Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами
Saved in:
| Date: | 2010 |
|---|---|
| Main Author: | |
| Format: | Article |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Series: | Матеріали до української етнології |
| Subjects: | |
| Online Access: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207738 |
| Tags: |
Add Tag
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| Journal Title: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Cite this: | Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами / Л. Чирук // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 257-260. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
Institution
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207738 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2077382025-10-14T00:05:14Z Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами Чирук, Л. Етнокультурна спадщина та сучасність 2010 Article Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами / Л. Чирук // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 257-260. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207738 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етнокультурна спадщина та сучасність Етнокультурна спадщина та сучасність |
| spellingShingle |
Етнокультурна спадщина та сучасність Етнокультурна спадщина та сучасність Чирук, Л. Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами Матеріали до української етнології |
| format |
Article |
| author |
Чирук, Л. |
| author_facet |
Чирук, Л. |
| author_sort |
Чирук, Л. |
| title |
Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами |
| title_short |
Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами |
| title_full |
Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами |
| title_fullStr |
Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами |
| title_full_unstemmed |
Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами |
| title_sort |
західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Етнокультурна спадщина та сучасність |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207738 |
| citation_txt |
Західнополіські повір'я та прикмети, пов'язані з комахами / Л. Чирук // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 257-260. — Бібліогр.: 8 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT čirukl zahídnopolísʹkípovírâtaprikmetipovâzanízkomahami |
| first_indexed |
2025-10-14T01:06:54Z |
| last_indexed |
2025-10-15T01:07:38Z |
| _version_ |
1846008043444109312 |
| fulltext |
257
Людмила Чирук
(Луцьк)
ЗА Х І Д НОПОЛ ІСЬК І ПОВІ Р ’Я
ТА П РИ К М ЕТ И, ПОВ’ЯЗА Н І З КОМ А Х А М И
Проблема побутування повір’їв та при-
кмет у фольклорі розроблена дещо вужче, ніж
інших жанрів. Найчастіше дослідники звер-
тають увагу на прикмети, пов’язані з народ-
ним календарем українців, протиставляючи
його церковному та цивільному [3, с. 86]. Час-
то в літературі знаходимо прикмети, пов’язані
з тваринним та рослинним світом [4], а на-
родні спостереження над комахами ще не
були представлені цілісним дослідженням.
Ці істоти і до сьогодні відіграють важливу
роль у житті людини. Аналізовані матеріали
було зібрано експедиційним методом у насе-
лених пунктах Західного Полісся впродовж
2007–2008 років. Для збереження особливос-
тей місцевих говірок подаємо їх фонетичною
транскрипцією. Окрім повір’їв та прикмет,
представлено також тлумачення деяких снів,
пов’язаних із комахами.
1. Сонечко семикрапкове
(Coccinella septempunctata)
Однією з найулюбленіших у народі комах
є сонечко семикрапкове. Воно з’являється на-
весні, коли починає пригрівати сонце, і ви-
діляється яскравим забарвленням. Мабуть,
тому на сонечко завжди звертали увагу мовці
і не пов’язували його з якимись негативними
властивостями (як більшість комах).
За допомогою сонечка часто визнача-
ли погоду: / йакшó вже йе сóничко / то бýде
типлó // (Верхи К-К В); / п’ітрó / п’ітрó / колé
бýде типлó / чи пен′ / чи кулóда / чи зáвтра
пугóда? // (Хрипськ Шц В); / бéдрик / бéдрик /
скажú мин′í / чи пен′ чи кулóда / чи зáвтра бýде
пугóда / йак бýде пугóда / то йа тибé пýшчу /
а йак бýде дóшчик / то йа тибé забйý // (Пуле-
мець Шц В); / пéтрику / пéтрику / скажú нам
прáвду / чи бýде пугóда / чи бýде нигóда / кулé
бýде дошч // і пустé його вгóру / йак пугóда /
то литéт′ угóру / а йак нигóда / то пáдайе в
зéмн′у // (Ветли Лбш В); / палéм зузýл′а / палéм
зузýл′а / бýде дошч / бýде дошч // (Підманево
Шц В) (пор.: / бéздрику / бéздрику / пен′ чи
колóда?/ чи завтра бýде погóда?/ йак погóди не
бýде / то й тебé на св’íт′і не бýде // (Запруд-
дя К-К В); / пéтрику / пéтрику // ти скажú /
зáвтра погóда чи негóда?// йак погóда / то
летú // а йак негóда / то ст′ій // (Нуйно
К-К В) [1]). В етнолінгвістичному словни-
ку «Славянские древности» знаходимо такі
примовки: «Калада, калода, ці будзе пагода?»
(біл.); «Biedronko, biedronko, pojdż do Pana Je-
susa po słonko» [Бедрику, бедрику, іди до Пана
Ісуса по сонечко] (пол.)» [6, т. І, с. 221–222].
Передбачали майбутнє, зокрема, ворожи-
ли на майбутню долю: / воуз′мýт сóничко на
рýку та й кáжут / литé / литé / сóничко та й
доу мóго мéлого / кудá те поулитéш / тудá і йа
пуйдý// (Підцир’я К-К В); / сóничко / сóничко /
скажúе / де м’ій моулоудéц′ бýде // (Ворокомле
К-К В); / йак злóвиш / то лóжиш на верх рук’é
і кáжиш / борушóк / борушóк / де м’ій б́ýде
жинишóк?/ і отáк рýк’і складáйіш / і тод′í чи
в́ тóму бóци / чи в́ тóму / на́ чоутúри стóрони
поукáзуйіш // (Видерта К-К В); / пéтрику /
пéтрику / в́ йак’íм бóци живé м’ій кавал′éр?//
(Добре К-К В); / фéдорко / фéдорко / скажé /
кудé ме зáмуж п’íдем // (Вичівка Зр Р); / вз’éти
в прéгоршчи / шоб ни втиклá / і потрастé / і
обирнýтис′а три рáзи / і пустéти // (Прип’ять
Шц В) (пор.: «Кажи, маро, откуда ħе сватови
доħи?» [Скажи, маро, звідки прийдуть свати?]
(с.-х.); «Зазулинько, дівонько, покажи мені, в
которій я буду стороні. Чи туда? Чи туда? Чи
туда? Чи туда? Чи я буду жити, чи я буду гни-
ти?» (з.-укр.) і т. п.» [6, т. І, с. 221]). Вважали, у
який бік сонечко полетить, там і наречений
(наречена) буде.
Знаходили дорогу додому, якщо заблукали
в лісі: / пéтрику / пéтрику / де моуйá хáта?// то
в йакý стóрону литéт′ / то там хáта // (До-
бре К-К В); / воз′мé бурушкá в рýку і крýтит′ /
крýтит′ / а тогд′í / кудá в′ін политéт′ / то
там і моуйá дóма // (Гута-Камінська К-К В)
(пор. також: «У болгар, кашубів, в Зах. Україні
звертаються до сонечка, коли загублять в лісі
дорогу: “Куда мені, зазуло, до дому? Чи туда?
Чи туда?” (з.-укр.)» [6, т. І, с. 222]).
Сонечко вважають священною комахою,
про що свідчать назви с′в’атá корóвочка, бóже
сердéчко [1, с. 79], бóжа корóвка тощо. Його
ніколи на вбивають, а відпускають, супро-
воджуючи словами: / жидóўка / жидóўка / де
твойá дóмка / ци там / ци там / ци там /
http://www.etnolog.org.ua
258
литé к чортáм // (Положево Шц В); / чúнчику-
пéтрику / де тв’ій дом / там у л′íси пуд
курчóм // (Піща Шц В); / бáбочка / бáбочка / де
твойá хáточка / чи в тим бóци / чи в тим /
чи в тим / і литú бáбочка // (Дольськ Лбш В).
