Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0

У статті досліджено роль ключових технологічних інновацій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та 3D-друку, у зміні виробничих процесів, оптимізації ресурсокористування та формуванні нових економічних взаємозв’язків. Розглянуто соціально-економічні наслідки інтеграції інтелектуаль...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2025
Автор:	Сердюк О.С.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Інститут економіки промисловості НАН України 2025
Назва видання:	Економіка промисловості
Теми:	Економіко-теоретичні проблеми виробництва
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208360
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 / О.С. Сердюк // Економіка промисловості. — 2025. — № 3 (111). — С. 40-58. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208360
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2083602025-10-26T00:23:59Z Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 Transformation of the economic system under the influence of industry 4.0 technologies Сердюк О.С. Економіко-теоретичні проблеми виробництва У статті досліджено роль ключових технологічних інновацій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та 3D-друку, у зміні виробничих процесів, оптимізації ресурсокористування та формуванні нових економічних взаємозв’язків. Розглянуто соціально-економічні наслідки інтеграції інтелектуальних технологій у виробництво, а саме вплив автоматизації на ринок праці, зміну інституційних механізмів регулювання економіки, проблеми «наглядового капіталізму» та можливі шляхи їх вирішення. Economic development is inextricably linked to the introduction of new technologies that improve production processes, resource management, and economic activity organization. However, the scale and nature of this impact vary significantly depending on the industry, region, and level of technological integration in production, leading to ambiguous consequences for the economy. Given this, the study of mechanisms through which new technologies affect production processes and the identification of patterns of economic system transformation under technological progress conditions is becoming increasingly relevant. In the modern context, it is essential to determine the economic consequences of the widespread adoption of Industry 4.0 technologies, such as artificial intelligence, the Internet of Things, blockchain, and 3D printing. Will these technologies lead to structural shifts in the economic system, or will their impact be limited to improving the efficiency of specific production processes? The answers to these questions will help assess the feasibility and prioritization of stimulating the development of Industry 4.0 technologies. Considering the importance of this issue, the article examines the impact of Industry 4.0 technologies on economic system transformation. The role of key technological innovations, including artificial intelligence, the Internet of Things, blockchain, and 3D printing, is analyzed concerning their influence on production process changes, resource optimization, and the formation of new economic relationships. The historical context of previous technological revolutions is reviewed, comparing their impact with modern changes driven by digitalization and automation. Theoretical approaches to understanding the diffusion of technology and its influence on economic growth are substantiated, drawing on the concepts of Joseph Schumpeter, Carlota Perez, and Klaus Schwab. Particular attention is paid to the socio-economic consequences of integrating intelligent technologies into production, particularly automation’s impact on the labor market, changes in institutional regulatory mechanisms, challenges of “surveillance capitalism,” and potential solutions. The paper also explores the prospects for the application of Industry 4.0 technologies across various economic sectors, including industry, energy, transportation, healthcare, and finance. Based on an analysis of current technological innovation trends, conclusions are drawn regarding potential scenarios for the transformation of the economic system in the near future. Key challenges and opportunities for government policy, business, and society in the context of technological development and structural economic changes are identified. The aim of the article is to identify patterns of technological impact on economic processes and to forecast their influence on the structural elements of the economic system in the context of the widespread adoption of Industry 4.0 production models. The study results indicate that at the current stage of the Fourth Industrial Revolution, particularly the transition to the Industry 4.0 production model, artificial intelligence should be considered a breakthrough technology. It radically reduces production costs while enhancing the effectiveness of complementary technologies such as the Internet of Things, 3D printing, and blockchain. Each of these technologies, both individually and collectively, contributes to changes in the established structural elements of the economic system. 3D printing, combined with the infrastructure of the Internet of Things and the computational capabilities of artificial intelligence, simplifies the production of customized goods, altering the structural element of the economic system related to product assortment decisions-essentially answering the question of “what to produce.” Additionally, 3D printing shortens the value chain of product creation, which in turn affects production methods, addressing “how to produce.” This structural element is also influenced by blockchain technology, which provides opportunities to reduce the transaction costs of regulatory institutions governing economic relations. Finally, the structural element of “for whom to produce” is transformed by the Internet of Things, enabling manufacturers to collect and analyze consumer data, ensuring production adapts to individual needs. 2025 Article Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 / О.С. Сердюк // Економіка промисловості. — 2025. — № 3 (111). — С. 40-58. — Бібліогр.: 18 назв. — укр. 1562-109Х https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208360 330.101:330.34:004.9 http://doi.org/10.15407/econindustry2025.03.040 uk Економіка промисловості application/pdf Інститут економіки промисловості НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Економіко-теоретичні проблеми виробництва Економіко-теоретичні проблеми виробництва
spellingShingle	Економіко-теоретичні проблеми виробництва Економіко-теоретичні проблеми виробництва Сердюк О.С. Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 Економіка промисловості
description	У статті досліджено роль ключових технологічних інновацій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та 3D-друку, у зміні виробничих процесів, оптимізації ресурсокористування та формуванні нових економічних взаємозв’язків. Розглянуто соціально-економічні наслідки інтеграції інтелектуальних технологій у виробництво, а саме вплив автоматизації на ринок праці, зміну інституційних механізмів регулювання економіки, проблеми «наглядового капіталізму» та можливі шляхи їх вирішення.
format	Article
author	Сердюк О.С.
author_facet	Сердюк О.С.
author_sort	Сердюк О.С.
title	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0
title_short	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0
title_full	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0
title_fullStr	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0
title_full_unstemmed	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0
title_sort	трансформація економічної системи під впливом технологій індустрії 4.0
publisher	Інститут економіки промисловості НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Економіко-теоретичні проблеми виробництва
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208360
citation_txt	Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 / О.С. Сердюк // Економіка промисловості. — 2025. — № 3 (111). — С. 40-58. — Бібліогр.: 18 назв. — укр.
series	Економіка промисловості
work_keys_str_mv	AT serdûkos transformacíâekonomíčnoísistemipídvplivomtehnologíjíndustríí40 AT serdûkos transformationoftheeconomicsystemundertheinfluenceofindustry40technologies
first_indexed	2025-10-26T02:08:08Z
last_indexed	2025-10-27T02:08:23Z
_version_	1847099028776419328
fulltext	40 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) ЕКОНОМІКО-ТЕОРЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ ВИРОБНИЦТВА ECONOMIC AND THEORETICAL PROBLEMS OF PRODUCTION http://doi.org/10.15407/econindustry2025.03.040 УДК 330.101:330.34:004.9 JEL: O33, L16 Олександр Сергійович СЕРДЮК, д-р екон. наук, старший дослідник E-mail: serdyuk_O@nas.gov.ua; https://orcid.org/0000-0003-3049-3144 Інститут економіки промисловості НАН України вул. Марії Капніст, 2, м. Київ, 03057, Україна Технології та суспільство взаємно формують один одного. Ми є продуктом наших технологій тією мірою, якою вони є продуктом, що нами створюється. Клаус ШВАБ ТРАНСФОРМАЦІЯ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ ПІД ВПЛИВОМ ТЕХНОЛОГІЙ ІНДУСТРІЇ 4.0 У статті досліджено роль ключових технологічних інновацій, зокрема штучного інтелекту, Інтернету речей, блокчейну та 3D-друку, у зміні виробничих процесів, оптимізації ресурсокористування та формуванні нових економічних взаємозв’язків. Розглянуто соціально-економічні наслідки інтеграції інтелектуальних технологій у виробництво, а саме вплив автоматизації на ринок праці, зміну інституційних механізмів регулювання еконо- міки, проблеми «наглядового капіталізму» та можливі шляхи їх вирішення. Ключові слова: економічна система, Індустрія 4.0, штучний інтелект, Інтернет речей, блокчейн, 3D-друк. Цит ування: Сердюк О. С. Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0. Економі- ка промисловості. 