Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля
У статті проаналізовано особливості обрядодії покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля. Цей регіон має характерні етнокультурні зв’язки українців з багатьма етносами, що сформувалися впродовж різних історичних періодів: входження до складу різних держав та сусідство з Молдовою, що поз...
Збережено в:
| Дата: | 2014 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2014
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207417 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля / М. Пилипак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 83-89. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207417 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2074172025-10-08T00:01:53Z Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля The Peculiarities of the Bride Covering in the Wedding Ceremony of the Eastern Podillya Пилипак, М. Етнологічні студії з української традиційності та сучасності У статті проаналізовано особливості обрядодії покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля. Цей регіон має характерні етнокультурні зв’язки українців з багатьма етносами, що сформувалися впродовж різних історичних періодів: входження до складу різних держав та сусідство з Молдовою, що позначилося на особливостях культури цього регіону, зокрема його південно-східної частини, яка охоплює Могилів-Подільський, Ямпільський, Піщанський райони Вінницької області, розміщені в смузі міжетнічного молдовсько-українського порубіжжя. В статье сделан анализ особенностей обряда покрывания невесты в свадебном обряде Восточного Подолья. Этот регион имеет характерные этнокультурные связи украинцев со многими этносами, сформировавшиеся на протяжении различных исторических периодов: вхождение в состав различных государств и соседство с Молдовой, что сказалось на особенностях культуры этого региона, в частности на его юго-восточной части, которая охватывает Могилев-Подольский, Ямпольский, Песчанский районы Винницкой области, расположенные в полосе межэтнического молдовско-украинского пограничья. The peculiarities of the ritual of the covering of the bride in the wedding ceremony of the Eastern Podillya are analyzed in the article. This region has characteristic ethnocultural connections of Ukrainians with many ethnoses, formed during different historical periods: the entry to different states and the neighbourhood with Moldova, which has been marked by the peculiarities of the culture of this region, especially its South-Eastern part, which occupies Mohyliv-Podilskyi, Yampilskyi, and Pishchanskyi districts of Vinnytsya region, situated in the zone of interethnic Moldavian-Ukrainian frontier. 2014 Article Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля / М. Пилипак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 83-89. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207417 392.51(477.43/.44) uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етнологічні студії з української традиційності та сучасності Етнологічні студії з української традиційності та сучасності |
| spellingShingle |
Етнологічні студії з української традиційності та сучасності Етнологічні студії з української традиційності та сучасності Пилипак, М. Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля Матеріали до української етнології |
| description |
У статті проаналізовано особливості обрядодії покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля. Цей регіон має характерні етнокультурні зв’язки українців з багатьма етносами, що сформувалися впродовж різних історичних періодів: входження до складу різних держав та сусідство з Молдовою, що позначилося на особливостях культури цього регіону, зокрема його південно-східної частини, яка охоплює Могилів-Подільський, Ямпільський, Піщанський райони Вінницької області, розміщені в смузі міжетнічного молдовсько-українського порубіжжя. |
| format |
Article |
| author |
Пилипак, М. |
| author_facet |
Пилипак, М. |
| author_sort |
Пилипак, М. |
| title |
Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля |
| title_short |
Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля |
| title_full |
Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля |
| title_fullStr |
Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля |
| title_full_unstemmed |
Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля |
| title_sort |
особливості покривання молодої у весільному обряді східного поділля |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2014 |
| topic_facet |
Етнологічні студії з української традиційності та сучасності |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207417 |
| citation_txt |
Особливості покривання молодої у весільному обряді Східного Поділля / М. Пилипак // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 83-89. — Бібліогр.: 38 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT pilipakm osoblivostípokrivannâmolodoíuvesílʹnomuobrâdíshídnogopodíllâ AT pilipakm thepeculiaritiesofthebridecoveringintheweddingceremonyoftheeasternpodillya |
| first_indexed |
2025-10-08T01:08:49Z |
| last_indexed |
2025-10-09T01:04:29Z |
| _version_ |
1845464262973063168 |
| fulltext |
83
УДК 392.51(477.43/.44) Максим Пилипак
(Уфа, Башкортостан, РФ)
ОСОБЛИВОСТІ ПОКРИВАННЯ МОЛОДОЇ
У ВЕСІЛЬНОМУ ОБРЯДІ СХІДНОГО ПОДІЛЛЯ
У статті проаналізовано особливості обрядодії покривання молодої у весільному обряді Схід-
ного Поділля. Цей регіон має характерні етнокультурні зв’язки українців з багатьма етносами,
що сформувалися впродовж різних історичних періодів: входження до складу різних держав та
сусідство з Молдавією, що позначилося на особливостях культури цього регіону, зокрема його
південно-східної частини, яка охоплює Могилів-Подільський, Ямпільський, Піщанський райони
Вінницької області, розміщені в смузі міжетнічного молдавсько-українського порубіжжя.