2. Бджола
Бджоли – це найкорисніші для людини ко-
махи. За їхньою допомогою часто лікуються,
визначають погоду (/ йек пчóли ідут′ зарáн′:а
на свуйé кублó / бýде дошч // (Ветли Лбш В)).
Однак бачити бджіл у сні більшість респон-
дентів вважають поганою прикметою. Це тлу-
мачать як: пожáр (вогóн′) (Підманево, Положе-
во і Прип’ять Шц В, Ветли і Дольськ Лбш В);
погану звістку (врéдно, нидóбре) (Хрипськ Шц
В, Бихів Лбш В); покóйн′ік (мрец′) (Піща і Пу-
лемець Шц В); сл′óзи (Цир Лбш В) (у деяких на-
родів поширеним є звичай сповіщати бджіл
про смерть у родині господаря [8, c. 357–359]).
Інколи ж такі сни тлумачать по-іншому: сватé
бýдут′ (Вичівка Зр Р); вис′íл′:е (Березичі Лбш В).
3. Мурахи
Мурахи в народних уявленнях – одні з
найпрацьовитіших істот. У всіх населених
пунктах поширеною є фразема прац′ýйе
(рóб’іт′) йак мурáшка (мýраха). Характерно,
що респонденти майже не вживають назв
цих комах в однині. Це підтверджує думку
про те, що символіка мурах визначається в
основному ознакою множинності [6, т. ІІІ,
с. 335]. За допомогою мурах лікують ревма-
тизм, лихоманку тощо. Окрім поширеного
рецепта мурашиного спирту побутує повір’я
про так зване мурашине масло: / йак в’ілéка
кýча то там так йак мáсло йе всирéдини /
йак’éс′ личéвнойе / так йак то мáсло так’éйе
жóвтойе // (Прип’ять Шц В); / в йіх / в тим
мурашникóви / розгрибáйут і шукáйут
змéсне / отáк йак йайíчко / тúко ни в’ілéк’е /
малéсин′к’е / отé мáсло / кáжут л′ічéбне /
натирáтис′а / йак шос′ болет′ // (Пулемець
Шц В); / там так’í йе / випускáйут′ / йак то в
нас кáжут′ / мáсличко // то кáжут′ / йак нóг’і
бол′éт′ / то йім мáзати // (Хрипськ Шц В).
У «Славянских древностях» знаходимо
таке пояснення: «На Україні та в Білорусі лі-
куються мурашиним маслом. Вважається,
що мурахи “б’ють масло” на Івана Купала або
в ніч на 1 серпня, коли воно виходить на по-
верхню мурашника у вигляді грудки, а зі схо-
дом сонця розтає. Цим маслом мастять волос-
ся, щоб воно краще росло (волин.), натирають
хворі руки й ноги (рівн.), лікують ломоту та
інші хвороби і навіть вірять, що воно прино-
сить щастя (вітеб.)» [6, т. ІІІ, с. 337].
У деяких населених пунктах поширеною є
заборона руйнувати мурашник, яку поясню-
ють різними причинами: / а л′ісов’í мурáх’і /
то воунú зб’íрáйут′ мед / і йе так’í л′ýди /
йак’í цей мед з мурáшника вибирáйут′ / а то
грих // (Гута-Камінська К-К В); / мурáшник
ни мóна руйнувáти / зв’íт:и брáти мед / бо
то йíхн′а хáта // (Верхи К-К В); / ни мóна / бо
мурáх’і пудб′ірáйут пáдал′ // (Добре К-К В); /
мурав’éйн′ік ни годéц′:а руйнувáти / бо йак
грим’íтиме / от то тод′í бойíс′:а грóму // (Бе-
резичі Лбш В). Найчастіше цю заборону моти-
вують гріхом, але в деяких населених пунктах
її немає (Хрипськ Шц В, Вичівка Зр Р тощо).
