Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр.
До уваги читачів пропонуються османсько-турецькі документи та їхні описи, що містять інформацію про службу задунайських козаків в Османській імперії та зберігаються в Урядовому османському архіві м. Стамбул (Туреччина) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi)....
Gespeichert in:
| Datum: | 2012 |
|---|---|
| Hauptverfasser: | , |
| Format: | Artikel |
| Sprache: | Ukrainian |
| Veröffentlicht: |
Інституту історії України НАН України
2012
|
| Schriftenreihe: | Чорноморська минувшина |
| Schlagworte: | |
| Online Zugang: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207253 |
| Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Zitieren: | Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. / О. Бачинська, О. Середа // Чорноморська минувшина. — 2012. — Вип. 7. — С. 150-159. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207253 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2072532025-10-05T00:16:37Z Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. Оsman-Turkish documents on Сossacks of Zadunays’ka Sich before and during the Russian-Turkish war 1828-1829 Османо-турецкие документы о задунайском казачестве накануне и во время русско-турецкой войны 1828-1829 гг. Бачинська, О. Середа, О. Публікація документів До уваги читачів пропонуються османсько-турецькі документи та їхні описи, що містять інформацію про службу задунайських козаків в Османській імперії та зберігаються в Урядовому османському архіві м. Стамбул (Туреччина) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi). To attention of reader the Оsman-Turkish documents and their annotations are offered which have information on service of the Cossacks of Zadunays’ka Sich in the Ottoman empire. The documents are kept in the Governmental Osman Archive Istambul (Turkey) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi). Вниманию читателей предложены османо-турецкие документы та их аннотации, которые имеют информацию про службу задунайских казаков в Османской империи и хранятся в Правительственном Османском архиве г. Стамбул (Турция) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi). 2012 Article Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. / О. Бачинська, О. Середа // Чорноморська минувшина. — 2012. — Вип. 7. — С. 150-159. — укр. 2519-2523 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207253 94 (477) «1828-1829» uk Чорноморська минувшина application/pdf Інституту історії України НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Публікація документів Публікація документів |
| spellingShingle |
Публікація документів Публікація документів Бачинська, О. Середа, О. Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. Чорноморська минувшина |
| description |
До уваги читачів пропонуються османсько-турецькі документи та їхні описи, що містять інформацію про службу задунайських козаків в Османській імперії та зберігаються в Урядовому османському архіві м. Стамбул (Туреччина) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi). |
| format |
Article |
| author |
Бачинська, О. Середа, О. |
| author_facet |
Бачинська, О. Середа, О. |
| author_sort |
Бачинська, О. |
| title |
Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. |
| title_short |
Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. |
| title_full |
Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. |
| title_fullStr |
Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. |
| title_full_unstemmed |
Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. |
| title_sort |
османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. |
| publisher |
Інституту історії України НАН України |
| publishDate |
2012 |
| topic_facet |
Публікація документів |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207253 |
| citation_txt |
Османсько-турецькі документи про задунайське козацтво напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр. / О. Бачинська, О. Середа // Чорноморська минувшина. — 2012. — Вип. 7. — С. 150-159. — укр. |
| series |
Чорноморська минувшина |
| work_keys_str_mv |
AT bačinsʹkao osmansʹkoturecʹkídokumentiprozadunajsʹkekozactvonaperedodnítapídčasrosíjsʹkoturecʹkoívíjni18281829rr AT seredao osmansʹkoturecʹkídokumentiprozadunajsʹkekozactvonaperedodnítapídčasrosíjsʹkoturecʹkoívíjni18281829rr AT bačinsʹkao osmanturkishdocumentsonsossacksofzadunayskasichbeforeandduringtherussianturkishwar18281829 AT seredao osmanturkishdocumentsonsossacksofzadunayskasichbeforeandduringtherussianturkishwar18281829 AT bačinsʹkao osmanotureckiedokumentyozadunajskomkazačestvenakanuneivovremârusskotureckojvojny18281829gg AT seredao osmanotureckiedokumentyozadunajskomkazačestvenakanuneivovremârusskotureckojvojny18281829gg |
| first_indexed |
2025-10-05T01:06:41Z |
| last_indexed |
2025-10-07T01:04:33Z |
| _version_ |
1845283073388707840 |
| fulltext |
150
Алиса Ложешник
Участие полкового есаула Романа Согутчевского и Гавриила Вареника в
поселении усть-дунайских буджацких казаков (на материалах
Государственного архива Одесской области)
В статье на основе архивных и опубликованных материалов исследуется роль
Романа Согучевского и Гавриила Вареника в поселении усть-дунайских буджацких
казаков в Буджаке.
