Навська атрибуція фей
This article deals with the heroes of the Ukrainian and French fairy tales in the world of Death.
Gespeichert in:
| Datum: | 2007 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2007
|
| Schriftenreihe: | Матеріали до української етнології |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207110 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Навська атрибуція фей / М. Венгренівська // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 197-200. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207110 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2071102025-09-30T00:08:11Z Навська атрибуція фей Венгренівська, М. Фольклор This article deals with the heroes of the Ukrainian and French fairy tales in the world of Death. 2007 Article Навська атрибуція фей / М. Венгренівська // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 197-200. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207110 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Фольклор Фольклор |
| spellingShingle |
Фольклор Фольклор Венгренівська, М. Навська атрибуція фей Матеріали до української етнології |
| description |
This article deals with the heroes of the Ukrainian and French fairy tales in the world of Death. |
| format |
Article |
| author |
Венгренівська, М. |
| author_facet |
Венгренівська, М. |
| author_sort |
Венгренівська, М. |
| title |
Навська атрибуція фей |
| title_short |
Навська атрибуція фей |
| title_full |
Навська атрибуція фей |
| title_fullStr |
Навська атрибуція фей |
| title_full_unstemmed |
Навська атрибуція фей |
| title_sort |
навська атрибуція фей |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2007 |
| topic_facet |
Фольклор |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207110 |
| citation_txt |
Навська атрибуція фей / М. Венгренівська // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2007. — Вип. 6(9). — С. 197-200. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT vengrenívsʹkam navsʹkaatribucíâfej |
| first_indexed |
2025-09-30T01:24:42Z |
| last_indexed |
2025-10-01T01:19:27Z |
| _version_ |
1844740428640813056 |
| fulltext |
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 197
Марія ВЕНГРЕНІВСЬКА
(Київ)
НАВСЬКА АТРИБУЦІЯ ФЕЙ
Предметом дослідження стали народні чарів-
ні казки французьких провінцій, зокрема зістав-
лення образів казкових персонажів (фей), обу-
мовлених в казках різних провінцій дещо іншого
мовного картинного світу відповідного регіону
Франції.
Свого часу в нашій кандидатській дисертації
«Лінгвостилістичні питання перекладу фран-
цузькою мовою російської та української казки-
» [5, 116] ми зауважували невластиву для укра-
їнської, навіть чарівної казки феєрію кольорів
казки французької, де, наприклад, за допомогою
лише єдиного епітета кольору «blond», але з без-
ліччю відтінків, досягається ефект таємничос-
ті, невагомості, непритаманності світу «простих
смертних»: оливково-жовті, золотисто-рожеві,
золотисто-попелясті, золотисто-сріблясті, золо-
тисто-вогняні коси фей з «попереджаючими де-
талями» – надзвичайно довгі і такі, що ніколи не
мокнуть у воді:
Les baigneuses avaient toutes des chevelures bl-
ondes, ce qui est rare en Gascogne, mais chacune
d’un blond différent. Blond d’or ou blond d’argent,
blond de cendre ou blond de feu, blond presque vert
ou blond presque rose. C’étaient des cheveux long
de plusieurs aunes et légers comme de vent qui sem-
blaient ne pas se mouiller [2, 98].
Чи, як в прозаїчному викладі історії короля
Рено:
Quand il a relevé la tête, il a vu devant lui la fée.
Elle tient le peigne d’argent dont elle peignait ses
blonds cheveux, ses cheveux qui trainent jusqu’au
sable. Elle est plus belle que la lune des nuits de mai,
plus éclatante que la lueur de l’eau qui tombe. Elle
a seulement les cheveux un peu trop longs, les ong-
les un peu trop griffus, et il y a cette lueur, aussi, un
peu trop verte au fond de son oeil vert [3, 118].
Тут очевидна інтенція приголомшити, засліпи-
ти усіма можливими засобами комунікативних
стратегій (нагромадження кольорів, яскравих
порівнянь), але водночас і попередити про пиль-
ність (докладно даний текст і тексти балади про
короля Рено ми розглянули в нашому виступі і
відповідній публікації матеріалів 35 конференції
Міжнародної баладної комісії, К., 2005).
Не зайве згадати, що вибір казкових сюжетів
(насмілимося сказати, і літературних, і кінемато-
графічних) вельми обмежений (якісь три сотні у
переліку Афанасьєва), тож єдине, чим вони мо-
жуть вирізнитися в кожному окремому місці –
набір мовленнєвих, таких стилістичних, кому-
нікативних засобів, які б запам’яталися надов-
го. Ми вирішили порівняти схожі образи регіо-
нів Франції зі схожими кліматом і ландшафтом.
