансова допомога для під- приємств, що займаються ви- добутком глинозему для про- мислових цілей Податкові пільги для під- приємств, що займаються видобутком та обробкою глинозему Довідник № 5 пільг, наданих чинним законодавством юридичним особам по сплаті податків Торф Прямі субсидії на підтримку видобутку для потреб енерге- тики та сільського господар- ства Пільги на видобуток та зниження ставок рентної плати для підприємств у пільгових регіонах Податковий кодекс України, Розділ IX «Рентна плата» Складено автором за [6; 22; 34]. ніття продукції, для видобутку якої такі субсидії за- стосовуються. Мінерально-сировинна база України включає значні запаси критично важливих мінералів, зо- крема літію, графіту, титану та рідкоземельних еле- ментів, що мають стратегічне значення для енерге- тичних, електронних та оборонних технологій. Вод- ночас, значна частина геологічної інформації, сфор- мована ще в радянський період, базується на заста- рілих підходах до дослідження й оцінки, що зумов- лює потребу в її переоцінці відповідно до сучасних міжнародних стандартів[27]. Суттєвою перешкодою для ефективного освоєння мінеральних ресурсів залишається дефіцит сучасної інфраструктури – транспортної, енергетичної та цифрової, особливо в ресурсозабезпечених регіонах Східної України, що зазнали руйнувань унаслідок воєнних дій. Це ус- кладнює інвестування в геологорозвідку. Воєнний стан в Україні суттєво обмежив меха- нізми громадського контролю в екологічній сфері, зокрема щодо процедур оцінки впливу на довкілля, що знижує прозорість ухвалених рішень і підвищує ризики для довгострокової екологічної безпеки [8]. Незважаючи на участь України в Ініціативі прозо- рості видобувних галузей (EITI), рівень деталізації звітності щодо обсягів субсидій, податкових пільг, екологічних витрат та структури кінцевої власності підприємств залишається недостатнім. Така обме- женість даних знижує ефективність громадського моніторингу, підважує інституційну довіру та ускладнює реалізацію міжнародних зобов’язань у сфері прозорого й підзвітного управління надроко- ристуванням [9]. До того ж, відмічається значне, в окремих ви- падках у 30 разів, зростання стартових цін на спеці- альні дозволи на користування надрами, особливо щодо будівельних корисних копалин, таких як пісок [11]. Це різке (з 161 грн/м³ у першому кварталі до 4427,3 грн/м³) подорожчання зробило видобуток для багатьох підприємств нерентабельним, та призвело В. І. Островецький 36 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 до зупинки придбання нових спеціальних дозволів на аукціонах. Попри ускладнення, які детерменовані поточ- ною соціально-економічною ситуацією, Україна вживає заходів щодо вдосконалення практики адмі- ністрування видобутку корисних копалин, у тому числі, в частині субсидіювання видобувного сектору економіки. У 2024 році Державна служба геології та надр України забезпечила надходження до Державного бюджету в розмірі 3,5 млрд грн, з яких 1,8 млрд грн отримано від продажу спеціальних дозволів на аук- ціонах [1; 54]. У межах оновлення Загальнодержав- ної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року було у 2024 році створено Державний компенсаційний фонд у геоло- гічній сфері [48]. Загальний обсяг фінансування програми на 2025–2030 роки передбачено в розмірі 1,5 млрд грн, що в середньому становить 258,2 млн грн на рік. З урахуванням витрат у 2011–2024 роках (2,0 млрд грн), загальна вартість виконання про- грами прогнозується на рівні 3,6 млрд грн [55]. Одним із найефективніших інструментів залу- чення іноземних та внутрішніх інвестицій у видо- бувний сектор, особливо в умовах значного геологі- чного ризику або необхідності розробки стратегічно важливих, але економічно складних родовищ, вва- жаються угоди про розподіл продукції (УРП) [13; 43]. Економічна ефективність УРП проявляється, зокрема, у зростанні інвестицій. Наприклад, у 2020– 2021 роках підписано дев’ять угод, що охоплювали площу понад 9 тис. км², із прогнозованим обсягом інвестицій у понад $400 млн [58]. Проте, критики відзначають, що реалізація УРП в Україні потребує більшої прозорості, удосконалення правових меха- нізмів контролю та мінімізації можливостей для зло- вживань, зокрема через недооцінку видобутої про- дукції або непрозоре визначення частки, що підля- гає розподілу [25]. З економічної точки зору, УРП можуть бути вигіднішими за традиційну модель лі- цензування надрокористування, яка передбачає сплату фіксованих рентних платежів і податків. УРП забезпечують гнучкі умови розподілу при- бутку, що враховують витрати інвестора та дають змогу адаптуватися до коливань цін на сировину [58]. Наприклад, у проєктах із розробки літію та ти- тану частка держави після відшкодування витрат ін- вестора може сягати 65–70% [52]. Це вигідніше, ніж типова рента за користування надрами, яка стано- вить 5–20% залежно від типу ресурсів. У квітні 2025 року Україна та США підписали Угоду про Спільний інвестиційний фонд реконст- рукції, що відзначає стратегічний крок у відновленні України