Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)

У доповіді наголошено на необхідності впровадження єдиної академічної стратегії у сфері розвитку і застосування штучного інтелекту, що дозволить Національній академії наук України стати повноцінним учасником глобального ШІ-простору. Стратегія посилить спроможність Академії не лише генерувати фундаме...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Datum:	2025
Hauptverfasser:	Хіміч, О.М., Згуровський, М.З.
Format:	Artikel
Sprache:	Ukrainian
Veröffentlicht:	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України 2025
Schriftenreihe:	Вісник НАН України
Schlagworte:	З кафедри Президії НАН України
Online Zugang:	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208583
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Назва журналу:	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
Zitieren:	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) / О.М. Хіміч, М.З. Згуровський // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 9. — С. 72-80. — укр.

Institution

Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine

id	irk-123456789-208583
record_format	dspace
spelling	irk-123456789-2085832025-11-03T01:07:41Z Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) On the basics of the strategy for the development and application of artificial intelligence at the National Academy of Sciences of Ukraine (transcript of the joint report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, July 16, 2025) Хіміч, О.М. Згуровський, М.З. З кафедри Президії НАН України У доповіді наголошено на необхідності впровадження єдиної академічної стратегії у сфері розвитку і застосування штучного інтелекту, що дозволить Національній академії наук України стати повноцінним учасником глобального ШІ-простору. Стратегія посилить спроможність Академії не лише генерувати фундаментальні знання, а й продукувати проривні прикладні рішення, зокрема для потреб оборони, безпеки критичної інфраструктури, підвищення стійкості держави та повоєнного відновлення України. The report emphasizes the need to implement a unified academic strategy in the field of development and application of artificial intelligence, which will allow the National Academy of Sciences of Ukraine to become a full-fledged participant in the global AI space. The strategy will strengthen the Academy’s capability not only to generate fundamental knowledge, but also to produce breakthrough applied solutions, in particular for the needs of defense, security of critical infrastructure, increasing the state’s resilience, and post-war reconstruction of Ukraine. 2025 Article Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) / О.М. Хіміч, М.З. Згуровський // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 9. — С. 72-80. — укр. 1027-3239 https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208583 https://doi.org/10.15407/visn2025.09.072 uk Вісник НАН України application/pdf Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
institution	Digital Library of Periodicals of National Academy of Sciences of Ukraine
collection	DSpace DC
language	Ukrainian
topic	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України
spellingShingle	З кафедри Президії НАН України З кафедри Президії НАН України Хіміч, О.М. Згуровський, М.З. Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) Вісник НАН України
description	У доповіді наголошено на необхідності впровадження єдиної академічної стратегії у сфері розвитку і застосування штучного інтелекту, що дозволить Національній академії наук України стати повноцінним учасником глобального ШІ-простору. Стратегія посилить спроможність Академії не лише генерувати фундаментальні знання, а й продукувати проривні прикладні рішення, зокрема для потреб оборони, безпеки критичної інфраструктури, підвищення стійкості держави та повоєнного відновлення України.
format	Article
author	Хіміч, О.М. Згуровський, М.З.
author_facet	Хіміч, О.М. Згуровський, М.З.
author_sort	Хіміч, О.М.
title	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_short	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_full	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_fullStr	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_full_unstemmed	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)
title_sort	про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в нан україни (стенограма співдоповіді на засіданні президії нан україни 16 липня 2025 р.)
publisher	Видавничий дім "Академперіодика" НАН України
publishDate	2025
topic_facet	З кафедри Президії НАН України
url	https://nasplib.isofts.kiev.ua/handle/123456789/208583
citation_txt	Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.) / О.М. Хіміч, М.З. Згуровський // Вісник Національної академії наук України. — 2025. — № 9. — С. 72-80. — укр.
