Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення

Статтю присвячено феномену безводних вуглеводневих покладів, подальше вивчення якого може дозволити знайти ключ до вирішення багатьох проблем сучасної геології та кардинально підвищити ефективність освоєння вуглеводневого, водневого та гелієвого потенціалу земних надр....

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
Hauptverfasser:	Лукін, О.Ю., Гафіч, І.П.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	Статті та огляди
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208569
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення / О.Ю. Лукін, І.П. Гафіч // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 8. — С. 3-11. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208569
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2085692025-11-02T01:02:53Z Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення The phenomenon of anhydrous hydrocarbon deposits is the key to solving oil and gas accumulation problems Лукін, О.Ю. Гафіч, І.П. Статті та огляди Статтю присвячено феномену безводних вуглеводневих покладів, подальше вивчення якого може дозволити знайти ключ до вирішення багатьох проблем сучасної геології та кардинально підвищити ефективність освоєння вуглеводневого, водневого та гелієвого потенціалу земних надр. The article is devoted to the phenomenon of anhydrous hydrocarbon deposits, the further study of which may allow for finding the key to solving many problems of modern geology and radically increasing the efficiency of developing the hydrocarbon, hydrogen and helium potential of the Earth’s subsoil. 2025 Article Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення / О.Ю. Лукін, І.П. Гафіч // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 8. — С. 3-11. — Бібліогр.: 6 назв. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208569 https://doi.org/10.15407/visn2025.08.003 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	Статті та огляди Статті та огляди
spellingShingle	Статті та огляди Статті та огляди Лукін, О.Ю. Гафіч, І.П. Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення Вісник НАН України
description	Статтю присвячено феномену безводних вуглеводневих покладів, подальше вивчення якого може дозволити знайти ключ до вирішення багатьох проблем сучасної геології та кардинально підвищити ефективність освоєння вуглеводневого, водневого та гелієвого потенціалу земних надр.
format	Article
author	Лукін, О.Ю. Гафіч, І.П.
author_facet	Лукін, О.Ю. Гафіч, І.П.
author_sort	Лукін, О.Ю.
title	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення
title_short	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення
title_full	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення
title_fullStr	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення
title_full_unstemmed	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення
title_sort	феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2025
topic_facet	Статті та огляди
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208569
citation_txt	Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення / О.Ю. Лукін, І.П. Гафіч // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 8. — С. 3-11. — Бібліогр.: 6 назв. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT lukínoû fenomenbezvodnihpokladívvuglevodnívklûčdoviríšennâproblemnaftogazonakopičennâ AT gafíčíp fenomenbezvodnihpokladívvuglevodnívklûčdoviríšennâproblemnaftogazonakopičennâ AT lukínoû thephenomenonofanhydroushydrocarbondepositsisthekeytosolvingoilandgasaccumulationproblems AT gafíčíp thephenomenonofanhydroushydrocarbondepositsisthekeytosolvingoilandgasaccumulationproblems
first_indexed	2025-11-02T02:07:06Z
last_indexed	2025-11-03T02:05:13Z
_version_	1847733008320167936
