Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207735 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка / Г. Рачковський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 272-275. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207735 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2077352025-10-14T00:03:26Z Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка Рачковський, Г. Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури 2010 Article Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка / Г. Рачковський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 272-275. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207735 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури |
| spellingShingle |
Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури Рачковський, Г. Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка Матеріали до української етнології |
| format |
Article |
| author |
Рачковський, Г. |
| author_facet |
Рачковський, Г. |
| author_sort |
Рачковський, Г. |
| title |
Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_short |
Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_full |
Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_fullStr |
Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_full_unstemmed |
Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка |
| title_sort |
експедиційні здобутки студентів кафедри етнології львівського національного університету імені івана франка |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Методика етнологічних студій. Експонування та пропаганда народної культури |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207735 |
| citation_txt |
Експедиційні здобутки студентів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка / Г. Рачковський // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 272-275. — Бібліогр.: 16 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT račkovsʹkijg ekspedicíjnízdobutkistudentívkafedrietnologíílʹvívsʹkogonacíonalʹnogouníversitetuímeníívanafranka |
| first_indexed |
2025-10-14T01:06:32Z |
| last_indexed |
2025-10-15T01:07:27Z |
| _version_ |
1846008031453642752 |
| fulltext |
272
Григорій Рачковський
(Львів)
Е КС П Е Д И Ц І Й Н І ЗДОБУ Т К И С Т УД Е Н Т І В К АФЕ Д РИ
ЕТ НОЛОГ І Ї Л ЬВІ ВСЬКОГО Н А Ц ІОН А Л ЬНОГО
У Н І ВЕ РСИ Т ЕТ У І М Е Н І І ВА Н А ФРА Н К А
Нерівномірність етнографічного ви-
вчення багатьох районів і регіонів пере-
шкоджає створенню загальновизнаного у
наукових колах історико-етнографічного ра-
йонування, що могло б створити передумови
для подальших досліджень різних ділянок
матеріальної та духовної культури українців.
Сприяти розв’язанню цих проблем можуть
результати експедиційного дослідження.
У травні 1995 року на історичному факуль-
теті Львівського національного університету
імені Івана Франка шляхом поділу кафедри
історії та етнографії України утворилося три
кафедри, серед них і кафедра етнології, яку
очолив професор Степан Макарчук. Одно-
часно у Львівському університеті відкрилася
нова спеціальність – етнологія.
З метою підготовки спеціалістів-етнологів
та залучення студентів до виконання індиві-
дуальних наукових тем як на базі опублікова-
них джерел і літератури, так і шляхом збору,
систематизації та опрацювання польового
етнографічного матеріалу й архівних пошу-
ків у навчальному плані передбачено сту-
дентські наукові семінари. Під керівництвом
професора, доцента студенти другого року
навчання обирають теми своїх досліджень,
ведуть пошук літературної, архівної та по-
льової етнографічної інформації для їх опра-
цювання, пишуть і виголошують наукові до-
повіді, реферати, рецензії. Участь студентів
у науковому семінарі мають закласти тео-
ретичну і практичну основу для підготовки
кваліфікованої наукової роботи.
Оскільки основу етнології як науки ста-
новлять етнографічні матеріали, почерпнуті
дослідником безпосередньо від носіїв етніч-
ної культури методом їх опитування, а також
набуті способом особистого спостережен-
ня, один із основних акцентів у підготовці
спеціа лістів-етнологів було зроблено на за-
своєнні теоретичних основ та практичних
азів науково-пошукової польової роботи. Уті-
ленню в життя поставленої мети сприяли ор-
ганізація та проведення студентських польо-
вих етнографічних експедицій-практик. Саме
напередодні їх проведення відомий фахівець-
народо знавець, професор кафедри етнології
ЛНУ імені Івана Франка Михайло Глушко,
використовуючи власний досвід польової
роботи, викладає дисципліну «Методика по-
льового етнографічного дослідження», про-
слухавши яку студенти-етнологи засвоюють
теоретичні основи та деякі практичні ази нау-
ково-пошукової польової роботи. Своєрідним
підсумком наукової підготовки етнологів-по-
чатківців до експедиції є розробка розгорну-
тих програм-запитальників, які є водночас
надійним інструментом продуктивної праці в
польових умовах. Кінцевим результатом нау-
ково-пошукової роботи етнолога-початківця
є опрацювання та оформлення зібраних етно-
графічних джерел для їх передавання в архів
Університету на довготривале зберігання.
