Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації

У статті мовиться про традиційні народні способи визначення майбутнього врожаю, які знайшли відображення в сучасних засобах масової інформації. Українці сформували раціональні й ірраціональні прикмети, що базуються на спостереженнях за окремими явищами природи, флорою та фауною. У сучасних ЗМІ поміт...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2014
1. Verfasser:	Васянович, О.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2014
Schriftenreihe:	Матеріали до української етнології
Schlagworte:	Етнологічні студії з української традиційності та сучасності
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207419
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації / О. Васянович // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 72-78. — Бібліогр.: 69 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207419
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2074192025-10-08T00:11:27Z Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації Agrometeorological Experience of the Ukrainians in Current Mass Media Васянович, О. Етнологічні студії з української традиційності та сучасності У статті мовиться про традиційні народні способи визначення майбутнього врожаю, які знайшли відображення в сучасних засобах масової інформації. Українці сформували раціональні й ірраціональні прикмети, що базуються на спостереженнях за окремими явищами природи, флорою та фауною. У сучасних ЗМІ помітне деяке спрощення і зменшення розмаїття агрометеорологічних прикмет. В статье говорится о традиционных народных способах определения будущего урожая, нашедших отражение в современных средствах массовой информации. Украинцы сформировали рациональные и иррациональные приметы, базирующиеся на наблюдениях за определенными явлениями природы, флорой и фауной. В современных СМИ заметно некоторое упрощение и уменьшение разнообразия агрометеорологических примет. The article is devoted to the traditional folk methods of determining the future harvest, which are reflected in present-day mass media. Ukrainians have formed rational and irrational omens based on the observations of certain natural phenomena, flora, and fauna. In the current mass media, a certain simplification and reduction of the diversity of agrometeorological signs are evident. 2014 Article Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації / О. Васянович // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 72-78. — Бібліогр.: 69 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207419 398.33:[070.1+004.738.5](477) uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Етнологічні студії з української традиційності та сучасності Етнологічні студії з української традиційності та сучасності
spellingShingle	Етнологічні студії з української традиційності та сучасності Етнологічні студії з української традиційності та сучасності Васянович, О. Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації Матеріали до української етнології
description	У статті мовиться про традиційні народні способи визначення майбутнього врожаю, які знайшли відображення в сучасних засобах масової інформації. Українці сформували раціональні й ірраціональні прикмети, що базуються на спостереженнях за окремими явищами природи, флорою та фауною. У сучасних ЗМІ помітне деяке спрощення і зменшення розмаїття агрометеорологічних прикмет.
format	Article
author	Васянович, О.
author_facet	Васянович, О.
author_sort	Васянович, О.
title	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації
title_short	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації
title_full	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації
title_fullStr	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації
title_full_unstemmed	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації
title_sort	агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2014
topic_facet	Етнологічні студії з української традиційності та сучасності
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207419
citation_txt	Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації / О. Васянович // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2014. — Вип. 13(16). — С. 72-78. — Бібліогр.: 69 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT vasânovičo agrometeorologíčnijdosvídukraíncívusučasnihzasobahmasovoíínformacíí AT vasânovičo agrometeorologicalexperienceoftheukrainiansincurrentmassmedia