fulltext	ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 8 3 ФЕНОМЕН БЕЗВОДНИХ ПОКЛАДІВ ВУГЛЕВОДНІВ — КЛЮЧ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ НАФТОГАЗОНАКОП ИЧЕННЯ Статтю присвячено феномену безводних вуглеводневих покладів, подаль- ше вивчення якого може дозволити знайти ключ до вирішення багатьох проблем сучасної геології та кардинально підвищити ефективність осво- єння вуглеводневого, водневого та гелієвого потенціалу земних надр. Ключові слова: безводні нафтогазоносні резервуари, гідрофобні зони, міграція вуглеводнів, механізми нафтогазонакопичення, вуглеводневі по- клади. Нафтові й газові макроскупчення в земній корі, які не зовсім коректно іменують нафтовими та газовими покладами, зазви- чай розглядають у нерозривному зв’язку з підземними водами. Їхні фазові взаємовідносини мають складний характер, що по- над сто років тому чітко сформулював академік Володимир Іва- нович Вернадський: «Нафти і води збираються разом залеж- но від загальних умов, яким підпорядковані в земній корі рухомі рідини. Вони, так само як і гази, збираються в дислокованих ділянках земної кори, тісно змішуються і поділяються, утво- рюючи незмішувані розчини або емульсії... За таких змішань, … проникненості газами, високої температури, що наближаєть- ся, а може іноді й перевищувати 100 °С, відбуваються численні, не вивчені хімічно, взаємодії між водами і вуглеводнями». Ця характеристика вуглеводнево-водної системи виходить далеко за межі так званої «огорожі Кокса» — теорії, яка панува- ла тоді в нафтовій геології. Проте зараз її слід розглядати у світ- лі даних, отриманих під час вивчення феномену безводних вуг- леводневих покладів, попри вкрай незначну роль таких об’єктів у нафтогазоносних басейнах. Поклади практично всіх відомих вуглеводневих родовищ контактують з підземними водами. Проте існує поки що не- численна категорія родовищ з безводними покладами нафти (до речі, це ще один аргумент на користь необхідності вивчення ексклюзивних явищ — рідкісних, статистично малозначущих об’єктів у геології). Причому йдеться не про ординарні, а про ГАФІЧ Іван Петрович — кандидат геолого- мінералогічних наук, директор з розвідки та перспективного розвитку ДТЕК Наф тогаз doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.08.003СТАТТІ СТАТТІ ТА ОГЛЯДИТА ОГЛЯДИ ЛУКІН Олександр Юхимович — академік НАН України, головний науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України 4 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (8) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ особливі родовища, які значною мірою зміню- ють наші уявлення про вуглеводневий потенці- ал земних надр і визначають нові напрями його освоєння. Зокрема, це гігантські скупчення на- фти у в’єтнамському секторі Південно-Китай- ського моря (Білий Тигр, Дракон та ін.), а також у Середньоширотному Приоб’ї Західного Си- біру (Талінське, Салимське та інші родовища). Вони являють собою два різні генетичні типи безводних родовищ, з якими пов’язують великі перспективи освоєння не лише вуглеводневого, а й водневого та гелієвого потенціалу земних надр. Перший тип пов’язаний із різновіковим кристалічним фундаментом, тоді як до друго- го типу належать усі родовища вуглеводнів, які так чи інакше пов’язані з чорносланцевими (black shales) формаціями осадового чохла. На родовищі Білий Тигр (рис. 1) в унікаль- ному покладі безводної нафти, приуроченому до масивного резервуару в кристалічному фун- даменті, зосереджено понад 90 % його розвіда- них запасів. Доведена бурінням товщина цього покладу становить більш як 1600 м, об’єм на- фтонасичених порід — 88,2 млрд м3, що не ви- ключає значного збільшення цих параметрів у разі буріння свердловин глибиною понад 5,5—6,0 км [1]. В олігоценових і міоценових те- ригенних поліфаціальних відкладах присутні пластові поклади в прошарках пісковиків. Вверх по розрізу спостерігається закономір- не зниження коефіцієнта заповнення резервуа- рів нафтою (рис. 2). Величина пластового тиску нафтонасичених зон кристалічного фундамен- ту скрізь на 0,5—0,7 МПа перевищує відповід- ну величину прилеглих до його виступів гори- зонтів нижнього олігоцену. Все це свідчить про ключову роль вертикальної міграції вуглевод- нів при формуванні покладів нафти в криста- лічному фундаменті цього родовища. Нафти