2025. № 3 (111). С. 40—58. https://doi.org/10.15407/econindustry.2025.03.040 © Видавець ВД «Академперіодика» НАН України, 2025. Стаття опублікована на умовах відкритого доступу за ліцензією CC BY-NC-ND license (https://creativecommons.org/licenses/by-nc-nd/4.0/) Економічний розвиток нерозривно пов’язаний з упровадженням нових технологій, які вдо- сконалюють виробничі процеси, управління ресурсами та організацію господарської діяль- ності. Проте масштаб і характер цього впливу суттєво відрізняються залежно від галузі, регі- ону та рівня інтеграції технологічних систем у виробництво, що зумовлює неоднозначні на- слідки для економіки. З огляду на це набуває актуальності питання дослідження механізмів впливу нових технологій на виробничі проце- си та виявлення закономірностей трансформа- ції економічної системи в умовах технологіч- ного прогресу. Зокрема, у контексті сьогодення важливо визначити, якими будуть економічні наслідки від широкого застосування техноло- гій Індустрії 4.0, таких як штучний інтелект, Ін- тернет речей, блокчейн і 3D-друк. Чи призве- дуть вони до структурних зрушень в економіч- ній системі, або їхній вплив обмежуватиметься лише підвищенням ефективності окремих ви- робничих процесів? Відповіді на ці питання допоможуть визначити доцільність і пріори- тетність стимулювання розвитку технологій Індустрії 4.0. Проблематика цифрової трансформації еко- номіки, зокрема в контексті впливу технологій Індустрії 4.0 на виробничі системи, є одним із пріоритетних напрямів наукових досліджень, що здійснюються в Інституті економіки про- ЕКОНОМІКА ПРОМИСЛОВОСТІ ECONOMY OF INDUSTRY 41ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 мисловості НАН України. Значну увагу питан- ням інституційного та організаційно-еконо- мічного забезпечення модернізації промисло- вості приділяє академік НАН України О. Амоша, який обґрунтовує необхідність формування спри ятливого інноваційного середовища для впровадження цифрових технологій у виробни- цтво (Амоша, 2013). О. Вишневський досліджує тенденції цифрової модернізації економіки України, зокрема розвиток цифрових платформ як чинників забезпечення проривного промис- лового зростання (Вишневський, 2021). Н. Брю- ховецька аналізує можливості адаптації зару- біжного досвіду впровад ження технологій Ін- дустрії 4.0 до умов вітчизняних промислових підприємств, приділяючи увагу бар’єрам авто- матизації, перспективам інтелектуалізації та роботизації виробничих процесів (Брюховець- ка, 2020). Вагомий внесок у дослідження цифро- вих трансформацій здійснює також В. Ляшен- ко, який у співавторстві з О. Вишневським у монографії «Цифрова модернізація економі- ки України як можливість проривного розви- тку» розглядає структуру цифрових плат- форм, роль інформаційно-комунікаційних тех- нологій і платформної економіки у формуванні валового внутрішнього продукту, а також ін- ституційні передумови їх інтеграції в капіта- ломісткі галузі (Ляшенко, 2018). Результати попередніх досліджень механіз- мів впливу технологій на економіку є контро- версійними за своєю суттю. Послідовники кла- сичної, неокласичної та кейнсіанської шкіл роз- глядають цей чинник переважно як прикладну причину розвитку економіки. Натомість шу- петеріанці, на чолі із засновником цієї школи Й. Шумпетером (Шумпетер, 2011), вважали нові технології головним рушієм економічного прогресу. Важливим у даному контексті є ана- ліз соціально-економічних механізмів поши- рення технологій, які зрештою визначають масштаби їхнього впливу. На цьому наголошу- ють послідовники неоінституціональної шко- ли економіки. З ними погоджуються представ- ники поведінкової школи, серед яких лауреат Нобелівської премії Р. Талер (Талер, 2023), який наголошує на важливості психологічної мотивації при прийнятті економічних рішень. Як свідчить досвід, у результаті сприятливо- го збігу інституційних та господарських чин- ників у певні історичні періоди в окремих кра- їнах відбувалося стрімке зростання економіки, зумовлене масовим застосуванням нових вироб- ничих технологій. Дослідниця у сфері технологій та соціально-економічного розвитку К. Перес позначила це явище терміном «технологічна ре- волюція» (Perez, 2002). Особливість її підходу по- лягає у визначенні так званих «проривних» тех- нологій, які стимулюють розвиток супутніх ін- новацій. Їхнє сукупне впровадження спричиняє зміни в структурних елементах виробничої сис- теми, створюючи сприятливі умови для еконо- мічного зростання. Засновник Всесвітнього еко- номічного форуму в Давосі К. Шваб класифікує вплив технологій на економіку за ознакою сис- темних змін, які вони викликають. Він виокрем- лює комплекс більш-менш рівнозначних інно- вацій, які, на його думку, призводять до виник- нення «промислових революцій». Як зазначає К. Шваб, сьогодні ми перебуває- мо на етапі четвертої промислової революції, яка, зокрема, передбачає перехід промислово- го виробництва до моделі Індустрії 4.0. У робо- тах «Четверта промислова революція» (Schwab, 2017) та «Технології четвертої промислової ре- волюції» (Schwab, 2018) він приділяє основну увагу виробничим і соціальним наслідкам цьо- го процесу. Однак питання структурних змін економічної системи, зумовлених впливом тех- нологій Індустрії 4.0, залишаються недостатньо розкритими. Це підкреслює доцільність по- дальших досліджень у даному напрямі. Отже, невирішена наукова проблема полягає у відсутності комплексного теоретико-методо- логічного обґрунтування механізмів структур- ної трансформації економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 з урахуван- ням інституційних чинників, що визначають характер, глибину та наслідки цих змін. Мета статті полягає в теоретичному узагаль- ненні та ідентифікації закономірностей впливу технологій Індустрії 4.0 на господарські проце- си, а також у прогнозуванні напрямів і наслід- ків трансформації структурних елементів еко- номічної системи в умовах їх широкомасштаб- ного впровадження. Теоретичні аспекти трансформації економічної системи під впливом виробничих технологій У рамках більшості економічних теорій техно- логії розглядаються переважно через призму 42 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк їхнього впливу на витрати виробництва (кла- сична, неокласична, кейнсіанська), через що економічна значимість технологій зводиться до рівня звичайних чинників виробництва (праця, земля, капітал), які в комплексі впли- вають на ефективність виробничих процесів. Проте окремі економічні школи дотримуються точки зору, згідно з якою вплив технологій на економіку може бути значно ширшим за ло- кальне зниження витрат виробництва. Зокре- ма, послідовники шумпетеріанської школи ви- значають технології рушійною силою еконо- мічного розвитку. На думку Й. Шумпетера, нові технології здатні порушувати рівновагу в структурі виробничо-споживчих відносин, уна- слідок чого створюються сприятливі умови для зростання економіки (Шумпетер, 2011). Ключова ідея Шумпетера та його послідов- ників полягає в тому, що за відсутності техно- логічного прогресу економіка перебуває в ста- тичному стані, досягаючи межі свого розвитку. Для такого стану характерні стабільний рівень сукупного попиту та пропозиції, усталеність відносин між економічними агентами, відсут- ність зростання добробуту суспільства. Однак із появою технологій, які в безпосередній або опосередкований спосіб охоплюють значний сегмент економіки, з’являється потенціал для розширення меж виробництва та споживання, а отже, зростання економіки. Наприклад, ши- роке застосування парового двигуна в Британії ХVIII ст. для відкачування води з шахт зумови- ло збільшення обсягів виробництва металів та палива (вугілля), що своєю чергою здешевило процес виробництва та експлантації таких дви- гунів. Як наслідок, «дешеві» парові двигуни по- чали застосовувати на фабриках і в транспорт- ній галузі (паровози, пароплави), що в комплек- сі привело до стрімкого зростання економіки. Незважаючи на аргументовану позицію шум- петеріанців щодо фундаментального значення інновацій (у тому числі технологій), лише факту їх наявності та окремих випадків застосування недостатньо для ініціації процесів зростання економіки. Навіть у випадку, коли використан- ня нової технології обіцяє великі вигоди вироб- никам і суспільству, її поширення може стриму- ватись існуючими інститутами. Цей аспект проб- леми детально досліджується послідовниками інституціональної та неоінституціональної еко- номічних шкіл (Furubotn, Richter, 1997). На думку інституціоналістів, ключова пере- шкода на шляху широкого впровадження ін- новацій полягає в тому, що еліти, які де-факто контролюють формальні інститути в державі (податкову систему, правила торгівлі, фінансо- ву регуляцію тощо), не зацікавлені в порушен- ні балансу системи розподілення ренти, до якого може призвести широке впровадження нових технологій, оскільки наявність потен- ційної можливості здешевлення виробництва або створення нового товару, який витіснить із ринку існуючий (з якого мають ренту еліти), може, по-перше, змінити розстановку сил усе- редині самої еліти; по-друге, надати політичної сили стороннім акторам. Іншим, пороте дещо менш значимим з точки зору інституціоналіс- тів, є чинник впливу неформальних інститутів на поширення інновацій. Цей аспект проблеми проявляється в тому, що суспільство неохоче приймає інновації, оскільки воно схильне від- давати перевагу перевіреним технологіям ви- робництва, опрацьованим формам організації бізнесу, звичним для себе товарам тощо. Висвітлена інституціоналістами проблема має об’єктивний характер, оскільки, як свідчить іс- торичний досвід, навіть проривні технології можуть залишатися поза господарськими про- цесами впродовж тривалого часу через не- сприятливе інституційне середовище. Так, ві- домі винаходи Герона Александрійського, зо- крема парова турбіна (еоліпіл), не знайшли практичного застосування протягом понад півтори тисячі років, оскільки тогочасні соці- альні та інституційні умови не сприяли їхній інтеграції в економіку. Аналогічна ситуація спостерігалась із паровим двигуном: винайде- ний у 1674 р., він був уперше використаний у промисловості лише у 1712 р., на фабриках — у 1780-х роках, а як транспортна технологія (у вигляді паровоза) почав використовуватися лише з 1804 р. Затримка у впровадженні пояс- нюється як недостатньою зацікавленістю з боку впливового класу землевласників, так і опором частини суспільства, для якої нова тех- нологія несла загрозу втрати зайнятості (на- приклад рух лудитів). Відповідно до положень інституціональної теорії вплив вищезазначених чинників на май- бутнє інновацій не є визначальним, оскільки за правильної конфігурації інститутів у сус- пільства та еліт буде менше важелів впливу на 43ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 підприємців-інноваторів. Для цього інститути мають забезпечувати: захист прав власності; верховенство права; неупереджене правосуд- дя; прозорість та підзвітність державних орга- нів; захист інтелектуальної власності; еконо- мічну свободу. При дотриманні державою за- значених принципів підприємець стає більш захищеним від зовнішніх впливів, оскільки інститути гарантують захист його майна та ре- сурсів, виконання контрактів і безперешкод- ний вихід на ринок. Проте навіть за таких умов залишається актуальним стримуючий чинник у вигляді інвестиційних ризиків, оскільки інно- ваційна виробнича технологія на практиці може виявитися неефективною, а новий продукт може не отримати своїх споживачів. Вирішення цієї проблеми шумпетеріанці покладають на під- приємців-інноваторів, які, керуючись бажання- ми реалізації власних творчих