Тож до каверзних гасконських фей чи фей з Цен-
трального масиву долучили фей Савойї (виявля-
ється, і там є одноіменна казка «Rivale d’une fée»).
Ось як описуються «будні» фей неподалік Монб-
лану:
... les fées circulaient librement, aimaient ou taq-
uinaient les hommes, jouaient entre elles, à la raqu-
ette, avec, pour volants, des plumes blanches des pi-
ssenlits, à la marelle avec des palets de cristal de ro-
che. Elles dansaient au clair de lune sur ces grandes
pierres plates que l’on voit encore ça et là affleurer
dans nos champs et que ne revêt jamais aucune he-
rbe ni mousse; elles se baignaient dans les rivières,
dans le jaillissement des torrents, ou, simplement,
pour celles de toute petite taille, au creux des volub-
ilis. Les mêmes voguaient doucement dans une na-
celle de jonquille. [Savoie 1974, 111]
Тобто ніби й люди, а волани-парашутики куль-
баб (ті ж самі «попереджувальні» деталі), та й
харчуються оригінально «de purée de pétales de
roses, de fleurs d’acacias enrobées d’un sucre de vi-
olettes et, pour dessert, d’une mousse de nuage au
parfum d’oranger» (хоча, зважаючи на цілком ре-
альне французьке варення з пелюсток фіалок,
яке в наш час продають в реальних київських ма-
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 198
газинах, тут досить складно провести межу між
реальними французькими кулінарними рецеп-
тами та вигадкою), зате цілком казкові напої:
Leur boisson, en des conques translucides, parut,
au baron, n’être que de l’eau, pure et simple. Але ж
ні! То не проста вода:
... il s’agissait de pluie ou de rosée, mais non pas
n’importe quelle pluie ou quelle rosée. Il fallait que
celle-ci ou celle-là fût, suivant le plat qu’elle accom-
pagnait, tombée sur une prairie verte ou sur un ch-
amp de maïs blond, sur un coteau de jacinthes ou
de cyclamens, sur un buisson de printemps ou sur
des arbres roux d’automne.
Як бачимо, окрім «упереджуючих деталей», на-
явні: зауважені свого часу нами в нашій дисерта-
ції характерні для такого типу казок лінійні по-
рівняння, знову ж з єдиною інтенцією – вразити,
засліпити, не дати оговтатися (правильне з погля-
ду комунікативної стратегії рішення). На захисті
нашої дисертації професор В. В. Коптілов висло-
вив сумнів щодо народного авторства багатющої
кольорової палітри французьких народних ка-
зок, зумовленої специфічною мовною картиною
світу французів. Звісно, він виходив з власного
досвіду, з дуже стриманого набору прикметників
на означення кольору в українських казках (чер-
воний, білий, чорний, синій-зелений: «Стоїть
дід на воротях в червоних чоботях…»)
Аби переконати його, що це не так, у нас ще
бракувало фактів, тим більше що казки в будь-
якому випадку публікуються під іменем збирача.
Хоча пізніше, перекладаючи з французької та ан-
глійської мов казки для нашої збірки «Казки на-
родів Африки, Австралії та Океанії» (передмова,
упорядкування, переклад М. Венгренівської, ру-
копис перебуває з 1998 р. у видавництві «Весел-
ка»), ми переконалися у ще багатшій, просто не-
ймовірній кольоровій палітрі казок «примітив-
них» народів. Важко собі уявити, щоб до запи-
сування тих казок (і перекладу потім французь-
кою) залучалися лише люди видатних літера-
турних здібностей, які так яскраво сприймають
кольори. Хоча й до кулінарних уподобань наших
савойських фей можна було б причепитися, під
тим приводом, що «простий люд» не споживає
пелюстки фіалок… Так, якщо забути про равли-
ків у часниковому соусі і жаб’ячі стегенця, які й
досі подають у вишуканих французьких ресто-
ранах і які «винайшли» явно не аристократи, а
ті, кому споконвіку бракувало поживи. Ще років
двадцять тому, за часів залізної завіси, коли до
капіталістичних країн мандрували лише обрані,
ніхто б з пересічних громадян не повірив у олію
з «pépins de raisin»(виноградних кісточок), чи з
«germes du blé»(паростків пшениці), чи просто
в горіхову олію, які широко виробляють і вільно
продають в усіх продуктових магазинах Франції.