після війни та інтеграції в глобальні лан- цюги постачання критично важливих мінералів. Фонд з рівним управлінням (50/50) між країнами фі- нансуватиметься за рахунок доходів від ліцензій, роялті та платежів, пов’язаних із видобутком при- родних ресурсів в Україні. Протягом десяти років всі прибутки будуть реінвестовані в інфраструк- туру, що відповідає принципам сталого розвитку та уникатиме нових боргових зобов’язань, зосереджу- ючи ресурси на нових проєктах. Цей крок є важли- вим для інтеграції України в західні ланцюги поста- чання стратегічних мінералів [35]. Видобувна промисловість України продовжує отримувати державну підтримку у формі прямих трансфертів із бюджету, що пояснюється її страте- гічним значенням для енергетичної безпеки. Так, у 2021 році на фінансування вугільної галузі було ви- ділено понад 4 млрд грн [60]. У Державному бю- джеті України на 2025 рік передбачено подальше фі- нансування видобувної, переробної та машинобу- дівної промисловості, що свідчить про послідовну політику підтримки ключових секторів економіки [59]. Пільгове оподаткування лишається ключовим інструментом державної підтримки видобувної га- лузі в Україні. Основні форми державної підтримки через оподаткування видобувної промисловості Ук- раїни наведені в табл. 5. Таблиця 5 Основні форми державної підтримки через оподаткування видобувної промисловості України Форма підтримки Суть пільги / положення Зниження ставок рентної плати Ставка ренти на природний газ з глибини понад 5 000 м становить 6 %, тоді як на інших глибинах – 14–29% Податкові канікули Звільнення від податку на прибуток на 5 років для підприємств, що реалізують ін- вестиційні проєкти Пільги стратегічним інвес- торам Звільнення від ПДВ, імпортного мита та податку на прибуток для інвесторів зі значними інвестиціями Нові положення з 2025 року Введено мінімальні бази оподаткування ренти за видобуток нерудних корисних копалин для запобігання заниженню податкових зобов’язань Пільги індустріальним пар- кам Звільнення від податку на прибуток на 10 років і ПДВ за умови реінвестування в розвиток індустріального парку Угоди про розподіл продук- ції (УРП) УРП в секторі стратегічних мінералів забезпечують пільгове оподаткування, ста- більність умов і правові гарантії для інвесторів Міжнародна угода зі США (2025) Створено спільний фонд розвитку критичних мінералів. Україна спрямовує 50% доходів від нових проєктів (мінерали, нафта, газ) до цього фонду Складено автором за [39; 4; 4; 5; 5; 58]. В. І. Островецький 37 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 Впродовж 2023–2025 років в Україні було прийнято низку змін до законодавства, що встанов- люють мінімальні бази оподаткування на ренту за видобуток нерудних копалин (пісок, гравій, каолін) для запобігання заниженню податкових зо- бов’язань. Уряд також стимулює інвестиційну ак- тивність через розвиток індустріальних парків. У 2024 році зареєстровано 7 нових парків, тоді як 4 було виключено з реєстру. Пільги для таких парків включають десятирічне звільнення від податку на прибуток, ПДВ та імпортного мита. Значна частина субсидій на видобуток корис- них копалин в Україні надається у неявній формі. Такі субсидії не фіксуються у державному бюджеті, однак мають значний фіскальний ефект, зменшуючи зменшують витрати підприємств. Наприклад, зани- жені ставки рентної плати на залізну руду у 2020– 2021 роках за оцінками CASE призвели до щорічних втрат бюджету в обсязі до 10 млрд грн[3]. Основні форми неявної державної підтримки у видобувному секторі України та їх економічні наслідки наведені в табл. 6. Таблиця 6 Форми неявної державної підтримки у видобувному секторі України та їх економічні наслідки Форма неявної субсидії Суть підтримки / наслідки Непрозорі процедури ліцензу- вання Ліцензії на родовища часто видавалися без конкурентних аукціонів, що знижу- вало можливі надходження до бюджету та створювало ризики корупції. Ігнорування екологічних ви- трат Витрати на рекультивацію, очищення вод та компенсацію громадам не врахо- вуються або перекладаються на бюджет або населення, створюючи екстерналії. Безоплатне використання гео- логічної інформації Приватні компанії використовують дані, отримані за кошти бюджету, без ком- пенсації державі, що знижує ефективність державних інвестицій у геологороз- відку. Відстрочки екологічних санкцій У ряді випадків порушення екологічного законодавства не супроводжуються штрафами або їхнє стягнення відкладається, що знижує вартість забруднення для підприємств. Перехресне субсидіювання енергоносіїв Низькі тарифи на електроенергію або газ для промислових споживачів створю- ють приховану підтримку за рахунок населення або держави. Надмірна амортизація/ знецінення активів Компанії можуть занижувати вартість активів або обліковувати надмірні ви- трати на амортизацію, зменшуючи оподатковуваний прибуток. Складено автором за [18; 28; 38; 41; 56]. Формально, більшість пільг та підтримки, що отримує видобувна промисловість України, обґрун- товується необхідністю стимулювання