ідей, досягнення соціального визнання та отримання психоло- гічної переваги над конкурентами, беруть на себе ризики, пов’язані з інноваціями. У цьому аспекті варто відзначити нематеріальні стиму- ли, на яких наголошують послідовники шум- петеріанської школи, адже для економічної на- уки вони є нетиповими та контроверсійними. Одними з небагатьох однодумців шумпетеріан- ців у цьому питанні є послідовники поведінко- вої школи, які в діях економічних агентів вба- чають суто індивідуальні психологічні мотиви. На їхню думку, дії агентів лише частково наці- лені на матеріальний результат і часто бувають ірраціональними (Талер, 2023). Позиція пове- дінкових економістів суперечить фундамен- тальним постулатам економічної теорії (кла- сичної, неокласичної, кейнсіанської, австрійсь- кої, неоінституціональної), однак, як показує практика, має раціональну основу. Отже, відповідно до положень шумпетеріан- ської теорії, підкріплених позицією послідов- ників поведінкової школи економіки, підприє- мець-інноватор є ключовим актором, що ініці- ює процес зростання економіки. Однак ступінь його впливу визначається потенціалом техно- логій, які він впроваджує, оскільки результати впровадження більшості інноваційних техно- логій мають адитивний ефект (локальне під- вищення ефективності виробничих процесів), тоді як для створення економічного імпульсу ефект має бути мультиплікативним. Ідейна по- слідовниця шумпетеріанської школи К. Перес виокремлює п’ять груп таких технологій, що спричинили технологічні революції, в резуль- таті яких виникли нові техніко-економічні па- радигми (табл. 1), під якими авторка розуміє «моделі найкращої ділової практики, що скла- даються із всеосяжних загальних технологіч- них та організаційних принципів, які відобра- жають найбільш ефективні способи втілення певних технологічних революцій в життя і те, як слід користуватися революцією для пожвав- лення та модернізації економки» (Perez, 2002). Слід зауважити, що наведена К. Перес кла- сифікація є дещо спрощеною, оскільки вона не враховує супутнього впливу на процеси роз- витку господарства інших, супутніх техноло- гій, за рахунок яких де-факто було забезпечено мультиплікативний ефект від використання ключових (проривних) технологій. Так, напри- клад, існування технології двигуна внутріш- нього згоряння навряд чи спричинило появу нової галузі автомобілебудування, якби не було розроблено конструкцію автомобіля, яка за- безпечувала ефективне використання цієї си- лової установки. Однак, незважаючи на спро- щення, К. Перес все ж визначає важливу для дослідження закономірність, що полягає в іс- нуванні технологій, які чинять непропорційно великий вплив на економічну систему. У кон- тексті прикладу з двигуном внутрішнього зго- ряння принцип впливу проривних технологій можна обґрунтувати в такий спосіб: навіть за відсутності конструкції, яка б забезпечувала ефективне використання двигуна внутрішньо- го згоряння на автомобілі, мало витратна техно- логія перетворення енергії нафти на механічну енергію (яку репрезентує двигун) із високою імовірністю знайшла б широке застосування в інших галузях, що спричинило б схожий вплив на економічну систему. За результатами аналізу досвіду техноло- гічних революцій встановлено, що механізм впливу проривних технологій на економічну си- стему має різновекторний характер. Тобто в кож- ному з розглянутих періодів технології ство рю- вали імпульс для стрімкого розвитку окремої га лузі господарства, що в подальшому зумовлю- вало розвиток супутніх галузей (сировинної, па- ливної, транспортної та ін.). Такий мультипліка- тивний ефект спричиняв значні зрушення в сус- пільній системі розподілення благ (формальній та/або неформальній), що зрештою призводило 44 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк Таблиця 1. Технологічні революції та їхній вплив на економіку за класифікацією К. Перес Технологічна революція Нові технології Нові галузі Нова інфраструктура Техніко- економічна парадигма Перша (з 1771 р.) Промислова революція у Великобританії Ковані машини Механізована текстильна промисловість Канали та водні шляхи Фабричне виробництво, механізація, прив’язка транспорту до водних шляхів Друга (з 1829 р.) Епоха пари та залізниць, яка поширилася з Великобританії на всю Європу Паровий двигун Виробництво парових двигунів, виробництво рухомого складу для залізниці Залізниця, газопроводи Промислові центри з транспортною мережею, стандартизовані деталі Третя (з 1875 р.) Епоха сталі, електроенергії та важкої промисловості, яка розпочалась у США та Німеччині Бесемерівська сталь, промислове виробництво електроенергії Електроенергетична, приладобудування, хімічна Великі мости та тунелі, телефон і телеграф, електричні мережі Вертикальна інтеграція, глобальна стандартизація, наука на службі бізнесу Четверта (з 1908 р.) Епоха нафти, автомобілів і масового виробництва, яка розпочалась у США Двигун внутрішнього згоряння, масове виробництво Автомобілебудування, виробництво рухомої техніки та літаків Швидкісні автомобільні магістралі, аеропорти, нафтопроводи, електрифіковані залізниці Горизонтальна інтеграція, масове виробництво, інтенсивне використання енергетичних ресурсів П’ята (з 1971 р.) Епоха інформації та телекомунікацій, яка розпочалась у США Персональний комп’ютер Виробництво мікроелектроніки, розроблення програмного забезпечення Інтернет Децентралізована інтеграція, глобалізація, знання стає капіталом (невидима додана вартість) Джерело: складено за (Perez, 2002). до трансформації економічної системи. Різно- векторний характер впли ву в цьому випадку ви- значається унікальною структурою ланцюга під- приємств, через які ефект від технологій поши- рюється на економічну систему. За часів першої технологічної революції на вершині виробничого ланцюга перебували під- пяро вадили проривну технологію кованих ма- шин. Це стало каталізатором значних змін в економіці та суспільстві. По-перше, зросла по- треба в продукції гірничодобувних підпри- ємств, плавильних і ковальських мануфактур, які забезпечували виробництво компонентів для кованих машин. По-друге, збільшився по- пит на працю інженерів і чорнових робітників, які будували канали для постачання води до текстильних фабрик (адже машини працюва- ли завдяки кінетичній енергії потоку води). По-третє, розвивалися транспортні послуги, оскільки виникла необхідність швидшої до- ставки сировини та готової продукції до місць призначення. Унаслідок цих змін економіка за- знала значної трансформації. З одного боку, зростали ціни на продукцію та послуги в за- значених суміжних галузях, з іншого — тек- стильна продукція стала значно доступнішою для населення завдяки масовому виробництву. Це дало змогу виробникам текстилю накопи- чувати капітал, а споживачам — отримувати якісні товари за нижчими цінами. У результаті економічну вигоду отримали, як мінімум, три групи суспільства: виробники текстильної про- дукції, її споживачі та виробники товарів і пос- луг для виробничого ланцюга. 45ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 Важливим аспектом є те, що саме виробни- ки супутніх текстильній промисловості това- рів і послуг, стали ключовими акторами другої технологічної революції. Зростаючий попит, що обіцяв великі прибутки, мотивував їх збіль- шувати масштаби своєї діяльності, у тому чис- лі за рахунок упровадження нових технологій. Найбільш ефективним інструментом досяг- нення цієї мети став паровий двигун, який слу- жив для підприємців феноменально дешевим для того часу джерелом енергії. Його широке застосування сприяло зменшенню собівартос- ті та збільшенню обсягів виробництва продук- ції в добувній, металургійній та машинобудів- ній галузях. Зрештою невдовзі й самі текстиль- ні підприємства почали використовувати па рові двигуни замість коліс, що приводились у рух потоком води. Разом із цим технологія парово- го двигуна спричинила революцію у транспор- тній сфері. Перші паровози були здатні перево- зити вантажі в незрівнянно більшому обсязі та із суттєво нижчими витратами, ніж тяглові по- возки. Це, по-перше, сприяло покращенню ви- робничої логістики; по-друге, впливало на зни- ження вартості товарів на ринку (за рахунок скорочення транспортних витрат). Наслідками другої технологічної революції стали: розвиток промислового виробництва; насичення ринку більш дешевими товарами; зростання зайнятос- ті населення; зростання доходів промисловців. Накопичений у руках промисловців капітал надавав їм можливість впливати на державну політику через фінансування реформ, полі- тичних рухів і підтримку законодавчих ініці- атив. Така активність підприємців суперечи- ла інтересам привілейованого класу землев- ласників, що ставало причиною військового (революції) або політичного (плюралізація по- літичного устрою) протистояння цих двох впливових груп, у результаті якого стара елі- та найчастіше втрачала свій колишній полі- тичний вплив. Так, наприклад, унаслідок ре- волюції, яка відбулася в Австрійській імперії в 1848 р., було ліквідовано феодальні приві- леї землевласників, через що вони втратили окремі важелі впливу на господарство. Разом із цим громадянська війна в США 1861—1865 рр. найкращим чином демонструє інститу- ційну закономірність протистояння політич- них груп, що формувалися навколо двох фун- даментально різних джерел ренти: промисло- вої Півночі (Федерації) та плантаційного Пів дня (Конфедерації). Часто політичне послаблення землевласників відбувалося без порушення формальної сус- пільної угоди — шляхом внесення правомірних змін до законодавства. Так, наприклад, у 1846 р. Британський парламент скасував «Хлібні зако- ни», які обмежували імпорт зерна в країну. Уна- слідок цього землевласники були позбавлені надприбутків, що змістило баланс політичних сил на користь буржуазії (промисловців). Посилення політичного впливу промислов- ців у США та країнах Західної Європи в серед- ині ХІХ ст., разом із підвищенням попиту на матеріали та енергоресурси, необхідні для про- мислового виробництва, сприяли новому ета- пу масового впровадження інновацій. Так, у 1850-х роках у Великобританії почали масово застосовувати технологію бесемерівської вип- лавки сталі, що дозволяла значно знизити собі- вартість і прискорити виробництво сталі, одно- часно покращивши її якість. Це, у свою чергу, сприяло здешевленню виробництва па ро возів, парових двигунів, промислового устаткування та об’єктів транспортної інфраструктури, та- ких як мости та тунелі. У комплексі зазначені чинники створили позитивний синергетич- ний ефект для економіки, що полягав у збіль- шенні масштабів промислового виробництва за рахунок здешевлення технічних і логістич- них компонентів. Із збільшенням масштабів промислового ви- робництва перед підприємцями постала важ- лива проблема забезпечення стабільного до- ступу до сировини та контролю її