Ключові слова: весільний обряд, покривання, атрибутика, весільні чини.
В статье сделан анализ особенностей обряда покрывания невесты в свадебном обряде Вос-
точного Подолья. Этот регион имеет характерные этнокультурные связи украинцев со многими
этносами, сформировавшиеся на протяжении различных исторических периодов: вхождение в
состав различных государств и соседство с Молдавией, что сказалось на особенностях культуры
этого региона, в частности на его юго-восточной части, которая охватывает Могилев- Подольский,
Ямпольский, Песчанский районы Винницкой области, расположенные в полосе межэтнического
молдавско-украинского пограничья.
Ключевые слова: свадебный обряд, покрывание, атрибутика, свадебные чины.
The peculiarities of the ritual of the covering of the bride in the wedding ceremony of the Eastern
Podillya are analyzed in the article. This region has characteristic ethnocultural connections of
Ukrainians with many ethnoses, formed during different historical periods: the entry to different states
and the neighbourhood with Moldaviya which has been marked on the peculiarities of the culture
of this region, especially its South-Eastern part, which occupies Mohyliv-Podilskyi, Yampilskyi,
Pishchanskyi districts of Vinnytsya region, situated in the zone of interethnic Moldavian-Ukrainian
frontier.
Keywords: wedding ceremony, the covering of the bride, attributes, wedding ranks.
http://www.etnolog.org.ua
84
Дослідження регіональних традицій
усіх видів матеріальної та духов ної
культури українців є одним з актуальних
питань сучасної етнології, оскільки ви-
вчення етнокультурної специфіки різних
етнографічних зон уможливлює з’ясування
стану збереження, характер побутування і
виявлення тенденції зникнення та іннова-
ційних змін традиційної обрядовості.
Мета нашого дослідження – проаналі-
зувати особ ливості обрядодії покривання
молодої у весільному обряді Східного По-
ділля – регіону з характерними етнокуль-
турними зв’язками українців з багатьма
етносами, що сформувалися впродовж
різних історичних періодів: входженням
до складу різних держав та сусідством з
Молдавією, що позначилося на особли-
востях культури цього регіону, зокрема на
його південно-східній частині, яка охоп-
лює Могилів-Подільський, Ямпільський,
Піщанський райони Вінницької області,
розміщені в смузі міжетнічного молдав-
сько-українського порубіжжя.
Важливими джерелами для вивчення
весілля Східного Поділля, що висвітлю-
ють стан весільної обрядовості як зага-
лом, так і окремих її етапів, є публікації
В. Борисенко [33], Г. Танцюри [35], Т. Ти-
сячної [36], Ю. Шахової [37] та інших.
У межах окресленого регіону досліджен-
ня даній проблематиці присвячена праця
Н. Черняк [38], яка розглянула обряд по-
кривання молодої на прикладі с. Слобо-
дище Іллінецького району Вінницької об-
ласті. Таким чином, актуальність обраної
нами теми зумовлена відсутністю узагаль-
нюючого дослідження обрядодії в межах
Східного Поділля.
Покривання молодої у весільному об-
ряді було найдраматичнішим моментом,
адже вона прощалася з дівуванням, на-
бувала статусу жінки. В. Борисенко ви-
окремила побутування двох видів по-
кривання: найдавнішого, що поширене в
південних районах та більшості західних
районів України, – покривання голови
нареченої відбувається в домі молодої, і
пізнього, яке відбувається в домі моло-
дого, коли голову молодої покривав сам
молодий, що не характерно для більшості
районів України. За традицією цей обряд
мали виконувати приданки або свекруха
[33, с. 219]. За польовими матеріалами, у
деяких населених пунктах досліджуваної
території покривання молодої здійс нюють
на подушці. Обрядодія побутує у Він-
ницькому, Бершадському, Козятинському,
Літинському, Шаргородському районах
Вінницької області й у Летичівському ра-
йоні Хмельницької області. Локальною
особливістю с. Юхимівка є покривання
молодої в молодого на руках: Молодий си-
дить на стільці, йому на руки ставлять
подушку, садять молоду [27, арк. 3]. Має
місце покривання молодої на кожусі, яке
побутує в окремих селах Вінницького, Лі-
тинського, Шаргородського, Теплицького
районів Вінницької області й у Летичів-
ському районі Хмельницької області. Так,
у с. Стрільники покривання також здійс-
нювали на руках молодого [25, арк. 9].