інвестицій. Однак, практика державної підтримки видобувної промисловості в Україні потребує більшої прозо- рості, обґрунтованості та оцінки довгострокових со- ціально-екологічних наслідків. Хоч субсидії і приз- водять до зниження витрат на видобуток, що сприяє зниженню цін на корисні копалини, їх продовження призводить до неефективного використання ресур- сів та гальмує введення технологічних інновацій [33]. Неявні субсидії спотворюють конкуренцію, на- даючи великим підприємствам отримувати переваги за рахунок державної підтримки, що посилює їхні конкурентні можливості на ринку і створює бар'єри для малих і середніх підприємств, обмежуючи до- ступ до таких ресурсів. Недостатній контроль за екологічними стан- дартами в умовах неявних субсидій призводить до серйозних екологічних проблем. Зокрема, пільги на видобуток без належного екологічного нагляду сприяють забрудненню середовища та збільшують витрати на відновлення екосистем, що впливає на кінцеву ціну продукції[26]. Непрозорість у видачі ліцензій на користування надрами визнається системною проблемою. Родо- вища передаються без аукціонів, не враховуються екологічні витрати на рекультивацію земель та очи- щення водойм, а результати геологорозвідки, що профінансовані за кошти держави, передаються приватним компаніям безоплатно. Напрями удосконалення політики субсидію- вання у видобувному секторі України. Україна здійснює поступову трансформацію видобувного сектору, орієнтуючись на енергетичну безпеку, ди- версифікацію постачання критично важливої сиро- вини та підвищення інвестиційної привабливості. Однак забезпечення стійкості цієї трансформації по- требує інтеграції принципів сталого розвитку, що передбачають збалансування економічних, соціаль- них та екологічних інтересів (ЦСР 7, 8, 9, 12, 13). Субсидіювання галузі повинне базуватись на засадах «зеленої» економіки, що передбачає ресур- соефективні технології, екологічну сертифікацію підприємств та дотримання міжнародних стандар- тів. Пріоритет має надаватись інноваційним ініціа- тивам, орієнтованим на зменшення викидів, рекуль- тивацію земель, використання вторинної сировини й розвиток ВДЕ (ЦСР 12, 13). Замість підтримки поточної екологічно й соці- ально неефективної структури виробництва, субси- дії мають спрямовуватись на модернізацію, зни- ження екологічного навантаження та підвищення технологічної спроможності підприємств. Необхід- ним є перехід до прозорих критеріїв надання дер- В. І. Островецький 38 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 жавної допомоги, які враховуватимуть інновацій- ність, екологічні ризики та регіональні диспропорції (ЦСР 8, 10, 11). У контексті децентралізації особливої актуаль- ності набуває посилення ролі місцевих громад у формуванні стратегій сталого надрокористування, визначенні пріоритетів субсидіювання та оцінці еко- логічних наслідків (ЦСР 11, 16). Доцільним є роз- роблення регіональних програм трансформації мо- нофункціональних територій із акцентом на еконо- мічну диверсифікацію, перекваліфікацію кадрів та розвиток соціальної інфраструктури (ЦСР 8, 9, 11). Державна підтримка має зміщуватися в бік дер- жавно-приватного партнерства та фіскальних сти- мулів, що сприятимуть залученню приватного капі- талу та зменшенню бюджетного навантаження (ЦСР 9, 17). Водночас реформування механізмів су- бсидіювання повинно передбачати створення пуб- лічного реєстру отримувачів, незалежний аудит та імплементацію стандартів EITI для запобігання ко- рупційним практикам і забезпечення ефективного використання державних ресурсів. За результатами дослідження практики надання субсидій у сфері ви- добутку корисних копалин в Україні, на основі ви- явлених проблем із прозорістю та обліком держав- ної підтримки у видобувному секторі України про- понується вжити таких заходів: Зобов’язати підприємства офіційно деклару- вати пільгові коефіцієнти при сплаті рентної плати залежно від глибини залягання, геологічних умов та ступеня вивченості з метою контролю виправда- ності їх застосування та оцінки втрати бюджету. Запровадити механізм регулярного незалеж- ного аудиту використання податкових пільг і дер- жавної підтримки у видобувній галузі. Створити єдиний публічний реєстр компаній, які користуються державною підтримкою, включа- ючи податкові преференції та право на розробку до- таційних родовищ. Запропоновані заходи сприятимуть зниженню ризиків корупції та підвищенню ефективності уп- равління природними ресурсами на основі їх набли- ження до принципів Ініціативи прозорості видобув- них галузей (EITI). Висновки і пропозиції. Проведене дослі- дження особливостей державної підтримки на суб- сидіювання у сфері видобутку корисних копалин в Україні дозволяє сформулювати висновки та пропо- зиції щодо подальших трансформацій у цій сфері. Субсидії на видобуток корисних копалин сти- мулюють економічне зростання та створення робо- чих місць у короткостроковій перспективі, але в довгостроковій призводять до екологічних проблем, соціальної нерівності та гальмування інновацій. Вони