first_indexed	2025-10-08T01:08:56Z
last_indexed	2025-10-09T01:04:49Z
_version_	1845464283549270016
fulltext	72 УДК 398.33:[070.1+004.738.5](477) Олександр Васянович (Київ) АГРОМЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ ДОСВІД УКРАЇНЦІВ У СУЧАСНИХ ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ У статті мовиться про традиційні народні способи визначення майбутнього врожаю, які зна- йшли відображення в сучасних засобах масової інформації. Українці сформували раціональні й ірраціональні прикмети, що базуються на спостереженнях за окремими явищами природи, фло- рою та фауною. У сучасних ЗМІ помітне деяке спрощення і зменшення розмаїття агрометеоро- логічних прикмет. Ключові слова: народні знання, народна метеорологія, народна агрономія, прикмета, засоби масової інформації. В статье говорится о традиционных народных способах определения будущего урожая, на- шедших отражение в современных средствах массовой информации. Украинцы сформировали рациональные и иррациональные приметы, базирующиеся на наблюдениях за определенными явлениями природы, флорой и фауной. В современных СМИ заметно некоторое упрощение и уменьшение разнообразия агрометеорологических примет. Ключевые слова: народные знания, народная метеорология, народная агрономия, примета, средства массовой информации. The article is devoted to the traditional folk methods of the future harvest determination that are reflected in present mass media. Ukrainians have formed the rational and irrational omens based on the observations of certain natural phenomena, flora and fauna. In current mass media certain simplification and diminution of the diversity of agrometeorological omens is marked. Keywords: folk knowledge, folk meteorology, folk agronomy, omen, mass media. Народна метеорологія як невід’ємний елемент системи народних знань – це сукупність прикмет, пов’язаних із про- гнозуванням погоди. Землеробський ха- рактер господарських занять українців у минулому зумовлював значну залежність успішного проведення сільськогосподар- ських робіт, а відтак – добробуту селя- нина, від природних, особливо кліматич- них, умов. Проте і нині жителі України продовжують стежити за погодними змі- нами, дедалі частіше покладаючись не на власний досвід, а на інші джерела, зокре- ма друковані та електронні засоби масової інформації (ЗМІ). З метою визначення рівня репрезентації народних агрометеорологічних знань було опрацьовано всеукраїнські й регіональні газети, інтернет-сайти, телепередачі. Ана- лізуючи сучасні електронні та друковані ЗМІ, удалося помітити, що метеорологіч- ні прикмети посідають там значне місце. На шпальтах окремих обласних газет зна- ходимо народні, здебільшого календарні, прикмети. Деякі газети мають постійні рубрики, де вміщено короткотермінові й довгострокові метеорологічні прикмети: газета «Галичина» (Івано-Франківськ) – «Народні спостереження», «Прикмети місяця»; «Донеччина» (Донецьк) – «Наш календар»; «Житомирщина» (Жито- мир) – «Народні прикмети», «День за днем»; «Новини Закарпаття» (Ужгород) – «Прикметі вір, але й перевір», «Погода»; «Слобідський край» (Харків) – «З народ- них звичаїв і спостережень». Також са- дівники й город ники спілкуються на фо- румах і пропонують окремі раціональні, головним чином, фенологічні, прикмети, які були перевірені багатьма поколіннями наших предків [40]. Інколи сайти дають практичні сільськогосподарські поради та метеорологічні передбачення наступного гарного врожаю [39]. Значний матеріал із царини народних агрометеорологічних знань представлений у сучасних ЗМІ. Існує потреба уважного опрацювання цієї складової традиційної народної культури, вивчення особливос- тей означеного етнографічного матеріалу. Із цієї проблематики нами було підготов- лено ряд статей, у яких розглянуто репре- зентацію народного досвіду метеопрог- нозування в друкованих та електронних ЗМІ [3–5]. У пропонованому дослідженні на основі спеціалізованих рубрик газет та http://www.etnolog.org.ua 73 інтернет-сайтів, які містять прикмети-ре- комендації, проаналізовано агрометеоро- логічний досвід українців як