Невідкладним масштабним завданням ви-
кладацького складу кафедри етнології від по-
чатку її створення було забезпечення навчаль-
ного процесу належною науково-методичною
літературою. Сказане стосується також підго-
товки, організації та проведення студентських
польових етнографічних практик.
Після повернення з польової подорожі
кожний етнолог зобов’язаний подбати про
належне опрацювання та оформлення зібра-
ного автентичного етнографічного матеріалу
для здачі в архів, де він зберігатиметься впро-
довж десятків і сотень років. Починаючи з
2000 року, студентські звіти із зафіксовани-
ми під час практики польовими матеріала-
ми здавали в Архів ЛНУ імені Івана Франка
(фонд 119, опис 17), де нині нараховується
258 одиниць зберігання 1.
В українській етнологічній науці вимог та
правил, якими мав би керуватися народозна-
вець на завершальному етапі роботи, поки
що не узагальнено. Однак опрацювання та
належне оформлення зафіксованих польо-
вих етнографічних матеріалів є для студентів
своєрідним мобілізаційним стимулом сум-
лінного ставлення до відповідної дисциплі-
ни, сприяє виявленню наукового потенціалу
кожного з учасників навчальної практики-
експедиції 2. У зв’язку з цим у 2007 році про-
http://www.etnolog.org.ua
273
фесор кафедри етнології Михайло Глушко
видав методичні рекомендації 3, в яких пода-
но зразки опрацювання та вимоги технічного
оформлення усної інформації, аудіозаписів,
фотоматеріалів, ілюстративних матеріалів
для здачі в архів. У 2008 році побачив світ
навчальний посібник цього ж автора «Мето-
дика польового етнографічного досліджен-
ня», у якому М. Глушко широко використав
власний досвід і знання, набуті під час орга-
нізації та проведення багатьох академічних
комплексних історико-етнографічних екс-
педицій у різних регіонах України, щорічних
студентських польових досліджень-практик.
Текстову частину посібника доповнює двад-
цять один додаток, серед яких наведені зраз-
ки, що вже усталені в українській етнологіч-
ній науці, або ті з них, які поки що апробують
викладачі кафедри етнології Львівського на-
ціонального університету імені Івана Франка
щодо підготовки анкет і запитальників, пас-
портизації фотоматеріалів ведення польової
документації, опрацювання та оформлення
етнографічних матеріалів у архівну справу.
Викладачі та студенти кафедри етнології
Львівського національного університету імені
Івана Франка, починаючи з 1998 року, щорічно
проводять етнографічні експедиції-практи-
ки на теренах Полісся та Південно-Західного
етно графічного регіону. Перший експедицій-
ний виїзд студентів-етнологів у Коломийський
район Івано-Франківської області відбувся у
1998 році під керівництвом доцента кафедри
етнології Романа Сілецького. З цього часу зу-
силлями викладачів кафедри етнології Р. Сі-
лецького, М. Глушка, В. Галайчука та Г. Рач-
ковського вже здійснено вісімнадцять виїздів
етнологів-початківців у різні історико-етно-
графічні райони України: на терени Надсян-
ня (2003–2007), Західного Полісся (1999, 2000,
2002, 2004), Бойківщини (2003, 2005, 2008), По-
куття (1998), Гуцульщини (2001), Волині (2002,
2006, 2007), Опілля (2008).
Для проведення польових етнографічних
експедицій використовують найчастіше два
методи: маршрутний і кущовий. Як засвідчує
досвід кафедри етнології Львівського націо-
нального університету імені Івана Франка,
кущовий метод дослідження є найбільш ра-
ціональним для проведення студентської іс-
торико-етнографічної польової практики,
оскільки, крім полегшення самої організації
та проведення експедиції, відзначається ще
декількома перевагами. Зокрема, можливіс-
тю перевірити інформацію, почерпнуту як
у базовому пункті, так і в сусідніх селах, що
зменшує імовірність похибки та фіксації не-
достовірних етнографічних відомостей, які
в кінцевому результаті призведуть до ви-
падкових висновків. Кущове дослідження
обов’язково передбачає базовий пункт, звідки
учасники експедиції виїжджають у найближ-
чі сусідні поселення чи долають незначні від-
стані (3–5 км) до них самотужки (пішки) 4.
У 1998 році студенти-етнологи під керів-
ництвом Р. Сілецького провели експедицію
в Коломийський район Івано-Франківської
області. Наступного року етнографічні до-
слідження різних ділянок матеріальної та
духовної культури українців здійснювалися
лише в одному населеному пункті на Захід-
ному Поліссі – у с. Тур Ратнiвського району
Волинської області (керівник Р. Сілецький) 5.
