Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею

Збережено в:
Бібліографічні деталі
Дата:2010
Автор: Пась, Н.
Формат: Стаття
Мова:Ukrainian
Опубліковано: Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Назва видання:Матеріали до української етнології
Теми:
Онлайн доступ:https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207727
Теги: Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею / Н. Пась // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 305-307. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
id irk-123456789-207727
record_format dspace
spelling irk-123456789-2077272025-10-14T00:22:07Z Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею Пась, Н. Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури 2010 Article Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею / Н. Пась // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 305-307. — Бібліогр.: 14 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207727 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection DSpace DC
language Ukrainian
topic Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури
Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури
spellingShingle Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури
Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури
Пась, Н.
Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею
Матеріали до української етнології
format Article
author Пась, Н.
author_facet Пась, Н.
author_sort Пась, Н.
title Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею
title_short Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею
title_full Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею
title_fullStr Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею
title_full_unstemmed Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею
title_sort колекція жіночих сорочок камінь-каширського полісся кінця xix - початку xx століття у фондах камінь-каширського районного краєзнавчого музею
publisher Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate 2010
topic_facet Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури
url https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207727
citation_txt Колекція жіночих сорочок Камінь-Каширського Полісся кінця XIX - початку XX століття у фондах Камінь-Каширського районного краєзнавчого музею / Н. Пась // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 305-307. — Бібліогр.: 14 назв. — укр.
series Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv AT pasʹn kolekcíâžínočihsoročokkamínʹkaširsʹkogopolíssâkíncâxixpočatkuxxstolíttâufondahkamínʹkaširsʹkogorajonnogokraêznavčogomuzeû
first_indexed 2025-10-14T01:05:51Z
last_indexed 2025-10-15T01:12:35Z
_version_ 1846008354603794432
fulltext 305 Наталія Пась (Камінь-Каширський) КОЛ Е К Ц І Я Ж І НОЧ И Х С ОРОЧОК К А М І Н Ь-К А Ш И РСЬКОГО ПОЛ ІС С Я К І Н Ц Я X І Х  –   ПОЧ АТ К У  Х Х  С ТОЛ І Т ТЯ У ФОН Д А Х К А М І Н Ь-К А Ш И РСЬКОГО РА ЙОН НОГО К РАЄ ЗН А ВЧОГО М У ЗЕ Ю Значимість народного мистецтва важко виміряти якоюсь величиною, бо тисячолітні духовні надбання – то безцінний скарб, який утримує в собі зв’язок усіх попередніх поко- лінь, їх генетичний код і матеріальну пам’ять, то дзеркало душі і творчої сили того, хто його плекав. Народне мистецтво Північно-Західного Полісся, у межах якого розташований Ка- мінь-Каширський район, що на Волині, – ба- гате і водночас просте. Воно й дотепер не спо- творене втручанням цивілізації. Традиційне вбрання поліщуків, яке чи не найбільше зберегло автентичні особливос- ті та елементи, підкреслює їх працьовитість, невибагливість, дбайливість, схильність до охайності та чистоти. Збірка жіночої сорочки Камінь-Кашир- ського Полісся кінця ХІХ  – початку ХХ  ст., яка зберігається у фондах Камінь-Кашир- ського районного краєзнавчого музею і укомплектована як результат етнографічних експедицій музейних працівників у села ра- йону, налічує тридцять шість одиниць. Вона репрезентує жіночу сорочку сс.  Михнівка, Черче, Видричі, Ворокомле, Гута-Камінська, Нуйно, Клітицьк, м.  