якості. У ре- зультаті цього виникли вертикально інте гровані компанії, які здійснювали повний цикл вироб- ництва — від видобутку сировини до збуту го- тової продукції. Концентрація мас штабо вано- го економічного ресурсу в руках однієї особи або групи підприємців надавала їм додаткових важелів впливу на ринок. У багатьох випадках це призводило до монополізації певних галу- зей, унаслідок чого посилювався вплив про- мисловців на політику. Це підтверджується, зокрема, збільшенням кількості лобістських ру- хів у США та країнах Західної Європи напри- кінці ХІХ ст. Активне промислове лобі сприяло створен- ню інституційних умов для розвитку індивіду- ального підприємництва. Важливу роль у цьому 46 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк також відіграли доступність матеріальних ре- сурсів (зокрема дешевого металу та палива) та наявність розвинутої інфраструктури (доріг, залізниць, каналів і портів). Завдяки зазначе- ним чинникам активізувалася діяльність ма- лих підприємців-інноваторів. У 1886 р. німець- кий інженер К. Бенц запатентував перший у світі автомобіль із двигуном внутрішнього зго- ряння і започаткував його серійне виробниц- тво, що стало революційним кроком у транс- портній індустрії. Згодом його приклад наслі- дували зарубіжні колеги. Зокрема, у 1908 р. аме - риканський інженер Г. Форд започаткував ма- сове виробництво автомобілів у Детройті, а ще через п’ять років він першим застосував на сво- їх заводах технологію конвеєра, за рахунок якої було зменшено час виробництва одного авто- мобіля з 12 до 1,5 год., що зробило його доступ- ним для широких верств населення. У подаль- шому технологія конвеєрного виробництва знайшла широке застосування в інших галузях промисловості, у той час як розвиток автомо- більної техніки сприяв появі нових видів ви- робництва, таких як тракторо-, літако- та теп- ловозобудування. Важливим інституціональним аспектом Чет- вертої технологічної революції стала поява тенденції до активного використання позико- вого капіталу у виробництві. К. Бенц, Г. Форд та багато інших видатних підприємців того часу більшою мірою використовували залуче- ні фінансові ресурси, доступ до яких їм забез- печував розвинутий ринок позикового капіта- лу. Існування такого ринку відкривало широкі можливості для приватної ініціативи, а відтак створювались сприятливі умови для впрова- дження інновацій на рівні індивідуальних під- приємців. Ці процеси та наслідки дії нової кон’юнктури не залишилися поза увагою нау- кової спільноти. У 1911 р. Шумпетер опубліку- вав фундаментальну працю під назвою «Теорія економічного розвитку» (Schumpeter, 1980), у якій він визначив підприємців-інноваторів ру- шійною силою економічного прогресу. Приклади успішної діяльності малих підпри- ємств-інноваторів у першій половині ХХ ст. сприяли формуванню в США культури вина- хідництва та заохочення приватної ініціативи. Важливу роль у підтримці цієї культури віді- гравали державні інститути, які стимулювали підприємницьку діяльність, забезпечуючи за- хист прав на інтелектуальну та фізичну влас- ність, неупереджене правосуддя та дотриман- ня принципу верховенства права. Значну роль відігравали також освітні програми, гранти та стипендії, які сприяли розвитку людського ка- піталу. У другій половині ХХ ст. ці чинники, разом із технологічним прогресом, стали під- ставою для розвитку ринку персональних ком- п’ютерів, на чолі якого були такі новатори, як С. Джобс, С. Возняк, Б. Гейтс та П. Аллен. Конкуренція на ринку сприяла підвищенню обчислювальної спроможності комп’ютерів і здешевленню виробництва їх компонентів — мікроелектроніки, що створювало передумови для масового поширення цієї техніки серед промислових і побутових споживачів. Ком п’ю- теризація підприємств дала змогу знизити тран- сакційні витрати виробництва, що походили від витрат, пов’язаних із прийняттям виробни- чих рішень, таких як визначення логістичних маршрутів, управління запасами тощо. Ефект посилився з появою інтернету, за допомогою якого комп’ютеризовані процеси оптимізації рішень було екстрапольовано на міжвиробни- чий рівень. Слід відзначити, що п’ята технологічна ре- волюція справила унікальний вплив на еконо- міку, оскільки разом із появою нової продукції та розвитком нових ринків (що було типовим для попередніх революцій) вона зумовила ви- никнення нематеріального (віртуального) чинника зростання економіки. Цей чинник, у вигляді обчислюваних можливостей, створю- ваних комп’ютерними технологіями, дозволив підприємцям суттєво знизити витрати на об- слуговування виробництва (трансакційні ви- трати), що стимулювало їх до інвестиційної ак- тивності. Із того часу в середовищі підприєм- ців акцент у питанні набуття фінансової вигоди почав поступово зміщуватись від матеріаль- них (роз роблення нового фізичного продукту, покращення якості матеріалів, удосконалення тех нології виробництва тощо) до цифрових ін- струментів (розроблення програмного забез- печення, цифровізація виробничих та органі- заційних процесів тощо). У класифікації К. Шваба період переходу до цифрових систем виробництва позначено тер- міном «Третя промислова революція». На від- міну від К. Перес, яка класифікує революції за технологіями, що спричинили синергетичний 47ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 ефект в економіці, Шваб визначає революції за системними змінами, що відбулись у моделях виробництва (табл. 2). Технології в класифіка- ції Шваба є передусім джерелом системної трансформації виробництва, яка зумовлює зростання економки. У своїй класифікації К. Шваб не виділяє якихось окремих, проривних технологій про- мислової революції. На його думку, системні змі- ни відбуваються під впливом комплексу вза є- мопов’язаних технологій. Так, наприклад, іс ну- вання концепції програмного забезпечення обу мовило появу персональних комп’ютерів, які, у свою чергу, уможливили існування інтернету. Однак у характеристиці Третьої промислової революції вони представлені разом, як системо- утворюючі. Це свідчить про те, що Шваб акцен- тує увагу саме на комплексному технологічному впливі. У рамках концепції Четвертої промислової революції, яка, на думку Шваба, розпочалася на початку ХХІ ст., він виокремлює комплекс технологій, що мають спричинити злиття циф- рових, біологічних і фізичних систем. Серед них важливу роль відіграють технології авто- матизації виробничих процесів та оптимізації виробничих зв’язків, принцип сукупної дії яких позначено терміном «Індустрія 4.0» 1. Вплив технологій Індустрії 4.0 на економічну систему Серед технологій Четвертої промислової рево- люції напряму Індустрії 4.0 відповідають штуч- ний інтелект, Інтернет речей, 3D-друк і блок- чейн. Кожна з них впливає на окремі аспекти виробничої діяльності та разом із тим на еко- номічну систему загалом. Ефект збільшується від сукупного використання цих технологій, які у виробничій сфері посилюють одна одну, а в соціальній — змінюють окремі механізми суспільних відносин. Найбільший ефект у виробничій та соціаль- ній сферах спричиняє штучний інтелект (ШІ), 1 Це поняття вперше було використано у 2011 р. у Німеччині для позначення процесів автоматизації промислового виробництва, передбачених на- ціональною стратегією. У подальшому К. Шваб зас- тосував його для позначення одного з ключових на- прямів Четвертої промислової революції, що охоп- лює інтеграцію автоматизації, кіберфізичних систем, штучного інтелекту та Інтернету речей у промислові процеси. що являє собою цифрову технологію виконання складних і різнопланових завдань, які традицій- но потребують людського інтелекту. Відповідно до теорії, що ґрунтується на результатах між- дисциплінарних досліджень у сфері когнітив- них наук, математиці, комп’ютерних техноло- гій, нейробіології та філософії, ШІ поділяється на три рівні:  низький (Narrow AI) — системи, які спеці- алізуються на вирішенні конкретних завдань і здатні виконувати лише одну або обмежену кількість функцій;  загальний (General AI) — гіпотетична сис- тема, яка має здатність виконувати будь-які притаманні людині інтелектуальні завдання. Ця система здатна до навчання, міркування, адаптації до нових ситуацій та вирішення про- блем у різних сферах;  суперінтелект (Superintelligence) — гіпоте- тична система, яка перевищує людський інте- лект у всіх аспектах. На сьогодні існує лише перший рівень ШІ, проте навіть його обмеженого функціоналу виявилося достатньо, щоб ініціювати фунда- ментальні зміни в моделях виробництва та со- ціальних відносин. Для визначення структури та оцінювання масштабів цих змін доцільно дослідити сфери застосування ШІ та надати оцінку локальним наслідкам. Передусім слід приділити увагу загальнови- робничому аспекту застосування ШІ, тобто функціоналу, який, з певними відхиленнями, може стосуватися більшості видів промисло- вих підприємств. Найефективнішими у цьому сенсі є технології автоматизації виробничих процесів із використанням робототехніки, ке- рованої ШІ. Цей функціонал дає змогу здійсню- вати цілодобове безперервне виробництво, мі- німізуючи участь працівників, задіяних у ру- тинній праці. Додатковою перевагою є те, що алгоритми ШІ ефективно виконують завдання контролю якості продукції та здатні оптимізу- вати виробничі процеси, зменшуючи кількість помилок. Таким чином, за рахунок економії ручної праці знижуються операційні витрати підприємства, у той час як раціональне вико- ристання матеріалів і ресурсів сприяє знижен- ню виробничих витрат. Іншим ефективним загальновиробничим фун- кціоналом ШІ є планування та управління ре- сурсами. Принцип його дії полягає в тому, що 48 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк Таблиця 2. Промислові революції за класифікацією Клауса Шваба Промислова революція Характеристики Системні зміни Технології Перша (кінець XVIII—XIX ст.) Виникнення механізації; використання парових двигунів; розвиток текстильної промисловості, металургії та залізничного транспорту Перехід від ручної праці до механізованого виробництва Паровий двигун, механічний верстат, паровоз, пароплав, доменна піч Друга (кінець XIX— початок XX ст.) Електрифікація виробництва; масове виробництво; розвиток хімічної, автомобільної та електротехнічної галузі Використання електроенергії та впровадження масштабного виробництва Електроенергія, конвеєр, двигун внутрішнього згоряння, добрива, телефон Третя (середина XX ст.) Використання електроніки та комп’ютерів; автоматизація виробництва; розвиток інформаційних технологій Перехід до цифрових систем і автоматизації Комп’ютери, інтернет, програмне забезпечення, супутниковий зв’язок Четверта (з початку XXI ст.) Використання робототехніки; розвиток біотехнологій, квантових обчислень та 3D друку Злиття цифрових, біологічних і фізичних систем Штучний інтелект, Інтернет речей, 3D-друк, блокчейн, квантові комп’ютери, біотехнології