Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)

У статті на основі раніше неопублікованої фольклорно-етнографічної спадщини Д. Яворницького, що зберігається в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, висвітлено домінуючі риси світогляду українських...

Повний опис

Збережено в:

Бібліографічні деталі
Дата:	2017
Автор:	Буланова, Н.
Формат:	Стаття
Мова:	Ukrainian
Опубліковано:	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України 2017
Назва видання:	Матеріали до української етнології
Теми:	Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини
Онлайн доступ:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208471
Теги:	Додати тег Немає тегів, Будьте першим, хто поставить тег для цього запису!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Цитувати:	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами) / Н. Буланова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 75-80. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.

Репозитарії

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208471
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2084712025-10-31T01:14:32Z Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами) Буланова, Н. Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини У статті на основі раніше неопублікованої фольклорно-етнографічної спадщини Д. Яворницького, що зберігається в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, висвітлено домінуючі риси світогляду українських селян Наддніпрянщини на рубежі ХІХ–ХХ ст. В статье на основании ранее неопубликованного фольклорно-этнографического наследия Д. Яворницкого, хранящегося в Архивных научных фондах рукописей и фонозаписей Института искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М. Ф. Рыльского НАН Украины, освещены доминирующие черты мировоззрения украинских крестьян Поднепровья рубежа ХІХ–ХХ в. The article, being based on the D. Yavornytskyi theretofore unpublished folklore and ethnography heritage stored at the Scientific Archival Funds of Manuscripts and Audio recordings of the NASU M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology, considers the dominant features of the World outlook of the Over Dnipro Lands Ukrainian peasants at the turn of the ХІХ–ХХth centuries. 2017 Article Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами) / Н. Буланова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 75-80. — Бібліогр.: 15 назв. — укр. 2313-8505 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208471 303.446.4:316.343.37(=161.2)]:930.253 uk Матеріали до української етнології application/pdf Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини
spellingShingle	Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини Буланова, Н. Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами) Матеріали до української етнології
description	У статті на основі раніше неопублікованої фольклорно-етнографічної спадщини Д. Яворницького, що зберігається в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, висвітлено домінуючі риси світогляду українських селян Наддніпрянщини на рубежі ХІХ–ХХ ст.
format	Article
author	Буланова, Н.
author_facet	Буланова, Н.
author_sort	Буланова, Н.
title	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)
title_short	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)
title_full	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)
title_fullStr	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)
title_full_unstemmed	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)
title_sort	домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині дмитра яворницького (за архівними матеріалами)
publisher	Iнститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології iм. М.Т. Рильського НАН України
publishDate	2017
topic_facet	Сторінки вітчизняної народознавчої спадщини
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208471
citation_txt	Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами) / Н. Буланова // Матеріали до української етнології: Зб. наук. пр. — К.: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2017. — Вип. 16(19). — С. 75-80. — Бібліогр.: 15 назв. — укр.
