Задачи идентификации линейных стационарных систем. Часть 1. Метод Прони

Наведено огляд алгоритмів розв’язання однієї з найпростіших задач ідентифікації, яка, однак, має чисельні застосування, а саме, задачі визначення параметрів лінійної стаціонарної системи з неперервним часом за результатами реєстрації в дискретні моменти часу перехідного процесу в цій системі. Порядо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2011
Hauptverfasser: Ларин, В.Б., Апостолюк, А.С.
Format: Artikel
Sprache:Russian
Veröffentlicht: Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України 2011
Schriftenreihe:Проблемы управления и информатики
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207321
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Задачи идентификации линейных стационарных систем. Часть 1. Метод Прони / В.Б. Ларин, А.С. Апостолюк // Проблемы управления и информатики. — 2011. — № 4. — С. 21–37. — Бібліогр.: 48 назв. — рос.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Beschreibung
Zusammenfassung:Наведено огляд алгоритмів розв’язання однієї з найпростіших задач ідентифікації, яка, однак, має чисельні застосування, а саме, задачі визначення параметрів лінійної стаціонарної системи з неперервним часом за результатами реєстрації в дискретні моменти часу перехідного процесу в цій системі. Порядок системи припускається відомим. Похибка реєстрації моделюється шляхом утримання тільки фіксованого числа значущих цифр після коми. Розглянуті алгоритми базуються на ідеї метода Проні про декомпозицію загальної задачі ідентифікації на задачу визначення показників експонент і подальше знаходження амплітуд відповідних мод. Відзначається, що за методом Проні і за методом матричних в’язок декомпозиція здійснюється шляхом переходу від системи з неперервним часом до відповідної системи з дискретним часом. Наступний (зворотний) перехід від системи з дискретним часом до системи з неперервним часом, в свою чергу, може викликати додаткові похибки оцінок параметрів вихідної системи з неперервним часом.