Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури

У слов’янських мовах слово «трапеза», грецького походження, має декілька значень. Це і прийом їжі, пригощання, стіл, їжа, бенкет, і приміщення чи будівля в монастирі, де приймається їжа (синонім – «трапезна»), і загальний стіл для прийому їжі в монастирі, і прийом їжі в монастирі, і стіл з їжею. Бач...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2013
Автор:	Новосьолова, Ю.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2013
Назва видання:	Матеріали до української етнології
Теми:	Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208422
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури / Ю. Новосьолова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 86-89. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208422
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2084222025-10-29T01:20:08Z Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури Новосьолова, Ю. Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину У слов’янських мовах слово «трапеза», грецького походження, має декілька значень. Це і прийом їжі, пригощання, стіл, їжа, бенкет, і приміщення чи будівля в монастирі, де приймається їжа (синонім – «трапезна»), і загальний стіл для прийому їжі в монастирі, і прийом їжі в монастирі, і стіл з їжею. Бачимо, що в цьому слові пов’язані такі поняття, як прийом їжі, а також деякий релігійний акт. В етнологічному сенсі трапезу можна визначити як прийом їжі, що супроводжується певними ритуальними чи ритуалізованими діями, які мають магічну чи соціонормативну складову. У статті розглянуто структуру, функції, види традиційної трапези. В славянских языках слово «трапеза», греческого происхождения, имеет несколько значений. Это и прием пищи, и угощение, стол, еда, пир, и помещение или здание в монастыре, где принимается пища (синоним – «трапезная»), и общий стол для приема пищи в монастыре, и прием пищи в монастыре, и стол с едой. Видим, что в этом слове связаны такие понятия, как прием пищи, а также некоторый религиозный акт. В этнологическом смысле трапезу можно определить как прием пищи, сопровождаемый определенными ритуальными или ритуализированными действиями, которые имеют магическую или соционормативную составляющую. В статье рассмотрены структура, функции, виды традиционной трапезы. In Slavic, the word meal is of Greek origin, which has several meanings. It includes the following: a meal and treat, a dining table, a banquet, a room or a building in a monastery where food is taken (syn. refectory), a common table for meals in the monastery, eating in a monastery, and finally a dining table with a meal. As we can see, this word embraces the ideas of a meal and a sort of religious act. In an ethnological aspect, a meal may be defined as feeding accompanied by certain ritual or ritualized actions with some magical or socio-normative component. The article considers the structure, functions, and types of traditional meals. 2013 Article Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури / Ю. Новосьолова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 86-89. — Бібліогр.: 7 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208422 392.81 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину
spellingShingle	Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину Новосьолова, Ю. Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури Матеріали до української етнології
description	У слов’янських мовах слово «трапеза», грецького походження, має декілька значень. Це і прийом їжі, пригощання, стіл, їжа, бенкет, і приміщення чи будівля в монастирі, де приймається їжа (синонім – «трапезна»), і загальний стіл для прийому їжі в монастирі, і прийом їжі в монастирі, і стіл з їжею. Бачимо, що в цьому слові пов’язані такі поняття, як прийом їжі, а також деякий релігійний акт. В етнологічному сенсі трапезу можна визначити як прийом їжі, що супроводжується певними ритуальними чи ритуалізованими діями, які мають магічну чи соціонормативну складову. У статті розглянуто структуру, функції, види традиційної трапези.
format	Article
author	Новосьолова, Ю.
author_facet	Новосьолова, Ю.
author_sort	Новосьолова, Ю.