Ключевые слова: усть-дунайские козаки, Буджак
Рецензент: Т.Г. Гончарук, д.і.н., професор (Одеський національний університет
імені І.І.Мечникова)
УДК 94 (477) «1828-1829»
Олена Бачинська, Олександр Середа
ОСМАНСЬКО-ТУРЕЦЬКІ ДОКУМЕНТИ ПРО ЗАДУНАЙСЬКЕ
КОЗАЦТВО НАПЕРЕДОДНІ ТА ПІД ЧАС РОСІЙСЬКО-
ТУРЕЦЬКОЇ ВІЙНИ 1828-1829 рр.
До уваги читачів пропонуються османсько-турецькі документи та їхні
описи, що містять інформацію про службу задунайських козаків в
Османській імперії та зберігаються в Урядовому османському архіві
м. Стамбул (Туреччина) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi).
Ключові слова: козацтво, російсько-турецька війна 1828-1829 рр.,
османсько-турецькі документи
Про вихід та перебування запорожців у межах Османської імперії в
кінці XVІІІ – 20-х рр. ХІХ ст. присвячене не одне дослідження в
історичній літературі ХІХ-ХХ ст. Проте, більшість з них основані на
російських документах цього періоду, інформації та спогадах
записаних від задунайських козаків. Одним із недостатньо висвітлених
і суперечливих залишається питання становища та служби задунайців
напередодні та під час російсько-турецької війни 1828-1829 рр.,
перехід частини козаків на чолі з отаманом Й.Гладким до Російської
імперії та наслідки для тих козаків залишився в Туреччині. За
допомогою залучення опублікованих і архівних османсько-турецьких
документів, зіставлення їх із документальними матеріалами
вітчизняного походження автори статті намагались розібратися в
зазначеному питанні. За допомогою залучення опублікованих і
архівних османсько-турецьких документів, зіставлення їх із
документальними матеріалами вітчизняного походження автори статті
намагались розібратися в зазначених питаннях.
Запропоновані нижче документи та анотації публікуються
вперше. Вони зберігаються в Урядовому османському архіві м.
Стамбул (Туреччина) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi; далі – BOA).
Матеріали фондів «HAT» та «С.AS» являють собою документи
пов’язані з комплектування військових підрозділів, їхнє
забезпечення, фінансування, переміщення, реформування, службу
тощо. Слід зауважити, що задунайські запорожці в османсько-
151
турецьких документах мали назву, як і раніше у XVІІІ ст. –
Буткальських або Поткальських козаків (Potkalı/Butkalı Kazakları),
«Potkalı» чи «butkalı» походить від татарського «potka» чи «butka» –
варена пшенична крупа крупної фракції чи каша з пшеничної
крупи345. У такому значенні термін «potka» чи «butka» вживається
в усіх тюркських мовах кипчакської групи до якої входять
ногайська і кримськотатарська мови346. Ногайці і кримські татари
ідентифікували запорожців як козаків, які вживали куліш на
загальній трапезі, чи «козаки з кулішем (тобто кашею з пшеничної
крупи)» potkalı (butkalı) = potka (butka) + lı (буквальний переклад «з
кашею»)347. В подальшому термін «potkalı» чи «butkalı» був
запозичений османським офіційним діловодством. Незрозуміла
назва для османської бюрократії часто викривлялась особливо у
фінансових документах, де використовується стиль почерку
сіякат, що дозволяв не вписувати діакритичні крапки. В
результаті деколи зустрічаються написання «pankalı», «pontalı»348.
Запропоновані анотації до османських документів і документи
можна розподілити на декілька груп.