Покривання молодої на кожусі поодино-
ко зафіксоване в центрі Він ницької об-
ласті – у с. Слобода Дашківецька та на
південному сході – у с. Брідок. Польовий
матеріал засвідчив, що в південних ра-
йонах досліджуваної території поширене
покривання обох молодих. Ця обрядодія
зафіксована в Бершадському, Могилів-
Подільському, Шаргородському, Чечель-
ницькому, Теплицькому районах Вінниць-
кої області. У нашому доробку докладно
описані поетапність дій при покриванні,
а також його послідовність та учасники
виконання. Так, знімання вінка здійсню-
вали різні особи. У селах Вінницького,
Калинівського, Козятинського, Липовець-
кого, Іллінецького, Шаргородського ра-
йонів Вінницької області це робила мати
молодої: Мати знімає вельон і розплітає
косу [7, арк. 20]; Мати знімає вінок так,
щоб нічого з голови не впало [25, арк. 9];
Мати з хлібом-сіллю підходить до наре-
ченої-доньки і каже, що хоче їй щось роз-
казати. Дочка нахиляється над хлібом і
мати з дружкою розбирає вінок на голові
і одягає хустку [28, арк. 7]. Мати мо-
лодого знімає вінок у селах Він ницького,
Крижопільського, Козятинського, Ора-
тівського, Іллінецького, Шаргородського
районів Вінницької області й у Краси-
лівському районі Хмельницької області.
Так, у с. Сокиринці косу колись розплі-
тав старший брат, а тепер на це мають
право тільки мама і свекруха. Наречена
при цьому сиділа у молодого на руках [4,
арк. 37]; Покриває свекруха такою гар-
ною, терновою хусткою [7, арк. 21]. По-
ширеною є традиція, коли знімання вінка
здійснюють свахи – у Барському, Бер-
шадському, Козятинському, Літинському,
http://www.etnolog.org.ua
85
Немирівському, Оратівському, Іллінець-
кому, Чечельницькому, Теплицькому ра-
йонах Вінницької області. Так, у с. Пере-
мога свахи молодих вилазять на лаву і
стають позад молодих [29, арк. 5]; По
обох боках сідають свахи на лаву. Сва-
ха молодого знімає вінок, молода не да-
ється – підв’язується рушником. Свахи
стають на лаву по обох боках від моло-
дих, одягають: та, що від молодої – ві-
нок, та, що від молодого картуз (чи шап-
ку). Махають хусткою, намагаються
несподівано «буцнути» їх – «цілують».
Молоді бояться, щоб не набили їм гуль.
Свахи міняються головними уборами та
тарілками, на яких стоять чарки з го-
рілкою. Та сваха краща яка пританцьо-
вуючи у такт, одночасно випиває все з
чарки тричі. Молодій натягнули кап-
тур, а зверху пов’язують хусткою. Сва-
хи сідають поруч з молодими, п’ють мо-
горич між собою: «Хай нашим молодим
буде щастя – здоров’я!» [3, арк. 12]; По-
кривати молоду може мама або дві сва-
хи: молодого і молодої. Молодій знімают
велін, а закутуют білу хустку. Велін
надівают дружці [10, арк. 16]. Традицій-
ним для південних районів досліджуваної
території є знімання вінка молодої стар-
шим дружбою, що пов’язано з традицією
у весіллі молдаван і, очевидно, засвід-
чує зв’язки молдавської та української
культур. На думку дослідників україн-
сько-молдавського пограниччя, такі об-
рядові дії є результатом етнокультурної
інтерференції [34, с. 330]. Обрядодію за-
фіксовано в окремих населених пунктах
Крижопільського, Могилів-Подільського,
Томашпільського, Ямпільського районів
Вінницької області. Так, у с. Франківка
старший дружба тримає перед нівєс-
тою два патички на них хустка. Друж-
ка тримає над головою нівєсти тарілку
та стукає по ній вилками – вимагаючи
у молодого гроші за господиню-молоду.
А дружба в цей час намагається кину-
ти хустку на молоду [21, арк. 8]; Покри-
ває старший дружба гарною хусткою,
тримаючи її на двох ложках, при цьому
пританцьовуючи. Косу розплітає теж
старший дружба [14, арк. 7]. Типовим
для українсько-молдавського погранич-
чя є знімання вінка молодої нанашками
[34, с. 332]. Обрядодія зосереджена в
Ямпільському, а також набула поширен-
ня в Крижо пільському районі Вінницької
області. У с. Висока Греб ля зафіксована
локальна обрядодія: знімання вінка від-
бувається в молодого на руках, нанаш ка
знімає вінок і закручує молоду хусткою,
якою вона була перев’язана [13, арк. 34].
Локальною особливістю с. Цвіжин є зні-
мання вінка рідним братом молодої:
брат знімає вінок, а свекруха покриває.
Якщо у молодої не було брата, то косу
розплітав хрещений батько [5, арк. 6].
