«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя

У статті досліджено стан збереження особливостей традиційної культури нижньоволзьких українців, а саме – календарної обрядовості весняно-літнього циклу, що безпосередньо пов’язаний з питанням збереження ними етнічної самоідентифікації. Автор описує комплекс свят, обрядів та звичаїв весняно-літнього...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2011
Автор:	Сінельнікова, В.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2011
Назва видання:	Матеріали до української етнології
Теми:	Проблеми дослідження українства за межами України
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207970
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя / В. Сінельнікова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 92-98. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-207970
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2079702025-10-17T00:10:22Z «Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя Сінельнікова, В. Проблеми дослідження українства за межами України У статті досліджено стан збереження особливостей традиційної культури нижньоволзьких українців, а саме – календарної обрядовості весняно-літнього циклу, що безпосередньо пов’язаний з питанням збереження ними етнічної самоідентифікації. Автор описує комплекс свят, обрядів та звичаїв весняно-літнього циклу українських переселенців північно-західних районів Волгоградської області РФ, детальніше розглядаючи ті, які в умовах іншомовного оточення, відірваності від «материкової» України, «законсервувалися» в давніх варіантах. Окрему увагу приділено особливостям святкування Фоминого тижня, який є однією зі складових поминальної обрядовості Пасхальних свят і зберіг у собі досить архаїчні елементи; а також особливостям «свята Катеринки», яке у свідомості нижньоволзьких українців було пов’язане з купальською обрядовістю. The author of the article probes the state of preservation of features of the traditional culture of Nizhnevolz’kikh Ukrainians, namely calendar rites from spring to summer to the cycle, which is directly coupled with the question of maintenance by them of ethnic samoidentifikacii. An author describes the complex of holidays, ceremonies, and consuetudes from spring to summer in the cycle of the Ukrainian migrants of the northwestern districts of the Volgograd area of the RF, separately deciding on those that, in the conditions of foreign surroundings, due to the isolation from «mainland» Ukraine, «zakonservuvalisya» in ancient variants. An author spares separate attention to the features of the celebration of Fominogo of Week, which is one of the constituents of a mention rite of the Easter holidays and saved in itself archaic enough, rich in content elements; and also to the features of «holiday of Katerinki», which in the consciousness of Nizhnevolz’kikh Ukrainians was related to the kupal’skoy rite. В статье исследована степень сохранения особенностей традиционной культуры нижневолжских украинцев, а именно – календарной обрядности весенне-летнего цикла, что непосредственно связано с вопросом сохранения ими этнической самоидентификации. Автор описывает комплекс праздников, обрядов и обычаев весенне-летнего цикла украинских переселенцев северо-западных районов Волгоградской области РФ, детальнее рассматривая те, которые в условиях иноязычного окружения, оторванности от «материковой» Украины, «законсервировались» в давних вариантах. Отдельное внимание уделяется особенностям празднования Фоминой недели, которая является одной из составляющих поминальной обрядности Пасхальных праздников и сохранила в себе архаические элементы, а также особенностям «праздника Катеринки», который в сознании нижневолжских украинцев был связан с купальской обрядностью. 2011 Article «Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя / В. Сінельнікова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 92-98. — Бібліогр.: 5 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207970 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Проблеми дослідження українства за межами України Проблеми дослідження українства за межами України