series	Вісник НАН України
work_keys_str_mv	AT hímíčom proosnovistrategíírozvitkuízastosuvannâštučnogoíntelektuvnanukraínistenogramaspívdopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16lipnâ2025r AT zgurovsʹkijmz proosnovistrategíírozvitkuízastosuvannâštučnogoíntelektuvnanukraínistenogramaspívdopovídínazasídanníprezidíínanukraíni16lipnâ2025r AT hímíčom onthebasicsofthestrategyforthedevelopmentandapplicationofartificialintelligenceatthenationalacademyofsciencesofukrainetranscriptofthejointreportatthemeetingofthepresidiumofthenasofukrainejuly162025 AT zgurovsʹkijmz onthebasicsofthestrategyforthedevelopmentandapplicationofartificialintelligenceatthenationalacademyofsciencesofukrainetranscriptofthejointreportatthemeetingofthepresidiumofthenasofukrainejuly162025
first_indexed	2025-11-03T02:05:54Z
last_indexed	2025-11-04T02:04:42Z
_version_	1847823572181975040
fulltext	72 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) ЗГУРОВСЬКИЙ Михайло Захарович — академік НАН України, науковий керівник Навчально- наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу» Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорс ького» ПРО ОСНОВИ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ І ЗАСТОСУВАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В НАН УКРАЇНИ Стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 ли пня 2025 року У доповіді наголошено на необхідності впровадження єдиної академічної стратегії у сфері розвитку і застосування штучного інтелекту, що до- зволить Національній академії наук України стати повноцінним учасни- ком глобального ШІ-простору. Стратегія посилить спроможність Акаде- мії не лише генерувати фундаментальні знання, а й продукувати проривні прикладні рішення, зокрема для потреб оборони, безпеки критичної інф- раструктури, підвищення стійкості держави та повоєнного відновлення України. Виступ академіка НАН України О.М. Хіміча Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Вельмишановні колеги! До вашої уваги пропонується проєкт документа «Основи стра- тегії розвитку та застосування штучного інтелекту в НАН України». Упродовж останнього десятиліття штучний інтелект (ШІ) пе- ретворився на один із ключових чинників трансформації світо- вого порядку — як у технологічному, так і в соціальному, полі- тичному та безпековому вимірах. Більшість провідних держав уже розробили та реалізують національні стратегії розвитку ШІ як однієї з базових технологій XXI ст. На сучасному етапі спостерігається стрімке прискорення його розвитку. Водночас для України використання інтелектуальних технологій стало не лише чинником розвитку, а й критично важливим елементом забезпечення національної безпеки, обороноздатності, віднов- лення держави та збереження людського потенціалу. У 2020 р. Кабінет Міністрів України затвердив Концепцію роз- витку штучного інтелекту. У квітні 2024 р. було схвалено концеп- цію Державної цільової науково-технічної програми, орієнтова- ної на застосування технологій ШІ у пріоритетних галузях еко- ХІМІЧ Олександр Миколайович — академік НАН України, академік-секретар Відділення інформатики НАН України doi: https://doi.org/10.15407/visn2025.09.072 ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 73 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ номіки. У травні 2024 р. Рада Європи ухвалила Конвенцію про захист прав людини і демократії в умовах розвитку технологій штучного інте- лекту. У червні того самого року Міністерство цифрової трансформації України презентувало Білу книгу — документ, що визначає підходи до регулювання сфери ШІ в Україні. У Національній академії наук України стра- тегічні пріоритети розвитку штучного інтелек- ту визначаються на основі поєднання фунда- ментальних і прикладних досліджень з орієн- тацією на найактуальніші потреби суспільства, держави й наукового середовища. Особливого значення в цьому контексті набуває місія НАН України як системоутворювальної наукової інституції, спроможної не лише реагувати на сучасні виклики, а й ініціювати розроблення стратегій національного розвитку. Запропоновані «Основи стратегії розвитку та застосування штучного інтелекту в НАН України» є результатом широкого міждисци- плінарного обговорення за участю провідних учених, аналітиків, експертів з питань наці- ональної безпеки, освіти, права та цифрової трансформації. Документ підготовлено з ура- хуванням специфіки діяльності Академії, її на- укового потенціалу, міждисциплінарного ха- рактеру сучасного ШІ, а також принципів від- критої науки, європейських стандартів, вимог наукової доброчесності та прозорості. Водночас постала потреба у формуванні ско- ординованої стратегії, яка б не лише об’єднала зусилля наукових шкіл, а й визначила пріори- тети досліджень, організаційні механізми та ефективні шляхи трансферу знань у прикладну площину. Документ складається з двох частин: безпо- середньо тексту Основ стратегії та