До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"

Saved in:

Bibliographic Details
Date:	2010
Main Author:	Коновалова, О.
Format:	Article
Language:	Ukrainian
Published:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2010
Series:	Матеріали до української етнології
Subjects:	Етнокультурна спадщина та сучасність
Online Access:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207740
Tags:	Add Tag No Tags, Be the first to tag this record!
Journal Title:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Cite this:	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака" / О. Коновалова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 248-252. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207740
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2077402025-10-14T00:17:49Z До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака" Коновалова, О. Етнокультурна спадщина та сучасність 2010 Article До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака" / О. Коновалова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 248-252. — Бібліогр.: 9 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207740 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Етнокультурна спадщина та сучасність Етнокультурна спадщина та сучасність
spellingShingle	Етнокультурна спадщина та сучасність Етнокультурна спадщина та сучасність Коновалова, О. До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака" Матеріали до української етнології
format	Article
author	Коновалова, О.
author_facet	Коновалова, О.
author_sort	Коновалова, О.
title	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"
title_short	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"
title_full	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"
title_fullStr	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"
title_full_unstemmed	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"
title_sort	до питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2010
topic_facet	Етнокультурна спадщина та сучасність
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207740
citation_txt	До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака" / О. Коновалова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 248-252. — Бібліогр.: 9 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT konovalovao dopitannâvitokívpolísʹkogoornamentalʹnogomotivunakozaka
first_indexed	2025-10-14T01:07:03Z
last_indexed	2025-10-15T01:12:53Z
_version_	1846008372807073792
fulltext	248 Ольга Коновалова (Київ) ДО П И ТА Н Н Я ВИ ТОК І В ПОЛ ІСЬКОГО ОРН А М Е Н ТА Л ЬНОГО МОТ И ВУ «Н А КОЗА К А» Стилізоване зображення людини, що у майстринь отримало назву «на козака», має розповсюдження в тканих речах Житомир- ського Полісся. Мотив трапляється як в одязі, на запасках і фартухах, так і в інтер’єрних тка- нинах – рушниках-«завісках» і килимах. Це стилізоване, фронтальне зображення людини з чітко окресленою головою, плечима і розстав- леними вбоки й зігнутими в ліктях руками. Фі- гури завжди зображаються попарно, за прин- ципом горизонтальної дзеркальної симетрії, так що одна з фігур завжди розташовується го- ловою донизу. На килимах і запасках такий мо- тив стає центричною домінантою орнаменту, а на долішній частині фартухів, повторюючись, перетворюється в лінійну композицію. Іншого характеру розміщення мотиву на рушниках, де на всій площині виткані в ритмічному по- вторенні узорні смуги, в яких мотив «на коза- ка» чергується з геометричними елементами в певній послідовності. У поліхромних килимах, витканих «закладним» перебором з вовняних ниток, на елементах одягу і рушниках в зобра- женнях «козака» домінують різні відтінки чер- воного кольору. Як вважають дослідники, у жодному районі України і на сусідніх територіях в орнаментиці