Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність
У статті розглядається використання хлібних виробів у чинах матеріальної та духовної культури мешканців тієї частини Середнього Полісся, що межує із Західним Поліссям та Білоруссю. Аналізується сировинна база для хлібопечення на окресленій території, наводяться технологічні пекарські прийоми. Описує...
Збережено в:
| Дата: | 2011 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2011
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207961 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність / С. Ципишев // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 147-153. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-207961 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2079612025-10-17T00:05:01Z Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність Ципишев, С. Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації У статті розглядається використання хлібних виробів у чинах матеріальної та духовної культури мешканців тієї частини Середнього Полісся, що межує із Західним Поліссям та Білоруссю. Аналізується сировинна база для хлібопечення на окресленій території, наводяться технологічні пекарські прийоми. Описується видове різноманіття ужиткових та обрядових хлібних виробів, а також їх місце в побуті та ритуальних діях. Перераховуються вірування, що прямо чи опосередковано пов’язані з хлібом. Показано зміни, які відбулися в багатьох процесах і явищах із плином часу. The use of bread products in the material culture and spiritual culture of the inhabitants of that part of the Middle Polissya that borders on the West Polissya and Belarus. Analyzes the raw materials for bread in the specified territory, given technological baking techniques. Describe the species diversity of daily and ritual bread products and their place in everyday life and ritual actions. Transferred a significant number of beliefs that were directly or indirectly associated with bread. Show changes that occurred in many, showing the above processes and phenomena over time. В статье рассматривается использование хлебных изделий в материальной и духовной культуре жителей той части Среднего Полесья, что граничит с Западным Полесьем и Беларусью. Анализируется сырьевая база для хлебопечения на обозначенной территории, приводятся технологические пекарские приемы. Описывается видовое разнообразие ежедневных и обрядовых хлебных изделий, а также их место в быту и ритуальных действиях. Перечисляются верования, которые прямо или косвенно связаны с хлебом. Показаны изменения, произошедшие во многих процессах и явлениях с течением времени. 2011 Article Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність / С. Ципишев // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 147-153. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207961 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації |
| spellingShingle |
Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації Ципишев, С. Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність Матеріали до української етнології |
| description |
У статті розглядається використання хлібних виробів у чинах матеріальної та духовної культури мешканців тієї частини Середнього Полісся, що межує із Західним Поліссям та Білоруссю. Аналізується сировинна база для хлібопечення на окресленій території, наводяться технологічні пекарські прийоми. Описується видове різноманіття ужиткових та обрядових хлібних виробів, а також їх місце в побуті та ритуальних діях. Перераховуються вірування, що прямо чи опосередковано пов’язані з хлібом. Показано зміни, які відбулися в багатьох процесах і явищах із плином часу. |
| format |
Article |
| author |
Ципишев, С. |
| author_facet |
Ципишев, С. |
| author_sort |
Ципишев, С. |
| title |
Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність |
| title_short |
Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність |
| title_full |
Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність |
| title_fullStr |
Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність |
| title_full_unstemmed |
Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність |
| title_sort |
хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків зарічненщини: традиція і сучасність |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2011 |
| topic_facet |
Регіональні особливості традиційної матеріальної культури: нові аспекти дослідження та сучасні форми презентації |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207961 |
| citation_txt |
Хлібні вироби в традиційній культурі поліщуків Зарічненщини: традиція і сучасність / С. Ципишев // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 147-153. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT cipiševs hlíbnívirobivtradicíjníjkulʹturípolíŝukívzaríčnenŝinitradicíâísučasnístʹ |
| first_indexed |
2025-10-17T01:02:22Z |
| last_indexed |
2025-10-18T01:10:19Z |
| _version_ |
1846280002560065536 |
| fulltext |
147
Ñåðã³é Öèïèøåâ
(Ëüâ³â)
Õ˲ÁͲ ÂÈÐÎÁÈ Â ÒÐÀÄÈÖ²ÉÍ²É ÊÓËÜÒÓв
ÏÎ˲ÙÓʲ ÇÀв×ÍÅÍÙÈÍÈ:
ÒÐÀÄÈÖ²ß ² ÑÓ×ÀÑͲÑÒÜ
Ó ñòàòò³ ðîçãëÿäàºòüñÿ âèêîðèñòàííÿ õë³áíèõ âèðîá³â ó ÷èíàõ ìàòåð³àëüíî¿ òà äóõî-
âíî¿ êóëüòóðè ìåøêàíö³â ò³º¿ ÷àñòèíè Ñåðåäíüîãî Ïîë³ññÿ, ùî ìåæóº ³ç Çàõ³äíèì Ïîë³ññÿì
òà Á³ëî ðóññþ. Àíàë³çóºòüñÿ ñèðîâèííà áàçà äëÿ õë³áîïå÷åííÿ íà îêðåñëåí³é òåðèòîð³¿, íà-
âîäÿòüñÿ òåõíîëîã³÷í³ ïåêàðñüê³ ïðèéîìè. Îïèñóºòüñÿ âèäîâå ð³çíîìàí³òòÿ óæèòêîâèõ òà
îáðÿäîâèõ õë³áíèõ âèðîá³â, à òàêîæ ¿õ ì³ñöå â ïîáóò³ òà ðèòóàëüíèõ ä³ÿõ. Ïåðåðàõîâóþòüñÿ
â³ðóâàííÿ, ùî ïðÿìî ÷è îïîñåðåäêîâàíî ïîâ’ÿçàí³ ç õë³áîì. Ïîêàçàíî çì³íè, ÿê³ â³äáóëèñÿ â
áàãàòüîõ ïðîöåñàõ ³ ÿâèùàõ ³ç ïëèíîì ÷àñó.
Êëþ÷îâ³ ñëîâà: õë³á, õë³áí³ âèðîáè, õë³áîïå÷åííÿ, êàëåíäàðíà îáðÿäîâ³ñòü, ïîáóòîâà îá-
ðÿäîâ³ñòü, â³ðóâàííÿ.
The use of bread’s products in material culture and spiritual culture of the inhabitants of that
part of the Middle Polissya which borders with the West Polissya and Belarus. Analyzes the raw
materials for bread in the specified territory, given technological baking techniques. Described
species diversity of daily and ritual bread products, and their place in everyday life and ritual
actions. Transferred a significant number of beliefs that directly or indirectly associated with bread.
Show changes that occurred in many, shows the above, processes and phenomena over time.
Keywords: bread, bread’s products, bakery, calendar rites, domestic rites, beliefs.
 ñòàòüå ðàññìàòðèâàåòñÿ èñïîëüçîâàíèå õëåáíûõ èçäåëèé â ìàòåðèàëüíîé è äóõîâíîé
êóëüòóðå æèòåëåé òîé ÷àñòè Ñðåäíåãî Ïîëåñüÿ, ÷òî ãðàíè÷èò ñ Çàïàäíûì Ïîëåñüåì è Áå-
ëàðóñüþ. Àíàëèçèðóåòñÿ ñûðüåâàÿ áàçà äëÿ õëåáîïå÷åíèÿ íà îáîçíà÷åííîé òåððèòîðèè, ïðè-
âîäÿòñÿ òåõíîëîãè÷åñêèå ïåêàðñêèå ïðèåìû. Îïèñûâàåòñÿ âèäîâîå ðàçíîîáðàçèå åæåäíåâíûõ
è îáðÿäîâûõ õëåáíûõ èçäåëèé, à òàêæå èõ ìåñòî â áûòó è ðèòóàëüíûõ äåéñòâèÿõ. Ïåðå÷èñ-
ëÿþòñÿ âåðîâàíèÿ, êîòîðûå ïðÿìî èëè êîñâåííî ñâÿçàíû ñ õëåáîì. Ïîêàçàíû èçìåíåíèÿ, ïðî-
èçîøåäøèå âî ìíîãèõ ïðîöåññàõ è ÿâëåíèÿõ ñ òå÷åíèåì âðåìåíè.
Êëþ÷åâûå ñëîâà: õëåá, õëåáíûå èçäåëèÿ, õëåáîïå÷åíèå, êàëåíäàðíàÿ îáðÿäíîñòü, áûòîâàÿ
îáðÿäíîñòü, âåðîâàíèÿ.
Ïîë³ñüêèé ðåã³îí â³ä ïî÷àòêó ðîçâè-
òêó åòíîãðàô³÷íî¿ íàóêè ïðèâåðòàâ çíà÷íó
óâàãó äîñë³äíèê³â. Òàêèé ³íòåðåñ ñïðè-
÷èíåíèé âèíÿòêîâèì ñòàíîì çáåðåæåííÿ
ÿâèù ìàòåð³àëüíî¿ òà äóõîâíî¿ êóëüòóðè.
