Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині

У статті йдеться про сучасні етнологічні дослідження прикордоння, а саме про міжнародний проект під назвою «Вивчення потрійних кордонів на території Південно-Західної, Південно-Східної та Північно-Східної Угорщини», що в 2011–2015 роках тривав в Інституті етнографічних досліджень Центру гуманітарних...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2015
Автор:	Мушкетик, Л.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2015
Назва видання:	Матеріали до української етнології
Теми:	Народознавчі дослідження сучасної етнокультури
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207467
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині / Л. Мушкетик // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2015. — Вип. 14(17). — С. 87-91. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207467
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2074672025-10-09T00:25:08Z Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині Мушкетик, Л. Народознавчі дослідження сучасної етнокультури У статті йдеться про сучасні етнологічні дослідження прикордоння, а саме про міжнародний проект під назвою «Вивчення потрійних кордонів на території Південно-Західної, Південно-Східної та Північно-Східної Угорщини», що в 2011–2015 роках тривав в Інституті етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук Угорської академії наук. Названо учасників проекту, основні напрями студій, публікації, конференції та ін. В статье речь идет о современных этнологических исследованиях пограничья, а именно о международном проекте под названием «Изучение тройных границ на территории Юго-Западной, Юго-Восточной и Северо-Восточной Венгрии», который в 2011–2015 годах был реализован в Институте этнографических исследований Центра гуманитарных наук Венгерской академии наук. Названы участники проекта, основные направления исследований, публикации, конференции и пр. The article deals with modern ethnological studies on border zones, namely about the international project titled Research of Triple Borders in Southwestern, Southeastern, and Northeastern Hungary, which lasted at the Institute of Ethnographic Studies of the Centre for the Humanities of the Hungarian Academy of Sciences from 2011 to 2015. It notices the project’s participants, main research areas, publications, conferences, etc. 2015 Article Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині / Л. Мушкетик // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2015. — Вип. 14(17). — С. 87-91. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207467 001.32(439):39(439–192)"2011/2015" uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Народознавчі дослідження сучасної етнокультури Народознавчі дослідження сучасної етнокультури
spellingShingle	Народознавчі дослідження сучасної етнокультури Народознавчі дослідження сучасної етнокультури Мушкетик, Л. Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині Матеріали до української етнології
description	У статті йдеться про сучасні етнологічні дослідження прикордоння, а саме про міжнародний проект під назвою «Вивчення потрійних кордонів на території Південно-Західної, Південно-Східної та Північно-Східної Угорщини», що в 2011–2015 роках тривав в Інституті етнографічних досліджень Центру гуманітарних наук Угорської академії наук. Названо учасників проекту, основні напрями студій, публікації, конференції та ін.
format	Article
author	Мушкетик, Л.
author_facet	Мушкетик, Л.
author_sort	Мушкетик, Л.
