Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років
У статті розглянуто соціально-економічні зміни в середовищі чехів Північного Приазов’я, викликані впровадженням на початку 1920-х років реформи селянського землекористування. Встановлено форму громадського господарювання чехів; визначено функції Комітету незаможних селян як основного керівного орган...
Збережено в:
| Дата: | 2017 |
|---|---|
| Автор: | |
| Формат: | Стаття |
| Мова: | Ukrainian |
| Опубліковано: |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
2017
|
| Назва видання: | Матеріали до української етнології |
| Теми: | |
| Онлайн доступ: | https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208464 |
| Теги: |
Додати тег
Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
|
| Назва журналу: | Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| Цитувати: | Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років / М. Курінна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 128-133. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
Репозитарії
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine| id |
irk-123456789-208464 |
|---|---|
| record_format |
dspace |
| spelling |
irk-123456789-2084642025-10-31T01:21:31Z Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років Курінна, М. Розвідки та матеріали У статті розглянуто соціально-економічні зміни в середовищі чехів Північного Приазов’я, викликані впровадженням на початку 1920-х років реформи селянського землекористування. Встановлено форму громадського господарювання чехів; визначено функції Комітету незаможних селян як основного керівного органу радянської влади в сільській місцевості; з’ясовано роль чеських кооперативних підприємств у розвитку сільської економіки в період непу. Історичний аналіз доповнений польовими матеріалами авторки, записаними від чеських респондентів упродовж 2000, 2011–2013 років у Мелітопольському районі Запорізької області. В статье рассмотрены социально-экономические изменения в среде чехов Северного Приазовья, вызванные внедрением в начале 1920-х годов реформы крестьянского землепользования. Установлена форма общественного хозяйства чехов; определены функции Комитета независимых крестьян как основного руководящего органа советской власти в сельской местности; очерчена роль чешских кооперативных предприятий в развитии сельской экономики в период нэпа. Исторический анализ дополнен полевыми материалами автора, записанными от чешских респондентов в течение 2000, 2011–2013 годов в Мелитопольском районе Запорожской области. Social and economic changes among the Czechs of the Northern Azov Sea region, caused by the new reform of peasant land use implementation in the early 1920s, are considered in the article. The form of Czech social farming is determined; functions of the Poor Peasants Committee as the main leading body of the Soviet authority in the village are defined; the significance of Czech cooperative enterprises in the rural economy development during the period of New Economic Politics is ascertained. Historical analysis is supplemented with the authoress field materials, recorded from the Czech respondents during 2000, 2011–2013 in the Melitopol district of the Zaporizhzhia region. 2017 Article Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років / М. Курінна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 128-133. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208464 316.334.56(477.64=162.3) uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| institution |
Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine |
| collection |
DSpace DC |
| language |
Ukrainian |
| topic |
Розвідки та матеріали Розвідки та матеріали |
| spellingShingle |
Розвідки та матеріали Розвідки та матеріали Курінна, М. Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років Матеріали до української етнології |
| description |
У статті розглянуто соціально-економічні зміни в середовищі чехів Північного Приазов’я, викликані впровадженням на початку 1920-х років реформи селянського землекористування. Встановлено форму громадського господарювання чехів; визначено функції Комітету незаможних селян як основного керівного органу радянської влади в сільській місцевості; з’ясовано роль чеських кооперативних підприємств у розвитку сільської економіки в період непу. Історичний аналіз доповнений польовими матеріалами авторки, записаними від чеських респондентів упродовж 2000, 2011–2013 років у Мелітопольському районі Запорізької області. |
| format |
Article |
| author |
Курінна, М. |
| author_facet |
Курінна, М. |
| author_sort |
Курінна, М. |
| title |
Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років |
| title_short |
Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років |
| title_full |
Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років |
| title_fullStr |
Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років |
| title_full_unstemmed |
Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років |
| title_sort |
чеське селянство північного приазов'я: історична пам'ять 1920-х років |
| publisher |
Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України |
| publishDate |
2017 |
| topic_facet |
Розвідки та матеріали |
| url |
https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208464 |
| citation_txt |
Чеське селянство Північного Приазов'я: історична пам'ять 1920-х років / М. Курінна // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 128-133. — Бібліогр.: 27 назв. — укр. |
| series |
Матеріали до української етнології |
| work_keys_str_mv |
AT kurínnam česʹkeselânstvopívníčnogopriazovâístoričnapamâtʹ1920hrokív |
| first_indexed |
2025-10-31T02:05:05Z |
| last_indexed |
2025-11-01T02:05:06Z |
| _version_ |
1847551806790434816 |
| fulltext |
128
УДК 316.334.56(477.64=162.3) Марина Курінна
(Київ)
ЧЕСЬКЕ СЕЛЯНСТВО пІВНІЧНОГО пРИАЗОВ’Я:
ІСТОРИЧНА пАМ’ЯТЬ 1920 -х РОКІВ
У статті розглянуто соціально-економічні зміни в середовищі чехів Північного Приазов’я,
викликані впровадженням на початку 1920-х років реформи селянського землекористування.