Ñàìå òîìó åòíîãðàô³÷íèé ìàòåð³àë, ç³-
áðàíèé òà îïðàöüîâàíèé íàóêîâöÿìè íà
òåðåíàõ Ïîë³ññÿ, º íàäçâè÷àéíî áàãàòèì
³ ð³çíîìàí³òíèì. Îäíàê íàâ³òü ïîïðè öå
ð³çíîìàí³òòÿ çàëèøàºòüñÿ áàãàòî òåì, ùî
ïîòðåáóþòü ïîäàëüøèõ ðîçâ³äîê. Îäíèì ç
òàêèõ íå äî ê³íöÿ âèâ÷åíèõ íàïðÿì³â, íà
äóìêó àâòîðà, º äîñë³äæåííÿ ð³çíîìàí³òòÿ
òà ðàéîíóâàííÿ õë³áíèõ âèðîá³â, à òàêîæ
¿õíüî¿ ðîë³ â ïîáóò³ òà îáðÿäàõ ïîë³ùó-
ê³â. Öÿ òåìà º íàñò³ëüêè áàãàòîãðàííîþ òà
âñåïðîíèêàþ÷îþ, ùî ³íôîðìàö³þ ïî í³é
ìîæíà çíàéòè íàâ³òü ó ïðàöÿõ, ùî ïðÿìî-
ãî ñòîñóíêó äî õë³áíèõ âèðîá³â íå ìàþòü.
Çîêðåìà, íàäçâè÷àéíî ö³êàâ³ â³äîìîñ-
ò³ ùîäî Ïîë³ññÿ ìîæíà çíàéòè ó ïðàöÿõ
Ë. Àðòþõ [1], Ç. Áîëòàðîâè÷ [2], Í. Áî-
ðåíüêî [3; 4], Î. Áîðÿê [5], Ë. Ãåðóñ [6],
Ò. Ãîíòàð [7], ². Êîëîäþê [20], Ê. Êóòåëü-
ìàõà [21; 22], ². Íåñåí [23], Ò. Ïàðõîìåí-
êî [24], Ð. ѳëåöüêîãî [26; 27] òà áàãàòüîõ
³íøèõ.
Çàãàëîì õë³áí³ âèðîáè, ùî ïîáóòóâàëè
íà ìåæ³ Ñåðåäíüîãî òà Çàõ³äíîãî Ïîë³ñ-
ñÿ, ö³ëêîì âïèñóþòüñÿ â çàãàëüíîïîë³ñü-
êèé êîíòåêñò. Çóìîâëåíî öå ïåðåäóñ³ì
ãåîãðàô³÷íî-êë³ìàòè÷íèìè óìîâàìè òà
êóëüòóðíîþ òðàäèö³ºþ, ùî íå ìàþòü
çíà÷íèõ â³äì³ííîñòåé íà âñ³é òåðèòîð³¿
ë³òîïèñíî¿ ×îðíî¿ Ðóñ³. Ùî ñòîñóºòüñÿ
âèï³êó, êîòðèé âèêîðèñòîâóºòüñÿ â îá-
ðÿäîâîñò³, òî â³í òàêîæ º îðãàí³÷íîþ òà
íåâ³ä’ºìíîþ ÷àñòèíîþ ïå÷åíèõ áîðîøíÿ-
íèõ âèðîá³â ïîë³ñüêîãî ðåã³îíó çîêðåìà
http://www.etnolog.org.ua
148
òà Óêðà¿íè â ö³ëîìó. Òàê³é ³äåíòè÷íîñò³
ñïðèÿëà, ñåðåä ³íøîãî, ñâîºð³äíà êîí-
ñåðâàö³ÿ ÿâèù ìàòåð³àëüíî¿ ³ äóõîâíî¿
êóëüòóðè, ùî ñïîñòåð³ãàºòüñÿ â îáðÿäîâ³é
ñôåð³. Íå º âèíÿòêîì ç îçíà÷åíèõ ÿâèù
³ Çàð³÷íåíùèíà, ùî ðîçòàøóâàëàñÿ íà
ìåæ³ ç Âîëèíñüêîþ îáëàñòþ íà çàõîä³ òà
Á³ëîðóññþ íà ï³âíî÷³.
Äîñë³äæóâàíà ì³ñöåâ³ñòü õàðàêòåðèçó-
ºòüñÿ àáñîëþòíèì äîì³íóâàííÿì æèòà ó
õë³áîïåêàðñòâ³. Çðåøòîþ, òàêà ñèòóàö³ÿ
ïðîñòåæóºòüñÿ â óñüîìó Ïîë³ññ³ òà çíà÷-
íîþ ì³ðîþ â Êàðïàòàõ, òîáòî íà òåðèòî-
ð³ÿõ, ÿê³ º íå íàäòî ñïðèÿòëèâèìè äëÿ
çåìëå ðîáñòâà [7, ñ. 13; 25, ñ. 104]. ̳ñöÿ-
ìè âèêîðèñòîâóâàëè ³ ÿ÷ì³ííå áîðîøíî,
îäíàê õë³á, ñïå÷åíèé ç íüîãî, áóâ ã³ðêóâà-
òèé [18]. Ïøåíè÷íå áîðîøíî 1 âèêîðèñòî-
âóâàëè çàìîæí³ ø³ ãîñïîäàð³, ùî æèëè íà
õóòîðàõ òà ìàëè âäîñòàëü îðíî¿ çåìë³, à
ïåðåñ³÷í³ ñåëÿíè – ëèøå ç íàãîäè ÿêèõîñü
ñâÿò. Îêð³ì òîãî, âèêîðèñòîâóâàëè ùå é
ãðå÷àíå áîðîøíî, õî÷à ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî
ìàéæå âèêëþ÷íî äëÿ ïðèãîòóâàííÿ ìëèí-
ö³â [17]. Ö³êàâî, ùî â ãîëîäí³ ðîêè àáî
çà íåñòà÷³ ñèðîâèíè ÿê íàïîâíþâà÷³ äëÿ
õë³áíèõ âèðîá³â çàñòîñîâóâàëè êàðòîï-
ëþ [14], ïðîñÿí³ âèñ³âêè ³ íàâ³òü ìåëåí³
æîëóä³ [19]. ̳ñöÿìè äëÿ òîãî, ùîá ïî-
êðàùèòè ÿê³ñòü æèòíüîãî áîðîøíà, çåðíî
ïîïåðåäíüî òîâêëè ó ñòóï³ ³ ëèøå ï³ñëÿ
öüîãî ìîëîëè [17].
Ðîç÷èí, ùî ñëóãóâàâ îñíîâîþ äëÿ âè-
ãîòîâëåííÿ õë³áíîãî ò³ñòà, çàêâàøóâàëè,
âèêîðèñòîâóþ÷è òàê çâàíèé «êâàñ» àáî
«êâàñîê» – ïåðåêèñëó ñóì³ø ³ç æèòíüîãî
áîðîøíà é òåïëî¿ âîäè.  ³íøîìó âèïàäêó
êàòàë³çàòîðîì áðîä³ííÿ ñëóãóâàëà ãðóäêà
êèñëîãî ò³ñòà («ïîøêð³áòóøêà» [9], «ïî-
øêðåáóõà» [19]), ùî ¿¿ ñïåö³àëüíî çàëè-
øàëè â³ä ïîïåðåäíüîãî çàì³ñó [10], ³íî-
ä³ ùå äîäàâàëè êàðòîïë³ [19]. Ïîäåêóäè
äëÿ ïðèñêîðåííÿ áðîä³ííÿ âèêîðèñòîâó-
âàëè õì³ëü, ÿêèé çàëèâàëè îêðîïîì, à
ï³ñëÿ òîãî, ÿê óñå öå âèñòèãàëî, ð³äèíó
çö³äæóâàëè â ïîñóäèíó, äå â³äáóâàâñÿ çà-
ì³ñ, òà çì³øóâàëè ³ç çàëèøêàìè ñòàðî-
ãî ò³ñòà [12]. Çà îäèí ðàç çàçâè÷àé âè-
ï³êàëè â³ä 6 äî 12 áóõàíîê õë³áà. Ïåêëè
çäåá³ëüøîãî 1–2 ðàçè íà òèæäåíü. Ö³êà-
âî, ùî õàðàêòåðíà äëÿ á³ëüøîñò³ óêðà¿í-
ñüêèõ çåìåëü çàáîðîíà íà õë³áîïå÷åííÿ ó
ï’ÿòíèöþ òðàïëÿºòüñÿ é òóò [15], ïðîòå íå
âñþäè [18].
Çàì³ñ ðîáèëè ó äåðåâ’ÿíèõ ä³æêàõ, ö³-
êàâîþ îñîáëèâ³ñòþ ÿêèõ áóëî òå, ùî äî-
âîë³ ÷àñòî êëåïêè, êîòð³ âèêîðèñòîâóâàëè
ïðè ¿õ âèãîòîâëåíí³, áóëè çðîáëåí³ ç ð³ç-
íèõ ïîð³ä äåðåâ. Ïîøèðåíèì áóâ âàð³àíò,
êîëè ÷åðãóâàëèñÿ «ñìîëîâ³», «õâîéîâ³»
(ñîñíîâ³) òà äóáîâ³ äîùå÷êè àáî ÿñåíîâ³ òà
äóáîâ³. Õî÷à òðàïëÿëèñÿ é äóáîâ³, îñèêî-
â³, áåðåçîâ³, ÿñåíîâ³ àáî ñîñíîâ³ ºìíîñò³.