title	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури
title_short	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури
title_full	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури
title_fullStr	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури
title_full_unstemmed	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури
title_sort	теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2013
topic_facet	Сучасні методи дослідження етнокультури та внесок видатних українознавців у європейську наукову спадщину
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208422
citation_txt	Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури / Ю. Новосьолова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2013. — Вип. 12(15). — С. 86-89. — Бібліогр.: 7 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT novosʹolovaû teoretikometodologíčnízasadivivčennâtrapeziâktradicíjnoíkulʹturi
first_indexed	2025-10-29T02:07:05Z
last_indexed	2025-10-30T02:12:44Z
_version_	1847371093557379072
fulltext	86 Âèâ÷åííÿ òðàäèö³éíî¿ òðàïåçè, îä- í³º¿ ç åòíîãðàô³÷íèõ òåì, çàçâè÷àé çàëèøàºòüñÿ ïîçà óâàãîþ äîñë³äíèê³â. Îäíàê íèçêà ïðàöü, ÿê³ ïðÿìî àáî îïîñå- ðåäêîâàíî òîðêàþòüñÿ ö³º¿ òåìàòèêè, ïðåä- ñòàâëÿþòü äëÿ íàñ áåçñóìí³âíó ö³íí³ñòü, íàñàìïåðåä ç òî÷êè çîðó ³ñòîð³îãðàô³¿ ïè- òàííÿ ³ ìåòîäîëîã³¿ íàóêè, ïîâ’ÿçàíî¿ ç äî- УДК 392.81 Þë³ÿ Íîâîñüîëîâà (Îäåñà) ÒÅÎÐÅÒÈÊÎ-ÌÅÒÎÄÎËÎÃ²×Í² ÇÀÑÀÄÈ ÂÈÂ×ÅÍÍß ÒÐÀÏÅÇÈ ßÊ ÒÐÀÄÈÖ²ÉÍÎ¯ ÊÓËÜÒÓÐÈ Ó ñëîâ’ÿíñüêèõ ìîâàõ ñëîâî «òðàïåçà», ãðåöüêîãî ïîõîäæåííÿ, ìàº äåê³ëüêà çíà÷åíü. Öå ³ ïðè- éîì ¿æ³, ïðèãîùàííÿ, ñò³ë, ¿æà, áåíêåò, ³ ïðèì³ùåííÿ ÷è áóä³âëÿ â ìîíàñòèð³, äå ïðèéìàºòüñÿ ¿æà (ñèíîí³ì – «òðàïåçíà»), ³ çàãàëüíèé ñò³ë äëÿ ïðèéîìó ¿æ³ â ìîíàñòèð³, ³ ïðèéîì ¿æ³ â ìî- íàñòèð³, ³ ñò³ë ç ¿æåþ. Áà÷èìî, ùî â öüîìó ñëîâ³ ïîâ’ÿçàí³ òàê³ ïîíÿòòÿ, ÿê ïðèéîì ¿æ³, à òà- êîæ äåÿêèé ðåë³ã³éíèé àêò. Â åòíîëîã³÷íîìó ñåíñ³ òðàïåçó ìîæíà âèçíà÷èòè ÿê ïðèéîì ¿æ³, ùî ñóïðîâîäæóºòüñÿ ïåâíèìè ðèòóàëüíèìè ÷è ðèòóàë³çîâàíèìè ä³ÿìè, ÿê³ ìàþòü ìàã³÷íó ÷è ñîö³î- íîðìàòèâíó ñêëàäîâó. Ó ñòàòò³ ðîçãëÿíóòî ñòðóêòóðó, ôóíêö³¿, âèäè òðàäèö³éíî¿ òðàïåçè. Ключові слова: òðàïåçà, ôóíêö³¿, ñòðóêòóðà, âèäè, íîðìè. Â ñëàâÿíñêèõ ÿçûêàõ ñëîâî «òðàïåçà», ãðå÷åñêîãî ïðîèñõîæäåíèÿ, èìååò íåñêîëüêî çíà÷å- íèé. Ýòî è ïðèåì ïèùè, è óãîùåíèå, ñòîë, åäà, ïèð, è ïîìåùåíèå èëè çäàíèå â ìîíàñòûðå, ãäå ïðèíèìàåòñÿ ïèùà (ñèíîíèì – «òðàïåçíàÿ»), è îáùèé ñòîë äëÿ ïðèåìà ïèùè â ìîíàñòûðå, è ïðèåì ïèùè â ìîíàñòûðå, è ñòîë ñ åäîé. Âèäèì, ÷òî â ýòîì ñëîâå ñâÿçàíû òàêèå ïîíÿòèÿ, êàê ïðèåì ïèùè, à òàêæå íåêîòîðûé ðåëèãèîçíûé àêò. Â ýòíîëîãè÷åñêîì ñìûñëå òðàïåçó ìîæíî îïðåäåëèòü êàê ïðèåì ïèùè, ñîïðîâîæäàåìûé îïðåäåëåííûìè ðèòóàëüíûìè èëè ðèòóàëèçè- ðîâàííûìè äåéñòâèÿìè, êîòîðûå èìåþò ìàãè÷åñêóþ èëè ñîöèîíîðìàòèâíóþ ñîñòàâëÿþùóþ. Â ñòàòüå ðàññìîòðåíû ñòðóêòóðà, ôóíêöèè, âèäû òðàäèöèîííîé òðàïåçû. Ключевые слова: òðàïåçà, ôóíêöèè, ñòðóêòóðà, âèäû, íîðìû. In the Slavic, a word meal is of Greek origin which has several meanings. It includes the fol- lowing: a meal and treating, a dining table, a banquet, and a room or a building in a monastery where a food is taken (syn. refectory), and a common table for meal in the monastery, and eating in a monastery, finally a dining table with meal. As we can see, this word embraces the ideas of meal and a sort of religious act. In an ethnological aspect, a meal may be defined as feeding accompanied by certain ritual or ritualized actions with some magical or socio-normative component. The article considers the structure, functions, and types of traditional meal. Keywords: meal, functions, structure, types, norms. http://www.etnolog.org.ua 87 ñë³äæåííÿìè òðàäèö³é íàðîäíî¿ òðàïåçè òà ñèñòåìè õàð÷óâàííÿ. ²ñòîðè÷íèé äîñâ³ä ïîêàçóº, ùî çì³ñò, óêëàäåíèé ó òðàïåçó, âèñòóïàâ, ÿê ïðà- âèëî, ó äâîõ ³ïîñòàñÿõ: ðåë³ã³éíî¿ («ñò³ë ãîñïîäí³é») ³ ñâ³òñüêî¿ (ïðèéíÿòòÿ ¿æ³ ³ ïðèéîì ãîñòåé). Çì³ñò ïîíÿòòÿ «òðàïåçà» íåðîçðèâíî ïîâ’ÿçàíèé ç