поштучних компонентів одягу немає аналогічних мотивів [5, с. 296]. На сьо- годні не існує жодного дослідження, в якому з’ясовувалися б витоки цього мотиву та його поява в орнаментиці Полісся. Загальновживаним стало стверджен- ня, що це реліктова пам’ятка українського орнаментального мистецтва. За відсутності ґрунтовних досліджень у сучасному «коло- науковому» просторі без будь-яких аргу- ментів з’являються дуже оригінальні назви цього мотиву. Один з підписів під витканим орнаментом свідчить, що це «Знамено Де- ревлянського князівства. Небесний верш- ник – Даждь-Бог Древлян в іпостасі Рода. Го- лівка Божества у 9 ниток – знак Рода-Сонця. Рушник. Гошев. Овруччина» [2, с. 13]. Інший підпис стверджує, що мотив «на козака» вже має риси Перуна. Це «“небесний” вершник на коні, що має нитки-числа: “голівка” на 12 ниток, “плечі” 20 ниток, світиться велична блискавиця в 20 тканих ниток-календарів». У цьому разі – це створення нової міфології, заснованої на суб’єктивних відчуттях. Таким чином, у сучасному науковому просторі ак- туальним є питання визначення витоків пев- них орнаментальних мотивів з метою уник- нення вільних трактувань. Як уже зазначалося, орнаментальний мо- тив «на козака», беззаперечно, сприймається науковцями як архаїчний елемент україн- ської народної орнаментики. Але на сьогодні немає праці, в якій аналізувалося б питання походження і, відповідно, появи цього моти- ву в орнаментиці Полісся. У матеріалах з іс- торико-етнографічного дослідження Полісся Р. Захарчук-Чугай більш детально зупинялася на існуванні цього мотиву в народному тка- цтві, намагалася з’ясувати його семантику і час появи в орнаментиці. З цією метою ав- тор опитувала інформаторів – майстринь сіл Житомирської області. Дослідниці вдалося розшукати в с. Левковичі ткаль, які пам’ятали місцеві назви мотивів у горизонтальних сму- гах рушників. Починаючи від зарублених країв, орнаменти розміщувались у такій по- слідовності: «на козака», «вітрак», «маківка», «кривуля», «рожа», «зорі», «оса». На краях ви- ділялися домінуючі стилізовані людські по- статі, а над ними – так звані небесні мотиви: зірки, хрести, сонце. Учена припускала, що таке розміщення відтворює традиційне уяв- лення народу про будову всесвіту [5, с. 299]. Р. Захарчук-Чугай з’ясувала приблизний час появи найдавніших «завісок», що зберег- лися до нашого часу. Місцеві ткалі говорили про існування назви «на козака» з «давніх-да- вен», так ткали їх бабусі «до революції», «за царя». «Коли настали колгоспи, то вовняні запаски “в козаки” почті не ткали, а тільки в прості “плашечки”. Та ж дороги були вовняні нитки, тяжело їх було доставать» [5, с. 297]. Але наявність у фактурі тканих виробів знач- ної кількості фабричної бавовняної пряжі червоного кольору дозволила приблизно да- тувати період їх виготовлення 1880-ми – не http://www.etnolog.org.ua 249 пізніше 1910-х років. Отже, антропоморфний мотив «на козака» в орнаментиці Полісся ві- домий, відповідно, з останньої чверті XIX ст. Більш ранніх подібних зображень в орнамен- тиці ужиткових речей з території України до нашого часу не виявлено. Щоб стверджувати архаїчність мотиву, не- обхідно з’ясувати його витоки і час появи на ужиткових речах. Метою статті є дослідження витоків мотиву «на козака» із залученням іс- нуючих аналогічних мотивів Малоазійського півострова – неолітичних настінних орнамен- тів Чатал-Гуюка і турецьких килимів XIX ст. Важливим завданням в досягненні мети є визначення шляхів розповсюдження мотиву, а також з’ясування причин його органічного існування в орнаментиці Полісся. Означена мета потребує залучення етнографічного ма- теріалу. Адже складність дослідження полягає в обмеженій кількості творів народного мис- тецтва, що дійшли до нашого часу. У ході дослідження були знайдені