підтримують застарілі забруднювальні техно- логії, ускладнюючи перехід до чистих джерел енер- гії та боротьбу зі змінами клімату. Неефективний розподіл субсидій також збільшує нерівність, ос- кільки вигоду отримують заможні верстви насе- лення. Аналіз енергетичних субсидій в Україні свід- чить про їх фіскальну неефективність. Держава про- довжує фінансувати непродуктивне споживання, що не сприяє зменшенню енергетичної залежності та переходу до відновлюваної енергетики. Рекоменду- ється провести інвентаризацію субсидій та скорочу- вати неефективні, одночасно розширюючи адресну допомогу вразливим верствам населення. Перегляд політики субсидіювання у видобув- ному секторі є необхідним для екологічної транс- формації та сталого розвитку. Реформа повинна ба- зуватись на інвентаризації всіх форм підтримки, що дозволить створити прозору основу для політичних рішень. Важливо впроваджувати внутрішнє ціно- утворення зовнішніх ефектів через вуглецеве ціно- утворення або екологічне оподаткування, що відо- бражатиме реальну вартість природних ресурсів та забруднення. Також необхідно переорієнтувати бюджетні ресурси на відновлювану енергетику, енергоефективність і зелений транспорт, що спри- ятиме створенню нових ринків і кліматичної нейтральності. Результати аналізу механізму субсиді- ювання у видобувній галузі обумовлюють акту- альність подальшого дослідження стратегій його трансформації з урахуванням принципів сталого розвитку. У цьому контексті перспективними є такі напрями наукового пошуку: Дослідження підходів до поступового скасу- вання неефективних та екологічно шкідливих суб- сидій з урахуванням міжнародного досвіду, еколо- гічних екстерналій та біоекономічних втрат. Особ- ливу увагу слід приділити фіскальній диференціації з урахуванням типу ресурсів, глибини видобутку та ступеня екологічної шкоди. Аналіз механізмів перенаправлення бюджет- них коштів на підтримку інноваційної діяльності, впровадження енергоефективних технологій, розви- ток відновлюваної енергетики та людського капі- талу в контексті регіональної економічної транс- формації. Зазначені напрямки досліджень дозволять ство- рити наукову основу для удосконалення збалансова- ної державної політики у сфері надрокористування, що інтегрує економічну ефективність, екологічну сталість та соціальну справедливість. Література 1. Amendments to the National Program for the Development of the Mineral and Raw Materials Base until 2030. AmCham Ukraine. 2024. URL: https://chamber.ua/news/amendments-to-the-national-program. 2. Bast E., Doukas A., Pickard S., van der Burg L., Whitley S. Empty promises: G20 subsidies to oil, gas and coal production. Overseas Development Institute (ODI). 2015. URL: https://odi.org. 3. Витрати бюджету через занижену ренту на корисні копалини. CASE Україна. 2021. URL: https://case-ukraine.org. В. І. Островецький 39 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 4. Chen C., Wang X., Xu Z. Air pollution and health: A global perspective. The Lancet Public Health. 2020. Vol. 5(3), Р. 127- 130. DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-2667(20)30008-0. 5. Coady D., Parry I., Le N. P., Shang B. Global fossil fuel subsidies remain large: An update based on country-level estimates. 2019. IMF Working Paper No. 19/89. DOI: https://doi.org/10.5089/9781484393178.001. 6. What to Know About the Signed U.S.-Ukraine Minerals Deal. CSIS. 2025. URL: https://www.csis.org/analysis/what-know- about-signed-us-ukraine-minerals-deal. 7. Global subsidies overview: Fossil fuels and environmental costs. Earth Track. 2023. URL: https://www.earthtrack.net/. 8. Громадська участь в екологічній політиці під час воєнного стану в Україні. Київ: Центр екологічних ініціатив, 2023. URL: https://ecoaction.org.ua/public-participation-during-war.html. 9. Звіт про впровадження стандарту Ініціативи прозорості видобувних галузей в Україні за 2022 рік. Київ: Національний секретаріат EITI, 2023. URL: https://eiti.org.ua/reports. 10. Erickson P., Lazarus M., Piggot G. Limiting fossil fuel production as the next big step in climate policy. Nature Climate Change. 2018. Vol. 8(12). Р. 1037–1043. DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-018-0337-0. 11. Sharp rise in mineral extraction prices may paralyze the subsoil use sector. European Business Association. 2024. URL: https://eba.com.ua/en/rizke-zrostannya-tsin-na-korysni-kopalyny. 12. Аналітики: майже половина покладів корисних копалин України в окупації. Finway. 2025. URL: https://fin- way.com.ua/analityky-majzhe-polovyna-pokladiv-korysnyh. 13. Strategic minerals policy update. www.kmu.gov.ua. 2024. URL: https://www.kmu.gov.ua/en/news/uriad-stymuliuie-zalu- chennia-investytsii. 14. Fossil fuel consumption subsidies. IEA. 2020. URL: https://www.iea.org/topics/energy-subsidies. 15. Fossil fuel subsidies 2022. IEA. 2023. URL: https://www.iea.org/reports/fossil-fuel-subsidies-2022. 16. Australia’s LNG industry and tax. IEEFA. 