Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2009
1. Verfasser:	Чибирак, С.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2009
Schriftenreihe:	Матеріали до української етнології
Schlagworte:	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207207
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 56-60. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207207
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2072072025-10-03T00:06:57Z Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці Чибирак, С. Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку 2009 Article Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 56-60. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207207 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
spellingShingle	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку Чибирак, С. Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці Матеріали до української етнології
format	Article
author	Чибирак, С.
author_facet	Чибирак, С.
author_sort	Чибирак, С.
title	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_short	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_full	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_fullStr	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_full_unstemmed	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці
title_sort	значення "трудов этнографическо-статистической экспедиции в западно-русский край" павла чубинського в етнографічній науці
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2009
topic_facet	Сучасне народознавство у світлі наукової спадщини Павла Чубинського: методи, здобутки, проблеми розвитку
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207207
citation_txt	Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці / С. Чибирак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2009. — Вип. 8(11). — С. 56-60. — Бібліогр.: 16 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT čibiraks značennâtrudovétnografičeskostatističeskojékspediciivzapadnorusskijkrajpavlačubinsʹkogovetnografíčníjnaucí
first_indexed	2025-10-03T01:13:54Z
last_indexed	2025-10-04T01:11:24Z
_version_	1845011713112408064
fulltext	56 Світлана Чибирак (Київ) ЗН АЧЕНН Я «ТРУДОВ ЭТНОГРАФИ ЧЕСКО- СТАТИСТИ ЧЕСКОй ЭКСПЕ ДИЦИИ В ЗА П А ДНО- РУССК Ий К РА й» П А В Л А Ч У бИНСЬКОГО В ЕТНОГРАФІ ЧНІй Н АУ ЦІ С ьогодні жодна етнографічна роз- відка не може оминути увагою колосаль- ну працю, здійснену П. Чубинським, яка не втрачає своєї актуальності й донині. У 1860-х рр. Російське Географічне Товариство (далі – РГТ) задумало спе- ціальне дослідження Північно-Західного й Південно-Західного країв Росії. Для здійснення цього задуму в Південно- Західному краї Товариство спинилося на кандидатурі П. Чубинського, який на той час досяг значних успіхів у етнографічно- му й статистичному дослідженні Півночі. У березні 1869 р. його було нагороджено Срібною медаллю РГТ та обрано дійсним членом цього Товариства, а вже в травні вченому доручили керівництво експедиці- єю [4, с. 349]. За планом РГТ, дослідження мало охо- пити три губернії: Київську, Волинську й Подільську. П. Чубинський розширив гео- графію дослідження Мінською, Гроднен- ською та Люблінською губерніями, а також Сідлецькою й Бессарабською областями [4, с. 349], які були населені українцями, і які українські етнографи до того спеці- ально не вивчали. Учений із цього приво- ду писав: «До цього часу... не було май- же ніяких етнографічних матеріалів... з Холмської Русі, із Підляшшя.., а з Воли- ні і Поділля було матеріалів мало, тому про населення всіх названих місцевостей не було змоги скласти хоча б приблизного уявлення» [3, с. ХІІ]. Упродовж 1869–1870 рр. відбулося де- кілька подорожей Південно-Західним кра- єм. П. Чубинський із п’ятьма помічника- ми, що виконували його розпорядження, складав і розсилав програми, залучав до роботи інших і, як наголошував О. Пи- пін, «врешті-решт зібрав матеріали в такій величезній кількості, як це не вдавалося науковим товариствам за багато років» [4, с. 350]. Як зазначав сам П. Чубинський, «у подорожах моїх я намагався не омину- ти жодного явища народного життя, осо- бливо звертаючи увагу на ті сторони жит- тя, що були найменше досліджені. Так, я скрізь стежив за фонетичними та грама- тичними особливостями говірки, відміна- ми в