Спостерігаючи за мурахами та мураш-
никами, могли визначати погоду: / йакшó на
с′інокóс′і мурáх’і хатк’é рóбл′ат′ / нак’ідáйут′
кучк’é на в’ісотý травé / то бýде дошч / то вже
мурáх’і рóбл′ат′ хатк’é / шоб схаватис′а од
дошчý / а йак нимá так’éх хатóк / то вже бýде
сýхо // (Гута-Камінська К-К В); / йакшó мурáх’і
в’ілéк’і мурáшник’і понанóс′ат / то кáжут /
вéл′м’і зимá в’ілéка бýде / с′н′íгу мн′íго / а йак
ужé воунé оуднáкоув’і / йак л′íтом / і на зéму ни
старáйуц′:а / то зиемá тéпла бýде // (Бузаки
К-К В); / йак мурáхуў мн′íго / то бýде урожáй //
(Хрипськ Шц В); / но мурашк’é л′íзут у пóле /
мóкрий рик // (Вичівка Зр Р); / йак палéмуди
[маленькі червоні мурашки, що боляче куса-
ються. – Л. Ч.] в’ілáз′ат′ на травý / бýде мóкре
л′íто // (Підманево Шц В). Інколи трапляють-
ся суперечливості у тлумаченні однакового
явища на різній території, пор.: / йак мурáх’і
навéрх в’ілáз′ат′ / дошч бýде // (Бихів Лбш В)
і / мурáх’і хавáйуц′:а / то вже кáжут бýде
дошч // (Березичі Лбш В); / колé йдеш дорóгойу /
і мурáх’і лáз′ат′ по дорóзи / бýде погóда / йéсл′і
мурáхи утикáйут′ із дорóги в свойý кýчу / в
кýчу хавáйуц′:а / бýде дошч // (Ветли Лбш В) і /
йак вонé вже по пóл′у хóд′ат′ / хóд′ат′ вéл′м’і
йіднá за дрýг’ійу / то-то на дошч / бýде дошч //
(Прип’ять Шц В) (у деяких обрядах мурахи
символізують краплі дощу [6, т. ІІІ, с. 336]).
4. Комарі. Мухи
Хорошими «синоптиками» в народі вважа-
ють комарів. Проте й у таких прикметах має-
мо суперечності: / йакшó тéйі комарú в кýчку
зб’івáйуц′:а пид вéчир / бýде погóда // (Ветли
Лбш В) (пор. / йак вéл′ме комáр в:éчора / то
дошч бýде // (Положево Шц В)); / йакшó стовпá
кумарú бйут′ / мн′íго йе / то на дошч // (Пуле-
мець Шц В) (пор.: / йак комарú отакó стýпки
бйут′ / то на типлó // (Прип’ять Шц В) або /
http://www.etnolog.org.ua
259
комарú стýпки бйут на захóди сóн′ц′а / то на
погóду // (Мала Глуша Лбш В) ).
Стýпу (стýпку, стовпá) бúти можуть і
інші комахи: / тéйі мурáшк’і так’éйі / стовпóм
стойáт′ / ну кáжут′ на зáвтра бýде дошч //
(Хрипськ Шц В); / йак мóшка в стýпу бйе /
то бýде зимá тéпла // (Вичівка Зр Р); / мóшка
такá др′íбна / вонá стовпóм назлéтайіц′:а /
йак бáчим / от ужé дошч бýде / бо мóшка бйе
ступк’é // (Березичі Лбш В); / вонé [комарі. –
Л. Ч.] збивáйуц′:а в такé йак то стовпé / то
кáжут′ на погóду // (Дольськ Лбш В).