title	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині
title_short	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині
title_full	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині
title_fullStr	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині
title_full_unstemmed	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині
title_sort	етнологічне дослідження потрійного кордону в угорщині
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2015
topic_facet	Народознавчі дослідження сучасної етнокультури
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207467
citation_txt	Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині / Л. Мушкетик // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2015. — Вип. 14(17). — С. 87-91. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT mušketikl etnologíčnedoslídžennâpotríjnogokordonuvugorŝiní
first_indexed	2025-10-09T01:06:38Z
last_indexed	2025-10-12T01:05:10Z
_version_	1845736096531480576
fulltext	87 УДК 001.32(439):39(439–192)"2011/2015" Леся Мушкетик (Київ) ЕТНОЛОГІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОТРІЙНОГО КОРДОНУ В УГОРЩИНІ У статті йдеться про сучасні етнологічні дослідження прикордоння, а саме про міжнародний проект під назвою «Вивчення потрійних кордонів на території Південно-Західної, Південно- Східної та Північно-Східної Угорщини», що в 2011–2015 роках тривав в Інституті етнографіч- них досліджень Центру гуманітарних наук Угорської академії наук. Названо учасників проекту, основні напрями студій, публікації, конференції та ін. Ключові слова: проект, потрійний кордон, Угорщина, Інститут етнографічних досліджень УАН. В статье речь идет о современных этнологических исследованиях пограничья, а именно о между- народном проекте под названием «Изучение тройных границ на территории Юго-Западной, Юго- Восточной и Северо-Восточной Венгрии», который в 2011–2015 годах был реализован в Институте этно графических исследований Центра гуманитарных наук Венгерской академии наук. Названы участники проекта, основные направления исследований, публикации, конференции и пр. Ключевые слова: проект, тройная граница, Венгрия, Институт этнографических исследова- ний ВАН. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 88 The article deals with modern ethnological studies on border zones, namely about the international project titled Research of Triple Borders in Soutwestern, Southeastern and Northeastern Hungary, which lasted at the Institute of Ethnographic Studies of the Centre for the Humanities of the Hunga- rian Academy of Sciences through 2011–2015. It notices the project’s participants, main research areas, publications, conferences, etc. Keywords: project, triple border, Hungary, Institute of Ethnographic Studies of the HAS. Нині у світових гуманітарних на- уках змінюється погляд на ви- вчення кордону і його тлумачення лише як фізичного та геополітичного явища. Поняття кордону трактують як метафо- ру в поясненні культурних відмінностей, культурної багатоманітності і протиріч, розглядають його в контексті питань на- ціональної ідентичності тощо. У зв’язку з мігрантською хвилею на територію сучас- ної Європи особливої актуальності набу- ває проблема «кордон і мігранти». Однією з держав, що пережила наплив мігрантів із країн третього світу, є Угор- щина. Сама вона невелика, проте має кор- дони із чималою кількістю держав, зок- рема новоутворених. Ще з 1990-х років у країні велися різноманітні дослідження кордону – як теоретичні, так і практичні. Приміром, найкраще було вивчено угор- сько-австрійський та угорсько-словацький кордони, висвітлено також угорсько-укра- їнське, угорсько-румунське та інше погра- ниччя [4–7; 10 та ін.]