Çáåð³ãñÿ, õî÷à é ôðàãìåíòàðíî, ó ïàì’ÿò³
ïîë³ùóê³â ³ íàäçâè÷àéíî ö³êàâèé îáðÿä
«êóïàííÿ» (îìèâàííÿ) ä³æ³. Éîãî çà-
çâè÷àé óçãîäæóâàëè ç ôàçàìè ̳ñÿöÿ òà
ïðîâîäèëè çäåá³ëüøîãî íà «ìîëîäèê» (ïî-
÷àòîê ïåðøî¿ ÷âåðò³) ïåðåä âåëèêèìè ðå-
ë³ã³éíèìè ñâÿòàìè: гçäâîì, Âåëèêîäíåì
(íàïðèêëàä, ó ×èñòó ñåðåäó [8]). ϳñëÿ
òîãî, ÿê ä³æêó âèìèòî âîäîþ, ¿¿ ñë³ä «çà-
êâàñèòè». Ðîáèëè öå, íàòèðàþ÷è ñò³íêè
öèáóëåþ. Ïîò³ì ºìí³ñòü ïåðåâåðòàëè, ï³ä-
í³ìàëè íà ñò³ë, ñòàâèëè íà íàñò³ëüíèê, à
òîä³, ïåðåõðåñòèâøè, íàñèïàëè âñåðåäèíó
òðîøêè áîðîøíà òà ðîçâîäèëè éîãî âî-
äîþ [9]. Îêð³ì òîãî, íàòèðàííÿ öèáóëåþ
çàáåçïå÷óâàëî õë³áîâ³ ïðèºìíèé àðîìàò, à
òàêîæ ïåðåáèâàëî çàïàõ ñîñíîâèõ êëåïîê.
²íêîëè ä³æêó ìîæíà áóëî «çàïàðèòè» (ïå-
ðåãð³òè), â³ä ÷îãî ïîðóøóâàâñÿ ïðîöåñ
âèêèñàííÿ ò³ñòà. Ñåëÿíè â³ðèëè, ùî äëÿ
òîãî, ùîá çí³âåëþâàòè öåé íåñïðèÿòëèâèé
ôàêòîð, ïîñóäèíó ñë³ä áóëî ïåðåâåðíóòè,
ïîêëàñòè çâåðõó í³æ òà ïðèìîâèòè: «Ãîñ-
ïîäè, ïîìîæè, âñòàíîâè íà ì³ñöå». ϳäòðè-
ìàííþ æ ä³æ³ ó íàëåæí³é ÷èñòîò³ ñïðèÿëè
ñïåö³àëüí³ íàä³æíèêè, ùî ¿õ ñåëÿíè øèëè
ç ïîëîòíà [9].
Ïåðåä òèì, ÿê ñòàâèòè õë³á ó ï³÷, ³ç
íå¿ êîöþáîþ (êî÷åðãîþ) âèãîðòàëè ãðàíü,
à äð³áí³øèé ïîï³ë âèì³òàëè ñïåö³àëüíèì
ïîìåëîì, ÿêå âèãîòîâëÿëè ç «õâî¿íè» (ã³-
ëîê õâîéíîãî äåðåâà). Ïðîöåñ âèï³êàííÿ
â³äáóâàâñÿ áåçïîñåðåäíüî íà ÷åðåí³, ÿêèé
äî òîãî ïîñèïàëè «îòðóáàìè» (âèñ³âêà-
ìè) [18], àáî æ ï³ä ñôîðìîâàí³ áóõàíêè
ï³äñòåëÿëè ïîïåðåäíüî çàãîòîâëåíå ëèñòÿ
ç äóáà, êàïóñòè, ð³äøå – êëåíà [19]. Ñë³ä
çàçíà÷èòè, ùî êàïóñòÿíå ëèñòÿ ââàæàëî-
ñÿ ã³ðøèì, îñê³ëüêè â³ä íüîãî õë³á ä³ñ-
òàâàâ íåïðèºìíèé çàïàõ [18]. Ñôîðìîâàí³
áóõàíö³ âêëàäàëè â ï³÷, ïîïåðåäíüî ïåðå-
õðåñòèâøè, à ñïå÷åí³ âèòÿãóâàëè ç ïå÷³
çà äîïîìîãîþ äåðåâ’ÿíî¿ ëîïàòè, ÿêó òåæ
ïðèñèïàëè «îòðóáàìè». Êîëè õë³á áóâ ãî-
òîâèé, éîìó äàâàëè âèñòèãíóòè é ëèøå ïî-
ò³ì âæèâàëè. Ãîòîâ³ áóõàíêè, à îñîáëèâî
ïåðåïå÷åí³, ïðèìàùóâàëè âîäîþ, à ³íîä³
ùå é ñàëîì, òà íàêðèâàëè ðóøíèêîì, ùîá
çàòâåðäëà øêîðèíêà â³äïàðèëàñÿ.
http://www.etnolog.org.ua
149
Äð³áíîãî âèï³êó, çíîâó æ òàêè ÷åðåç íå
íàäòî ñïðèÿòëèâ³ äëÿ ð³ëüíèöòâà óìîâè, ó
âæèòêó áóëî íåáàãàòî. Âèãîòîâëÿëè éîãî
çàçâè÷àé ëèøå ç íàãîäè ñâÿò, àëå é ó öüî-
ìó âèïàäêó â³í áóâ äîâîë³ ïðîñòèì òà íå-
âèãàäëèâèì. Çîêðåìà, âèï³êàëè áóëî÷êè,
à òàêîæ ïèð³æêè, çà íà÷èíêó â ÿêèõ ñëó-
ãóâàëà äîñòóïíà ñåëÿíàì ñèðîâèíà: ÷îð-
íèö³, ÿáëóêà, ñèð, ìàê. Ïåêëè ¿õ, íà â³ä-
ì³íó â³ä õë³áà, ó ñïåö³àëüíèõ ôîðìàõ, ùî
¿õ ÷åðåç ìàòåð³àë, ç ÿêîãî âîíè áóëè âèãî-
òîâëåí³, íàçèâàëè «áëÿøêè» [9]. Ïîäå êóäè
âæå ó ïåðåäâîºíí³ òà ï³ñëÿâîºíí³ ðîêè ñå-
ëÿíè âèãîòîâëÿëè ³ «çàêðó÷óâàíèêè» (çà-
âèâàíö³) [9]. Ó øèðøîìó âæèòêó äð³áíèé
âèï³ê ó ïåðø³é ïîëîâèí³ ÕÕ ñò. áóâ ëèøå
â ºâðåéñüêèõ ñ³ì’ÿõ, ÿê³ ÷åðåç ñõèëüí³ñòü
äî òîðã³âë³ òà êîð÷ìàðñòâà â³äçíà÷àëè-
ñÿ âèùèì ð³âíåì äîáðîáóòó. Ïðàâîâ³ðí³
³óäå¿ íàâ³òü ðîçðàõîâóâàëèñÿ ïèð³æêàìè
àáî áóëî÷êàìè ç õðèñòèÿíñüêèìè ä³òüìè,
ÿêèõ íàéìàëè ðîçïàëþâàòè ¿ì ï³÷ ó ñó-
áîòó (ñóáîòà – תבש, øàáàò, ñâÿòèé äåíü â
³óäà¿çì³, íà ÿêèé ïîøèðþºòüñÿ çàáîðîíà
âèêîíóâàòè áóäü-ÿêó ðîáîòó) [14].