У народних прикметах, як і в інших жан-
рах фольклору, існує протиставлення мухи та
комара: вони мають різну символіку та озна-
чають різні явища: / йак у хáти вже комáр
лéтайе / то бýде нигóда / а йак мýха / то
погóда / і в зим’í так / йак мýха / морóз бýде /
а йак комáр у хáти лéтайе / в’ідлéга //; / то
йак комарú нависн′í стýпки бйут′ / то мóкре
л′íто / а йак мóшка бйе стýпки / то сухá ви-
сна // (Прип’ять Шц В).
5. Метелики
Весняні метелики (у частині населених
пунктів – переп’íлки) віщують селянину вро-
жай. Найчастіше вважають, що білі мете-
лики – на молоко, а жовті або червоні – на
мед: / жóвти / то бýде мед / а йак б’íли / то
молокó // (Мала Глуша Лбш В); / йак б’íли /
то бýде молóчний рик / а йак жóвти / багáто
мéду // (Цир Лбш В); / йак пéршого побáчиш
жóвтого / то бýдиш багáта на молокó / а йак
чирвóного / на мед // (Прип’ять Шц В); / йак
чирвóнин′ки в’іл′ітáйут′ пирип’íлки / мидóве
бýде л′íто / а йак б’íли п’ірип’íлки / то бýде
молóчне л′íто //(Дольськ Лбш В).
Схоже повір’я зафіксовано щодо сонечка
семикрапкового: «На Поліссі гадають за до-
помогою сонечка: якщо першими з’являться
червоні “катаринки”, буде багато меду, якщо
жовті – молока» [6, т. І, с. 222]. Пор. також: «По-
ширеними є ворожіння, що мають форму при-
кмет, за першими в році метеликами – у сх. і
пд. слов’ян про врожай і погоду (напр., білі ме-
телики обіцяють молоко і дощі, червоні – мед
і посуху)» [6, т. І, с. 126]. Однак жовтий колір
не завжди асоціюють із медом. Іноді проти-
ставлення жовтий / білий метелик поширю-
ють тільки на якість молока: / йак нависн′í
побáч напир′íд б’íлих / то коровé бýдут′ молокó
давáти багáто / так’é нижúрне / а йак жóвти /
то кáжут′ бýде жúрне молокó // (Положево
Шц В); / йакшó жóвти / то на молокó врожáй /
у корúв бýде молокá багáто і дóбре молокó
бýде / мáсло / бо жóвти митил′í литáйут
упир′íд // (Підманево Шц В); / йакшó жóвт′і
пирип’íлки пéрш’і вил′ітáли / то казáли / шо
коуроувé бýдут′ давáти смеитáни багáто / р′ік
бýде мáс′л′аний // (Видерта К-К В); / йак богáто
жóвтих / то бýде моулокá мн′íго в коурóв’і і бýде
густé моулоукó // (Бузаки К-К В).
Урожайне літо віщують і хрущі: / йак
багáто хрушчúв / то бýде на прóсо урожáй //
(Хрипськ Шц В).
6. Павук
Хоча в зоології павука не вважають кома-
хою, а виділяють в окремий клас [2], тут ми
розглядаємо його поряд із комахами, зважа-
ючи на таке твердження самих респондентів.