Пов’язування хустки молодій на дослі-
джуваній території здійснювали різні осо-
би. Так, у селах Він ницького, Барського,
Гайсинського, Козятинського, Літинсько-
го, Немирівського, Оратівського, Іллі-
нецького, Чечельницького, Теплицького
районів Він ницької області хустку мо-
лодій пов’язують свахи: Сваха молодого
стоїть у кашкеті, молодої – у хустці.
Молода сидить в молодого на руках, зно-
ву як при розплітанні коси, на кожусі
чи на подушці. Знімають вінок і запи-
нають хусткою [16, арк. 8]; Зав’язують
по-молодицькому [9, арк. 12]. У с. Брідок
побутує локальна традиція: Свахи покри-
вають тією хусткою, яку купує невіст-
ці мати молодого, а тією, яку вона дала
нареченому на сватанні, їх молодих,
перев’язують [24, арк. 7]. Поширеним
явищем є пов’язування молодої свекру-
хою. Обрядодія зафіксована в селах Він-
ницького, Калинівського, Козятинського,
Могилів-Подільського, Іллінецького ра-
йонів Вінницької області й у Красилів-
ському, Летичівському, Теофіпольському
районах Хмельницької області: Свекруха
зав’язує молодицею [26, арк. 9].
Окрім свекрухи і свах, пов’язувати
молоду міг старший боярин. Обрядодія
поширена в Крижопільському, Томаш-
пільському, Ямпільському районах Він-
ницької області.
У Вінницькому, Калинівському, Козя-
тинському, Липовецькому, Іллінецькому,
Шаргородському районах Вінницької об-
ласті молоду пов’язувала хусткою мати:
Пов’язує хустку мама [28, арк. 7]; У мо-
лодої на весіллі, рідна мати пов’язує [15,
арк. 22]; Мати знімає з молодої вінець,
а тепер уже й фату, пов’язує їй хустку,
цілує її [22, арк. 6]. Характерною для пів-
денних районів досліджуваної території є
обрядодія пов’язування хустки молодій
нанашками. Звичай зафіксований у селах
Крижопільського, Ямпільського районів
Вінницької області: Нанашка знімає ві-
http://www.etnolog.org.ua
86
нок і закручує її в хустку, якою вона
була перев’язана [13, арк. 35]; Фату зні-
має свекруха, а пов’язують нанашки [12,
арк. 7]. Локальною особливістю сіл Соло-
губівка й Кожанка Оратівського району
є те, що пов’язування хустки здійснював
молодий. Так, у с. Кожанка мати бра-
ла хліб-сіль, підносила до столу і клала
хустку, знімала вінок, а молодий надівав
хустку [19, арк. 5]. Картографування по-
льового матеріалу засвідчило, що на всій
досліджуваній території для пов’язування
молодої використовували хустки різного
кольору. В окремих населених пунктах
молоду пов’язували тією хусткою, яку
вона подавала на сватанні. Обрядодія по-
бутує в Бершадському, Козятинському,
Іллінецькому районах Вінницької області
й у Красилівському районі Хмельницької
області. Так, у с. Іванів Калинівського
району на Вінниччині це була червона
квітчаста хустка [11, арк. 16], а в с. Пе-
ремога Козятинського району Вінницької
області – традиційно білого кольору [28,
арк. 5]. Локальною особливістю с. Ми-
тинці, окрім пов’язування молодої хуст-
кою, яку вона подавала на сватанні, є ви-
користання кількох хусток. Респондент
Г. Г. Костюк розповіла: «Приходить све-
круха і хоче зав’язати тою хусткою, що
молода подала молодому на сватанні. Цю
хустку молодий має принести в перед-
день весілля: “Мені молодий приніс, і ше
вкрав картіну (фотографію) з мене, до
весілля <…> це крадуть, шоб молода не
кучила (скучала) додому”. Молода скидає
хустку двічі, а за третім разом свекру-
ха ложить гроші в хустку і так вже мо-
лода потягнула хустку, бо вже є гроші»
[30, арк. 7]. Білою хусткою, як символ ді-
вочої цноти, пов’язували молоду в селах
Барського, Крижопільського, Іллінець-
кого, Ямпільського, Теплицького районів
Вінницької області: Покривали простою
лляничко, білою [24, арк. 7]. Респондент
зауважила, що раніше брали одну хустку,
а тепер використовують кілька, починаю-
чи з простенької і до найкращої, але тра-
диція класти гроші збереглася, незважа-
ючи на якість хустки. М. Т. Шляхова із
с. Хотьківці зауважила, що звичай, коли
в хустку свекруха кладе гроші, – новий:
«За нашої пам’яті молода хустку не ви-
кидала, не пручалася, а зара, то я ба-
чила, шо викидає, поки свекруха не по-
кладе в хустку гроші. Є шо і вишневими
пов’язували, є і голубенькі, біленькі, але
головне, шоб в тій хустці були гроші!»