spellingShingle	Проблеми дослідження українства за межами України Проблеми дослідження українства за межами України Сінельнікова, В. «Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя Матеріали до української етнології
description	У статті досліджено стан збереження особливостей традиційної культури нижньоволзьких українців, а саме – календарної обрядовості весняно-літнього циклу, що безпосередньо пов’язаний з питанням збереження ними етнічної самоідентифікації. Автор описує комплекс свят, обрядів та звичаїв весняно-літнього циклу українських переселенців північно-західних районів Волгоградської області РФ, детальніше розглядаючи ті, які в умовах іншомовного оточення, відірваності від «материкової» України, «законсервувалися» в давніх варіантах. Окрему увагу приділено особливостям святкування Фоминого тижня, який є однією зі складових поминальної обрядовості Пасхальних свят і зберіг у собі досить архаїчні елементи; а також особливостям «свята Катеринки», яке у свідомості нижньоволзьких українців було пов’язане з купальською обрядовістю.
format	Article
author	Сінельнікова, В.
author_facet	Сінельнікова, В.
author_sort	Сінельнікова, В.
title	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя
title_short	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя
title_full	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя
title_fullStr	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя
title_full_unstemmed	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя
title_sort	«обряди переходу», «проводи фоми» та «свято катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців нижнього поволжя
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2011
topic_facet	Проблеми дослідження українства за межами України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/207970
citation_txt	«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя / В. Сінельнікова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2011. — Вип. 10(13). — С. 92-98. — Бібліогр.: 5 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT sínelʹníkovav obrâdiperehoduprovodifomitasvâtokaterinkiâkskladovítradicíjnoívesnânolítnʹoíkalendarnoíobrâdovostíukraíncívnižnʹogopovolžâ
first_indexed	2025-10-17T01:02:52Z
last_indexed	2025-10-18T01:11:47Z
_version_	1846280095495356416
fulltext	92 Âàëåíòèíà Ñ³íåëüí³êîâà (Êè¿â) «ÎÁÐßÄÈ ÏÅÐÅÕÎÄÓ», «ÏÐÎÂÎÄÈ ÔÎÌÈ» ÒÀ «ÑÂßÒÎ ÊÀÒÅÐÈÍÊÈ» ßÊ ÑÊËÀÄÎÂ² ÒÐÀÄÈÖ²ÉÍÎ¯ ÂÅÑÍßÍÎ-Ë²ÒÍÜÎ¯ ÊÀËÅÍÄÀÐÍÎ¯ ÎÁÐßÄÎÂÎÑÒ² ÓÊÐÀ¯ÍÖ²Â ÍÈÆÍÜÎÃÎ ÏÎÂÎËÆß Ó ñòàòò³ äîñë³äæåíî ñòàí çáåðåæåííÿ îñîáëèâîñòåé òðàäèö³éíî¿ êóëüòóðè íèæíüîâîëçü- êèõ óêðà¿íö³â, à ñàìå – êàëåíäàðíî¿ îáðÿäîâîñò³ âåñíÿíî-ë³òíüîãî öèêëó, ùî áåçïîñåðåäíüî ïîâ’ÿçàíèé ç ïèòàííÿì çáåðåæåííÿ íèìè åòí³÷íî¿ ñàìî³äåíòèô³êàö³¿. Àâòîð îïèñóº êîìïëåêñ ñâÿò, îáðÿä³â òà çâè÷à¿â âåñíÿíî-ë³òíüîãî öèêëó óêðà¿íñüêèõ ïåðåñåëåíö³â ï³âí³÷íî-çàõ³äíèõ ðàéîí³â Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ ÐÔ, äåòàëüí³øå ðîçãëÿäàþ÷è ò³, ÿê³ â óìîâàõ ³íøîìîâíîãî îòî÷åííÿ, â³ä³ðâàíîñò³ â³ä «ìàòåðèêîâî¿» Óêðà¿íè, «çàêîíñåðâóâàëèñÿ» â äàâí³õ âàð³àíòàõ. Îêðåìó óâàãó ïðèä³ëåíî îñîáëèâîñòÿì ñâÿòêóâàííÿ Ôîìèíîãî òèæíÿ, ÿêèé º îäí³ºþ ç³ ñêëà- äîâèõ ïîìèíàëüíî¿ îáðÿäîâîñò³ Ïàñõàëüíèõ ñâÿò ³ çáåð³ã ó ñîá³ äîñèòü àðõà¿÷í³ åëåìåíòè; à òàêîæ îñîáëèâîñòÿì «ñâÿòà Êàòåðèíêè», ÿêå ó ñâ³äîìîñò³ íèæíüîâîëçüêèõ óêðà¿íö³â áóëî ïîâ’ÿçàíå ç êóïàëüñüêîþ îáðÿäîâ³ñòþ. Êëþ÷îâ³ ñëîâà: óêðà¿íñüêà ä³àñïîðà, êàëåíäàðíà îáðÿäîâ³ñòü, âåñíÿíî-ë³òí³é öèêë, Íèæ- íº Ïîâîëæÿ, åòí³÷íà ñàìîñâ³äîì³ñòü. The author of the article probes the state of maintainance of features of traditional culture of nizhnevolz’kikh Ukrainians, namely calendar rite spring summer to the cycle which is direct-coupled with the question of maintainance by them ethnic samoidentifikacii. An author describes the complex of holidays, ceremonies and consuetudes, spring summer to the cycle of the Ukrainian migrants of north-western districts of the Volgograd area of RF, separately deciding on those, that, in the conditions of foreign surroundings, to the isolation from «mainland» Ukraine, «zakonservuvalisya» in ancient variants. An author spares separate attention the features of celebration of Fominogo of week which is one of constituents of a mention rite of the Easter holidays and saved in itself archaic enough rich in content elements; and also to the features of «holiday of Katerinki», which in consciousness of