Перша група відображає безпосередні характер служби в
мирний та військовий час, бойові операції, в яких мали брати
участь задунайських запорожців (док.№1,2,4,5,8). Вона
підтверджує та доповнює вже відому інформацію про службу
козаків. Так, зокрема, вони зобов’язані були брати участь у
походах турецьких військ, у тому числі каральних експедиціях
проти болгар, греків і сербів, які боролись за свою незалежність.
Вже на початку 1821 р. загони грецьких патріотів на чолі з
О. Іпсіланті мали бої з турецькими військами в Подунав’ї та
Дунайських князівствах, в тому числі там, де знаходились
задунайські козаки, а саме в турецькій армії сераскера Озим-
паші, близько двох тисяч в Яссах, на чолі з наказним отаманом
Н. Білугою перебували у Волощині. Протягом 1824 – 1826 рр.
понад тисячу козаків були дислоковані в районі Мореї
(п-ів Пелопонес), 40 козацьких чайок брали участь у боях під
Міссолунгою (м. Месолонгіон в Західній Греції; друга осада
турецькою армією Ібрагіма-паші тривала протягом травня 1825 р.
– квітня 1826 р.). Саме тут загинув й кошовий отаман Семен
Мороз, а греки захопили групу запорожців й ув’язнили їх на
декілька років у монастирі. Повернулись вони лише завдяки
заступництву афонського архімандрита Філарета, який до цього
345 Радлов В. В. Опыт словаря тюркских наречий. – СПб., 1911. – Т. IV, ч. 2. – С.1284, 1676.
346 Севортян Э. В. Этимологический словарь тюркских языков. – М., 1978. – Т.2. – С.201-202.
347 Pritsak O. İlk Türk-Ukrayna İttifakı (1648) //İlmî Araştırmalar. № 7. – İstanbul, 1999. – С.281.
348 BOA. – Fon adı: C.AS. – Dosya № 20. – Gömlek № 896 [1201. Ra. 29]; BOA. – Fon adı:C.AS. –
Dosya № 172. – Gömlek № 7501 [1242.N.29].
152
побував на Січі і закликав козаків не воювати проти греків349.
Такі дії османського керівництва неоднарозаво викликали
незадоволення задунайців, що проявлялось у переході окремих
груп козаків до Російської імперії.
Напередодні російсько-турецької війни 1828-1829 рр. (з осені-
зими 1826 р.) відбулось формування в складі турецької армії
регулярного кавалерійського регіменту, що забезпечував порядок у
провінції Сілістра. Регімент складався з трьох дивізіонів (частин) –
турецького, татарського й запорозько-козацького. Відомо також
про платню та обмундирування, що мали там саме задунайці в
цьому регіменті. Формування регіменту було покладено на
сілістрінського намісника Ахмет-пашу, він мав діяти за спеціально
розробленим для даного з’єднання положенням від 16 листопада
1826 р.350 (хоча перед цим для більшості провінційних залог
Османської імперії як зразок брали положення для залоги фортеці
Відін). Підрозділи формувались з округів Бабадаг, Мачин і
Сілістра, змінювалися кожні чотири місяці. На 1323 офіцерів і
рядових кавалеристів – 329 складали запорозько-козацькі.
Першим керівником всього сілістрінського кавалерійського реєстру
був Мехмед Емін ага. Запорозько-козацьку частину очолював
мусульманин – першим отримав звання керівника (Kazak Başı Ağa)
цієї частини Алі Коч Ага. Крім нього в частині було 3 капітани
(Yüzbaşı), 6 лейтенантів (Yüzbaşı Mülâzımı), 3 прапорщики
(sancaktar), 6 сержантів (Çavuş), 30 капралів (сотників, Onbaşı) і
270 кавалеристів, священик, 3 постачальники, 6 трубачів. Усім
офіцерам і рядовим кавалеристам надавалась майже однакова
платня, а також уніформа. Капітан запорозько-козацької частини
носив «трансильванський «kalpak» білої смушки» зі шликом, а всі інші
«чорної смушки», куртки блакитного кольору, сорочку (gömlek),
дощовик з капюшоном, чоботи. Озброєння капітана складав штик і
шамшур (şimşir), а рядових кавалеристів ще й кавалерійський
пістоль351. У регіменті козацькому капітану сплачували на місяць –
100 курушів (срібна турецька монета куруш/гуруш (грош);
хорунжому і сержанту – по 50; капралу – 30; священику – 25.