Додатку, у якому деталізовано напрями розвитку фунда- ментальних і прикладних досліджень, а також наведено план реалізації положень Стратегії в коротко-, середньо- та довгостроковій пер- спективі. Концептуально штучний інтелект дедалі час- тіше розглядають не просто як окрему технічну дисципліну, а як цілісну мультидисциплінар- ну дослідницьку екосистему. ШІ вийшов за межі прикладної інформатики і перетворився на складову нової наукової парадигми. Йдеться про системне явище, що інтегрує математичну статистику, машинне навчання, нейронауки, когнітивні науки, соціальні та поведінкові на- уки, квантові технології та інші галузі. Саме ця міждисциплінарність зумовлює потенціал ШІ як засобу трансформації не лише технологій, а й самого способу мислення, організації освіти і науки як цілісних систем. У цьому контексті запропонована стратегія формулює модель розвитку ШІ, в якій фунда- ментальні та прикладні дослідження не функ- ціонують ізольовано, а утворюють взаємо- пов’язану екосистему, що генерує синергійний ефект і підсилює інноваційний потенціал. Фундаментальна складова цієї екосистеми покликана формувати теоретичні основи май- бутніх наукових проривів. Насамперед ідеться про математичне моделювання обчислюваль- ного інтелекту, теорії оптимізації, стохастич- них процесів, машинного навчання, генера- тивного ШІ, а також розроблення теоретичних засад загального штучного інтелекту. Пер- спективним напрямом є розвиток гібридних архітектур, що поєднують нейронні мережі з символічними моделями, забезпечуючи під- вищену інтерпретованість, масштабованість і адаптивність інтелектуальних систем. Значну увагу приділено новітнім напрямам на стику наук, зокрема квантовим алгоритмам, здатним докорінно змінити обчислювальні архітектури в задачах ШІ. Важливою складовою фундамен- тального розвитку є також міждисциплінарна аналітика, яка охоплює етичні, правові та фі- лософські аспекти застосування ШІ, зокрема розроблення пояснюваних моделей як чинни- ка суспільної довіри до нових технологій. Нобелівські премії 2024 р. з фізики та хімії засвідчили зміну наукової парадигми, проде- монструвавши важливість синтезу класичних природничих наук і технологій штучного інте- лекту. Ці досягнення стали прикладом успіш- ної інтеграції фізики, хімії, біології та обчис- лювальних методів, що дало змогу розв’язати проблеми, які раніше вважали принципово нерозв’язними. 74 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ Цей тип інтеграції не лише прискорює темпи наукових досліджень, а й відкриває нові напря- ми, формуючи міждисциплінарне і технологіч- но розширене наукове середовище. У цьому контексті варто підкреслити рево- люційний характер генеративного штучного інтелекту як інструмента фундаментальних до- сліджень. Генеративні моделі здатні створюва- ти новий, оригінальний контент, якого не існу- вало раніше, підтримуючи генерування науко- вих гіпотез, відкриттів, моделювання складних систем (зокрема, взаємодії білків), пришвид- шення експериментів у матеріалознавстві, фі- зиці та хімії, — що й було підтверджено досяг- неннями нобелівських лауреатів. Ландшафт генеративного ШІ є динамічним: щотижня з’являються нові дослідницькі роз- робки та комерційні продукти. Основну увагу зосереджено на підвищенні мультимодальнос- ті, надійності, здатності до гарантування ре- зультатів та безпечності цих потужних систем. Прикладний вимір розвитку ШІ в межах НАН України охоплює широкий спектр напря- мів, які є значущими для державного управ- ління, економіки та безпеки. Ключову роль відіграють когнітивні цифрові платформи, що трансформують освіту, охорону здоров’я, га- лузь екологічного моніторингу та оборонний сектор. У сфері аналізу медіа-даних і природ- ної мови розробляють інтелектуальні системи обробки зображень, текстів та мовлення. Па- ралельно проводять дослідження автономних ШІ-систем для безпілотних апаратів, кіберфі- зичних об’єктів критичної інфраструктури й технологій подвійного призначення. Інтегральним компонентом прикладної складової є створення моделей ситуаційно- го прогнозування, які дають змогу оцінювати ймовірні сценарії розвитку подій в економіці, сфері національної безпеки та процесів зміни клімату. Отже, стратегічна модель розвитку штучно- го інтелекту в системі НАН України має відо- бражати його складну, багатовимірну природу. Її ефективна реалізація потребує системної координації між фундаментальними дослі- дженнями, прикладними розробками та інсти- туційною спроможністю забезпечити наукову мобільність, міждисциплінарну взаємодію та відкритість до інновацій. Саме в цьому й по- лягає місія формування національної дослід- ницької екосистеми ШІ, здатної інтегруватися у глобальний науковий простір і генерувати проривні рішення, релевантні для майбутньо- го України. Розвиток штучного інтелекту в системі НАН України має спиратися на цілісну, гнучку та стратегічно орієнтовану інституційну архі- тектуру. Вже