ïðàêòè÷íèìè ôîðìàìè ¿¿ óòâåðäæåííÿ â ñóñï³ëüñòâ³. Òàê, â àíòè÷íîñò³ â òðàïåç³ äîì³íóâàâ ïðîôàííèé àñïåêò, ç ïîÿâîþ æ õðèñòèÿí- ñòâà â í³é ïåðåâàæàº ñàêðàëüíèé ìîìåíò. Íà ñüîãîäí³ òåðì³í «òðàïåçà» çàì³íèëè ïîíÿòòÿìè «ñí³äàíîê», «îá³ä», «âå÷åðÿ», ïðîòå ÿêùî ìîâà éäå ò³ëüêè ïðî ðèòó- àëüí³ ïîä³¿ àáî çàõîäè, ïîñëóãîâóþòüñÿ òåðì³íîì «òðàïåçà». Åâîëþö³ÿ, çì³íà ì³ñ- öÿ ³ ðîë³ òðàïåçè â ñóñï³ëüñòâ³, à îòæå, ³ ðåôëåêñèâí³ ìîìåíòè, ïîâ’ÿçàí³ ç íåþ, çíàéøëè ñâîº â³äîáðàæåííÿ â íàóêîâèõ ³ ë³òåðàòóðíèõ òâîðàõ. Âàæëèâîþ ïðåäñòàâëÿºòüñÿ ³íôîðìà- ö³ÿ, ùî ì³ñòèòüñÿ â íèçö³ íàóêîâî-äîâ³ä- êîâèõ âèäàíü (åíöèêëîïåä³ÿõ, äîâ³äíèêàõ, ñëîâ’ÿíñüêèõ, ì³ôîëîã³÷íèõ, åòèìîëîã³÷- íèõ ñëîâíèêàõ), ÿêà ðîçøèôðîâóº åòèìî- ëîã³þ òðàïåçè òà ³íøèõ ¿¿ ñòðóêòóðíèõ åëåìåíò³â – ðèòóàëó, öåðåìîí³àëó, åòèêåòó. Òåìó òðàïåçè íå îá³éøëè óâàãîþ àíòè÷- í³ àâòîðè – Ãîìåð, Ïëàòîí, Êñåíîôàí, Êðèò³é, Àðèñòîôàí, Ïëóòàðõ òà ³í. Ñåðåä òåîðåòè÷íèõ ðîá³ò, ïðèñâÿ÷åíèõ ö³é ïðîáëåì³, íàéá³ëüø ôóíäàìåíòàëüíèì º äîñë³äæåííÿ ï³ä ðåäàêö³ºþ Ñ. Àðóòþíî- âà ³ Å. Ìàðêàðÿíà [5, c. 319], äå ðîçãëÿäà- ºòüñÿ òèïîëîã³ÿ, ñòðóêòóðà ³ êëàñèô³êàö³ÿ òðàïåçè ç ïîçèö³¿ êóëüòóðè æèòòºçàáåçïå- ÷åííÿ íà åòíîãðàô³÷íîìó ìàòåð³àë³ â³ð- ìåíñüêî¿ ñ³ëüñüêî¿ êóëüòóðè. Çíà÷åííþ ³ ðîë³ ðèòóàë³â ó æèòò³ ñóñï³ëüñòâà ïðèä³ëÿëè îñîáëèâó óâàãó Â. Òåðíåð, Ð. ³ Ê. Áåðíäòè, Ì. Áàõ- ò³í, Ê. Ëåâ³-Ñòðîñ [6, c. 406], B. Ôóêñ, Å. Äþðêãåéì, Ì. Ìîññ, Ì. Åë³àäå, À. Áàé áóð³í [3, c. 164]. Íà âàæëèâå çíà÷åííÿ ñèìâîë³â ó êóëü- òóð³ çâåðòàëè óâàãó À. Ãóðåâè÷, Þ. Ëîò- ìàí, Ì. Ìàêîâñüêèé. Îñîáëèâîñò³ ôðàíöóçüêîãî ïðèäâîð- íîãî öåðåìîí³àëó â òðàïåç³ ðîçãëÿäàëè Þ. Ëîòìàí ³ Å. Ïîãîñÿí [7, c. 320], àíã- ë³éñüêèé öåðåìîí³àë – Î. Äì³òð³ºâà. Äî öåðåìîí³¿ òðàïåç ðîñ³éñüêèõ öàð³â çâåðòà- ëèñÿ Í. Ïèñàðåâ, À. Òåðåùåíêî. Ðîëü çàñò³ëüíîãî åòèêåòó ³ ãîëîâíó éîãî âëàñòèâ³ñòü (êîìóí³êàòèâí³ñòü) àíàë³çóâà- ëè Á. Áãàæíîêîâ, Ò. Ö³âüÿí, A. Áàéáóð³í, À. Òîïîðêîâ, Þð’ºâ ³ Âîëîäèìèðñüêèé. ²ñòîðèêî-êóëüòóðíèé àñïåêò âèâ÷åííÿ òðàïåçè ì³ñòèòüñÿ â ïðàöÿõ Ã. Êíàáå, Ì. Ïèëÿºâà, ². Çàáºë³íà, À. Âîëüñüêî¿, Ô. Áðîäåëÿ [4, c. 610], Â. ²êîíîìîâà, Ì. Êîñòîìàðîâà, Â. Ïîõëüîáê³íà, Ë. Â³í- í³÷óê, Ï. Ðîìàíîâà, Ä. Ë³âåíà, Â. Ãà÷åâà. Ôóíäàìåíòàëüíîþ ïðàöåþ º ìîíîãðà- ô³ÿ óêðà¿íñüêîãî åòíîãðàôà Ë. Àðòþõ, ïðèñâÿ÷åíà òðàäèö³ÿì íàðîäí³é ¿æ³ óêðà- ¿íö³â. Ó í³é ïðåäñòàâëåí³ øèðîê³ àíàëîãè ç òðàäèö³ÿìè ³íøèõ íàðîä³â [1, ñ. 139–140]. Äîñèòü ÷èñëåíí³ îïèñè òðàïåçè â ë³òåðà- òóðíèõ òâîðàõ Î. Ïóøê³íà, Ä. Ôîíâ³ç³íà, Î. Ãðèáîºäîâà, B. Áºë³íñüêîãî, Ì. Ãîãî- ëÿ, ². Òóðãåíºâà òà ³í.; à òàêîæ ó ïîäîðîæ- í³õ íàðèñàõ ². Ãîí÷àðîâà òà Ò. Ãîòüå. Ðàçîì ç òèì âàæëèâî â³äçíà÷èòè, ùî á³ëüø³ñòü äîñë³äæåíü, õî÷à ³ ìàþòü áàãà- òèé ôàêòè÷íèé ìàòåð³àë, íîñÿòü îïèñîâèé õàðàêòåð ³ íå ì³ñòÿòü ãëèáîêèõ òðàäèö³é- íèõ òà êóëüòóðîëîã³÷íèõ óçàãàëüíåíü. Íà ñüîãîäí³ äóæå ìàëî âèâ÷åíà òåìà òðàäèö³éíîãî õàð÷óâàííÿ òà òðàïåçè, à òà- êîæ ìàëî ïðàöü ïðèñâÿ÷åíî ö³é òåìàòèö³, ÿê³ á ç íàóêîâî¿ òî÷êè çîðó ðîçêðèëè ñàìå ñïîð³äíåí³ñòü òà îñîáëèâ³ñòü òðàïåçè ÿê ôåíîìåíà òðàäèö³éíî¿ êóëüòóðè íàðîä³â. Çîêðåìà, ðîçãëÿäàþ÷è òåîðåòèêî-ìåòî- äîëîã³÷í³ îñíîâè äîñë³äæåííÿ, ó ¿õ îñíî- âó ìîæíà ïîêëàñòè êîìïëåêñíèé ï³äõ³ä äî îö³íêè ôàêòîð³â, ùî âïëèâàþòü íà ðîçâèòîê ñèñòåìè õàð÷óâàííÿ. Äîö³ëüíî òàêîæ âçÿòè äî óâàãè áàçîâ³ ïðèíöèïè ³ñòîðèçìó. Ó ïðîöåñ³ äîñë³äæåííÿ ñë³ä âèêîðèñòîâóâàòè ³ñòîðèêî-ïîð³âíÿëüíèé (ä³àõðîííèé), ñèíõðîííèé ìåòîäè ³ ìåòîä ðåêîíñòðóêö³¿ (íà îñíîâ³ ïîëüîâîãî ìàòå- ð³àëó òà äæåðåë), ùî äîçâîëÿþòü ïðîàíà- ë³çóâàòè ð³çí³ àñïåêòè ñèñòåìè õàð÷óâàí- íÿ íàðîä³â, ¿õí³ åòíîêóëüòóðí³ çâ’ÿçêè ç ñóñ³äí³ìè íàðîäàìè, ÿê³ íàòîì³ñòü äîçâî- ëÿþòü ðîçãëÿíóòè ð³çí³ âèäè òðàïåçè òà çðîáèòè òèïîëîã³þ íàñòóïíèõ. Äîö³ëüíî çàñòîñîâóâàòè òàêîæ ïîð³âíÿëüíèé ìåòîä. Äëÿ ðîçãëÿäó ³ñòîð³î ãðàô³÷íîãî àñïåê- òó âèâ÷åííÿ òðàïåçè ÿê ôåíîìåíà òðàäè- ö³éíî¿ êóëüòóðè âàðòî âèêîðèñòîâóâàòè õðîíî ëîã³÷íèé ìåòîä. Âèêîðèñòàííÿ ñîö³îêóëüòóðíîãî àíàë³- çó äàº ìîæëèâ³ñòü ïîºäíàòè âèâ÷åííÿ ñî- ö³àëüíî¿ òà êóëüòóðíî¿ ³ñòîð³¿, äîçâîëÿº ðîçãëÿíóòè òðàïåçó ÿê ñêëàäíèé