Îáðÿäîâå ïå÷èâî, ùî áóëî íåâ³ä’ºìíîþ
ñêëàäîâîþ áóäü-ÿêèõ ñâÿòêóâàíü óêðà¿í-
ö³â, ó äàíîìó ðåã³îí³ º äîâîë³ ðîçïîâñþ-
äæåíèì. Çîêðåìà, ó ïîîäèíîêèõ âèïàäêàõ
òðàïëÿºòüñÿ ³íôîðìàö³ÿ ïðî ïîáóòóâàííÿ
àíòðîïîìîðôíîãî ïå÷èâà, ÿêå âèï³êàëè
ç íàãîäè ð³çäâÿíèõ ñâÿò [15]. Õî÷à â äà-
íîìó âèïàäêó íàçâè öüîãî âèï³êó çàô³ê-
ñóâàòè íå âäàëîñÿ, òà, íàé³ìîâ³ðí³øå, öå
áóâ òàê çâàíèé «êîëÿäíèê» – ð³çíîâèä
îáðÿäîâîãî õë³áà, ÿêèé âèï³êàëè â öüîìó
ðåã³îí³. Íàé÷àñò³øå öå áóëà ïðîñòà íåâå-
ëèêà, çàâá³ëüøêè ç äîëîíþ, áóëêà, ð³ä-
øå – ïèð³æîê, «ñòóêíóòèé ó á³ê» [8], ùî
éîãî äàâàëè êîëÿäíèêàì, ÿê³ çàâ³òàëè äî
ãîñïîäè [17]. Õî÷à äå³íäå «êîëÿäíèêà» ðî-
áèëè äîâîë³ âåëèêèì, «ÿê áóëêà õë³áà», ³
ç éîãî ñïîæèâàííÿ ðîçïî÷èíàëè ñí³äàíîê
íà гçäâî [9]. Ùå îäí³ºþ îáîâ’ÿçêîâîþ
ñòðàâîþ, ùî ¿¿ ãîòóâàëè ó öåé ñàìèé ïåð³-
îä, áóëà êóòÿ, ÿêó íà Ïîë³ññ³ ÷åðåç áðàê
ïøåíèö³ âèãîòîâëÿëè çäåá³ëüøîãî ç ÿ÷-
ìåíþ. Çãàäóâàííÿ ö³º¿ îáðÿäîâî¿ ñòðàâè
ó äàíîìó âèïàäêó íå º âèïàäêîâèì, àäæå
îáðÿäîâ³ êàø³, ð³çíîâèäîì ÿêèõ º ³ êóòÿ,
áóëè ïðÿìèìè ïîïåðåäíèêàìè ð³çíîâèä³â
õë³áà ó òðàäèö³éí³é çâè÷àºâîñò³. Çàñëó-
ãîâóº íà óâàãó òîé ôàêò, ùî äîìàøí³õ
òâàðèí (êóðåé, îâåöü, êîð³â) òåæ ãîäèëî-
ñÿ ïî÷àñòóâàòè öèì íà¿äêîì ï³ñëÿ âå÷åð³,
«ùîá âåëîñÿ» [15]. Ïîäåêóäè öå ðèòóàëüíå
ãîäóâàííÿ â³äáóâàëîñÿ çðàíêó â ïåðøèé
äåíü гçäâà. Ó öüîìó âèïàäêó õàçÿ¿í áðàâ
ç³ ñòîëó õë³á, ñ³ëü òà ïî äð³áö³ âñ³õ ñòðàâ,
çàãîðòàâ ó ðóøíèê ³ éøîâ ó õë³â. ϳñëÿ
öüîãî ãîñïîäàðñüê³ ñïîðóäè êðîïèëè ñâÿ-
÷åíîþ âîäîþ. Ö³êàâèì àòðèáóòîì гçäâà
º âèêîðèñòàííÿ îáðÿäîâîãî ñíîïà, ÿêèé
ñòàâèëè íà ïîêóò³, ùî çáëèæóº Çàð³÷íåí-
ùèíó ç Âîëèíñüêèì Ïîë³ññÿì, äå öåé çâè-
÷àé º äîñèòü ïîøèðåíèì. Íà â³äì³íó â³ä
öüîãî, çâè÷àé çàëèøàòè ¿æó íà ñòîë³ ï³ñëÿ
Ñâÿòî¿ âå÷åð³ «äëÿ ïîìåðëèõ», çàô³êñîâà-
íèé ó öüîìó ðåã³îí³, º çàãàëüíîóêðà¿í-
ñüêèì. Ö³êàâî, ùî ïðè öüîìó äëÿ êîæíîãî
÷ëåíà ñ³ì’¿ á³ëÿ ñòðàâ çàëèøàëè îêðåìó
ëîæêó. Òàêîæ àíàëî㳿 ó Âåëèê³é Óêðà¿-
í³ ìຠ³ îáðÿäîâå ÷àñòóâàííÿ «Ìîðîçà»,
çàïðîñèíè ÿêîãî íà âå÷åðþ áóëè äîâîë³
òðàäèö³éíèìè: «Ìîðîçå, Ìîðîçå, õîäè
êóòþ ¿ñòè, ÿê íå ïðèéäåø ñüîãîäí³, òî é
í³êîëè íå éäè» [15]. ²íîä³ òðàïëÿëèñÿ é
îðèã³íàëüí³ø³ âàð³àíòè: «Ìîðîç, Ìîðîç,
ïðèõîäü êóòþ ¿ñòè. Ïðèõîäü, âîâ÷åíÿ, à
ÿê íå ïðèéäåø çàðàç, òî íå ïðèõîäü ë³òîì,
íå áåðè í³ òåëþêà, í³ ïîðîñþêà» [8]. «Ùî-
äðèê» (Ùåäðèé âå÷³ð) òàêîæ íå îáõîäèâ-
ñÿ áåç áîðîøíÿíèõ âèðîá³â: îáîâ’ÿçêîâèì
áóëî âèãîòîâëåííÿ ìëèíö³â [19].
³ä ð³çäâÿíèõ ñâÿò ³ àæ äî ïî÷àòêó
Âåëèêîãî ïîñòó æîäíîãî ñïåö³àëüíîãî ïå-
÷èâà íå âèï³êàëè. Ëèøå íà Ñèðîïóñíîìó
òèæí³ òðàäèö³éíèì áóëî âèãîòîâëåííÿ
íàëèñíèê³â òà ïîäåêóäè òðàïëÿþòüñÿ ïî-
îäèíîê³ çãàäêè ïðî òàê çâàí³ «ñîðîêè» –
îðí³òîìîðôíå ïå÷èâî, ùî éîãî âèï³êàëè
äî äíÿ Ñîðîêà Ñâÿòèõ (22 áåðåçíÿ) [10].
Íà Çàð³÷íåíùèí³, ÿê ³ ñêð³çü íà Ïîë³ñ-
ñ³, ç íàãîäè Ñåðåäîï³ñòÿ (ñåðåäèíè ïåðåä-
âåëèêîäíüîãî ïîñòó) îáîâ’ÿçêîâèì áóëî
âèï³êàííÿ òàê çâàíèõ «õðåñòèê³â» – íåâè-
ãàäëèâîãî ïå÷èâà ç õë³áíîãî ò³ñòà ó ôîð-
ì³ õðåñòà, çàçâè÷àé áåç íà÷èíêè. ×àñòî
¿õ âèêîðèñòîâóâàëè ÿê áëàãîñëîâëÿþ÷èé
àáî àïîòðîïåéíèé àòðèáóò, ðîçïî÷èíàþ-
÷è ñ³ëüñüêîãîñïîäàðñüê³ ðîáîòè, çîêðåìà,
îðàíêó (òàê çâàíå «çàîðþâàííÿ»), «çàïà-
øóâàííÿ» (ïåðøèé âèã³í õóäîáè íà ïàñî-
âèñüêî) ÷è ñ³âáó.  îñòàííüîìó âèïàäêó
ï³ä ÷àñ âèêîíàííÿ ðîáîòè ãîñïîäàð òðèìàâ
«õðåñòèêà» â êèøåí³, à ï³çí³øå â³ääàâàâ
éîãî õóäîá³ [14]. ³ääàâàëè öå ïå÷èâî òâà-
ðèíàì òàêîæ ³ ï³ä ÷àñ «çàïàøóâàííÿ» [8].
Ïîäåêóäè ï³ñëÿ «çàîðþâàííÿ» öåé îáðÿ-
äîâèé õë³á â³ääàâàëè ä³òÿì [12], à íà ïîë³
éîãî êëàëè íà çåìëþ àáî çàëèøàëè íà
âîç³ [12]. Äå³íäå «õðåñòèê» çáåð³ãàëè ïðî-
http://www.etnolog.org.ua
150
òÿãîì ðîêó, òîä³ éîãî ùå é êëàëè â ïåð-
øó áîðîçíó ï³ä ÷àñ ïîñàäêè êàðòîïë³ [11].
Ó ïîîäèíîêèõ âèïàäêàõ òàì, äå íå áóëî
«õðåñò³â», ¿õ çàì³íÿëè øìàòêîì çâè÷àé-
íîãî õë³áà, ùî éîãî çãîäîâóâàëè êîðîâ³
ïåðåä «çàïàøóâàííÿì» [10]. Ïîäåêóäè çà-
ì³ñòü öüîãî îáðÿäîâîãî ïå÷èâà âèêîðèñòî-
âóâàëè ñâÿ÷åíèé õë³á. Òàê, ó ñ. Ñåðíèêè,
ùî ââàæàëîñÿ øëÿõåòñüêèì, ïåðøèé ðàç
âèãàíÿþ÷è êîðîâó íà ïàøó, ïîãàíÿëè ¿¿
ã³ëî÷êîþ ñâÿ÷åíî¿ âåðáè, ïðèìóøóâàëè
ïåðåñòóïèòè ÷åðåç ñîêèðó ó âîðîòàõ, ñïî-
æèâàëè ïî äð³áö³ ñâÿ÷åíîãî õë³áà òà ÷àñ-
òóâàëè õóäîáó [19]. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî
öåé ð³çíîâèä îáðÿäîâîãî õë³áà ñåëÿíè âè-
ï³êàþòü äîíèí³.