Встановлено форму громадського господарювання чехів; визначено функції Комітету незамож-
них селян як основного керівного органу радянської влади в сільській місцевості; з’ясовано роль
чеських кооперативних підприємств у розвитку сільської економіки в період непу. Історичний
аналіз доповнений польовими матеріалами авторки, записаними від чеських респондентів упро-
довж 2000, 2011–2013 років у Мелітопольському районі Запорізької області.
Ключові слова: чеські переселенці, Мелітопольський район, історична пам’ять, соціально-
економічна реформа.
В статье рассмотрены социально-экономические изменения в среде чехов Северного Приазо-
вья, вызванные внедрением в начале 1920-х годов реформы крестьянского землепользования.
Установлена форма общественного хозяйства чехов; определены функции Комитета независимых
крестьян как основного руководящего органа советской власти в сельской местности; очерчена
роль чешских кооперативных предприятий в развитии сельской экономики в период нэпа. Исто-
рический анализ дополнен полевыми материалами автора, записанными от чешских респонден-
тов в течение 2000, 2011–2013 годов в Мелитопольском районе Запорожской области.
Ключевые слова: чешские переселенцы, Мелитопольский район, историческая память, соци-
ально-экономическая реформа.
Social and economic changes among the Czechs of the Northern Azov Sea region, caused with
the new reform of peasant land use implementation in the early 1920s are considered in the article.
The form of Czechs social farming is determined; functions of the Poor Peasants Committee as the
main leading body of the Soviet authority in the village are defined; the significance of Czech coope-
rative enterprises in the rural economy development during the period of New Economic Politics is
ascertained. Historical analysis is supplemented with the authoress field materials, recorded from the
Czech respondents during 2000, 2011–2013 in Melitopol distict of the Zaporizhzhia region.
Keywords: Czech migrants, Melitopol district, historical reminiscences, social and economic reform.
На території Північного Приазов’я
поряд з українцями мешкають
представники майже 100 національнос-
тей. Окреме місце серед них посідають
чехи, найбільшу концентрацію яких спо-
стерігаємо в межах Мелітопольського ра-
йону Запорізької області (у минулому –
Мелітопольський пов. Таврійської губ.).
Метою даної публікації стало вивчен-
ня соціально-історичних умов проживан-
ня чехів упродовж 1920-х років, коли
радянським урядом було впроваджено со-
ціально-економічну реформу селянського
землекористування. Джерельну базу пуб-
лікації сформовано з польових матеріалів
авторки, записаних від чеських респон-
дентів упродовж 2000, 2011–2013 років
у Мелітопольському районі Запорізької
області.
Варто наголосити, що вивчення історії
та культури чеської етнічної спільноти
Мелітопольщини розпочато ще у другій
половині ХІХ ст., коли в низці крайових
статистичних збірників з’явилися перші
відомості про життя переселенців [16; 17].
Значну роль у поширенні інформації про
культурно-політичне, соціально-економіч-
не та громадське середовище приазовських
чехів відігравали видання «Čechoslovan»
і «Ruský čech», які друкували в Києві.