зобра- ження, наближені до подільського мотиву, на зовсім іншій території і в дуже віддаленому часовому просторі, що не так дає відповіді щодо походження мотиву і його архаїчності, як створює нові запитання. Досліджуючи витоки антропоморфних зображень, було звернуто увагу на настін- ні розписи одного з храмів Чатал-Гуюка на півдні Центральної Туреччини. Серед ре- конструйованих Джеймсом Меллартом роз- писів храму Е. VI В, 31 існують зображення, майже ідентичні українським [8]. Різниця полягає в характері загальної композиції та додаткових орнаментальних елементах: у розписах Чатал-Гуюка подвійні фігури ство- рюють сітку, що вкриває майже всю стіну, а між фігурами розташовані елементи «гре- бінцевої» форми. Існування Чатал-Гуюка дослідники за- раховують до 6500–5400 років до н. е., що може викликати сумніви щодо правомірнос- ті порівняння з українськими орнаментами XIX ст. Ми маємо зображення з дуже вели- ким розривом у часі, але ідентичної іконо- графії. І щоб довести цей зв’язок, необхідно знайти перехідні елементи на хронологічно- му проміжку майже в три тисячі років. Ми повинні брати до уваги і поняття конверген- ції в дослідженні витоків цього мотиву. Тоді наступні роздуми можуть виявитися недо- цільними. Але зіставлення знайдених фактів дозволяє припускати певну спорідненість і зв’язок українського мотиву «на козака» з мало азійською орнаментикою. Дослідники припускають, що орнаменти народного турецького килима нового часу запозичені з килимів цивілізації Чатал-Гую- ка. Про існування килимарства в неоліті свід- чать невеликі шматки тканини, що були знай- дені в ході археологічних розкопок. Також у результаті дослідження стін храму Е. VI В, 31 було виявлено декілька заглибин над зобра- женням богині. В інших святилищах у ниж- ній частині стін були знайдені ряди отворів, (святилища VII-8; VI-A-10). Учені вважають, що в заглибини вміщували дерев’яні пробки для розвішування килимів [6, с. 209]. Уперше ця гіпотеза з’явилася в публікаціях першовід- кривача Чатал-Гуюка – Джеймса Мелларта. Щоб довести свою теорію, археолог порівняв власні реконструйовані розписи, зокрема мо- тив людини з шуліками, із сучасним народ- ним килимом Туреччини і виявив велику кількість аналогій в орнаментиці. З приводу теорій Мелларта виникла дис- кусія щодо існування вертикального килима в неоліті Чатал-Гуюка. Головним опонентом була американська дослідниця килимарства Марла Маллетт [9]. Вона в досить різкому тоні дискутувала з археологом, звинувачу- ючи його в незнанні ткацького ремесла і на- вмисному підтасуванню фактів, коли, напри- клад, вертикальний турецький килим XX ст. розміщувався горизонтально, як і настінні розписи Чатал-Гуюка, щоб наглядно довести зв’язок між давниною і сучасністю. Дослідни- ця досить скептично поставилася до ствер- дження існування такого ткацького верстата в 6 тис. до н. е., на якому можливе створення вертикального килима. У похованнях були знайдені фрагменти тканин лише з простим переплетенням, що засвідчує існування тка- цтва, але не доводить існування складних ки- лимових технік. Але завдяки певному колу знахідок – тка- них фрагментів, орнаментальних настінних розписів – дослідники схиляються до гіпо- тези щодо спорідненості орнаментальних мотивів. Російський дослідник первісної культури В. Семенов стверджує, що настінні розписи повторюють тканий орнамент того часу, а їх схожість з анатолійським сучасним килимом викликає здивованість [6, с. 210]. Учений звернув увагу і на важливий у на- шому дослідженні розпис з храму Е. VI В, 31, витоки якого, імовірно, необхідно шукати в прийомах виробництва тканин цього періо- ду [6, с. 210]. Аналогічні думки знаходимо у М. Гімбутас: «подобные узоры, только еще в более схематизированном виде, можно встре- http://www.etnolog.org.ua 250 тить на