[32, арк. 6].
Збереження давніх традицій у середи-
ні ХХ ст., зокрема пов’язування молодої
наміткою, зафіксовано в селах Козятин-
ського й Іллінецького районів Вінницької
області.
Традиційною обрядодією при пов’язу-
ванні молодої є викидання нею хустки,
якою її зав’язують. Дана обрядодія но-
сить символічний зміст: оскільки хустка
є символом заміжжя, заміжньої жінки,
то наречена, викидаючи її, показує своє
небажання прощатися з дівуванням. Ви-
кидання хустки при пов’язуванні є одним
з елементів весільного дійства, який по-
бутує в більшій частині досліджуваних
сіл і досьогодні. Обрядодію зафіксовано в
селах Вінницького, Бершадського, Літин-
ського, Немирівського, Оратівського, Іл-
лінецького, Чечельницького, Теплицького
районів Він ницької області, а також у
Красилівському, Старокостянтинівському
й Теофіпольському районах Хмельниць-
кої області. Так, у с. Пеньківка молода
тричі викидає хустку, а молодий не дає
їй цього зробити [17, арк. 17]; Молода ви-
кидала хустку два рази, а на третій раз
її замолодичували [18, арк. 22]; Молода
пручається, а тоді її зав’язують по-
молодицькому [9, арк. 13]; Лише з тре-
тього разу наречена сідає на стілець
[8, арк. 8].
Викидання хустки не побутує в півден-
них порубіжних районах досліджуваної
території, а саме: у селах Могилів-Поділь-
ського, Томашпільського, Ямпільського
районів Вінницької області. Локальними
особливостями у весіллі сіл Буша, До-
рошівка, Слобода Бушанська, що в Ям-
пільському районі Вінницької області,
вирізняється обряд покривання молодої,
у якому простежуються українсько-мол-
давські зв’язки. На відміну від загально-
подільського звичаю, за яким знімання
вінка і пов’язування хусткою здійснюють
різні особи: у першому випадку – свекру-
ха, а в другому – мати, у досліджуваних
порубіжних селах виконання цих обох дій
уходить в обов’язки нанашки (термін «на-
нашка» є впливом молдавського значення
«нуна» – хресна мати) і дружби: Нанаш ка
розбирає молоду, а віночок кладе на го-
лову старшій дружці. В цей час дружба
гуляє (танцює), тримаючи в руках па-
http://www.etnolog.org.ua
87
тички, на яких лежить хустка. Як тіль-
ки нанашка зніме вінок з молодої – друж-
ба має накинути на неї хустку, дружка
не дає цього зробити – відгонить [23,
арк. 8]. Потім дружба пере кидає ці патич-
ки через хату, при чому до одного з них
прив’язують носову хустинку молодої, або
її «квіту», аби молода більше сюди не по-
верталася [34, с. 330]. У с. Буша на су-
часному етапі дослідження ця дія також
збереглася, але дещо в трансформованому
вигляді. Її проводять перед тим, як мають
сісти за стіл: «Як мають сідати за стіл –
старший дружба перекидає через хату
паличку, щоб трималася жінка в хаті.
Ця паличка була перемотана платком –
ніби, символ старшого дружби, ознака
того, що він заводить всіх за стіл. Це
робили, як весілля були в хатах, а як
почали робити весілля в шалашах, то –
перестали» [23, арк. 8].
Локальною обрядодією с. Малі Круш-
линці є змагання між дружками і світил-
ками за місце, де покривали молоду: Сві-
тилки і дружки чекають моменту, коли
молоді встануть із стільця: котра перша
сяде – швидше вийде заміж [6, арк. 34].
Подібний варіант обрядодії зафіксовано і
в с. Слободище, але тут змагання відбува-
ється між дружкою і боярином: Дружка і
боярин змагаються, хто швидше скаже
«Добрий вечір» (хто пізніше – ставить
могорич) [31, арк. 7].
Після того, як молоду зав’язали хуст-
кою, вона перетанцьовувала з усіма неза-
міжніми дів чатами: «Молода роздаровує
дружкам лянти, цілується з кожною, зсо-
вуючи їм назад віночки з косами, “щоб
швидше віддавались”, – про цю традицію
писав Гнат Танцюра» [36, с. 183].