У радянський час одні з перших ста-
тей за цією тематикою з’явилися напри-
кінці 1960-х років [24; 26]. Наприкінці
1980-х років цінний науковий аналіз іс-
торико-етнографічного минулого чехів
Запорізької області здійснив відомий
український учений В. Наулко [13; 14].
Упродовж 1990–2000-х років самобут-
ність культури нащадків чеських пере-
селенців стала предметом дослідницької
уваги й мелітопольських краєзнавців –
С. Воловника [2], В. Заславського [5],
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
129
В. Києвляніна [6], В. Мохова [10–12],
В. Тимофєєва [22; 23].
На території Північного Приазов’я чехи
з’явилися 1869 року. Раніше, 1864 року,
в Криму, в Перекопському повіті Таврій-
ської губернії, ними було засновано чо-
тири колонії. Оскільки земля виявилася
непридатною для землеробства, то части-
на чеських емігрантів отримала дозвіл на
переселення в Мелітопольський повіт, де
згодом сформувалася нова чеська колонія
Чехоград (з 1946 р. – с. Новгородківка).
Упродовж наступних десятиліть, за-
вдяки фінансовій допомозі з боку губерн-
ського та повітового уряду, спостерігалося
значне зростання соціально-економічного
та культурного рівня життя чеських се-
лян. Щорічні постанови Мелітопольсько-
го повітового земського зібрання інфор-
мують про те, що до 1915 року загальна
кількість землі при чеській колонії Чехо-
град становила 3376 десятин (у середньо-
му на одного власника припадало 35,7 де-
сятин родючих ґрунтів), 42 господарства
мали змогу орендувати лани в сусідніх се-
лах (володіли земельними ділянками зав-
більшки 60 десятин) [20, c. 515; 1, c. 97].
До кінця ХІХ ст. в Чехограді було по-
будовано школу та сільську управу (чес. –
ур́жад, або расправ́а), існувало кілька
приватних трактирів (чес. – гос́пода) з при-
міщеннями для проведення спільного до-
звілля (чес. – сал), працювали кузня і три
млини (один – тепловий і два – вітряні).
На початок ХХ ст. кількісний склад
мешканців Чехограда істотно змінився.
Відомо, що до 1886 року в колонії нара-
ховувалося 515 жителів [15]. За даними
Першого загального перепису населення
Російської імперії 1897 року в Меліто-
польському повіті мешкало 719 осіб чесь-
кої національності [18, c. 94]. Станом на
1911 рік кількість мешканців чеської ко-
лонії на Мелітопольщині зменшилася до
552 осіб [15], а станом на 1914 рік – збіль-
шилася до 587 (101 двір) [20, c. 515].
Лютневу революцію 1917 року в Петро-
граді, звістку про зречення царя та прихід
до влади більшовиків колоністи зустріли
із занепокоєнням: більшість чеських ро-
дин належала до заможного селянського
прошарку і не бажала бути втягнутою в
будь-які політичні суперечки. Анкетуван-
ня, проведене на початку 1920-х років у
сільських радах Катеринославської гу-
бернії, до складу якої на той час входив
і Мелітопольський повіт, свідчило, що
ставлення богемців і до «червоних», і до
«білих» було пасивним [23].
З 1920 року радянський уряд, який
остаточно закріпився при владі, почав
поступово впроваджувати в місті й селі
розроблені ним соціально-економічні ре-
форми. Зокрема, 5 лютого КП(б)У при-
йняла закон про землю, відповідно до
якого держава через місцеві органи вла-
ди одноосібно вирішувала питання щодо
селянського землекористування. Уна-
слідок цього чехи, як і решта іноземців,
втратили свій статус колоністів, а з ним
і велику частину земельних володінь, що
зробило їхні господарства малоземельни-
ми. Ситуацію погіршував той факт, що в
Південній Україні, у посушливому степу,
великі земельні наділи були необхідною
умовою раціонального ведення господар-
ства [27, c. 31, 87]. Окрім того, радянська
влада впровадила нову форму сільського
хазяйнування – колективну, за якої засо-
би виробництва (земля, інвентар, худо-
ба, зерно для посіву тощо) переходили у
спільну власність членів колгоспів. Базо-
вим механізмом громадського господарю-
вання в Чехограді стала сільгоспартіль
«Прукоп́ник» («Піонер»).