У 2000 році під керівництвом Р. Сілецького
дванадцять етнологів-початківців знову про-
вели експедицію у Ратнівському районі, де
базовим поселенням було вже с. Самари. Її
учасники вивчали традиційні господарські
заняття, ремесла, промисли, одяг, будівель-
ну обрядовість, сімейну та календарну обря-
довість, громадський побут, народні знання,
світоглядні уявлення та вірування поліщуків.
З метою збору етнографічного матеріалу
на Гуцульщині у липні 2001 року була про-
ведена експедиція-практика у складі 11 осіб
(керівник Р. Сілецький) у Верховинський
район Івано-Франківської області. Базовим
пунктом стало відоме за межами Гуцульщи-
ни с. Криворівня. Тематикою дослідження
були охоплені такі ділянки традиційної куль-
тури, як календарна обрядовість літнього та
зимового циклів, поховальна обрядовість,
мисливство, громада та громадський побут,
світоглядні уявлення та вірування 6.
У 2002 році було проведено дві експеди-
ції – у Ратнівський район (керівник Р. Сі-
лецький) та у Горохівський район Волинської
області (керівник Г. Рачковський). На Волині
було зібрано етнографічний матеріал у селах
Волиця Лобачівська (базовий пункт), Лоба-
чівка, Колмів. З цього часу експедиційні ви-
їзди фінансуються з бюджету університету і
відбуваються у складі двох окремих груп, які
формуються зі студентів-етнологів другого
та третього курсів. У 2003 році досліджен-
нями були охоплені Богородчанський район
Івано-Франківської області (керівник екс-
педиції Р. Сілецький) та Мостиський район
Львівської області (керівник Г. Рачковський),
чим започатковано дослідження етнографіч-
ного району Надсяння. Зокрема, упродовж
7–17 липня студенти другого курсу в Мос-
http://www.etnolog.org.ua
274
тиському районі працювали у селах Крукени-
чі (базовий пункт), Хлиплі, Зав’язанці, Остро-
жець, Вишенька, Раденичі, Судковичі, Ятвяги,
де етнологи-початківці збирали польові мате-
ріали про сімейну та календарну обрядовість,
народний етикет, традиційне народне будів-
ництво, демонологію 7. У 2004 році ця група
студентів провела експедицію-практику в
Камінь-Каширському районі Волинської об-
ласті (керівник Р. Сілецький). Польові мате-
ріали з календарної та сімейної обрядовості,
народного етикету, традиційного харчуван-
ня, світоглядних уявлень та вірувань, народ-
ного будівництва та будівельної обрядовості,
традиційного транспорту та народних знань
були почерпнуті в селах Грудки, Видерта,
Осівці, Залазько, Ворокомле 8. Інша група у
складі 21 студента (керівники М. Глушко,
Г. Рачковський) продовжувала збір польово-
го матеріалу на теренах Надсяння. Базовим
пунктом цієї експедиції було с. Гусаків Мос-
тиського району, а загалом обстежено 8 насе-
лених пунктів (села Боєвичі, Гориславичі, Ра-
дохінці, Золотковичі, Мочеради, Плешевичі,
Хідновичі, Боратичі). Відповідно до індивіду-
альних наукових завдань члени експедиції-
практики збирали польовий матеріал з таких
основних тем: народна агротехніка і тради-
ційні знаряддя праці, тваринництво, рибаль-
ство, народне традиційне будівництво, тка-
цтво та народний одяг, народна їжа, форми і
норми громадських взаємин, традиційні на-
родні знання і календар, народна медицина
та ветеринарія, етнічні меншини 9.
У 2005 році дві групи студентів прове-
ли експедицію у Старосамбірському районі
Львівської області. Проте перша група (керів-
ники Р. Сілецький та В. Галайчук) з 7 по 19 лип-
ня була в гірській частині адміністративно-
го району, натомість друга група (керівники
М. Глушко та Г. Рачковський) з 5 по 19 липня –
на теренах Надсяння. Базовий пункт першої
групи був у с. Головецько (досліджено села Дні-
стрик, Гвоздець, Мшанець, Грозьово, Ріп’яна,
Виців, Бабино) другої – у смт Нижанковичі
(досліджено села Трушевичі, Передільниця,
Підмостичі, Боршевичі, Библо, Дроздовичі, Ві-
люничі, Пацьковичі, Нове Місто).