Ö³êàâèì îáðÿäîâèì ïå÷èâîì, ùî õàðàê-
òåðíå äëÿ îáñòåæåíîãî ðåã³îíó, º «áóçüêî-
â³ ëàïêè», àáî, çð³äêà, «áóçüî÷êè» [16],
ùî ¿õ âèãîòîâëÿëè íà Áëàãîâ³ùåííÿ 2. Öå
áóâ îêðóãëèé àáî âèäîâæåíèé âèï³ê, îäíó
ñòîðîíó ÿêîãî ê³ëüêà ðàç³â íàäð³çàëè àáî
ïðèíàéìí³ ïðîäàâëþâàëè, ùîá â³í â³çó-
àëü íî íàãàäóâàâ ïòàøèíó ëàïêó, çð³ä-
êà – ïðîñò³ ïèð³æêè [16]. Äëÿ òîãî, ùîá
ïðèãîòóâàòè öå ïå÷èâî, âèêîðèñòîâóâàëè
çàêâàøåíå ò³ñòî, ïîäåêóäè ¿õ ïåêëè ñò³ëü-
êè, ñê³ëüêè ÷ëåí³â ñ³ì’¿ [16]. ßêèõîñü îá-
ìåæåíü ó âæèâàíí³ «áóçüêîâèõ ëàïîê» íå
áóëî, ¿õ ñïîæèâàëè âñ³ ÷ëåíè ñ³ì’¿. Îäíàê
ä³òè âëàøòîâóâàëè çàáàâè ³ç öèìè õë³áöÿ-
ìè, ï³ä ÷àñ ÿêèõ âîíè âèá³ãàëè íà âóëèöþ
³, óãëåä³âøè ëåëåê, âèêðèêóâàëè ñïåö³àëü-
í³ ïðèìîâêè. Äî ïðèêëàäó: «Áóçüêî, áóçü-
êî, íà òâîÿ ëàïêà» [12]; «Áóçüêó, íà òâîÿ
ëàïà» [14]; «Áóñº÷êî, áóñº÷êî, îíüî òâîÿ
ëàïêà» [13]; «Áóçüêó, áóçüêó, îíäå òâîÿ
ëàïêà» [11]. Äå³íäå «áóçüêîâ³ ëàïêè» âè-
êîðèñòîâóâàëè ïîðÿä ç «õðåñòàìè» àáî çà-
ì³ñòü íèõ ó ÷èíàõ ð³ëüíèöüêî¿ çâè÷àºâîñò³.
ßê ³ ïîâñþäíî â Óêðà¿í³, Âåëèêîäí³
ñâÿòà íà Çàð³÷íåíùèí³ íå îáõîäèëèñÿ áåç
âèï³êàííÿ ïàñîê, ÿê³ òóò çð³äêà íàçèâà-
ëè ïèðîãàìè [19]. Äî ñüîãîäí³ öå, ìàáóòü,
íàéêðàùå çáåðåæåíèé òà íàéøèðøå ïîáó-
òóþ÷èé îáðÿäîâèé õë³á. Äëÿ éîãî âèãî-
òîâëåííÿ âèêîðèñòîâóâàëè ëèøå íàéêðà-
ùå íàÿâíå áîðîøíî, çàçâè÷àé ïøåíè÷íå.
Ïàñêè áóëè íå íàäòî âåëèêèõ ðîçì³ð³â,
çäåá³ëüøîãî íå äåêîðîâàí³; õ³áà çð³äêà âè-
ðîáëÿëè õðåñò ³ç ïð³ñíîãî ò³ñòà íà âåðõí³é
ïëîùèí³, ³íîä³ äîäàâàëè ùå é ïëåò³íêó ïî
ïåðèìåòðó [12]. Ö³êàâî, ùî íå ëèøå ñàìó
ïàñêó, à íàâ³òü êðèõòè ç íå¿ íàä³ëÿëè ìà-
ã³÷íèìè âëàñòèâîñòÿìè. Ñàìå òîìó ï³ñëÿ
Âåëèêîäíÿ, íà «Íàìñüêó Ïàñêó» (Íàâ-
ñüêèé Âåëèêäåíü, Ïðîâ³äíó íåä³ëþ), ¿õ
ðàçîì ç³ øêàðàëóïîþ ç êðàøàíîê ñåëÿíè
çàêîïóâàëè íà ñâî¿õ ïîëÿõ, «ùîá áóâ äîá-
ðèé óðîæàé» [16]. Òàêîæ êðèõòè ç³ øêà-
ðàëóïîþ äàâàëè êóðÿì, â³ðèëè, ùî òîä³
âîíè íåñòèìóòüñÿ âäîìà [19]. Çàñëóãîâóº
íà óâàãó ³ òîé ôàêò, ùî ï³ñëÿ Âåëèêîäíÿ
áàòüêè ñâî¿ì êóìàì íîñèëè «ðàëåö» (÷àñ-
òóâàííÿ), îáîâ’ÿçêîâîþ ñêëàäîâîþ ÿêîãî
áóâ ³ õë³á [11]. Ö³êàâèì ð³çíîâèäîì îáðÿ-
äîâîãî õë³áà, ùî éîãî âèï³êàëè ðàçîì ç
ïàñêîþ, áóëè «àðòóñè», ÿê³ çà ðîçì³ðîì ³
ôîðìîþ íàãàäóâàëè çâè÷àéí³ áóëêè. Çà-
ì³øóâàëè ¿õ ëèøå ç âîäè òà áîðîøíà, à
âèï³êàëè ó ôîðìàõ, çìàùåíèõ âîñêîì. Ïî
ñóò³, öå áóâ ñâîºð³äíèé ð³çíîâèä ïðîñêóð-
êè, àäæå ö³ õë³áö³ ðîçð³çàëè íà ìàëåíüê³
øìàòî÷êè – «äîðó» [9].
Ïðåäñòàâíèêîì îáðÿäîâîãî õë³áà, ùî
íå íàëåæàâ äî êàëåíäàðíî¿ îáðÿäîâîñò³,
íà äàíèõ òåðåíàõ º âåñ³ëüíèé êîðîâàé. ßê
³ äëÿ á³ëüøîñò³ ñâÿòêîâîãî âèï³êó, íà éîãî
ïðèãîòóâàííÿ òåæ âèêîðèñòîâóâàëè íàé-
êðàùå áîðîøíî; óâàæàëîñÿ, ùî ïåêòè öåé
îáðÿäîâèé õë³á ìຠõðåñíà ìàòè. Ö³êàâî,
ùî ï³ä ÷àñ âåñ³ëüíî¿ õîäè êîðîâàé íåñëè
íà äåíö³ â³ä «ï³êíî¿» ä³æêè. Öåé âèï³ê
âèãîòîâëÿëè äîâîë³ çíà÷íèõ ðîçì³ð³â,
òðàäèö³éíî äåêîðóþ÷è âåðõíþ ïëîùèíó.
Òóò ñë³ä çàóâàæèòè, ùî åëåìåíòè äåêîðó
çàçíàëè äîñèòü çíà÷íèõ çì³í ïðîòÿãîì
ÕÕ ñò. Çàãàëîì îñíîâíèìè ïðèêðàñàìè,
ùî ¿õ âèêîðèñòîâóâàëè ïîë³ùóêè, «âáèðà-
þ÷è» êîðîâàé, áóëè òàê çâàí³ «øèøêè».
Îñíîâîþ äëÿ íèõ ñëóãóâàëè ã³ëî÷êè äå-
ðåâ: ãðóø³, âèøí³, âåðáè òîùî. Äîâæèíà
öèõ äåêîðàòèâíèõ åëåìåíò³â ìîãëà ñÿãàòè
30–40 ñì [17]. Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî â³ä³-
áðàí³ ïðóòèêè îáîâ’ÿçêîâî ìàëè ìàòè íà
ê³íö³ âèëêó, ùî ðîçõîäèëàñÿ íàäâîº àáî
íàòðîº, çð³äêà – íà÷åòâåðî. Ïåðåä òèì,
ÿê óâ³òêíóòè ¿õ ó êîðîâàé, ö³ ã³ëî÷êè îá-
ïë³òàëè ïð³ñíèì ò³ñòîì, çàï³êàëè â ïå÷³, à
ïîò³ì äîäàòêîâî ùå îáâ’ÿçóâàëè ÿë³âöåì,
áàðâ³íêîì, â³âñîì. Ðîçòàøóâàííÿ «øè-
øîê» íà êîðîâà¿ áóëî íå âèïàäêîâèì, à
â³äïîâ³äàëî ïåâíèì ïðàâèëàì, ùî ïîáó-
òóâàëè â êîíêðåòíîìó íàñåëåíîìó ïóíêò³
÷è ì³ñöåâîñò³. Íàïðèêëàä, ó ñ. Ìîðî÷íå
ðîçì³ùåííÿ äåêîðàòèâíèõ åëåìåíò³â áóëî
òàêèì: îäíà ðîçòðîºíà – ó öåíòð³ òà ÷îòè-
ðè ðîçäâîºíèõ – ïî êðàÿõ íàâõðåñò [15].