складову господарської практики народу. Останнім часом науковці дедалі часті- ше починають звертатися до традиційного досвіду народів у життєзабезпечувальній діяльності. Зокрема, у практиці сучасної медицини широко використовуються тра- диційні методи лікування й діагностики хвороб. Сейсмологи та метеорологи також послуговуються традиційними способа- ми прогнозування природних явищ, хоча загалом ставлять їх під сумнів. Навіть критика сучасних дослідників у сфері природознавства змушує їх звертатися до вивчення традиційної народної культу- ри, залучати сучасну практику народних знань. Найпослідовніше народний досвід при- кладного характеру можна розглянути при вивченні агрометеорологічної прак- тики українців. Кожен народ має значну кількість прикмет для визначення вро- жайності сільськогосподарського року, адже в умовах традиційного суспільства доля врожаю значною мірою залежить від природно-кліматичних умов. Ці прикмети пов’язані з окремими порами року, міся- цями і днями; явищами природи; різно- манітними особливостями рослинного та тваринного світу. Значна кількість прикмет визначен- ня врожайності міститься в календарних перед баченнях. Календар формувався по- ступово протягом багатьох століть, пере- давався з покоління в покоління. У ньому відображено практичний досвід селянина, різноманітні астрономічні, агрономічні, а також метеорологічні знання. Однак до народного метеорологічного календаря включені лише ті дати й дні, які пов’язані з характерними сезонними явищами та подіями господарського життя. Таким чи- ном, він не охоплює всіх християнських свят, а лише окремі, яким надається особ- ливе значення. Важливим у народному календарі був період зимових свят, які називають «Святки»: Різдво (7 січня), Новий рік (14 січня) та Водохреще (19 січня). Серед різноманітних святкових ритуалів цьо- го періоду важливе місце займало також передбачення майбутнього врожаю. ЗМІ з різних регіонів України подають зага- лом подібні прикмети, які прогнозують як увесь урожай, так і його окремі еле- менти, за зоряним небом. Небо зоряне на Різдво – врожай на горох. Якщо на Новий рік небо зоряне – на врожай ягід у лісі. Якщо під Новий рік небо в зірках – вро- жай на гриби й горох. Якщо на Щедрий вечір небо в зірках – на врожай, в тому числі й грибів. Зоряна ніч на Богояв- лення – врожай на горох і ягоди. Якщо на Водохреще зоряна ніч – вродять горі- хи і ягоди [2, с. 4; 7, с. 4; 9, с. 1; 11, с. 4; 22, с. 6; 24, с. 11; 38, с. 15; 48, с. 4; 55, с. 16]. Як видно з прикмет, головна ідея їх прогнозування побудована на асоціаціях: багато зірок – багато грибів, ягід, горіхів, бобів тощо. В Україні побутує значна кількість ме- теорологічних прикмет і ворожінь про по- году, урожай, господарські умови весни й літа за кількістю снігу, інею в певні дні та періоди зимового святкового циклу – у грудні, напередодні та після Святок. Як уважають українці, на все свій час. Так, узимку має бути холодно та сніжно, а влітку – тепло й волого. Холодна пора без снігу – літо без хліба. Коли сніг рано ліг – врожай озимини і ярових буде рів- ним. Якщо сніг гне гілля, врожай буде рясний [12; 21; 53, с. 18]. Учені-агрономи підтверджують важ- ливе значення снігу для землеробства, який, покриваючи землю, охороняє по- сіви від вимерзання, збагачує ґрунти поживними речовинами та необхідною вологою, що разом із зимовими опадами потрапляють у землю при таненні снігу навесні. Означені сприятливі для вро- жаю властивості снігу помічали і наші предки. Грудень – без снігу, літо – без хліба. Якщо січень сніговий – буде хліб рясний. Як ляже глибока зима, то го- туй глибокі закрома [13, с. 8; 26, с. 11; 65]. Проте не кожен сніг хороший для врожаю. Доброю ознакою було, якщо він випадав на суху мерзлу землю – тоді по- сіви не випрівали. Сніг випадає на мерз- лу землю – добрий урожай хліба [23, с. 6; 25, с. 11; 52, с. 18]. Закономірним є спостереження за снігом упродовж Різд- вяних свят – важливого періоду народ- ного календаря. На Різдво сніг – на вро- жайний рік. Якщо під Новий рік добрий сніг – сій гречку. Якщо на Водо хреща удень йде сніг – на врожай гречки: вран- ці – ранньої, вдень – середньої, а ввече- рі – пізньої [10, с. 3; 12; 22, с. 6]. http://www.etnolog.org.ua 74 Окрім снігу, важливими для перед- бачення врожайності