Джерело: складено за (Schwab, 2018). алгоритми ШІ на основі аналізу ретроспектив- них і поточних даних розраховують оптималь- ні рішення для організації ланцюгів постачан- ня, управління запасами, планування виробни- чих процесів і роботи персоналу. Це дозволяє мінімізувати трансакційні витрати, що похо- дять від витрат пошуку партнерів, контролю запасів і координації виробничих процесів. У результаті знижується загальна собівартість виробництва, що позитивно позначається на рентабельності підприємства. Також важливою функцією ШІ з точки зору економії є оптимізація споживання електрое- нергії. Цей ефект досягається за допомогою ана- лізу даних про енергоспоживання на кожному етапі виробничого процесу: від запуску облад- нання до виготовлення продукції. За результата- ми аналізу алгоритми можуть визначати пікові навантаження, знижувати втрати енергії та зна- ходити способи раціонального використання обладнання. Наприклад, ШІ може оптимізувати час роботи машин для уникнення переванта- ження мережі або перерозподіляти завдання, щоб зменшити споживання енергії в пікові го- дини. Використання такого функціоналу сприяє значному зниженню енергетичних витрат і під- вищенню загальної ефективності виробництва. У контексті секторальних покращень до- цільно виокремити такі функції ШІ: виробниц- тво нової продукції в галузі машинобудуван- ня — безпілотних транспортних засобів; оп- тимізація хімічних реакцій за допомогою мо де лювання при виробництві продукції хімічної промисловості; контроль якості металів через ШІ-системи аналізу зображень у металургії; оптимізація роботи енергетичного обладнання та управління «розумними» мережами в енер- гетиці; персоналізація продукції (дизайн за за- питом клієнтів) в текстильній промисловості; розроблення нових ліків через аналіз даних про хвороби у фармацевтиці; планування про- єктів і використання роботів для у будівельній галузі. Усі ці секторальні аспекти доповнюють загальні (універсальні) переваги застосування ШІ, роблячи його ефективним інструментом підвищення якості виробництва та його рен- табельності. Попри очевидні технічні переваги, економіч- на доцільність застосування ШІ у виробництві є не завжди обґрунтованою. Висока вартість обладнання і тривалий період його окупності можуть змусити підприємців схилятися до людської праці, особливо в країнах із низькою її вартістю. У заможних країнах у довгостроко- вій перспективі також можуть виникати про- блеми із застосуванням ШІ. На онові положень економічної теорії можна спрогнозувати, що в початковий період висока вартість праці в цих 49ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 країнах стимулюватиме підприємців відмов- лятися від людської праці на користь ШІ. Од- нак після масового звільнення некваліфікова- них працівників вартість їхньої праці на ринку знизиться, що зробить автоматизацію на осно- ві ШІ менш привабливою для інвесторів (ос- кільки знову більш вигідним буде повернення до людської праці). Для підтримки динаміки розвитку виробни- цтва на основі ШІ уряди розвинутих країн мо- жуть вжити певних заходів. Зокрема, запрова- дити прогресивне оподаткування для збіль- шення обсягу соціальних виплат, що знизить залежність незаможних верств населення від низькооплачуваної праці, а отже, сприятиме підвищенню вимог працівників до рівня зарп- лати. Крім того, уряди можуть інвестувати більше коштів у систему освіти, що потенційно зменшить кількість малокваліфікованої робо- чої сили, підвищуючи її вартість на ринку. Ра- зом із цим у країні можуть бути запроваджені відповідні стандарти якості, безпеки та контр- олю на виробництві, що зробить виконання рутинних завдань некваліфікованою працею менш конкурентоспроможним порівняно з ав- томатизованими рішеннями ШІ. Проте поточна вартість устаткування, що використовує ШІ, не є сталою. Вплив певних чинників уже спричинив його здешевлення, і даний процес, імовірно, триватиме надалі. На- самперед це зумовлено зменшенням вартості виробництва напівпровідників, що пояснюєть- ся законом Мура (Moore, 1960), згідно з яким кількість транзисторів на інтегральній схемі подвоюється приблизно кожні два роки, що забезпечує експоненціальне зростання про- дуктивності та зниження витрат на умовну оди ницю обчислювальної потужності. І хоча у 2020-х роках ефект закону Мура дещо сповіль- нився, його дія забезпечується новими підхо- дами, такими як упровадження 3D-чипів та оптимізація архітектури напівпровідників. Ще одним важливим чинником, що може сприяти здешевленню устаткування для ШІ в майбутньому, є зростання конкуренції в цій галузі. Очікується, що зі збільшенням попиту на таке обладнання на ринок входитимуть нові виробники, а вже існуючі компанії будуть зму- шені впроваджувати інновації, щоб зберегти свої позиції. Така кон’юнктура не лише сприя- тиме покращенню якості обладнання (напри- клад, підвищенню продуктивності або енер- гоефективності), а й вплине на його вартість, оскільки збільшення пропозиції викликає зни- ження ціни. Важливу роль також відіграють програмні чинники, які безпосередньо впливають на ефективність використання апаратного забез- печення ШІ, а отже, на його економічну ефек- тивність. Інновації в алгоритмах ШІ, зокрема в галузі машинного та глибокого навчання, сприяють значній оптимізації обчислюваль- них процесів, що дозволяє знижувати вимоги до апаратних ресурсів. Нові алгоритми, краще адаптовані до специфічних завдань, можуть значною мірою скоротити потребу в потуж- них обчислювальних системах для виконання складних операцій, що, своєю чергою, змен- шить не лише необхідність високопродуктив- ного устаткування, але і витрати на його роз- роблення й експлуатацію. Крім того, інтеграція програмного забезпечення для оптимізації об- робки та доступу до даних дозволяє знизити навантаження на апаратну частину системи. У комплексі всі ці чинники забезпечують скоро- чення загальних витрат на утримання систем управління ШІ. Якщо вплив вищенаведених чинників зни- ження вартості обладнання для ШІ підтвер- диться, то вже найближчим часом можна очі- кувати на стрімке зростання частки виробни- цтва, заснованого на технологіях штучного інтелекту. Це, насамперед, стосуватиметься країн із розвинутою економікою, де висока вартість праці, конкуренція у сфері інновацій та високі стандарти якості стимулюватимуть підприємців замінювати малокваліфіковану робочу силу (а в деяких випадках навіть висо- кокваліфікованих фахівців) устаткуванням на базі технологій ШІ. За таких умов структура економіки залежатиме від внутрішньої політи- ки уряду країни. Якщо уряд вирішить запрова- дити програми підтримки малозабезпечених верств населення коштом заможних громадян (у тому числі через систему прогресивного опо- даткування), то ймовірно, що значна частка ма- локваліфікованих працівників, які втратили роботу через упровадження на підприємствах технологій ШІ, залишиться осторонь господар- ських процесів. Тобто вони житимуть за раху- нок соціальних виплат, не здійснюючи внеску в розвиток економіки. Якщо уряд не надаватиме 50 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк преференцій малозабезпеченим верствам насе- лення, то з високою імовірністю більшість із вивільнених працівників знайдуть роботу у сфері послуг, яка розвиватиметься з урахуван- ням загального зростання економіки, зумовле- ного впливом технологій ШІ на виробництво. Із позиції загального економічного розвит- ку другий сценарій є більш перспективним. Конкуренція у сфері виробництва продукції із застосуванням технологій ШІ має сприяти збільшенню обсягів виробництва товарів сус- пільного вжитку, а отже, зниженню їхньої ці ни. Це призведе до підвищення купівельної спро - можності населення, яку частково буде перео- рієнтовано на придбання послуг. Як наслідок, зростатиме попит на послуги, що стимулюва- тиме приплив капіталу та залучення робочої сили до цієї сфери. У результаті економіка зрос- татиме, а громадяни матимуть доступ до широ- кого спектра товарів і послуг. За наслідками впливу на економіку техноло- гію ШІ можна класифікувати як проривну. По- дібно до технологій, розглянутих К. Перес, ШІ має вже частково реалізований потенціал до структурних перетворень економічної систе- ми. Сьогодні існують нові види виробництва (наприклад, безпілотні літальні апарати та ав- томобілі, домашні роботи, ШІ-системи) та форми організації праці (гібридні робочі міс- ця, роботизовані виробничі лінії, автономні логістичні системи), які ще 20 років тому були невідомими. Крім того, створено нову інфра- структуру для розвитку та підтримки ШІ (да- та-центри, хмарні обчислювальні платфор- ми тощо). Усі ці ознаки свідчать про відповід- ність ШІ критеріям, які визначають технології, спроможні ініціювати технологічні революції, згідно з теорією К. Перес. Можна припустити, що якби авторка написала свою книгу сьогод- ні 2, то, ймовірно, сформувалося б нове понят- тя — «Шоста технологічна революція». Подібно до проривних технологій, представ- лених К. Перес, ШІ ініціює розвиток низки су- путніх інновацій, які К. Шваб визначив «стов- пами» Четвертої промислової революції. На- самперед це інтернет речей (ІоТ), який являє собою мережу підключених до інтернету фі- зичних пристроїв, здатних автоматично збира- ти, передавати та обмінюватися даними без 2 Книга К. Перес «Технологічні революції та фінансовий капітал» була опублікована у 2002 р. участі людини. Дані пристрої обладнані датчи- ками, програмним забезпеченням і модулями зв’язку, що дає їм змогу взаємодіяти як між со- бою, так і з іншими системами через інтернет. Функції ШІ в рамках ІоТ полягають в обробці даних у реальному часі з метою виявлення за- кономірностей, на основі яких у подальшому приймаються виробничі рішення. Також ШІ реалізує алгоритми, які забезпечують автома- тичне прийняття таких рішень. Інтернет речей, керований ШІ (інтелектуаль- ний Інтернет речей), є однією з ключових тех- нологій «розумної» фабрики (Smart Factory). Ця концепція передбачає створення повністю інте- грованого, автоматизованого та самонавчаль- ного середовища, яке забезпечує високу про- дуктивність й ефективність виробничих проце- сів. Досягається такий результат за рахунок зчитування з виробничих пристроїв великих масивів даних та їхньої подальшої обробки, на основі якої алгоритми ШІ прий мають опти- мальні виробничі рішення та ім плементують їх у фізичному середовищі. Працівники на «ро- зумних» фабриках здійснюють налаштування систем, контроль якості робіт і час від часу при- ймають складні стратегічні рішення. Одним із прикладів «розумної» фабрики є підприємство Siemens у німецькому Амберзі, що спеціалізується на виробництві електроні- ки. Воно використовує передові роботизовані системи виробництва, які управляються ШІ за допомогою інфраструктури ІоТ. Близько 75 % всіх процесів на фабриці автоматизовано, що забезпечує