ôåíîìåí, â ÿêîìó ïåðåïë³òàþòüñÿ ñîö³àëüí³ òà êóëü- òóðí³ àñïåêòè. http://www.etnolog.org.ua 88 Ó ïðîöåñ³ äîñë³äæåííÿ òðàïåçè äî- ñèòü âàæëèâèìè º ìåòîäè òèïîëîã³çàö³¿, îá’ºêòèâíîñò³, à òàêîæ ñåì³îòè÷íèé ï³ä- õ³ä ³ ïðèíöèï ñèñòåìíîñò³. Çâàæàþ÷è íà ïîñòàâëåí³ â ðîáîò³ çàâäàííÿ, îñîáëèâå çíà÷åííÿ çàéìàº êîíêðåòíî-³ñòîðè÷íèé àíàë³ç. Òðàïåçà – öå ñêëàäíà ñèñòåìà. Ñòðóêòóðó òðàïåçè ìîæíà ðîçïîä³ëèòè íà òàê³ åëåìåí- òè: íàá³ð ó÷àñíèê³â òðàïåçè (ïàì’ÿòàéìî, ùî òðàïåçà îáîâ’ÿçêîâî ìàº êîëåêòèâíèé õàðàêòåð), ñàìà ¿æà – ïðîäóêòè õàð÷óâàí- íÿ, ì³ñöå òà ÷àñ, îðãàí³çàö³ÿ òðàïåçè, ïåâ- íå çíà÷åííÿ äëÿ îðãàí³çàö³¿ òðàïåçè ìàþòü ïîñóä, ñòîëîâå ïðèëàääÿ, ùî âèêîðèñòîâó- þòüñÿ, ðèòóàëüí³, ìàã³÷í³ òà åòèêåòí³ ä³¿, ùî ñóïðîâîäæóþòü ïðîöåñ òðàïåçè. Âèäè òðàïåçè, ùî òðàïëÿþòüñÿ â äîñë³- äæóâàíèõ íàðîä³â, ìîæíà ïîä³ëèòè òàê: çà ñêëàäîì ó÷àñíèê³â – ñ³ìåéíà, ñ³ìåéíî- ðîäèííà, ñ³ìåéíî-ñóñ³äñüêà, ñ³ìåéíî- ðîäèíî-ñóñ³äñüêà, çàãàëüíîñ³ëüñüêà, ì³æ- ñ³ëüñüêà, ÷îëîâ³÷à, æ³íî÷à; çà ¿¿ õàðàêòå- ðîì – ïîâñÿêäåííà, ñâÿòêîâà, îáðÿäîâà ÷è ñâÿòêîâî-îáðÿäîâà (îñîáëèâîñò³ òàêî¿ òðà- ïåçè âèêîíóþòüñÿ ò³ëüêè çà ïåâíèì ïðè- âîäîì); çà ÷àñîì – ïîâñÿêäåííà (ó ñâîþ ÷åðãó: ñí³äàíîê, îá³ä, âå÷åðÿ), êàçóàëü- íà (ç ïåâíîãî êîíêðåòíîãî ïðèâîäó ÷è íà êàëåíäàðíó äàòó); çà ì³ñöåì – ó õàò³ (íà êóõí³, ó ïîãðåá³, ó ïàðàäíîìó ïðèì³ùåí- í³), ïðîñòî íåáà (íà âóëèö³, íà êëàäîâèù³, ó öåðêîâí³é îãîðîæ³, ó ñïåö³àëüíî ïðèçíà- ÷åíîìó ì³ñö³ íà ïðèðîä³). Ôóíêö³¿ òðàïåçè. Îêð³ì ïðàêòè÷íî¿ ôóíêö³¿ – âæèâàííÿ ¿æ³, îñíîâí³ ôóíê- ö³¿ òðàïåçè – öå ðåë³ã³éíà (íå âèïàäêîâî ñàìå ñëîâî ïåðâ³ñíî ïîçíà÷àëî âæèâàííÿ ¿æ³ â ìîíàñòèð³) òà ñîö³îíîðìàòèâíà, ùî âñòàíîâëþâàëà òà ï³äêðåñëþâàëà ñòàòóñ ëþäèíè â ñ³ì’¿ òà ñóñï³ëüñòâ³. Îñîáëèâå çíà÷åííÿ â îðãàí³çàö³¿ òðà- ïåçè ìàº ¿æà, ÿêà âèêîíóº íîðìàòèâíó ³ êîìóí³êàòèâíó ôóíêö³¿. Âàæëèâó ðîëü â³ä³ãðàº ³ ðåë³ã³éíà ôóíêö³ÿ, îñê³ëüêè ïîâåä³íêîâ³ àñïåêòè ïîâ’ÿçàí³ ç ðåë³ã³é- íèìè óÿâëåííÿìè, ïîâ³ð’ÿìè ³ ïåðåæèòêà- ìè. Ïàðàìåòðàìè êîæíî¿ òðàïåçè º íàá³ð