Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2009
Main Author:	Швидкий, С.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Series:	Матеріали до української етнології
Subjects:	Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207201
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини / С. Швидкий // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 84-89. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207201
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2072012025-10-03T00:02:03Z Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини Швидкий, С. Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті 2009 Article Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини / С. Швидкий // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 84-89. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207201 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті
spellingShingle	Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті Швидкий, С. Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини Матеріали до української етнології
format	Article
author	Швидкий, С.
author_facet	Швидкий, С.
author_sort	Швидкий, С.
title	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини
title_short	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини
title_full	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини
title_fullStr	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини
title_full_unstemmed	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини
title_sort	обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення української слобожанщини
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Семантика матеріального і духовного в етнокультурному контексті
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207201
citation_txt	Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини / С. Швидкий // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 84-89. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT švidkijs obrâdzamovlânnâvtradicíjníjmedičníjkulʹturínaselennâukraínsʹkoíslobožanŝini
first_indexed	2025-10-03T01:13:11Z
last_indexed	2025-10-04T01:10:53Z
_version_	1845011680735526912
fulltext	84 Сергій Швидкий (Слов’янськ) ОбРЯ Д ЗА МОВ Л ЯНН Я В ТРА ДИЦІйНІй МЕ ДИ ЧНІй К УЛЬТ У РІ Н АСЕ ЛЕНН Я У К РА ЇНСЬКОЇ С ЛОбОЖ А НЩИНИ В обряді замовляння вербальний текст посідає центральне місце, а тому тривалий час науковці більшу увагу звер- тали саме на тексти замовлянь. З цього приводу видатний український учений В. Петров слушно зауважував, що мето- дологічної помилки припускається той до- слідник, який обрядові жанри у фолькло- рі розглядає без зв’язку з обрядом 1. Обряд замовляння є однією із жор- стко регламентованих сфер поведінки цілителя. Сягаючи своїм корінням сивої давнини, він (обряд) і сьогодні відіграє важливу роль у повсякденному житті знахарів. Усе, що пов’язане з обрядом замовляння, і зараз залишається сакра- лізованим. Особи, які мають стосунок до знахарства, не лише в ситуаціях із обрядом замовляння, а й у повсякденно- му житті виділяються з буденного серед- овища. Будь-який знахар має у своїй міс- цевості певний імідж. Життя в «образі» для нього є постійним і звичним, якщо він сам зараховує себе до професіоналів, а оточення визнає його за такого. Чаклу- ни, відуни, знахарі – це певною мірою марковані члени громади з відповідною рольовою поведінкою, їхнє повсякденне життя сприймається як ритуалізоване, пов’язане із сакральним, «яке балансую- чи на межі з профанічним, хоча б опосе- редковано і негативно означає ту межу, а в деяких ключових точках безпосеред- http://www.etnolog.org.ua 85 ньо реалізує свою протилежність сфері профанічного» 2. Ступінь реалізації поведінки знахарів у буденному житті в кожному конкретно- му випадку різний. У тих, хто пов’язаний із чорною магією, хто претендує на роль чаклуна або хоча б відуна, тяжіння до особ ливості, маркованості проявляється значно виразніше, ніж у знахарів 3. Спе- цифічний статус людини такої «професії» пов’язаний із тим, що в її житті постійно чергуються миті ритуальної практики і буденності. Саме існування на межі про- фанного й сакрального дозволяє знахарю виконувати свою роль. У нього є мовби два варіанти його ролі: звичайний (ритуа- лізована поведінка) і робочий (ритуальна поведінка). Майже в усіх фольклорно- етнографічних