значну економію ресурсів і підви- щення продуктивності. За аналогічним прин- ципом працюють німецькі заводи BMW, які використовують ШІ та інфраструктуру ІоТ для автоматизації складання автомобілів. Також слід відзначити секторальні аспекти застосування ІоТ, а саме: в аграрній промисло- вості — для моніторингу вологості та темпера- тури ґрунтів; в енергетиці — для збору інфор- мації про споживання електроенергії, на ос- нові якої оптимізується її розподіл; у металур гії — для виявлення дефектів у печах, прокат- них станах та іншому обладнанні; в хімічній промисловості — для відстеження параметрів виробництва, таких як температура, тиск і концентрація речовин тощо. Проте глобальний вплив ІоТ на економіку не обмежується лише сферою ефективного ви- 51ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 робництва. Комунікаційні можливості, які ство- рює ця технологія, зумовлюють трансформацію моделі відносин між виробниками та спожива- чами на ринку. Забезпечуючи зв’язок між фізич- ними пристроями (виробничим устаткуванням), цифровими платформами (торговельними май- данчиками) та споживачами, ІоТ надає можли- вість виробникам збирати в реальному часі дані щодо продажу продукції, аналізувати їх та на основі цього оперативно адаптувати виробничі процеси до мінливого попиту. Разом із цим IoT допомагає виробникам «грати на випереджен- ня», надаючи можливість аналізувати вподобан- ня споживачів (такі як історія відвіданих сторі- нок в інтернеті або перегляд конкретних това- рів), що дає змогу створювати персоналізовані продукти та пропозиції. Економічний ефект від збору інформації за допомогою ІоТ посилюється, якщо ці дані над- ходять на «розумні» фабрики. На таких підпри- ємствах ШІ аналізує отримані дані та підлашто- вує виробничі процеси під актуальний попит (рис. 1). Це дозволяє уникати перевиробництва, мінімізувати відходи й оптимізувати витрати. Принцип попиту та пропозиції, що форму- ється під впливом ІоТ, обумовлює перехід еко- номічної системи до моделі так званої «витяга- ючої економіки». Вона базується на задоволенні реального попиту з боку споживачів через мак- симально швидке і точне реагування на запити ринку. На сьогодні більшість сегментів ринку діють за традиційною моделлю «виштовхуваль- Рис. 1. Принцип формування попиту та пропозиції під впливом технологій Інтернету речей Джерело: розроблено автором. ної економіки», коли продукти виробляються з урахуванням прогнозів попиту. Натомість у рамках «витягаючої економіки» виробництво товару розпочинається лише тоді, коли на ньо- го було пред’явлено реальний запит з боку конкретного споживача. Для такої моделі не характерні проблеми перевиробництва та над- мірного складування ресурсів. Однак, на думку окремих науковців, «витя- гаюча економіка», заснована на сигналах по- питу та пропозиції, що передаються за допо- могою інфраструктури ІоТ, загрожує асиме- тричним перерозподілом суспільного ресурсу на користь суб’єктів, які збирають цифрову інформацію. Професорка Гарвардської школи бізнесу Ш. Зубофф охарактеризувала це яви- ще як «наглядовий капіталізм» (Zuboff, 2019). Його сутність полягає в зборі, аналізі та моне- тизації особистих даних користувачів цифро- вого контенту без їхньої усвідомленої на те згоди. Ці дані служать для розроблення моде- лей прогнозування та впливу на поведінку лю- дей, перетворюючи їхні дії та емоції на товар. Створена таким чином система спричиняє асиметрію знань і влади між технологічними корпораціями та суспільством, порушуючи приватність і свободу. У контексті цього яви- ща Ш. Зубофф критикує корпорації, такі як Google та Facebook, за їхню практику монети- зації даних шляхом створення персоналізова- ної реклами та прогнозування поведінки спо- живачів. Це, на її думку, дозволяє технологіч- ним компаніям впливати на суспільну по ве дінку для отримання прибутку. Попри обґрунтованість проблеми «наглядо- вого капіталізму», зумовленої використанням інтелектуального Інтернету речей, у самій па- радигмі Індустрії 4.0 закладено потенціал до її часткового вирішення. Ідеться про механізми захисту даних за допомогою технології блок- чейн, яка забезпечує децентралізоване збері- гання даних у вигляді послідовних і незмінних записів у реєстрі (блоках), з’єднаних у хроно- логічному порядку. За допомогою блокчейну споживачі зможуть взаємодіяти з виробника- ми безпосередньо, знижуючи залученість сто- ронніх інтернет-сервісів (браузерів, централі- зованих цифрових платформ), що зменшува- тиме ризики збору інформації третіми особами. Більше того, у рамках нової моделі комунікації виробники отримуватимуть доступ лише до 52 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк інформації, необхідної для виконання поточ- них замовлень, за рахунок чого обмежувати- муться можливості збору додаткових даних про споживачів. У результаті вторинні дані стануть менш доступними для бізнесу, що звужуватиме простір для їх монетизації. Посилення захисту даних економічних аген- тів є лише однією з переваг, які надає блокчейн. Окрім цього, технологія може сприяти зни- женню трансакційних витрат, пов’язаних із ве- денням бухгалтерського обліку, аудитом, пере- віркою контрагентів, здійсненням платежів тощо (Тепскотт, 2019). Механізм цього зни- ження полягає у використанні розподілених реєстрів як джерела достовірної інформації, змінити яку стороннім особам надзвичайно складно. Такою інформацією можуть бути за- писи щодо здійснених платежів, зобов’язань економічних агентів, руху товарів тощо. Після запису в блокчейні відповідні дані залишаються незмінними, а отже, знижується потреба в по- вторній перевірці їхньої автентичності. Це сприяє економії часу та ресурсів економічних агентів, що зменшує трансакційні витрати їх- ньої діяльності. Наприклад, записуючи до блок- чейну інформацію щодо переказу коштів за від- вантажений товар, сторони угоди не потребува- тимуть залучення третьої сторони (банку) для фактичної реалізації такого переказу. Натомість криптовалюта зі значно нижчими трансакцій- ними витратами 3 перераховуватиметься на ра- хунок продавця, що зробить угоду більш еконо- мічно ефективною для обох сторін. Вдале поєднання технології блокчейн із фун- даментальними програмними рішеннями від- криває можливості для ще більшого зниження трансакційних витрат економічної діяльності. У цьому контексті смарт-контракти являють собою частину блокчейн-екосистеми, що авто- матично виконує умови угоди між сторонами без залучення посередників. Принцип їхньої роботи полягає в тому, що умови контракту у вигляді коду записуються в блокчейн, де вони стають незмінними. Після цього система очі- кує сигналу про виконання однієї частини уго- ди і після його отримання автоматично вико- нує іншу. Наприклад, уклавши угоду про по- стачання сировини, підприємець перераховує 3 Комісії за переказ криптовалют є значно нижчими за комісії переказу фіатних валют у традиційних банках. необхідну суму коштів або цифрових активів у смарт-контракт, де вони резервуються. Після підтвердження доставки продукції система ав- томатично переводить кошти на рахунок по- стачальника, що усуває потребу в додаткових перевірках і залученні посередників. Аналіз потенціалу блокчейну свідчить, що, на відміну від інших технологій Індустрії 4.0, які впливають на економічну систему через оптимізацію виробничих процесів і спрощен- ня комунікації, блокчейн передусім трансфор- мує інститути. При цьому трансформація від- бувається знизу — під тиском об’єктивних економічних реалій. Тобто економічні агенти знаходять для себе нові, більш ефективні меха- нізми захисту особистої інформації, забезпе- чення умов контрактів і матеріальних розра- хунків, а уряди, своєю чергою, постфактум ре- агують на такі зміни. Реакція регуляторних органів може мати різні прояви — від адапта- ції законодавства до нових форм взаємодії еко- номічних агентів або до прямої заборони аль- тернативних неформальних інститутів, сфор- мованих навколо технологічних можливостей, створених блокчейном. Незважаючи на те що інститути, які форму- ються під впливом блокчейну, мають очевидні вигоди у вигляді низьких трансакційних ви- трат економічної діяльності, не можна з впев- неністю очікувати, що уряди вживатимуть за- ходів для їхньої легалізації. У цьому випадку все залежить від багатьох чинників, зокрема від кон’юнктури політичних відносин, плюра- лізму політичної системи, структури фінансо- вих потоків та рівня їхньої концентрації в ру- ках окремих суб’єктів впливу. Наприклад, у державі, де правляча партія або президент фі- нансується групою осіб, які отримують ренту з банківського бізнесу, навряд чи можна очіку- вати легалізації розрахунків у криптовалюті. Натомість у державах із менш концентровани- ми фінансовими потоками та конкурентною політичною системою з високою імовірністю ухвалюватимуться закони, які формалізувати- муть ефективні інститути. Таким чином, прав- ляча партія або президент намагатиметься здобути прихильність виборців, щоб подо- вжити термін свого перебування при владі. Аналогічними мотивами можуть керувати- ся агенти політичного впливу, стримуючи або, навпаки, стимулюючи впровадження інших 53ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 технологій Індустрії 4.0. Зокрема, у контексті порушення усталеної моделі господарських відносин варто відзначити вплив 3D-друку на структуру розподілу ренти. Ця технологія до- зволяє створювати тривимірні об’єкти шляхом пошарового нанесення матеріалу на основі цифрової моделі. На відміну від традиційних методів виробництва, таких як лиття або фрезе- рування, 3D-друк дозволяє виготовляти склад- ні деталі без використання дорогих прес-форм і зайвих матеріальних витрат. Основні етапи ви- робництва за допомогою 3D-друку включають: 1. Створення 3D-моделі — об’єкт спершу моделюється у спеціальних програмах (напри- клад, AutoCAD, Blender, SolidWorks). 2. Розрізання моделі на шари — програ ма для 3D-друку (наприклад, Cura, PrusaSlicer) поділяє модель на окремі шари для подальшо- го друку. 