Основним керівним органом радянської
влади в сільській місцевості 1920-х років
було проголошено Комітети незаможних
селян (далі – КНС). Їхні члени здійсню-
вали різноманітні державні завдання (пе-
реважно стягнення, конфіскація); розпо-
діляли між бідними родинами відібрані в
заможних селян землі та надлишки сіль-
ськогосподарської продукції, реманенту,
худоби; займалися колективною обробкою
землі та збором врожаю. Наголосимо,
що дії членів КНС спрямовувалися на-
самперед на розмежування селян за со-
ціальною та майновою ознакою, що поро-
джувало в їхньому середовищі розкол та
протистояння.
Ось як про це згадує мешканка села
А. Халупник 1: «Когда начали создавать
колхозы, люди разделились на три груп-
пы: беззэмел́ки – у кого совсем не было
земли; если было немножко земли, ло-
шадка одна – это уже были комнэзам́ож,
они были незамож́ные, а такие – средние;
третьи уже были кулаки <...>. Построе-
ние колхоза делилось на три этапа. Сна-
чала в него пошли работать беззэмел́ки.
А чего ж было не пойти? Хлеб будут печь,
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
130
на работу будут возить, с работы приво-
зить. Пошли и те, у которых мало зем-
ли было – комнэзам́ож. И было им так
неплохо. Утром приехал кучер с возом:
“На работу идешь?” – “Ой, нет, я сегод-
ня буду стирать. Не иду...”. Едет кучер
дальше, где другие живут, которые пош-
ли в колхоз. Хто хотел сегодня на работу
поехать – поехал. Домой привезли. Не
захотел – не пошел. Мама так рассказы-
вала. Видимо, увидели, шо так дело не
пойдет, – шо до коммунизма так долго
идти, – и начали раскулачивание. Силком
в колхоз загоняли. Забирали все. Если
раньше забирали только лошадей и зем-
лю, остальное все при чехах оставалось,
и их считали людьми, то когда раскула-
чивали, забрали все до единой тряпки.
Если работа не нравилась незамож́ним
или беззэмел́кам, они говорили: “Пусть
идуть раскулаченные работать!”. Такие
реплики бросали <...>. Когда нашу се-
мью раскулачивали, – забрали все. Даже
дитя вытащили с люльки. Положили
его на пол, а люльку забрали и вынес-
ли. Комсомольцы. Лошади у них, возы
были. Они собрались – и до раскулачен-
ных. Забирали все, где шо было. Свози-
ли в какой-то сарай или коровник. Мама
рассказывала, шо приехали к ним, а у
них неч́его было уже брать. В каструл́ях
насолены помидоры. Так взяли эти поми-
доры и по двору высыпали, а каструл́ю
на воз кинули. Приходили сегодня – за-
бирали, завтра опять налетели: может,
ты шо-то спрятал. Ходили со штыками,
искали, думали, может, где-то закопано
было у хозяев» 2.
Зазвичай більшість складу сільської
ради становили члени КНС – бідняки й
середняки з колишніх бідняків. У Чехо-
граді членство в міському органі самовря-
дування разом з ними ділили комуністи і
безпартійні жінки. «Перевибори сільради,
що відбулися у нас 30 і 31 січня, витягли з
хати не одну сотню виборців, – писав не-
відомий доповідач із Чехограда під псев-
донімом Уповноважений. – На перевибор-
че зібрання прибуло 402 чоловіка. Жінок
на зібранні було 174 особи, що становить
28,9 %. До сільради обрали 8 бідняків,
5 середняків. Серед обраних є 7 членів
КНС, 2 жінки і 3 члени партії. Обрали
всіх тих, кого рекомендували партійні і
комсомольські осередки й КНС. Відводів
нікому не дали» [25].