. Зазначені питання вивчають і в межах міжнародних проектів, спільними зусилля- ми представників різних інституцій. З 2011 по 2015 рік в Інституті етнографічних до- сліджень Центру гуманітарних наук Угор- ської академії наук за підтримки ОТКА 1 тривав міжнародний проект під назвою «Вивчення потрійних кордонів на терито- рії південно-західної, південно-східної та північно-східної Угорщини». У його меж- ах проводили дослідження на певних ді- лянках угорсько-словенсько- австрійського, угорсько-українсько-румусь кого, угорсько- сербсько-румунського кордонів. Кордон держави, що не співпадає з ет- нічними кордонами, становить специфіч- ний терен для нового потрактування по- нять ми та інші. Метою досліджень було простеження взаємного впливу сусідніх регіонів, динаміки цих взаємовпливів у часі та просторі. Вивчали три виміри в контактуванні прикордонних регіонів: 1) культурний: ідентичність, збереження і створення традиції, освітні заклади, куль- турні організації; 2) суспільна димензія: усталені / трансформовані / новостворе- ні / послаблені внаслідок зміни специфіки кордонів зв’язки, рухи народонаселення (залізна завіса до 1989 р., Шенгенський кордон, лібералізація віз), стратегії пошу- ку нових зв’язків, а також нових спільнот; 3) господарський вимір: прикордонна тор- гівля (формальне і неформальне господа- рювання, нелегальна торгівля). У роботі над проектом, окрім дослідників з різних угорських інституцій, взяли участь п’ять учених з Інституту етнографічних до- сліджень: Балаж Балоґ, Янош Беднарік, Чаба Месарош, Левенте Сіладі та Тюнде Тураї, до роботи залучилися й учені з ін- ших країн. Для глибшого розуміння господар- ських, культурних та суспільних контак- тів, що існують на потрійному кордоні, дослідницька група розробила питальник для польової роботи (по 300 питань для кожного порубіжжя). Крім того, велику увагу було приділено візуальній фіксації даних і фотодокументації. Результати до- сліджень оприлюднено на окремому сай- ті в межах інститутського (http://www. etnologia.mta.hu/harmashatarok/). Упродовж чотирьох років результати досліджень було представлено у формі пересувної виставки, що складалася пе- реважно з фотодокументації і експонува- лася в Будапешті, Сатмарнеметі, Мадяр- каніжі, Надьканіжі та Сеґеді. У вересні 2014 року в Інституті відбулася наукова конференція під назвою «Кордони, стан прикордоння в Карпатському регіоні», де виступили учасники проекту і дослідники згадуваних питань. У 2015 році з’явилося перше двомов- не узагальнююче видання з проекту під назвою «Потрійний кордон з етнографіч- ного погляду» (редактори тому – Тюнде Тураї і Чаба Месарош) [9]. За допомогою цієї праці, що містить фотоматеріали, дослідницька група прагнула дати візу- ально-антропологічне трактування стано- вища потрійного кордону. Було вибрано http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 89 чотири тематичні одиниці (потрійність, рух на кордоні, економічні зв’язки, куль- турна пам’ять), які на просторі потрійного кордону структурують повсякденну при- кордонну практику місцевих мешканців, а також фактори становлення і вираження ідентифікації вздовж кордонів. Багатий фотоматеріал, на думку укладачів, не є самоціллю – він не просто ілюструє до- слідження, а доповнює, пояснює їх, до- помагає зрозуміти, як трансформації на кордоні упродовж майже ста останніх ро- ків впливали на реорганізацію регіонів і середовища. У виданні можна простежи- ти вплив макротенденцій на невеликі про- стори із часів зміни системи. Книгу відкриває розлога вступна стат- тя Т. Тураї «Ті, хто переходить кордон, і ті, хто живе поблизу кордону. Стан по- трійного кордону на території південно- західної, південно-східної та північно- східної Угорщини», у якій йдеться про різні погляди на вивчення кордону, стан досліджень в Угорщині, специфіку самих кордонів, методи їх обстеження. Окремі розділи присвячено питанням перехо- ду кордонів, господарським, культурним зв’язкам (політика пам’яті і сформована вздовж кордонів етнічна ідентичність). Т. Тураї свідчить, що першочерговою була польова робота, в основі якої – спостере- ження, інтерв’ю, обстеження невеликих локусів, картографування мережі зв’язків, вивчення культурних явищ, опис суспіль- них практик, проведення наративних та біографічних інтерв’ю. Вона пише, що до- слідники мали на