зроблено важливий крок — ство- рено Координаційну наукову раду з питань штучного інтелекту. Наступним етапом має стати трансформація цієї Ради в повноцінний стратегічний центр, відповідальний за коорди- націю наукових ініціатив, формування дослід- ницьких пріоритетів, інтеграцію академічних установ, університетів і державних органів, а також за розроблення етичних, правових і ме- тодологічних засад застосування ШІ в Україні. Такий центр має стати інтелектуальним ядром розроблення національної політики у сфері ШІ, здатним не лише реагувати на викли- ки, а й здійснювати їх випереджувальну іден- тифікацію, формуючи науково обґрунтовані сценарії розвитку. Паралельно з посиленням центральної ко- ординації стратегічного рівня особливої уваги потребує розбудова Мережі регіональних цен- трів штучного інтелекту, які вже функціону- ють у багатьох наукових осередках — Львові, Харкові, Дніпрі, Одесі, Донецькому регіоні та ін. Завданням цих центрів є створення децен- тралізованих вузлів концентрації наукового потенціалу, підтримка молодих дослідників та зміцнення регіональних партнерств. Розгор- тання інституційної мережі дозволить НАН України відігравати провідну роль у науково- технологічній модернізації країни. Важливою функцією Академії є також ви- конання ролі національного арбітра у форму- ванні нормативної бази розвитку штучного інтелекту. Розроблення державних стандартів, стратегій, концепцій, методичних документів та етичних кодексів відповідно до міжнарод- них підходів, зокрема стандартів Європейсько- ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 75 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ го Союзу та ЮНЕСКО, має забезпечити зба- лансований розвиток галузі, поєднуючи техно- логічний прогрес із правовою визначеністю та зростанням суспільної довіри. Інституційна стратегія передбачає також щорічне проведення глобального форуму «Штучний інтелект: глобальний діалог», який має стати платформою для інтеграції України в міжнародну екосистему ШІ. Важливим до- повненням до цього має бути започаткування міжнародного семінару з аналогічною назвою на базі Інституту кібернетики імені В.М. Глуш- кова НАН України під егідою Наукової ради з проблеми «Кібернетика». У підсумку стратегія інституційного розви- тку передбачає створення відкритої, багаторів- невої, адаптивної системи координації, здатної забезпечити ефективне управління процесами розвитку ШІ в межах НАН України. Така сис- тема має сприяти трансформації Академії в провідний національний центр формування державної політики у сфері ШІ — як на вну- трішньому, так і на міжнародному рівнях. Ключовим чинником розвитку штучного інтелекту в Україні є якісний людський капі- тал. У співпраці з провідними університетами країни та спираючись на потенціал Малої ака- демії наук України та Київського академічно- го університету, НАН України має унікальні передумови для формування багаторівневої системи підготовки наукових і технічних ка- дрів у сфері ШІ. Першочерговим завданням у цьому на- прямі є створення міжінституційних освітніх програм за участю академічних інститутів, провідних українських університетів і міжна- родних партнерів. Такі програми мають забез- печувати поєднання глибокої фундаменталь- ної підготовки з математики та комп’ютерних наук із практично орієнтованими навичками розв’язання прикладних завдань у галузі ШІ, зокрема в обробці природної мови та зобра- жень, побудові автономних систем, розроблен- ні рішень у сфері безпеки, а також в етиці при- йняття рішень. Важливим елементом цієї освітньої моделі є її відкритість і привабливість для молоді на всіх етапах освітньої траєкторії — від шкільно- го рівня до аспірантури. З цією метою доціль- но активно розвивати формати літніх шкіл зі штучного інтелекту, студентських хакатонів, молодіжних наукових таборів і менторських програм, які сприятимуть формуванню креа- тивного освітнього середовища, обміну досві- дом і горизонтальній взаємодії між молодими дослідниками. Особливу роль у розвитку людського потен- ціалу має відігравати інституційно підтримана система стажувань для студентів, аспірантів і молодих учених в установах НАН України. Це дозволить подолати розрив між теоретичною підготовкою та практичною науковою діяль- ністю, сприятиме збереженню інтелектуально- го потенціалу в Україні, передачі знань від до- свідчених науковців до молодшого покоління, а також залученню молоді до участі в приклад- них дослідженнях і технологічних розробках. В умовах зростання викликів у сфері націо- нальної безпеки та оборони особливого зна- чення набуває підготовка фахівців із відповід- ними компетентностями у галузі ШІ. Інтелек- туалізація сучасних воєнних дій, зростання кіберзагроз, поява автономних бойових систем зумовлюють потребу у фахівцях нового типу. У партнерстві з профільними закладами вищої освіти НАН України має ініціювати і реалізо- вувати програми цільової підготовки