побутовій сфері.., описував обряди.., значення євреїв в краї» [3, с. XIV–XV]. За два роки експедиції було здійснено величезну збирацьку роботу, яка не могла не викликати позитивних відгуків у того- часній науці. Як писав О. Пипін, «експе- диція Чубинського – одна із найвизнач- ніших справ, яку тільки було здійснено в нашій етнографії... Чубинський за невели- кий час здійснив вагому роботу зі збору й трактування значного етнографічного ма- теріалу, яка може слугувати за типового представника науково-літературної праці й місцевого патріотизму» [4, с. 347, 349]. Навіть подальші дослідження не омина- ють увагою заслуги П. Чубинського. Так, відомий етнограф М. Сумцов відмічав: «Експедиція Чубинського вийшла над- звичайно корисною для науки і особ ливо для українознавства. Молода сила і жва- вість Чубинського допомогли, що він зро- бив надзвичайно багато, зібрав такий ве- личезний матеріал, який не могли раніш зібрати цілі наукові товариства за багато літ» [6, с. 11]. Матеріали експедиції було опублікова- но в семитомному виданні (дев’ять книг) під назвою: «Труды этнографическо-ста- тистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Рус- ским Географическим Обществом. Юго- Западный отдел: Материалы и исследо- вания, собранные действительным членом http://www.etnolog.org.ua 57 П. П. Чубинским» (далі – «Труды»), що вийшли впродовж 1872–1878 рр. [8–16]. Перший том «Трудов» (1872, 1877 рр.) вийшов у двох випусках. Перший почи- нався передмовою П. Чубинського, а дру- гий – статтею В. Антоновича «Чаклун- ство». Цей том містить народні вірування, які допомагали зрозуміти народний світо- гляд, а також прислів’я, загадки та інші тексти, пов’язані з віруваннями. Уявлен- ня, як правило, найтіснішим чином пере- пліталися з побутовими та громадськими інтересами і ґрунтувалися на вірі людей у можливість активного впливу на природні сили шляхом виконання певних магічних дій. Вдалося записати розповіді про спо- соби лікування худоби. Так, у Проскурів- ському повіті, коли в корови не було моло- ка, то звинувачували відьму, і вдавалися до магічних дій. Наприклад, брали дуже нагріту підкову та доїли на неї корову, при цьому вірили, що в того, хто вкрав молоко, почнуться сильні шлункові болі, і ця людина зізнається в скоєному. Крім того, існували раціональні поради з на- родної ветеринарії, наприклад, при здутті в корови рекомендували пробити їй бік та гонити по полю [8, с. 56, 57]. Тут уміще- но чимало записів, які дають можливість простежити регіональні особливості світо- глядних уявлень українців. Другий том (1878 р.) [10] охоплює близько трьохсот казок, що були невідо- мі або маловідомі в тогочасній літературі. П. Чубинський поділив казки на дві гру- пи: міфічного характеру, куди він зара- ховує казки про зміїв, про Бога, як жін- ки навчилися шептати, про чортів, Оха, злидні, про відьом, про П’ятницю, Неді- лю; та побутового характеру – «Про дур- ня» (близько десятка різних казок), про взаємини між людьми різних національ- ностей і станів: «Руській і мазур», «Ка- цап та мужик», «Мужик і циган», «Му- жик і пан» тощо. До цього тому залучено й різноманітні розповіді, як повчального, так і гумористичного характеру. Третій том (1872 р.) – «Календар на- родних звичаїв та обрядів із відповідними піснями» – подає «народний щоденник», тобто обряди та вірування, які стосуються народного життя впродовж року. Народ- ний календар розпочинається днем Св. Ва- силя (1 січня) і П. Чубинський висвітлює звичаєво-обрядові дійства, приурочені до цього свята. Зокрема, наголошує, що гос- подарі намагалися спрогнозувати врожай, спостерігаючи за погодою, наприклад, «якщо на деревах іній – буде гарний вро- жай» [11, с. 1]. Дівчата й хлопці цього дня ворожили, щоб дізнатися свою майбутню долю. Вони вірили, що коли під час по- сівання спіймати парну кількість зерна, то впродовж року знайдуть собі пару. Особ- ливу увагу П. Чубинський приділяє свя- ту Івана Купала. Дослідник перераховує ряд дій, що їх застосовували задля вбере- ження від злих людей, відьом, які акти- візуються в цей період. Він описує обряд «Марени» чи «Купайла»: деревця чи па- лиці, прикрашеної квітами, довкола якої танцюють і співають. На саме свято дів- чата ворожать: вибираючи найгарнішу дів- чину – «Купайло», спускають у яму, ви- кладену вінками зі свіжих і сухих квітів. Дівчині