Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)

У статті розглядається судова справа Балтського повітового суду, що зберігається в Державному архіві Одеської області, як джерело інформації про архаїчний обряд викликання дощу. Матеріали судових справ – опосередковано, але досить інформативне джерело з традиційної обрядовості, якому варто приділяти...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Datum:2015
1. Verfasser: Петрова, А.
Format: Artikel
Sprache:Ukrainian
Veröffentlicht: Інститут історії України НАН України 2015
Schriftenreihe:Чорноморська минувшина
Schlagworte:
Online Zugang:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207669
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи) / А. Петрова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2015. — Вип. 10. — С. 45-48. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-207669
record_format dspace
spelling irk-123456789-2076692025-10-12T00:14:37Z Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи) Rainmaking rite in Balta in XIX century (based on one of archives ) Обряд вызывания дождя в Балтском уезде в ХІХ в. (по материалам одного архивного дела) Петрова, А. Статті У статті розглядається судова справа Балтського повітового суду, що зберігається в Державному архіві Одеської області, як джерело інформації про архаїчний обряд викликання дощу. Матеріали судових справ – опосередковано, але досить інформативне джерело з традиційної обрядовості, якому варто приділяти належну увагу. У даному випадку судові матеріали містять детальний опис обряду викликання дощу, який побутував у Балтському повіті Подільської губернії у другій половині ХІХ століття. The article discusses a Balta County Court’s lawsuit, which is stored in the State Archives of Odessa region as a source of information about the archaic rainmaking rite. Case materials - indirect, but often quite informative source of information about the traditional ritual, which should be paid due attention. In this case, the court records contain a detailed description of Rainmaking rite, which was common in the Balt County of Podolia in the second half of the XIX century. В статье рассматривается судебное дело Балтского уездного суда, которое хранится в Государственном архиве Одесской области, как источник информации об архаичном обряде вызывания дождя. Материалы судебных дел – опосредованный, но часто довольно информативный источник сведений о традиционной обрядности, которому стоит уделить должное внимание. В данном случае судебные материалы содержат подробное описание обряда вызывания дождя, который бытовал в Балтском уезде Подольской губернии во второй половине ХІХ века. 2015 Article Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи) / А. Петрова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2015. — Вип. 10. — С. 45-48. — укр. 2519-2523 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207669 398.3(477.74):930.25 uk Чорноморська минувшина application/pdf Інститут історії України НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Статті
Статті
spellingShingle Статті
Статті
Петрова, А.
Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
Чорноморська минувшина
description У статті розглядається судова справа Балтського повітового суду, що зберігається в Державному архіві Одеської області, як джерело інформації про архаїчний обряд викликання дощу. Матеріали судових справ – опосередковано, але досить інформативне джерело з традиційної обрядовості, якому варто приділяти належну увагу. У даному випадку судові матеріали містять детальний опис обряду викликання дощу, який побутував у Балтському повіті Подільської губернії у другій половині ХІХ століття.
format Article
author Петрова, А.
author_facet Петрова, А.
author_sort Петрова, А.
title Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
title_short Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
title_full Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
title_fullStr Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
title_full_unstemmed Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
title_sort обряд викликання дощу у балтському повіті у хіх ст. (за матеріалами однієї архівної справи)
publisher Інститут історії України НАН України
publishDate 2015
topic_facet Статті
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207669
citation_txt Обряд викликання дощу у Балтському повіті у ХІХ ст. (за матеріалами однієї архівної справи) / А. Петрова // Чорноморська минувшина: Зб. наук. пр. — 2015. — Вип. 10. — С. 45-48. — укр.
series Чорноморська минувшина
work_keys_str_mv AT petrovaa obrâdviklikannâdoŝuubaltsʹkomupovítíuhíhstzamateríalamiodníêíarhívnoíspravi
AT petrovaa rainmakingriteinbaltainxixcenturybasedononeofarchives
AT petrovaa obrâdvyzyvaniâdoždâvbaltskomuezdevhíhvpomaterialamodnogoarhivnogodela
first_indexed 2025-10-12T01:14:50Z
last_indexed 2025-10-13T01:13:42Z
_version_ 1845827230646665216