матеріалах свідчення про поведінку знахарів та їхню психологію відсутні або такої інформації обмаль. Це зумовлено труднощями роботи з ними, а також із настановою фольклорної практи- ки розглядати замовляння як першоосно- ву процесу обряду замовлянь. На нашу думку, маючи справу із замовляльною традицією, необхідно вивчати не окремі тексти, які супроводжуються коментарями щодо їх використання, а й замовляльну практику в цілому, весь обряд замовлян- ня як явище народної медичної традицій- ної культури загалом. Але якщо дослі- дження фольклорних фактів одночасно в їхніх побутових і культурних проявах знаходить активну підтримку в багатьох дослідників, то психологічній стороні на- родної творчості фахівці здебільшого не приділяють належної уваги 4. Концепція заговірно-замовляльної прак- тики широко висвітлена в науковому до- робку В. М. Топорова. Він вважав, що «замовляння являє собою виключно єди- ну, цілісну конструкцію, котра діє саме як ціле, з яких би частин воно не складалося. Більше того, замовляння не тільки “фоль- клорні” і “ритуальні”, але вони в той же час суттєво відрізняються як від інших фольклорних жанрів, так і від інших ви- дів ритуалу» 5. Необхідність вивчення замовляння саме як єдиної, цілісної кон- струкції вимагає, на нашу думку, запрова- дження поняття обряду замовляння, який необхідно досліджувати з урахуванням особливостей його функціонування в по- буті; записи вербальних текстів поза кон- текстом виконання, зафіксовані в штучній ситуації, можна використовувати лише як додатковий матеріал для дослідження спе- ціальних питань, пов’язаних із символікою й особливостями лексики замовлянь. Обряд замовляння – це оказіонально або завчасно запрограмована обрядовою стороною життя ситуація, у ході якої будь- яка особа здійснює обряд замовляння за допомогою синкретично взаємопов’язаних слів, дій, предметів і за умови повної віри в магічну сутність того, що відбувається. За- гальне й часткове в заговірно-замовляльних актах програмується архетипною свідоміс- тю «людини природи» і реалізується без значних відступів від традиції, первісних ритуально-магічних знань. Але народна духовна культура в різних своїх сферах допускає певний ступінь варіативності (вібраційності) 6. Своєрідна варіативність властива і заговірній практиці. Специфіка цієї сфери народного життя під час аналізу вимагає врахування ряду специфічних умов. Варіативність обряду замовляння зумовлена кількома показни- ками: 1) наявністю «професійних» і «не- професійних» знахарів; 2) характером усвідомлення різними промовниками того, що або хто здійснює реальний вплив на людей, які підлягають дії замовляння; 3) якісно різними творчими здібностями людей, які належать до тієї чи іншої кате- горії виконавців. Утілення кожного з на- званих параметрів у конкретному випадку породжує особливий варіант обряду за- мовляння 7. Поняття професіоналізму в промовни- ків розмите. Із запровадженням христи- янства починаються переслідування пред- ставників традиційної медичної культури як служителів культу язичників. Це було причиною значної зміни мистецтва давньо- руських волхвів. Знахар став звичайним членом суспільства, однак продовжував виконувати свої функції. Незважаючи на значну утилітаризацію професії та посту- пове приземлення образу знахаря, і сьогод- ні вони поділяються на тих, хто працює найбільш активно із широким колом людей (а саме їх сприймають як професіоналів), і тих, хто здійснює лікувальну практику у своїй сім’ї або серед своїх знайомих. Та- кий поділ досить суттєвий: «професіонал» для підтримки свого престижу в багатьох випадках ускладнює обряд або ж прово- дить його за власним уявленням про те, що або хто здійснює вплив на пацієнта в про- http://www.etnolog.org.ua 86 цесі лікування. Погляди знахарів на те, що або хто і як здійснює вплив на пацієнта в процесі магічного лікування, різнорід- ні. При цьому переконання промовника не завжди відповідають тому, про що го- вориться при цьому в текстах, які він ви- користовує. Як у слові замовляння, так і у свідомості інформатора можуть бути пред- ставлені декілька варіантів таких знань. Більшість сучасних знахарів Української Слобожанщини вважають, що вони звер- таються до Бога, який допомагає зціленню пацієнта; при цьому знахар сприймає себе посередником між Господом і пацієнтом, мотивуючи це тим, що