Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.)
Збережено в:
| Дата: | 2010 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2010
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207752 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 193-195. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207752 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2077522025-10-14T00:21:14Z Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) Таран, О. Етнокультурна спадщина та сучасність 2010 Article Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 193-195. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207752 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Етнокультурна спадщина та сучасність Етнокультурна спадщина та сучасність |
| spellingShingle |
Етнокультурна спадщина та сучасність Етнокультурна спадщина та сучасність Таран, О. Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) Матеріали до української етнології |
| format |
Article |
| author |
Таран, О. |
| author_facet |
Таран, О. |
| author_sort |
Таран, О. |
| title |
Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) |
| title_short |
Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) |
| title_full |
Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) |
| title_fullStr |
Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) |
| title_full_unstemmed |
Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) |
| title_sort |
народна гігієна українців півдня україни (за підсумками експедиції на миколаївщину в жовтні 2008 р.) |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2010 |
| topic_facet |
Етнокультурна спадщина та сучасність |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207752 |
| citation_txt |
Народна гігієна українців Півдня України (за підсумками експедиції на Миколаївщину в жовтні 2008 р.) / О. Таран // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2010. — Вип. 9(12). — С. 193-195. — Бібліогр.: 1 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT tarano narodnagígíênaukraíncívpívdnâukraínizapídsumkamiekspedicíínamikolaívŝinuvžovtní2008r |
| first_indexed |
2025-10-14T01:08:00Z |
| last_indexed |
2025-10-15T01:13:21Z |
| _version_ |
1846008402517426176 |
| fulltext |
193
Олена Таран
(Київ)
Н А РОД Н А Г І Г ІЄН А У К РА Ї Н Ц І В
П І ВД Н Я У К РА Ї Н И (з а п і дс у м к а м и екс пед и ц і ї
на М и кола ї вщ и н у в жовт ні 2 0 0 8 р.)
Народна гігієна як невід’ємна частина
народної запобіжної медицини загалом фор-
мувалася з метою охорони здоров’я людей,
запобігання хворобам, продовження життя.
Вона має свою історію, яка сягає глибини ві-
ків. Турбота про харчування та здоров’я вже
на перших стадіях розвитку суспільства ста-
ла важливим завданням людини. З метою
збереження власного здоров’я та здоров’я
родини народ використовував (і використо-
вує) звичаї та навички, що допомагали йому
зберігати життя в несприятливих умовах
оточуючого середовища. Поступово цей на-
копичений упродовж багатьох століть досвід
сформувався в сталу систему – народну ме-
дицину.
У жовтні – листопаді 2008 року співро-
бітники відділу «Український етнологіч-
ний центр» брали участь у комплексній ет-
нографічній експедиції до Миколаївської
(Братський, Єланецький, Новобузький,
Новоодеський р-ни) та Кіровоградської об-
ластей (Компаніївський р-н). Одним із за-
вдань цієї експедиції було дослідити стан
побутування народної гігієни як складової
народної медицини українців. Тут потрібно
зауважити, що питання народної медицини
не є новим для українських етнологів-до-
слідників духовної та матеріальної куль-
тури нашого народу. Ще в ХІХ ст. до теми
народної гігієни звертались або побіжно
торкалися в контексті дослідження народ-
ної медицини такі дослідники та збирачі,
як П. Чубинський, А. Потебня, М. Сумцов,
І. Пантюхов, Р. Кайндль, Ю. Талько-Гринце-
вич, В. Милорадович, Д. Кольбушевський,
В. Шухевич, М. Федоровський, В. Доманиць-
кий та ін. На початку – у першій третині
ХХ ст. важливий внесок у зазначену галузь
етнографії українців здійснили А. Онищук,
С. Верхратський, В. Кравченко, Н. Заглада,
Г. Махулько-Горбацевич та інші дослідники.
З другої половини ХХ ст. на теоретико-мето-
http://www.etnolog.org.ua
194
дологічному й аналітичному рівнях почали
вивчати народні знання, зокрема народну
гігієну, Ю. Бромлей, І. Брехман, М. Грине-
вич, Р. Дражева, З. Болтарович, а на початку
ХХІ ст. – Г. Скрипник, С. Швидкий, О. Кісь,
В. Мойсієнко, Н. Серебряннікова, І. Коло-
дюк; побіжно народної гігієни торкаються в
тематиці своїх наукових досліджень Г. Бон-
даренко, О. Боряк та ін. Незважаючи на ва-
гомий набуток української етнології в галузі
народної гігієни, відчувається брак польо-
вого матеріалу на Миколаївщині.
Польові спостереження, здійснені серед
мешканців Миколаївської області, засвідчу-
ють, що українці цього регіону вже втратили
і не зберегли у своїй пам’яті та повсякденно-
му житті значної кількості гігієнічних наста-
нов, які існували в традиційному суспільстві.
Народні методи профілактики хвороб та
особиста гігієна зумовлювалися поглядами
на етіологію хвороб, поєднуючи в собі раціо-
нальні й ірраціональні дії 1.
У зазначеному районі дослідження за-
фіксовано такі обрядодії (пов’язані з водою):
купання, вмивання, обмивання. Стійкою з
огляду на важливість функціонування по
всій території фіксується гідротерапія, по-
чинаючи від народження, коли дитину пер-
ший раз купають (обов’язково в певному
букеті рослинних компонентів: ромашка,
череда, любисток) для профілактики шкір-
них захворювань. У майбутньому впродовж
усього життя постійні водні процедури
сприяють загартовуванню організму, аби
уникнути гост рих респіраторних хвороб.