2020. URL: https://ieefa.org. 17. Energy Subsidy Reform: Lessons and Implications. IMF. 2020. URL: https://www.imf.org. 18. Energy Subsidies in Ukraine: Reform Imperatives. IMF. 2021. URL: https://www.imf.org. 19. Still Not Getting Energy Prices Right: A Global and Country Update of Fossil Fuel Subsidies. IMF. 2022. URL: https://www.imf.org. 20. Climate change 2021: The physical science basis. Cambridge University Press. Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC. 2021. URL: https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg1/downloads/report/IPCC_AR6_WGI_FullReport_small.pdf. 21. Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Working Group II Contribution to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. IPCC. 2022. URL: https://www.ipcc.ch. 22. Liventseva O. The current state of the non-ore mineral deposits mining in Ukraine. Mineral Economics. 2024. Vol. 37(1). Р. 123–135. 23. Preferential subs: Who in Ukraine develops subsidized reserves of minerals? Nadra.info. 2022. URL: https://nadra.info/2022/08/preferential-subs-who-in-ukraine-develops-subsidized-reserves. 24. The resource curse: The political and institutional challenges of natural resource wealth. Natural Resource Governance Institute. 2015. URL: https://resourcegovernance.org/sites/default/files/documents/nrgi_primer_resource-curse.pdf. 25. OECD. Corruption in the Extractive Value Chain: Typology of Risks, Mitigation Measures and Incentives. Paris: OECD Publishing. 2017. URL: https://www.oecd.org/publications/corruption-in-the-extractive-value-chain-9789264300115-en.htm. 26. Environmental policies and subsidies in the mining sector. OECD Publishing, 2020. URL: https://www.oecd.org/. 27. Mining Regions and Cities Case of Ukraine. Paris: OECD Publishing, 2020. URL: https://www.oecd.org/ukraine/mining- regions-ukraine-2020.pdf. 28. Tax Base Erosion and Profit Shifting in Resource Sectors. OECD. 2020. URL: https://www.oecd.org. 29. Environmental fiscal reform and green budgeting. OECD. 2021. URL: https://www.oecd.org/environment. 30. Review of energy subsidies in the context of energy sector reforms in Ukraine. OECD. 2023. URL: https://www.oecd.org. 31. Parry I., Black S., Vernon N. Still Not Getting Energy Prices Right: A Global and Country Update of Fossil Fuel Subsidies. IMF Working Paper No. 2023/169. International Monetary Fund. 2023. URL: https://www.imf.org. 32. Pegg S. Mining and poverty reduction: Transforming rhetoric into reality. Journal of Cleaner Production. 2006. Vol. 14(3– 4). Р. 376–387. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2004.06.006. 33. Pereira P., Costa P., Ribeiro J. Subsidies in the extractive industries: The case of coal in Ukraine. Resources Policy. 2021. Vol. 70. Art. no. 101992. 34. Ukraine – Corporate – Tax credits and incentives. PwC. 2025. URL: https://taxsummaries.pwc.com/ukraine/corporate/tax- credits-and-incentives. 35. Ukraine and United States finalise critical minerals deal. SFA Oxford. 2025. URL: https://www.sfa-oxford.com/market-news- and-insights. 36. Steenblik R. Subsidies: The distorted economics of fossil fuels. OECD Observer. 2007. Issue 261. URL: https://www.oecd.org/environment/cc/39351290.pdf. 37. Stern N. The economics of climate change: The Stern review. Cambridge University Press. 2007. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511817434. 38. Індекс управління державними ресурсами. Transparency International Ukraine. 2021. URL: https://ti-ukraine.org. 39. Joint Critical Minerals Agreement with Ukraine. U.S. Department of State. 2025. URL: https://www.state.gov. 40. Корисні копалини України. ІНФОГРАФІКА. Ukrinform. 2025. URL: https://www.ukrinform.ua. 41. Environmental Governance in Ukraine. United Nations Development Programme (UNDP). 2020. URL: https://www.undp.org. 42. Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. United Nations. 2015. URL: https://sdgs.un.org/2030agenda. 43. Extractive Industries Transparency Initiative (EITI): Guide for Effective Implementation. Washington, DC: World Bank. 2018. URL: https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/811401552241866011/eiti- implementation-guide. В. І. Островецький 40 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 44. Fossil fuel subsidies and their impact on poverty. World Bank. (2020). Retrieved from: https://www.worldbank.org. 45. The Changing Wealth of Nations 2020: Managing Assets for the Future. Washington, DC: World Bank, 2020. URL: https://www.worldbank.org. 46. Податковий кодекс України (ст. 142). Верховна Рада України. 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755- 17. 47. Податковий кодекс України (ст. 252). Верховна Рада України. 2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755- 17. 48. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оновлення Загальнодержавної програми розвитку мінерально-сировинної бази України на період до 2030 року»: Закон України від 18.12.2024 р. № 4154-IX. URL: https://zakononline.com.ua/documents/show/532508___780212. 