fulltext пропаганде использовала традиции казацких вольностей. В 1918 – 1920 гг. традиции Запорожской Сечи пытались воскресить махновское движение и Революционно - повстанческая армия Украины (махновцев), Конфедерация анвархистских организаций Украины «Набат». Истоки свободолюбия и народного анархизма в Украине идеологи махновского движения относили к Запорожской Сечи. Ключевые слова: анархисты, студенты, запорожцы, Н. Махно, украинское крестьянство УДК 398.3(477.74):930.25 Анна Петрова ОБРЯД ВИКЛИКАННЯ ДОЩУ У БАЛТСЬКОМУ ПОВІТІ у XIX ст. (за матеріалами однієї архівної справи) У статті розглядається судова справа Балтського повітового суду, що зберігається в Державному архіві Одеської області, як джерело інформації про архаїчний обряд викликання дощу. Матеріали судових справ – опосередковано, але досить інформативне джерело з традиційної обрядовості, якому варто приділяти належну увагу. У даному випадку судові матеріали містять детальний опис обряду викликання дощу, який побутував у Балтському повіті Подільської губернії у другій половині ХІХ століття. Ключові слова: обряд викликання дощу, Балтський повіт, ДАОО. Для українців, основу традиційної культури яких складає землеробство, властиві аграрні звичаї та обряди викликання та призупинення дощу. З сучасних українських дослідників обряди цієї групи досліджує Людмила Іванникова111, відповідним обрядодіям у румунів Буковини присвячені розвідки Антонія Мойсея112. До окремих аспектів даної теми зверталися Юрій Климець113, В.С. Зеленчук, Ю.В. Попович114 та інші. Обряди викликання дощу були відомі всім народам світу. Така поширеність свідчить про глибоку давнину цих магічних дійств, адже відомо, що культ води був одним із найдавніших. Небесну воду, що спадала на землю у вигляді дощу, вважали святою, її називали «живою водою» (на відміну від «мертвої» - морської, не придатної для пиття). У міфології всіх індоєвропейських народів дощ уявляли як 111 Іваннікова Л. Обряди викликання дощу [Електронний ресурс] / Людмила Іваннікова // Слово Просвіти. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://slovoprosvity.org/2008/07/03/850-old/ 112 Мойсей А. Комплекс обрядів викликання та зупинення дощу у румунів Буковини [Електронний ресурс] / Антоній Мойсей // Народна творчість та етнографія. – 2005. - № 4. – С. 45-52. - Режим доступу до ресурсу: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/43014/06-Moisei.pdf?sequence=1 113 Климець Ю. Землеробська основа купальської обрядовості слов’ян / Юрій Климець // Проблеми слов’янознавства. – 1999. – Вип. 50. – С. 203-209 114 Зеленчук В.С. Антропоморфные обряды у восточнороманских народов (ХІХ – начало ХХ века) // Проблемы истории и культуры. – М., 1981 – С. 195-201. - 45 - шлюб неба і землі, що примушує її родити («мати — сира земля» асоціювалася з вагітною жінкою). Лише в межах України Людмила Іванникова виділяє півтора десятка варіантів цього обряду: 1) потоплення ляльки, троїцького чи купальського дерева; 2) обливання водою могил покійників, зокрема тих, які померли наглою смертю (утоплеників та самогубців): 3) обмивання та купання живих людей (не лише на Поливаний понеділок чи на Купала, а й під час посухи); 4) ритуальні обходи села, полів, церков, джерел, колодязів з молитвою про дощ; 5) ткання рушників або виготовлення хрестів, які встановлювали на перехрестях чи біля колодязів; 6) орання або копання землі (русла річки, що пересохло від посухи, або її дна, дороги, що символізувала річку); 7) руйнування мурашників, убивання жаб і вужів; 8) моління про дощ біля криниці, обхід колодязя, обгороджування, обмітання, клечання його вінками; 9) вкопування одноденного (виготовленого всією громадою) хреста біля нього; 10) вимулювання, вичищення колодязів, освячення води в них, виливання води й обливання нею (в особливо спекотний день пополудні);11) сколочення, биття, розбризкування, розмішування води в колодязі; 12) кидання в нього різних предметів (освяченого на Маковія маку й квіток, гороху, глиняного посуду або череп’я, навіть борщу або горщика з борщем); 13) голосіння за утоплеником біля колодязя; 14) зведення огорожі або заплітання тину кругом колодязя; 15) сіяння маку в криницю115. Православна церква засуджувала подібні звичаї, але тим не менш вони зберігалися подекуди аж до кінця XIX ст. Про це свідчать матеріали, зібрані дослідниками на Катеринославщині (Олександрівський та Павлоградський повіти), Херсонщині (м. Олександрія, с. Кимбет поблизу Аккермана), що друкувалися наприкінці 80-х років XIX ст. у газетах «Одесский вестник», «Новороссийский телеграф», «Харьковские губернские ведомости», «Степь», у журналі «Киевская старина» тощо116. У Державному архіві Одеської області зберігаються деякі справи Балтського повітового суду. Повітові суди розглядали позови на суму, меншу за 30 карбованців, та деякі кримінальні справи (про бродяг, утікачів). Серед них знаходимо справу під заголовком: «Дело по обвинению жителей села Сабатиновки в разрытии из суеверия могилы умершего для того, чтобы вызвать дождь», датовану 1868- 1871 роками117. Судові матеріали в даному випадку є надзвичайно 115 Іваннікова Л. Обряди викликання дощу [Електронний ресурс] / Людмила Іваннікова // Слово Просвіти. – 2008. – Режим доступу до ресурсу: http://slovoprosvity.org/2008/07/03/850-old/ 116 Там само. 117 ДАОО. – Ф. 445. – Оп. 1. – Спр. 931. – Арк. 37. - 46 - цінним етнографічним джерелом, оскільки