є зимові холоди. Напевно, це пов’язано з тим, що моро- зи сприяють більш повному вимерзанню рослин під час зимового періоду, що не призводить до передчасного відновлення вегетації, яка у випадку наступних холо- дів могла б спричинити їхню загибель. Такі умови значною мірою забезпечують гарний урожай, мають неабияке значення для всіх рослин. Грудень холодний та сніжний – хліб буде буйний та пишний. У січні тріщать морози — восени трі- щатимуть од хліба засіки [19, с. 3; 57]. Українці також відзначають важли- ву роль інею для майбутнього врожаю. Якщо в минулому спектр прогнозування був досить широкий, то нині в пресі ре- презентовані, головним чином, лише прогнозування врожаю меду. У грудні ба- гато інею на деревах – буде багато меду. Багато інію на деревах у січні – буде багато меду влітку. У лютому багато інею на деревах – буде багато меду [12; 43, с. 12; 54, с. 16]. Іній – об’єкт спосте- реження і під час Різдвяних свят, коли передбачають урожай зернових культур. Якщо іній рясно вкриває всі дерева, то буде врожай на збіжжя. Коли на Ма- ланку багато інею на деревах, то це до врожаю зернових. Якщо під Новий рік багато пухнастого інею на деревах – до врожаю зернових, доброго медозбору. Якщо на Йордан дерева були вкриті іне- єм, то навесні у відповідний день тижня висівали яру пшеницю, щоб була густою і дорідною [20, с. 6; 22, с. 6; 28, с. 11; 63, с. 3; 66, с. 4; 67; 68, с. 3]. Подекуди для передбачення врожаю стежать за бурульками, звертаючи увагу на їхню довжину та рясність. У січні зви- сає багато бурульок ще й довгих, – уро- жай буде щедрий. У січні висить багато частих і довгих бурульок – урожай буде гарний. Якщо багато довгих і товстих бу- рульок – на врожай ярини [12; 31, с. 11; 47, с. 16; 56; 57; 69]. Інколи в пресі трапля- ються уточнення щодо окремих сільсько- господарських культур, урожай яких мож- на передбачити за бурульками. Великі бурулі на піддашках – буде добрий уро- жай кукурудзи. Якщо до Різдва під даха- ми було багато бурульок – вродять ярові, особливо ячмінь [16, с. 16; 24, с. 11]. На Стрітення (15 лютого), крім перед- бачення погоди майбутньої весни, дізна- ються і про врожай. Українці звертають увагу на швидке пробудження природи, що досить сприятливе для отримання гар- ного врожаю. Якщо на Стрітення день ясний, тихий – щедрий урожай, особли- во льону; добре бджоли роїтимуться. Як на Громницю день ясний, то буде льон прекрасний. Вітер на Стрітення – до врожаю плодових дерев [14; 27, с. 11]. Іс- нують прикмети, які вказують на те, що на Стрітення має бути тепло, щоб зі стрі- хи потекло, утворилися бурульки чи іній тощо. Коли на Стрітення іній, зародить добре гречка і картопля. Якщо на Стрі- тення випаде сніг, то можна сподівати- ся на щедрий урожай ранніх хлібів, якщо під вечір – то пізніх. Як на Стрітення є під стріхами бурульки, то цього року буде добрий урожай кукурудзи [14; 27, с. 11; 44, с. 8; 50, с. 4; 61, с. 16]. Погода навесні найбільше впливала на врожай, тому не дивно, що народ створив дуже багато весняних прикмет. Найваж- ливіше для рослин, щоб земля, наповнена достатньою кількістю вологи, зберігала її до часу, необхідного для їх проростання та росту. Свято Явдохи (14 березня; у ми- нулому – початок весни) потрапило в поле зору українського селянина. Гарна соняч- на погода цього дня передбачає хороший урожай, головним чином, городини. Якщо у цей день сонячно, то буде врожай на огірки. На Явдохи сонячно – вродить го- родина. Якщо на Явдоху день сонячний – вродить пшениця, а похмурий – просо і гречка. Якщо на Явдоху біля порога ка- люжі води, то пасічники купатимуться у меду [29, с. 11; 49, с. 6; 59, с. 1]. Важливе місце в народному календарі українців займає одне з весняних свят – Теплого Олекси (30 березня). Оскільки раніше цього дня господарі-пасічники провідували бджіл, відкривали вулики для першого обльоту, то це призвело до формування прикмет визначення вро- жаю меду. День сонячний – рік медо- вий [46, с. 8]. Погода на Благовіщення (7 квітня) та- кож має певне прогностичне значення для майбутнього врожаю. Загалом ці прик- мети узгоджуються із сезонними погод- ними явищами, які повинні забезпечити гарний урожай. Практично по всій Украї- ні до цього дня має зійти сніг. Якщо на Благовіщення лежить сніг, літо буде неврожайним [58, с. 