покладів фундаменту і нижньооліго- ценового комплексу характеризуються прак- тично однаковою, але аномально важкою (!) ізотопією вуглецю (δ13С (–25)—(–26)‰). Провідну роль у формуванні масивних ре- зервуарів у кристалічному фундаменті відігра- ють тісно пов’язані процеси безводного вугле- водневого і гідротермального метасоматозу та адіабатична тріщинуватість, представлена тріщинами природного гідророзриву і сейсмо- генного дроблення — головними чинниками формування зон дилатансійного розущільнен- ня (рис. 3). Інтенсивність хімічного перетворення при цьому варіювала від слабкого водневого до Рис. 1. Зони інтен- сивного нафто- газонакопичення (басейни Киулонг і Намконшон) у в’єтнамському секторі Південно- Китайського моря: а — часовий роз- різ за сейсмічним профілем через Центральне скле- піння (нафтове родовище Білий Тигр) (за Є.Г. Аре- шевим та ін., зі змінами); б — схе- ма розміщення нафтових і газових родовищ на південнов’єтнамському шельфі (за Є.Г. Арешевим та ін.): 1 — нафтові поклади; 2 — ймовірна нафто- носність; 3 — локальні структури; 4 — зсуви; 5 — нафтові родовища; 6 — газові родовища ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 8 5 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ денції зростання газового фактора нафти. При цьому спостерігається циклічність відновлен- ня вмісту метану в попутному газі (рис. 4). У 1994 р., після шестирічного інтенсивно- го відбору нафти без компенсації (нагнітання води у свердловину) поточний пластовий тиск впав нижче тиску насичення. Проте відокрем- лення газової фази (у вигляді газової «шапки») не відбулося. Експлуатаційні свердловини про- довжували працювати у звичайному пружному режимі, що можна пояснити лише активним підтоком ендогенних флюїдів, який слід роз- глядати як прояв глибинної метаново-водневої дегазації Землі [1]. Прямим підтвердженням цього є склад газів порід фундаменту (рис. 5). До дериватів цих суперглибинних (мантій- них) флюїдів належать примазки поліміне- сильного натрового метасоматозу з активною цеолітизацією польових шпатів. Гіпогенні метасоматичні процеси мали багатоетапний характер, передували нафтидогенезу, супро- воджуючи його основні фази. Сукупність про- цесів гіпогенного розущільнення зумовила формування масивного тріщинного резервуа- ру колоноподібної форми, надзвичайно високі (до 2000 т/с) дебіти нафти, а також відсутність даних про розкриття водонафтових контактів, попри значні (до 5,3 км) глибини свердловин. Геотермобаричний режим інтенсивно екс- плуатованого масивного нафтового покладу в кристалічному фундаменті є індикатором постійного підтоку високоентальпійних висо- конапірних флюїдів. Про це, зокрема, свідчать стійка величина тиску насичення газом і тен- Рис. 2. Ступінь заповнення пасток на родовищі Білий Тигр (за В.В. Донцовим, О.Ю. Лукіним) Рис. 3. Дезін- тегрований метасоматично заміщений гра- нітний масив з ознаками діа- піризму. Родо- вище Білий Тигр (за В.В. Донцо- вим, О.Ю. Лукі- ним) Рис. 4. Варіації вмісту метану в попутному газі в пе- ріод розробки (1990—2007 рр.) масивного нафтового покладу в кристалічному фундаменті родовища Білий Тигр (за В.В. Донцовим, О.Ю. Лукіним) Рис. 5. Результати аналізу газів, вилучених із граніту фундаменту методом помелу у вакуумній ступці (за В.В. Донцовим, О.Ю. Лукіним) 6 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (8) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Рис. 6. Примазки ТППР по тріщинах флюїдорозриву і тріщинах дроблення у породах розущільненого гра- нітоїдного масиву (родовище Білий Тигр): а — тріщи- нуватий і кавернозний граніт; б — пропілітизований гранодіорит; в — пропілітизований лейкодіорит ральної темноколірної пелітоморфної речо- вини (ТППР) по стилолітизованих тріщинах природного гідророзриву (рис. 6, 7). Про їхній безводний характер свідчить присутність у цій речовині дисперсних самородних металічних частинок різного складу (включно з алюмінієм, цинком, залізом тощо), що є характерною осо- бливістю вторинних колекторів — метасомати- тів на гранітному субстраті [2]. Особливо