49. Air pollution and health. WHO. (2018). URL: https://www.who.int. 50. Зміни до оподаткування нерудних корисних копалин. Державна податкова служба України. 2025. URL: https://tax.gov.ua. 51. Звіт про використання геологічної інформації. Державна служба геології та надр України. 2021. URL: https://www.geo.gov.ua. 52. Інформація про результати конкурсів на укладення УРП. Державна служба геології та надр України. 2021. URL: https://www.geo.gov.ua. 53. Про УРП у видобувній галузі. Державна служба геології та надр України. 2023. URL: https://www.geo.gov.ua. 54. Prozorro.Продажі: Аукціони Держгеонадр в 2024 році дали бюджету 1,64 млрд грн. Державна служба геології та надр України. 2024. URL: https://nadra.info. 55. Держгеонадра забезпечили 3,5 млрд грн надходжень до держбюджету в 2024 році. Державна служба геології та надр України. 2025. URL: https://www.geo.gov.ua. 56. Аналіз екологічних санкцій у промисловості. Екодія. 2023. URL: https://ecoaction.org.ua. 57. Про індустріальні парки. Міністерство економіки України. 2024. URL: https://www.me.gov.ua. 58. Результати конкурсів на укладення угод про розподіл продукції у 2020 році. Міністерство енергетики та захисту довкілля України. 2021. URL: https://mepr.gov.ua. 59. Проект Державного бюджету на 2025 рік. Міністерство фінансів України. 2024. URL: https://mof.gov.ua. 60. Звіт про фінансування вугільної галузі. Рахункова палата України. 2022. URL: https://rp.gov.ua. References 1. Amendments to the National Program for the Development of the Mineral and Raw Materials Base until 2030. (2024). AmCham Ukraine. Retrieved from https://chamber.ua/news/amendments-to-the-national-program. 2. Bast, E., Doukas, A., Pickard, S., van der Burg, L., Whitley, S. (2015). Empty promises: G20 subsidies to oil, gas and coal production. Overseas Development Institute (ODI). Retrieved from https://odi.org. 3. Витрати бюджету через занижену ренту на корисні копалини. (2021). case-ukraine.org. Retrieved from https://case- ukraine.org. 4. Chen, C., Wang, X., Xu, Z. (2020). Air pollution and health: A global perspective. The Lancet Public Health, 5(3), рр. 127- 130. DOI: https://doi.org/10.1016/S2468-2667(20)30008-0. 5. Coady, D., Parry, I., Le, N. P., Shang, B. (2019). Global fossil fuel subsidies remain large: An update based on country-level estimates. IMF Working Paper No. 19/89. DOI: https://doi.org/10.5089/9781484393178.001. 6. What to Know About the Signed U.S.-Ukraine Minerals Deal. (2025). CSIS. Retrieved from https://www.csis.org/analysis/what-know-about-signed-us-ukraine-minerals-deal. 7. Global subsidies overview: Fossil fuels and environmental costs. (2023). Earth Track. Retrieved from https://www.earthtrack.net/. 8. Hromadska uchast v ekolohichnii politytsi pid chas voiennoho stanu v Ukraini [Public Participation in Environmental Policy During Martial Law in Ukraine]. (2023). Kyiv, Center for Environmental Initiatives. Retrieved from https://ecoaction.org.ua/public- participation-during-war.html [in Ukrainian]. 9. Zvit pro vprovadzhennia standartu Initsiatyvy prozorosti vydobuvnykh haluzei v Ukraini za 2022 rik [Report on the implementation of the Extractive Industries Transparency Initiative standard in Ukraine for 2022]. (2023). Kyiv, EITI National Secretariat. Retrieved from https://eiti.org.ua/reports [in Ukrainian]. 10. Erickson, P., Lazarus, M., Piggot, G. (2018). Limiting fossil fuel production as the next big step in climate policy. Nature Climate Change, 8(12), рр. 1037–1043. DOI: https://doi.org/10.1038/s41558-018-0337-0. 11. Sharp rise in mineral extraction prices may paralyze the subsoil use sector. (2024). European Business Association. Retrieved from https://eba.com.ua/en/rizke-zrostannya-tsin-na-korysni-kopalyny. 12. Analityky: maizhe polovyna pokladiv korysnykh kopalyn Ukrainy v okupatsii [Analysts: almost half of Ukraine's mineral deposits are under occupation]. (2025). Finway. Retrieved from https://finway.com.ua/analityky-majzhe-polovyna-pokladiv-korysnyh [in Ukrainian]. 13. Strategic minerals policy update. (2024). www.kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/en/news/uriad- stymuliuie-zaluchennia-investytsii. 14. Fossil fuel consumption subsidies. (2020). IEA. Retrieved from https://www.iea.org/topics/energy-subsidies. 15. Fossil fuel subsidies 2022. (2023). IEA. Retrieved from https://www.iea.org/reports/fossil-fuel-subsidies-2022. 16. Australia’s LNG industry and tax. (2020). IEEFA. Retrieved from https://ieefa.org. 17. Energy Subsidy Reform: Lessons and Implications. (2020). IMF. Retrieved from https://www.imf.org. 18. Energy Subsidies in Ukraine: Reform Imperatives. (2021). IMF. Retrieved from https://www.imf.org. 19. Still Not Getting Energy Prices Right: A Global and Country Update of Fossil Fuel Subsidies. (2022). IMF. Retrieved from https://www.imf.org. 20. Climate change 2021: The physical science basis. (2021). Contribution of Working Group I to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. Cambridge University Press. IPCC. Retrieved from https://www.ipcc.ch/report/ar6/wg1/downloads/report/IPCC_AR6_WGI_FullReport_small.pdf. В. І. Островецький 41 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 ISSN 1817-3772 21. Climate Change 2022: Impacts, Adaptation and Vulnerability. Working Group II Contribution to the Sixth Assessment Report of the Intergovernmental Panel on Climate Change. (2022). IPCC. Retrieved from https://www.ipcc.ch. 22. Liventseva, O. (2024). The current state of the non-ore mineral deposits mining in Ukraine. Mineral Economics, 37(1), рр. 123–135. 