3. Пошаровий друк — принтер послідовно накладає матеріал, поки не сформується гото- вий об’єкт. Таким чином, виробництво відбувається без використання традиційного громіздкого устат- кування, деталей і запчастин, що позбавляє за- робітку виробників цих компонентів. Зокрема, це стосується виробників продукції для авіа- ційної, автомобільної, будівельної, текстильної, харчової та ювелірної галузей. Також втрати за- грожують підприємствам, які продовжать ви- користовувати традиційні методи виробниц- тва на противагу 3D-друку. У випадку, коли агенти політичного впливу отримують ренту від галузей господарства, які мо жуть зазнати збитків унаслідок поши- рення технології 3D-друку, можна очікувати від них протидії цим нововведенням. Напри- клад, вони можуть лобіювати запровадження високих імпортних мит на 3D-принтери або їхні комплектуючі, офіційно мотивуючи це необхідністю захисту вітчизняних виробни- ків. І навпаки, якщо агенти впливу зацікавлені в розвитку сфер виробництва, що одержать вигоди від 3D-друку, вони сприятимуть упро- вадженню цієї технології. Із суто економічної точки зору, технологія 3D-друку скорочує ланцюг створення вартості продукції, водночас не зменшуючи її цінності та якості. Цей аспект впливає на прискорення тем- пів виробництва та зменшення собівартості про- дукції, що робить її більш доступною для спожи- вачів. Крім того, 3D-друк дозволяє оптимізувати використання ресурсів, знижуючи рівень відхо- дів порівняно з традиційними методами вироб- ництва, що дає змогу зменшити витрати сирови- ни й екологічне навантаження на довкілля. Як колись конвеєрне виробництво витісни- ло ручне складання, започаткувавши епоху споживання, так і 3D-друк у взаємодії з техно- логіями ШІ та інтелектуального Інтернету ре- чей може фундаментально трансформувати сучасні виробничі процеси, розпочавши епоху кастомізованого споживання. Концепція кастомізованого споживання яв- ляє собою системний підхід до адаптації това- рів і послуг до індивідуальних потреб і вподо- бань споживачів. Вона передбачає активне за- лучення покупців до створення продукту, що дає змогу привести його у відповідність до очі- кувань споживачів. Із позиції виробничо-спо- живчих зв’язків кастомізоване споживання є логічним продовженням принципів «витягую- чої економіки» й ефективно реалізується в умовах «розумних» фабрик. За таких умов ви- робничі процеси стають більш гнучкими, ав- томатизованими й орієнтованими на персона- лізований попит, а технологічні рішення, такі як цифрові двійники, штучний інтелект та аналіз великих даних, забезпечують оператив- не налаштування виробничих потужностей під динамічні споживчі вподобання. Отже, у результаті дослідження механізмів впливу технологій Індустрії 4.0 на господар- ські процеси встановлено, що за умови широ- кого впровадження ці технології можуть сут- тєво змінити структуру економічної системи, впливаючи на її ключові характеристики: що виробляти, як виробляти та для кого виробля- ти. Потенційним рушієм змін у даному випадку є функціонал швидкого та майже безвтратного обміну даних, керованого штучним інтелектом. Так, інтеграція ШІ з технологією 3D-друку доз- воляє передавати дані про властивості продук- ції до 3D-принтера, який автоматично та з міні- мальними витратами обслуговування здійснює виробничий процес. Швидкість передачі даних і виробнича універсальність 3D-принтера від- кривають нові можливості для виготовлення персоналізованої продукції, що стимулює пере- хід економічної системи до кастомізованого ви- робництва (рис. 2). Симбіоз цих чинників спри- яє автономізації та локалізації виробничих про- 54 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк цесів, що впливає на скорочення ланцюга створення вартості продукції. Децентралізоване збереження криптогра- фічно захищених і незмінних даних за допомо- гою блокчейну уможливлює зниження тран- сакційних витрат інститутів, які забезпечують взаємодію економічних агентів. Зокрема, впро- вадження на державному рівні цифрової сис- теми реєстрації бізнесу на основі блокчейну дозволить знизити бюрократичні бар’єри, за- безпечити прозорість процедур і завдяки авто- матизації обробки даних значно прискорити процес реєстрації. Успішним прикладом засто- сування такої системи є естонська програма e-Residency, яка надає можливість нерезиден- там країни реєструвати бізнес, підписувати до- кументи та управляти компанією онлайн 4. При цьому програма не надає податкового рези- дентства або права на проживання в Естонії. У контексті зниження трансакційних витрат інститутів, які забезпечують взаємодію при- 4 Republica of Estonia e-Residency (2025). Your digital ID. https://www.e-resident.gov.ee (accessed: 10.02.2025). Рис. 2. Структура впливу технологій Індустрії 4.0 на економічну систему Джерело: розроблено автором. І ватних підприємців, ефективними є цифрові сервіси смарт-контрактів, розроблені на основі блокчейну. Вони сприяють зменшенню витрат, пов’язаних із: перевіркою виконання умов уго- ди; потребою в залученні посередників; управ- лінням ризиками; веденням документообігу; здійсненням комунікації. Забезпечується цей ефект за рахунок прозорості та незмінності да- них, представлених у блокчейні, що посилює довіру між сторонами. Наприклад, у сфері ло- гістики смарт-контракти можуть автоматично відстежувати виконання умов перевезення ван- тажів. Усі ключові етапи, такі як підтверджен- ня завантаження, доставки чи оплати, фіксу- ються в блокчейні, що виключає потребу в ручному внесенні даних і дозволяє уникнути шахрайства. Це суттєво зменшує витрати на координацію між постачальниками, переві- зниками та клієнтами. У фінансовому секторі смарт-контракти забезпечують автоматичне ви- конання кредитних угод. Зокрема, якщо пози- чальник своєчасно сплачує відсотки, то смарт- контракт це миттєво фіксує та передає відпо- 55ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 відну частину коштів кредитору, виключаючи таким чином витрати на посередників (бан- ківські установи) та мінімізуючи ризик люд- ських помилок. Ефективність смарт-контрактів підтвер- джується успішним досвідом їхнього вико- ристання великими компаніями. Наприклад, датська тран спортна компанія Maersk у співп- раці з IBM застосовує смарт-контракти через платформу TradeLens для управління контей- нерними перевезеннями5. Австралійська енер- гетична компанія Power Ledger використовує смарт-контракти для купівлі та продажу со- нячної енергії в децентралізованих виробни- ків-споживачів6. У рамках Четвертої промислової революції, яка супроводжується технологічними зрушен- нями у сфері цифровізації, саме потоки даних визначають модель трансформації економічної системи. Особливу роль у цих змінах відігра- ють механізми збору, обробки та обміну дани- ми. Використання застарілих інтернет-прото- колів для обслуговування технологій Індустрії 4.0, таких як блокчейн і 3D-друк, може значно обмежити економічний ефект від їх застосу- вання. Зокрема, у контексті блокчейну це при- зведе до незначного зниження трансакційних витрат, оскільки економічні агенти будуть зму- шені самостійно перевіряти умови контрактів й оновлювати бази даних. Тоді, як у випадку 3D-друку, відсутність інтегрованих каналів зв’язку між замовниками, проєктувальниками та виробниками значною мірою знизить потен- ціал даної технології. Інтернет речей дозволяє вирішити цю проблему, створюючи техноло- гічні можливості для автоматизованого обміну даними між пристроями та їх обробки в реаль- ному часі. Наприклад, встановлені на тран- спортних засобах IoT-сенсори можуть надсила- ти до блокчейн-системи інформацію про успіш- ну доставку товару, на основі якої смарт - контракт автоматично перераховуватиме ко- шти на рахунок транспортної компанії. Анало- гічно, у випадку 3D-друку сенсори виробничо- го моніторингу можуть передавати інформацію 5 TradeLens: Building a world of paperless trade (2025). Tradelens. https://www.tradelens.com (accessed: 11.02.2025). 6 Blockchain and decentralization. (2025). Powerledger. https://powerledger.io/blockchain-technology (accessed: 10.02.2025). про необхідність виготовлення додаткових де- талей до 3D-принтера, який автоматично здій- снюватиме їх виробництво. Слід також відзначити роль Інтернету речей як самодостатньої системоутворюючої техноло- гії. Забезпечуючи в реальному часі комунікацію між виробниками та споживачами продукції, він сприяє адаптації ринку до реальних потреб споживачів. Відбувається це шляхом динамічної оптимізації діяльності підприємств на основі одержаної інформації щодо актуальних замов- лень на продукцію, вподобань споживачів, за- лишків товарів і матеріалів на складах тощо. Відтак виробники знижують ризики переви- робництва, а споживачі отримують бажану (не нав’язану ринком) продукцію, що є ознакою «витягаючої» економіки. Висновки У контексті наслідків впливу на економічну систему виробничі технології можна розділити на дві основні групи: «ініціюючі» та «допоміж- ні». Дія перших зумовлює радикальні зміни структурних елементів виробничої системи, що приводить до створення сприятливих госпо- дарських умов для економічного зростання. Так, свого часу технологія парового двигуна змінила підходи до отримання механічної енергії, зро- бивши цей процес більш економічно ефектив- ним, що вплинуло на зменшення собівартості товарів, при виробництві яких використовував- ся даний тип енергії. Допоміжні технології лише підвищують ефективність окремих виробничих процесів, проте їхній вплив на загальну вироб- ничу систему є обмеженим. Оскільки ініціюючі технології, як правило, мають взаємозалежний характер, їх також можна розділити на дві групи: «проривні» та «супутні». Проривними визначено технології, які, разом із потужним впливом на структурні елементи виробничої системи, зумовлюють розвиток інших — супутніх технологій, які цей вплив значно посилюють. Так, наприклад, по- ява персональних комп’ютерів не лише спрос- тила доступ підприємців до обчислювальних потужностей, а й зумовила розвиток супутніх інновацій, таких як інтернет та програмне за- безпечення. У сукупності ці тех нології змен- шили трансакційні витрати, пов’язані з обслу- говуванням виробництва, та витрати на залу- чення громадян до економічних процесів. 56 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк На сучасном у етапі Четвертої промислової революції, зокрема на стадії переходу до моде- лі виробництва Індустрії 4.0, проривною стала технологія штучного інтелекту. Саме вона, з одного боку, радикально зменшує виробничі витрати, а з іншого — посилює дію супутніх технологій, таких як Інтернет речей, 3D-друк і блокчейн. Кожна з них, як окремо, так і в комп- лексі, сприяє змінам усталених структурних елементів економічної системи. 3D-друк, у по- єднанні з інфраструктурою Інтернету речей та обчислювальними можливостями штучного інтелекту, спрощує виробництво кастомізова- ної продукції. Це змінює структурний елемент економічної системи, пов’язаний із визначен- ням асортименту продукції, тобто вирішенням питання «що виробляти?». Крім того, 3D-друк уможливлює скорочення ланцюга створення вартості продукції, що позначається на мето- дах виробництва, які визначають «як виробля- ти?». На цей структурний елемент системи та- кож впливає технологія блокчейну, що забез- печує можливості для зниження трансакційних витрат інститутів регулювання відносин між економічними агентами. Структурний елемент «для кого виробляти?» змінюється під впли- вом технології Інтернету речей, яка дозволяє виробникам збирати й аналізувати інформа- цію про споживачів, забезпечуючи адаптацію виробництва до їхніх індивідуальних потреб. ЛІТЕРАТУРА Амоша О. І., Герасимчук З. В., Кузьмін О. Є. Інноваційний розвиток промисловості України : стратегічні орі- єнтири. Донецьк : ІЕП НАН України, 2013. 