Загалом учасники експедицій-практик під
час польового вивчення фіксували відомості
із заздалегідь визначених ділянок традиційно-
побутової культури українців. Знач ну увагу
приділяли вивченню будівельної обрядовості
та традиційного будівництва, народній ме-
дицині та метрології, весільній та родильній
обрядовості, календарній обрядовості, гро-
мадському побуту, демонології 10. Неабияку
цінність становили експедиційні фотофіксації.
Упродовж 5–19 липня 2006 та 2007 років
аспіранти й студенти кафедри етнології здій-
снили дві короткотривалі експедиції на терени
Надсяння – у Яворівський район Львівської об-
ласті (керівники М. Глушко та Г. Рачковський),
де обстежили 20 населених пунктів (села Верб-
ляни (базове поселення 2006 р.), Калинівка (ба-
зовий пункт 2007 р.), Гораєць, Завадів, Поруби,
Липина, Дацьки, Завадів, Коти, Вороблячин,
Колониці, Смолин, Калитяки, Шутова, Оселя,
Бунів, Іваники, Поруденко, Рогізно, Черчик).
Інша група студентів та аспірантів під керів-
ництвом Р. Сілецького та В. Галайчука у липні
2006 року охопила дослідженням поселення
Кременецького району Тернопільської облас-
ті (села Великі Бережці, Малі Бережці, Іква,
Града, Куликів, Савчиці, Дунаїв, Гаї, Кімнатка,
Комарівка, хутори Підгора та Вірля). Під керів-
ництвом вже згаданих викладачів у 2007 році
студенти-етнологи провели експедицію на те-
ренах Славутського району Хмельницької об-
ласті, зокрема у селах Великий Скнит, Малий
Скнит, Нараївка, Понора, Ганнопіль, Шатерни-
ки, Хоняків, Рівки, Прикордонна Улашанівка.
У 2008 році відбулася студентська експедиція-
практика у Богородчанському районі Івано-
Франківської області (керівники Р. Сілецький
та В. Галайчук), де було обстежено села Хме-
лівка, Саджава, Глибоке, Глибівка, Росільна,
Космач, Лисівка, Гринівка, Нивочин, Підгір’я,
Яблунька, Богрівка.
У липні 2008 року студенти-етнологи під
керівництвом М. Глушка та Г. Рачковського
провели етнографічну експедицію на тери-
торії Жидачівського та Перемишлянського
районів Львівської області, більша частина
яких належить до етнографічного району
Опілля, який впродовж тривалого часу по-
збавлений належної уваги українських на-
родознавців передусім через відсутність пер-
винних джерел. Впродовж експедиції були
досліджені такі села, як Квітневе (базовий
пункт), Баківці, Бертишів, Любешка, Сер-
ники, П’ятничани, Репехів, Старі Стрілища,
Трибоківці. Етнологи-початківці та їхні ке-
рівники збирали народознавчий матеріал
про різні ділянки традиційної культури та
побуту місцевого населення: про скотарство
і бджільництво, житло і господарські будів-
лі, харчування та одяг, календарну, сімейну
та будівельну обрядовість, народну медици-
ну та метеорологію, світоглядні уявлення та
вірування, звичаєве право 11. Значну увагу
приділяли виявленню і фіксації сучасними
http://www.etnolog.org.ua
275
технічними засобами пам’яток матеріальної
культури 12.