series	Матеріали до української етнології
work_keys_str_mv	AT bulanovan domínuûčírisisvítoglâduukraínsʹkogoselânstvaufolʹklornoetnografíčníjspadŝinídmitraâvornicʹkogozaarhívnimimateríalami
first_indexed	2025-10-31T02:05:28Z
last_indexed	2025-11-01T02:05:27Z
_version_	1847551828785364992
fulltext	75 УДК 303.446.4:316.343.37(=161.2)]:930.253 Наталія Буланова (Кам’янське) ДОМІНУЮЧІ РИСИ СВІТОГЛЯДУ УКРАЇНСЬКОГО СЕЛЯНСТВА У ФОЛЬКЛОРНО-ЕТНОГРАФІЧНІй СпАДЩИНІ ДМИТРА ЯВОРНИЦЬКОГО (за архівними матеріалами) У статті на основі раніше неопублікованої фольклорно-етнографічної спадщини Д. Яворниць- кого, що зберігається в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мис- тецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, висвітлено домінуючі риси світогляду українських селян Наддніпрянщини на рубежі ХІХ–ХХ ст. Ключові слова: Д. Яворницький, фольклористика, етнографія, Наддніпрянщина, світогляд, козацький міф, вірування. В статье на основании ранее неопубликованного фольклорно-этнографического наследия Д. Яворницкого, хранящегося в Архивных научных фондах рукописей и фонозаписей Института искусствоведения, фольклористики и этнологии им. М. Ф. Рыльского НАН Украины, освещены доминирующие черты мировоззрения украинских крестьян Поднепровья рубежа ХІХ–ХХ в. Ключевые слова: Д. Яворницкий, фольклористика, этнография, Поднепровье, мировоззрение, казацкий миф, верования. The article, being based on the D. Yavornytskyi theretofore unpublished folklore and ethnography heritage stored at the Scientific Archival Funds of Manuscripts and Audiorecordings of the NASU M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology, considers dominant features of the world outlook of the Over Dnipro Lands Ukrainian peasants at the turn of the ХІХ–ХХth centuries. Keywords: D. Yavornytskyi, folklore studies, ethnography, Over Dnipro Lands, world outlook, Cossack myth, beliefs. У багатогранному науковому дороб- ку Д. Яворницького вагоме зна- чення має його фольклористично-етно- графічна спадщина. Сучасники вченого М. Жученко, М. Новицький, М. Сумцов та інші відводили йому поважне місце се- ред українських етнографів, наголошую- чи на глибокій обізнаності історика в на- родознавстві, на важливості зібраних ним джерел для подальших наукових студій. Слід зазначити, що дослідники заці- кавилися фольклористично-етнографіч- ною спадщиною Д. Яворницького лише на початку 1960-х років. Поштовхом по- служили статті і монографії М. Олійник- Шубравської [5–7; 11; 13], де акцентовано увагу на широкому спектрі інтересів уче- ного, який збирав народні пісні, перекази, думи, легенди, загадки, прислів’я. Моно- графії дослідниці, що стосуються фольк- лористично-етнографічної діяльності Д. Явор ницького, до сьогодні залишають- ся найбільш ґрунтовними дослідженнями з цієї проблематики [13; 14]. У подаль- шому на сторінках періодичних видань і наукових збірок почали з’являтися окремі публікації, присвячені зазначеному на- пряму діяльності історика [1; 4]. Зокрема, С. Абросимова, висвітлюючи узагальне- ний спектр наукових досягнень ученого, значну увагу приділила його роботі в га- лузі фольклористики та етнографії [1]. Діяльності Д. Яворницького зі збиран- ня та вивчення фольклористично-етно- графічних джерел присвячено досліджен- ня З. Герман [2; 3]. Висвітлюючи процес формування й становлення його наукових поглядів, авторка визначила цінність зі- браних ним матеріалів про побут і звичаї українського народу, зокрема козаків, се- лян та матросів. Джерельною базою науко- вих студій дослідниці стали неопублікова- ні матеріали, зібрані Д. Яворницьким, що зберігаються в Архівних наукових фондах рукописів та фонозаписів Інституту мис- тецтвознавства, фольклористики та етно- логії ім. М. Т. Рильського HAH Украї ни. Вагоме місце серед них посідає неопублі- кована до цього часу в повному обсязі руко писна збірка «Український просто- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 76 люд в його творчості». У ній представлено різні види оповідних джерел: легенди про Всесвіт, оповідання про людей, тварин і птахів, казки, історичні перекази, зібра- ні Д. Яворницьким на території Дніпро- петровщини, Харківщини, Полтавщини, Київщини та Одещини