в процесі лікування він читає «молитви» (насправді це може бути канонічна молитва, апокрифічна мо- литва, молитва + замовляння, молитвений вступ + замовляння). Замовляння функціонують в особливих умовах, відмінних від інших комунікатив- них ситуацій. Припускають присутність двох реальних учасників – знахаря і хво- рого (іноді можуть бути присутні рідні або близькі люди), а також «фіктивного» учас- ника – нечистої сили. Комунікація відбува- ється таким чином, що знахар спілкується, проголошуючи замовляння, а хворий ніби підслуховує цю розмову, тому замовлян- ня іноді мають форму, зрозумілу нечистій силі, якій воно адресоване, і водночас не розраховане на розуміння хворого. Знахарі вбачають у замовляннях особли- вий інструмент, яким вони володіють, а тому текст замовляння намагаються при- ховати й не змінювати його. У багатьох зафіксованих текстах замов- лянь, особливо тих, які мають молитвений вступ, містяться звертання до Бога та свя- тих про допомогу: «Пресвята Богородице, йди на поміч...», «Господи милостивий, Цариця Небесна, Миколаю Угоднику, святий помощнику...». В інших замовлян- нях акцентовано увагу на допомозі, яка нібито йде безпосередньо від Бога: «Не я вишіптую, а сам Господь вишіптує...» Особи, які звертаються за допомогою до Бога як першооснови впливу, допускають можливість вільного спілкування зі сло- вом у процесі обряду. Для них важлива перш за все щирість прохання, з якою вони звертаються до Бога. По-справжньому вірячи у вирішальну роль Бога при зціленні, знахар може сприй- мати відомі йому тексти як звичайні молитви з відповідним ставленням до них: їх можна розповідати усім охочим, при цьому наголо- шуючи на певних застереженнях щодо їх пе- редавання (не можна, наприклад, передава- ти їх злим, нещирим людям – від них нікому користі не буде). Однак частіше у християн- ський світогляд вплітаються язичницькі мо- тиви стосовно табу щодо передавання текстів замовлянь: передавати їх можна лише один раз і тільки тим, хто молодший від знахаря, хто народився першою дитиною в сім’ї, ба- жано рідній людині і т. п. Знахарі часто вводять численні додат- кові обмеження, тому що вірять у дієвість особливого слова, яким вони володіють. Така позиція іноді може мати крайні фор- ми: знахар володіє словом, яке діє до тих пір, поки воно є його таємницею. У тако- му разі переконання, що зцілення є Бо- жою справою, стає другорядним. Розуміння й трактування характеру та своєрідності впливу знахаря на пацієнта тісно пов’язані з організацією обряду за- мовляння. Але специфіка всього процесу зцілення, який часто в конкретних умо- вах можна спрогнозувати, знаючи особли- вості того чи іншого знахаря, залежить і від основних виконавських характеристик особи, що можна виразити через поняттям «категорія виконавця». Поділ на виконавські категорії можливий за рівнем поетичності, музичності, у цілому творчої обдарованості промовників, своє- рідності їхньої пам’яті. Класифікація про- мовників на чотири категорії («передавачі», «контамінатори», «імпровізатори», «творці») достатньо точно враховує цю відмінність. В обряді замовляння беруть участь пред- ставники будь-яких категорій промовників. Виконавці-передавачі (менш обдаровані, зі слабкою пам’яттю) виконують обряд замов- ляння тільки в межах своєї сім’ї. Вони за- звичай знають невеличкі тексти, володіють примітивними способами лікування, які за- стосовують у разі необхідності 8. Виконавці-контамінатори (ті, що не вирізняються великими творчими здіб- ностями, особи із середніми здібностя- ми) частіше застосовують у лікувальній практиці обряд замовляння. Серед них трапляються такі, яких можна вважати «професіоналами» у цій сфері. Вони час- тіше зцілюють від певних хвороб. Такі знахарі використовують тільки ті знання, які їм «передали», намагаючись зберег- ти якомога точніше й краще набуті ними знання. http://www.etnolog.org.ua 87 Дві інші категорії промовників най- більше проявляють себе в різних сферах духовної культури. Це стосується й обря- ду замовляння. Виконавці-імпровізатори відтворюють різні варіанти цього обря- ду. Серед них є й ті, які вірять і в силу слова, і в божественне начало при впливі на людей. Більшість із них знають багато текстів замовлянь, способів лікування й магічних прийомів різного типу. У спіл- куванні з обрядовими засобами імпровіза- тори вільніші, ніж