офіцерів, аналітиків, інженерів і технічних спеціалістів, які володітимуть як глибокими науковими знан нями, так і прикладними навичками вико- ристання ШІ у сфері оборони. Таке поєднання академічного підходу та орієнтації на практич- ні результати має стати внеском Академії у під- вищення національної стійкості та стратегіч- ної автономії держави. Загалом метою цього напряму є трансфор- мація людського капіталу України — освіче- них, вмотивованих, відповідальних фахівців із глибокими науковими компетентностями — у провідну конкурентну перевагу держави в умо- вах глобальної конкуренції за лідерство у сфері розвитку штучного інтелекту. У сучасних умовах міжнародна співпраця у сфері ШІ є ключовим механізмом доступу 76 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ до передових технологій, міждисциплінарних експертних знань та довгострокового фінан- сування. Одним із пріоритетних напрямів та- кої співпраці є участь у провідних грантових програмах ЄС, НАТО та інших міжнародних організацій. Програми Horizon Europe, Digital Europe, EUREKA, COST, NATO SPS є не лише джерелами фінансування, а й важливими ін- ституційними інструментами розбудови між- народної наукової кооперації. Вони відкри- вають для українських науковців можливість долучатися до роботи у складі глобальних кон- сорціумів, використовувати сучасні наукові інфраструктури, вдосконалювати дослідницькі практики і просувати свої проєкти на міжна- родному рівні. Особливої ваги набуває інтеграція дослід- ницького потенціалу НАН України в напря- мах, що мають трансдисциплінарний характер і безпосередньо пов’язані із застосуванням ШІ: оборона, медицина, енергетика, цифрова гума- нітаристика, безпека критичної інфраструкту- ри, біоінформатика, квантові технології. Для ефективного залучення до міжнарод- ного наукового співробітництва необхідне формування внутрішньої інфраструктури під- тримки. Зокрема, доцільним є створення по- стійної експертної групи з міжнародних проєк- тів у структурі НАН України. Така група здій- снюватиме моніторинг оголошень про гранти, координуватиме формування консорціумів, супроводжуватиме підготовку та подання про- єктних заявок, а також сприятиме розвитку нової культури проєктного менеджменту в академічному середовищі. Доповненням до цієї ініціативи має стати мережа консультаційних центрів з надання методичної підтримки вченим на всіх етапах участі у міжнародних проєктах — від пошуку партнерів і розроблення проєктної документа- ції до супроводу реалізації проєктів. Не менш важливим завданням є розбудова довготривалих стратегічних партнерств з про- відними науковими інституціями країн G7, ЄС, Ізраїлю, Республіки Корея та інших держав, які демонструють значний динамізм у розвитку технологій ШІ. Такі партнерства мають перед- бачати перехід від фрагментарної взаємодії до сталої інституціоналізованої співпраці — ство- рення спільних дослідницьких лабораторій, програм подвійного наукового керівництва, академічного обміну, короткострокових та довгострокових візитів дослідників, а також формування міжнародних академічних мереж нового покоління. Отже, міжнародне співробітництво і гран- това активність мають перетворитися на сис- темоутворювальні складові стратегії розвитку ШІ в НАН України. Їх основне завдання — роз- ширення можливостей для українських на- уковців, посилення присутності української академічної науки на глобальній арені та забез- печення її стабільної позиції у світовій екосис- темі розвитку штучного інтелекту. В умовах повномасштабної війни РФ про- ти України штучний інтелект набуває статусу критично важливого елемента національної оборонної стратегії. Його застосування охоп- лює всі рівні воєнного планування й ведення бойових дій — від тактичного аналізу ситуацій до стратегічного прогнозування загроз, від ке- рування автономними платформами до іденти- фікації інформаційно-психологічних впливів. У цьому контексті система НАН України має забезпечити наукове підґрунтя для форму- вання нової оборонної парадигми, в якій інте- лектуальні технології забезпечують перевагу, адаптивність та сприяють збереженню люд- ського потенціалу. Фундаментальні дослідження в цій сфері повинні зосереджуватися на розробленні ког- нітивних моделей керування бойовими систе- мами, інтерпретованих алгоритмів підтрим- ки прийняття рішень, математичних моделей імовірнісного виявлення намірів противника. Здатність ШІ моделювати складні бойові ситу- ації, оперативно аналізувати ризики та підви- щувати точність ухвалених рішень відкриває шлях до створення нового типу військової ана- літики — не лише швидкої, а й глибоко обґрун- тованої. Окремий науковий напрям — розви- ток квантових алгоритмів для задач, що потре- бують надвисокої швидкості обробки даних у реальному часі. ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 77 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ З прикладної точки зору особливого зна- чення набуває створення мультиагентних, розподілених інтелектуальних систем для ро- йової навігації безпілотних літальних апаратів і автономних наземних платформ, зокрема в умовах дії засобів радіоелектронної боротьби. Автономні системи, здатні функціонувати в умовах деградованого або повністю втраченого зв’язку, дозволяють мінімізувати втрати, ско- ротити час реакції та підвищити ефективність бойових операцій. Паралельно мають розвиватися системи си- туаційної обізнаності, що забезпечують інте- грацію даних із різнорідних джерел — супут- никових знімків, систем відеоспостереження, безпілотних апаратів і сенсорних мереж — з метою формування цілісної, актуальної карти- ни оперативної обстановки в реальному часі. Не менш значущим є інформаційний вимір сучасної війни. У цьому контексті НАН Украї- ни має забезпечити науково-методичну основу для створення систем виявлення дезінформа- ції, фейкових повідомлень, пропагандистських наративів та інформаційно-психологічних операцій. Йдеться про застосування методів обробки великих текстових масивів, аналізу графових структур інформаційного впливу та алгоритмів семантичної інспекції. Такі системи підвищать спроможність України до захисту інформаційного простору на національному рівні. Реалізація зазначених напрямів потребує скоординованої взаємодії з військовими струк- турами, оборонною промисловістю та міжна- родними партнерами. Зокрема, програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» та Horizon Eu- rope (Cluster 3: Civil Security for Society) створю- ють платформу для спільних досліджень, трансферу технологій та обміну експертними знаннями. У межах НАН України має бути створено Центри передових практик у сфері оборонного застосування ШІ. Їхнє завдання — забезпечити практичну кооперацію між науковими устано- вами, військовими формуваннями, підприєм- ствами оборонно-промислового комплексу та інноваційним бізнесом. Супровідним елемен- том цієї системи має стати підготовка високок- валіфікованих кадрів через професійні освітні програми, спеціально адаптовані до вимог за- стосування ШІ в умовах бойових дій. Отже, стратегічним завданням цього на- пряму є інтеграція ШІ в оборонну архітекту- ру держави як повноцінного функціонального компоненту, забезпечення його застосування не лише як технологічного ресурсу, а й як сис- темоутворювального інструмента нової пара- дигми національного захисту. Очікувані результати. Реалізація стратегії розвитку ШІ в системі НАН України передба- чає ефективну консолідацію провідних науко- вих установ Академії в єдину цілісну інтелек- туальну екосистему нового покоління. Йдеться про перехід від фрагментарних ініціатив до системної генерації проривних ідей, міждис- циплінарної інтеграції, стратегічного науково- го мислення та науково обґрунтованого впливу на державну політику у сфері ШІ. У межах цієї екосистеми фундаментальні дослідження мають бути органічно пов’язані з прикладними технологічними рішеннями, здатними оперативно реагувати на ключові ви- клики у сферах оборони, економіки, охорони здоров’я, агровиробництва, енергетики, кліма- тичної стабільності та гуманітарної безпеки. До пріоритетних фундаментальних напря- мів належить розвиток нових моделей навчан- ня з обмеженими вибірками, пояснюваного ШІ, інтеграції символічних і нейронних підходів, гібридних архітектур із підкріплювальним на- вчанням, когнітивних структур для прийняття складних рішень. Особлива увага приділяєть- ся формуванню математичного підґрунтя для створення контрольованих, стійких, гарантоз- датних і етично обґрунтованих ШІ-систем. У цьому вимірі НАН України покликана не лише генерувати нові знання, а й визначати наукові парадигми майбутнього інтелектуальних тех- нологій. У прикладному аспекті очікується створення інтелектуальних платформ для прогнозування кризових ситуацій, оборонної аналітики, кі- берзахисту, автономних систем, біомедичних діагностичних рішень, сталого сільського гос- 78 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ подарства, безпеки критичної інфраструкту- ри та систем «розумного врядування». Ці тех- нології мають відповідати запитам реального сектору економіки і бути здатними забезпечи- ти технологічні прориви у сферах стратегічної важливості. Водночас має бути істотно посилено інсти- туційний вплив НАН України у сфері ШІ. За- вдяки участі в розробленні національних стра- тегій, законотворчій діяльності, формуванні стандартів і етичних кодексів Академія має перетворитися на ключову наукову опору дер- жави у впровадженні принципів безпечного, відповідального й ефективного застосування ШІ у всіх сферах суспільного життя. Особливо значущим результатом має стати внесок у зміцнення цифрової обороноздатності України. Інтелектуальні розробки Академії по- кликані знизити критичну залежність від іно- земних технологій, сприяти підвищенню авто- номності національного оборонно-промисло- вого комплексу, забезпечити створення вітчиз- няних рішень для кібербезпеки, ситуаційної обізнаності, безпілотних систем, симуляцій бо- йових дій та протидії інформаційним загрозам. Отже, реалізація Стратегії розвитку штучно- го інтелекту в системі НАН України має забез- печити не лише якісне зростання наукового по- тенціалу, а й становлення повноцінної інтелек- туальної екосистеми, спроможної досягати про- ривних результатів як у фундаментальній науці, так і в галузі оборони, управління, промислових і гуманітарних технологій майбутнього. Дякую за увагу! Виступ академіка НАН України М.