впродовж 1870– 1930-х років [10–12], що висвітлюють віру- вання, побут та звичаї українських селян. На сьогодні цей масив матеріалів з куль- турно-історичної спадщини українців не введений до наукового обігу, залишаючись поза увагою дослідників. Тому виникла потреба проаналізувати зібрані Д. Явор- ницьким фольклористично-етнографічні джерела з метою висвітлення домінуючих світоглядних орієнтирів українського се- лянства Наддніпрянщини. Як історико-культурна спільнота, українське селянство кінця ХІХ – по- чатку ХХ ст. постало як самобутнє яви- ще завдяки «езотеричним» особливостям, пов’язаним з історичною пам’яттю, на- родними переказами та легендами. Його життє діяльність відбувалася поза проце- сами модернізації, характерними для цієї доби. Соціально-економічне становище погіршувалося через зменшення подвір- ного забезпечення землею, засухи, не- дороди, а часом і голодування, проте не втрачало імперативності прожиткового мінімуму. За таких умов традиційний па- тріархальний устрій як історично стійкий життєвий абсолют виразно зберігав свій консервативний характер. Ю. Присяжнюк писав: «Генетизм як повернутий у минуле спосіб мислення формував самобутню со- ціальну активність, визначав оригіналь- ність громадсько-політичного самовира- ження та освітньої самореалізації селян. А надмірна залежність від іншонаціо- нальної (російської) спільноти спонукала рільників-автохтонів Наддніпрянщини триматися архаїчних цінностей і пріори- тетів» [8, с. 300]. Важливою світоглядною домінантою українського селянства стало переосмислення цінностей, сформованих у середовищі запорозького козацтва. Заселений степ більше не закликав до волі, навіюючи спогади про колишні вольності: «– А ви знаєте, чия ця земля була? – Запорожська. Запорожці – вони ж нашого плоду, тільки почали з річки Оріль та Дніпра. Вони славились як ве- ликі вояки. Спершу вони робили собі оче- ретяні стріли та на очеретяних каюках плавали по воді. <…> Землі у них було стільки, скільки очима скинути. Степи були такі, що не можна знати, де вони починалися, а де кінчалися. Великі, нео- глядні, несходимі лани. Новомосковський повіт» [10, арк. 45]. Однак козацький міф, що зберігався на рівні побутової свідомості українсько- го селянства, витоки їхнього родоводу поєднував саме з козаками («запорожці – нашого плоду»), формуючи своєрідний світо глядний ідеал, пов’язаний не тільки з утраченими вольностями, але й з гіпербо- лічно-легендарною романтикою героїзму та волелюбністю запорожців: «Запорож- ці – то був народ вільний, знаючий, хи- мерний. Вони не визнавали ні кордонів, ні царів, а жили так, як самі хотіли. Поробили собі кріпості з очерету та й сидять там, і ніхто не може підступи- тися до них. Нікополь, Давид Чаусенко» [10, арк. 47]. На допомогу запорожцям завжди при- ходили православні святі: «Одного коза- ка татари підігнали до річки, він поплив на коні, став тонути й просити Сина Божого на допомогу. Миколу чудотвор- ця – щоб коня врятував, тоді до святого Юрія – й виплив на берег. Катеринослав, Хведір Петлиця, 1926 р.» [10, арк. 56]. Козацтво у світогляді українських се- лян є вічним, позачасовим явищем, уті- ленням якого в малярстві слугує образ Козака Мамая. Часто твори, де прототи- пами героїв були реальні історичні осо- би, несли в собі міфологічне забарвлен- ня. В українських легендах та переказах, зібраних Д. Яворницьким, основна увага зосереджена на відображенні реальних іс- торичних постатей, лицарів-захисників, визволителів рідної землі. Так, славний кошовий Війська Запорозького Іван Сірко в легендах перекидався на хорта, умів за- ворожувати загони чужинців, навіть рука мертвого Сірка здатна сім літ забезпечу- вати козакам перемоги в боях. Через кілька століть після смерті Сірка українські селяни вірили в його невмиру- щість, здатність вночі повертатися до сві- ту живих: «Бачив хтось, як у глупу ніч із-під Сіркової могили виходив козак, та білий-білий, такий, як сніг, і од моги- ли пішов прямо на всхід. Так я стояв чи живий, чи мертвий, і сам не знаю. Капу- лівка, дід Федот Трисриленко, 65 років» [10, арк. 51]. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 77 Зауважимо, що поняття лицарства у фольклорі, зібраному Д. Яворницьким, пов’язується із чарівництвом, надпри- родним умінням окремих характерників вигравати битви, визволяти з полону по- братимів та багатотисячний ясир. Козаків- характерників, що були довгожителями й вирізнялися надзвичайною силою, у наро- ді називали химородниками, голдовника- ми, знахарями. Селяни вірили, що вони насилали на людей сон і ману, перевер- талися на вовків та інших тварин, що їх ні вогонь, ні вода, ні шабля, ні стріла, ні звичайна куля (а тільки срібна) не брали: «Семен Палій був запорожський лицар, великий знавака. Бог благословив, на війні його не брала ніяка куля. Ворожі кулі оце всю одежу йому пробили, а він хоч би тобі що: стоїть мов би той не на нього. Витягне з одежу кулю та й кине її геть од себе. А жив він так: поживе- поживе, пристаріється, а потім зразу глядь! Став знову молодий. Як тільки місяць – місяць старий і Палій старий, місяць молодий – і Палій молодий… Так од Бога, Бог небесний дав йому так, а не те, щоб од яких чар. Тоді саме, коли жив Семен Палій, за гетьмана правив Іван Мазепа. Так Палій тягнув руку за народ, а Мазепа за панів. Капулівка, дід Іван Сукур, 73 р, 1905.» [10, арк. 52]. Збереження козацького міфу у світо- гляді українських селян свідчило про схильність хліборобів до усталеної тради- ції, яка на початку ХХ ст. на підсвідомо- му рівні розкривала їхнє бачення «життє- вої правди». Аналіз фольклористично-етнографіч- ної спадщини Д. Яворницького свід- чить, що світогляд українських селян кінця ХІХ – початку ХХ ст. визначався християнськими цінностями з реліктами давньослов’янської міфології та архетипа- ми практичного освоєння світу. Одним з архаїчних кодів культури, у межах якої здійснювалася концептуалізація та кате- горизація дійсності, вважається принцип бінарності. На думку Клода Леві-Стро- са, саме цей принцип винайдено приро- дою для забезпечення функціонування мови та мислення людини [15, с. 185]. Світогляд українських селян зберігав найважливіші опозиції, характерні для давньослов’янської культурної традиції: вогонь – вода, життя – смерть, темря- ва – світло, добро – зло як протиставлен- ня позитивного та негативного стосовно до колективу та людини. Опосередкова- но вони були присутні в усьому спектрі буття, що спонукало у визначений спосіб переймати й відтворювати досвід дідів, батьків, старших за віком сусідів, одно- сельчан [9, с. 23]. Найчіткіше ці опозиції прослідковуються в апокрифічних леген- дах космогонічного характеру: «Як Бог сотворив чоловіка. Одного разу бог мив- ся в лазні, спотів та й обтерся старою одежиною, а потім того викинув її на землю. Тут де взявся сатана і здумав з того дрантя зробити чоловіка. Тут між богом та сатаною піднялася спірка: кому творити всего чоловіка. Спорили, спори- ли, а далі поклали так: сатана зробив тіло чоловіка, а бог вложив в нього душу. Отож через те, коли чоловік умре, то тіло його йде в землю до сатани, а душа до бога. Баба Бузійка, 70 років, 1904 р., с. Хандаліївка» [10, арк. 17]; «Плив якось Господь в ковчезі по воді, а лукавий ви- ліз із води й дивитця. Господь і питає його: “Що ти таке?” – Лукавий одпові- дає: “Я лукавий”. – “Ну, будь же мені за товариша”, – каже Господь. – “Добре, буду”. – “Ну, скажи мені, що там єсть під водою?” – питає Господь. – “Та що ж? Земля”. – “Достань же мені тієї землі”. Лукавий спустився під воду, достав Бо- гові землі і собі набив рот землею та й думає: “Подивлюся, що Бог буде робити з тією землею, то й собі теж зроблю”. Господь узяв землю і почав її сіяти по воді. І стала земля рости. Почала рос- ти і та земля, що лукавий набрав собі її в рот. Ніяк не може удержати її в себе та й кричить до Бога: “Ой, не сила моя! Земля лізе із рота”. – “Рви її та кидай геть!” – каже Господь. Лукавий і почав рвати землю та кидати її геть. І ото з тієї землі вийшли гори, могили, доли- ни. “Ну, тепер, – каже Господь, – йди на небо, а як зійдеш на небо, то обмий руки і тріпни ними і до тебе з’являтьця товариши”. Лукавий так і зробив: обмив руки, тріпнув ними і до нього з’явилась ціла сила лукавих. Воскресінка Кате- ринославської губ. Олександрівського п., В. Ф. Котляревський» [10, арк. 1 зв. – 2]. У біполярних опозиціях космогонічно- го характеру, що