nizhnevolz’kikh Ukrainians was related to the kupal’skoy rite. Keywords: Ukrainian Diaspora, calendar ceremonial rites, spring-summer cycle, Lower Volga region, ethnic identity. Â ñòàòüå èññëåäîâàíà ñòåïåíü ñîõðàíåíèÿ îñîáåííîñòåé òðàäèöèîííîé êóëüòóðû íèæ- íåâîëæñêèõ óêðàèíöåâ, à èìåííî – êàëåíäàðíîé îáðÿäíîñòè âåñåííå-ëåòíåãî öèêëà, ÷òî íå- ïîñðåäñòâåííî ñâÿçàíî ñ âîïðîñîì ñîõðàíåíèÿ èìè ýòíè÷åñêîé ñàìîèäåíòèôèêàöèè. Àâòîð îïèñûâàåò êîìïëåêñ ïðàçäíèêîâ, îáðÿäîâ è îáû÷àåâ âåñåííå-ëåòíåãî öèêëà óêðàèíñêèõ ïåðå- ñåëåíöåâ ñåâåðî-çàïàäíûõ ðàéîíîâ Âîëãîãðàäñêîé îáëàñòè ÐÔ, äåòàëüíåå ðàññìàòðèâàÿ òå, êîòîðûå â óñëîâèÿõ èíîÿçû÷íîãî îêðóæåíèÿ, îòîðâàííîñòè îò «ìàòåðèêîâîé» Óêðàèíû, «çà- êîíñåðâèðîâàëèñü» â äàâíèõ âàðèàíòàõ. Îòäåëüíîå âíèìàíèå óäåëÿåòñÿ îñîáåííîñòÿì ïðàçä- íîâàíèÿ Ôîìèíîé íåäåëè, êîòîðàÿ ÿâëÿåòñÿ îäíîé èç ñîñòàâëÿþùèõ ïîìèíàëüíîé îáðÿäíîñòè Ïàñõàëüíûõ ïðàçäíèêîâ è ñîõðàíèëà â ñåáå àðõàè÷åñêèå ýëåìåíòû, à òàêæå îñîáåííîñòÿì «ïðàçäíèêà Êàòåðèíêè», êîòîðûé â ñîçíàíèè íèæíåâîëæñêèõ óêðàèíöåâ áûë ñâÿçàí ñ êóïàëü- ñêîé îáðÿäíîñòüþ. Êëþ÷åâûå ñëîâà: óêðàèíñêàÿ äèàñïîðà, êàëåíäàðíàÿ îáðÿäíîñòü, âåñåííå-ëåòíèé öèêë, Íèæíåå Ïîâîëæüå, ýòíè÷åñêîå ñàìîñîçíàíèå. Îäí³ºþ ç ãîëîâíèõ ïåðåäóìîâ äî- ñèòü òðèâàëîãî ³ ñò³éêîãî çáåðåæåííÿ íà- ö³îíàëüíî¿ ñàìî³äåíòèô³êàö³¿ óêðà¿íö³â Íèæíüîãî Ïîâîëæÿ º òðàäèö³éíà óêðà- ¿íñüêà íåìàòåð³àëüíà êóëüòóðà, çîêðåìà êîìïëåêñ ñâÿò êàëåíäàðíîãî öèêëó, ÿêèé ïåðåñåëåíö³ ïðèíåñëè ç Áàòüê³âùèíè ³ ÿêîãî äîòðèìóâàëèñÿ ïðîòÿãîì ê³ëüêîõ ñòîë³òü ó ñåëàõ ï³âíî÷³ Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ ÐÔ. Ðîçãëÿíåìî ò³, ùî â óìîâàõ òðèâàëî¿ â³ä³ðâàíîñò³ â³ä îñíîâíî¿ åòí³÷- íî¿ òåðèòîð³¿ çáåðåãëè â ñîá³ ïåâí³ àðõà- ¿÷í³ ñêëàäîâ³ àáî òàê³ îñîáëèâîñò³, ùî º http://www.etnolog.org.ua 93 ñüîãîäí³ ôàêòè÷íî âòðà÷åíèìè íà «ìàòå- ðèíñüê³é» Óêðà¿í³. Ó öèêë³ âåñíÿíèõ ñâÿò íèæíüîâîëçüêèõ óêðà¿íö³â ïðîàíàë³çóºìî çâè÷àé «ëîâè- òè Õîìó», ÿêèé ìè çàïèñàëè â³ä ê³ëüêîõ ðåñïîíäåíò³â îêðåñëåíîãî ðåã³îíó. Ôîìèí äåíü, â³äîìèé ùå ï³ä íàçâàìè Ôîìèí ïî- íåä³ëîê, Ïðîâîäè Ôîìè àáî ïðîñòî Ôîìà, áóâ ïîøèðåíèé ó ïîñåëåííÿõ äîíñüêèõ âåðõîâèõ êîçàê³â (Ñåðåäí³é Äîí, Ìåäâå- äèöÿ, Õîïåð, Áóçóëóê) òà óêðà¿íñüêèõ ñå- ëÿí Íèæíüîãî Ïîâîëæÿ (íèí³ – Ñàðàòîâ- ñüêà, Àñòðàõàíñüêà é Âîëãîãðàäñüêà îáë., çäåá³ëüøîãî Çàâîëæÿ) äî ê³íöÿ 50-õ ðîê³â ÕÕ ñò. Ñâÿòêóâàëè éîãî ÷åðåç òèæäåíü ï³ñëÿ Âåëèêîäíÿ, ó òèæäåíü ñâ. àïîñòîëà Ôîìè. Ñàðàòîâñüêèé äîñë³äíèê Î. Ì³íõ íàïðèê³íö³ Õ²Õ ñò. íàçèâàâ éîãî «áàá³é ïðàçíèê», àäæå â öåé äåíü æ³íêè îðãàí³- çîâóâàëè ñêëàä÷èíó òà ãóëÿëè â õàò³ íàé- ñòàðøî¿ ó ñâîºìó ãóðò³. Ãàðíî âèïèâøè ³ çàêóñèâøè, «õîõëóøêè» ö³ëîþ þðáîþ â³ä- êðèâàëè «íåöíîòëèâó» õîäó ïî ñåëó ç ï³ñ- íÿìè é òàíöÿìè. Çóñòð³âøè ÷îëîâ³êà, âîíè ðàçîì êèäàëèñÿ çà íèì, òîáòî «ëîâèëè Õîìó». Òîé, õòî ïîòðàïëÿâ äî ¿õí³õ ðóê, îñîáëèâî «ìîñêàëü», çàóâàæóâàâ Î. Ì³íõ, äîâãî íå ì³ã âèâ³ëüíèòèñÿ, õ³áà ùî ïëàòèâ çà ¿õíþ ãîð³ëêó. Çàê³í÷óâàëàñÿ öÿ õîäà ïî ñåëó íîâîþ âèïèâêîþ òà çàñò³ëëÿì. Äî- ñë³äíèê ï³äêðåñëþâàâ, ùî öåé çâè÷àé â³í çàô³êñóâàâ «ò³ëüêè â ìàëîðîñ³éñüêèõ ñå- ëàõ Íèæíüîãî Ïîâîëæÿ» [3, ñ. 102]. Ùå îäíó çãàäêó ïðî îñîáëèâîñò³ ñâÿò- êóâàííÿ Ôîìèíîãî òèæíÿ â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ Íèæíüîãî Ïîâîëæÿ çíàõîäèìî â Àñòðàõàíñüêèõ ºïàðõ³àëüíèõ â³äîìîñòÿõ: íàïðèê³íö³ Õ²Õ ñò. êîðåñïîíäåíò öüîãî ùîòèæíåâèêà ïèñàâ, ùî «áàáè-õîõëóø- êè ç ïîíåä³ëêà Ôîìèíîãî òèæíÿ ëîâëÿòü “Ôîìó”» [4, ñ. 356]. Çàçíà÷èìî, ùî ñàìå â òàêîìó âèãëÿä³ ìè çàïèñàëè ñïîãàäè ñó÷àñíèõ óêðà¿íö³â Ðóäíÿíñüêîãî, Äà- íèë³âñüêîãî òà ªëàíñüêîãî ðàéîí³â Âîë- ãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ ïðî çâè÷àé «ëîâèòè Õîìó». Çàì³æí³ æ³íêè ï³ñëÿ ñâÿòêóâàííÿ â îäí³º¿ ç íèõ ç ï³ñíÿìè òà æàðòàìè õî- äèëè ïî ñåëó é êîæíîãî ÷îëîâ³êà, ÿêîãî çóñòð³÷àëè íà ñâîºìó øëÿõó, çìóøóâàëè âèñòàâèòè ¿ì ìîãîðè÷ ó øèíêó, ³íàêøå îäÿãàëè íà íüîãî ïîøèò³ ç ëàõì³òòÿ øòàíè (çàïèñàíî â ñìò Ðóäíÿ â³ä Ã. Ì. Çàêîëî- âîðîòíî¿, 1918 ð. í., òà À. Ï. Óëàíîâñüêî¿, 1928 ð. í.). Çà ñâ³ä÷åííÿì ñó÷àñíîãî âîëãîãðàä- ñüêîãî åòíîãðàôà Ì. Ðèáëîâî¿, óêðà¿íêè ñ. Îëüõ³âêà Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ çáèðà- ëè ïðîäóêòè äëÿ Ôîìè ÿê ïëàòíþ ç ìàòåð³â õëîïö³â òà ä³â÷àò, ÿê³ â÷àñíî íå ñòâîðèëè ñ³ì’þ («çàñèä³ëèñÿ»): «Êîëîäêè â’ÿæóòü, áàáè çáèðàþòüñÿ, íà ìàòü íåæîíàòîãî õëîïöÿ ÷è äºâêè íà øèþ îäÿãàþòü. Âîíè ñàëà êóñîê, ïàëÿíèöþ, ìóêè÷êè