ó÷àñíèê³â, õàðàêòåðèñòèêà îñ³á, ÿê³ ïîäà- þòü ¿¿ íà ñò³ë, ðîçïîðÿäæàþòüñÿ íåþ çà ñòîëîì, çàáåçïå÷óþòü ìàòåð³àëüíèé ñêëàä òðàïåçè. Ïîâñÿêäåííèé ðåæèì îõîïëþº ïðîöåñ ïðèãîòóâàííÿ ¿æ³, ïîäà÷³ ¿¿ íà ñò³ë, âè- çíà÷åí³ ïðàâèëà îðãàí³çàö³¿ òà ïðîâåäåííÿ áóäåííî¿ òðàïåçè. Ïîä³ë íà îáðÿäîâèé òà ñâÿòêîâèé ðåæèì õàð÷óâàííÿ º óìîâíèì. Áóäåíí³ äîìàøí³ òðàïåçè çà ðîçïî- ðÿäêîì ³ ÷àñîì ïðîâåäåííÿ ä³ëÿòüñÿ íà ðàíêîâ³, äåíí³ é âå÷³ðí³. ²ñòîòíèõ â³ä- ì³ííîñòåé ó ¿õ îðãàí³çàö³¿ òà ïðîâåäåíí³ íå âèÿâëåíî, àëå ñë³ä â³äçíà÷èòè òå, ùî äåííà (îá³äíÿ) òðàïåçà çíà÷íîþ ì³ðîþ ìàº ðèòóàëüíèé õàðàêòåð. Äëÿ ïðèêëàäó, òðàäèö³éíî ï³ä ÷àñ òðà- ïåç çà çàãàëüíèì ñòîëîì çáèðàëèñÿ âñ³ ÷ëåíè ñ³ì’¿, ðîçñàäæóþ÷è ñòðîãî ïåâíèì ÷èíîì. ßê çàóâàæèâ À. Áàéáóð³í: «Ïîðÿ- äîê ðîçñàäæóâàííÿ çà ñòîëîì º, ïî ñóò³ ñïðàâè, ïðîñòîðîâîþ ìîäåëëþ â³äíîñèí, ùî ä³þòü ó ñ³ì’¿. Ïðîòèñòàâëåííÿ ãîñïî- äàð – ³íø³ ÷ëåíè ñ³ì’¿, ñòàðø³ – ìîëîä- ø³, ÷îëîâ³êè – æ³íêè âèÿâëÿþòüñÿ ïåðå- âåäåíèìè íà ìîâó çàñò³ëüíîãî ïðîñòîðó: ïðàâîðó÷ – ÷îëîâ³êè, ë³âîðó÷ – æ³íêè ³ ä³òè. Ö³íí³ñòü ïðîñòîðó ï³äâèùóºòüñÿ ó íàïðÿìêó äî ì³ñöÿ ãîñïîäàðÿ, ñèíîí³ìîì ÿêîãî º “âãîðó”, ³ çíèæóºòüñÿ äî ïðîòè- ëåæíîãî ê³íöÿ ñòîëó – “íèçó”» [2, ñ. 17]. Ë³òåðàòóðà 1. Àðòþõ Ë. Ô. ¯æà i õàð÷óâàííÿ // Êóëü- òóðà i ïîáóò íàñåëåíèÿ Óêðà¿íè. – Ê., 1981. – Ñ. 139–140. 2. Áàéáóðèí À. Ê. Æèëèùå â îáðÿäàõ è ïðåäñòàâëåíèÿõ âîñòî÷íûõ ñëàâÿí. – Ëåíèí- ãðàä, 1983. 3. Áàéáóðèí À. Ê., Òîïîðêîâ À. Ë. Ó èñòî êîâ ýòèêåòà. – Ëåíèíãðàä : Íàóêà, 1990. – 164 ñ. 4. Áðîäåëü Ô. Ñòðóêòóðû ïîâñåäíåâíîñòè: âîçìîæíîå è íåâîçìîæíîå. Ò. 1. – Ì. : Ïðî- ãðåññ, 1986. – 610 ñ. 5. Êóëüòóðà æèçíåîáåñïå÷åíèÿ è ýòíîñ. Îïûò ýòíîêóëüòóðîëîãè÷åñêîãî èññëåäîâàíèÿ (íà ìàòåðèàëàõ àðìÿíñêîé ñåëüñêîé êóëüòó- ðû) // îòâ. ðåä. Ñ. À. Àðóòþíîâ, Ý. Ñ. Ìàð- êàðÿí. – Åðåâàí : èçä-âî ÀÍ Àðìÿíñêîé ÑÑÐ, 1983. – 319 ñ. 6. Ëåâè-Ñòðîñ Ê. Ìèôîëîãèêè : â 4 ò. Ò. 1. Ñûðîå è ïðèãîòîâëåííîå. – Ì. ; Ñ.Ïá. : Óíèâåðñèòåòñêàÿ êíèãà, 1999. – 406 ñ. 7. Ëîòìàí Þ. Ì., Ïîãîñÿí Å. À. Âåëèêî- ñâåòñêèå îáåäû: Ïàíîðàìà ñòîëè÷íîé æèçíè. – Ñ.