Власноручно зібрані студентами першо-
джерела згодом стають важливою основою
своїх курсових, дипломних та магістерських
робіт. За наслідками дослідницької роботи в
експедиції кожен студент готує на науковому
семінарі доповідь. Кращі доповіді виносяться
на щорічні наукові конференції студентів іс-
торичного факультету, які згодом друкуються
у «Матеріалах конференції». Так, у 2003 році
надруковано статті Марії Панас «Локальні
особливості традиційного українського по-
ховального обряду», Божени Кузьмінської
«“Ряджені – берди” в різдвяно-новорічній об-
рядовості підгірян» (науковий керівник обох
робіт доц. Р. Сілецький), Назара Сойка «Відьма
в демонології українців (карпатсько-волинські
паралелі)», Віри Терендій «Сільська баба-пови-
туха як помічниця при пологах» (науковий ке-
рівник доц. Г. Рачковський) 13. У 2005 році вий-
шов збірник, у якому вміщено наукові роботи
студентів-етнологів, зокрема Миколи Явор-
ського «Повстанські криївки» (науковий керів-
ник проф. С. Макарчук), Світлани Ковальчук
«Побажання у традиційному побуті та обрядо-
вості українців», Тетяни Ковальчук «Похорон-
ні ігри українців», Надії Левкович «Домовик
(“годованець”) у демонологічних уявленнях
бойків Сколівщини», Тетяни Наконечної «Бу-
дівельний матеріал та техніка спорудження
житлових і господарських будівель на Підгір’ї
(кінець ХІХ – ХХ ст.)» (науковий керівник чо-
тирьох останніх робіт доц. Р. Сілецький), Юрія
Сілецького «Проблеми дослідження етніч-
них стереотипів в українській науці» (науко-
вий керівник проф. Н. Черниш) 14. У 2008 році
опубліковано статті студентів-етнологів
Юрія Омелянського «Весільна обрядовість
на Мостищині (за польовими етнографічни-
ми матеріалами)», Юлії Попадинець «Завба-
чення врожайності сільськогосподарських
культур у календарній обрядовості весняного
циклу українців», Ольги Савчин «Зажинки
та пов’язані з ними обрядові дії в українців»,
Мар’яни Вербівської «Традиційне ткацтво у
смт Гусакові Мостиського району Львівської
області та його околицях наприкінці XIX – по-
чатку XX ст.», Олени Вівчарик «Особливості
щоденного харчування у смт Гусакові та його
околицях», Наталії Хомин «Свійські тварини
в уявленнях селян Мостищини» (науковий ке-
рівник проф. М. Глушко), Оксани Петрушак
«Традиційне нагрудне вбрання на Мостищи-
ні у першій половині ХХ ст. (за матеріалами
експедиції)» (науковий керівник доц. Г. Рач-
ковський) 15. На основі зібраних матеріалів
студенти, а зараз аспіранти кафедри етнології,
Інна Парій та Ігор Гілевич підготували статті,
що були опубліковані на сторінках кафедраль-
ного збірника наукових праць 16.
Звичайно, і на сучасному етапі кафедра як
інституція, як колектив викладачів перебу-
ває в пошуку нових методів і форм навчаль-
ного процесу, актуалізації та ґрунтовності
наукових досліджень, ефективних засобів
позитивного впливу на студентство.
Примітки
1 Макарчук С. Етнологія у Львівському універ-
ситеті / С. Макарчук // Етнічна культура україн-
ців. – Л., 2006. – С. 27.
2 Глушко М. С. Методика польового етногра-
фічного дослідження : навч. посіб. / М. С. Глуш-
ко. – Л., 2008. – С. 8.
3 Глушко М. Опрацювання та оформлення по-
льових етнографічних матеріалів для здачі в ар-
хів на зберігання / М. Глушко. – Л., 2007. – 20 с.
4 Глушко М. С. Методика польового етногра-
фічного дослідження ... – С. 63.
5 Сілецький Р. Б. Традиційна будівельна об-
рядовість в селі Тур Ратнівського району Во-
линської області / Р. Б. Сілецький // «З його духа
печаттю…». Збірник наукових праць на пошану
професора Івана Денисюка. – Л., 2001. – Т. 2. –
С. 150.
6 Архів Львівського національного університе-
ту імені Івана Франка (далі – Архів ЛНУ). – Ф. 119,
оп. 17, спр. 2-Е–12-Е.
7 Там само. – Спр. 54-60.
8 Там само. – Спр. 64-Е–75-Е.
9 Там само. – Спр. 76-Е–96-Е.
10 Там само. – Спр. 97-Е–133-Е, 208-Е.
11 Новий Час. – Жидачів. – 2008. – № 30. – С. 7.
12 Архів ЛНУ. – Ф. 119, оп. 17, спр. 223-Е–242-Е.
13 Матеріали наукової конференції студентів
історичного факультету 2001–2002 рр. – Л., 2003. –
С. 107–132.
14 Матеріали наукової конференції студентів
історичного факультету 2004 р. – Л., 2005. – С. 73–
78, 102–138.
15 Матеріали наукової конференції студен-
тів історичного факультету 2005 р. – Л., 2008. –
С. 3–52.
16 Парій І. «Зав’язки» у магічній практиці полі-
щуків (На основі етнографічних матеріалів з Ка-
мінь-Каширського району Волинської області) /
І. Парій // Етнічна культура українців. – Л., 2006. –
С. 222–226; Гілевич І. Баба-повитуха у селянському
житті галицької Волині у XIX – першій половині
XX ст. (за матеріалами зі с. Синькова та присілка
Діброви Радехівського району) / І. Гілевич // Ет-
нічна культура українців. – С. 247–265.
http://www.etnolog.org.ua
|