Каменя-Каширського. Колекція є невеликою за кількістю, але до- сить вартісною, бо містить виняткові речі і дає хорошу можливість прослідкувати особ- ливості крою, оздоблення, структури тка- нини жіночої сорочки Камінь-Каширського Полісся. До речі, поповнити фонди музею екземп- лярами народного вбрання стає дедалі важ- че, зважаючи на те що його взагалі лиши- лося мало; те ж, яке ще збереглося, селяни віддавати не хочуть, мотивуючи тим, що це є родинна реліквія. Боляче констатувати той факт, що вишиті сорочки ще й тепер кладуть («встеляють») у труну літнім людям. Особли- во фанатично до цього ставляться жителі с. Полиці. У комплекті народного костюма сорочка є головним його складником. Вона цікавить не лише як річ практична чи захисна, але й така, що має символічне, обрядове значення і визна- чає етнічну та соціальну належність її носіїв. Навіть буденна сорочка полісянки вигля- дала естетично, бо була прикрашена орна- ментом, хоч і скромно. Серед колекційних екземплярів впадає у вічі повсякденна прос- та жіноча сорочка і святкова  – вишукана, яскрава. Одружені жінки віддавали перевагу більш стриманому в кольорах вбранню, аніж дівчата, а вдови носили сорочки, в яких до- мінуючими були темні кольори. На вечорницях і вдосвіта готували жінки і дівчата прядиво з льону та конопель, вибі- лювали, згодом ткали полотно, а лише тоді шили з нього одяг для себе і всієї сім’ї. Для Камінь-Каширського регіону кінця ХІХ  – початку ХХ  ст. характерні жіночі со- рочки так званого уставкового крою, тобто з плечовими вставками  – «уставками», зав- дяки яким було зручніше зшивати деталі, і «сорочка тримала форму» [1]. У деяких селах (скажімо, сс. Видричі, Нуйно) сорочку шили з вузького полотна, тому для забезпечен- ня достатньої довжини доточували нижню частину куском тканини, яку називали «під- точка»  [2; 3]. Це було грубіше полотно, як правило, конопляне, виготовлене зі стебел конопель із чоловічими квітками, які звуться «плоскінь»; дуже рідко для цієї цілі викорис- товували матірку – стебла конопель із жіно- чими квітками. «Підточка» могла бути менш вибілена і зовсім не орнаментувалася по низу. Комірець для поліської жіночої сорочки шили двох видів: відлогий і стоячий; обидва застібалися під саму шию. Переважна біль- шість рукавів на зап’ясті оздоблена техні- кою художнього морщення, яка переходить у манжет. Досить рідко, проте трапляється сорочка, в якої рукав пошитий без манжета, лише знизу густо призібраний; інколи місце зборок стримано оздоблювалося [4]. http://www.etnolog.org.ua 306 Щодо декорування, то зібрані в музейній колекції сорочки поділяються на кілька ви- дів: вишиті, виткані та комбіновані, тобто такі, що оздоблені і вишивкою, і ткацтвом. Рясно оздоблювали майстрині рукав со- рочки і плечову вставку, більш скромно – па- зуху і комірець; манжет у буденному вбранні орнаментувався рідко. Існує чимало технік ткацтва, проте на Камінь-Каширському Поліссі здавна улюб- леним є так званий перебір (у с.  Нуйно на- зивають по-різному: «насови», «натики», від- повідно  – «насовувати», «натикати»  [5]). Ця техніка дозволяє вільне розміщення візерун- ка на полотні, забезпечує смугасті композиції і створює рельєфний орнамент  [6]. До речі, сучасне поліське ткацтво дуже добре зберег ло його традиційний характер, адже це ремесло і тепер популярне серед жінок у сс. Видерта, Нуйно, Воєгоща, Полиці. Технікою «перебір» поліські ткалі уміло комбінували на полотні різноманітні геомет- ричні чи геометризовані візерунки, попереч ні смуги  – дрібні, широкі, густі, створюючи та- ким чином чудові декоративні мотиви. Як правило, домінуючим кольором у тка- цтві був червоний з усіма його відтінками, а вкраплення чорного або сірого надавало ма- люнку виразності. Загалом червоної барви було найбільше на поліській жіночій сорочці, мабуть, тому, що цей колір веселить, посилює почуття, створює хороший настрій. Та все- таки в достатній мірі наявні зелений, синій, фіолетовий, бордовий, жовтий кольори, «щоб вишивка усміхалась». Часто трапляються сорочки, в яких виткані дрібні орнаментальні смуги, розміщені на рівні грудей, незалежно від того, декорована сороч- ка тканим візерунком чи вишивкою [7]. Серед поліських жінок були популярними сорочки, в яких рукав, а іноді й уставка, був орнаменто- ваний таким чином: по витканому «у клітин- ку» полотні створювався візерунок технікою вишивки «занизування», яка імітує ткацтво, створюючи таким чином цілісний образ [8]. Вишукано виглядає колекційна сорочка, рукав якої витканий червоними нитками різ- них відтінків з почерговим вкрапленням бі- лої барви [9]. Слід зауважити, що білі нитки («біль») є досить рідкісними в орнаментиці поліських сорочок. Поліська вишивка – то не лише безцінний пласт духовно-мистецької культури україн- ського народу, а й глибока естетична насоло- да, вияв краси людської душі і одвічне праг- нення людини до ідеалу. Використання майстринями-полісянка- ми таких технік вишивки, як «гладь», «коса гладь», «хрестик», «ретязь», «штапівка», «різь», «занизування» тощо, підкреслювало їх вишуканий смак і бажання творити до- вершені речі. Формуючи різноманітні рос- линні, геометричні, подекуди  – зооморфні візерунки або ж майстерно їх поєднуючи, вишивальниці створювали образи, закодо- вуючи в них весь навколишній світ. Традиційною технікою оздоблення на Ка- мінь-Каширському Поліссі залишається ви- шивка «хрестиком», яка, переконані поліщу- ки, є не лише прикрасою, а й оберегом від зла та лихого ока. Проте в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. достатньо популярною була й техніка «занизування». Характерною особливістю «занизування» є те, що нитки йдуть по всій довжині чи ширині тканини. Цією технікою створювали різної величини ромби, прямо- кутники, зубці або прямі лінії з чергуванням стібків різної форми [10]. У  музейній колекції зберігається цікава жіноча сорочка, рукав якої декорований ко- льоровими нитками технікою «занизування» і мережкою, яка має назву «прутик» (нале- жить до прозоро-лічильних технік), створю- ючи досить гармонійний образ [11]. Оригінальні восьми-, шести- та чотири- кутні розетки формували вишивальниці тех- ніками «гладь» і «коса гладь» [12]. Можливо, саме про такі восьмипелюсткові розетки зга- дувала Олена Пчілка, називаючи їх «зірками на волинському небосхилі». Найбільш розповсюджений вишитий орнамент на поліській сорочці – рослинний; на ньому чітко проглядаються листки, стилі- зовані квіти: троянди, різнокольорові фіалки, поодинокі чи зібрані в букет, цвіт барвінку, Дерево життя тощо. Серед різноманітних композиційних схем на рукавах колекційних сорочок впадає у вічі досить рідкісний і цікавий сюжет: пара птахів з високо піднятими крильми охороняє гніздо, в якому лежать пташині яйця. Безперечно, цей мотив є символом родинного щастя, дов- гого сімейного життя і радісного очікування потомства – продовження життя на землі. По краях – два одинокі птахи на гнізді, в яких не- має яєць, тобто немає й майбутнього [13]. Окрім буденних, святкових (в тому чис- лі  – обрядових) жіночих сорочок, виділяли жнивні. Якщо святкова сорочка поліської жінки могла бути лляна або крамна (з перка- лю), яка, до речі, вважалась багатшою, то на жнива – лише лляна [14]. http://www.etnolog.org.ua 307 Збірка жіночої сорочки у фондах Камінь- Каширського районного краєзнавчого музею репрезентує глибинне народне мистецтво Північно-Західного Полісся кінця ХІХ – по- чатку ХХ ст., його простоту і велич, доскона- лість і творчий досвід майстрів. Народне мистецтво спонукає нас до усві- домлення цінності і неповторності української культури і є дієвим засобом впливу на сучасні культурні та етносоціальні процеси в Україні. Джерела [1], [2], [14] – записано у вересні 2008 р. в с. Гу- та-Камінська Камінь-Каширського  р-ну Волин- ської обл. від Н. Н. Ханейчук, 1938 р. н. [3] – фонди Камінь-Каширського краєзнавчо- го музею (далі – КККМ), інв. № 331, 768, 865, 1050. [4] – КККМ, інв. № 559. [5]  – записано у вересні 2008  р. в с.  Нуйно Камінь-Каширського  р-ну Волинської  обл. від Н. П. Химчик, 1955 р. н. [6] – КККМ, інв. № 335, 566. [7] – КККМ, інв. № 335, 578, 1050. [8] – КККМ, інв. № 577, 578. [9] – КККМ, інв. № 865. [10] – КККМ, інв. № 337, 520. [11] – КККМ, інв. № 337. [12] – КККМ, інв. № 791. [13] – КККМ, інв. № 1050. http://www.etnolog.org.ua