8]. Інші прикмети http://www.etnolog.org.ua 75 ґрунтуються на гарній, тихій, сонячній, можливо, дощовій погоді. Якщо перед сходом сонця на Благовіщення ясно й тихо, то буде добрий урожай на зернові. Гарна погода – гарний урожай. Якщо на Благовіщення пішов дощ, значить чекай врожай на жито [1, с. 16; 30, с. 11; 41, с. 16; 63, с. 3]. Навесні землероби очікують достатньої кількості помірних дощів, теплих, соняч- них днів, що сприяють гарному врожаю. Селяни розуміють, що від опадів одразу після засівання, у період проростання та росту зернових, аж до часу їх цвітіння й дозрівання залежить дуже багато. Кві- тень, за народними спостереженнями, – місяць непостійний, ненадійний: тепло чергується з холодом, а ясна погода – із дощовою. За уявленнями землеробів, кві- тень і травень – важливі місяці для гарно- го врожаю. Теплі дощі у квітні, особливо наприкінці місяця, є однією з головних умов гарного врожаю. Теплий квітень, мокрий май – буде добрий урожай. Кві- тень з водою – травень з травою. Мо- крий квітень, сухий май – для картоплі буде рай [12; 45, с. 8; 51, с. 4]. Теплий та дощовий квітень, а після нього – хо- лодний травень уважаються найсприят- ливішими для врожаю. Сухий і теплий май – скупий буде урожай. Травень хо- лодний – рік хлібородний [6, с. 10; 33, с. 6; 34, с. 11]. Допускається також і до- щовий травень: Травень мокрий робить хліб добрий. Скільки у травні дощів, на стільки років хліба. Коли в маю два до- щики не випаде, то й золотий плуг не виоре [15, с. 20; 33, с. 6; 64]. Важливого значення навесні українці надають першому грому, який є знач ною подією, що супроводжується різноманіт- ними ритуалами, спрямованими на за- безпечення здоров’я та добробуту людей упродовж наступного року. Перший грім пов’язують також із прогнозуванням уро- жаю. Селяни побоювалися того, аби грим не прогримів до того часу, доки на де- ревах не з’явиться листя. Бо тоді на щедрий урожай годі сподіватися… [60, с. 2]. Інколи люди визначають майбутній урожай по тому, з якої сторони чути пер- ший грім: У травні перший грім із захо- ду – на врожай [6, с. 10]. Одним з найбільш шанованих свят в аграрному календарі українців є свя- то Великомученика та Змієборця Юрія (6 травня). Неабиякого значення україн- ці надають Юрієвій росі, яка сама по собі вважається цілющою і слугує гарною ознакою для майбутнього врожаю: Юрій з росою, Микола з травою. На Юрія роса, будуть добрі проса [6, с. 10; 35, с. 7]. Ін- коли селяни спостерігають не за росою, а за дощами: Як дощ на Юр’я – буде хліб і в дурня [32, с. 12]. Наступне велике свя- то – Микола Весняний (Теплий), що його відзначають 22 травня. У цей день також передбачають урожай. Святий Юрій пасе корів, а Микола коней [17, с. 11]. Для літнього періоду і в традиційній метеорології, і в її сучасному висвітленні електронними та друкованими ЗМІ немає прикмет передбачення врожаю, бо вже близько час його збору. Практично ніщо не може вплинути на нього, крім неперед- бачуваних погодних явищ – засухи, гра- ду тощо. Коли ж приходить осінь, то в селянина додаються клопоти: необхідно забезпечити гарний урожай наступного року. Важливу роль відіграє осіння сівба, яка має завершитися до Івана Богослова (9 жовтня). Хто не посіяв до Богослова – не варт доброго слова [18, с. 19]. Сама по собі осінь мало впливає на врожай, він більше залежить від зими та весни. Лише інколи українці звертають увагу на осінню погоду, коли земля має запастися достатньою кількістю вологи, промерзнути, щоб сніг прикрив молоді пагони. Дощовий вересень – на врожай наступного року. Сухий, ясний листо- пад – загрозливий для наступного вро- жаю [8, с. 8; 42, с. 12]. Календарні агрометеорологічні прик- мети загалом можна пояснити раціональ- но, бо вони стосуються певних періодів року та циклічно повторюваних погодних явищ. Однак до народного досвіду україн- ців потрапила частина прикмет, які не ма- ють жодного раціонального пояснення. Це здебільшого спостереження за флорою та фауною, побудовані на світоглядних уяв- леннях українців. Народ виробив власні пояснення цих прикмет, які ґрунтують- ся на асоціативній рясності. Найчастіше українці спостерігають за деревами, що характеризуються значною кількістю пло- дів (жолуді, горіхи, горобина). Багато жолудів – на холодну зиму і врожайне літо [12]. Українці