Іван Липа і вільне козацтво
Публікація документа пов’язана з діяльністю відомого одеського громадського і політичного діяча І.Липи, який в роки революції висловив власну думку про раціональну форму організації козацтва на Україні, що й пропонується широкому загалу читачів....
Gespeichert in:
| Datum: | 2008 |
|---|---|
| 1. Verfasser: | |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2008
|
| Schriftenreihe: | Чорноморська минувшина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207225 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Іван Липа і вільне козацтво / Т. Вінцковський // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2008. — Вип. 3. — С. 172-175. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207225 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2072252025-10-03T00:12:56Z Іван Липа і вільне козацтво Ivan Lypa and Vil’ne (Free) Cossackdom Вінцковський, Т. Публікація документів Публікація документа пов’язана з діяльністю відомого одеського громадського і політичного діяча І.Липи, який в роки революції висловив власну думку про раціональну форму організації козацтва на Україні, що й пропонується широкому загалу читачів. The publication of document relates the artivities of such well the known Odessa political figure as Ivan Lypa, who in the years of revolution expressed out opinion on a rational form of organization of Vil’ne Cossackdom in Ukraine. The results of the research are to wide circle of readers. 2008 Article Іван Липа і вільне козацтво / Т. Вінцковський // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2008. — Вип. 3. — С. 172-175. — укр. 2519-2523 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207225 93(477.7)Липа”19” uk Чорноморська минувшина application/pdf Інституту історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікація документів Публікація документів |
| spellingShingle |
Публікація документів Публікація документів Вінцковський, Т. Іван Липа і вільне козацтво Чорноморська минувшина |
| description |
Публікація документа пов’язана з діяльністю відомого одеського громадського і політичного діяча І.Липи, який в роки революції висловив власну думку про раціональну форму організації козацтва на Україні, що й пропонується широкому загалу читачів. |
| format |
Article |
| author |
Вінцковський, Т. |
| author_facet |
Вінцковський, Т. |
| author_sort |
Вінцковський, Т. |
| title |
Іван Липа і вільне козацтво |
| title_short |
Іван Липа і вільне козацтво |
| title_full |
Іван Липа і вільне козацтво |
| title_fullStr |
Іван Липа і вільне козацтво |
| title_full_unstemmed |
Іван Липа і вільне козацтво |
| title_sort |
іван липа і вільне козацтво |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| publishDate |
2008 |
| topic_facet |
Публікація документів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207225 |
| citation_txt |
Іван Липа і вільне козацтво / Т. Вінцковський // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2008. — Вип. 3. — С. 172-175. — укр. |
| series |
Чорноморська минувшина |
| work_keys_str_mv |
AT vínckovsʹkijt ívanlipaívílʹnekozactvo AT vínckovsʹkijt ivanlypaandvilnefreecossackdom |
| first_indexed |
2025-10-03T01:15:57Z |
| last_indexed |
2025-10-04T01:13:00Z |
| _version_ |
1845011814092374016 |
| fulltext |
172
УДК 93(477.7)Липа”19”
Тарас Вінцковський
ІВАН ЛИПА І ВІЛЬНЕ КОЗАЦТВО
Публікація документа пов’язана з діяльністю відомого одеського
громадського і політичного діяча І.Липи, який в роки революції висловив
власну думку про раціональну форму організації козацтва на Україні, що й
пропонується широкому загалу читачів.
Дана публікація з самого початку планувалася як стаття. Але
враховуючи невеликий обсяг матеріалів, що вийшли з під пера
відомого діяча (власне автору відома лише одна, запропонована
нижче, газетна публікація), видається доцільним запропонувати
загалу оригінальний текст. Особливо, якщо врахувати не самий
широкий джерельний масив, що мають у своєму розпорядженні
дослідники вільнокозацьокого руху в Україні.
Іван Липа, авторитетний в Одесі громадський діяч, значну
частину свого життя провів у південному місті, переселившись сюди
на початку ХХ ст. Разом з лікарською практикою він захопився
журналістикою, дописуючи на професійну тематику у різні видання.
Згодом І.Липа переймається й літературознавчою проблематикою.
Працював і над іншими сюжетами, особливо в роки революції 1917
р. Цю інформацію можна знайти у статтях одеського історика
А.Мисечка605. Але не було помічено ні згадуваним автором, ні
іншими дослідниками за І.Липою зацікавленістю козацькою
тематикою.