Як відомо, державна централізація
управління економікою, заборона приват-
ної торгівлі, використання продрозкладки
(вилучення 70 % зерна в сільгоспвироб-
ників), згортання товарно-грошових від-
носин і зрівняльність у розподілі мате-
ріальних благ повністю дестабілізували
стан народного господарства в радянській
державі. З метою його покращення в бе-
резні 1921 року на Х з’їзді РКП(б) на змі-
ну курсу «воєнного комунізму» було при-
йнято план реалізації нової економічної
політики (неп), основними положеннями
якої стали проведення грошової реформи,
легалізація різних форм власності, розви-
ток ринкових відносин, заміна продроз-
кладки натуральним продовольчим подат-
ком тощо.
Встановлено, що в Чехограді заможні
хазяї, які мали сплачувати державний
податок на продукти сільського господар-
ства в розмірі 20 % від загальної кількос-
ті, натомість розраховувалися за завище-
ними ставками. Дослідниця С. Волкова
зауважила, що з початку непу, за одна-
кової врожайності та продуктивності,
мешканці колишньої чеської колонії пла-
тили податки вдвічі більші, аніж у су-
сідніх німецьких поселеннях [1, c. 120].
З’ясовано, що напружене протистояння
між чеськими селянами, які не погоджу-
валися з розмірами сільськогосподар-
ського податку, і місцевою владою згодом
розв’язалося завдяки роботі керівника
артілі «Прукоп́ник» Франца Ваврина,
який, за словами історика Ю. Луцького,
«зумів знайти важіль у керівництві сіль-
ської ради і через чеську секцію бюро на-
цменшин при Раднаркомі УРСР владнати
цю справу та стабілізувати становище у
селищі» [8, № 29, с. 128]. Як свідчать ар-
хівні документи з канцелярії Управління
Мелітопольською округою, уже до кінця
1925 року «незадоволення, яке мало місце
у зв’язку з обкладенням Чехограду сіль-
ськогосподарським податком п’ятого роз-
ряду, зникло» [3, с. 69–70].
Незважаючи на впровадження непу,
внаслідок необачної політики «воєнно-
го комунізму» та посухи 1921 року на
Півд ні України розпочався голод, який
не вщухав упродовж кількох наступних
років. За документальними свідченнями,
віднайденими дослідником О. Дрбалом,
для постраждалих від безхліб’я жителів
чеських поселень південних губерній та
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
131
Криму християнськими громадськими
об’єд наннями Чехословаччини (Кост-
ницька громада, Чеськобратська церква
євангельська (далі – ЧБЦЄ), Чехосло-
вацька громада легіонерів) було органі-
зовано термінову гуманітарну допомогу.
У 1922–1923 роках, за дорученням на-
званих організацій, потерпілі чеські села
відвідав вікарій ЧБЦЄ Р. Шедий, який,
окрім розповсюдження продовольства
серед їхніх мешканців, зібрав і вивіз на
постійне проживання до Чехословацької
Республіки 78 дітей з найбідніших селян-
ських родин, а також сиріт. Встановлено,
що в Чехограді, таким чином, від голо-
ду було врятовано 18 дітей віком від 6 до
14 років [4]. П. Долежал 3 розповідала:
«Прадедушка мой, Пир́клов, приехал c
Чехии. На собаках они приехали. Копа-
ли такие, как окопы, и там жили, пока
розмоглис́ь <...>. Дедушка Дворжаќов
всех своих детей музыке учил. У них зем-
ли не было. Они только ездили, играли.
Когда он приехал, у него уже было два
сына – Франц и Йосип. А здесь он взял
замуж Розу Бал́аш, и у него родились:
Ен́ик, Вац́лав, Пэтра, Кар́эл, Кристин́а и
Ан́на. Всего – восемь детей. Когда был
голод, детей забирали отсюда в Чехию.
[Кто уехал?] Кар́эл, Пэтра и Ан́на. Это
[19]21-й год был. Чехия тогда помогала
нашим. Как теперь, так и тогда было. Был
большой голод, и много детей забрали, не
только Дворжаќовых. Но я Вам не скажу
точно, сколько забрали. Многие родители
боялись, шоб дети здесь не умерли. [Кто-
нибудь из детей вернулся в Чехоград?]
Нет. Там и остались» 4.