Зазначене вище міститься у одному з османсько-турецьких
документів, опублікованому в англомовному варіанті дослідником
Авігдором Леві352. Умови та організацію подальшої служби цього
349 Рябінін-Скляревський О. З життя Задунайської Січі // Невичерпні джерела пам’яті: Зб. наук.
статей, матеріалів і републікацій. Т. ІІ: Задунайська Січ. – Одеса, 1998. – С.307; Кондратович Ф.
Задунайская Сечь [по местным воспоминаниям и рассказам] // Там само. – С.54-55.
350 Translation of the founding regulation of the Silistra cavalry regiment of 16 November 1826. Text of
Imperial Rescript [Avigdor L. The Contribution of Zaporozhian Cossacks to Ottoman Military Reform:
Documents and Notes]//Harvard Ukrainian studies. – 1982. – V.VI, number 3, September. – Doc. № 1.
351 Там само.
352 Там само.
153
регіменту розкриває друга група, запропонованих авторами цієї
статті читачеві джерел. Вона пов’язана із організацією, умовами
служби турецьких запорожців, їхньої плані та підпорядкування;
розкриває підготовку до війни Османської імперії (док. №2-6, 8-10).
І третя група документів, дозволяє переглянути або уточнити
причини та можливості переходу задунайських козаків до Російської
імперії у травні 1828 р. на чолі з кошовим отаманом Й.Гладким (док.
№ 4-6). Дозволимо собі дещо розвити зазначену теми.
Складна міжнародна ситуація 1826-1827 рр. послаблювала
Османську імперію й одночасно змушувала її готуватися до війни з
Росією. Як відомо з представленого нижче документу № 4 в лютому
1828 р. сілістрінський валі Ахмед Паша, надіслав Великому Візиру
повідомлення про додаткову організацію 600 козаків і надання їм зброї.
Офіційно російсько-турецька війна розпочалась 14 (26) квітня
1828 р. «Загальний перехід запорожців на чолі з кошовим
отаманом Й.Гладким» до Російської імперії в травні 1828 р. мають
неоднозначні оцінки в літературі та описуються доволі
схематично. З невеликими дрібницями, але більшість дослідників
(Ф.Вовк, П.Короленко, А.Д.Бачинський та ін.) зазначала наступне.
Близько двох тисяч задунайців, які дотримувались протурецьких
настроїв на чолі з кошовим отаманом була мобілізована до
Сілістри. Після того кошовий отаман Й.Гладкий повернувся на Січ
і перевів іншу частину козаків через Дунай до російської армії.
Вони принесли з собою військову канцелярію, похідну церкву,
скарбницю, прапори, бунчуки, булаву. Це дало можливість
говорити про повернення до російської держави не окремого
підрозділу, а всього козацького Коша. Після того частина
населення Січі була вирізана турками, а частина, яка врятувалась,
оселилася в різних містах і селищах Добруджі, а згодом, навіть,
служила у залогах турецьких фортець (док.№9-10). Саму козацьку
Січ султанський уряд заборонив відновлювати. Козаків у Сілістрі
турецька влада роззброїла і відправила у в’язницю – спочатку до
Адріанополя, а потім до Константинополя, згодом звільнила і вони
повернулися в дунайську дельту на землі колишньої Січі.
За російськими документами 10 (22 травня) 1828 р.
базарчуцька бессарабська карантинна застава рапортували, що
«близько 12 годин після півночі прибув до тутешнього порту через
Кілійські гирла на невеликому човні з десятьма особами
запорожців» «при двох бунчуках, та трьох прапорах, турецької
Запорозької Січі кошовий отаман Осип Гладкий з тим, щоб з
запорозьким військом, що є під його відомством поступити у
відомство Російської імперії». Наступного дня прибув ще 61 човен,
на яких було від 500 до 700 чоловіків і жінок. Отаман повідомляв,
154
що за ним мають слідувати ще до тисячі осіб353. Російські
карантини протягом 14-26 травня (26 травня – 7 червня)
повідомляли, що з території колишньої Січі вийшло ще близько
500 осіб354. 25 травня (6 червня) «при кошовому з отаманами та
козаками всього 218 осіб…. відправились до переправи через
Дунай при селищі Сатуново»355 та 27 травня (8 червня) допомагали
російським військам переправлятися через Дунай. Тут вони
зайняли території, підвладні колишній Січі.