äàþòü. ² ñîëäàòêè çáèðàþòüñÿ, ç ãàðìîíüþ ãó- ëÿþòü, êðåíäåë³ ïåêóòü, ïèðîãè» [òóò ³ äàë³ òåêñò ïîäàºòüñÿ ç³ çáåðåæåííÿì îñîá- ëèâîñòåé ä³àëåêòó ³íôîðìàíò³â. – Â. Ñ.] [4, ñ. 355]. Î. Ì³íõ äîäàº, ùî â öåé äåíü ïîëþâàëè òàêîæ ³ íà íåçàì³æí³õ ä³â÷àò, ÿêèì âæå âèïîâíèëîñÿ 25 ðîê³â. Êîæíó ç íèõ þðáà ìîëîäèöü òÿãíóëà ³ç ñîáîþ ïðèñï³âóþ÷è: «×åðåç ãðåáëþ Ìèêèòèíó / Âåäóòü Ãàïêó ï³äòèêàíó. / Êðè÷èòü Ãàï- êà, ðåïåòóº, / Í³õòî æ Ãàïö³ íå ðÿòóº!». Ââàæàºìî çà íåîáõ³äíå ïðîâåñòè ïàðàëåëü ç³ çâè÷àºì «â’ÿçàòè (÷³ïëÿòè) êîëîäêè» íåîäðóæåíèì ïàðóáêàì òà ä³â÷àòàì, ÿêèé íà îñíîâí³é åòí³÷í³é òåðèòîð³¿ áóâ ñêëàäî- âîþ ìàñíè÷íî¿ îáðÿäîâîñò³. Òàêèì ÷èíîì, îïèñ öüîãî ñâÿòà, ïîäà- íèé ó ê³íö³ Õ²Õ ñò. Î. Ì³íõîì, áëèçüê³ äî íüîãî ìàòåð³àëè ñó÷àñíèõ äîñë³äæåíü Âåëèêîäíüî¿ îáðÿäîâîñò³ Ì. Ðèáëîâî¿ òà ç³áðàí³ íàìè ðîçïîâ³ä³ ³íôîðìàíò³â-óêðà- ¿íö³â ï³âí³÷íèõ ðàéîí³â Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³, ñâ³ä÷àòü ïðî òå, ùî íàïðèê³íö³ Õ²Õ – íà ïî÷àòêó ÕÕ ñò. äàâí³é çì³ñò öüî- ãî îáðÿäó âæå áóëî âòðà÷åíî. Îäíàê çà ñâî¿ì ì³ñöåì ó íàðîäíîìó òà öåðêîâíîìó êàëåíäàðÿõ îáðÿä ïðîâîä³â Ôîìè ìîæíà â³äíåñòè äî ïîìèíàëüíèõ, íà ÿê³ áàãàòèé Âåëèêîäí³é òèæäåíü ³ íàñòóïíèé – Ôî- ìèí – ó âñ³õ ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüêèõ íàðîä³â. Ïîøèðåíèì áóëî ïîâ³ð’ÿ, ùî íà Âåëèêäåíü äóø³ ïîìåðëèõ âèõîäèëè íàçîâ í³ ³ ïåðåáó- âàëè íà çåìë³ ïðîòÿãîì óñüîãî ñâÿòêîâîãî òèæíÿ. Ï³ñëÿ öüîãî ¿õ ïîòð³áíî áóëî «ïðî- âåñòè» (çâ³äñè «ïðîâîäè» – ïîìèíàëüíèé äåíü ÷åðåç òèæäåíü ï³ñëÿ Âåëèêîäíÿ). Çà äîñë³äæåííÿìè Ì. Ðèáëîâî¿, õà- ðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ Ôîìèíîãî äíÿ íà Äîíó ³ Íèæí³é Âîëç³ º íàÿâí³ñòü ïåðñî- í³ô³êîâàíîãî ñèìâîëó ñâÿòà – îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè – Ôîìè [4, ñ. 352]. Îêðåì³ åëå- ìåíòè îáðÿäó Ïðîâîä³â Ôîìè ïîì³òíî âà- ð³þþòüñÿ â ð³çíèõ ïîñåëåííÿõ óêðà¿íö³â Âîëãîãðàäùèíè, îäíàê çàãàëüíà êàíâà ñâÿòà áóëà ñï³ëüíîþ. Ðàíî-âðàíö³ ó Ôî- ìèí ïîíåä³ëîê æ³íêè õîäèëè íà êëàäîâè- ùå, à íàïåðåäîäí³ ââå÷åð³ àáî öüîãî æ äíÿ âðàíö³ íåâåëèêà ãðóïà ìîëîäèöü âèãîòîâ- ëÿëà îïóäàëî Ôîìè (Ôîìà «íàðîäæóâàâ- http://www.etnolog.org.ua 94 ñÿ»; ðîëü Ôîìè òàêîæ ìîãëà âèêîíóâàòè îäíà ç ó÷àñíèöü îáðÿäó). Ï³ñëÿ öüîãî æ³íêè çáèðàëè â ñêëàä÷èíó ïðîäóêòè é âèïèâêó ³ âëàøòîâóâàëè «ïèðóâàííÿ». Çàçâè÷àé ñâÿòêîâà ïðîöåñ³ÿ ïî ÷åðç³ îá- õîäèëà (àáî îá’¿æäæàëà íà âîç³) óñ³ ïî- ìåøêàííÿ â ñåë³. ²íêîëè Ôîì³ ðîáèëè «âåñ³ëëÿ». Îáðÿä çàê³í÷óâàâñÿ «ñìåðòþ» Ôîìè ³ éîãî «ïðîâîäàìè» – ñèìâîë³÷íèì â³äïðàâëåííÿì íà «òîé ñâ³ò». Òàêèì ÷è- íîì, ó ñòðóêòóð³ öüîãî îáðÿäó âèðàçíî âèîêðåìëþþòüñÿ áëîêè, ùî â³äïîâ³äàþòü îñíîâíèì æèòòºâèì öèêëàì: çáèðàííÿ – íàðîäæåííÿ Ôîìè òà éîãî ãîäóâàííÿ, äî- ëó÷åííÿ éîãî äî ãðîìàäè, âåñ³ëëÿ Ôîìè ³ ñìåðòü (òóò äîö³ëüíî ïðîâåñòè ïàðàëåëü ç ìàñíè÷íèì óêðà¿íñüêèì Êîëîä³ºì). Çà- ãàëîì â îáðÿä³ â³äòâîðþâàëè ñèìâîë³÷íó êàðòèíó çàíåïàäó, âìèðàííÿ ñòàðîãî ñâ³- òó, à ïîò³ì – íàðîäæåííÿ íîâîãî ³ç çàòâåð- äæåííÿì ìîäåë³ éîãî ïîäàëüøîãî ðîçâè- òêó. Äîäàìî ëèøå, ùî â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ ï³âí³÷íîãî ñõîäó Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³, çà ñâ³ä÷åííÿì ³íôîðìàíò³â, ñâÿòêóâàííÿ Ôîìèíîãî äíÿ â³äáóâàëîñÿ áåç âèêîðèñ- òàííÿ îáðÿäîâîãî îïóäàëà (â Î. Ì³íõà òà- êîæ ïðî öå çãàäîê íå çíàõîäèìî). Çà êîíöåïö³ºþ â³äîìîãî ñàíêò- ïåòåðáóðçüêîãî åòíîëîãà À. Áàéáóð³íà, îáðÿäè ç âèêîðèñòàííÿì â³äïîâ³äíîãî ñèìâîëó (Êóïàëà, Ìàñíèöÿ, Êîñòðîìà / Êîñòðóáà / Êîñòðóáîíüêà, òðî¿öüêà Ìî- ðèíêà / Ìàðèíà òà ³í.) îá’ºäíóþòüñÿ â ãðóïó îáðÿä³â ïåðåõîäó, ñïðÿìîâàíèõ íà îíîâëåííÿ ñòàðîãî ñâ³òó [1, ñ. 22]. Çì³ñò ö³º¿ êîíöåïö³¿ òàêèé: ãëèáèííèì ñåìàí- òè÷íèì íàâàíòàæåííÿì íàéâàæëèâ³øèõ îáðÿä³â êàëåíäàðíîãî öèêëó º ïðàãíåííÿ éîãî âèêîíàâö³â â³äíîâèòè ó ñâ³ò³ ëþäåé ³ ïðèðîäè ãàðìîí³þ, îñíîâè ÿêî¿ áóëè çà- êëàäåí³ Òâîðöåì. Çà ÷àñ, ùî ìèíàâ â³ä îäíîãî îáðÿäó äî ³íøîãî (à ¿õ ïîâòîðåí- íÿ â öèêë³÷íèõ êóëüòóðàõ áóëî ðåãóëÿð- íèì ³ ðèòì³÷íèì), â³äáóâàëîñÿ ïîðóøåííÿ ãàðìîí³éíèõ â³äíîñèí ì³æ ñâ³òàìè (ëþä- ñüêèì ³ ïðèðîäíèì, «òèì ñâ³òîì» ³ öèì). Îáðÿä, òàêèì ÷èíîì, ïîâèíåí áóâ óñóíóòè äèñãàðìîí³þ ³ çàäàòè ñâ³òîâ³ íîâó ìîäåëü ïîäàëüøîãî ãàðìîí³÷íîãî ðîçâèòêó. Âèçíà÷èìî ê³ëüêà ð³çíèõ ìîòèâóâàíü îáðÿäó, ùî ïîáóòóâàëè «âñåðåäèí³» òðà- äèö³¿ (òîáòî òå, ÿê ïîÿñíþþòü ¿¿ ñàì³ âèêî- íàâö³). Ñêàæ³ìî, Ôîìà ó ñåëÿí Íèæíüîãî Ïîâîëæÿ àñîö³þºòüñÿ ç äóøàìè ïîìåðëèõ ïðåäê³â, ÿê³ ç’ÿâëÿþòüñÿ íà Âåëèêîäíüî- ìó òèæí³ ó ñâ³ò³ æèâèõ, òîìó ó Ôîìèí ïî- íåä³ëîê çðàíêó âîíè õîäÿòü íà êëàäîâèùå ïðîâîäæàòè ö³ äóø³: êðàøàíêè, ïàñî÷êè íå ëþäÿì â³ääàþòü, à êëàäóòü íà ìîãèë- êè, ùîá ¿õ ðîçòÿãíóëè ïòàõè («íàïåâíî, äóø³»). Ó äðóãîìó âàð³àíò³ ìîòèâóâàííÿ ïåðåâàæàº íåîáõ³äí³ñòü «ïîøèòè Õîì³ íîâ³ øòàíè, áî â³í îáíîñèâñÿ». ²íîä³ ïðî- âîäè Ôîìè ñï³ââ³äíîñÿòü ³ç ïðîâîäàìè Âåëèêîäíÿ, òîáòî â öüîìó âàð³àíò³ Ôîìó ³äåíòèô³êóþòü ç Âåëèêîäíåì. ² íàðåøò³, ³ñíóº õðèñòèÿíñüêå òëóìà÷åííÿ îáðÿäó, çã³äíî ç ÿêèì, îáðàç Ôîìè ñï³ââ³äíî- ñèòüñÿ ç îáðàçîì ñâÿòîãî àïîñòîëà Ôîìè, ùî òàêîæ ïîâ’ÿçàíèé ç äóøàìè ïîìåðëèõ ïðåäê³â (ó öüîìó âàð³àíò³ ìîæíà ïðîñòå- æèòè, ÿê â³äáóâàëàñÿ êîíòàì³íàö³ÿ õðèñ- òèÿíñüêîãî ³ ÿçè÷íèöüêîãî â ìåæàõ îáðÿ- äó Ïðîâîä³â). Òàêèì ÷èíîì, êóëüò ïðåäê³â ³ ïîìè- íàëüíà òåìàòèêà ïðåâàëþþòü ó ìîòèâó- âàíí³ îáðÿäó ïðîâîä³â Ôîìè. Âîäíî÷àñ â îáðÿä³ ÷³òêî ïðîñòåæóºòüñÿ ìîòèâ ïîðó- øåííÿ ïåðâèííî¿ ñâ³òîáóäîâè: «ðîçïàä» ñâ³òó, í³âåëþâàííÿ êîðäîí³â ì³æ «ñâî¿ìè» òà «÷óæèìè». ßê çàçíà÷àº À. Áàéáóð³í, öå ÷àñ, êîëè ñâ³ò íàáóâàº âèãëÿäó ïåðå- õðåñòÿ: ó ñâ³ò æèâèõ ëþäåé ïðîíèêàþòü ïåðñîíàæ³ «òîãî» ñâ³òó – äóø³ ïîìåðëèõ â³ëüíî ïåðåñóâàþòüñÿ ïî çåìë³ ïðîòÿãîì óñüîãî âåëèêîäíüîãî òèæíÿ, à òîìó âèíè- êàº íåîáõ³äí³ñòü ¿õ «ëîâèòè ³ ïðîâîäæà- òè». Òåìà ñòàð³ííÿ ñâ³òó é íåîáõ³äíîñò³ éîãî îíîâëåííÿ ïðîÿâëÿºòüñÿ ³ â îäÿç³ Ôîìè (â³í îá³ðâàíèé, îáíîñèâñÿ), ³ â êîñ- òþìàõ ³íøèõ ó÷àñíèöü îáðÿäó («îäÿãà- ëè âñÿêå ëàõì³òòÿ, ðâàíüéî»). Ïîøèòòÿ øòàí³â Ôîì³ – öå ñèìâîë³÷íå «âèãîòîâ- ëåííÿ» íîâîãî ñâ³òó çàì³ñòü «çíîøåíîãî» ñòàðîãî (Î. Ì³íõ îïèñóº çâè÷àé, çàïèñà- íèé ³ íàìè â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ ï³âíî÷³ Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³, çàêëèêàòè â òî- âàðèñòâî æ³íîê ÿêîãîñü ÷îëîâ³êà «ïðè- ì³ðÿòè øòàíè Õîì³» – ïðèì³ðþâàííÿ â öüîìó âèïàäêó º ñï³ââ³äíîøåííÿì çàíîâî âèãîòîâëåíîãî ç óæå ³ñíóþ÷èì â³äîìèì çðàçêîì). Íå âèêëþ÷åíî, ùî ñàìå øòàíè ÿê åëåìåíò ÷îëîâ³÷îãî (!) îäÿãó â öüîìó âèïàäêó ñèìâîë³çóþòü çàïë³äíåííÿ (æ³- íî÷ó ñîðî÷êó íå øèþòü!), ùî äàº ï³äñòà- âè â³äíåñòè öþ îáðÿäîä³þ äî ðåïðîäóê- òèâíî¿ (àãðàðíî¿) ìàã³¿ (ìàã³¿ ðîäþ÷îñò³). Ïðî äîñòîâ³ðí³ñòü ö³º¿ ã³ïîòåçè ñâ³ä÷èòü ³ òå, ùî, çà ñïîãàäàìè ñòàðîæèë³â, ãîëîâ- íîþ ðèòóàëüíîþ ñòðàâîþ íà Õîìó áóëà âåëèêà – «äî òðèäöÿòè ÿºöü ðîçáèâàëè» (çàïèñàíî â ñìò Ðóäíÿ â³ä Ã. Ì. Çàêîëî- http://www.etnolog.org.ua 95 âîðîòíî¿, 1918 ð. í.) – ÿº÷íÿ, à ÿéöå, ÿê â³äîìî, º îäíèì ç îñíîâíèõ ñèìâîë³â ðå- ïðîäóêòèâíî¿ ìàã³¿. Ó ðåçóëüòàò³ äåòàëüíîãî àíàë³çó âñ³õ çì³ñòîâèõ áëîê³â îáðÿäó äîõîäèìî âèñíîâ- êó, ùî ñâÿòî Ôîìè (Õîìè) ïîâí³ñòþ âïè- ñóºòüñÿ â öèêë îáðÿä³â-ïðîâîä³â, õàðàê- òåðíèõ äëÿ ñõ³äíèõ ñëîâ’ÿí. Ñïåöèô³êîþ öüîãî ðèòóàëó º òå, ùî îñíîâíà ïîìèíàëü- íà òåìàòèêà â íüîìó ò³ñíî ïåðåïë³òàºòüñÿ ç ðåïðîäóêòèâíîþ, ÿêà îòðèìàëà â îáðÿ- ä³ ÿâíèé, ðîçãîðíóòèé ³ áàãàòîïëàíîâèé çì³ñò. Óðåøò³-ðåøò, âèêîíàâèö³ îáðÿäó â³ðèëè â òå, ùî ï³äñóìêîì ¿õí³õ ðèòóàëü- íèõ ä³é ïîâèííî ñòàòè â³äíîâëåííÿ ãàðìî- í³¿ â íàâêîëèøíüîìó ñâ³ò³ – ì³æ æèâèìè ³ ïðåäêàìè, ì³æ ëþäüìè òà ïðèðîäîþ, çðå- øòîþ, ñàìà ïðèðîäà ìóñèòü ïðîáóäèòèñÿ ³ áóòè ãîòîâîþ äî ðåïðîäóêö³¿. Äî «îáðÿä³â ïåðåõîäó» (îáðÿä³â-ïðîâî- ä³â) ìîæåìî â³äíåñòè é îäíå ç íàéêðàñèâ³- øèõ òà íàéïîåòè÷í³øèõ íàðîäíèõ ñâÿò â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ ï³âíî÷³ Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ – ²âàí³â äåíü (ó íàðîä³ – ²âàíà Êóïàëà) – äàâíüîñëîâ’ÿíñüêå ÿçè÷íèöü- êå ñâÿòî, ùî ïîºäíóâàëî â ñîá³ åëåìåíòè ñîëÿðíîãî êóëüòó, àãðàðíî¿ ìàã³¿, î÷èñí³ òà åðîòè÷í³ îáðÿäè. Â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ Íèæíüîãî Ïîâîëæÿ äîñ³ ³ñíóº áàãàòî ïðè- êìåò, ïîâ’ÿçàíèõ ç êóïàëüñüêîþ í³÷÷þ: ÿêùî íà ²âàíà âåëèêà ðîñà – áóäå âðî- æàé îã³ðê³â; ÿêùî íåáî â êóïàëüñüêó í³÷ âñèïàíå ç³ðêàìè – áóäå áàãàòî ãðèá³â; äî- ùîâèé äåíü – äî íåâðîæàþ. Îäíàê çãàä- êè ïðî ñâÿòêóâàííÿ öüîãî äíÿ áóëè ïî- îäèíîêèìè, áàãàòî ðåñïîíäåíò³â ãîâîðèëè: «Ïàì’ÿòàþ, ùî â³äì³÷àëè, à ÿê, âæå íå çãàäàþ». Òàêîæ éîãî ââàæàëè «â³äüìà÷èì ñâÿòîì». Óâå÷åð³ öüîãî äíÿ íà áåðåç³ îçå- ðà ÷è ð³÷êè ðîçâîäèëè âîãíèùå ³ âñ³ ìåø- êàíö³ ñåëà: ä³òè, ìîëîäü, äîðîñë³ – ñòðèáà- ëè ÷åðåç íüîãî, «ùîá î÷èñòèòüñÿ». Ïðîòå ñâÿòêóâàëè äî ïåâíîãî ÷àñó, «ùîá äîï³çíà íå çàëèøàòèñÿ á³ëÿ âîäè – áîÿëèñÿ íå- ÷èñò³» (çàïèñàíî â ññ. Îñè÷êè, Òåðñèí- êà Ðóäíÿíñüêîãî ð-íó â³ä ². ß. Áîðîäàé, 1941 ð. í.; Î. Ã. ªâñåíüîâî¿, 