турецких килимах (безворсовых ков- рах)» [3, с. 261]. Враховуючи думку науковців про спорід- неність розписів і ткацтва, ми все-таки звер- немось до аналогій і порівняємо мотив роз- пису храму Е. VI В, 31, народний турецький килим зі збірки Марли Маллетт [9] і полісь- кий килим з мотивом «на козака». Настінний розпис має сітчасту компози- цію, в якій бітрикутні антропоморфні моти- ви розташовані за принципом дзеркальної горизонтальної симетрії. У розписах ряди, де антропоморфні зображення поєднані «тор- сами», чергуються з такими, що поєднані «головами». Своєрідним з’єднувальним мо- тивом є видовжені тризубоподібні елементи. У всіх джерелах це зображення наводиться в чорно-білому варіанті. Але дослідники гово- рять про домінування червоного кольору як в орнаментиці святилищ, так і на панелях, стовпах, нішах, а також в поховальному об- ряді. В окремих будівлях Чатал-Гуюка (будів- ля 59-5) в нижніх частинах стін існували чер- воні панелі, можливо, як імітація тканин [8]. Є припущення, що і одяг фарбувався в черво- ний колір, про що свідчить фрагмент ткани- ни і червона нитка з VI горизонту [6, с. 209]. Використання червоної фарби в будинках і в поховальному обряді дослідники пов’язують з її апотропеїчними функціями. Отже, є ве- лика ймовірність того, що важливий для нас настінний розпис теж був виконаний черво- ною фарбою. На жаль, реконструйований розпис з хра- му Е. VI В, 31 жодного разу в джерелах не подавався в контексті інтер’єру, де він був знайдений. Тому доходити висновків щодо символічного контексту конкретного розпи- су складно, і тут необхідна певна обережність. Стилізовані антропоморфні мотиви з цього храму близькі за силуетом з іншим зображен- ням Чатал-Гуюка – з людиною, яка тримає в обох руках шулік [8]. Це порівняння дозво- ляє припустити, що перед нами – істота чо- ловічої статі з рогами на голові, наділена над- людськими можливостями, яка приборкує могутніх шулік. В інших настінних розписах хижі птахи самі жорстоко розправляються з людьми. Ця фігура – яскраве втілення чолові- чої сили і плодючості, адже голова бика була символом регенерації на Близькому Сході [3, с. 280]. Саме тут необхідно провести паралель із сучасним анатолійським килимом, на якому майже незмінно зображені антропоморф- ні постаті з Чатал-Гуюка. Це дослідження не ставило завдання прослідкувати розвиток турецького килима від витоків до сучасності, тим більше, що існування подібних мотивів на віддаленому хронологічному періоді, але на одній території, майже унеможливлює сумніви щодо їх генетичного зв’язку. На одному з анатолійських вертикальних килимів розміром 2,5 м x 8 м [9] стилізова- ні антропоморфні постаті зображені білим і брунатно-червоним кольорами на коричне- вому тлі. У каймі – сині і світло-оливкові гео- метричні мотиви. Фігури розташовані в ото- ченні крилоподібних трикутних елементів, що нагадують зображення грифів з настін- ного розпису Чатал-Гуюка. Така композиція вписується в прямокутник і повторюється в дев’яти широких смугах. На подільських килимах мотив «на коза- ка» має аналогічний силует, тільки орнамен- тальне оточення дещо інше – крилоподібні елементи змінились на ромби з гачками, але гострокутний характер орнаменту і розта- шування широкими смугами залишилось. Колірна палітра подільських килимів «на ко- зака» своєю поліхромністю не відрізняється від малоазійської. Тільки в тканих рушниках домінує червоний колір. Це абсолютно не пов’язано з неолітичною традицією Чатал- Гуюка (але може стати ще одним приводом для «нової міфології»). Використання черво- ного кольору є явищем конвергентним і від- повідає тій апотропеїчній символіці черво- ного кольору, яка сформувалася в народному світо сприйнятті. Отже, на сьогодні ми маємо три варіан- ти мотиву «на козака»: перший – неолітич- ний, що