зберігалися в уявленнях українських хліборобів, чітко прослідко- вується перемога Добра над Злом: «Коли Бог дізнав, що найстаріший янгол за- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 78 думав його та взяти в свої руки власть над усім світом, то він сперше всего по- висмикував у нього всю Божу одежу, за- ростив всего його шерстю, на голову на- садив роги та й турнув того сатанаїла з неба в пекло. Так ото як злетів той сатанаїл з неба на землю, то тікав по вибоїстих дорогах, ховався по тернах та чагарниках, то там десь і хвоста збувся – куцим і в саме пекло вскочив. Матфій Петрович Волинський, 65 років, с. Хандаліївка Павлоградського повіту, 1904 р.» [10, арк. 52]. Бог-творець у свідомості селян висту- пає культурним героєм, наділеним над- звичайними магічними силами й розумом, що перебувають на межі сакрального і профанного, який створює Всесвіт: «Як Бог сотворив Всесвіт, спершу у світі ні- чого не було: ні янголів, ні неба, ні землі, ні людей, ні звірей, і була тьма тьмуща. Потім того в воздухах з’явився бог і по- чав творити. Сотворив землю; на землі почав творити людей, птиць, звірей, по- садив дерева, траву. Після того піднявсь на небо, сотворив янголів, сів на пре- стол і почав царювати. Людей бог тво- рить чотири дні. Через чотири дні вся земля сповнилася людьми. Сотворивши мир, бог аж ніяк не стомивсь, хоч в кни- гах і сказано, шо він після того спочив, то говорять неправду: господь, щоб не робив, не втомлюється, на то він Бог. Хандаліївка, Катеринославський повіт» [10, арк. 17]. Біблійні прабатьки людства Адам і Єва в уявленнях селян також постають культурними героями, які, виконуючи волю Всевишнього, приносять на землю пшеницю та коноплі – головні атрибу- ти добро буту в господарстві землеробів: «Коли Бог вигнав із рая Адама і Єву, та вони сіли коло райських дверей і почали гірко плакати. Не було в їх нічого їсти, не було нічого у віщо одягтися: сиділи вони голод ні і голі. Коло раю стояв на сторожі Анголь, який почув той плач та ридання Адама та Єви і дуже жал- ко йому стало тих безчасних вигнанців. Про той плач та ридання він сказав Бо- гові. Бог не хотів доводити до повного одчаю грішників і велів Ангелю сказати їм, щоб вони взяли коло райського порога тієї землі, яку обмочили своїми слізми, і засіяли ту землю. Коли вони те зроби- ли, то там, де посіяв Адам, тамечки ви- росла пшениця, а де посіяла Єва, тамеч- ки виросли коноплі. Так ото перші люди одержали собі і хліб, і одежу. Воскресін- ка Катеринославської губ. Павлоград- ського пов. В. Ф. Котляренко, 1925 р.» [10, арк. 35 зв.]. У світогляді українських селян кін- ця ХІХ – початку ХХ ст. зберігалися традиційні давньослов’янські уявлення, пов’язані з одухотворенням явищ приро- ди, які набували антропоморфності. По- дібні анімістичні риси яскраво відбиті в демонології, віруваннях у духів природи (водяників, русалок, мавок, лісовиків), хатніх духів (домовиків), духів-демонів (відьом, упирів, вовкулаків): «Чорти бу- вають хатні, степові, водяні й лісові. Хатні чорти плохі – отож і домашня птиця плоха. Степові чорти дикі. Як і степова птиця дика, так і степовий чорт, то він дикий. У нас один дядько і бачив того дикого чорта: “Він, – каже, – такий же, як і чоловік”. Водні чорти, як ворон, чорні, а хвіст у них такий, як у білки, широкий. Лісові чорти – ті сиві, як ото дуже старі діди… Ці чорти дуже шкідливі» [10, арк. 50]; «Чорти в порогах Дніпра. У Кодацькому – топлять людей, у Сурському – справляють нужду, Ло- ханському – гублять плоти, Дзвоницько- му – перекидають човни, Ненаситецько- му – бушують воду, Вовнізькому – нічого не роблять, Вовчакові – голодного чорта жінка живе з чортом. Ото воно й воду бушує у вовчім горлі. А найголовніший чорт живе в с. Лохані, а на Ненаситець- кому йде получку платити чортам» [10, арк. 56]; «Старі люде розказували, мавки робляться з нехрещених дітей. Ото як яко мати дитя та згубе його або втопе, або то друге зроби, той буде мавка. Че- рез те не можна починати купатись до зелених свят. А як хтось не втерпе, та піде купатись до зелених свят, то тре- ба йому взяти з собою полину, держати його в руках та й приказувати: “Мавка- мавка, то тобі полинь, а мене покинь”. Тоді