контамінатори. Найздібніші особи творчого складу, яких називають «творцями» або «профе- сіоналами», проявляють себе в цій галузі не менш активно, ніж імпровізатори. Од- нак їх вирізняє прагнення до індивідуаль- ної творчості навіть в обряді замовляння. Сподівання на себе, свої сили, здібності, а також бажання самовдосконалюватися, творити нове, притаманне цій категорії виконавців, реалізується в них у застосу- ванні власних обрядів замовляння особ- ливого типу. Прагнення до індивідуаль- ної творчості вирізняє такий тип особи в будь-якій сфері її діяльності. Знахарі Української Слобожанщини «працюють» досить різнобічно. У межах цієї території нечисленні абсолютно одна- кові обряди замовляння. Це підтверджу- ють зібрані матеріали. Так, наприклад, в одній місцевості знахарі використовують у процесі лікування тільки силу слова, в іншій додають до вербальних текстів різ- ні обрядові предмети, дії тощо. Наше дослідження обряду замовляння базується на достатній кількості матеріа- лу (більше за сотню промовників). Записи здійснювали упродовж десяти років, коли автор був не тільки безпосереднім збирачем етнографічних матеріалів, але й пацієнтом. Наші спостереження дозволяють виок- ремити принаймні три типи обряду за- мовляння, які мають значне поширення в лікувальній народній традиції знахарів Української Слобожанщини. Один із них, на нашу думку, найпоширеніший особ- ливо останнім часом, можна визначити як «зцілення словом». Таке зцілення полягає в багаторазовому повторенні вербального тексту (3, 7, 9 разів). Наприкінці тексту можуть читатися молитви або їхні урив- ки. Іноді замовляння можуть включати певні дії, особливо при лікуванні окремих хвороб (наприклад, «спалювати рожу» неможливо без застилання хворого місця червоною тканиною, спалювання паклі). Незважаючи на те що супровідні дії в по- дібних обрядах майже завжди примітивні і нечисленні, вони обов’язкові. Судячи з усього, таким типом обряду користуються не тільки знахарі, які можуть справді на- дати реальну допомогу (тобто є справжні- ми екстрасенсами), але й багато осіб, які випадково здобули магічні знання. Серед тих, хто лікує словом, є виконавці різних категорій. Ось як, наприклад, замовляла вроки (зглаз) Ф. І. Корнієнко (1902 р. н., проживала в с. Прелесне Слов’янського р-ну Донецької обл.), професійна промов- ниця, яка вірить у силу слова, водно час не відкидаючи Божого впливу на процес лікування. Вона – знахарка-універсал, яка лікує переляк, вроки, бешиху, захво- рювання шкіри, внутрішні хвороби та ін. Мистецтво промовництва почала практи- кувати ще в молоді роки. Замовляти хво- роби навчилася в мами, яка була, так само як і вона, людиною неписьменною. Обряд замовляння вроків (як і інших хвороб) відбувається в спеціально від- веденій для цього кімнаті й завжди на одному й тому самому місці. Пацієнта саджають на стілець. Перехрестившись і прочитавши «Отче наш...», промовни- ця кладе праву руку на голову хворого й пошепки, майже нечутно, монотонно по- чинає читати текст власне замовляння. Увесь текст читає швидко й ритмічно: «Першим разом, Господнім часом, не сама собой, пречистой Матушкой святой. Пре- свята Богородице, йди на поміч. Господи, поможи, благослови. Пречиста Матушка святая, приступи. Ішов Миколай мостом з кістяним костом. Зустріла Пречиста та й питає: “Куди Мико- лай ідеш?” “Іду від младєнчеського шептати молитвеному, хрещеному (ім’я). Помилуй його, Боже, помилуй (повт. тричі)”. Ісус, Син Божий, прибувай з воскрес- ною молитвою, з молитвеним, хрещеним (ім’я). Помилуй хрещенного (ім’я) від младєнчеського, переполох і зглазу. Поми- луй його, Боже, помилуй (повт. тричі). Матір Божа, Пресвятая Богородице, йди з воскресною молитвою до молитвеного, хре- щеного (ім’я). Помилуй хрещеного (ім’я) від младєнчеського, переполоху і зглазу. Поми- луй його, Боже, помилуй (повт. тричі). Всі святі, небесні сили прибувайте з во- скресною молитвою. Помилуйте хрещено- го (ім’я) від младєнчеського, переполоху http://www.etnolog.org.ua 88 і зглазу. Помилуй його, Боже, помилуй (повт. тричі). Пантілімін Ізцилітєль, ізци- лі молитвеного, хрещеного (ім’я) від уся- ких хвороб, младєнчеського, переполоху і зглазу. Помилуй хрещеного (ім’я) від пе- реполоху і зглазу. Помилуй його, Боже, помилуй (повт. тричі)». Аналізуючи обряд замовляння, слід враховувати, що його структурне, сюжетне й текстове