276 с. Брюховецька Н. Ю., Черних О. В. Індустрія 4.0 та цифровізація економіки: можливості використання зару- біжного досвіду на промислових підприємствах України. Економіка промисловості. 2020. № 2 (90). С. 116—132. https://doi.org/10.15407/econindustry2020.02.116 Вишневський О. С. Цифрова платформізація процесу стратегування розвитку національної економіки : мо- нографія / НАН України, Ін-т економіки пром-сті. Київ, 2021. 449 с. URL: https://iie.org.ua/monografiyi/cifrova- platformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ Ляшенко В. І., Вишневський О. С. Цифрова модернізація економіки України як можливість проривного розви- тку. Полтава : ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі», 2018. 251 с. Норт Д., Волліс Д., Вайнгест Б. Насильство та суспільні порядки. Основні чинники, які вплинули на хід істо- рії. Київ : Наш Формат, 2017. 352 с. Талер Р. Поведінкова економіка. Чому люди діють ірраціонально і як отримати з цього вигоду. Київ : Наш Формат, 2023. 464 с. Тепскотт Д., Тепскотт А. Болкчейн революція. Як технологія, що лежить в основі біткойна та інших крипто- валют, змінює світ. Львів : ЛІТОПИС, 2019. 487 с. Шумпетер Й. Теорія економічного розвитку. Дослідження прибутків, капіталу, кредиту, відсотка та еконо- мічного циклу. Київ : Києво-Могилянська академія, 2011. 244 с. Eggertsson T. Imperfect Institutions : Possibilities And Limits Of Reform. Ann Arbor : University of Michigan Press, 2015. 275 p. Furubotn G. Different Approaches to the Economic Analysis of Institutions: Some Concluding Remarks. Journal of Institutional and Theoretical Economics. 1990. Vol. 146. No. 1. P. 226—232. Furubotn E., Richter R. Institutions and Economic Theory. Ann Arbor : University of Michigan Press, 1997. 542 р. Moore G. Cramming more components onto integrated circuits. Electronics. 1965. Vol. 38. P. 33—35. North D. Institutions, Institutional Change, and Economic Performance. Cambridge : Cambridge University Press, 1990. 152 p. Perez C. Technological Revolutions and Financial Capital. The Dynamics of Bubbles and Golden Ages. Northampton : Edward Elgar Publishing, 2002. 231 p. Schumpeter J. Theory of Economic Development. Oxfordshire : Routledge, 1980. 320 p. Schwab K. The Fourth Industrial Revolution. New-York : Penguin, 2017. 192 p. Schwab K. Shaping the Future of the Fourth Industrial Revolution. New-York : Penguin, 2018. 351 p. Zuboff Sh. The Age of Surveillance Capitalism : The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. New York : PublicAffairs, 2019. 704 p. Надійшла до редакції 04.06.2025 р. Прийнята до друку 26.06.2025 р. REFERENCES Amosha, O. I., Herasymchuk, Z. V., & Kuzmin, O. Ie. (2013). Innovative development of Ukrainian industry: strategic guidelines. Donetsk: Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine [in Ukrainian]. 57ISSN 1562-109X. Економіка промисловості. 2025. № 3 (111) Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0 Briukhovetska, N. Yu., & Chernykh, O. V. (2020). Industry 4.0 and digitalization of the economy: opportunities for using foreign experience at industrial enterprises in Ukraine. Econ. promisl., 2 (90), 116—132. https://doi.org/10.15407/ econindustry2020.02.116 [in Ukrainian]. Vyshnevskyi, O. S. (2021). Digital platformization of the process of strategizing the development of the national economy. Kyiv: Institute of Industrial Economics of the National Academy of Sciences of Ukraine. https://iie.org.ua/monografiyi/ cifrova-platformizacija-procesu-strateguvannja-rozvitku-nacionalnoi-ekonomiki/ [in Ukrainian]. Liashenko, V. I., & Vyshnevskyi, O. S. (2018). Digital modernization of the Ukrainian economy as an opportunity for breakthrough development. Poltava: Ukoopspilka Higher Educational Institution «Poltava University of Economics and Trade» [in Ukrainian]. North, D., Wallis, D., & Weingest, B. (2017). Violence and social order. The main factors that influenced the course of history. Kyiv: Nash Format [in Ukrainian]. Thaler, R. (2023). Behavioral Economics. Why people act irrationally and how to benefit from it. Kyiv: Nash Format [in Ukrainian]. Tapscott, D., & Tapscott, A. (2019). Blockchain revolution. How the technology behind Bitcoin and other cryptocurrencies is changing the world. Lviv: LITOPYS [in Ukrainian]. Schumpeter, J. (2011). Theory of economic development. A study of earnings, capital, credit, interest, and the business cycle. Kyiv: Kyievo-Mohylianska akademiia [in Ukrainian]. Eggertsson, T. (2005). Imperfect Institutions: Possibilities And Limits Of Reform. Ann Arbor: University of Michigan Press. Furubotn, G. (1990). Different Approaches to the Economic Analysis of Institutions: Some Concluding Remarks. Journal of Institutional and Theoretical Economics, 146 (1), 226—232. Furubotn, E., & Richter, R. (1997). Institutions and Economic Theory. Ann Arbor: University of Michigan Press. Moore, G. (1965). Cramming more components onto integrated circuits. Electronics, 38, 33—35. North, D. (1990). Institutions, Institutional Change, and Economic Performance. Cambridge: Cambridge University Press. Perez, C. (2002). Technological Revolutions and Financial Capital. The Dynamics of Bubbles and Golden Ages. Northampton: Edward Elgar Publishing. Schumpeter, J. (1980). Theory of Economic Development. Oxfordshire: Routledge. Schwab, K. (2017). The Fourth Industrial Revolution. New-York: Penguin. Schwab, K. (2018). Shaping the Future of the Fourth Industrial Revolution. New-York: Penguin. Zuboff, Sh. (2019). The Age of Surveillance Capitalism: The Fight for a Human Future at the New Frontier of Power. New York: PublicAffairs. Received: 04.06.2025 Accepted: 26.06.2025 Oleksandr S. Serdiuk, Doctor of Economic Science, Senior Researcher E-mail: serdyuk_O@nas.gov.ua; https://orcid.org/0000-0003-3049-3144 Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine TRANSFORMATION OF THE ECONOMIC SYSTEM UNDER THE INFLUENCE OF INDUSTRY 4.0 TECHNOLOGIES Economic development is inextricably linked to the introduction of new technologies that improve production processes, resource management, and economic activity organization. However, the scale and nature of this impact vary significantly depending on the industry, region, and level of technological integration in production, leading to ambiguous consequences for the economy. Given this, the study of mechanisms through which new technologies affect production processes and the identification of patterns of economic system transformation under technological progress conditions is becoming increasingly relevant. In the modern context, it is essential to determine the economic consequences of the widespread adoption of Industry 4.0 technologies, such as artificial intelligence, the Internet of Things, blockchain, and 3D printing. Will these technologies lead to structural shifts in the economic system, or will their impact be limited to improving the efficiency of specific production processes? The answers to these questions will help assess the feasibility and prioritization of stimulating the development of Industry 4.0 technologies. Considering the importance of this issue, the article examines the impact of Industry 4.0 technologies on economic system transformation. The role of key technological innovations, including artificial intelligence, the Internet of Things, blockchain, and 3D printing, is analyzed concerning their influence on production process changes, resource optimization, and the formation of new economic relationships. The historical context of previous technological revolutions is reviewed, comparing their impact with modern changes driven by digitalization and automation. Theoretical approaches to understanding the diffusion of technology and its influence on economic growth are substantiated, drawing on the concepts of Joseph Schumpeter, Carlota Perez, and Klaus Schwab. Particular attention is paid to the socio-economic consequences of integrating intelligent technologies into production, particularly automation’s impact on the labor market, changes in institutional regulatory mechanisms, challenges of “surveillance capitalism,” and potential solutions. The paper also explores the prospects for the application of Industry 4.0 58 ISSN 1562-109X Econ. promisl. 2025. № 3 (111) О. C. Сердюк technologies across various economic sectors, including industry, energy, transportation, healthcare, and finance. Based on an analysis of current technological innovation trends, conclusions are drawn regarding potential scenarios for the transformation of the economic system in the near future. Key challenges and opportunities for government policy, business, and society in the context of technological development and structural economic changes are identified. The aim of the article is to identify patterns of technological impact on economic processes and to forecast their influence on the structural elements of the economic system in the context of the widespread adoption of Industry 4.0 production models. The study results indicate that at the current stage of the Fourth Industrial Revolution, particularly the transition to the Industry 4.0 production model, artificial intelligence should be considered a breakthrough technology. It radically reduces production costs while enhancing the effectiveness of complementary technologies such as the Internet of Things, 3D printing, and blockchain. Each of these technologies, both individually and collectively, contributes to changes in the established structural elements of the economic system. 3D printing, combined with the infrastructure of the Internet of Things and the computational capabilities of artificial intelligence, simplifies the production of customized goods, altering the structural element of the economic system related to product assortment decisions-essentially answering the question of “what to produce.” Additionally, 3D printing shortens the value chain of product creation, which in turn affects production methods, addressing “how to produce.” This structural element is also influenced by blockchain technology, which provides opportunities to reduce the transaction costs of regulatory institutions governing economic relations. Finally, the structural element of “for whom to produce” is transformed by the Internet of Things, enabling manufacturers to collect and analyze consumer data, ensuring production adapts to individual needs. Keywords: economic system, Industry 4.0, artificial intelligence, Internet of Things, blockchain, 3D printing.

Трансформація економічної системи під впливом технологій Індустрії 4.0

Репозитарії

Схожі ресурси