Вочевидь, як активіст українського політичного руху в Одесі
він, так чи інакше, не міг обійти стороною повсюдне зацікавлення
військовим рухом, який відігравав важливу роль не лише у боротьбі
за владу, але й як форма самоорганізації українського селянства.
Прикметно, що його стаття вийшла друком саме у військовому
часописі.
Варто декілька слів сказати й про ту сторону життя, яка
безпосередньо стосувалася політичної діяльності І. Липи, й є загалом
маловідомою. Навесні 1918 р. наказом міністра внутрішніх справ
УНР М.Ткаченка І.Липу призначили комісаром міста (канцелярія
знаходилася на вулиці Грецькій, 9, у приміщенні градоначальства) з
повноваженнями, які розповсюджувалися в межах колишнього
одеського градоначальства, проти чого активно виступали
представники місцевих осередків українських соціалістичних партій,
зокрема УСДРП, й одеський муніципалітет, а також головний
крайовий комісар Херсонської, Катеринославської і Таврійської
губерній С.Комірний. Він дав позитивну оцінку І.Липі як людині, але
605 Мисечко А.І. Український рух в Одесі наприкінці ХІХ – початку ХХ ст. (До 100-
ліття одеської “Просвіти”). – Одеса, 2006. – С. 84-89, 90-93, 110-115.
173
заявив, що той не знайомий з адміністративною специфікою606.
Зрештою останній приступив до роботи, виконуючи значний обсяг
обов’язків, до яких відносився, наприклад, нагляд за діяльністю
таких урядових закладів як, казначейство, державний банк, біржа,
міщанська, реміснича та міська управи та інші607. Мав комісар
Одеси помічника, М.П.Звенигородського, якого теж призначив на
посаду міністр внутрішніх справ.
Незабаром до зазначених функцій центральна влада додала
обов’язок по формуванню на нових засадах міліції. Для цьогодо
Одеси прибуває Н.Супруненко, який потрапляє в розпорядження
І.Липи608. Зрештою, після гетьманського державного перевороту 29
квітня 1918 р. і відставки С.Комірного вся повнота влади в місті на
короткий період часу переходить саме до комісара Одеси, якого
П.Скоропадський планував замінити на генерала М.Березовського609.
14 травня новий міністр внутрішніх справ Ф.Лизогуб підписав
офіційний наказ про усунення зі своїх посад усіх комісарів,
призначених Центральною Радою610, а на їх місце вводиться посада
старости, що очолили місцеве самоврядування. Цим й завершилася
одеська сторінка в політичній кар’єрі Івана Липи.
В публікації зберігаються всі орфографічні, стилістичні та
лексичні особливості тексту, окрім літери “ї”, яка інколи в оригіналі
замінялася на “і”.
Документ:
Вільне козацтво
У де яких громадських і політичних діячів є зараз нахил
порвати з традиціями українського народа і будувати Україну на
зовсім нових основах. Така думка хибна, бо нема нічого на світі
нового. Те нове, що гадають заводити на Україні, утворив уже де-
небудь инший нарід. Так само наше старе честь новим для других.
В старій Україні з ХІІІ і по ХVІ вік ходою історичних умов
утворювалось козацтво, що волею народа пишно розцвіло при
Богдані Хмельницькому і визволило Україну з польського ярма. Наше
козацтво – це теж саме, що далеко пізніше зорганізувалось у вільних
народів і зветься міліцією.
Це народне військо, в якому мусить брати участь кожен
громадянин певного віку. Козак одбуває свою службу в своєму ж селі
або місті.
Два-три роки на службі, два-три роки вільний від неї. І так
довідомих літ коли його заступають молодші. Ця ідея козацтва
606 Одесский листок. – 1918. – 20 марта.
607 Одесские новости. – 1918. – 10 апреля.
608 Там само. – 26 апреля.
609 Вільне життя. – 1918. – 24 травня.
610 Копиленко О.Л., Копиленко М.Л. Держава і право України 1917 – 1920. – К., 1997. – С. 94.
174
постільки міцна в народі нашому, що як лише повіяло на Україні
волею, так зараз же в ріжних місцях заснувалися кадри вільних
козаків, що ставлять собі метою боронити край від усяких
напасників. І коли не забути, що сливе вся молодь зараз в рядах
військових, в окопах, то стане ясно, що на вільне козацтво треба
звернути пильну увагу.