передбачають урожай за птахами, тваринами та комахами. Якщо у пташиних гніздах менше яєць ніж зви- http://www.etnolog.org.ua 76 чайно – рік буде неврожайним [36, с. 11]. У ЗМІ представлена досить цікава, мало- відома сучасним українцям прикмета, що дає можливість дізнатися про майбутній рік за першим вильотом метелика. Якщо першими вилетіли червоні метелики – літо буде багатим на мед, а якщо білі – буде мокрим і щедрим на молоко [37, с. 6]. Напевно, така ірраціональність народних прикмет вплинула на значне скорочення репрезентації їх кількості в пресі. Оскільки землеробство тривалий час було основною формою життєдіяльнос- ті українців, то в народній практиці зберегло ся чимало метеорологічних прик- мет, пов’язаних із прогнозуванням май- бутнього врожаю. Цьому слугував, голов- ним чином, аграрний календар, з яким узгоджувалися строки робіт та прогнози врожаю. У традиційній культурі матеріал емпіричних спостережень зафіксований у формі поєднання раціонального та ір- раціонального. Ця особливість визначає доцільність комплексного міждисциплі- нарного підходу до вивчення традиційної народної культури українців, зокрема їх- нього досвіду життєзабезпечувальної ді- яльності. У значній кількості агрометео- рологічних прикмет відбито особливості бачення світу представниками традиційно- го суспільства. Сучасні ЗМІ презентують цей досвід широкому загалу, не аналізу- ючи глибоко його зміст. Головний недолік представленого в пресі етнографічного матеріалу полягає в тому, що засоби масо- вої інформації не завжди використовують місцеві регіональні приклади, тому іс- нує велика ймовірність незбігу народних прик мет із сучасними прогнозами і, від- повідно, утрати довіри до нього широким колом читачів. Загалом підтверджується можливість використання народного агро- метеорологічного досвіду українців для визначення строків проведення польових робіт і різноманітних агротехнічних за- ходів. У зв’язку із цим варто уважніше розглядати традиційні спостереження та прикмети, пов’язані із сільськогосподар- ським виробництвом і агрометеорологією, зокрема з погляду їх науково- практичного значення. Література 1. 7 квітня – Благовіщення // Слобідський край. – 2009. – 4 квітня (№ 38). – С. 16. 2. Богун Л. Вогонь і вода // Слобідський край. – 2005. – 19 січня (№ 9). – С. 4. 3. Васянович О. Метеопрогнозування ук- раїнців у сучасних Інтернет-ресурсах // Мате- ріали до української етнології. – К., 2009. – Вип. 8 (11). – С. 264–268. 4. Васянович О. Народні метеорологічні знання українців у електронних та друкова- них засобах масової інформації (аналіз дже- рельної бази) // Народна творчість та етногра- фія. – 2010. – № 4. – С. 69–75. 5. Васянович О. Народні метеорологічні знання українців у сучасних друкованих за- собах масової інформації Одещини // Одіссос. Актуальні проблеми історії, археології та етно логії. – Одеса, 2010. – С. 78–81. 6. Весна і травень. Тихо і несподіва- но // Свобода. – 2009. – 6 травня (№ 35). – С. 10. 7. Водохреща // Чорноморські новини. – 2006. – 19 січня (№ 4). – С. 4. 8. Гладун Я. Вересень. Народні передба- чення погоди // Галичина. – 2006. – 2 вересня (№ 133). – С. 8. 9. З Новим Старим роком // Одеські віс- ті. – 2009. – 13 січня (№ 2). – С. 1. 10. Завтра – Водохрещі // Новини Закар- паття. – 2005. – 18 січня (№ 9). – С. 3. 11. Йде лапатий сніг на врожай // Свобо- да. – 2008. – 19 січня (№ 5). – С. 4. 12. Клуб з народознавства «Берегиня» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.lib.ukrsd.com.ua/index.php?name=Pages& op=page&pid=115&pagenum=12. 13. Коли січень сніговий… // Чорноморські новини. – 2009. – 10 січня (№ 1–2). – С. 8. 14. Лютневі релігійні свята в Україні та прикмети [Електронний ресурс]. – Режим до- ступу : www.buryn.at.ua/publ/5-1-0-95. 15. Миколаєнко В. Квітучий май – то справді рай // Деснянська правда. – 2009. – 30 квітня (№ 48). – С. 20. 16. Миколаєнко В. Лютневий сніг весною пахне // Деснянська правда. – 2009. – 31 січ- ня (№ 11). – С. 16. 17. Миколаєнко В. Травень землю гріє // Деснянська правда. – 2008. – 3 травня (№ 50). – С. 11. 18. Миколаєнко В. Яка погода на Покро- ву, такою буде й зима // Деснянська правда. – 2008. – 2 жовтня (№ 111). – С. 19. 19. Миценко М. Що покаже грудень // Во- линь. – 2005. – 6 грудня (№ 138). – С. 3. 