меті розкриття водночас індивідуальних і суспільних явищ макро- і мікрорівня. В інтерв’ю з мерами, свя- щениками, учителями, учнями, підприєм- цями, прикордонниками, поліцейськими звучали такі дискурси, які репрезентуть, з одного боку, діючі просторові моде- лі, з другого, – впливають на практики в локальній сфері. Питальники містять такі теми: мобільність (мета і частота від- відування, практика переходу кордонів: кінцеві пункти, віддаль, подорожуючі); інакшість («інші всередині спільноти», стереотипи сприймання, компоненти іден- тичності); організаційні зв’язки (форми організаційних і об’єднавчих зв’язків, орієнтації); органи влади. Крім того, було укладено карти. Найважливіші результати досліджень було оприлюднено в збірнику праць, що став продовженням попереднього, – «Етно графічне потрактування потрійно- го кордону» під редакцією Т. Тураї [8]. Сюди ввійшли статті угорських і зару- біжних учасників проекту, згруповані за такими рубриками: дослідження кор- дону і міграція; угорсько-австрійсько- словен ський потрійний кордон; угорсько- румунсько-сербський потрійний кордон; угорсько- румунсько-український потрій- ний кордон. У передмові до видання керівник про- екту Б. Балоґ розмірковує над специфі- кою обраної тематики, її актуальністю, особливостями угорського прикордоння, трансформаціями, що тут відбулися після зміни системи, надто в останні роки, пере- раховує інституції та учасників проекту. Ось що він пише про злободенність таких досліджень: «Коли ми беремо до рук цю книгу, то зараз нам інше спадає на думку. Переселення людей у новітній час, що на- зивається мігрантською кризою, створило геть іншу ситуацію в питанні досліджен- ня кордонів. Приміром, на одній попу- лярній світлині з фотодокументації про- екту біля угорсько-румунсько-сербського пам’ятника потрійного кордону нині мо- жемо побачити огорожу з колючого дроту. Досі локального значення питання міжна- родного дво- чи тристороннього кордону вмить набуло європейських вимірів, на- віть стало досліджуватися і трактуватися в системі глобальних політико-екологічно- господарських і релігійно-культурних зв’яз ків. Одне є певним: вибір чотири роки тому обстеження потрійних кордо- нів як дослідницької теми виправдав зло- боденність проблематики. Прикордонні трансформації минулого століття, надто практика впливу на місцеві спільноти і її розгортання в період із часу зміни сис- теми, міграційні процеси, що передували мігрантським явищам сучасності і впро- довж ста років супроводжувалися перети- нами кордонів, можуть служити – спільно з узагальнюючим досвідом інших праць – точкою підтвердження для нових і, на наше переконання, необхідних дослі- джень» [8, o. 8]. У збірнику репрезентовано такі статті: Балоґ Б. «Огляд угорських міграційних процесів (сторіччя, що передувало мі- грантській хвилі)»; Тураї Т. «Три кордо- ни – три відповіді. Відмінні трактування і дослідження на різноманітних сторонах http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 90 південно-східного потрійного кордону»; Ласак М. «У дзеркалі одне одного – іден- тифікуючі наративи в угорсько-сербсько- му регіоні»; Апйон В. «Кордон? Свідо- мість? Прикордонна свідомість – питання прикордонності у Мако»; Борбей Ш. «Не- формальні господарські стратегії на при- кордонних угорсько-українських терито- ріях»; Сіладі Л. «Оздоровчий туризм на просторі потрійного угорсько-румунсько- українського кордону»; Ловаш Кішш А. «Життєві ситуації мігрантів на транс- національному просторі». Є тут праці про циган на пограниччі (Ф. Кардош), пам’ятники і свята на угорсько-словен- ському кордоні (Л. Мод), питання іден- тичності однієї німецької меншини в Угорщині (М. Марінка) та ін. Над загальними питаннями розмірко- вує Ч. Месарош у статті «Етнографічні підходи до дослідження кордону». По- даючи огляд історії вивчення кордонів і культур, сучасні етнографічно-антропо- логічні погляди, він наголошує на тому, що в новітніх студіях кордон не можна ототожнювати з однією точкою фізичного простору, а політичні