Ïá. : Ïóøêèíñêèé ôîíä, 1996. – 320 ñ. http://www.etnolog.org.ua 89 S U M M A RY In this paper, we examine the theoretical and methodological foundations of studying a meal as a part of traditional culture. Learning traditional meal, one of the ethnographic subjects, is oft en being passed off by the research- ers. However, a number of works which directly or indirectly cocern the subject, is undoubtedly of a great value for us, fi rst of all, from the viewpoint of historiography of the problem and methodology of science related to the study of traditions of folk meal and a system of nourishment. Th e historical experience shows that the meaning implicit in the conception of meal as an ele- ment of culture, usually showed itself in two aspects: religious (table of the Lord) and secular (a meal and a reception of guests). Th e meaning of meal is inextricably associated with the practical forms its assertion in society. For example, the meal’s profane aspect prevailed in antiquity. Whereas since the advent of Christianity the sacred context has predominated. In modern everyday life, the term meal has been replaced by the concepts of breakfast, dinner, supper; and only if it refers to any ritual events or measures, then the term meal is used. Th e evolution, a change of place and role of meals in society, and therefore the refl ective moments connected with it, have been refl ected in scientifi c and literary works. As of today, the subject of traditional nourishment and meal is little-studied, as well as there are not many books covering this subject matter, which could scientifi cally expose the very affi nity of diff erent meals and their singularity as a phenomenon of traditional culture of the peoples. Keywords: meal, functions, structure, types, norms. http://www.etnolog.org.ua

Теоретико-методологічні засади вивчення трапези як традиційної культури

Репозитарії

Схожі ресурси