20. На святки готували кутю, освячували оселі… // Вісті Кодимщини. – 2005. – 8 січня (№ 2). – С. 6. 21. Навчально-методичний центр профе- сійно-технічної освіти у Сумській області. Свята та прикмети. Лютий [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу : www.nmс.sumy.ua/ svyata-ta-prikmeti-lyutij. http://www.etnolog.org.ua 77 22. Народ підмічав // Деснянська прав- да. – 2009. – 6 січня (№ 2). – С. 6. 23. Народні прикмети у листопаді // Чер- каський край. – 2008. – 5 листопада (№ 86). – С. 6. 24. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 1 січня (№ 1). – С. 11. 25. Народні прикмети // Житомирщина. – 2008. – 30 жовтня (№ 121). – С. 11. 26. Народні прикмети // Житомирщина. – 2008. – 4 грудня (№ 136). – С. 11. 27. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 12 лютого (№ 16). – С. 11. 28. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 10 січня (№ 2). – С. 11. 29. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 12 березня (№ 27). – С. 11. 30. Народні прикмети // Житомирщина. – 2008. – 3 квітня (№ 37). – С. 11. 31. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 15 січня (№ 4). – С. 11. 32. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 30 квітня (№ 44). – С. 12. 33. Народні прикмети // Житомирщина. – 2006. – 27 квітня (№ 46). – С. 6. 34. Народні прикмети // Житомирщина. – 2008. – 1 травня (№ 48). – С. 11. 35. Народні прикмети // Житомирщина. – 2005. – 5 травня (№ 49). – С. 7. 36. Народні прикмети // Житомирщина. – 2009. – 28 травня (№ 54). – С. 11. 37. Народні прикмети // Житомирщина. – 2005. – 16 червня (№ 66). – С. 6. 38. Народні спостереження // Галичина. – 2009. – 15 січня (№ 6–7). – С. 15. 39. Народные приметы на урожай [Элект- ронный ресурс]. – Режим доступа : http:// your-magiс.ru/narodnye-primety-na-urozhaj/. 40. Народные приметы января [Электрон- ный ресурс]. – Режим доступа : http://www. vashsad.ua/plants/interesting_plants/show/7225 /?h=%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0 %B5%D1%82%D1%8B. 41. Натальчук А. Благовіщення Пресвятої Богородиці // Вісті Придніпров’я. – 2005. – 7 квітня (№ 27). – С. 16. 42. Натальчук А. Листопад – не зима, а тільки зазимок // Вісті Придніпров’я. – 2006. – 31 жовтня (№ 85). – С. 12. 43. Натальчук А. Місяць, що дає прогноз і на зиму, і на всі періоди року // Вісті При- дніпров’я. – 2006. – 5 грудня (№ 95). – С. 12. 44. Натальчук А. Погода на Стрітення пророча // Вісті Придніпров’я. – 2008. – 12 лю того (№ 11). – С. 8. 45. Натальчук А. Пора весняного насту- пу // Вісті Придніпров’я. – 2006. – 4 квітня (№ 26). – С. 8. 46. Натальчук А. Теплого Олексія // Вісті Придніпров’я. – 2008. – 25 березня (№ 23). – С. 8. 47. Натальчук А. У січні тріщать морози – восени тріщатимуть од хліба засіки // Віс ті Придніпров’я. – 2006. – 5 січня (№ 1). – С. 16. 48. Наш календар. Щедрий вечір // Донеч- чина. – 2009. – 10 січня (№ 2). – С. 4. 49. Петрук В. Березень – весновій // Хочу все знати (Суботня «Вінниччина»). – 2005. – 12 березня (№ 10). – С. 6. 50. Петрук В. Лютий – бокогрій // Він- ниччина. – 2009. – 6 лютого (№ 15). – С. 4. 51. Петрук В. Надворі – квітень // Він- ниччина. – 2009. – 3 квітня (№ 38). – С. 4. 52. Прикмети місяця // Галичина. – 2008. – 6 листопада (№ 167–168). – С. 18. 53. Прикмети місяця // Галичина. – 2008. – 4 грудня (№ 183–184). – С. 18. 54. Прикмети місяця // Черкаський край. – 2009. – 30 січня (№ 8). – С. 16. 55. Прикмети Нового року // Хочу все зна- ти (Суботня «Вінниччина»). – 2005. – 1 січня (№ 1). – С. 16. 56. Роботи в саду й городі в січні [Елек- тронний ресурс]. – Режим доступу : www.0kk. org/?p=31. 57. Січневі прикмети [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу : www.vechervkarpatah. at.ua/index/0-502. 58. Таїнство Благовіщення // Вісті Кодим- щини. – 2008. – 5 квітня (№ 14). – С. 8. 59. Тесло А. «Щоб на дорозі не стоя- ли…» // Слобідський край. – 2005. – 12 бе- резня (№ 45). – С. 1. 60. Тесло А. До Благовіщення грим не гри- мів // Слобідський край. – 2005. – 5 квітня (№ 61). – С. 2. 61. Тесло А. Народні спостереження // Сло- бідський край. – 2009. – 31 січня (№ 11). – С. 16. 62. Ткаченко М. Головний місяць зими // Деснянська правда. – 2005. – 5 січня (№ 1). – С. 3. 63. Ткаченко М. Місяць первоцвітів і гос- подарських клопотів // Деснянська правда. – 2005. – 2 квітня (№ 37). – С. 3. 