знаходиться на настінних розписах Чатал-Гуюка, другий – на сучасних турець- ких килимах, і третій – на тканих виробах Полісся. Така невелика кількість матеріалу дозволяє доходити лише попередніх гіпоте- тичних висновків. Важливим завданням дослідження є окреслення механізму передачі цього орна- ментального мотиву і шляхів його проник- нення з малоазійського півострова на північ України. Відомо, що хвилі передньоазійських скотарів та землеробів, що розповсюджува- лися з Балканського півострова, сприяли нео- літизації Європи [6, с. 234]. А поліське земле- робство має певні специфічні особливості: північно-волинське ярмо не має аналогів в Україні, воно схоже на болгарське і сербське. Можливо, саме через балканські держави цей мотив потрапив в Україну з орнаментів мало азійських килимів. http://www.etnolog.org.ua 251 Інший шлях має певний хронологічний пунктир: запозичення елементів орнаменти- ки з турецьких килимів відбулося в резуль- таті політичних конфліктів між Туреччиною і Польщею за територію Поділля в XVII ст. Відомо, що в 1672 році турецьке військо за- хоплює Подільське воєводство і залишає По- ділля лише в 1699 році. Цього часу було до- статньо, щоб орнаментика малоазійського килима була сприйнята місцевими майстра- ми і поширилась на ближні території. Але на сьогодні ми не маємо матеріальних доказів щодо існування орнаменту «на козака» рані- ше XIX ст. не тільки в орнаментиці Полісся, а й на території України взагалі. Тому про- слідкувати «кожен крок» просування мотиву з Близького Сходу в Україну нині неможливо. Якщо ми припустимо існування механіз- му запозичення, то цілком слушно виникне питання, чому саме на Поліссі виникла не- обхідність включити цей мотив в орнамен- тальні схеми? Значну роль у цьому процесі відіграло існування стійких традиційних ар- хаїчних уявлень на території регіону. Цьому сприяли фактори природно-географічні (ліс, заболочена місцевість) та соціально-еконо- мічні (відносна віддаленість населення від великих промислових та культурних центрів і основних торговельних шляхів). Дослід- ники засвідчують стійке існування в народ- них уявленнях архаїчних антропоморфних образів. Так, на території Болгарії, Східної Сербії, у Карпатах (Коломийщина) і на По- ліссі (Проскурівщина) існували хрести-над- гробки у в игляді стилізованої людської фігу- ри [7, с. 109]. Такі надгробки, згідно з давнім слов’янським язичницьким уявленням, були місцем існування душі небіжчика. Ткаля Єф- росинія Яківна Заліско (1915 р. н.) із с. Піхоць- ке (Житомирська обл.) розповідала, що неда- леко від їхнього села в лісі були три фігури, завішені рушниками. На свята Івана Купала жінки ходили до фігур у ліс молитись Богу з вірою в Господню ласку [5, с. 298]. Стилізо- ване антропоморфне зображення людської фігури трапляється над фронтонами хат. До- слідник Є. Бломквіст вважав це зображення безпредметною прикрасою, але на поданій ілюстрації окреслюється голова з очима, шия і стилізований торс із грудьми [1, с. 354]. При- клади антропоморфізації надприродних сил надає і етнографія. Особливе зацікавлення, як релікт архаїчної фольклорної традиції, викликає образ русал- ки. На основі записів ХIХ – початку XX ст. і сучасних польових матеріалів можна дійти висновку, що ареалом особливо інтенсивного побутування русальної обрядовості й пісен- ності є Центральне Полісся. Саме з поліських районів Житомирської, Київської і західної частини Чернігівської областей і походить пе- реважна більшість відомих записів русальних пісень [4, с. 388]. За словами інформаторів, ру- сальних пісень у минулому було дуже багато, нині їх уже мало співають, вони забуваються. Поліські русальні пісні особливо цікаві тим, що донесли до нашого часу унікальну інформацію про семантику древніх русалій, зокрема обряду проводів