З. Згуровського Вельмишановний Анатолію Глібовичу! Вельмишановні члени Президії! Документ стратегічного характеру, який сьо- годні винесено на розгляд, має на меті не лише впорядкування діяльності Національної акаде- мії наук України у сфері штучного інтелекту, а й надання відповідей на низку ключових питань. 1) Яким чином штучний інтелект здатен вплинути на характер і ефективність фун- даментальних досліджень в установах НАН України? На сьогодні більшість наукових уста- нов НАН України тією чи іншою мірою вико- ристовують ШІ у своїх дослідженнях. Однак стратегічна мета — досягнення проривних результатів у фундаментальній науці завдяки впровадженню ШІ — ще не реалізована по- вною мірою. Водночас, як демонструють робо- ти нобелівських лауреатів 2024 р. в галузі фізи- ки і хімії, саме така перспектива відкриває нові можливості в дослідженні фізичних процесів у складних середовищах, проєктуванні моле- кулярних структур, синтезі нових матеріалів, аналізі біологічних систем тощо. Деякі резуль- тати в цьому напрямі Відділення інформатики НАН України планує представити на засіданні Президії НАН України восени поточного року. 2) Яке місце може посісти НАН України в міжнародній кооперації в галузі штучного інтелекту? Обсяг глобального ринку техно- логій штучного інтелекту наразі перевищує $600 млрд, а до 2030 р., за прогнозами, сягне $1,8 трлн. Основні технологічні та інфраструк- турні ресурси зосереджено в 10—12 країнах світу, серед яких: Сполучені Штати Америки, Китай, держави Європейського Союзу, Ізра- їль, Південна Корея, Японія, Велика Британія. Ці країни забезпечують понад 90 % глобаль- ної інфраструктури ШІ, що охоплює близько 11 тис. дата-центрів, понад 80 % патентного портфеля у відповідній сфері та до 95 % до- ступних масивів даних, які використовують у ключових галузях — від освіти і медицини до енергетики та оборони. В умовах такого глобального домінування повторення шляху технологічних лідерів для України не є можливим. Так, лише один су- часний дата-центр з тих, що вже побудували компанії Meta, Google, Microsoft , Apple та ін., споживає стільки ж електроенергії, скільки місто з досить великим населенням, на кшталт Львова або Дніпра. Його вартість становить $3,5—4,0 млрд, що зіставно з річним бюджетом державного фінансування науки в Україні або на порядок перевищує річний бюджет НАН України. Крім того, вітчизняні наукові устано- ви не мають доступу до комерційних масивів ISSN 1027-3239. Вісн. НАН України, 2025, № 9 79 З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ даних, які щодня генерують транснаціональні корпорації (Google, Meta, Amazon, Alibaba) і які становлять базу для більшості сучасних про- дуктів на основі ШІ. Проте існують реальні можливості для зміс- товної участі України у глобальній екосистемі розвитку штучного інтелекту. Йдеться не про відтворення вже наявних рішень, а про їх зміс- товне доповнення, насамперед в оборонній сфері, гуманітарному вимірі, а також у міжна- родних програмах і проєктах. 1. У сфері оборони. Україна є унікальним прикладом держави, в якій технології ШІ за- стосовують в умовах активних бойових дій, енергетичної нестабільності та потужного ін- формаційного впливу. За більш як три роки широкомасштабної війни накопичено вже по- над 30 петабайтів даних: відеозаписи, телеме- трія, текстові повідомлення, маршрути дронів, аудіоматеріали тощо. Ці дані становлять вели- ку цінність для розроблення алгоритмів, здат- них функціонувати за відсутності стабільного зв’язку, працювати без GPS та приймати рішен- ня в реальному часі, для застосування їх в авто- номних навігаційних системах, роботизованих платформах, системах виявлення загроз. 2. У соціальному вимірі. В Україні зібра- но масиви даних щодо поведінки населення в умовах екстремального ризику. Проаналізо- вано понад 100 млн повідомлень у соціальних мережах, що дозволяє досліджувати емоційні реакції, зміни довіри до інституцій, мотивацій- ні фактори, рівень психологічної стійкості. Ця інформація може бути корисною для відповід- них міжнародних організацій у дослідженнях з моделювання соціальної стабільності, оціню- вання ризиків радикалізації, ступеня мораль- ного виснаження людей, що перебувають у критичних умовах. 