У «Славянских древностях» зазначено: «До-
мінуючою є оцінка павука як тварини пога-
ної, нечистої, яку слід знищувати. У легендах
павук є противником Божої Матері: павук у
повітрі обплутав її своєю павутиною, вкусив
у груди, розтріпав плаття або задумав пряс-
ти тонше, ніж вона. В іншій легенді в паву-
ка Бог перетворив ткача, який вирішив за-
тягнути своїм полотном увесь світ» [6, т. ІІІ,
с. 646]. З огляду на повір’я, зафіксовані в до-
сліджених говірках, не можемо погодитися,
що переважає така негативна характеристи-
ка. У більшості населених пунктів існує за-
борона вбивати павука. Найпоширенішим є
повір’я про те, що він врятував Божу Матір з
маленьким Ісусом: / йак ісýс христóс / бóжа
мáти хавáла / ішлé íроди / рубáли д′íтк’і
малéйк’і / то вонá схавáлас′а за кóрчик і той
павýк зробив так’é павутéн′:ечко / і пушлé
тéйі íроди й ни пубáчили // то кáжут / шо
в’ін нáшу в’íру спас // (Бузаки К-К В); / ни
мóжна бéти / бо мáт′ір бóжу спас // заснувáв
гет все на св’íт′і павутéн′:ем і вонé пушлé /
слýг’і íродов’і / ни зв’ірнýли увáг’і на мáт′ір із
сéном // (Брониця К-К В); / ни мóжна бúети
павукá / бо йак мáти бóжа хоувáлас′а із
дитúенойу в’ід íроуда / то в’ін тóже снував
свойé павутéн′:е і захишчáв мáт′ір бóжу /
шоб йійí ни бáчили // (Видерта К-К В); / йак
мáти бóжайа хавáлас′а із млад′éнцем / от / і
павýк заснувáв / шоб ни видно булó / йак íрод
хот′íв убúти // (Дольськ Лбш В); / павукúв
йе два сóрти / йе павукú / шо спаслú бóжу
мáтир із ісýсом христóм / то в йіх навирхý
хрéстики / то тех бéти ни мóжна // (Вичів-
ка Зр Р); / павукá ни бéли / бо бойéлис′а бóга /
грихý // (Березичі Лбш В).
Цікаво, що і в інших народів з відмінни-
ми віруваннями є подібні повір’я. Так, у му-
сульман є легенда про те, що павук врятував
Магомета від ворогів: заплів павутиною вхід
http://www.etnolog.org.ua
260
у печеру, де той ховався, і тому недруги ви-
рішили – оскільки при вході павутина є ці-
лою, туди ніхто не ходив. Відтоді мусульмани
шанують павука і мають за гріх його вбивати.
Схожі перекази існують і в японців: у такий
же спосіб павук врятував їхнього легендар-
ного героя Йорітомо, а в італійському фольк-
лорі це саме розповідають про врятування
святого Фелікса [5, с. 50].
Яскраво вираженою в народних прикме-
тах є символіка павука як ткача, що снував
світ: павýк св’іт заснувáв (Раків Ліс К-К В,
Підманево, Прип’ять, Пулемець, Пульмо і
Хрипськ Шц В); павýк од Бóга заснувáв зéмн′у
(Ветли Лбш В); йогó павутéна то оснóва св’íту
(В) (пор.: «На Поліссі заборону вбивати паву-
ка мотивують деміургічною роллю павука:
тим, що він “світ сноваў” (волин.) або снує па-
вутину, “як Бог небо” (рівн.)» [6, т. ІІІ, с. 647]).
У деяких населених пунктах павука вва-
жають оберегом: / павук’íв ни мóжна бéти /
бо кáжут / шо павýк / то хаз′áйін // (Вороком-
ле К-К В) (пор.: «…в житомирському Поліссі
павука, що живе в домі, називають, як і домо-
вого вужа, хазяїном, не чіпають і не викида-
ють його, вважаючи, що він приносить в дім
багатство і благополуччя» [6, т. ІІІ, с. 647]).