Щодо яскравості кольорів, то важить тут не лише
позірна сліпучість комунікативних стратегій, на-
багато важливіша та тонка, хистка, непомітна
грань, яка робить казковий дискурс казковим,
адже казковість не повинна впадати в око, вона
скромна, «затінена», прихована за цілком «буден-
ною» лексикою, з якої де-не-де «вигулькне» пев-
на деталь – орієнтир. Тут важать ще й глибинні
конотації, які постають за зовнішньою красою
зображуваного, адже феї білявки не лише тому,
що мають відрізнятися від загалу темноволосого
жіноцтва тих регіонів Франції. Тут задіяна ще й
глибока символіка: білий, червоний, зелений ко-
льори – символи смерті. Чоловік з червоними зу-
бами нічого доброго не несе нареченій ні у фран-
цузькій, ні в африканській казці.
Білий в українській традиції Лунь-смерть, в
румунських народних піснях традиційний за-
чин про «лист-зелений, лист кропиви» (яблу-
ні тощо) сигналізує про те, що пісні пов’язані зі
смертю. Тож і феї з білявим (білим) волоссям, з
зеленим відливом чи зеленим блиском в очах –
нави. Тому й не роблять добра смертним, які з
ними зіштовхуються (порівняймо з зеленими ж
феями зелених пагорбів Ірландії чи Шотландії).
Порівняємо з українською казкою про Оха: «У О-
ха: хата зелена, і жінка зелена, і діти зелені, а за
столом прислужують зелені мавки.« У першому
французькому перекладі 1979 р. у видавництві
«Дніпро» перекладачка замінила зелених мавок
на «зелених мавп», вочевидь через погане знання
української народної традиції. Зовнішньо зелені
мавпи ніби й не порушують чарівності казки, але
змінюють глибинні конотації – символи, атри-
буцію навського царства: мавки – нявки, зелені,
бо з потойбічного світу. Хоча та тонка грань, що
робить казковий дискурс казковим, ті тонкі але-
горії, складна система символіки напрочуд легко
може бути відтворена в українських перекладах.
У савойській казці фея, заклявши дівчину дові-
чно бути байбаком (зрештою, граматична кате-
горія чоловічого роду в цьому випадку суттєво-
го значення не має; тут можливе узагальнення),
промовляє такі слова:
Tu le retrouvera, ai-je dit, mais lui ne te retrouve-
ra pas... la terre, le feu et l’onde, marmotte deviens-
tu, marmotte restera tu et la neige fleurira quand ta
forme première reviendra. [Savoie 1974, 121]
Ця традиційна образна формула неможливос-
ті дивним чином перегукується з такою самою
формулою неможливості з… українських дум
(близьких до пісень-голосінь):
Не виглядай мене, сестро,
Ні з чистого поля,
Ні з буйної войли,
Ні з славного люду Запорожжя,
А візьми ти жовтого піску в жменю,
Посій його на білому камені;
Як буде жовтий пісок на білому камені схо-
дити,
Хрещатим барвінком у три ряди встеляти,
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 199
Хрещатий барвінок буйним цвітом процві-
тати;
Будуть, сестро, о Петрі бистрі ріки замер-
зати,
А об різдві калина в лугах буйним цвітом
процвітати,
То тоді вже я буду в ваш дом гостем пробу-
вати.
Бездоганний, на наш погляд, переклад Марії
Шерер французькою органічно вписує цю фор-
мулу у французьку усну традицію:
Je reviendrai vous voir, ma soeur,
Quand sur la pierre blanche du sable jaune
paraîtra,
Quand cette pierre blanche de fleurs bleues se co-
uvrira,
De quatre rangs de pervenches en croix;
Si à la Noël l’obier rouge se mettra à fleurir,
S’il portait ses fruits au Nouvel An, pour la Saint-
Basile,
Si à la Saint-Rierre les fleuves se couvraient de glace,
C’est alors, ma soeur, qu’il me foudrait attendre.
[1, 94]
Звісно, розшифрувати той месідж належить
втаємниченому реципієнту. Наш здогад про на-
вську атрибуцію фей підтверджується описом
іншої теж казкової істоти з казки «Полювання
короля Артура»:
… la belle Isold, petite et mince, avait un visage
si pur et si beau que l’on avait peine à en soutenir
l’éclat. Ses cheveux d’un blond très doux, la recouv-
raient jusqu’à la ceinture comme une mantille d’or.
Un voile tissé de fils de Vierge était fixé sur son front
par une agrafe de diaments. Sa robe avait la coul-
eur des nuages à l’aurore, et ses pieds, minuscules,
étaient posés sur un coussin en velours d’edelweiss.