23. Preferential subs: Who in Ukraine develops subsidized reserves of minerals? (2022). Nadra.info. Retrieved from https://nadra.info/2022/08/preferential-subs-who-in-ukraine-develops-subsidized-reserves. 24. Natural Resource Governance Institute. (2015). The resource curse: The political and institutional challenges of natural resource wealth. Retrieved from: https://resourcegovernance.org/sites/default/files/documents/nrgi_primer_resource-curse.pdf. 25. Corruption in the Extractive Value Chain: Typology of Risks, Mitigation Measures and Incentives. (2017). Paris, OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/publications/corruption-in-the-extractive-value-chain-9789264300115-en.htm. 26. Environmental policies and subsidies in the mining sector. (2020). OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/. 27. Mining Regions and Cities Case of Ukraine. (2020). Paris, OECD Publishing. Retrieved from https://www.oecd.org/ukraine/mining-regions-ukraine-2020.pd. 28. Tax Base Erosion and Profit Shifting in Resource Sectors. (2020). OECD. Retrieved from https://www.oecd.org. 29. Environmental fiscal reform and green budgeting. (2021). OECD. Retrieved from https://www.oecd.org/environment. 30. Review of energy subsidies in the context of energy sector reforms in Ukraine. (2023). OECD. Retrieved from https://www.oecd.org. 31. Parry, I., Black, S., Vernon, N. (2023). Still Not Getting Energy Prices Right: A Global and Country Update of Fossil Fuel Subsidies. IMF Working Paper No. 2023/169. International Monetary Fund. Retrieved from: https://www.imf.org. 32. Pegg, S. (2006). Mining and poverty reduction: Transforming rhetoric into reality. Journal of Cleaner Production, 14(3–4), рр. 376–387. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jclepro.2004.06.006. 33. Pereira, P., Costa, P., Ribeiro, J. (2021). Subsidies in the extractive industries: The case of coal in Ukraine. Resources Policy, 70, 101992. 34. Ukraine – Corporate – Tax credits and incentives. (2025). PwC. Retrieved from https://taxsummaries.pwc.com/ukraine/corporate/tax-credits-and-incentives. 35. Ukraine and United States finalise critical minerals deal. (2025). SFA Oxford. Retrieved from https://www.sfa- oxford.com/market-news-and-insights. 36. Steenblik, R. (2007). Subsidies: The distorted economics of fossil fuels. OECD Observer, 261. Retrieved from https://www.oecd.org/environment/cc/39351290.pdf. 37. Stern, N. (2007). The economics of climate change: The Stern review. Cambridge University Press. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511817434. 38. Indeks upravlinnia derzhavnymy resursamy [Public Resource Management Index].. (2021). Transparency International Ukraine. Retrieved from https://ti-ukraine.org [in Ukrainian]. 39. Joint Critical Minerals Agreement with Ukraine. (2025). U.S. Department of State. Retrieved from https://www.state.gov. 40. Korysni kopalyny Ukrainy. Infohrafika [Minerals of Ukraine. Infographics]. (2025). Ukrinform. Retrieved from https://www.ukrinform.ua [in Ukrainian]. 41. Environmental Governance in Ukraine. (2020). United Nations Development Programme (UNDP). Retrieved from https://www.undp.org. 42. Transforming our world: The 2030 Agenda for Sustainable Development. (2015). United Nations. Retrieved from https://sdgs.un.org/2030agenda. 43. Extractive Industries Transparency Initiative (EITI): Guide for Effective Implementation. (2018). Washington, World Bank. Retrieved from https://documents.worldbank.org/en/publication/documents-reports/documentdetail/811401552241866011/eiti- implementation-guide. 44. Fossil fuel subsidies and their impact on poverty. (2020). World Bank. Retrieved from https://www.worldbank.org. 45. The Changing Wealth of Nations 2020: Managing Assets for the Future. (2020). Washington, World Bank. Retrieved from https://www.worldbank.org. 46. Podatkovyi kodeks Ukrainy (st. 142) [Tax Code of Ukraine (Article 142)]. (2010). Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 [in Ukrainian]. 47. Podatkovyi kodeks Ukrainy (st. 252) [Tax Code of Ukraine (Article 252)]. (2010). Verkhovna Rada Ukrainy. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2755-17 [in Ukrainian]. 