кордони – з куль- турними і суспільними. Нині важливі- шою є вимога вивчення контактних зон, тобто функціонування прикордонних те- риторій. Етнографічне / антропологічне бачення наполягає на тому, що кордони є динамічно мінливими явищами, мето- ди етнографічної польової роботи пер- шочергово спрямовані на спільноти, що мають зв’язок з кордоном. Важливість етнографічних досліджень, на думку ав- тора, полягає в тому, що вони на тому чи тому прикордонному просторі здатні показати багатошаровий зв’язок кордону і людини. Питання прикордоння було включено й у спільний міжакадемічний проект з НАН України. Так, у 2013–2015 роках тривав проект ІМФЕ ім. М. Т. Риль- ського та Інституту етнографічних дослі- джень Центру гуманітарних наук УАН під назвою «Національні, регіональні і локальні форми народної культури і суспільних трансформацій в Україні та Угорщині в ХХ–ХХІ ст.» (керівники – директор ІМФЕ Ганна Скрипник та ди- ректор Інституту етнографічних дослі- джень Балаж Балоґ; учасники: Лариса Вахніна, Леся Мушкетик, Аґота Лідія Ішпан, Карой Жолт Надь, Левенте Сі- ладі). Угорські дослідники неодноразово виїжджали в експедиції на Закарпаття (Берегівський, Виноградівський, Ужго- родський р-ни). Так, А. Ішпан збирала матеріал про функціонування масових форм торгівлі (міжнародних базарів та ін.) часів соціалізму, К. Надь дослі- джував конфесійне становище окремих спільнот Закарпаття, Л. Сіладі – потрій- не угорсько-українсько-румунське при- кордоння; ще раніше польову роботу зі збирання угорської народної прози тут проводив З. Мадяр та ін. Л. Мушкетик і Л. Вахніна вивчали угорсько-українське пограниччя (Закарпаття), зокрема вза- ємовпливи у фольклорі краю [1; 3]. Результати своїх досліджень угорські науковці оприлюднили у вигляді допові- дей, статей, повідомлень, інтерв’ю. Так, К. Надь на щорічній конференції Док- торської колегії Угорської реформатської церкви (Шарошпатак, липень 2014 р.) озвучив тему «Конфесійна ідентичність закарпатської реформатської молоді: Ре- зультати досліджень, проведених в закар- патських реформатських ліцеях»; у трав- ні 2014 року у Веспремі він виголосив доповідь «Релігійність закарпатської ре- форматської молоді» на 10-й конференції «Релігійна культура і спосіб життя в Кар- патському басейні», а також дав інтерв’ю з питань реформатської ідентичності на Радіо Кошута. Своєю чергою Л. Сіладі виступив з та- кими доповідями: «Господарські зв’язки у просторі угорсько-румунсько-українсько- го потрійного кордону» – на конференції «Frontiere, modul de viata langa frontiere in Bazinul Carpatic» (Арад, 2014 р.), «Роль родичання в дотриманні зв’язків і передачі інформації» – на конференції «Кордони, стан прикордоння в Карпатському регіо- ні» (Будапешт, вересень 2014 р.), «Куль- турні та економічні мотивації локаль ного вживання мови на території потрійного угорсько-румунсько-українського кордо- ну» – на конференції «Мовне і культурне розмаїття у Східній та Центральній Євро- пі: цінності та виклики» (Берегове, кві- тень 2015 р.). Дослідження кордонів у сучасній Євро- пі належить до важливих завдань етноло- гічної та інших наук і потребує охоплення нових регіонів і місцевостей, удосконален- ня методології, об’єднання зусиль науков- ців з різних країн. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 91 Джерела та література 1. Мушкетик Л. Г. Cлавістичні студії в Угорщині: історія розвитку та сучасний стан. – Київ : ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2014. – 401 с. 2. Мушкетик Л. Г. Українсько-угорське пограниччя: мова та культура, питання іден- тифікації, міжетнічні зв’язки // Народна творчість та етнографія. – 2010. – № 3. – С. 21–36. 3. Мушкетик Л. Г. Фольклор українсько- угорського порубіжжя. – Київ : Український письменник, 2013. – 496 с. 4. A határmentiség kérdőjelei az Északkelet- Alföldön / szerk. Baranyi B. – Pécs : MTA Re- gionális Kutatások Központja, 2001. 5. Bencsik P. Útiokmányok, utazási lehetősé- gek és határforgalom a XX századi Magyarorszá- gon // Regio. – 2002. – Nr. 2. – O. 31–50. 