Це зародок будучої сили, волі і добробуту Українського народа.
Український нарід може знає, може лише почуває, але
лагодиться до того, що би стати в свою оборону за свої права.
Зараз по земельних комитетах розглядається земельна справа,
яка остаточно буде вирішена на Українських установчих зборах у
Києві.
Нетрудових земель на Україні дуже багато і по праву
історичному, Божеському і людському всі вони мусять бути передані
трудовому українському народові. От тут, при передачі нетрудових
земель народові треба провести принціп козаччини: давати землі не
даром, а за майбутні заслуги перед рідним краєм – давати землі тим,
хто стане в ряди козацтва. Козакам кінним дати більше, пішим –
менше. Скасувати поділ України на губернії, а поділити її, як в
старовину, на полки. Усі землі в межах полка обьявити полковою
власністю і віддати до повного розпорядку полкові, з умовою, що би
він виставив на завжди відповідну скількість узброєних кінних і
піших козаків для потреб української держави.
Для організації козацької України можна взяти за взірець
наших же кубанців, що переселившись із Запорожжя, заховали свою
стару організацію до наших днів.
Між ними нема і не може бути бідних, бо кожен козак
забеспечений землею, якої він не може ні продати ні подарувати, бо
земля – власність козацької громади, станиці.
Поза козацтвом зостаються вільні професії. Коли таким чином
зорганізувати український нарід, то з одного боку буде постійний
хліборобський і військовий елемент (міліція), поповнений
спеціяльними частями (артілерія, сапери і т.п.)! З другого розмаїті
вільні трудові професії.
Паразитів на народньому тілі не буде. Україна стане не
переможною силою.
Іван Липа
_____________________
Від редакції
Редакція де вчім не згоджується з автором статті “Вільне Козацтво”
Рідний курінь. – 1917. – 3 грудня.
175
Taras Vintskovs’kyi
Ivan Lypa and Vil’ne (Free) Cossackdom
The publication of document relates the artivities of such well the known
Odessa political figure as Ivan Lypa, who in the years of revolution expressed out
opinion on a rational form of organization of Vil’ne Cossackdom in Ukraine. The
results of the research are to wide circle of readers.
УДК 93(477.7)
Вергілій Ріцко
ІСТОРИЧНІ ПІСНІ, ЗІБРАНІ В СЕЛАХ НА ТЕРИТОРІЇ КОЛИШНЬОЇ
ЗАДУНАЙСЬКОЇ СІЧІ (ДОБРУДЖА, РУМУНІЯ) у1976-1978 рр.
Читачеві пропонуються до уваги варіанти українських історичних
пісень, які були збережені і записані автором протягом 1976-1978 рр. в
українців - жителів (можливо нащадків задунайців) сучасних сіл у
Добруджі (Румунія), на території колишньої Задунайської Січі.
1. “Пісня про Івана Богуна”
Ой з-за гори чорна хмара,
Мов хвиля, іде,
То ж не хмара, то ж не чорна,
Запорожців Богун веде,
Та на вражих турків
Коло трьох могил.-
Уже по тих яниченьках
Та й пугач завив.
Серед ночі в Дикім полі
Рушниці ревіли,
А в Очакові туркині
Та від страху мліли.
Ой у середу ізвечора
Турків обступали,
А в п’ятницю до полудня
Всіх упень рубали.
Ой наточив Іван Богун
Невірам вина,
Та було ж їх сорок тисяч,
А тепер нема.
Записано 1976 р. в с. Чаталкіой від Миколи Петренка, 68 років.
2. “Пісня про козака Супруна”
Ой не знав козак,
Ой не знав Супрун,
А як славоньки зажити,
Гей, зібрав військо
Славне запорізьке
Та й пішов орду бити.
Ой у неділю рано-раненько
Супрун із ордою стявся,
А в понеділок, в обідню годину,
Сам в неволеньку попався.
“Ох і ти, козаче, козаче
Супруне,
А де ж твій вороний кінь?”
“ Гей, кінь мій в хана на
припоні,
Сам я, молодий, в неволі.
Ох, виведіть мене, виведіте
На Савур могилу,
Гей, нехай стану-гляну
Я на мою Україну”.
Записано1976 р. в с. Чаталкіой від Миколи Петренка, 68 років.
|