показовою в цьому плані є при- сутність оксифільних металів (алюміній, цинк, залізо). Такою самою є й природа хлоридів на- трію, калію і кальцію, що інкрустують стінки пустот вторинних колекторів. Крім того, вста- новлено наявність фосилізованих пін (рис. 8), вперше виявлених одним із авторів статті в ка- рельських шунгітах [3]. Зазначені (мікро)солепрояви є найбільш на- дійним показником відсутності вільної води в нафтоносних колекторах кристалічного фун- даменту. Крім Білого Тигра їх нещодавно ви- явлено в газоконденсатних родовищах з покла- дами в розущільнених кристалічних породах докембрійського фундаменту Дніпровсько-До- Рис. 7. Мінераль- ний склад ТППР (Білий Тигр, св. 110, гл. 4340,3 м; диф рактограма ДРОН-3) Рис. 8. Хлориди на стінках колектора-метасоматиту на гранітному субстраті: а — (Na, K, Ca)-хлоридна плівка; б — фосилізована (Na, K)-хлоридна піна (Білий Тигр, св. 402-5 м; РЕМ-106) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 8 7 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Рис. 9. Повнокристалічно галітова (Na, Cl) мінераліза- ція на стінках кавернозно-тріщинного простору вто- ринного колектору в кристалічному фундаменті (ДДЗ, св. 75-Юлі ївська, інт. 3687—3695 м) нецької западини (рис. 9—13). Дані скануваль- ної електронної мікроскопії і енергодисперсно- го аналізу (рентгеноспектральне зондування) свідчать про поширення різноманітних за мор- фологією мікрокристалічних агрегатів галіту і сильвіну (див. рис. 9—13), причому все це роз- маїття вказує на безпосередній зв’язок цього соляного кристалогенезу з процесами декомп- ресійного розущільнення кристалічних порід. Ці ознаки проявилися тут ще більш яскраво, ніж у рез ервуарі масивного нафтового покладу в мезозойському кристалічному фундаменті на родовищі Білий Тигр. Це дозволяє прогнозувати в численних ба- гатопластових родовищах Дніпровсько-Доне- цької западини, що ототожнюються з трубами дегазації, великі масивні газоконденсатні по- клади без газоводяних контактів (ГВК). Рис. 10. Галітова кірка (релікти фосилізованої піни?) по тріщинах кристалічного фундаменту (ДДЗ, св. 75-Юліївська, інт. 3687—3695 м) Рис. 11. Кристал галіту у вторинній порі-каверні де- компресійно-розущільненого кристалічного фунда- менту (ДДЗ, св. 75-Юліївська, інт. 3687—3695 м) Рис. 12. Мікропористий (крихкий) сфероїдальний зросток кристалів галіту в каверні декомпресійно- розущільненого кристалічного фундаменту (ДДЗ, св. 3-Скворцівська, інт. 3329—3335 м) 8 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (8) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Рис. 14. Середньоширотно-Приобський ртутний пояс Західного Сибіру: 1 — межа Західно-Сибірської пли- ти; 2 — мегасклепіння і мегавали; 3 — площі, в керні свердловин яких встановлено аномально підвищений вміст ртуті; 4 — регіональна зона ртутної зараженості юрських відкладів і підземних флюїдів (Середньоши- ротно-Приобський ртутний пояс); 5 — райони най- більш інтенсивної ртутної зараженості юрських від- кладів Завдяки процесам гідрофобізації пеліто- морфних порід, збагачених сапропелевою ор- ганічною речовиною, безводні поклади фор- муються і в осадовому чохлі, забезпечуючи транзит вуглеводнів у трубах дегазації. Тут спостерігається поєднання двох згаданих вище генетичних типів безводних покладів. Найбільш яскравим прикладом гідрофоб- них резервуарів вуглеводнів в осадових по- родах — доманікітах, баженітах тощо (їх до- цільно об’єднати під загальною назвою «гідро- карбопеліти») є родовища нафти у верхній юрі Середньоширотного Приоб’я, приурочені до західного сегменту Середньоширотно-Приоб- ського вуглеводнево-ртутного поясу Західного Сибіру [4] у межах Красноленінського склепін- ня (рис. 14). Роль колекторів нафти тут відігра- ють тонкошаруваті (листуваті, тонкоплитчас- ті) чорні сланці, які здобули назву «баженіти». Вони характеризуються тотальною гідрофоб- ністю і повною відсутністю водонасичених по- рід та водонафтових зон пластів. Як і у вторинних колекторах, у різновікових розущільнених породах кристалічного фун- даменту