обвинувачення, допит свідків і учасників дійства, вирок містять детальний опис обряду. Справу порушили після сповіщення місцевого дячка Балтському повітовому справнику про цей випадок. Як розповіли обвинувачені – троє молодих чоловіків 22, 26 і 35 років – двоє однодворців і селянин - померлий два місяці тому відставний 80-річний солдат Лук’ян Рябицький встиг повідомити, що після його смерті три місяці не буде дощу, і начебто сам дозволив розкопати його могилу, якщо посуха сильно докучатиме суспільству118. Цілком можливо, цей «дозвіл» обвинувачені вигадали, щоб виправдати свій вчинок в очах слідства. Оскільки два місяці дощу справді не було (розкопування могили відбулося в червні), чоловіки пішли до місцевого священика за дозволом розкопати могилу. Священик був хворий, до селян вийшла його служниця, яка мала переказати священику їхнє прохання. Далі свідчення розходяться. Священик стверджував, що він категорично заборонив розкопувати могилу. Служниця доводила, що саме так вона і відповіла чоловікам. Селяни розповіли, що служниця повідомила, що священик промовчав, і це вона зрозуміла як його згоду. Тоді чоловіки взяли волів і воза священика, набрали дві бочки води з ріки і опівночі пішли на кладовище розривати могилу. Відкрити могилу допоміг солдат, який начебто просто проходив повз, бо селяни відкривати труну в останній момент злякалися. У відкриту труну троє селян по черзі наливали воду – кожен по три відра води. Виливали воду повільно, бо саме такий хотіли дощ – не проливний, а дрібний і тривалий. З судової справи дізнаємося і про вирок, який отримали троє селян і солдат – ув’язнення терміном на чотири місяці. Священик помер, поки тривало слідство, тому невідомо, чи уникнув би він покарання. Мешканці Сабатинівки на час слідства попросили віддати їм злочинців на поруки, і прохання було задоволене119. Отже, описаний в судовій справі випадок, за винятком окремих деталей, нагадує один з описаних дослідниками варіантів здійснення обряду викликання дощу – а саме обливання водою могил або покійників, зокрема тих, які померли наглою смертю, хоча у справі немає відомостей про обставини смерті рядового Лук’яна Рябицького, над чиєю могилою здійснювався обряд, але є свідчення про його особисту згоду на здійснення цих дій. Спосіб, у який виливалася вода на покійного, є очевидним проявом імітативної магії. Дозвіл священика і таке переплетіння язичницьких і православних вірувань також не є дивиною – як вже згадувалося, запросини священика і ритуальні обходи разом з ним села, полів, церков, джерел, колодязів з 118 Там само. – Арк. 3. 119 Там само. – Арк. 34-36. - 47 - молитвою про дощ були ще однією розповсюдженою формою обряду викликання дощу. Можливо, тим, що селяни взяли для здійснення обряду волів і воза священика, вони намагалися компенсувати його особисту відсутність. Таким чином, матеріали Державного архіву Одеської області, і зокрема справи повітових судів, можуть виступати опосередкованим, але тим не менш часто досить інформативним етнографічним джерелом. Anna Petrova Rainmaking rite in Balta County in XIX century (based on one of archives) The article discusses a Balta County Court’s lawsuit, which is stored in the State Archives of Odessa region as a source of information about the archaic rainmaking rite. Case materials - indirect, but often quite informative source of information about the traditional ritual, which should be paid due attention. In this case, the court records contain a detailed description of Rainmaking rite, which was common in the Balt County of Podolia in the second half of the XIX century. Key words: rainmaking rite, Balta county, State Archives of Odessa region Анна Петрова Обряд вызывания дождя в Балтском уезде в ХІХ в. (по материалам одного архивного дела) В статье рассматривается судебное дело Балтского уездного суда, которое хранится в Государственном архиве Одесской области, как источник информации об архаичном обряде вызывания дождя. Материалы судебных дел – опосредованный, но часто довольно информативный источник сведений о традиционной обрядности, которому стоит уделить должное внимание. В данном случае судебные материалы содержат подробное описание обряда вызывания дождя, который бытовал в Балтском уезде Подольской губернии во второй половине ХІХ века. Ключевые слова: обряд вызывания дождя, Балтский уезд, ГАОО. КОЗАКОЗНАВЧІ СТУДІЇ УДК 94(477) «16-18» Туранли Ферхад ВІЙСЬКОВІ ПОХОДИ ТА «КОЗАЦЬКЕ ПИТАННЯ» В ТУРЕЦЬКО- ПОЛЬСЬКИХ МИРНИХ ДОГОВОРАХ XVII – початку XVIII ст. У статті розглядається «козацьке питання» в переговорних процесах, які передували оголошенню військових походів та укладанню мирних угод між Річчю Посполитою та Османською імперією в XVII – першій чверті XVIIІ ст. Зокрема, зазначаються причини оголошення Хотинського походу, перебіг подій, пов’язаних з цим походом, безпосередньо укладання відповідного мирного договору та наслідки зазначених воєнних конфліктів. Ключові слова: джерело, хронологія, море, козак, Хотин, договір Досліджуючи зазначене питання в турецьких писемних джерелах та історіографії, зокрема привертає увагу «Тлумачна хронологія османської історії» Ісмайіла Гамі Данишменда (роки - 48 -