1925 ð. í.). Ó ñåëàõ Îñè÷êè òà ²ëüìåíü Ðóäíÿí- ñüêîãî ðàéîíó ïîáóòóâàëà ì³ñöåâà íàçâà öüîãî ñâÿòà – «Êàòåðèíêà». Ó öåé äåíü ä³â÷àòà âèáèðàëè ç-ïîì³æ ñåáå íàéâðîä- ëèâ³øó – âëàñíå «Êàòåðèíêó». Íàðÿäæà- ëèñÿ ó â³íêè ³ç æèâèõ êâ³ò³â (çàçâè÷àé ç âîëîøîê ³ «áåð³çêè» – â’þíêà) ç³ ñòð³÷êà- ìè, ùî ¿õ ïëåëè íàïåðåäîäí³ ââå÷åð³, òà ó ñòàðîâèííèé îäÿã. 7 ëèïíÿ ç 12-î¿ ãîäèíè äíÿ ä³â÷àòà þðáàìè õîäèëè ç òàíöÿìè òà ï³ñíÿìè ïî ñåëó: êîæíà âóëèöÿ ìàëà ñâ³é ãóðò, ÿêèé ïîâèíåí áóâ îá³éòè ¿¿ âñþ, íå îìèíóâøè æîäíî¿ õàòè. Áàãàòî ðåñïîíäåí- ò³â â³äçíà÷àëè, ùî íà öå ñâÿòî îñîáëèâî ÷åêàëè ä³òè, ÿê³ âæå çðàíêó á³ãàëè ïî ñåëó ç êðèêàìè «Êàòåðèíêà ïèâî ï’º!». «Ïèâîì» íàçèâàëè íàï³é, ïðèãîòîâàíèé ñàìèìè ä³òüìè ç³ ñâ³æèõ òîâ÷åíèõ âèøåíü òà ÿáëóê, ùî ¿õ çàëèâàëè âîäîþ ³ äàâàëè íàñòîÿòèñÿ îäíó-äâ³ äîáè. Âèõîäèâ ï³í- íèé íàï³é, ùî ïî÷èíàâ áðîäèòè; ïðî íüî- ãî ñüîãîäí³ çãàäóþòü ÿê ïðî îáîâ’ÿçêîâèé àòðèáóò êóïàëüñüêîãî îáðÿäó. Õàðàêòåðíîþ îñîáëèâ³ñòþ ñâÿòà «Êàòå- ðèíêè» íà Íèæí³é Âîëç³ áóëà íàÿâí³ñòü ïåðñîí³ô³êîâàíîãî ñèìâîëó ñâÿòà – îá- ðÿäîâî¿ ëÿëüêè. «Êàòåðèíêà» éøëà ïîïå- ðåäó ñâîãî ãóðòó, äî ¿¿ âáðàííÿ ÷³ïëÿëè îïóäàëî, çðîáëåíå ç³ ç’ºäíàíèõ íàâõðåñò êà÷àëêè ³ ðóáëÿ, îáìîòàíèõ ãàí÷³ð’ÿì, – âèõîäèëî ùîñü ïîä³áíå äî ëÿëüêè. ¯¿ êð³- ïèëè äî ãîëîâè «Êàòåðèíêè» (çíèçó âîíà ï³äòðèìóâàëà ðóáåëü ðóêàìè), ï³çí³øå öþ ëÿëüêó «Êàòåðèíêà» ïðîñòî íîñèëà â ðó- êàõ (çàïèñàíî â ñ. ²ëüìåíü Ðóäíÿíñüêî- ãî ð-íó â³ä Ì. Ä. Áîíäàðåíêî, 1914 ð. í.). ²íîä³ öå îïóäàëî ðîáèëè ç ä³æêè, ÿêà ç îäíîãî áîêó íå ìàëà äíà, à â îòâ³ð ó äíèù³ ç äðóãîãî áîêó âñòàâëÿëè ãðåá³íåöü äëÿ îáðîáêè êðîïèâíî¿ áóêë³ – öå áóëà ãîëî- âà ëÿëüêè; ïîïåðåê äíèùà ïðèêð³ïëþâàëè ïàëèöþ – öå áóëè ðóêè ëÿëüêè. Óñå öå òàêîæ îáìîòóâàëè øìàòòÿì. Òàêó ëÿëüêó «Êàòåðèíêà» íîñèëà íàä ãîëîâîþ, òðè- ìàþ÷è ¿¿ ðóêàìè (çàïèñàíî â ñ. ²ëüìåíü Ðóäíÿíñüêîãî ð-íó â³ä Ì. Ë. Ìàþð÷åíêî, 1930 ð. í.). Ìè òàêîæ çàô³êñóâàëè ïîîäè- íîê³ çãàäêè ïðî òå, ùî ³íîä³ «Êàòåðèí- êîþ» íàçèâàëè íå ò³ëüêè ä³â÷èíó, àëå é îáðÿäîâå äåðåâöå, ïðèêðàøåíå ñòð³÷êàìè òà æèâèìè êâ³òàìè, ç ÿêèì ä³âî÷à âàòàãà õîäèëà ñâîºþ âóëèöåþ. Ãóðòè ä³â÷àò (óñ³ ðåñïîíäåíòè ï³äêðåñ- ëþþòü, ùî â öüîìó îáðÿäîâîìó ä³éñòâ³ áðàëè ó÷àñòü ëèøå ä³â÷àòà) îáõîäèëè ñ³ëü- ñüê³ ïîäâ³ð’ÿ ñï³âàþ÷è: «Êàòåðèíêà-ìà- òåðèíêà – ñèòöåâà þáêà, / Íîãè–ðóêè ïî- êîëîëà...». ²íøèé ðåñïîíäåíò çãàäàâ òàêèé âàð³àíò ï³ñí³: «Êàòåðèíêà-ìàòåðèíêà – ñèòöåâà þáêà, / Êàòåðèíêà-ìàòåðèíêà – ñèçàÿ ãîëóáêà! / Êàòåðèíêà-ìàòåðèíêà, îáåðíèñü, îáåðíèñü! / Êàòåðèíêà-ìàòå- ðèíêà, ïîêëîíèñü, ïîêëîíèñü!» (çàïèñà- íî â ññ. ²ëüìåíü òà Îñè÷êè Ðóäíÿíñüêî- ãî ð-íó â³ä ª. ². Áèñòðèöüêî¿, 1932 ð. í., http://www.etnolog.org.ua 96 ². ß. Áîðîäàé, 1941 ð. í., òà Ì. Ë. Ìàþð- ÷åíêî, 1930 ð. í.). Ï³ä ÷àñ âèêîíàííÿ ï³ñí³ ä³â÷àòà âêëîíÿëèñÿ âñ³ì, êîãî çóñòð³÷àëè íà ñâîºìó øëÿõó. Ïåðøîþ âêëîíÿëàñÿ îáîâ’ÿçêîâî «Êàòåðèíêà» ç îïóäàëîì, ä³â- ÷àòà – çà íåþ: «Êàòåðèíêà êðóòèëàñÿ ç³ ñâîºþ ëÿëüêîþ ³ êëàíÿëàñÿ âñ³ì». Öÿ îáðÿäîâà ä³ÿ òðèâàëà ïðèáëèçíî äî 6-î¿ ãîäèíè âå÷îðà, «äî ïåðøîãî âå÷³ðíüîãî öåðêîâíîãî äçâîíó» (çàïèñàíî â ñ. ²ëü- ìåíü Ðóäíÿíñüêîãî ð-íó â³ä Ì. Ä. Áîí- äàðåíêî, 1914 ð. í. òà Ì. Ë. Ìàþð÷åí- êî, 1930 ð. í.). Ïîò³ì óñÿ âàòàãà éøëà äî ð³÷êè àáî îçåðà, äå íà áåðåç³ ðîçáèðàëè îïóäàëî ³ êóïàëè ó âîä³ ðóáåëü ³ êà÷àëêó. ßêùî «Êàòåðèíêà» îáõîäèëà äâîðè áåç ëÿëüêè, òî â ð³÷ö³ êóïàëè ¿¿ ñàìó. Òàêå çàê³í÷åííÿ öüîãî îáðÿäó ïîáóòóâàëî ùå äî 20–30-õ ðîê³â XX ñò. Ó ï³çí³øèõ çãàä- êàõ ïðî ñâÿòî «Êàòåðèíêè» åëåìåíò êó- ïàííÿ îïóäàëà âæå â³äñóòí³é, ³ìîâ³ðíî, ³ç ÷àñîì â³í áóâ çàáóòèé. Îäíàê, çà çãàäêà- ìè ³íôîðìàíò³â, ìîòèâ âîäè â ö³é ÷àñòè- í³ ðèòóàëó áóâ äóæå âàæëèâèì: êóïàííÿ îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè àáî ñàìî¿ «Êàòåðèíêè» (³íîä³ ïî âîä³ áðîäèëè òà îáëèâàëèñÿ âñ³ ó÷àñíèêè îáðÿäîä³¿) ìàâ ïðîçîð³ àíàëîã³¿ ç îáðÿäîì âèêëèêàííÿ äîùó. Â³ðîã³äíî, ö³ ìîòèâè ïîâ’ÿçàí³ ³ç ÷àñîì ïðîâåäåííÿ «Êàòåðèíêè» – ëèïåíü º íàéñïåêîòí³øèì ì³ñÿöåì ó íèæíüîâîëçüêèõ ñòåïàõ. Ó ðîçâ³äö³ Î. Ì³íõà çíàõîäèìî îïèñ ùå îäíîãî âàð³àíòà îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè «Êàòåðèíêè», ³íøó ¿¿ íàçâó – «Ìîðèí- êà» – â³í çàô³êñóâàâ ó ï³âí³÷íî-ñõ³äíèõ ðàéîíàõ Ñàðàòîâñüêî¿ ãóáåðí³¿ íàïðè- ê³íö³ Õ²Õ ñò. Äîñë³äíèê âêàçóâàâ íà òå, ùî «ìàëîðîñ³ÿíêè Ñàðàòîâñüêî¿ ãóáåðí³¿ äóæå øàíóþòü ñâÿòî ²âàíà Êóïàë³íîâà». Ó öåé äåíü âîíè ë³ïëÿòü ³ç ãëèíè ô³ãóðêó ó âèãëÿä³ æ³íêè: ðîáëÿòü í³ñ, ðîò, î÷³ é ãðóäè, íàðóì’ÿíþþòü ù³÷êè òà îäÿãàþòü ó æ³íî÷èé îäÿã. Íà ãîëîâó ëÿëüêè ïëåòóòü â³íîê ³ç «÷èáèòê³â» (êëåíîâîãî ëèñòÿ) ³ æèâèõ êâ³ò³â. Ä³â÷àòà ñàäæàþòü ëÿëüêó íà ëàâó, ñòàþòü ó êîëî, âçÿâøèñü çà ðóêè, õîäÿòü ³ ñï³âàþòü: «Ìàëàí³÷êà, ïåòð³- âî÷êà, / Äà íå âèñïàëàñü íàøà ä³âî÷êà, / Ê ÷åðåäè øëà äà äð³ìàëà, / Íà ñïèö³ î÷³ ïîâèäèðàëà. / – Ãäå æ òè, Ìîðèíêî, íî÷ íî÷óâàëà? / – ß æ ïî÷èâàëà ï³ä âåðáîþ êóäðÿâîþ, / Ï³ä õîëîäíîþ âîäîþ». Ïîò³ì ëÿëüêó íàñàäæóþòü íà ïàëêó ÷îðíîêëåíà ³ éäóòü äî ð³÷êè ñï³âàþ÷è: «Ãåé, Êàòåðè- íî á³ëü á³ëèëà, / Äà ç ñâîºþ á³ëëþ ãîâîðè- ëà: / – Ãåé, á³ëü, ìîÿ á³ëü, òîíêà í³ á³ëà, / ßê ÿ ï³äó çà íåëþáîãî, / ß æ òîá³, á³ëü, â ÷³ðí³ ³çíîøó» (1-èé âàð³àíò), àáî «Îé æå òè ìîÿ âåðáà êó÷åðÿâà! / Òàê Êàòåðè- íà á³ëü á³ëèëà, / Ç òîþ á³ëëþ ãîâîðèëà: / – Îé, á³ëü ìîÿ, ³ òîíêà, ³ á³ëà, / ßê ÿ ï³äó çà ìèëîãî, / ß æ òåáå, ìîÿ á³ëü, / Çà ïðàçíèê ³çíîøó» (2-èé âàð³àíò). Ï³ñëÿ öüîãî «Ìîðèíêó» êèäàëè ó âîäó, â³íî÷îê ç ¿¿ ãîëîâè áðàëè äîäîìó: óêðà¿íö³ â³ðèëè, ùî êâ³òè ³ ëèñòÿ ç â³íêà îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè â³äãàíÿþòü íå÷èñòó ñèëó â³ä õàòè. Çà â³- ðóâàííÿìè, âîíè òàêîæ äîïîìàãàëè âèë³- êóâàòè õâîðîáè: äëÿ öüîãî ¿õ íàñòîþâàëè ó âîä³, ÿêîþ ïîò³ì ïî¿ëè õâîðîãî. Êð³ì òîãî, êâ³òè òà ëèñòÿ ÷îðíîêëåíó ç â³íêà «Ìîðèíêè» ñëóãóâàëè îáåðåãîì îñåë³ â³ä ãðîìîâèö³ [3, ñ. 105–108]. Â³äîìîñò³, ùî ¿õ çíàõîäèìî ó Î. Ì³í- õà, º ùå îäíèì ï³äòâåðäæåííÿì òîãî, ùî êóïàëüñüê³ îáðÿäè áóëè ïîøèðåíèìè ³ òðèâàëèé ÷àñ çáåð³ãàëèñÿ â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ ñó÷àñíî¿ Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ (ó ìèíóëîìó – Ñàðàòîâñüêà ãóá.). Äîäà- ìî òàêîæ, ùî åòíîãðàô³÷í³ äîñë³äæåííÿ ì³ñòÿòü äàí³ ïðî òå, ùî â ð³çíèõ ðåã³îíàõ «ìàòåðèíñüêî¿» Óêðà¿íè îáðÿäîâà êóïàëü- ñüêà ëÿëüêà ìàëà ð³çí³ íàçâè. Ñêàæ³ìî, ó Ïîëòàâñüê³é ãóáåðí³¿ ïîáóòóâàëè òàê³ ³ìå- íà, ÿê «Ìàðèíà», «Óëÿíà», «Êàòåðèíêà» [5, ñ. 187], àëå ñïåö³àëüíî ïðèêðàøåíîãî äåðåâà (Ìàðåíè, Êóïàéëà) ó ö³é ì³ñöåâîñ- ò³ íå áóëî, òîáòî óñ³ éîãî îáðÿäîâ³ ôóíêö³¿ âèêîíóâàâ àíòðîïîìîðôíèé äóáëåð – îá- ðÿäîâå îïóäàëî, ùî çà â³äñóòíîñò³ îáðÿäî- âîãî äåðåâà íàáóëî ñàìîñò³éíîãî çíà÷åííÿ, ³äåíòè÷íîãî òîìó, ÿêå âèêîíóâàëî â ³íøèõ ì³ñöåâîñòÿõ «Êóïàéëî» (ã³ëüöå). Î. Êó- ðî÷ê³í ï³äêðåñëþº: «…ö³ëêîì âèðàçíî âèñòóïàº áëèçüêèé çâ’ÿçîê êóïàëüñüêîãî äåðåâà ³ îïóäàëà (ëÿëüêè), òîòîæí³ñòü ¿õ ãîëîâíèõ îáðÿäîâèõ ôóíêö³é. ² òîé, ³ ³íø³é àòðèáóò ñëóæèòü íåìîâáè âò³ëåí- íÿì ñâÿòà, íåð³äêî âîíè âèñòóïàþòü ï³ä çàãàëüíîþ íàçâîþ […]: ñïî÷àòêó ¿õ ïðè- êðàøàþòü, à ïîò³ì çíèùóþòü, ðîçøìàòî- âóþòü. Ó çâ’ÿçêó ³ç öèì Â. Ïðîïï ñïðà- âåäëèâî òðàêòóº ëÿëüêó àáî îïóäàëî ÿê “àíòðîïîìîðôíèé åêâ³âàëåíò êóïàëüñüêî- ãî äåðåâà”» [2, ñ. 191]. Ç îãëÿäó íà òå, ùî çíà÷íà ÷àñòèíà óêðà¿íñüêèõ ïåðåñåëåíö³â ïðèáóëà íà ï³âí³÷íèé çàõ³ä Âîëãîãðàä- ñüêî¿ îáëàñò³ ñàìå ç Ïîëòàâñüêî¿ ãóáåðí³¿ (çîêðåìà, âîíè çàñíóâàëè ñ. ²ëüìåíü ó Ðóäíÿíñüêîìó ð-í³), ìîæåìî ñòâåðäæó- âàòè, ùî ñâîþ ì³ñöåâó íàçâó êóïàëüñüêî¿ ëÿëüêè ö³ ïåðåñåëåíö³ ïðèíåñëè ³ç ñîáîþ http://www.etnolog.org.ua 97 ç «ìàòåðèíñüêî¿» òåðèòîð³¿. Ï³çí³øå âîíà, ³ìîâ³ðíî, âèò³ñíèëà íàçâó «²âàí Êóïàëà» ³ ïîøèðèëàñÿ íà âåñü êóïàëüñüêèé îáðÿä. Îòæå, ïåðåñåëèâøèñü ó íèæíüîâîëçüê³ ñòåïè, óêðà¿íö³ ïðèíåñëè ³ç ñîáîþ é ëî- êàëüí³ îáðÿäîä³¿, ó òîìó ÷èñë³ ð³çíîâèäè çàãàëüíîñëîâ’ÿíñüêîãî ñâÿòà ²âàíà Êóïà- ëà; çâ³äñè – â³äì³íí³ñòü ó íàçâàõ îáðÿäî- âèõ àòðèáóò³â ³ ð³çí³ âàð³àíòè âèãîòîâëåí- íÿ îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè. Ïîñòóïîâî äî ñåðåäèíè ÕÕ ñò. îáðÿä «Êàòåðèíêè» âòðàòèâ ñâ³é ìàã³÷íèé çì³ñò. Ä³â÷àòà-óêðà¿íêè äåäàë³ ð³äøå ïðèêðà- øàëè ñâî¿ ãîëîâè â³íêàìè ³ç æèâèõ êâ³- ò³â, õî÷à ñòàâëåííÿ äî öüîãî äíÿ, ÿê äî ñâÿòà, çáåð³ãàëîñÿ. Ïðî öå ñâ³ä÷àòü çãàä- êè ñòàðîæèë³â, çã³äíî ç ÿêèìè ä³â÷àòà â öåé äåíü îäÿãàëè ñòàðîâèíí³ óêðà¿íñüê³ êîñòþìè ³ õîäèëè ç ï³ñíÿìè ïî ñåëó. Åëå- ìåíò êóïàííÿ îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè äî öüîãî ÷àñó òàêîæ áóâ çàáóòèé: îïóäàëî â ê³íö³ ãóëÿííÿ ïðîñòî ðîçáèðàëè íà øìàòêè ³ ðîçêèäàëè ïî ãîðîäàõ («ùîá îã³ðêè äîáðå ðîäèëè»). Ó 40–50-õ ðîêàõ ÕÕ ñò. îáðÿä «Êàòåðèíêà» ïåðåòâîðèâñÿ íà çàãàëüíå âóëè÷íå ñâÿòî ç ï³ñíÿìè é òàíöÿìè ï³ä ãàðìîøêó, ùî òðèâàëî «àæ äî êîð³â» (çà- ïèñàíî â ñ. ²ëüìåíü Ðóäíÿíñüêîãî ð-íó â³ä Ì. Ë. Ìàþð÷åíêî, 1930 ð. í.). Çàóâàæè- ìî, ùî â öåé ïåð³îä ôàêòè÷íî áóëà âòðà- ÷åíà ï³ñåíí³ñòü êóïàëüñüêî¿ îáðÿäîâîñò³, ïîîäèíîê³ çðàçêè ÿêî¿ ïîäàâ Î. Ì³íõ òà ÷àñòêîâî çãàäàëè ñó÷àñí³ ðåñïîíäåíòè. Çà ñâ³ä÷åííÿìè ñòàðîæèë³â, âîñòàííº «Êà- òåðèíêó» âîäèëè ïî ñåëó ³ â³äçíà÷àëè öå ñâÿòî íà ïî÷àòêó 1960-õ ðîê³â. Íà ïðîõàí- íÿ ïîÿñíèòè çì³ñò öüîãî îáðÿäó â³äïîâ³äà- þòü, ùî öå ðîáèëè öå äëÿ òîãî, ùîá ï³øîâ äîù. Î÷åâèäíî, öå íåïîâíà ³íòåðïðåòàö³ÿ çì³ñòó ö³º¿ îáðÿäîâî¿ ä³¿. Ö³ëêîì âïåâíåíî ìîæåìî ñòâåðäæóâàòè, ùî öåé îáðÿä ìàº äóæå äàâíº êîð³ííÿ, ïðî ùî ñâ³ä÷àòü, íà- ïðèêëàä, éîãî àòðèáóòè (ðèòóàëüíà ëÿëü- êà, äåðåâî) ïîÿâà ÿêèõ ó êóïàëüñüêîìó îá- ðÿä³ ïîâ’ÿçàíà ç àãðàðíîþ ìàã³ºþ. Ìàéæå ïî âñ³é Óêðà¿í³ ¿õ êóïàëè ó âîä³, à ïîò³ì ðîçëàìóâàëè é íåñëè íà ãîðîäè, ùî ïî- âèííî áóëî ñïðèÿòè ï³äâèùåííþ âðîæàþ îã³ðê³â ³ êàðòîïë³. ²íîä³ ðåøòêè îáðÿäîâî¿ ëÿëüêè çàòèêàëè ï³ä ñòð³õó õàòè, ùîá áà- ãàòñòâî âåëîñÿ, àáî êèäàëè ¿õ ó âîäó, ùîá âèêëèêàòè äîù. Îòæå, íà íàøó äóìêó, «Êàòåðèíêà» – öå îäíà ç ëîêàëüíèõ íàçâ ºäèíîãî îáðÿäó, ÿêèé ïðîâîäèëè íà ñâÿòî ²âàíà Êóïàëà ïîâñþäíî ïî Óêðà¿í³, ùî çáåðåãëàñÿ ëèøå â óêðà¿íñüêèõ ñåëàõ Ðóäíÿíñüêîãî ðàéî- íó Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³. Ìîæëèâî, öåé îáðÿä çà çì³ñòîì ïîâ’ÿçàíèé ³ç òðî¿öüêè- ìè é êóïàëüñüêèìè îáðÿäîä³ÿìè, ÿê³ áóëî çàô³êñîâàíî íà Ë³âîáåðåæí³é Óêðà¿í³ òà Ð³âíåíñüêîìó Ïîë³ññ³: «âîä³ííÿ òîïîë³» òà «âîä³ííÿ êóñòà» – ä³â÷àò, ïîâí³ñòþ ïðèêðàøåíèõ çåëåíèìè ã³ëêàìè ç äåðåâ. Íà íàø ïîãëÿä, óêðà¿íñüêèé íèæíüî- âîëçüêèé îáðÿä «Êàòåðèíêè» ìîæíà òàêîæ ðîçãëÿäàòè â êîíòåêñò³ êîíöåïö³¿ À. Áàéáó- ð³íà, ÿêèé îá’ºäíàâ ñõ³äíîñëîâ’ÿíñüê³ çâè- ÷à¿ ç âèêîðèñòàííÿì îáðÿäîâîãî ñèìâîëó â ãðóïó «îáðÿä³â ïåðåõîäó» (îáðÿä³â-ïðî- âîä³â), ñïðÿìîâàíèõ íà îíîâëåííÿ ñòàðîãî ñâ³òó [1]. Îáðÿä «Êàòåðèíêè» (ÿê ³ îáðÿ- äîâà ä³ÿ «ëîâèòè Õîìó», ïðî ÿêó ìîâèëîñÿ âèùå) ïîâí³ñòþ âïèñóºòüñÿ â öèêë îáðÿä³â- ïðîâîä³â. Îäíàê éîãî ñïåöèô³êîþ º òå, ùî â íüîìó äîì³íóº ðåïðîäóêòèâíà òåìàòèêà, ÿêà òóò ìàº áàãàòîïëàíîâèé çì³ñò (íàïðè- êëàä, ñèìâîë³êà âîäè, ó ÿê³é êóïàþòü àáî òîïëÿòü «Êàòåðèíêó», ïîâ’ÿçàíà ç ³äåºþ ñìåðò³ é â³äõîäîì ó «òîé», «³íøèé» ñâ³ò; àëå «ñìåðòü Êàòåðèíêè» ïîòð³áíà äëÿ â³ä- ðîäæåííÿ çåìë³, ðîñëèííîñò³, àáè â æèòò³ ëþäèíè íàñòàâ íîâèé åòàï). Òàêèì ÷èíîì, «îáðÿäè ïåðåõîäó» óêðà- ¿íö³â ï³âí³÷íîãî çàõîäó Âîëãîãðàäñüêî¿ îáëàñò³ – óñ³ êóïàëüñüê³ îáðÿäîä³¿, à òà- êîæ ñâÿòêóâàííÿ Ôîìèíîãî òèæíÿ, ùî º ñêëàäîâîþ Âåëèêîäíüî¿ îáðÿäíîñò³, ñïîð³äíåíà ç êóëüòîì ïðèðîäè, ïåð³îäîì ¿¿ ðîçêâ³òó, áóÿííÿ, òîáòî ç àãðàðíîþ òà î÷èñíîþ ìàã³ºþ, à òàêîæ ç ïîìèíàëüíîþ ìàã³ºþ. Âèêîíóþ÷è ö³ ìàã³÷í³ ðèòóàëè, óêðà¿íö³ íàìàãàëèñÿ âïëèíóòè íà ñèëè ïðèðîäè, ñïðèÿòè ïðèìíîæåííþ ìàé- áóòíüîãî âðîæàþ, äîìàøíüîãî äîñòàòêó òîùî. Â îáðÿäîâèõ ä³ÿõ çàäàâàâñÿ çðà- çîê ³ ðèòì ìàéáóòí³õ æèòòºâèõ öèêë³â ñâ³òó, ÿêèé óÿâëÿëè ºäèíèì, íåðîçð³çíå- íèì, ç áàãàòüìà êàíàëàìè âçàºìîçâ’ÿçê³â ì³æ óñ³ìà éîãî ñêëàäîâèìè, ³ç öèêë³÷íèì ïîâòîðþâàííÿì âèòê³â ðîçâèòêó. Ñàì³ æ îðãàí³çàòîðè îáðÿäó áóëè àêòèâíèìè ñï³â- ó÷àñíèêàìè àêòó ÷åðãîâîãî «òâîðåííÿ» ³ ðîçóì³ëè, ùî â³ä ïðàâèëüíîñò³ ¿õí³õ ä³é, â³ä ¿õ àêòèâíîñò³ òà òâîð÷èõ çä³áíîñòåé çàëåæèòü äîëÿ ³ ñîö³óìó, ³ íàâêîëèøíüî¿ ïðèðîäè. Âèêîíóþ÷è ö³ ìàã³÷í³ ä³¿, íèæ- íüîâîëçüê³ óêðà¿íö³ íàìàãàëèñÿ âïëèíóòè íà ñèëè ïðèðîäè, ñïðèÿòè ÿêíàéøâèäøî- ìó ïðèõîäó òåïëà, ïðèìíîæåííþ ìàéáóò- íüîãî âðîæàþ, äîìàøíüîãî äîñòàòêó, çà- õèñòèòè ðîäèíó â³ä ãîðÿ, õâîðîá òîùî. http://www.etnolog.org.ua 98 Ë³òåðàòóðà 1. Áàéáóðèí À. Ê. Ðèòóàë â òðàäèöèîííîé êóëüòóðå. Ñòðóêòóðíî-ñåìàíòè÷åñêèé àíàëèç âîñòî÷íîñëàâÿíñêèõ îáðÿäîâ / À. Ê. Áàéáó- ðèí. – Ñ.Ïá., 1993. – 390 ñ. 2. Êóðî÷ê³í Î. Óêðà¿íö³ â ñ³ì’¿ ºâðîïåé- ñüê³é. Çâè÷à¿, îáðÿäè, ñâÿòà / Î. Êóðî÷ê³í. – Ê. : Âèä-âî «Á³áë³îòåêà óêðà¿íöÿ», 2004. – 248 ñ. 3. Ìèíõ À. Í. Íàðîäíûå îáû÷àè, ñóåâå- ðèÿ, ïðåäðàññóäêè è îáðÿäû êðåñòüÿí Ñàðà- òîâñêîé ãóáåðíèè (ñîáðàíû â 1861–1888 ãî- äàõ) / À. Í. Ìèíõ. – Ðåïðèíò. âîñïð. èçäàíèÿ 1890 ã. – Ñàðàòîâ, 1994. – 165 ñ. 4. Ðûáëîâà Ì. À. Îáðÿä ïðîâîäîâ Ôîìû ó âîñòî÷íîñëàâÿíñêîãî íàñåëåíèÿ Íèæíåãî Ïî- âîëæüÿ è Äîíà / Ì. À. Ðûáëîâà // Ñòðåæåíü : íàó÷íûé åæåãîäíèê. – Âîëãîãðàä, 2001. – Âûï. 2. – Ñ. 351–359. 5. Ñîêîëîâà Â. Ê. Âåñåííå-ëåòíèå êàëåí- äàðíûå îáðÿäû ðóññêèõ, óêðàèíöåâ è áåëîðó- ñîâ / Â. Ê. Ñîêîëîâà. – Ì., 1979. – 459 ñ. http://www.etnolog.org.ua

«Обряди переходу», «проводи Фоми» та «свято Катеринки» як складові традиційної весняно-літньої календарної обрядовості українців Нижнього Поволжя

Репозитарії

Схожі ресурси