зав’язують очі і вона роздає вінки дів чатам, що танцюють навколо. Вінок зі свіжих квітів означає щасливий шлюб, із посохлих – нещасливий і бідний. Коли всі вінки роздані, дівчата втікають, щоб «Ку- пайло» не схопив когось, бо тоді ця дівчи- на не вийде в цьому році заміж. У цей день розцвітає папороть («кочедижник»), яка дає своєму володарю можливість знати все на світі та знайти скарб. П. Чубинський наводить кілька легенд, які пов’язані з по- шуками цієї квітки [11, с. 193–198]. У цьо- му ж томі він подає тексти 587 обрядових пісень та їхніх варіантів, особливу увагу вчений приділяє обжинковим пісням, ко- лядкам і щедрівкам. Надзвичайно важливим джерелом для вивчення сімейної обрядовості є четвертий том (1877 р.) [12], який присвячено роди- нам, хрестинам, весіллю та поховальній об- рядовості. Основну частину тому відведено записам весіль із Борисполя та Жданівки Полтавської; Гостомеля Київської; Лугин, Млинова й Полонного Волинської; Колю- сиків Подільської; Плотниці й Михалкова Мінської; двох весіль із Гродненської, а також одного з Харківської губерній. До родильної обрядовості П. Чубинський за- рахував прикмети, що стосуються вагіт- ності, акушерські прийоми, обрізання й зав’язування пупа, хрестини, зливки, по- хрестини, прикмети та повір’я, що стосу- ються дітей, колискові пісні, а також ігри, у які грають діти. Поховальні обряди ви- світлено меншою мірою. П’ятий том (1874 р.) [13] увібрав у себе колосальний фольклорний матеріал – піс- http://www.etnolog.org.ua 58 ні про кохання (кохання дівчини, хлоп- ця, щасливе й нещасливе, бідність, боязнь батьків і осуду, розставання, ревнощі, втрата дівочої честі, відчай, смерть, чари, вбивство) – 827, сімейні пісні (де зобра- жено становище кожного члена родини – сина, доньки та ін., сирітство, одруження, невигідні сторони становища жінки й чоло- віка, смерть жінки або чоловіка, станови- ще вдівця чи вдовиці, повторне одружен- ня, бездітне подружжя) – 491, побутові пісні (козацькі, гайдамацькі, рекрутські, чумацькі, п’яницькі, станові, пісні часів кріпацтва та ін.) – 266, жартівливі – 250, та 50 пісень як додаток до першої части- ни, тобто до пісень про кохання. Шостий том (1872 р.) був присвячений звичаєвому праву українців. Він включає в себе сільські правничі звичаї та кримі- нальні й громадянські справи волосних судів, а також статті О. Кістяківського та П. Чубинського, що стосуються нари- сів історії волосних судів та їхніх рішень. Обоє вчених дійшли висновку про необ- хідність удосконалення системи волосних судів, а не їхню ліквідацію. Волосні суди становлять особливу гілку судової влади, яка більшою мірою виражала світобачен- ня народу, його ставлення до провини й покарання, дещо відмінне від криміналь- ного права. Так, крадіжка за криміналь- ним правом вважається більш тяжким злочином, аніж образа, непокора, бійка. Проте волосні суди частіше видають рі- шення штрафувати злодіїв, тоді як за образу батьків призначається тілесне по- карання [14, с. 15]. На дві частини було поділено сьомий том. Перший випуск (1872 р.) містить етно графічні нариси, присвячені націо- нальним меншинам, що проживали на те- риторії України, – євреям, полякам, нім- цям, чехам, циганам, росіянам тощо. Тут подано деякі статистичні дані, наприклад, «у трьох губерніях Південно-Західного краю 750 000 євреїв» [15, с. 176]. Основну увагу звернено на родинні відносини та на звичаєве право цих народів, взаємовідно- сини між собою та іншими народами. Ці- кавими є відомості про розлучення євреїв, що, на думку П. Чубинського, зумовлені ранніми шлюбами. Дослідник виокрем- лює два види розлучень – «позитивні» і «умовні». У першому випадку дається лист про розлучення і після 90 днів з мо- менту його отримання жінка знову може побратися. У другому ж – чоловік також надає листа дружині, але з умовою, якщо він не повернеться додому (найчастіше з подорожі) чи помре (при важкій хво- робі) до певної дати. Це робили для того, щоб жінка, чоловік якої довгий час не по- вертався, але підтвердження його смерті не було, не стала агуною, тобто довічною вдовою. У разі смерті чоловіка раніше за дружину, з нею повинен був одружитися його брат, і все майно переходило до нього. Щоб перешкодити цьому, давалося «умов- не» розлучення [15, с. 134–142]. П. Чу- бинський відзначає, що «більша частина євреїв