З павуком пов’язано багато прикмет, які
часто тлумачать неоднозначно. Якщо павук
спускається зі стіни або з голови, то вва-
жають, що бýде з′в’éс′т′ійе (Бузаки К-К В,
Підманево, Положево Пулемець і Пульмо
Шц В); / йак’éс′ з′в’éс′т′ійа бýде / чи хтос′
прийíде / чи прéде // (Березичі Лбш В); / йак’éс′
шчáс′ц′е / йакáс′ нóвос′ц′ шчаслúвайа // (Би-
хів Лбш В); гóсти бýдут (Раків Ліс К-К В,
Бихів Лбш В); то прúбил′ (Личини К-К В);
чúриз ден′ грóши бýдут′ (Дольськ Лбш В); на
типлó (Брониця К-К В). Інколи характер при-
кмети залежить від кольору істоти або на-
прямку її руху: / чóрний пичáл′ мáтимиш /
йак сéвий / н′е / ни пичáл′ / висéле зв’éст′ійе //
(Прип’ять Шц В); / йак тéмний / то шос′ так’é
тимн′íшойе / поган′íшойе // (Цир Лбш В); /
йак чóрний / то смýток / а йак жóвтин′к’ій /
то йак’éс′ ізв’éст′ійе // (Хрипськ Шц В); / йак
павýк спускáйіц′:а / гóре вгóру / шчáс′т′а внез //
(Дольськ Лбш В).
7. Воші
У народних приказках і повір’ях воші най-
частіше мають негативну характеристику: /
гоулоувá ни на вóши // (Гута-Камінська К-К В); /
вош ни напáс′ц′ / а спáти ни́ дáс′ц′ // (Личини
К-К В); / в’ілáмуйіц′:а / йак вош на́ гриб’ін′ц′í //
(Брониця К-К В).
Неоднозначним є й тлумачення сну про
вошей. У більшості населених пунктів він
означає прибуток, гроші (пор.: «У всіх [підкр.
наше. – Л. Ч.] слов’ян поширене тлумачення
сну: воші сняться до грошей, до багатства»
[6, т. І, с. 448]). Але поряд: / йакшó с′н′áц′:а
вóши / то знáчит′ йакáс′ нуждá / клóп’іт //
(Тоболи К-К В, Бихів Лбш В); / с′н′áц′:а вóши /
то дрáн:о / то вжé шос′ зрóб’іц′:а // (Добре
К-К В, Ветли Лбш В). Вважаємо, що останні
тлумачення поширилися на підставі негатив-
ного образу цих комах у народній уяві і не
пов’язані з традиційною їхньою символікою
(символ множинності й достатку).
Проаналізований матеріал свідчить про
значну роль комах у народних уявленнях про
світобудову. Повну картину цих уявлень від-
творити неможливо, оскільки з розвитком
суспільства змінювалися погляди на певні
явища. Найчастіше західнополіські повір’я та
прикмети співпадають із загальною симво-
лікою комах, а неоднозначність тлумачення
виявляє специфіку світогляду місцевих жи-
телів.
Список умовних скорочень
В – Волинська область
Зр – Зарічненський район
К-К – Камінь-Каширський район
Лбш – Любешівський район
Р – Рівненська область
Шц – Шацький район
Література
1. Аркушин Г. Західнополіські назви сонечка
семикрапкового (Coccinella) / Г. Аркушин // Укра-
їнська мова. – 2005. – № 3. – С. 77–81.
2. Біологія : навч. посібник / за ред. В. О. Мо-
тузного. – К. : Вища школа, 2003. – С. 394–414.
3. Васянович О. Метеорологічні прикмети в на-
родному календарі українців Полісся / О. Васяно-
вич // Народна творчість та етнографія. – 2005. –
№ 2. – С. 86–92.
4. Дмитренко М. Народні повір’я / М. Дми-
тренко. – К. : Народознавство, 1997. – 68 с.
5. Дмитрієв Ю. Ця дивовижна наука зоологія.
Етюди про зоологію та зоологів / Ю. Дмитрієв. –
К. : Веселка, 1981. – С. 10–57.
6. Славянские древности: Этнолингвис-
тический словарь : в 5 т. / под ред. Н. Толстого. –
М., 1995–2004. – Т. I–III.
7. Українські замовляння / упоряд. М. Н. Мос-
каленко. – К. : Дніпро, 1993. – С. 5–23.
8. Энциклопедия суеверий. – М. : Локид ; Миф,
1997. – 557 с.
http://www.etnolog.org.ua
|