64. Травневі прикмети [Електронний ре- сурс]. – Режим доступу : www.vechervkarpatah. at.ua/index/0-502. 65. У грудні сонце – на літо, а зима – на мороз [Електронний ресурс]. – Режим досту- пу : www.uaua.info/content/articles/910.html. 66. Фіголь Б. Водичка-йорданичка… // Га- личина. – 2008. – 19 січня (№ 8). – С. 4. 67. Червінчук І. На Маланки ховайте- ся за пирогами та лякайте сокирою дерева [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.33channel.vinnitsa.com/2007/07-03-27.php. 68. Щедрий вечір // Донеччина. – 2005. – 14 січня (№ 3). – С. 3. 69. Юр’єва М. Народні прикмети. Січень [Електронний ресурс]. – Режим доступу : www.intv-inter.net/news/article/?id=57759676. http://www.etnolog.org.ua 78 SUMMARY Folk meteorology as the integral element of folk knowledge system is the totality of omens connected with the prediction of the weather. Nowadays the population of Ukraine continue to keep up with weather variations giving credence to printed and electronic mass media, but not to their own experience. In the given investigation accord- ing to the specialized headings of the newspapers and Internet sites we will attempt to analyze agrometeorological experience of Ukrainians as the component of life support practice of the people. Every nation has a considerable number of the omens to determine the fruitfulness of the agricultural year as in traditional society the chance of the harvest vastly depends on natural and climatic conditions. Many omens of the harvest prediction are connected with the calendar foresight. The period of winter holidays, like Christmas (January, 7th), New Year (January, 14th) and Epiphany (January, 19th), when people watched the star sky was important in the folk calendar. Ukrainians know a large number of meteorological omens about the weather, harvest, economical conditions of spring and summer as for the amount of snow, hoarfrost, icicles. The other calendar feasts, spring in particular (Yavdokhy, Teploho Oleksy, the Lady Day) were also in the eyeshot of Ukrainians for the determination of the future harvest. In spring people wait for the sufficient amount of the moderate rains, warm, sunny days, favourable for good harvest. Rain which is one of the vivid weather phenomena influences various spheres of life of the peasant very actively as the precipitations after the sowing, during the germination and the growth of the grain crops till the time of their blossoming and ripening are very important. Warm rains in April, especially at the end of the month are one of the main conditions of a good harvest. Warm and rainy April, cold May are considered as the most favourable for the harvest. The first thunder in spring is very important for Ukrainians. This is a significant event accompanied with various rites aimed at the ensuring of the people well-being for the next economical year. The first thunder according to the folk notions is also connected with the prediction of the harvest. There are no omens of the harvest foresight for summer period either in traditional meteorololgy or in its current elucidation in electronic and printed mass media as the time of harvesting is at hand. In autumn the peasant secures a good harvest of the next year. Autumn itself doesn’t influence enough on the harvest. It depends mainly on winter and summer. There is a part of omens in folk experience of the Ukrainians without rational explanation. Ukrainians often watch the plants characterized with the plenty of fruit (mushrooms, acorns, nuts). The main drawback of the proposed ethnographical material is that mass media doesn’t often use the local data. This fact increases the probability of differences of folk omens with current forecasts and accordingly the loss of the trust to this mate- rial by a wide range of the readers. In general the possibility of the usage of folk agrometeorological experience of Ukrainians as the determination of the dates of the field works conducting and different agrotechnical actions is confirmed. Keywords: folk knowledge, folk meteorology, folk agronomy, omen, mass media. http://www.etnolog.org.ua

Агрометеорологічний досвід українців у сучасних засобах масової інформації

Institution

Ähnliche Einträge