відзначається слабким здоров’ям, що зумовлено такими причинами, як ран- ні шлюби, бідність, раннє навчання дітей, малопоживна їжа» [15, с. 13]. «Труды» фактично започаткували етнографічне ви- вчення національних меншин в Україні. Другий випуск (1877 р.) присвячено українцям; там автор розглядав їхнє жит- ло, одяг, харчування та мову. Подаючи антропологічну характеристику українців, П. Чубинський зазначає, що дані наведе- но на підставі 1355 анкет, які заповнили рекрутські установи. Недоліками цих ма- теріалів учений вважає те, що солдатами ставали молоді хлопці, які продовжува- ли рости, що приводило в подальшому до змін антропологічних показників, а також те, що не були включені дані про населен- ня поліських повітів. Так, за результатами анкет, українці «за кольором волосся – 58 % темно-русі, за кольором очей – 49 % сірі» [16, с. 343]. При цьому, зазначаючи, що хоч і переважають сіроокі, а проте «в поняття краси у малорусів входять карі очі й чорні брови» [16, с. 345]. Говорячи про житло, П. Чубинський звертає увагу на курну (поліську) хату, поширену в північні частині Радомишльського, в Овруцькому, північній частині Рівненського, Луцького, Володимирського й Ковельського повітів. Принагідно вчений вказує на різні види цієї будівлі – «в одному і тому ж селі мож- на зустріти курну хату зі стелею і без, в одній хаті стіни до половини миються, в ін- шій – підмазуються глиною» [16, с. 389]. Тут-таки подає структуру традиційного харчування. Основну роль відведено борщу як щоденній їжі українців – «без борщу і обід не в обід» [16, с. 438]. П. Чубинський наголошує на особливій ролі польової каші, яку варили під час польових робіт селяни та поїздок по сіль чумаки. Подає й рецепт http://www.etnolog.org.ua 59 приготування цієї страви: «наливають в ка- занок води, кладуть м’ясо й сіль.., додають незначну кількість гречаної чи пшеничної крупи; коли каша готова, затирають її са- лом із цибулею. У піст м’ясо замінюють сушеною таранькою, а сало – пісним мас- лом» [16, с. 439]. Наведено статистичні дані та деякі відомості про економічне станови- ще селян-власників. М. Сумцов зазначав, що «коли в 1878 р. вийшли останні томи “Трудов”, можна було сказати, що Чубинський не- задовго до смерті діждав багатих жнив, і що зібрані ним копи жита вже зажовтіли Україною» [6, с. 13]. У 1873 р. РГТ присудило П. Чубин- ському Золоту медаль за статистично- етнографічну експедицію та за зібрані ма- теріали [4, с. 352]. Ще одну Золоту медаль за «Труды» вчений отримав у 1875 р. на Міжнародному конгресі в Парижі. Оці- нили заслуги П. Чубинського й у Санкт- Петербурзі, де йому присудили Уваров- ську премію. Отриманню цієї відзнаки передували рецензії «Трудов» відомими вченими – академіками І. Срезневським та О. Веселовським. І. Срезневський, зокрема, відзначив, що «величезний збірник праць експедиції включає в себе матеріали та дослідження, зібрані П. Чубинським у такій кількості.., що поряд з іншими різноманітними збір- никами, що стосуються того ж краю, він повинен посісти перше місце» [5, с. 162]. О. Веселовський наголосив, що «перед такою величезною роботою, яка відкрила науці масу нових даних, руки критика по- винні опуститися сором’язливо.., у праці, що вимагала стільки зусиль і часу і яка стільки зібрала матеріалу, не можуть не зустрітися незначні промахи та недопра- цювання» [1, с. 169]. За систематизацію матеріалів, зібраних П. Чубинським, відповідали М. Костома- ров та П. Гільтебрандт. Звичайно ж, на- магання систематизувати таку величезну кількість записів за такий короткий час є справа досить важка і здійснити її не за- вжди вдається. На цю проблему звертали увагу вже дослідники кінця ХІХ – почат- ку ХХ ст. Зокрема, М. Сумцов зауважу- вав, що М. Драгоманов «гостро висло- вився проти Чубинського за систематику повір’їв та пісень, назвав надані розділи змісту “чудасіями та нелогічностями”, але цей докір не такий вже важкий, при дуже багатім змісті, і навіть суворий Драгома- нов мусів признати, що збірник Чубин- ського рідке, а либонь поодиноке в нашій літературі видання багатством і неодно- рідністю матеріалу» [6, с. 12]. Позитивні відгуки про це дослідження не припинялися впродовж кількох деся- тиліть. Майже за півстоліття після ви- ходу «Трудов» М. Сумцов напише: «піс- ля Чубинського з української етнографії з’явились цінні праці.., але