3. У сфері військової медицини. У цьому на- прямі в Україні накопичено унікальний досвід. Створено базу даних, яка охоплює відомості про понад 150 тис. бойових поранень, тисячі маршрутів медичної евакуації, інформацію про посттравматичні стани, бойовий стрес, адапта- ційні реакції тощо. Ці дані можна використати для створення ШІ-систем підтримки медич- них рішень, цифрових асистентів лікаря, реа- білітаційних протоколів і систем моніторингу здоров’я військовослужбовців. 4. У сфері боротьби з дезінформацією. В Україні функціонує більше 40 OSINT-груп, які щодня аналізують сотні тисяч повідомлень. Розроблені методики вже застосовують у сис- темах раннього попередження НАТО, для за- безпечення цифрової гігієни та інформаційної безпеки. 5. У гуманітарному вимірі. У цій сфері осо- бливого значення набуває формування автен- тичного україномовного цифрового простору. Йдеться не лише про розроблення мовних мо- делей, а й про збереження культурної ідентич- ності в глобалізованому цифровому середови- щі. Діяльність українських компаній, таких як UA-GPT, Reface AI, Grammarly, свідчить про на- явність високого потенціалу у створенні кон- курентоспроможних технологічних продуктів. Разом з тим, необхідною є тісна співпраця та- ких компаній з академічною наукою — у галу- зі мовознавства, літературознавства, філосо- фії — з метою забезпечення точності, етичної коректності та культурної відповідності кон- тенту, створюваного із застосуванням генера- тивних ШІ-моделей. 6. Міжнародна співпраця. Надзвичайно актуальним завданням є активне залучення НАН України до участі в міжнародних гран- тових програмах. Це не лише джерело фінан- сування, а й ефективний механізм інтеграції до світових наукових мереж. У межах програм Horizon Europe, NATO SPS, COST, EUREKA на період 2025—2032 рр. передбачено фінан- сування обсягом понад 21 млрд євро для під- тримки розвитку ШІ. За умови переходу до системної участі в міжнародній проєктній ді- яльності НАН України має потенціал залучити значні кошти для підтримки науки. Це також відкриває доступ до високопродуктивних об- числювальних ресурсів, сучасних мовних мо- делей, баз даних, партнерських дослідницьких платформ. Участь у таких програмах дозволить формувати міждисциплінарні дослідницькі ко- манди, підтримувати наукову молодь та зміц- нювати кадровий потенціал Академії. 80 ISSN 1027-3239. Visn. Nac. Acad. Nauk Ukr. 2025. (9) З КАФЕДРИ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ З метою реалізації цього потенціалу доціль- ним є створення в структурі НАН України інституційного механізму підтримки міжна- родної проєктної діяльності, наприклад відпо- відного центру або постійної групи супроводу, а також мережі консультаційних підрозділів в академічних установах. Варто також започат- кувати централізований реєстр наукових ідей у сфері ШІ, що сприятиме оперативному форму- ванню проєктних заявок та активнішій участі у міжнародних консорціумах. Шановні колеги! Стратегія розвитку штуч- ного інтелекту в системі НАН України — це не лише питання технологічного поступу. Це пи- тання визначення місця України в майбутній глобальній архітектурі знань. Прошу підтри- мати запропонований документ як інструмент реалізації довгострокової державної та науко- вої політики. Дякую за увагу! За матеріалами засідання підготувала О.О. Мележик Olexandr M. Khimich V.M. Glushkov Institute of Cybernetics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0002-8103-4223 Michael Z. Zgurovsky National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”, Kyiv, Ukraine ORCID: https://orcid.org/0000-0001-5896-7466 ON THE BASICS OF THE STRATEGY FOR THE DEVELOPMENT AND APPLICATION OF ARTIFICIAL INTELLIGENCE AT THE NATIONAL ACADEMY OF SCIENCES OF UKRAINE Transcript of the joint report at the meeting of the Presidium of the NAS of Ukraine, July 16, 2025 Th e report emphasizes the need to implement a unifi ed academic strategy in the fi eld of development and application of artifi cial intelligence, which will allow the National Academy of Sciences of Ukraine to become a full-fl edged participant in the global AI space. Th e strategy will strengthen the Academy’s capability not only to generate fundamental knowledge, but also to produce breakthrough applied solutions, in particular for the needs of defense, security of critical infrastructure, increasing the state’s resilience, and post-war reconstruction of Ukraine. Cite this article: Khimich O.M., Zgurovsky M.Z. On the basics of the strategy for the development and application of artifi cial intelligence at the National Academy of Sciences of Ukraine (transcript of the joint report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, July 16, 2025). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2025. (9): 72—80. https://doi.org/10.15407/visn2025.09.072

Про основи стратегії розвитку і застосування штучного інтелекту в НАН України (стенограма співдоповіді на засіданні Президії НАН України 16 липня 2025 р.)

Institution

Ähnliche Einträge