За цей самий час маємо декілька повідомлень із османської
адміністрації (док. №5-7). Так, за повідомленням захисника Тульчі
Ібраїма Паші сілістрінському валі (губернатора) 22 травня 1828 р.
кошові (?) отамани, оминаючи Тульчу, прийшли в Дунавець,
зібравши козаків у «протоці Гедерлез» (Георгіївське гирло) і
навколишній місцевості оголосили про наявність державного
фірману, за яким козаки з лівого берега Дунаю мали направлятися
в бік Румелії (щоб вони не казали!). Вже 26 травня 1828 р.
сілістрінський валі Ахмед Паші повідомляв Великого Візира про те,
що кошовий отаман залишив Сілістру для того, щоб в окрузі
Тульча зібрати козаків і відправити їх до фортеці Браїла, а в
дійсності він, не доправивши козаків до фортеці, перевів їх до
Росії. Датування цих повідомлень та їхній зміст дозволяє
припустити наступне. Пo-перше, кошовий отаман зі старшиною,
які повернулися із Сілістри мали розпочати переселення
запорожців з пониззя Дунаю в Румелію, як про це зазначали самі
козаки і писав Ф.Вовк356. В той самий час цим фірманом козаки
мобілізовувались на службу до лав турецької армії для захисту
придунайських фортець. За це опосередковано свідчить і
повідомлення Й.Гладкого на базарчуцькій заставі про те, що
«з Константинополя йде паша з 40 000 корпусом Війська, з яких
має намір залишити в фортецях: Бабі (Бабадаг – О.Б., О.С.) 20 000,
в Тульчі 10 000 та Ісакчі 10 000»357.
По-друге, наявність зазначеного фірману пояснює швидкість з
якою Й.Гладкий «на невеликому човні з 11 запорожцями при двох
бунчуках та трьох прапорах Турецької Запорозької Січі» вже
22 травня прибув до базарчуцького карантину й очікував на
подальший активний вихід козаків з сім’ями. Наявність
вищезгаданого повідомлення сілістрінського валі Ахмеда Паші
26 травня 1828 р. (док. №7) свідчить про те, що османська
адміністрація відразу дізналась про дії козаків.
353 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 214. – Спр. 7 за 1828 р. – Арк. 2-9зв.
354 Каюк С. М. Задунайська Січ (1775-1828 рр.): Дис.... канд. іст. наук: 07.00.01
/Дніпропетровський держ. ун-т. – Дніпропетровськ, 1999. – С.173.
355 ДАОО. – Ф.1. – Оп.214. – Спр.7 за 1828 р. – Арк. 5-7зв.
356 Кондратович Ф. Задунайская Сечь [по местным воспоминаниям и рассказам]. – C.65.
357 ДАОО. – Ф. 1. – Оп. 214. – Спр. 7 за 1828 р. – Арк.7зв.
155
Спонтанність переходу визначається, на наш погляд, ще
декількома обставинами. Мобілізація козаків та заплановане їхнє
переселення з пониззя Дунаю, не давали можливості скористатися
варіантом переходу на бік Росії, коли вона б перейшла Дунай. За таких
обставин не відомо, як би поставилось керівництво російської армії й
солдати до козацького населення. Важливо також врахувати і те, що
Й. Гладкий не міг не розуміти складність становища, в якому
опинялися козаки та їхні родини, коли османські військові довідаються
про його перехід. Кошовий отаман С. Мороз зауважив, що коли
«кошовий тікатиме, турки знищать усіх запорожців, де тільки хто є»,
саме так пояснив своє ставлення до переходу Коша на бік Росії і
попередник Й.Гладкого кошовий отаман В.Незамаївський: «Тікати?..
Як його тікати! Багато народу запропастимо – турчин повирізує!.. Ні,
нехай хто заводив, той и виводить, а я не буду виводити!»358. У 1824 р.