Ìîæëèâå áóëî ³ âñòàíîâëåííÿ ï’ÿòè ðîç-
äâîºíèõ «øèøîê» ïî ïåðèìåòðó ³ «òðîÿêà»
(òðèðîãî¿ ã³ëêè) ó öåíòð³ [18]. Çð³äêà öèõ
äåêîðàòèâíèõ åëåìåíò³â ìîãëî áóòè é ìåí-
http://www.etnolog.org.ua
151
øå, íàïðèêëàä: îäíà ãàëóçêà íà òðè ðîãè
òà äâ³ äâîðîã³ [12]; òðè äâîðîã³ [10]; îäíà
òðèðîãà ³ òðè äâîðîã³ [11]; îäíà ÷îòèðè-
ðîãà [9] àáî íàâ³òü ³ îäíà ï’ÿòèðîãà [19].
Ïîäåêóäè çîâí³øí³é äåêîð áóâ âèãàäëè-
â³øèé, çîêðåìà, «øèøêè» äîïîâíþâàëè
âèë³ïëåíèìè ç ò³ñòà ÷îòèðìà «ì³ñÿ÷èêà-
ìè», ÷îòèðìà «çîçóëüêàìè» òà ÷îòèðìà
«êàëà÷èêàìè» [11]. Îêð³ì òîãî, ç’ÿâèëèñÿ
é ìîäåðí³ ïðèêðàñè – òàê çâàí³ «ãóáè»
(êîêàðäè) ç ïàïåðó [8]. ßê äåêîðàòèâí³
åëåìåíòè âèêîðèñòîâóâàëè òàêîæ ÿë³âåöü
³ áàðâ³íîê [8]. Ïîäåêóäè, êð³ì îñíîâíîãî
êîðîâàþ, âèãîòîâëÿëè ùå é ìàëèé «êîðî-
âàé÷èê», ÿêèé ïðèêðàøàëè ëèøå îäí³ºþ
òðèðîãîþ «ñâ³÷êîþ» [17].
Ùå îäí³ºþ òðàäèö³éíîþ îáðÿäîâîþ
ñòðàâîþ, ãåíåòè÷íî ïîâ’ÿçàíîþ ç õë³áîì,
áóëî êîëèâî, ùî éîãî ñïîæèâàëè íà ïî-
ìèíàëüí³é òðàïåç³. Ãîòóâàëè éîãî ç õë³-
áà, âîäè òà «ñàõàðó» (öóêðó) àáî ìåäó ³
ñïîæèâàëè âñ³ ïðèñóòí³ íà ïîõîâàëüí³é
öåðåìîí³¿. Îäíàê íà îñîáëèâó óâàãó çà-
ñëóãîâóº âèï³êàííÿ äåâ’ÿòè ñïåö³àëüíèõ
ïð³ñíèõ ïèð³æê³â íà ïîìèíêè [19]. Òàêîæ
âàæëèâèì àòðèáóòîì ïîìèíàëüíî¿ îáðÿäî-
âîñò³ áóâ õë³á, ùî éîãî ö³ëèìè «áóëêà-
ìè» (áóõàíêàìè), ðàçîì ³ç êðàøàíêàìè,
çàëèøàëè íà «ìîãèëêàõ» (íà öâèíòàð³) ç
íàãîäè Âåëèêîäíÿ àáî «Íàñüêîãî Âåëèêî-
äíÿ» (÷åòâåð ï³ñëÿ Ïàñêè). Ö³êàâî, ùî ö³
õë³áèíè ï³çí³øå çàáèðàëè «íèù³¿» (æå-
áðàêè) [11].
Âèêîðèñòîâóâàëè õë³á ³ ó æíèâàðñüê³é
îáðÿäîâîñò³. Çîêðåìà, ñêîðèíêó êëàëè âñå-
ðåäèíó îáðÿäîâîãî îáæèíêîâîãî ñíîïà –
«áîðîäè», çð³äêà «êîçè» [17]. Îêð³ì òîãî,
äîâîë³ ÷àñòî ðàçîì ç îêðàéöåì êëàëè ñ³ëü,
à ñàìó «áîðîäó» îáîâ’ÿçêîâî îáâ’ÿçóâàëè
÷åðâîíîþ ñòð³÷êîþ. Çã³äíî ç ì³ñöåâèìè â³-
ðóâàííÿìè, öåé õë³á ìàëè ç’¿ñòè ïòàøêè,
ùî, ìîæëèâî, âêàçóº íà çâ’ÿçîê îáæèíêî-
âî¿ îáðÿäîâîñò³ ç ïîìèíàëüíîþ, àäæå ïòàõ
ó íàðîäí³é óÿâ³ ââàæàâñÿ ³ñòîòîþ íàäïðè-
ðîäíîþ çàâäÿêè ìîæëèâîñò³ ìàíäðóâàòè
äî Âèð³þ – ÿçè÷íèöüêîãî àíàëîãó õðèñ-
òèÿíñüêîãî Ðàþ 3. ×àñòî ïòàõè âçàãàë³
ââàæàëèñÿ ³ïîñòàññþ äóø ïîìåðëèõ ëþ-
äåé [7, ñ. 489]. Ïîäåêóäè õàð÷³ ç «áîðîäè»
ñïîæèâàëè é ïåðåõîæ³, ïðè öüîìó ââàæà-
ëè, ùî òîé, õòî çíàéøîâ öåé îáðÿäîâèé
ñí³ï, áóäå ùàñëèâèé [13]. À òîé, õòî çíÿâ
÷åðâîíó ñòð³÷êó ç êîëîñê³â ³ çàâ’ÿçàâ ñîá³
íà ðóêó, çã³äíî ç íàðîäíèìè â³ðóâàííÿìè,
òàêèì ÷èíîì óáåçïå÷óâàâ ñåáå â³ä ðîçòÿã-
íåíü çâ’ÿçîê òà áîëþ â ñóãëîáàõ [11]. Ö³êà-
âî, ùî òàê çâàíèé «ìîëîäèé õë³á» (õë³á ³ç
çåðíà íîâîãî âðîæàþ) ïîäåêóäè íàçèâàëè
«ð³äêèì» [10].
Òðàïëÿþòüñÿ ñåðåä àâòîõòîí³â ³ â³ðó-
âàííÿ, ïîâ’ÿçàí³ ç õë³áíèìè âèðîáàìè òà
õë³áîïåêàðñüêèì ³íâåíòàðåì. Íàïðèêëàä,
çàáîðîíó, ïîâ’ÿçàíó ç íþõàííÿì õë³-
áà, ì³ñöåâ³ æèòåë³ çíàþòü íå ñêð³çü [13].
Âîäíî ÷àñ ³íø³ â³ðóâàííÿ øèðîêîâ³äîì³ íà
Çàð³÷íåíùèí³. Çîêðåìà, äâà áóõàíö³, ùî
çðîñëèñü ó ïå÷³ ïåðåä âåñ³ëëÿì, óâàæàëè-
ñÿ äîáðîþ îçíàêîþ ³ â³ùóâàëè, ùî ìîëîä³
äîáðå «áóäóòü æèòè â ïàð³» [18]. Çàãàëîì
õë³á, ÿê ³ ñêð³çü â Óêðà¿í³, óâàæàâñÿ ñòðà-
âîþ ñàêðàëüíîþ, òîìó, ÿêùî â³í ïàäàâ íà
çåìëþ, éîãî ãîäèëîñÿ ï³äíÿòè, îáäìóõàòè
â³ä áðóäó, ïîö³ëóâàòè ³ íàâ³òü ïîïðîñèòè
ïðîùåííÿ: «Ïðîñòè, Ãîñïîäè, ãð³õà» [9].