У майже всіх районах Миколаївської області
зафіксована заборона миття голови жінками
в понеділок. Однак пояснення цьому – варі-
ативні: буде боліти голова (Єланецький р-н),
жінка, яка миє цього дня голову, буде вдо-
вою (Новоодеський р-н) 2. Як бачимо, тут
поєднується раціональне та ірраціональне
світосприйняття.
Гостро стоїть у сучасному селі питання
гігієни інтимних стосунків. Якщо раніше в
традиційному суспільстві були вмотивовані
табу на статеве життя, спричинені бажанням
звести нанівець народження неповноцінних
дітей, які в майбутньому ставали б тягарем
не лише для родини, але й усієї сільської гро-
мади, то нині такі вмотивовані запобіжники
відсутні. Майже повна інертність бажання
користуватися засобами контрацепції (як
народної, так і офіційної медицини) призво-
дить до народження значного відсотку дітей
з фізичними та психічними вадами у зв’язку
з епідемією алкоголізму та наркоманії в селі.
За словами одного з педагогічних працівни-
ків прикордонного до Миколаївської області
Компаніївського району Кіровоградської об-
ласті, у школах району вже є класи, де вза-
галі (!) немає здорових дітей. Ця тенденція в
селі стрімко набирає обертів, що повинно не-
покоїти не лише сільську общину та науков-
ців, але й органи влади.
У результаті експедиційного дослідження
нами зафіксовано, що досі використовують
землю як абсорбуючий і дезінфікуючий ма-
теріал. Ще наприкінці 1990-х років інформа-
торка таким чином обробляла рану восьми-
річній дитині, яку вкусив собака: упіймавши
собаку, який вкусив дитину, зістригла пасмо
шерсті, спалила його, попіл змішала з землею
і замастила дитині рану 3. На питання, чому
жінка не звернулася до лікарні, вона заува-
жила, що зробила так автоматично, бо рані-
ше скрізь користувалися таким рецептом.
У ряді сіл Миколаївської області нами за-
фіксовано широке використання полину як
глистогінного засобу без простеження місце-
вої специфіки. Лікувальні та курси антигель-
мінтної профілактики проводять відповідно
до місячних циклів. Зазначимо, що окремі
інформатори взагалі не знають відповідного
полину фармацевтичного замінника 4. При-
нагідно зазначимо, використання полину
з цією метою фіксується по всій території
України, а також в інших слов’янських наро-
дів.
Одним з найстійкіших засобів народної
гігієни, який поширений в Україні, є чище-
ння вушних проходів за допомогою воскових
свічок.
У с. Новопетрівське Новоодеського райо-
ну ми зафіксували процес виготовлення та
використання воскових свічок із зазначеною
гігієнічною метою 5. Основу свічок складає
льняна тканина. Інформаторці відомо, що ра-
ніше (за два покоління до неї) користувалися
конопляними свічками, це підтверджують
польові етнографічні записи. Так, нами разом
з Н. К. Гаврилюк був зафіксований факт ви-
користання старої конопляної сорочки з цією
гігієнічною метою в Радомишльському райо-
ні Житомирської області 6. Рівний клаптик
тканини просочують розтопленим воском,
висушують та скручують у вигляді воронки.
Готову для використання свічку підпалюють,
промовляють «Отче наш» і проводять сеанс
термотерапії. За словами інформаторки, опи-
сана вище процедура допомагає хворим на
гіпертонію. Мешканці с. Новопетрівське ще
http://www.etnolog.org.ua
195
в середині 1980-х років широко використову-
вали свічковий метод з метою збиття темпе-
ратури в дітей 7.
Раціональність народних спостережень
та дій, пов’язаних із профілактикою та запо-
біганням хвороб, гігієною, у наш час широ-
ко використовується науковою (офіційною)
медициною. Брак етнографічного матеріалу
в Миколаївській області дає підстави для
організації та проведення етапних етногра-
фічних експедицій у зазначений регіон, що в
результаті збагатить українську етнографію
загалом.
Примітки
1 Болтарович З. Є. Народна медицина україн-
ців / З. Є. Болтарович. – К. : Наукова думка, 1990.
2 Записано від Галини Петрівни Лисенко,
1951 р. н., с. Новопетрівське Новоодеського р-ну
Миколаївської обл.
3 Записано від Ніни Гаврилівни Завтури,
1949 р. н., с. Новопетрівське Новоодеського р-ну
Миколаївської обл.
4 Записано від Марії Миколаївни Шевченко,
1935 р. н., с. Лиса Гора Первомайського р-ну Ми-
колаївської обл., 31.10.2008 р.; Таміли Яківни Бу-
довець, 1937 р. н., с. Ганнівка Братського р-ну Ми-
колаївської обл.
5 Записано від Надії Миколаївни Коваль,
1958 р. н., с. Новопетрівське Новоодеського р-ну
Миколаївської обл.
6 Експедиція ІМФЕ, липень 2008 р.
7 Записано від Ніни Гаврилівни Завтури,
1949 р. н., с. Новопетрівське Новоодеського р-ну
Миколаївської обл.
http://www.etnolog.org.ua
|