мінеральними індикаторами безвод- них покладів у баженітах є різні водорозчинні солі. Проте, на відміну від Білого Тигра, Юліїв- ки, Скворцівки, в їхньому складі переважають різноманітні сульфати (Fe-Al-квасці, арузит, ярозит, мірабіліт, гіпс та ін.). Ці кардиналь- ні відмінності складу мінеральних індикато- рів зумовили провідну роль у кристалогенезі процесів окиснення сульфідної сірки органіч- ної речовини і рясного мікробіогенного піри- ту. Як і хлориди в колекторах кристалічного фундаменту, сульфати характеризуються пе- реважанням сублімаційних агрегатів голчас- тих, ниткоподібних і пластинчастих кристалів (рис. 15, 16). У середньоюрських теригенних колект орах на Талінському, Єм-Єговському та інших на- фтових родовищах поширені каолініт-дикітові агрегати та інші ознаки гідротермального епі- генезу. В них встановлено підвищений вміст ртуті [4]. Зазначені епігенетичні індикатори є низько- і середньотемпературними. Однак уявлення Рис. 13. Зросток кубічних кристалів галіту і сильвіну в порожнині тріщини-каверни декомпресійно-ро- зущільненого кристалічного фундаменту (ДДЗ, св. 3-Скворцівська, інт. 3329—3335 м) ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 8 9 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ Рис. 18. Мі кроглобулярні агрегати сильвіну (KCl) по тріщині-каверні (ДДЗ, св. 7-Червонозаводська, гл. 5250 м) Рис. 19. (Na, K)-хлоридна мінералізація по мікрозсу- вах (ДДЗ, св. 314-Волошківська, інт. 5533—5549 м) Рис. 17. (Na, K, Ca)-хлоридні агрегати в тріщинах і кавернах вторинних колекторів ХІІа мікрофауністичного гори- зонту (ДДЗ, св. 7-Червонозаводська, гл. 5250 м) Рис. 15. Волосоподібні кристали залізо-алюмінієвих квасців у породах баженівської світи: а — збільшен- ня ×300; б — збільшений фрагмент (×1000); в — енер- годисперсний спектр кристалів залізо-алюмінієвих квасців (за Т.О. Киреєвою) Рис. 16. Кристали гіпсу в тріщині породи баженівської світи: а — збільшення ×3000; б — агрегат кристалів гіпсу, збільшення ×300; в — енергодисперс ний спектр кристалів гіпсу: S, Ca (за Т.О. Киреєвою) 10 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (8) СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ про те, що саме накладені гідротермальні про- цеси є головним фактором формування без- водних покладів у гідрофобному колекторі [5], є сумнівним. Провідну роль у формуванні саме безводних вторинних колекторів відіграє термінальна фаза вуглеводневої дегазації, яка є подвійним фактором сучасних епігенетичних процесів: окиснення водню генерує термінальну воду (глибинна гідрогеологічна інверсія), а надхо- дження чергових «порцій» глибинного водню висушує колектор, що формується. Сказане дає підстави прогнозувати, що без- водні газоконденсатні поклади є поширеними в глибокозалягаючих депресійних відкладах кар- бону у верствах центральної частини Дніпров- сько-Донецької западини, де гідрокарбопеліти (чорні сланці, аргіліти, збагачені сапропелевою органікою, тощо) залягають у парагенезі з квар- цитопісковиками, що є субстратом утворення вторинних тріщинно-каверно-порових колек- торів. Це припущення повністю підтверджуєть- ся відкриттям тут численної та різноманітної хлоридної (переважно галіт і сильвін) пізньое- пігенетичної мінералізації (рис. 17—19). Висновки. Отже, безводні поклади — це не геологічний раритет, а поширене переважно на великих глибинах явище, закономірно від- повідне певним інтервалам труб дегазації, які в свою чергу контролюються певними сегмен- тами вертикальних формаційних рядів, що є провідним фактором функціонування крізь- формаційних флюїдопровідних систем [6]. Ці гідрофобні сегменти зазначених систем забезпечують не лише фазову диференціацію (супер)глибинних флюїдів (сепарація водне- вих та вуглеводневих струменів), а й стягуван- ня цих неполярних газів (фактор гідрофобного «насосу» (!)) і формування зон тріщинуватос- ті, що поєднують їх у єдині дренуючі системи. Саме вони є провідними факторами форму- вання та відновлення вуглеводневих покладів, зокрема гелієносних і воденьвмісних. Подальше вивчення феномену