Обрядодія перетанцьовування мо-
лодої з незаміжніми дівчатами побутує
на більшій частині досліджуваної тери-
торії – у Вінницькому, Бершадському,
Калинівському, Крижо пільському, Ко-
зятинському, Літинському, Муровано-Ку-
риловецькому, Піщанському, Іллінець-
кому, Чернівецькому, Шаргородському,
Чечельницькому, Ямпільському, Теплиць-
кому районах Вінницької області, а та-
кож у Красилівському, Летичівському,
Старокостянтинівському районах Хмель-
ницької області: Молода перетанцьовує з
усіма дівчатами, але спочатку з друж-
кою – садовить їх на стілець, де лежала
подушка – прикмета швидкого заміжжя
[4, арк. 43]; Перетанцьовує з незаміж-
німи, накладаючи вінок – так по черзі
вийдуть заміж [2, арк. 23]; Перетанцьо-
вує з дівчатами, покриваючи віночком
[11, арк. 22]; Молода роздає незаміжнім
дів чатам стрічки і танцює з кожною із
них [16, арк. 9]; Молода надіває фату
дружкам і танцює з ними [20, арк. 22];
Молода дарує стрічки дружкам і світил-
кам, своїм сестрам [9, арк. 18]; Молода
перетанцьовує з дружками, накладаю-
чи їм на голову вінок. Також накладає
вінок молодому і закриває вельоном очі
[24, арк. 8]; Молода накладає вельона
на світилок, перетанцьовує з ними [30,
арк. 7]; Коли вже покрили молоду, то
вона має танцювати з усіма незаміжні-
ми дівчатами. Дівчата стають у коло,
а молода спочатку танцює із дружкою,
а потім по черзі вдягає на голову кож-
ній дівчині фату і танцює у колі [10,
арк. 18]. Однак перетанцьовування, яке є
поширеним на Східному Поділлі, в опи-
сах українського весілля не згадане. Імо-
вірно, обрядодія є запозиченою.
Перетанцьовування молодої з незаміж-
німи дівчатами супроводжується певни-
ми обрядодіями, які покликані сприяти
їх швидкому заміжжю. Однак при цьому
дотримуються певних заборон. Так, рес-
понденти із с. Митинці Г. О. Шляхова
і М. А. Горбатюк розповіли, що молода
пере танцьовує з дружками і роздає їм
«лєнти», але ні в якому разі не можна да-
вати стрічок з вінка [26, арк. 9].
Докладний опис обрядодії перетан-
цьовування зафіксовано А. Прикметою в
с. Зеленянка: молода танцювала не лише
з дівчатами, але й з парубками, кладучи
фату на плече, потім – зі своєю матір’ю,
якщо вона видає останньою дочку заміж,
чи з матір’ю молодого, якщо син останнім
одружується. А далі молода закриває очі
молодому, щоб не задивлявся на інших
жінок [12, арк. 8].
Нехарактерною для північних райо-
нів досліджуваної території є обрядодія,
зафіксована в с. Вернигородок, де пере-
танцьовування здійснюють бояри: Буяри
перетанцьовують з дівчатами, яким на-
кладають вельона [1, арк. 15].
Отже, у нашому дослідженні зафік-
совано побутування в середині ХХ ст.
двох видів покривання молодої: давньо-
го покривання, що поширене в південних
районах та більшості західних районів
http://www.etnolog.org.ua
88
України, – покривання голови нареченої
відбувається в домі молодої, і пізнього,
яке проводять у домі молодого, коли голо-
ву молодої покривав сам молодий (Ора-
тівський р-н Вінницької обл.). У населе-
них пунктах південних і південно-східних
районів Вінницької області побутує обряд
спільного покривання молодої і молодого.
Пов’язування молодої хусткою здійс-
нювали різні особи (свахи, свекруха, стар-
ший боярин, мати, нанашка), використову-
ючи при цьому хустки багатої кольорової
гамми. Спорадично дотримуються дав-
нього звичаю пов’язувати молоду тією
хусткою, яку вона подавала на сватанні
молодому. Характерною для більшості сіл
досліджуваної території, окрім південних
її районів, є обрядодія викидання моло-
дою хустки, якою її пов’язують.
Обрядодія перетанцьовування моло-
дої з незаміжніми дівчатами збережена
в більшості населених пунктів досліджу-
ваної території, водночас поодиноко на
півночі Вінницької області зафіксовано
звичай перетанцьовування молодої з не-
одруженими хлопцями.
Архівні фонди Вінницького державного
педагогічного університету
ім. М. М. Коцюбинського.
Приватний архів В. А. Косаківського
1. Ф. 1, оп. 1, спр. 6. Жорноклей Ю. О.
Українські народні звичаї і обряди. Весільні
звичаї та обряди с. Вернигородок Козятин-
ського р-ну Він ницької обл. Рукопис, 17 арк.
2. Ф. 1, оп. 2, спр. 24. Дроненко І. Укра-
їнські народні звичаї і обряди. Весільні зви-
чаї та обряди с. Баланівка Бершадського р-ну
Він ницької обл. Рукопис, 26 арк.
3. Ф. 1, оп. 2, спр. 27. Клибанська А. Ве-
сільні звичаї та обряди с. Маньківка Бершад-
ського р-ну Вінницької обл. Рукопис, 29 арк.