група задунайців, яка перейшла до Росії також твердила: «Якщо
кошовий втече, то турки почнуть знищувати всіх запорожців, які де
тільки є»359. Про те, що Й. Гладкий все ж таки розумів відповідальність
свого вчинку, свідчить й те, що він опікувався тими козаками, яких
сам відвів до Сілістри. Він писав генерал-фельдмаршалу І.І.Дібічу у
1830 р., що особисто відвів «сілістрійському паші запорожців 600 осіб з
духовним причетом, ієромонахом, дяком і тропаром, всього
603 чоловіки»360. Можна припустити, що це могли бути згадані вище
600 задунайців, яких кошовий отаман за наказом османського
керівництва мобілізував в лютому 1828 р. (док. № 4). Якщо взяти до
уваги ще близько 329 осіб, що служили у сілістрінському реєстрі, то
лише у Сілістрі перебувало до тисячі задунайських козаків. Їхня доля
склалася по-різному. 600 козаків, як зазначав Й.Гладкий у 1830 р., було
«відразу відправлено з Сілістри в Константинополь й утримувались під
вартою, багато хто з них від нестатку їжі та інших потреб померли;
65 чоловік протягом 1829 та 1830 років встигли з неволі звільнитися і
прибули на місце свого проживання, а залишилось лише 263 особи».
Кошовий клопотався про їх звільнення, що й сталося внаслідок,
ймовірно, відповідних дій російського представника в Стамбулі361. Інші
козаки, які служили в регіменті були відправлені з Європейського
фронту до Стамбула, а згодом в Анатолію362.
Про більш-менш лояльне ставлення османської адміністрації до
козацтва свідчить й наступні факти. В лютому 1829 р., за
безпосередньої участі сілійстрінського валі Ахмед паші, був
сформований новий регімент із 1300 вершників, до складу якого
358 Невичерпні джерела пам’яті: Зб. наук. статей, матеріалів і републікацій. Т. ІІ: Задунайська Січ. – Одеса, 1998.
359 Бачинський А. Д. Січ Задунайська. 1775-1828 рр.: Историко-документальний нарис. –
Одеса: МП «Гермес», 1994. – С.105.
360 ДАОО. – Ф.1. – Оп.214. – Спр. 7 за 1828 р. – Арк.177.
361 Там само. – Арк.177 зв.
362 Translation of the founding regulation or the Silistra cavalry regiment. – P.387.
156
входили колишні задунайські козаки (док.№8). Протягом 1829 р. в
ньому служили близько 150 козаків і 25 священиків, але вже без
власних керівників. Їх об’єднали в управлінні з турецькою частиною
регіменту. В липні 1830 р., козаків разом з іншими частинами
направили до Стамбулу для здійснення військової підготовки та
переобмундирування (док. 9). Після 1830 р. козацька частина
регіменту не формувалась363, а козаки були лише супроводженням й
охороною османській адміністрації (док.№10).
Таким чином, запропоновані до уваги османсько-турецькі
документи дозволяють уточнити та доповнити відомі джерела
російського походження про становище та службу задунайських
запорожців протягом 20-30-х рр. ХІХ ст.
Документи:
Документ №1. Silistre Valisi Salim Paşa’nın, Tatar askeriyle Bahadır
Giray Sultan’ın ve Tokalı «Potkalı» Kazak taifesi ile Babadağı ayanının
maiyetinde bulunmaları için emirler gönderilmesi talebi. [1236.B.03].
Розпорядження Сілістринського губернатора Селіма паші,
відправити загін Поткали козаків та татарське військове з’єднання
Бахадир Гірея Султана для заспокоєння аянських заворушень в
Бабадазі. [1821.04.06].
BОA.–Fon adı:HAT. – Dosya №934. – Gömlek №40431
[1221.B.03/06.04.1821].
Документ №2. Silistre havalisinde ber muceb-i irade Tatar,
Türk ve Potkalı Kazakları’ndan bir tertib 1323 nefer süvari tahrir
edildiğine, gönderilen bir mikdarı Dersaadet’ce talim ve iade edilmiş
ise de, oraca mütebakilerin talimi için Solkolağası Said Mirza ile
Enderun ağalarından birinin Binbaşı nasbi ile Silistre’ye i’zamları
münasib olacağına dair Serasker Mehmed Hüsrev Paşa ve Nazır
Mehmed Yekta Efendi’den. а.g.y.tt. [1242.Z.29].