втілення зумовлене особливим завданням лікувальної практики: знахар повинен мати реальний психоенергетич- ний або парапсихологічний (гіпнотичний, енергетичний) вплив на своїх пацієнтів. Безсумнівно, обряд замовляння в дея- ких ситуаціях включає елемент психоте- рапевтичного впливу, який починає реалі- зовуватися вже самим фактом звернення хворого до знахаря. Іноді це відбувається в процесі обряду, якщо пацієнт вірить у диво свого зцілення. Парапсихологічний (гіпнотичний або біоенергетичний) вплив стимулюють у процесі всього обряду замовляння. З огляду на особливу, вироблену впро- довж століть традицію його стимулюють специфічно організованим словом. З цим пов’язане особливе віршування тексту за- мовляння. Його своєрідність викликана ритміко-мелодійною структурою, у яку він повинен укладатися. Цікаво, що при своїй непісенності замовляння значною мірою у формальному плані наближається до речитативу. У кожному разі ритміко- мелодійної схеми тексту завжди дотриму- ються. Саме з цим, напевно, і пов’язаний основний парапсихологічний вплив. Сутність гіпнотичного впливу зводить- ся, імовірно, до того, що знахар, специфіч- но виконуючи текст замовляння, де цілий ряд однотипних у ритміко-мелодійному аспекті рядків раптом збивається іншим рядком, сам впадає в одну з початкових стадій гіпнозу і робить те саме з пацієн- том. Надалі відбувається передавання ін- формації або її основної ідеї, закладеної в текст. Можливо, саме в цю мить від- бувається телепатичний зв’язок, оскільки самого тексту замовляння майже не чути, і на цьому етапі якимось чином починає діяти біоенергетика. Власне біоенергетичний вплив знахар може здійснювати різними шляхами. Дея- кі дослідники акцентують увагу на особли- вому стані знахаря, який, на їхню думку, може наближатися до трансу чи екстазу. При цьому, як і в давніх ритуалах, знач- ною мірою активізується енергетичний потенціал людини. Водночас транс і екстаз призводять до такого психічного стану людського орга- нізму, коли відкриваються «надприродні» можливості: можливості сильного впливу тепловою та електромагнітною хвилею, а також, можливо, і деякими більш «тонки- ми» видами біоенергії 9. Таким чином, стуктура впливу на па- цієнта в обряді замовляння складається щонайменше з двох компонентів – психо- терапевтичного (телепатичне передавання інформації) і біоенергетичного («механіч- на біоенергія» + «тонка» енергія). Її ба- гато в чому спричиняє ритміко-мелодійна основа замовлянь; ритмізація при цьому наявна не тільки в тексті, але й пронизує собою все обрядодійство. Невипадково ба- гато дослідників надають ритму важливо- го значення. Підсумовуючи сказане, слід підкрес- лити, що обряд замовляння є невід’ємним і цілісним компонентом у традиційній ме- дичній культурі населення Української Слобожанщини. 1 Петров В. Український фольклор (За- говори, голосіння, обрядовий фольклор народно-календарного циклу) // Береги- ня. – 1996. – № 1–2. – С. 117. 2 Топоров В. Н. О ритуале. Введение в проб- лематику // Архаический ритуал в фольк- лорных и раннелитературных памятках. – M., 1988. – С. 8. 3 Коваленко Г. О народной медицине в Пере- ясловском уезде Полтавской губернии // Этнографическое обозрение. – 1981. – Кн. 9. – № 2. – С. 141–149. 4 Толстая С. М. К проблеме комплексного изуче ния фольклора // Фольклор. Песен- ное наследие. – М., 1991. – С. 32. 5 Топоров В. Н. О статусе и природе заговора (теоретический аспект) // Этнолингвисти- ка текста. Семиотика малых форм фольк- лора. Тезисы и предварительные материа- лы к симпозиуму. – М., 1988. – С. 22. 6 Чистов К. В. Вариативность и поэтика фольклорного текста (История, культура, этнография и фольклор славянских на- родов) // IX Международный съезд сла- вистов. Доклады советской делегации. – М., 1983. – С. 154. 7 Харитонова В. И. Заговорно-заклинательный акт в народной культуре восточных сла- http://www.etnolog.org.ua 89 вян // Этнографическое обозрение. – 1993. – № 4. – С. 91–106. 8 Харитонова В. И. Восточнославянская при- меть и ее исполнители // Фольклор наро- дов РСФСР. Межэтнические фольклорные связи. – Уфа, 1987. – С. 138–148. 9 Дубров А. П., Пушкин В. Н. Парапсихо- логия и современное естествознание. – М., 1990. – С. 235–238. http://www.etnolog.org.ua

Обряд замовляння в традиційній медичній культурі населення Української Слобожанщини

Institution

Similar Items