6. Grafik I. Hármashatár – Közép-Európai nemzeti traumától a népek találkozási helyéig // Néprajzi Látóhatár. – 2000. – 9. – Nr. 3–4. – O. 117–149. 7. Hardi T. A határtérség térszerkezeti jel- lemzői // Tér és Társadalom. – 2008. – 22. – К. 3. – O. 3–25. 8. Hármas határok néprajzi értelmezésben / szerk. Turai T. – Budapest : MTA BTK NTI, 2015. – 296 o. 9. Hármas határok néprajzi nézetben / szerk. Turai T., Mészáros Cs. – Budapest : MTA BTK NTI, 2015. – 218 o. 10. Kocsis K. A politikai és az etnikai föld- rajz határértelmezései // Tér és terep: Tanulmá- nyok az etnicitás és az identitás kérdésköréből III / szerk. Kovács N., Osvát A., Szarka L. – Budapest : Akadémiai Kiadó, 2004. – O. 23–28. 11. Kovács É. Határmítoszok és identitásnar- ratívák az osztrák-magyar határ mentén // Repli- ka. – 2002. – O. 47–48, 143–156. 12. Nagy I. Cross-Border Co-operation in the Border Region of the Southern Great Plain of Hungary. – Pécs : Centre for Regional Studies, HAS, 2001. 13. Nárai M., Rechnitzer J. Elválaszt és ösz- szeköt – а határ. Társadalmi-gazdasági változá- sok az osztrák-magyar határ menti térségben. – Pécs ; Győr : MTA Regionális Kutatások, 1999. 14. Térségi és etnikai elemzések: alapfogal- mak, értelmezési keretek / szerk. Éger Gy., Langer J. // Határ, régió, etnikumok Közép- Euró pában. – Budapest : Osiris ; MTA Kiseb- bségkutató Intézet, 2001. – O. 19–51. Примітка 1 OTKA – скорочена назва фонду «Основ- ні державні наукові дослідницькі програми» (Оrszágos Tudományos Kutatási Alappro gramok). SUMMARY The article deals with modern ethnological studies on border zones. These issues are minutely examined with the help of the materials of the international project titled Research of Triple Borders in Southwestern, Southeastern and Northeastern Hungary, which lasted at the Institute of Ethnographic Studies of the Centre for the Humanities of the Hungarian Academy of Sciences through 2011–2015. Within its frame was con- ducted the research at certain parts of the Hungarian-Slovenian-Austrian, Hungarian-Ukrainian-Romani- an, and Hungarian-Serbian-Romanian borders. There were studied three dimensions in the contacting of frontier regions: 1) cultural dimension: identity, preservation and creation of traditions, educational institu- tions, cultural organizations; 2) social dimension: established / transformed / newly created / weakened, due to shift in the nature of borders, relations, population transfers, strategy of searching new connections, as well as new communities; and 3) economic dimension: cross-border trade. At working on the project, aside from researchers of other Hungarian institutions, there participated five scholars from the Institute of Ethnographic Studies – director Balazs Balogh and staff members Janos Bednarik, Csaba Meszaros, Levente Silaghi and Tunde Turai; researchers of other countries were engaged in the work as well. For the work, there has been worked out a questionnaire containing 300 questions for each borderland concerned. The research results are placed on the Institute’s website: http://www.etnologia.mta. hu/harmashatarok/. On these issues, the scholars have published a series of articles, interviews, conference reports, two article collections Triple Border from the Ethnographic Viewpoint and Ethnographic Interpreta- tion of Triple Border (both – in 2015), as well as have prepared a travelling photo exhibition, etc. The issue of border zones has been included in the interacademic project shared with the NAS of Ukraine and titled National, Regional and Local Forms of Folk Culture and Social Transformations in Ukraine and Hungary in the XXth–XXIst Centuries, which lasted in 2013–2015 being joint for the M. Rylskyi IASFE and the IES of the HAS. Keywords: project, triple border, Hungary, Institute of Ethnographic Studies of the HAS. http://www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Етнологічне дослідження потрійного кордону в Угорщині

Репозитарії

Схожі ресурси