купальнику нічого не буде. А як без полину полізе купатись, то тоді воно ви- рве з води тай й залоскоче. І. Ярмоленко, Полтавщина, 1907» [10, арк. 86]. Зібрані Д. Яворницьким джерела свід- чать, що через віру, шляхом виконання магічних дій люди намагалися захистити врожай, забезпечити спокій домашнього вогнища, вилікувати хворого чи застерег- www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 79 тися від епідемії: «Коли в 1907 р. на Ка- теринославщині прикинулась холера, то деякі селяни спасались од неї тим, що оборювали свої села навкруги плугами. На шляху, який йшов повз сіл, ставили “шляхових”, які не пускали в свої села проїзжаючих по шляху невідомих їм лю- дей. с. Попасне в Новомосковському по- віті» [10, арк. 135]; «Проти холери баби роблять так: збираються декілька осіб і за сутки виробляють одну намітку. Бе- руть сніп льону. Мнуть його, вичісують, прядуть, тчуть і тоді разом беруться за краї тієї намітки, несуть її до церкви і кладуть перед іконою. Це так і зветь- ся: од холери» [10, арк. 134]. Людина у світоглядних уявленнях наддніпрянців була не жертвою стихій- них сил природи чи життєвих обставин, а активним началом, спираючись на влас- ний досвід могла змінювати дійсність. На практиці ця активність реалізува- лася через систему прикмет, віщувань, повір’їв, замовлянь: «На морі, на окіяні, на острові Буяні, там Ілля-пророк жене грім з дожем. Молнія свіркає, дощ пол- лє, порох заллє… Як от кокта (півня) не буде яйця, так не буде вистріла од ружа. Ключ у небі, замок у морі. Тричі амінь. Яків Вязобок, записано у 1919 р. у Павло градському повіті» [10, арк. 134]. Вагоме місце в уявленнях українських селян Наддніпрянщини, як свідчать мате- ріали збірки, посідали вірування в різні прикмети, силу чарів та замовлянь, легкі й тяжкі дні, щасливе й нещасливе місце, Долю, яку можна змінити, знайшовши скарб: «Коли доведеться побачити вночі на могилі свічку з полум’ям, то в тій мо- гилі заховано клад. Тоді треба впасти на землю, стягти з правої ноги чобіт, ви- тягнути вустілку з нього і кинути її на вогонь. Світло погасне, а вустілка ціла. Це ознака, що там клад. Тоді треба ко- пати. с. Котівка» [10, арк. 134]. Отже, як свідчать фольклорно-етногра- фічні джерела, зібрані Д. Яворницьким, українське селянство Наддніпрянщи- ни наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. залишалося зосередженим на власному амбівалентному світі, зберігаючи тради- ційну світоглядну спадщину, яка асоцію- валася з правом на самобутнє існування. Важливу роль у цьому сенсі відігравала ідея козацьких вольностей, що зберігала- ся на рівні побутової свідомості, контрас- туючи з дійсністю. Українські селяни через історично сформований хист до мудрування потенційно були схильні до релігійної модернізації. У їхньому світо- гляді співіснувала православна догматика й міфологічно-релігійні уявлення. Світо- бачення селянства, пов’язане з повсяк- денним життям селян, господарюванням і побутом, характеризувалось як міфо- логічно-релігійне. Завдяки своєрідному фольклористично-етнографічному просто- ру Наддніпрянщина залишалась унікаль- ним світом мови, релігійності, фолькло- ристичної культури, історичної пам’яті. Хлібороби – люди від плуга, виявилися мало готовими до нових реалій життя, за- лишаючись у своєму часі та просторі. Джерела та література 1. Абросимова С. В. Дмитро Іванович Яворницький / С. В. Абросимова. – Запоріж- жя, 1997. 2. Герман З. П. Фольклорно-етнографіч- ні матеріали Д. І. Яворницького в наукових архівних фондах [Електронний ресурс] / З. П. Герман. – Режим доступу : http://www. allbest.ru/. 3. Герман З. П. Українська етнографія у творчості Д. І. Яворницького: автореф. дис. … канд. іст. наук / З. П. Герман. – Київ, 2011. 4. Журба А. С. Яворницький-етнограф / А. С. Журба // Вчений-подвижник: життє- вий шлях та літературна спадщина відомо- го на Придніпров’ї археолога, історіографа, краєзнавця та етнографа Д. І. Яворницько- го : матеріали наук.-прак. конф., присвяче- ної 135-річчю з дня народження вченого. – Дніпро петровськ, 1991. – С. 44–46. 5. Олійник М. М. Д. І. Яворницький – фольклорист / М. М. Олійник // Научные записки Днепропетровского государственно- го университета. – Днепропетровск, 1963. – Т. 79. – Вып. 19. – С. 79–84. 