жодна за по- внотою і різносторонністю, за внутріш- нім багатством змісту не може замінити “Труды” Чубинського, які як раніше, так і тепер залишаються найбільш капіталь- ним досягненням української етногра- фії» [7, с. 33]. Учений також відзначав величезну роль праць П. Чубинського у справі національного виховання: «Для всякого українця, що шукає національної свідомості, “Труды” повинні бути настіль- ною книгою і покрасою усякої української книгарні» [6, с. 12]. «Труды» П. Чубинського спонукали до праці багатьох етнографів, фольклорис- тів, краєзнавців, усіх небайдужих до на- ціональної культури. Однак той невели- кий наклад, яким вони були видані, уже наприкінці ХІХ ст. робив ці праці мало- доступними. «Наразі будь-який етнограф і діалектолог, незважаючи на те, що це пра- ця не нова, – писав В. Камінський, – не може працювати продуктивно, не ознайо- мившись із капітальними, об’ємними за матеріалом та цікавими за змістом праця- ми Чубинського.., у яких поставлено всі детальні питання, складено план, і водно- час показано його виконання, оскільки це було потрібно для ілюстрації поставлених питань. На жаль, ці праці є рідкістю, і на це варто було б звернути серйозну ува- гу» [2, с. 11, 12]. Як бачимо, уже тоді вчені наголошува- ли на необхідності перевидання зазначених праць, однак ця проблема існує і понині. За здійснення цього проекту взявся Інсти- тут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН Укра- їни, який уже підготував до друку факси- мільне видання «Трудов» П. Чубинського. 1. Веселовский А. Н. Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно- Русский край, снаряженной Император- ским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы и иссле- http://www.etnolog.org.ua 60 дования, собранные д. чл. П. П. Чубинс- ким, 7 томов // Оттиск «Отчета о двад- цать втором присуждении наград графа Уварова». – С.Пб., 1880. – С. 167–230. 2. Каминский В. А. Этнографическое изу- чение Волыни и важнейшие вопросы ее этнографии в настоящее время // Запис- ки общества истории, филологии и права при Варшавском университете. – Варшава, 1912. – Вып. 6. – С. 79–135. 3. Общее предисловие к материалам и иссле- дованиям, собранным П. П. Чубинским // Труды этнографическо-статистической экс- педиции в Западно-Русский край, снаря- женной Императорским Русским Географи- ческим Обществом. Юго-Западный отдел: Материалы и исследования, собранные д. чл. П. П. Чубинским. – С.Пб., 1872. – Т. 1. – С. ХІ–ХХ. 4. Пыпин А. Н. История русской этногра- фии. – С.Пб., 1891. – Т. 3: Этнография малорусская. 5. Срезневский И. И. Замечания по по- воду сочинения: Труды этнографическо- статистической экспедиции в Западно- Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы и ис- следования, собранные д. чл. П. П. Чу- бинским, С.Пб 1872–1878 // Оттиск «22 присуждения наград графа Уварова». – С.Пб., 1880. – С. 162–166. 6. Сумцов М. Діячі українського фольк- лору. (З ХІХ т. Сборника Харьковского историко-филологического общества). – Х., 1910. 7. Сумцов Н. Ф. Памяти П. П. Чубинско- го // Украинская жизнь. – 1914. – № 1. – С. 31–33. 8. Труды этнографическо-статистической экс- педиции... – С.Пб., 1872. – Т. 1. – Вып. 1: Верования и суеверия малорусского народа. 9. Труды этнографическо-статистической экс- педиции... – С.Пб., 1877. – Т. 1. – Вып. 2.: Пословицы и загадки. – С. 229–468. 10. Труды этнографическо-статистической экс- педиции... – С.Пб., 1878. – Т. 2: Сказки. 11. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1872. – Т. 3: Обы- чаи и обряды по временам года. 12. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1877. – Т. 4: Песни обрядовые. 13. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1874. – Т. 5: Песни любовные, семейные, бытовые и шуточные. 14. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1872. – Т. 6: Народ- ные юридические обычаи по решениям во- лостных судов. 15. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1872. – Т. 7. – Вып. 1: Евреи юго-западного края. Поляки Юго-Западного края. 16. Труды этнографическо-статистической экспедиции... – С.Пб., 1877. – Т. 7. – Вып. 2: Малороссы Юго-Западного края. – С. 339–609. http://www.etnolog.org.ua

Значення "Трудов этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край" Павла Чубинського в етнографічній науці

Institution

Ähnliche Einträge