Відповідно указу в околиці Сілістри, з татар, турок і поткали
козаків сформувати та записати до реєстру 1323 вершників, а деяку
іхню кількість направити на підготовку за Стамбульським зразком з
подальшим поверненням. Для здійснення відправлення, від сєраскєра
Мехмед Хюсрев Паші та Назиря Мехмед Йекта Ефенді – Агі Лівого
Крила (військового напрямку), призначити Саід Мурзу разом з одним
Ага – Ендерун, майором (тисячником), які мають зібрати, тих хто
підходить для відправлення до сілістри й тих, хто підходить для
підготовки, з тих хто залишився в тій місцевості. [24.07.1827]
BОA. – Fon adı: HAT. – Dosya № 309. – Gömlek № 18248
[1242.Z.29/24.07.1827].
363 Там само. – Р.387-388.
157
Документ №3. Silistre’de bulunan iki tabur Asakir-i-
Mansure’nin zabit ve efradının isimleriyle aylık mikdarı maaşlarını
ve ta’yinatlarını ve Tatаr süvarileri Türk uşakları ve Kazak taifesi
masarifatını havi defter. [1243.B.15].
Регістр, що вміщує витрати: на місячну зарплату і пайки для
офіцерського і солдатського складу двох загонів Мансурового Війска;
також витрати на татарських вершників, турецьких і козацьких
загонів. [01.02.1828].
BОA.– Fon adı:C.AS. – Dosya № 636. – Gömlek №26821 [1243.B.15/01.02.1828].
Документ №4. Maiyeti için 600 nefer kazak askeri tertip
eylediğinden ve bunların tüfenkleri olmadığından bahisle 600 tüfenk
verilmesi ve 200 nefer sekban askerinin tedariki hususu reylerine
sulunduğu hakkında Silistre Valisi Ahmed Paşa’dan Sadaret’e
gönderilen kaime.[1243.B.22].
Документ направлений Великому Визирю від сілістрінського валі Ахмеда
паші сприводу організації 600 кінних козаків для допомоги та супроводу, на
випадок відсутності в них зброї, надати їм 600 рушниць; та формування 200
військових сєйбан (яничар) для заготовельних робіт. [08.02.1828]
BОA.–Fon adı:HAT. – Dosya № 1086. – Gömlek №44189 [1243.B.22/ 08.02.1828].
Документ №5. Tuna sahillerindeki Tatar kabilesiyle Türk Uşağı,
Babadağı, Maçin ve Silistre kazalarındaki Pontalı kazaklarından dört
ayda bir nöbetleşe Silistre'de süvariler durması, g.tt. [1242.N.29].
Про забеспечення порядку та охорони в Сілістрі протягом чотирьох
місяців кавалеристами від татар, орд, які знаходяться на берегах
Дунаю разом з Поткали козаками, які знаходяться в округах-каза
Тюрк-Ушак, Бабадаг, Мачин та Сілістра. [26.04.1828].
BОA.–Fon adı:C.AS. – Dosya № 172. – Gömlek №7501 [1242.N.29/26.04.1828].
Документ №6. Potkalı Kazaklarının koşoyları olan lâin Tolçı'ya
uğramayarak Dones karyesine gelip Hızırilyas boğazı ve sair o
havalide olan Kazakları toplayarak devletin fermanı vardır
cümlenizi bu tarafdan Rumeli tarafına nakledeceğiz ne dersiniz diye
sual eylediğine ve saireye dair Tolcı Muhafızı İbrahim Paşa'dan
Silistre valisine gönderilen şukka. [1243.Za.08].
Лист від захисника Тульчі Ібрагима паші до сілістринського валі.
Звільнені кошеві Поткали козаки, минуючи Тульчу, прийшли в село
Дунавець. В протоці Гедерлез та навколишній місцевості зібрали там
місцевих козаків, оголосили про наявність державного фірмана, за
яким усі вони (козаки) з цього боку направлялись в бік Румелії, щоб
вони не говорили. [22.05.1828].