Наголосимо, що за роки непу в Украї-
ні відбулося відчутне зростання коопе-
ративної мережі. До кінця 1920-х років
співробітницькі об’єднання діяли май-
же в кожному другому селі. За даними
дослідниці Л. Якубової, до 1928 року в
УСРР чехи становили 1,2 % пайовиків
кредитних товариств, 2,1 % – скотарсько-
молочарських, 0,1 % – буряківничих,
1,5 % – птахівничих, 5,8 % – кооперативів
технічних культур [27, c. 223]. Згідно з
матеріалами Мелітопольського окружного
статистичного бюро в часи непу в Чехо-
граді функціонувало одне споживче, одне
тваринницьке, одне молочне кооператив-
ні підприємства [9, c. 13]. Про останнє,
«Червоний молочар», відомо, що його
члени брали участь у соціалістичному
змаганні з Михайлівським 5 скотарсько-
молочарським товариством з метою «як-
найбільше <...> підвищити виробництво
експортного масла» [21]. Про діяльність
торгово-заготівельного товариства (купу-
вало або обмінювало в селян надлишки
їхнього сільськогосподарського виробни-
цтва) можна дізнатися зі шпальт того-
часної преси Мелітопольщини: «Рівно о
дев’ятій годині з червоними прапорами
під звуки оркестра червоний обоз виру-
шає до Якимівки, щоб здати “Союзхлібо-
ві” зайвини селянського хлібу. Представ-
ник Чехоградської сільради на подвір’ї
елеватора відкриває мітинг. Голова чехо-
градського кооперативного споживчого то-
вариства інформує присутніх, що зробило
кооперативне товариство у справі хлібо-
заготівель: на нас вже поклали завдання
заготувати 10 000 пудів хліба. Це наша
перша партія <...>. Представник ОСС
[облспоживспілки. – М. К.], що при-
їхав вітати перший червоний обоз нового
врожаю, промовляючи, відзначив черго-
ві завдання кооперації, зокрема в галузі
хлібо заготівної роботи» [7].
Зауважимо, що районні часописи допо-
відали не лише про господарчі досягнен-
ня кооперативних підприємств, але й про
недоліки їхньої роботи. «Нещодавно ви-
їздна сесія Кизиярського нарсуду розгля-
нула в с. Чехоград справу прикажчиків
чехоградського споживчого кооперативно-
го товариства Рибки і Піркла, яких об-
винувачено за 99 артикулом Карного Ко-
дексу. На суді виявилося, що прикажчик
Рибка, в розпорядженні якого була каса,
без дозволу правління брав у кредит то-
вар, як для себе, так і для своїх знайомих.
Платив з каси кооперації за обробку своєї
землі. Рибка призвів товариство до не-
доліку краму на 2443 карбованців <...>.
Рибку суд засудив до двох років <...>.
Піркла – на один рік умовно» [19].
Унаслідок зростання соціально-еко-
номічних труднощів і прибуття до села
представників інших національностей
кількість та етнічний склад населення
колишньої чеської колонії на початку
1920-х років змінилися. За даними, зібра-
ними істориком-краєзнавцем В. Тимофєє-
вим, до 1923 року в Чехограді нарахову-
валося 806 мешканців, з них – 11 росіян,
25 українців, решта – чехи (0,15 % від
загального складу людності Мелітополь-
ського округу). Зі 192 дворів бідняки
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
132
становили 30 %, середняки – 60 %, за-
можні – 10 % [23]. Дослідник В. Наул-
ко, спираючись на переписні листи Мелі-
топольської округи за 1926 рік, свідчив,
що до середини 1920-х років у Чехограді
проживало 860 осіб, з яких 796 – чехи
[13, c. 181]. За відомостями історика
С. Волкової, після приєднання до Чехо-
градської сільради хутора Ворошилівка 6
(після 1927 р.) чисельність членів зазна-
ченої територіальної громади збільшилася
до 1187 осіб [1, c. 120].
Отже, унаслідок нової соціально-
економічної реформи, впровадженої ра-
дянським урядом на початку 1920-х ро-
ків, основним механізмом громадського
господарювання в чехів стала сіль госп-
артіль, у якій засоби виробництва пере-
бували у спільній власності її членів.