6. Олійник М. М. Фольклористично- етнографічна діяльність Д. І. Яворницького / М. М. Олійник // Народна творчість та етно- графія. – 1965. – № 6. – С. 40–47. 7. Олійник-Шубравська М. М. Збірка українських народних пісень, записаних з голосу Д. І. Яворницького / М. М. Олійник- Шубравська // Народна творчість та етногра- фія. – 1990. – № 6. – С. 18–27. 8. Присяжнюк Ю. П. Консерватизм мен- тальності хліборобського загалу (на матеріа- лах Наддніпрянської України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. / Ю. П. Присяжнюк // Питання стародавньої і середньовічної істо- рії, археології й етнології : [зб. наук. ст.] / www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ 80 ЧНУ ім. Ю. Федьковича. – 2014. – Т. 1. – С. 299–304. 9. Присяжнюк Ю. П. Ментальність укра- їнського селянства в умовах капіталістичної трансформації суспільства (друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.) / Ю. П. Присяжнюк // Україн- ський історичний журнал. – 1999. – № 3. – С. 23–33. 10. Український простолюд в його творчос- ті: збірка записів оповідного жанру. – Архівні наукові фонди рукописів та фонозаписів Ін- ституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН Украї- ни (далі – АНФРФ ІМФЕ НАНУ), ф. 8, кол. 2, од. зб. 3, 198 арк. 11. Український простолюд в його твор- чості: збірка записів оповідного жанру. – АНФРФ ІМФЕ НАНУ, ф. 8, кол. 2, од. зб. 4. 12. Український простолюд в його творчос- ті: матеріали з рукописної збірки Д. І. Явор- ницького // Народна творчість та етногра- фія. – 2005. – № 5. – С. 7–18. 13. Українські народні пісні, наспівані Д. Яворницьким: пісні та думи з архіву вче- ного / [упоряд., вступ. ст., приміт. та комент. М. М. Олійник-Шубравської]. – Київ, 1990. 14. Шубравська М. М. Д. І. Яворниць- кий. Життя, фольклористично-етнографічна діяльність / М. М. Шубравська. – Kиїв, 1972. 15. Levi-Strauss C. The Story of Lynx / С. Levi-Strauss. – Chicago, 1995. SUmmary The article deals with the D. Yavornytskyi folklore and ethnography heritage, which occu- pies an important place among great and multifaceted scientific achievements of the scholar. For the study’s source base served unpublished materials collected by D. Yavornytskyi and nowa- days stored at the Scientific Archival Funds of Manuscripts and Audiorecordings of the NASU M. Rylskyi Institute of Art Studies, Folkloristics and Ethnology. A significant place among those materials is occupied by in corpore theretofore-unpublished manuscript collection Ukrainian Commoners in their Creative Work, The latter contains legends on the Universe and stories about people, animals and birds, as well as fairy tales and historical stories gathered by D. Yavor- nytskyi on the territories of Dnipropetrovshchyna, Kharkivshchyna, Poltavshchyna, Kyiv shchyna and Odeshchyna throughout the 1870s–1930s. The collection provides an opportunity to explore the main features of world outlook of the Over Dnipro Lands Ukrainian peasantry in the late XIXth – early XXth centuries. In this regard, there is an important chance to comprehend a mode of thinking and search-of-soul of Ukrainian Cossacks, which at a subconscious level disclose their vision of a slice of life. Ukrainian peasants with their historically matured ability to philosophize were potentially disposed to religious modernization. In their philosophical ideas, there coexisted, on the one hand, Orthodox dogmata, as well as mythological and religious beliefs, and on the other – there remained typical ancient Slavonic cultural traditions: fire/water, life/death, light/ darkness, good/evil. In they outlook also reflects animistic features particularly characteristic for demonology. Thanks to the distinctive folklore and ethnographic space Naddnepryanshina remained unique world of language, religion, folklore, historical memory. Keywords: D. Yavornytskyi, folklore studies, ethnography, Over Dnipro Lands, world outlook, Cossack myth, beliefs. www.etnolog.org.ua ІМ ФЕ

Домінуючі риси світогляду українського селянства у фольклорно-етнографічній спадщині Дмитра Яворницького (за архівними матеріалами)

Репозитарії

Схожі ресурси