[Savoie 1974, 133]
Як бачимо, ніби й ті самі епітети, що й при опи-
сі фей, але оповідач одразу застерігає (страте-
гія застереження): « ses cheveux d’un blond très
doux», – чим вже привносить конотацію м’якос-
ті й доброти. Добро, як янгол у французькій тра-
диції, а якщо янголом бути не може, то маємо ще
один натяк на янгольську чистоту і доброту каз-
кового персонажа – натяк на Діву Марію («fil de
Vierge» – павутинка бабиного літа), білотка-
едельвейс знову ж таки символізує не суху квіт-
ку, не її досить невиразний (мертвотний) білий
колір, народна традиція дуже влучно підмітила і
використала…пушок квітки для оксамитової по-
душечки. Треба сказати, що назви місцевих кві-
тів у казках Савойї відіграють особливу роль у
створенні не лише місцевого, а й казкового коло-
риту:
Le parfum du cyclamen est l’haleine même d’Aix-
les-Bains. A notable distance des marchés aux fleu-
rs, où le cyclamen domine parmi les gentianes bleu-
es et les edelweiss, une brise subtile vous apporte ce
souffle frais qui grise.
І тут таки стратегічно безпомилковий хід –
примітка:
Le cyclamen de Savoie, menu, sensible, parfumé,
ne doit pas être confondu avec ces grasses fleurs de
même nom, inertes et inodores que nous propose-
nt les fleuristes parisiens (порівняємо з рожевими
конваліями Центрального Масиву!)
[Savoie 1974, 244–245]
Надзвичайно характерний для казки прийом
стилістичного контрасту!
Хоча свої, любі савойські гірські цикламени
ще далеко не казкові квіти, це лише звичайний
«атрибут довкілля»:
… le grondement des torrents, le souple friselis
des sources, la mélopée des pins sous le vent d’hiver,
le froissement des gentians et des cyclamens, sous
les brises d’été.
[Savoie 1974, 134]
Або «les fées de la classe laborieuses« ... «broya-
ient les couleurs que d’autres, les artistes, iraient
étendre, le lendemain, sur le calice des gentianes,
des primevères, des coquelicots, des boutons d’or».
[Savoie 1974, 191]
Для опису справді казкових квітів слів завжди
бракує:
Le jour meme, en effet, les gens de chez nous eu-
rent l’étonnement, la stupéfaction de découvrir,
perçant la couche blanche et froide de la neige des
fleurs d’une espèce jusque là inconnue.
[Savoie 1974, 127]
Кульмінаційний момент казки – диво, яке до-
зволило розчарувати перекинуту на байбака ді-
вчину, і раптом оповідачу забракло слів? Тоді,
коли за інших обставин він не шкодує найтон-
ших нюансів барв, порівнянь, а тут така скупість
лексики! Чи це табу? Люди, які живуть серед різ-
нобарв’я альпійських луків (навіть на Централь-
ному Масиві 95% квітів незнаних у нас), які спо-
стерігають, як переломлюється світло в криста-
лах снігу і льоду, моляться в церквах з різнобарв-
ними божественними вітражами, які, можливо, й
розвивають вибагливість французької народної
традиції у позначенні найрізноманітніших ко-
льорів, і раптом просто «небачені досі квіти» –
найсильніша завершальна деталь, ніби опустили
над яскраво освітленою барвистою сценою за-
вісу. Тут цікаво згадати приклад з французько-
го науково-популярного фільму «Наркотики і
мозок» (серія п’ята? «Галюциногени та екста-
зі»), де згадують, як французького письменника
Анрі Мішо попрохали допомогти (за власним до-
свідом) відтворити у фільмі кольори видінь, які
виникають у мозку людини під дією галюциноге-
нів, і далеко не безталанний письменник не зна-
ходить слів, тільки каже, що вони, ті кольори, ма-
ють бути яскравіші, різкіші тощо…
«Небачені досі квіти» набагато стратегічно
сильніші невизначеністю свого образу, ніж та ж
«вогняна квітка папороті» з нашої традиції
http://www.etnolog.org.ua
Матеріали до української етнології / етнологія / випуск 6(Х) 2007 200
чи окаста квітка папороті з ілюстрації до україн-
ського перекладу польської казки.
У казковому дискурсі ми спостерігаємо певну
стратифікацію стратегій: відтворення зовніш-
нього, видимого, доступного будь-якому реци-
пієнту, і іноді надзвичайно глибоко прихованого
внутрішнього зі складною структурою алегорій,
алюзій, символів, зрозумілих лише втаємниче-
ним, що важливо вловити при відтворенні того
дискурсу в перекладі.
1. Anthologie de la littérature ukrainienne du XI–XX s. – P.,
2004.
2. Contes de Gascogne. – P., 1979.
3. Contes de Picardie. – P., 1976.
4. Vengrenovska M. Les problèmes de la traduction des balla-
des ukrainiennes et françaises. – K., 2005.
5. Венгреновская М. Лингво-стилистические вопросы
перевода на французский язык русской и украинской
сказки. – К., 1981.
This article deals with the heros of the Ukrainian
and French fairy tales to the world of Death.
http://www.etnolog.org.ua
|