4. Ф. 1, оп. 3, спр. 18. Плахотнюк Л. Укра-
їнські народні звичаї та обряди с. Сокиринці
Вінницького р-ну Вінницької обл. Весільні
звичаї та обряди. Рукопис, арк. 10–48.
5. Ф. 1, оп. 3, спр. 39. Лисак Т. А. Україн-
ські народні звичаї та обряди с. Цвіжин Він-
ницького р-ну Вінницької обл. Весільні зви-
чаї та обряди. Рукопис, 9 арк.
6. Ф. 1, оп. 3, спр. 49. Герцун І. А. Ве-
сільні звичаї та обряди с. Малі Крушлинці
Вінницького р-ну Вінницької обл. Рукопис,
45 арк.
7. Ф. 1, оп. 3, спр. 80. Рудницька Н. В.
Українські народні звичаї та обряди с. Бо-
хоники, Він ницький р-н, Вінницька обл. Ве-
сільні звичаї та обряди. Рукопис, арк. 12–21.
8. Ф. 1, оп. 6, спр. 2. Бендата І. Українські
народні звичаї та обряди с. Привільне Іллі-
нецького р-ну Вінницької обл. Весільні зви-
чаї та обряди. Рукопис, арк. 9.
9. Ф. 1, оп. 6, спр. 10. Катюченко Ю. Укра-
їнські народні звичаї і обряди. Весільні зви-
чаї та обряди с. Слобідка Іллінецького р-ну
Вінницької обл. Комп’ютерний набір, 25 арк.
10. Ф. 1, оп. 6, спр. 76. Мазур Н. Ю. На-
родні звичаї та обряди села Красненьке Іл-
лінецького р-ну Вінницької обл. Весілля,
арк. 5–25.
11. Ф. 1, оп. 7, спр. 66. Волошина О. Укра-
їнські народні звичаї і обряди. Весільні зви-
чаї та обряди с. Заливанщина Калинівсько-
го р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний набір,
32 арк.
12. Ф. 1, оп. 9, спр. 1. Прикмета А. Україн-
ські народні звичаї і обряди. Весільні звичаї
та обряди с. Зеленянка Крижопільського р-ну
Вінницької обл. Рукопис, 11 арк.
13. Ф. 1, оп. 9, спр. 14. Килімник Р. Укра-
їнські народні звичаї і обряди. Весільні зви-
чаї та обряди с. Висока Гребля Крижопіль-
ського р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний
набір, 35 арк.
14. Ф. 1, оп. 9, спр. 20. Ласауца Л. Л.
Українські звичаї та обряди с. Вільшанка
Крижопільського р-ну, Вінницька обл. Ве-
сільні звичаї та обряди. Рукопис, арк. 5–9.
15. Ф. 1, оп. 10, спр. 47, 48. Олійник Ю.
Українські народні звичаї і обряди. Весільні
звичаї та обряди с. Костянтинівка Липовець-
кого р-ну Він ницької обл. Рукопис, арк. 10–
31.
16. Ф. 1, оп. 11, спр. 13. Зайцева О. В. Ве-
сільні звичаї та обряди с. Бірків Літинсько-
го р-ну Він ницької обл. Рукопис, 11 арк.
17. Ф. 1, оп. 11, спр. 26. Губчакевич І.
Українські народні звичаї і обряди. Весіль-
ні звичаї та обряди с. Пеньківка Літинсько-
го р-ну Вінницької обл. Рукопис, 36 арк.
18. Ф. 1, оп. 14, спр. 35. Даниленко Н. О.
Українські народні звичаї і обряди. Весільні
звичаї та обряди с. Стрільчинці Немирівсько-
го р-ну Він ницької обл. Рукопис, арк. 10–26.
19. Ф. 1, оп. 15, спр. 21. Марченко Т. Укра-
їнські народні звичаї та обряди с. Кожанка
Оратівського р-ну Вінницької обл. Весільні
звичаї та обряди. Рукопис, 7 арк.
20. Ф. 1, оп. 16, спр. 1. Куляс О., Куляс С.
Українські народні звичаї і обряди. Весільні
звичаї та обряди с. Болгани Піщанського р-ну
Вінницької обл. Рукопис, 26 арк.
21. Ф. 1, оп. 27, спр. 3. Сандульська І. С.
Українські народні звичаї і обряди. Весільні
звичаї та обряди с. Франківка Ямпільсько-
http://www.etnolog.org.ua
89
го р-ну Вінницької обл. Комп’ютерний набір,
арк. 6–9.
22. Спр. М. Пилипака–4. Матеріали за-
писані в с. Семенівка Шаргородського р-ну
Вінницької обл. 11 листопада 2006 р.
Комп’ютерний набір, 12 арк.