Керівним органом радянської влади в
сільській місцевості був Комітет неза-
можних селян. За свідченням очевидців
тих років, дії останнього мали відвер-
то негативний характер: представники
КНС проводили обшуки, стягнення та
конфіскації, розмежовуючи селян за со-
ціальною та майновою ознаками. Зага-
лом масове уявлення сучасних нащадків
чеських переселенців про спільне минуле
першої чверті ХХ ст. викликає негативне
ставлення до дій радянської влади в цей
період, спонукає оцінити соціально-еко-
номічні умови проживання чехів як не-
приховано важкі.
примітки
1 У своїй розповіді Анастасія Йосипівна
Халупник (дів. – Прибил), 1935 р. н., спира-
ється на усні перекази матері.
2 З повним текстом інтерв’ю можна озна-
йомитися в Архівних наукових фондах ру-
кописів та фонозаписів Інституту мистецтво-
знавства, фольклористики та етнології імені
М. Т. Рильського (м. Київ) Національної ака-
демії наук України (далі – АНФРФ ІМФЕ
НАНУ). – Ф. 57, од. зб. 14, 221 арк.
3 Поліна Василівна Долежал (дів. – Двор-
жак), 1925 р. н.
4 З повним текстом інтерв’ю можна озна-
йомитися в АНФРФ ІМФЕ НАНУ. – Ф. 57,
од. зб. 14, 221 арк.
5 Михайлівка – селище міського типу в
Михайлівському районі Запорізької області.
6 Ворошилівка (після 1958 р. – с. Степ-
не) – селище в Мелітопольському районі За-
порізької області.
Джерела та література
1. Волкова С. Чехи на півдні України (дру-
га половина ХІХ – перша третина ХХ століт-
тя) / С. Волкова. – Сімферополь : АнтіквА,
2006. – 160 с.
2. Воловник С. По данным ГПУ... / С. Во-
ловник // Мелитопольские ведомости. –
1994. – 2 июня. – С. 3.
3. Документи та матеріали до історії При-
азовських албанців / Запорізьке наукове това-
риство ім. Я. Новицького, Управління культури
та туризму Запорізької облдержадміністрації,
Державний архів Запорізької області, Ін-т
української археографії та джерелознавства
ім. М. Грушевського НАНУ. Запорізьке відді-
лення. – Запоріжжя, 2006. – 168 с.
4. Дрбал О. Великий голодомор і чехи в
Україні [Електронний ресурс]. – Режим до-
ступу : http://www.hardi.own.cz/index.php?
option=com_content&view=article&id=27.
5. Заславский В. В одной большой семье /
В. Заславский // Мелитопольские ведомос-
ти. – 1999. – 22 апр. – С. 1.
6. Киевлянин В. Школа в Чехограде /
В. Киевлянин // Мелитопольские ведомос-
ти. – 1992. – 14 нояб. – С. 3.
7. Луньов. Здали зайвини державі / Лу-
ньов // Радянський степ. – 1929. – 7 серп. –
С. 1.
8. Луцький Ю. Чехи на Україні (1917–
1933): трагедія господаря / Ю. Луцький //
Хроника 2000: «Україна – Чехія». Ч. ІІ. –
Київ : Український письменник, 1999. –
№ 29. – С. 119–133; № 30. – С. 135–138.
9. Материалы по статистике Мелитополь-
ского округа / Мелитопольское окружное ста-
тистическое бюро. – Мелитополь : Радстеп,
1927. – 117 с.
10. Мохов В. Из Америки в уссурийскую
тайгу / В. Мохов // Мелитопольские ведомос-
ти. – 1993. – 28 дек. – С. 3.
11. Мохов В. Итак, Чехограду 125! / В. Мо-
хов // Мелитопольские ведомости. – 1994. –
2 июня. – С. 3.
12. Мохов В. Листая прошлого страницы /
В. Мохов // Мелитопольские ведомости. –
1993. – 10 июля. – С. 6.
13. Наулко В. Особливості культури та
побуту чеського та словацького населення
Украї ни в аспекті міжетнічних взаємин /
В. Наулко // Наулко В. І. Пошуки. Роздуми.