BОA. –Fon adı: HAT. –Dosya №1087. –Gömlek №44249B [1243.Za.08/22.05.1828].
158
Документ №7. Tolcı kazasında Potkalı kazakları toplayıp İbrail
Kalesi’ne götürmek için oraya göndermiş olduğu Koşoy nam zatın
bazı merkumları mezkûr kaleye götürmeyerek Rusyalıya götürmüş
olduğuna ve saireye dair Silistre Valisi Ahmed Paşa’dan Sadaret’e
gönderilen kaime. [1243.Za.12].
Надісланий офіційний документ Великому Визирю від Сілістренського
валі Ахмеда Паші відносно Кошового (як він є за іменем), який був
надісланий для зібрання Поткали козаків в каза Тулча і відправлення їх до
фортеці Браїла, а в дійсності не доправивши вищезазначених [козаків] до
згадуваних фортець, він доправив їх та інших до росіян. [26.05.1828].
BОA.–Fon adı:HAT. – Dosya №1087. – Gömlek №44249 [1243.Za.12/26.05.1828].
Документ №8. Silistire Valisi Ahmed Paşa'nın marifetiyle
havalideki Tatar kabilelerinin Türk uşağı ve Potkalı Kazakları'ndan,
zabitleriyle beraber yeniden bin üç yüz süvari askeri tertibi
hakkında, a.g.y.tt [1244.Z.29].
Відносно організації, знову разом з офіцерами 1300 військових
вершників з перебуваючих на окільній місцевості Татарських орд,
Турецьких хлопців і Поткали козаків, за безпосередньою участю
Силістринського валі Ахмеда Паші.[07.02.1829].
BОA. – Fon adı: HAT. – Dosya № 296. – Gömlek № 17641
[1244.Z.29/07.02.1829].
Документ №9. Silistire ve havalisinde bulunan Tatar kabileleri,
Türk ocağı ve Potkalı Kazakları'ndan teşkil olunup, İstanbul'a
getirilen talim ve terbiye olunan süvarilerin teşkilatlarına ve tensik
suretine dair. a.g.y.tt.[1245.Z.29].
Відносно доправлених до Стамбулу знайдених в Сілістрі і навколишній
місцевості, організованих Татарських орд, Турецького корпусу і Поткали
козаків, і здійснення військової підготовки і тренування цих вершників і
реформування їхнього обмундирування. [21.06.1830].
BОA. – Fon adı:HAT. – Dosya №296. – Gömlek №17595 [1245.Z.29/21.06.1830].
Документ №10. İbrail nazırı maiyyetindeki Potkal Kazakları’nın
altmış nefere çıkarılması ve tayinatlarının ona göre verilmesi.
Про виділення назирю Браїли шести Поткали козаків для супроводу.
BОA. – Fon adı: C.AS. – Dosya №307. – Gömlek №12665 [1255.S.25/05.10.1839].
Olena Bachyns’ka,Оlexander Sereda
Оsman-Turkish documents on Сossacks of Zadunays’ka Sich before and
during the Russian-Turkish war 1828-1829
To attention of reader the Оsman-Turkish documents and their annotations are
offered which have information on service of the Cossacks of Zadunays’ka Sich in
the Ottoman empire. The documents are kept in the Governmental Osman Archive
Istambul (Turkey) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi).
Key words: Cossacks, Russian-Turkish war 1828-1829, Оsman-Turkish documents
159
Олена Бачинская, Олександр Середа
Османо-турецкие документы о задунайском казачестве накануне и
во время русско-турецкой войны 1828-1829 гг.
Вниманию читателей предложены османо-турецкие документы та их
аннотации, которые имеют информацию про службу задунайских казаков в
Османской империи и хранятся в Правительственном Османском архиве г.
Стамбул (Турция) (Başbakanlık Osmanlı Arşivi).
Ключевые слова: казачество, русско-турецкая война 1828-1829 гг.,
османо-турецкие документы.
Рецензент: Т.В. Чухліб, д.і.н., провідний науковий співробітник
(Інститут історії України НАН України)
ВОА. – Fon adi : HAT. – Dosya №309. Gömtek №18248.
|