русалки. Як показує пісенний матеріал, основним в останньому було магічно-аграрне спрямування. У піс- нях звучать мотиви зв’язку русалок з культом предків, домашнім благополуччям, охорон- ною магією («проведу русалку із бору додо- му», «проведу русалку в рублену комору»). Можна констатувати збереженість у фольк- лорі багатозначнішої, складнішої і, очевидно, більш ранньої концепції образу русалки, ніж у зафіксованих повір’ях [4, с. 400]. Подані факти засвідчують стійке існуван- ня в народній творчості Полісся принципу антропоморфізації. Цей принцип характер- ний взагалі для архаїчного світогляду, але на території України Поліський регіон в цьому відношенні є одним із самобутніх. Отже, для сприйняття антропоморфного мотиву з турецьких килимів на Поліссі іс- нувало фундаментальне підґрунтя у вигляді місцевих архаїчних фольклорних і мистець- ких традицій. *** У ході дослідження були позначені вито- ки поліського мотиву «на козака», поглиблена семантика і запропоновані шляхи його роз- повсюдження. У цьому випадку неможливо говорити про пряме наслідування неолітичних настін- них розписів із Чатал-Гуюка. У народному мистецтві Полісся не зафіксовано подібних мотивів раніше 80-х років XIX ст. Тому є підстави вести мову про запозичення цього мотиву з турецьких килимів. Існування зо- бражень з дуже великим розривом у часі уне- можливлює доведення прямого зв’язку між ними, але дозволяє висунути припущення щодо існування певної семантичної єдності. Цей мотив – стилізоване зображення чоло- віка, яке втілює репродуктивні можливості природних сил. На Поділлі це зображення на одязі, рушниках і килимах стало своєрідним http://www.etnolog.org.ua 252 символом-апотропеєм. Однак, зважаючи на його відносну «молодість» в орнаментиці на території України і початкову стадію розві- док у цьому напрямі, нині неможливо більш детально конкретизувати семантику цього мотиву в національній орнаментиці. При цьому ми повинні наголосити на певній гіпотетичності висновків щодо похо- дження тканого подільського орнаменталь- ного мотиву «на козака». Початковий етап дослідження в цьому напрямі вимагає обе- режності й поміркованості у висновках. Література 1. Бломквист Е. Э. Крестьянские постройки восточных славян / Е. Э. Бломквист // Восточно- славянский этнографический сборник. Труды института этнографии им. Миклухо-Маклая. Но- вая серия. – 1956. – Т. XXXI. – С. 351–355. 2. Брицун-Ходак М. Літописна земля древлян. Археологія. Історія. Етнографія / Микола Бри- цун-Ходак. – Коростень : Друк, 2002. – 362 с. 3. Гимбутас М. Цивилизация Великой Боги- ни. Мир Древней Европы / Мария Гимбутас. – М. : РОССПЭН, 2006. – 483 с. 4. Древляни : збірник статей і матеріалів з іс- торії та культури Поліського краю. – Л. : Інститут народознавства НАН України, 1996. – Вип. 1. – 424 с. 5. Захарчук-Чугай Р. В. Народне декоратив- не мистецтво // Полісся України: матеріали іс- торико-етнографічного дослідження / за ред. С. Павлюка, М. Глушка. – Л. : Інститут народо- знавства НАН України, 1999. – Вип. 2 : Овруччи- на. – С. 293–328. 6. Семенов В. А. Первобытное искусство. Ка- менный век. Бронзовый век / Владимир Ана- тольевич Семенов. – С.Пб. : Азбука-классика, 2008. – 592 с. 7. Толстой Н. И. Заметки по славянскому язы- честву. 2. Вызывание дождя в Полесье / Н. И. Тол- стой, С. М. Толстая // Славянский и балканский фольклор. Генезис, архаика, традиции. – М. : Нау- ка, 1978. – С. 95–131. 8. Новый Геродот. Реконструкция. Чатал-Гуюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// rec.gerodot.ru/chatal. 9. Mallett M. Textiles and Tribal Oriental Rugs [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// www.marlamallett.com. http://www.etnolog.org.ua

До питання витоків поліського орнаментального мотиву "на козака"

Institution

Similar Items