48. Pro vnesennia zmin do deiakykh zakonodavchykh aktiv Ukrainy shchodo onovlennia Zahalnoderzhavnoi prohramy rozvytku mineralno-syrovynnoi bazy Ukrainy na period do 2030 roku»: Zakon Ukrainy vid 18.12.2024 r. № 4154-IX [On Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine Regarding the Update of the National Program for the Development of the Mineral and Raw Materials Base of Ukraine for the Period Until 2030": Law of Ukraine No. 4154-IX of 18.12.2024]. Retrieved from https://zakononline.com.ua/documents/show/532508___780212 [in Ukrainian]. 49. Air pollution and health. (2018). WHO. Retrieved from https://www.who.int. 50. Zminy do opodatkuvannia nerudnykh korysnykh kopalyn [Changes to the taxation of non-metallic minerals.]. (2025). State Tax Service of Ukraine. Retrieved from https://tax.gov.ua [in Ukrainian]. 51. Zvit pro vykorystannia heolohichnoi informatsii [Report on the use of geological information]. (2021). State Service of Geology and Subsoil of Ukraine. Retrieved from https://www.geo.gov.ua [in Ukrainian]. 52. Informatsiia pro rezultaty konkursiv na ukladennia URP [Information on the results of competitions for the conclusion of PSA]. (2021). State Service of Geology and Subsoil of Ukraine. Retrieved from https://www.geo.gov.ua [in Ukrainian]. 53. Pro URP u vydobuvnii haluzi [About PSA in the extractive industry]. (2023). State Service of Geology and Subsoil of Ukraine. Retrieved from https://www.geo.gov.ua [in Ukrainian]. 54. Prozorro.Prodazhi: Auktsiony Derzhheonadr v 2024 rotsi daly biudzhetu 1,64 mlrd hrn [Prozorro.Sales: State Geological Survey of Ukraine auctions in 2024 gave the budget UAH 1.64 billion]. (2024.). State Service of Geology and Subsoil of Ukraine. Retrieved from https://nadra.info [in Ukrainian]. В. І. Островецький 42 ISSN 1817-3772 Економічний вісник Донбасу № 2(80), 2025 55. Derzhheonadra zabezpechyly 3,5 mlrd hrn nadkhodzhen do derzhbiudzhetu v 2024 rotsi [The State Service for Geonadra provided UAH 3.5 billion in revenues to the state budget in 2024]. (2025). State Service of Geology and Subsoil of Ukraine. Retrieved from https://www.geo.gov.ua [in Ukrainian]. 56. Analiz ekolohichnykh sanktsii u promyslovosti [Analysis of environmental sanctions in industry]. (2023). ecoaction.org.ua. Retrieved from https://ecoaction.org.ua [in Ukrainian]. 57. Pro industrialni parky [About industrial parks.]. (2024). Ministry of Economy of Ukraine. Retrieved from https://www.me.gov.ua [in Ukrainian]. 58. Міністерство енергетики та захисту довкілля України. (2021). Результати конкурсів на укладення угод про розподіл продукції у 2020 році. Retrieved from https://mepr.gov.ua [in Ukrainian]. 58. Rezultaty konkursiv na ukladennia uhod pro rozpodil produktsii u 2020 rotsi [Results of competitions for the conclusion of production sharing agreements in 2020]. (2021). Ministry of Energy and Environmental Protection of Ukraine. Retrieved from https://mepr.gov.ua [in Ukrainian]. 59. Proekt Derzhavnoho biudzhetu na 2025 rik [Draft State Budget for 2025]. (2024). Ministry of Finance of Ukraine. Retrieved from https://mof.gov.ua [in Ukrainian]. 60. Zvit pro finansuvannia vuhilnoi haluzi [Report on financing the coal industry]. (2022). Accounting Chamber of Ukraine. Retrieved from https://rp.gov.ua [in Ukrainian]. Островецький В. І. Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри У статті досліджується трансформація державної політики підтримки у сфері видобутку корисних копалин в Україні з урахуванням викликів сталого розвитку. Аналізуються механізми переорієнтації субсидій у контексті досягнення Цілей ста- лого розвитку ООН, з акцентом на екологізацію, інноваційність та підвищення ефективності розподілу бюджетних ресурсів. Обґрунтовано необхідність посилення участі громад, розвитку державно-приватного партнерства та забезпечення прозорості процедур надання державної підтримки підприємствам, що здійснюють надрокористування. Ключові слова: явні та неявні субсидії, надрокористування, видобувна промисловість, екологічне оподаткування, податкові пільги, Цілі сталого розвитку (ЦСР), регіональний розвиток, економіка ресурсів, природна рента. Ostrovetskyi V. Subsidization of the Extractive Industry in Ukraine: Economic, Institutional and Environmental Dimen- sions The article explores the transformation of state support policy in the extractive sector of Ukraine in the context of sustainable development challenges. It analyzes the mechanisms of subsidy reorientation in line with the United Nations Sustainable Development Goals, with a focus on environmentalization, innovation, and enhancing the efficiency of budget resource allocation. The necessity of strengthening community engagement, developing public-private partnerships, and ensuring transparency in the procedures for provid- ing state support to subsoil-using enterprises is substantiated. Keywords: explicit and implicit subsidies, subsoil use, extractive industry, environmental taxation, tax benefits, Sustainable De- velopment Goals (SDGs), regional development, resource economics, natural rent. Стаття надійшла до редакції 06.05.2025 Рецензовано: 22.05.2025

Субсидіювання видобувної галузі в Україні: економічні, інституційні та екологічні виміри

Репозитарії

Схожі ресурси