Îñîáëèâå ñòàâëåííÿ äî õë³áà çàñâ³ä÷óº é
çàáîðîíà êëàñòè éîãî «íà ãîëîâó» (ï³äî-
øâîþ âãîðó), îáîâ’ÿçêîâå ïåðåõðåùóâàííÿ
áóõàíêè ïåðåä íàð³çêîþ, à òàêîæ òå, ùî,
êîëè ¿ëè ó ïîë³, õë³áí³ êðèõòè çáèðàëè ³
âèñèïàëè ïòàøêàì, ïðèìîâëÿþ÷è: «Ïòà-
øå÷êè, ï³äáèðàéòå êðèøå÷êè» [12]. Ö³êà-
âî, ùî ïðè çàãîò³âë³ äåðåâà íà ñâ³æîìó
ïåíüêó çàëèøàëè øìàòî÷îê õë³áà, í³áèòî
äëÿ ïòàõ³â, õî÷à áåçñóìí³âíèì, íà íàø
ïîãëÿä, º òå, ùî öÿ ä³ÿ áóëà îô³ðíîþ. Ïî-
øèðåíå ñåðåä æèòåë³â öüîãî ðàéîíó òàêîæ
óÿâëåííÿ ïðî òå, ùî õë³áíà ëîïàòà [17], à
îñîáëèâî ðàçîì ³ç «ãðîìíè÷íîþ» (ñòð³òåí-
ñüêîþ) ñâ³÷êîþ, çäàòí³ çóïèíèòè ÷è â³ä-
âåñòè ãðîìîâèöþ [13]. Ïîäåêóäè ìîæíà çà-
ô³êñóâàòè é äîâîë³ ñàìîáóòí³ â³ðóâàííÿ,
çîêðåìà, îäíå ç íèõ ñòîñóºòüñÿ «çàáóòîãî
õë³áà» (õë³áà, çàáóòîãî ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ
âèï³êàííÿ â ïå÷³). Íà Çàð³÷íåíùåí³ éîãî
íàä³ëÿëè îáåðåãîâèìè âëàñòèâîñòÿìè, çî-
êðåìà, óâàæàëîñÿ, ùî éîãî ñë³ä âçÿòè ³ç
ñîáîþ, «êîëè éäåø íà â³éíó» [17]. Ñõî-
æîþ çàõèñíîþ ñèëîþ íàä³ëÿëè é øìà-
òî÷êè ïðîñêóðêè ÷è ïàñêè, ÿê³ ãîäèëîñÿ
áðàòè ³ç ñîáîþ, êîëè âèðóøàºø ó äîðîãó.
Àâòîõòîíè ãîâîðèëè: «ß äî âàñ ³ç ïàñêîþ,
à âè äî ìåíå ³ç ëàñêîþ» [9].
Ö³êàâî, ùî õë³áí³ ñêîðèíêè âèêîðèñòî-
âóâàëè ÿê çóáîïðîð³çóâà÷³ äëÿ íåìîâëÿò.
ϳçí³øå, ÿê ïðîð³çàëèñÿ çóáè, ä³òåé ï³äãî-
äîâóâàëè õë³áîì, ðîáëÿ÷è òàê çâàí³ «êó-
êëè», çð³äêà – «äóíäè» [18]. Âèãîòîâëÿëè
¿õ, çàãîðòàþ÷è ïåðåæîâàíèé õë³á, ³íîä³
³ç öóêðîì, ó ïîëîòíî, òà äàâàëè ñìîêòàòè
ä³òÿì. Ôåðìåíòè, ùî ì³ñòÿòüñÿ ó ñëèí³,
ðîçùåïëÿëè ïîë³öóêðè äî ìîíîöóêð³â, ùî
ëåãêî çàñâîþþòüñÿ â îðãàí³çì³.
http://www.etnolog.org.ua
152
Íàÿâíèé ôàêòè÷íèé ïîëüîâèé ìàòåð³àë
çàñâ³ä÷óº óí³âåðñàëüí³ñòü áàãàòüîõ ÿâèù
òðàäèö³éíî¿ ìàòåð³àëüíî¿ òà äóõîâíî¿
êóëüòóðè óêðà¿íö³â ³ ñòîñîâíî õë³áíèõ
âèðîá³â ïîë³ùóê³â Çàð³÷íåíùèíè. Ïîïðè
öå çíà÷íà ê³ëüê³ñòü ôàêò³â, çàô³êñîâàíèõ
â îáñòåæåíîìó ðåã³îí³, º ïðèòàìàííîþ
ëèøå ö³é ì³ñöåâîñò³, õî÷à, íàé³ìîâ³ðí³øå,
á³ëüø³ñòü ³ç íèõ º ðåë³êòàìè çàãàëüíî-
íàö³îíàëüíî¿ êóëüòóðíî¿ òðàäèö³¿, ùî
âíàñë³äîê ïåâíèõ ôàêòîð³â ïîñòóïîâî
çãàñëà â ³íøèõ ðåã³îíàõ íàøî¿ äåðæàâè.
Ñë³ä çàçíà÷èòè, ùî òàêà ê³ëüê³ñòü àðõà-
¿çì³â, ÿê³ ïîáóòóþòü ³ íèí³, ñïðè÷èíåíà
³ óêëàäîì æèòòÿ àâòîõòîí³â, ³ îñîáëèâîñ-
òÿìè ¿õíüîãî ñâ³òîñïðèéíÿòòÿ. Îäíàê â³ä-
çíà÷èìî, ùî çãàäóâàíà âèùå îáðÿäîâ³ñòü
ïîáóòóº ïåðåâàæíî ñåðåä ì³ñöåâîãî íàñå-
ëåííÿ, ÿêå º â³ðíèì ïðàâîñëàâí³é öåðêâ³.
Çíà÷íà ê³ëüê³ñòü òàê çâàíèõ «âºðóþùèõ»
(ïðåäñòàâíèê³â äð³áíèõ õðèñòèÿíñüêèõ
öåðêîâ òà ñåêò) ïîâí³ñòþ â³äêèäຠâñ³ íà-
ðîäí³ òðàäèö³¿ òà â³ðóâàííÿ, çíèùóþ÷è íå
ëèøå ðåë³êòîâ³ ÿâèùà äóõîâíî¿ êóëüòóðè,
àëå é â³êàìè âñòàíîâëåíèé óêëàä æèòòÿ
ïîë³ùóê³â. Õî÷à îñòàíí³ì ÷àñîì ³ ïðàâî-
ñëàâí³ ñâÿùåíèêè ïîâñþäíî âèêîð³íþþòü
çàëèøêè íàðîäíèõ â³ðóâàíü, ùî ïîâ’ÿçàí³
ç óøàíóâàííÿì ïîìåðëèõ. Ùå îäíèì ôàê-
òîðîì, ùî ñïðèÿâ çíèêíåííþ ö³ëèõ ïëàñ-
ò³â êóëüòóðíîãî ñïàäêó ì³ñöåâèõ æèòåë³â,
áóëî ïàíóâàííÿ ðàäÿíñüêî¿ âëàäè, ÿêà
áåçæàëüíî ³ áåçðîçá³ðíî òàâðóâàëà òàêèìè
ñëîâàìè, ÿê «çàáîáîíè» òà «ìðàêîá³ññÿ»
áóäü-ùî, õî÷ òðîõè â³äì³ííå â³ä ïàíóþ÷î¿
ìàòåð³àë³ñòè÷íî¿ äîêòðèíè.
˳òåðàòóðà
1. Àðòþõ Ë. Ô. Íàðîäíå õàð÷óâàííÿ
óêðà¿íö³â òà ðîñ³ÿí ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ ðàéîí³â
Óêðà¿íè / ˳ä³ÿ Ôåäîð³âíà Àðòþõ. – Ê. : Íà-
óêîâà äóìêà, 1982. – 112 ñ.
2. Áîëòàðîâè÷ Ç. ª. Íàðîäíà ìåäèöèíà
óêðà¿íö³â / Çîðÿíà ªâãåí³âíà Áîëòàðîâè÷. –
Ê. : Íàóêîâà äóìêà, 1990. – 232 ñ.
3. Áîðåíüêî Í. Íàðîäíå õàð÷óâàííÿ â
ñèñòåì³ æèòòºä³ÿëüíîñò³ ïîë³ùóê³â : êîíöåï-
òóàëüí³ çàñàäè ïîëüîâèõ äîñë³äæåíü / Íàä³ÿ
Áîðåíüêî // Íàðîäîçíàâ÷³ çîøèòè : äâîì³ñÿ÷-
íèê. – 2006. – Çîø. 3–4 (69–70). – Ñ. 465–
480.
4. Áîðåíüêî Í. Òðàäèö³éíà ¿æà ïîë³ùóê³â
Êè¿âùèíè òà äåÿê³ õàð÷îâ³ ðåãëàìåíòàö³¿ / Íà-
ä³ÿ Áîðåíüêî // Íàðîäîçíàâ÷³ çîøèòè : äâîì³-
ñÿ÷íèê. – 2001. – Çîø. 3 (39). – Ñ. 558–562.
5. Áîðÿê Î. Î. Áàáà-ïîâèòóõà â êóëü-
òóðíî-³ñòîðè÷í³é òðàäèö³¿ óêðà¿íö³â: ì³æ
ïðîôàííèì ³ ñàêðàëüíèì / Îëåíà Îëåê-
ñàíäð³âíà Áîðÿê. – Ê. : ²íñòèòóò ìèñòå-
öòâîçíàâñòâà, ôîëüêëîðèñòèêè òà åòíîëî㳿
³ì. Ì. Ò. Ðèëüñüêîãî ÍÀÍ Óêðà¿íè, 2009. –
400 ñ.