безводних вуглеводневих покладів дозволить знайти ключ до вирішення центральних проблем сучасної геології та кардинально підвищити ефектив- ність освоєння вуглеводневого, а також водне- вого та гелієвого потенціалу земних надр. Насамперед це стосується механізмів нафто- газонакопичення і відновлення вуглеводневих покладів. Приурочені до ниж ніх верств стра- тисфери і кристалічного фундаменту безводні нафтогазоносні резервуари утворюють «коре- неву систему» (наскрізна міграція вуглевод- невих дериватів глибинних флюїдів по трубах дегазації, яка живить нафтогазоносні басейни, здійснюється по гідрофобних зонах) тріщин- ної проникності (ефект Абеленцева). Водночас вони є каналами міграції легких газів. А отже, це дозволяє конкретизувати пошуки газових скупчень, збагачених воднем і гелієм. Очевидно, що все сказане — лише ескіз до роз в’язання цієї складної проблеми, але він вказує на об’єкти, з вивченням яких слід по в’я- зу вати шляхи її вирішення. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 8 11 СТАТТІ ТА ОГЛЯДИ REFERENCES [СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ] 1. Dontsov V.V., Lukin A.E. Endogenous factors of the formation of oil fi elds in the crystalline basement of the Cuu Long Ba- sin, south Vietnam shelf. Doklady Earth Sciences. 2006. 407(1): 188—191. ht tps://doi.org/10.1134/S1028334X06020061 [Донцов В.В., Лукин А.Е. Об эндогенных факторах формирования нефтяных залежей в кристаллическом фундаменте Кыулонгской впадины на шельфе Южного Вьетнама. Доклады Академии наук. 2006. Т. 407, № 1. С. 64—67.] 2. Lukin A.E., Savinykh Yu., Dontsov V.V. On native metals in oil and gas-bearing crystalline rocks of the White Tiger deposit (Vietnam). Geolog Ukrainy. 2007. (2): 30—42 [in Russian]. [Лукин А.Е., Савиных Ю., Донцов В.В. О самородных металлах в нефтегазоносных кристаллических породах месторождения Белый Тигр (Вьетнам). Геолог Украины. 2007. № 2. С. 30—42.] 3. Lukin A.E. About the origin of shungites. Geological Journal. 2005. (4): 28—47 [in Russian]. [Лукин А.Е. О происхождении шунгитов. Геологічний журнал. 2005. № 4. С. 28—47.] 4. Lukin A.E., Garipov O.M. On the Mid-Latitude-Ob Mercury Belt of Western Siberia. Doklady Akademii Nauk. 1992. 325(6): 1198—1201 [in Russian]. [Лукин А.Е., Гарипов О.М. О Среднеширотно-Приобском ртутном поясе Западной Сибири. Доклады Академии наук. 1992. Т. 325, № 6. С. 1198—1201.] 5. Kireeva T.A. Anhydrous oil deposits: origin and morphology. Georesources. 2020. 22(4): 15—21 [in Russian]. [Киреева Т.А. Безводные нефтяные залежи: происхождение и морфология. Георесурсы. 2020. Т. 22, № 4. С. 15— 21.] 6. Lukin A.E. About trans-formational fl uid-conducting systems in oil and gas basins. Geological Journal. 2004. (3): 34—45 [in Russian]. [Лукин А.Е. О сквозьформационных флюидопроводящих системах в нефтегазоносных бассейнах. Геологічний журнал. 2004. № 3. С. 34—45.] Olexander Yu. Lukin Institute of Geological Sciences of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-6475-9073 Ivan P. Gafych DTEK Oil&Gas, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0009-0001-3219-5143 THE PHENOMENON OF ANHYDROUS HYDROCARBON DEPOSITS IS THE KEY TO SOLVING OIL AND GAS ACCUMULATION PROBLEMS Th e article is devoted to the phenomenon of anhydrous hydrocarbon deposits, the further study of which may allow for fi nding the key to solving many problems of modern geology and radically increasing the effi ciency of developing the hy- drocarbon, hydrogen and helium potential of the Earth’s subsoil. Keywords: anhydrous oil and gas reservoirs, hydrophobic zones, hydrocarbon migration, oil and gas accumulation mech- anisms, hydrocarbon deposits. Cite this article: Lukin O.Yu., Gafych I.P. Th e phenomenon of anhydrous hydrocarbon deposits is the key to solving oil and gas accumulation problems. Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (8): 3—11. https://doi.org/10.15407/visn2025.08.003

Феномен безводних покладів вуглеводнів — ключ до вирішення проблем нафтогазонакопичення

Institution

Ähnliche Einträge