Студії : зб. наук. праць до 80-річчя від дня
народження. – Київ, 2013. – С. 178–189.
14. Наулко В. Развитие межэтнических свя-
зей на Украине : историко- этнографический
очерк. – Киев : Наукова думка, 1975. – 276 с.
15. Немцы России: населенные пункты и
места поселения : энцик лопедический словарь
[Электронный ресурс] / сост. В. Ф. Дизен-
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
133
дорф. – Москва : ЭРН, 2006. – Режим до-
ступа : http://wolgadeutsche.net/diesendorf/
Ortslexikon.pdf.
16. Памятная книга Таврической губернии,
изданная Таврическим губернским статисти-
ческим комитетом / сост. под ред. секретаря
стат. комитета К. В. Ханацкого. – Симферо-
поль : Тип. Тавр. губ. правления, 1867. –
Вып. 1. – 542 с.
17. Памятная книжка Таврической губер-
нии / сост. стат. бюро губ. земства под ред.
К. А. Вернера. – Симферополь : Тип. газ.
«Крым», 1889. – 675 с.
18. Первая всеобщая перепись населения
Российской империи / под ред. Н. А. Трой-
ницкого ; Центр. стат. комитет Мин. внутр.
дел. – Таврическая губерния, 1904. – Т. 41. –
ХХV, 310 с.
19. Перехожий. Розстратників засудили /
Перехожий // Радянський степ. – 1929. –
20 лют. – С. 3.
20. Постановления Мелитопольского оче-
редного уездного земского собрания 49-й оче-
редной сессии созыва 15 ноября 1914 г. – Ме-
литополь : Тип. Лифшица, 1915. – 1190 с.
21. Правління. Змагаємось // Радянський
степ. – 1929. – 17 лип. – С. 3.
22. Тимофеев В. Необъявленная война /
В. Тимофеев // Мелитопольские ведомости. –
1993. – 5 июня. – С. 8.
23. Тимофеев В. Была радость недолгой /
В. Тимофеев // Мелитопольские ведомости. –
1993. – 24 апр. – С. 8.
24. Ткаченко Ж. «Интерград – 67» /
Ж. Ткаченко // Правда Украины. – 1967. –
№ 104. – 1 мая. – С. 3.
25. Уповноважений. А тепер жде робота /
Уповноважений // Радянський степ. – 1929. –
10 лют. – С. 1.
26. Шевелев М. Здравствуй, Интерград! /
М. Шевелев // Индустриальное Запорожье. –
1966. – № 219. – 6 нояб. – С. 3.
27. Якубова Л. Соціально-економічне ста-
новище етнічних меншин в УСРР (20-і – поча-
ток 30-х років ХХ ст.) / Л. Якубова. – Київ :
Ін-т історії України НАНУ, 2004. – 456 с.
SUmmary
Social and economic changes among the Czechs of the Northern Azov Sea region, caused with
the new reform of peasant land use implementation in the early 1920s are considered in the article.
The source base of the published work is formed with the authoress field materials, recorded from
the Czech respondents during 2000, 2011–2013 in Melitopol distict of the Zaporizhzhia region.
The form of Czechs social farming is determined. It is an agricultural artel (cooperative as-
sociation of peasants), where the production means (land, stock, cattle, seed for sowing, etc.)
are in the joint ownership of its members. The functions of the Poor Peasants Committee as the
main leading body of the Soviet authority in the village are defined. Its actions are turned by
the Bolsheviks first of all to the peasants division according to the social and property features,
generating split and confrontation. The significance of Czech cooperative enterprises in the rural
economy development during the period of New Economic Politics is ascertained. In particular,
the activity of trading and procurement company of Chekhohrad village concerning purchasing
and barter of agricultural production surpluses is considered.
In general, the mass notion of the current descendants of the Czech settlers in a new place on
the common past of the first quarter of the XX century causes a negative attitude towards the
actions of the Soviet government in countryside during the mentioned period, incites to assess the
social and economic living conditions of the Czechs as definitely severe ones.
Keywords: Czech migrants, Melitopol district, historical reminiscences, social and economic
reform.
www.etnolog.org.ua
ІМ
ФЕ
|