6. Ãåðóñ Ë. Òèïè, ôîðìè, ôóíêö³¿ îáðÿ-
äîâîãî ïå÷èâà äî äíÿ ñîðîêà ñâ. Ìó÷åíè-
ê³â, Áëàãîâ³ùåííÿ íà Ïîë³ññ³ (ó êîíòåêñò³
ñëîâ’ÿíñüêî¿ òðàäèö³¿) / Ëþäìèëà Ãåðóñ // Íà-
ðîäîçíàâ÷³ çîøèòè : äâîì³ñÿ÷íèê. – 2006. –
Çîø. 3–4 (69–70). – Ñ. 521–528.
7. Ãîíòàð Ò. Î. Íàðîäíå õàð÷óâàííÿ óêðà-
¿íö³â Êàðïàò / Òà¿ñ³ÿ Îëåêñàíäð³âíà Ãîíòàð. –
Ê. : Íàóêîâà äóìêà, 1979. – 138 ñ.
8. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ Äåðæàâ-
íîãî íàóêîâîãî öåíòðó çàõèñòó êóëüòóðíî¿
ñïàäùèíè â³ä òåõíîãåííèõ êàòàñòðîô (äàë³ –
ÄÍÖÇÊÑÒÊ) ó ñ. Áîðîâà Çàð³÷íåíñüêî-
ãî ð-íó гâíåíñüêî¿ îáë. â³ä Îëüãè Ïåòð³âíè
Îøóðêî, 1930 ð. í.
9. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Âè÷³âêà Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Ëàðèñè ßê³âíè Âîéòîâè÷,
1931 ð. í.
10. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Êîìîðè Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Ñåðã³ÿ Ñåìåíîâè÷à Ãåðìàíà,
1931 ð. í.
11. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Êóõ³òñüêà Âîëÿ Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâ-
íåíñüêî¿ îáë. â³ä ˳䳿 Âàñèë³âíè Àâä³é÷óê,
1930 ð. í.
12. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Êóõ÷å Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Ìà𳿠Âàñèë³âíè ×óõðàé,
1936 ð. í.
13. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Ëîêíèöÿ Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä ³êòîðà Àíäð³éîâè÷à Ãàâðèëþ-
êà, 1931 ð. í.
14. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Ëîêíèöÿ Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Àíàñòàñ³¿ Ïðîê³ï³âíè Êóøí³-
ðóê, 1928 ð. í.
15. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Ìîðî÷íå Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâ-
íåíñüêî¿ îáë. â³ä Îëüãè Ïàâë³âíè Öåñàð,
1933 ð. í.
16. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Íåíüêîâè÷³ Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Ñòåïàí³äè Þõèì³âíè Ëèòâèí-
÷óê, 1933 ð. í.
17. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. г÷èöÿ Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Ìà𳿠Ìàò⳿âíè Ñàãàí,
1937 ð. í.
18. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Ñåí÷èö³ Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä ªëèçàâåòè Îëåêñàíäð³âíè
Øêëüîäè, 1936 ð. í.
http://www.etnolog.org.ua
153
19. Çàïèñàíî ï³ä ÷àñ åêñïåäèö³¿ ÄÍÖÇÊÑÒÊ
ó ñ. Ñåðíèêè Çàð³÷íåíñüêîãî ð-íó гâíåí-
ñüêî¿ îáë. â³ä Ñîô³¿ Ìîéñå¿âíè Ïîëþõîâè÷,
1936 ð. í.
20. Êîëîäþê ². Â. Íàðîäíà ìåäèöèíà ó
òðàäèö³éí³é êóëüòóð³ óêðà¿íö³â Öåíòðàëüíîãî
Ïîë³ññÿ / ²ðèíà Êîëîäþê. – Ê. : ÂÏÖ «Êè¿â-
ñüêèé óí³âåðñèòåò», 2006. – 152 ñ.
21. Êóòåëüìàõ Ê. Ïîìèíàëüí³ ìîòèâè â
êàëåíäàðí³é îáðÿäîâîñò³ ïîë³ùóê³â / Êîðíå-
ë³é Êóòåëüìàõ // Ïîë³ññÿ Óêðà¿íè : ìàòåð³àëè
³ñòîðèêî-åòíîãðàô³÷íîãî äîñë³äæåííÿ. – Ë.,
1997. – Âèï. 1. Êè¿âñüêå Ïîë³ññÿ. 1994. –
Ñ. 172–203.
22. Êóòåëüìàõ Ê. «Ñïàñîâà áîðîäà»: ìàã³ÿ
÷è ðåàëüí³ñòü? / Êîðíåë³é Êóòåëüìàõ // Äðåâ-
ëÿíè : çá³ðíèê ñòàòåé ³ ìàòåð³àë³â ç ³ñòîð³¿
òà êóëüòóðè Ïîë³ñüêîãî êðàþ. – Ë., 1996. –
Âèï. 1. – Ñ. 233–250.
23. Íåñåí ². ². Âåñ³ëüíèé ðèòóàë Öåíòðàëü-
íîãî Ïîë³ññÿ: òðàäèö³éíà ñòðóêòóðà òà ðåë³ê-
òîâ³ ôîðìè (ñåðåäèíà Õ²Õ – ÕÕ ñò.) / ²ðèíà
²âàí³âíà Íåñåí. – Ê. : Öåíòð çàõèñòó êóëü-
òóðíî¿ ñïàäùèíè â³ä íàäçâè÷àéíèõ ñèòóàö³é,
2005. – 280 ñ.
24. Ïàðõîìåíêî Ò. Êàëåíäàðí³ çâè÷à¿ òà
îáðÿäè гâíåíùèíè : ìàòåð³àëè ïîëüîâèõ äî-
ñë³äæåíü / Òåòÿíà Ïåòð³âíà Ïàðõîìåíêî. –
гâíå : âèäàâåöü Îëåã Çåíü, 2008. – 200 ñ. :
êîëüîð. ³ëþñòð., íîòè.
25. Ïîëåñüå. Ìàòåðèàëüíàÿ êóëüòóðà /
[Â. Ê. Áîíäàð÷èê, È. Í. Áðàèì, Í. È. Áóðà-
êîâñêàÿ è äð.]. – Ê. : Íàóêîâà äóìêà, 1988. –
448 ñ.
26. ѳëåöüêèé Ð. Ïîìèíàëüí³ ìîòèâè â áó-
ä³âåëüí³é îáðÿäîâîñò³ óêðà¿íö³â / Ðîìàí ѳ-
ëåöüêèé // Íàðîäîçíàâ÷³ çîøèòè : äâîì³ñÿ÷-
íèê. – 2001. – Çîø. 3 (39). – Ñ. 479–482.
27. ѳëåöüêèé Ð. «Çàêëàäùèíà» õàòè íà
Ïîë³ññ³: îáðÿäîâî-çâè÷àºâèé àñïåêò / Ðîìàí
ѳëåöüêèé // Ïîë³ññÿ Óêðà¿íè : ìàòåð³àëè ³ñ-
òîðèêî-åòíîãðàô³÷íîãî äîñë³äæåííÿ. – Ë.,
1997. – Âèï. 1. Êè¿âñüêå Ïîë³ññÿ. 1994. –
Ñ. 83–96.
Ïðèì³òêè
1 Ö³êàâî, ùî éîãî íàçèâàëè «ìàðèìîíñüêîþ
ìóêîþ» àáî é ïðîñòî «ìàðèìîíîì». Ö³ ëåêñå-
ìè ïîõîäÿòü â³ä íàçâè ì³ñöåâîñò³ â Ïîëüù³,
ùî ñëàâèëàñÿ ì³ðîøíèöòâîì.
2 Çà ÷àñ Ðàäÿíñüêîãî ïàíóâàííÿ çíà÷íèé
îáñÿã íàðîäíèõ çíàíü ³ â³ðóâàíü, íà æàëü,
áóëî âòðà÷åíî. Òîìó ïîäåêóäè ðåñïîíäåíòè
òâåðäî ïåðåêîíàí³, ùî òàêîãî îáðÿäîâîãî ïå-
÷èâà, ÿê «áóçüêîâ³ ëàïêè» ÷è «õðåñòè», ó ¿õ-
íüîìó íàñåëåíîìó ïóíêò³ íå âèãîòîâëÿëè.
3 Ö³êàâèì º ôàêò ñâîºð³äíîãî âøàíóâàííÿ
ïòàõ³â, ùî éîãî âëàøòîâóâàëè, çàê³í÷óþ÷è
ñ³âáó. Ãîñïîäàð, ñê³í÷èâøè ðîáîòó, âèãîòîâ-
ëÿâ êóáåëüöå ³ç ñîëîìè òà çëåãêà ïðèòðóøó-
âàâ éîãî çåìëåþ. Çà íàðîäíèìè óÿâëåííÿìè,
ðîáèëè öå äëÿ òîãî, «ùîá ïòàøêè ñ³äà-
ëè» [17].
http://www.etnolog.org.ua
|