23. Спр. М. Пилипака–10. Матеріали за-
писані в с. Буша Ямпільського р-ну Вінниць-
кої обл. 24 липня 2007 року. Комп’ютерний
набір, 9 арк.
24. Спр. М. Пилипака–15. Матеріали за-
писані в с. Брідок Теплицького р-ну Вінниць-
кої обл. у 2003, 2006 роках. Комп’ютерний
набір, 15 арк.
25. Спр. М. Пилипака–16. Матеріали за-
писані в с. Стрільники Шаргородського р-ну
Вінницької обл. 10 листопада 2006 року.
Комп’ютерний набір, 10 арк.
26. Спр. М. Пилипака–17. Матеріали за-
писані в с. Митинці Красилівського р-ну
Хмельницької обл. 26 липня 2007 року.
Комп’ютерний набір, 11 арк.
27. Спр. М. Пилипака–22. Матеріали за-
писані в с. Юхимівка Шаргородського р-ну
Вінницької обл. 18 листопада 2005 року.
Комп’ютерний набір, 4 арк.
28. Спр. М. Пилипака–23. Матеріали за-
писані в с. Михайлівка Вінницького р-ну
Вінницької обл. 14 липня 2007 року.
Комп’ютерний набір, 11 арк.
29. Спр. М. Пилипака–24. Матеріали за-
писані в с. Перемога Козятинського р-ну
Вінницької обл. 22 жовтня 2006 року.
Комп’ютерний набір, 7 арк.
30. Спр. М. Пилипака–25. Матеріали за-
писані в с. Митинці Красилівського р-ну
Хмельницької обл. 28 липня 2007 року.
Комп’ютерний набір, 14 арк.
31. Спр. М. Пилипака–26. Матеріали за-
писані в с. Слободище Іллінецького р-ну
Вінницької обл. 12 червня 2008 року.
Комп’ютерний набір, 17 арк.
32. Спр. М. Пилипака–32. Матеріали за-
писані в с. Хотьківці Красилівського райо-
ну Хмельницької обл. 24 липня 2007 року.
Комп’ютерний набір, 9 арк.
33. Борисенко В. К. Весільні звичаї та об-
ряди / В. К. Борисенко // Поділля: історико-
етнографічне дослідження. – К. : Вид-во неза-
лежного культурного центру «Доля», 1994. –
С. 217–228.
34. Гаврилюк Н. К. Общее и особенное в
семейной обрядности украинцев и молдаван /
Н. К. Гаврилюк, С. С. Курогло, Л. Д. Лос-
кутова // Украинско-молдавские этнокуль-
турные взаимосвязи в период социализма. –
К., 1987. – 380 с.
35. Танцюра Г. Т. Весілля в селі Зятків-
цях / Г. Т. Танцюра ; упоряд., ред. М. К. Дмит-
ренко, Л. О. Єфремова. – К., 1997. – 404 с.
36. Тисячна Т. Весілля в с. Гордіївка Трос-
тянецького району на Вінниччині: минуле і
сучасність / Т. Тисячна // Народна культу-
ра Поділля в контексті національного вихо-
вання : зб. наук. праць. – Вінниця, 2004. –
С. 126–129.
37. Шахова Ю. Весілля у Брацлаві на
Вінниччині / Ю. Шахова // Народна культу-
ра Поділля в контексті національного вихо-
вання : зб. наук. праць. – Вінниця, 2004. –
С. 120–126.
38. Черняк Н. Покривання молодої у ве-
сільному обряді с. Слободище Іллінецького
району на Вінниччині / Н. Черняк // Народна
культура Поділля в контексті національно-
го виховання : зб. наук. праць. – Вінниця,
2004. – С. 115–120.
SUMMARY
Basing on the expeditionary records, archival sources and scientific literature the peculiarities of the rite
of the covering of the bride in the wedding ceremony of the Eastern Podillya are analyzed in the article. The
result of the investigation is in the detection of the regional and local peculiarities of the rite realization.
Besides in the middle of the XXth century the existence of the ancient and late covering is fixed. This affirms
the preservation of the traditional culture. The time and place of the realization of the ritual is revealed.
Special attention is paid to the analysis of the traditional attributes and ritual ranks (matchmaker, mother-
in-law, senior bride’s man, mother, nanashka (godmother)), who has taken part in the covering of the bride.
The usage of the shawls of different colours is revealed at the realization of the ritual. The joint covering of
bridegroom and bride is fixed in separate settlements of the investigated region. The custom of the covering
of the bride with the same shawl which she has presented to the bridegroom at the matchmaking is noticed
sporadically. The custom of peretantsovuvannya (dancing) of the bride with unmarried boys after the cover-
ing is fixed separately.
Keywords: wedding ceremony, the covering of the bride, attributes, wedding ranks.
http://www.etnolog.org.ua
|